реферат на тему:

“Організм людини як єдине ціле”.

ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК ЄДИНЕ ЦІЛЕ

Основні механізми, що забезпечують цілісну єдність організму.

Організм — це єдине ціле. За допомогою нервової системи вста­новлюється зв'язок між усіма органами організму. Зміни в діяль­ності одного органа впливають на життєдіяльність усього організ­му. Так, досить вколоти шкіру, як це відразу ж позначиться на серцебитті, диханні, потовиділенні, скороченні м'язів і т. ін. Функціонування всіх систем організму контролюється центральною нер­вовою системою, яка забезпечує узгодженість їхньої роботи від­повідно до умов зовнішнього постійно змінного середовища.

Цілісна єдність організму підтримується також гуморальним регулюванням, через кров. Різні органи нашого тіла виділяють речовини, які надходять у кров, і вона розносить їх до всіх клітин, тканин і органів. Ці речовини можуть спричинювати й підтримува­ти діяльність інших органів на певному рівні, забезпечуючи нор­мальне функціонування їх. Наприклад, виділення підшлунковою залозою інсуліну впливає на вуглецевий обмін; гормони гіпофіза, що надходять у кров, впливають на ріст організму. Гуморальний зв'язок між органами контролюється нервовою системою.

Поняття про організм як єдине ціле включає взаємозв'язок фізичного і психічного. Наприклад, недостатній розвиток щитовид­ної залози призводить до розумової відсталості. У дітей, що народилися з недорозвиненим мозком, спостерігається недоум­ство.

Взаємозв'язок між будовою і функціями органів, між організ­мом і навколишнім середовищем. Між формою і функціями орга­нів існує нерозривний зв'язок. Так, довжина кишок у тварин по­в'язана з характером їхнього живлення. У рослиноїдних тварин кишки набагато довші, ніж у м'ясоїдних. Спостерігається такий зв'язок і в індивідуальному розвитку організму. Фізична інерт­ність, малорухомий спосіб життя зумовлюють слабкість м'язової системи. І навпаки, заняття фізичними вправами і спортом сприя­ють зміцненню організму, підвищенню працездатності. Все це свідчить про зв'язок між будовою організму і його функціями.

Через нервову систему здійснюється зв'язок між системами ор­ганів в організмі та між організмом і навколишнім середовищем.

На відміну від тварин людина свідомо і планомірно впливає на природу в процесі трудової діяльності. Вона не обмежена суворо певним життєвим середовищем і здатна створювати собі умови, необхідні для нормального життя навіть у незвичайному середовищі. Прикладом може бути освоєння людиною космічного простору і морських глибин, розробка надр Землі.

Однак, оскільки людина походить від тварин, в її організмі збереглось чимало анатомо-фізіологічних рис, притаманних тва­ринному світу. Якісні відмінності людини від тварин виникли у зв'язку з суспільною трудовою діяльністю. Ось чому провідною для людей є взаємодія не тільки з природою, а й з соціальним середовищем.

Вивчаючи анатомо-фізіологічні особливості дитини, слід брати до уваги соціальне середовище, в якому вона формується: в яких умовах живе і як виховується вдома.

Роль спадкових факторів у рості й розвитку дитини. Спадко­вість у дітей може в одних випадках проявлятись досить яскраво, в інших — залишатись другорядним фактором. Наприклад, група крові і тип вищої нервової діяльності завжди визначаються спад­ковими факторами, тоді, як обмін речовин може змінитись під впливом умов зовнішньою середовища. Одні — фенотипні — влас­тивості організму формуються під впливом факторів зовнішнього середовища, інші — генотипні — є виявом спадкових факторів. Так, колір волосся, очей, шкіри успадковується більшою мірою, ніж форма тіла, ширина кисті, стопи.