Реферат

Реферат Нагідки лікарські

Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-28

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 9.11.2024



НАГІДКИ ЛІКАРСЬКІ (КРОКІС) —

Calendula officinalis L.

Родина Айстрові — Asteraceae, або Складноцвіті — Compositae

Як виглядає? Однорічна трав'яниста рослина, до 50 см зав­вишки, з бальзамічним запахом, галузиста, густа, але коротко-пухнаста, з черговими довгастими листками, трохи липка. Коши­ки великі, з плоскими квітколожами і зеленими обгортками; квітки крайові — язичкові, серединні — трубчасті, жовтого або оранжевого кольору. Плоди — сім'янки серповидної, персневидної і гачкуватої форми, але всі вони дають однакові рослини. Цвіте з кінця травня до морозів.

Де росте? Висаджують у квітниках, як декоративну росли­ну по всій території УРСР.

Що й коли збирають? Кошики, в період горизонтального розміщення язичкових квіток. Цінність мають тільки пелюстки.

Коли застосовують? Як потогінний засіб, що в'яже, очищає кров і рани, які гнояться (нагідки містять у собі провітамін А — каротин, летку олію, смоли, слиз, кислоти яблучну і саліцилову; мають фітонцидну активність, можуть обмежувати запалення і запобігати утворенню спотворливих рубців завдяки вмісту жов­того барвника ксантофілу і леткої олії). В них міститься гіркота календен, календулін, сапонін.

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку нагідок і парять у духовці цілу ніч. П'ють по 1 склянці тричі на день при спазмах шлунка, при виразках шлунка і дванадцятипалої кишки, при гастритах. Симптоматично разом з вітаміном РР (нікотиновою кислотою) сприятливо діє при злоякісних пухлинах (раку) шлунка, які не піддаються опе­рації. Нагідки знижують інтоксикацію, усувають явища диспеп­сії — відригування, нудоту, блювання, відчуття підпирання під грудьми; поліпшують сон і апетит. Діють при золотусі, рахіті, при опуханні селезінки — чай з квіток нагідок і трави деревію, взятих порівну, п'ють 2 склянки на день. При хворобах печінки і жовч­них шляхів беруть 1 столову ложку з верхом суміші трави зві­робою, споришу, цикорію дикого, цмину піскового, кори крушини і квіток ромашки, нагідок у співвідношенні 2 : 1 : 1,5 : 2 : 1,5 : 0,5 : : 2, заливають сирою водою, настоюють цілу ніч, вранці кип'ятять 5—7 хвилин, відстоюють 20 хвилин і п'ють по 3 склянки на день.

Подібно до арніки, яку нагадують своїм хімічним складом, впливаючи на нервову систему, нагідки понижують рефлекторно збудність її і уповільнюють ритм серця при гіпертонічній хворобі внаслідок клімаксу в жінок. При цьому зникають головні болі, поліпшується сон (пригнічувальна дія на центри довгастого моз­ку, зокрема на судинно-руховий центр (леткої олії), зменшуються задишка і набряки. Лікування тривале.

Вживають їх також при болісних менструаціях. Беруть 1 сто­лову ложку суміші квіток нагідок і квіток калачиків лісових у співвідношенні 6:4 на 1 склянку окропу, настоюють 20 хви­лин і п'ють 3 склянки на день.

При порізах, пораненнях, вуграх, фурункулах, обморожен­нях, виразках, лишаях і хворобах очей (блефаритах) прикла­дають напар з нагідок. До очей, які гнояться, також при ослаб­ленні зору прикладають напар з суміші (порівну) квіток нагі­док, крайових квіток волошки синьої. Лікування тривале. Для полоскання рота і горла при ангінах, гінгівітах, стоматитах, амфодонтозі дають 1 чайну ложку спиртової настоянки квіток нагідок у співвідношенні 2 : 1 на півсклянки перевареної води.

Веснянки (ластовиння) на обличчі і руках виводять щоден­ним дворазовим (вранці і ввечері) змазуванням уражених місць соком з листків нагідок, змішаним у рівних частинах з соком цитрини, ягід порічок і мигдалевою олією.

При фурункульозі п'ють чай із суміші квіток нагідок, коре­ня лопуха, листків горіха волоського і кореня пирію в співвід­ношенні 4:2,5:1,5:2 — беруть 1 столову ложку на 1 склянку окропу, настоюють 20 хвилин і вживають по 1/2 склянки тричі на день.


НЕЧУЙВІТЕР ВОЛОХАТИЙ —

Hieracium pilosella L.

Родина Айстрові - Asteraceae, або Складноцвіті - Compositae

Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина 50—60 см (коли з квітковою стрілкою) заввишки. Від розетки утворюються пагони, звичайно численні, з дедалі меншими до кінця пагона листками. Листки розетки зверху зелені або сизуваті, зісподу білоповстисті, ланцетовидні або довгасто-обернено-яйцевидні. Стеб­ло завершене кошиком, квітки жовті, язичкові, зовні часто з чер­вонуватими смужками на пелюстках. Цвіте в травні — червні, іноді до жовтня.

Де росте? По луках і сухих вигонах, на греблях, рясно на піщаному грунті по всій території УРСР, в Криму — рідко.

Що й коли збирають? Усю рослину разом з коренем або самі кошики, під час цвітіння.

Коли застосовують? Як засіб, що спиняє кровотечі з легень, матки, кишок при дизентерії, геморої, катарі товстих кишок; при бронхітах, при хворобах печінки (її опуханні), при жовтяниці і як засіб, що сприяє виділенню шлункового соку при недостат­ній кислотності (діють похідні кумарину — умбеліферон, гірко­та, слиз, живиця, дубильні речовини, флавон, що є в квітках, марганець).

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1—2 чайні ложки квіток і настоюють 10 хвилин. П'ють вранці 1 склянку (натщесерце) і 1 ввечері, ковтками (діє дещо сечогін­но і тому вживають свіжу рослину при уремії. Кількість сечі збільшується, вміст сечовини в крові знижується. Зменшуються скарги на головний біль, нудоту, безсоння).

При недокрів'ї застосовують суміш (порівну) нечуйвітру і приворотня звичайного — по 1 чайній ложці на 1 склянку окро­пу; при жовтяниці вживають по 1 чайній ложці спорошкованої трави нечуйвітру тричі на день.

Порошком з нечуйвітру посипають рани, в інших випадках промивають їх вищезгаданим напаром або роблять примочки. Можна також робити гарячим напаром спринцювання піхви при білях у жінок, двічі на день (діє протизапально, виявляє в'яжу­чу дію, гоїть ранки та виразки).

При сильному нежитю нюхають порошок з перетертих лист­ків нечуйвітру.


СИНЮХА БЛАКИТНА —

Polemonium coeruleutn L.

Родина Синюхові — Polernoniaceae

Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина до 120 см зав­вишки. Кореневище її товсте, до 3 см у поперечнику, коротке — не більше 5 см, повзуче, з тонкими мочкуватими коренями; спо­чатку гірке на смак, а потім солодкувате, з відчуттям слизу. Стебла здебільшого поодинокі, прості, прямостоячі, рівномірно облиснені. Листки чергові, непарноперисті, з численними дов­гасто-яйцевидними листочками, прикореневі — в розетці. Квітки сині або синьо-лілові чи бтакитні, зібрані у верхівкову видовже­ну або китицеподібну волоть. Плоди — майже кулясті коробоч­ки, які легко розтріскуються. Цвіте у червні — липні.

Де росте? На поліссі, в Лісостепу, крім Покуття і Поділля, в Степу на північному сході, по лісових, галявинах, на вологих місцях, по берегах річок, на вкритих лісами схилах гір та серед чагарників Розводять як культурну рослину.

Що й коли збирають? Кореневища з коренями, восени, їх швидко миють і ріжуть вздовж. Сушити можна і на сонці.

Коли застосовують? Як відхаркувальний засіб при гострих і хронічних бронхітах, коклюші, туберкульозі легень, зокрема на­віть з кровохарканням (дія сапонінів), і як заспокійливий засіб при різних нервових і психічних заворюваннях, який заспокоює центральну нервову систему і знижує рефлекторну її збудність у 8—10 разів сильніше, ніж валеріана. Цим пояснюється корис­на дія синюхи в суміші з сухоцвітом болотяним при лікуван­ні виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки (дія смол, органічних кислот, жирної і леткої олій та інших, ще не вивче­них, речовин, які виявляють дплив на нервову систему). У хво­рих зникає симптом ніші, зменшуються диспепсичні явища, поліп­шується загальний стан, збільшується вага тіла. При атероскле­розі тритерпенові сапоніни синюхи знижують кількість холесте­рину в крові. В 1 склянці води варять протягом 30 хвилин 1 сто­лову ложку подрібненого кореня синюхи і п'ють тричі на день по 1 столовій ложці відвару, через 2 години після їди.

При лікуванні виразкової хвороби за півгодини до їди вжи­вають додатково ще по 1 столовій ложці відвару сухоцвіту боло­тяного (1 столова ложка трави на 1 склянку окропу). Курс лікування триває 3 тижні. Замість відвару можна вживати насто­янку на спирті — беруть 25 г подрібненого кореневища з коре­нями на 100 г спирту. П'ють тричі на день, по 15 крапель на ложку води, через 2 години після їди.


1. Реферат Гражданская война 1917-1920 гг. новые подходы
2. Реферат Вопросы ответственности в новом российском таможенном законодательстве
3. Реферат Нерегламентована зайнятість населення та способи її регламентування
4. Реферат на тему Концессия как форма государственно частного партн рства
5. Курсовая Электроснабжение населенного пункта Cвиридовичи
6. Реферат на тему Биология перепела Благовещенского района
7. Реферат на тему Дополнительное оборудование транспортных средств перевозящих опасные грузы Аварийная карточка системы
8. Реферат на тему Hepatitis Essay Research Paper Works Cited
9. Реферат на тему Chaucer Essay Research Paper The Canterbury Tales
10. Реферат Особенности уголовной ответственности несовершеннолетних 4