Організація роботи з роділлями, вагітними та їхніми родичами багато в чому залежить від персоналу, що працює в приймальному відділенні. Акушерка, що працює у цьому відділенні, повинна бути досвідченою, оскільки перед нею стоять важливі фахові завдання, які вона має вирішувати інколи за лічені хвилини. Іншим важливим завданням є привітне, уважне ставлення до роділлі (з першої хвилини перебування).

Мета психопрофілактичної підготовки жінок до родів – зняти психогенний компонент родового болю, усунути уявлення про неминучість родовою болю, гнітюче відчуття страху і сприяти створенню нового уявлення про роди як про фізіологічний процес. При якому біль не обов’язковий. Вплив на кору головного мозку в процесі психопрофілактичної підготовки сприяє пом’якшенню або усуненню больових відчуттів.

Жінку треба переконати у можливості неболючого перебігу родів при умові правильної поведінки її. В процесі психопрофілактичної підготовки у жінки виховують спокійну й активну поведінку під час родів. Її ознайомлюють з основними відомостями про фізіологію родів та клінічний перебіг їх, а також з відчуттями, які викликають у різні періоди родів, і при цьому підкреслюють необов’язковість больового відчуття.

Жінці дають вказівку про правильну поведінку під час родів, роз’яснюють, що виконання певних прийомів, яких її навчають у процесі психопрофілактичної підготовки, сприяє неболючому перебігові родів.

Психопрофілактична підготовка до родів являє собою систему заходів, які здійснюють з самого початку вагітності, особливо за ; тижні до родів і під час родів.

З самого початку вагітності намагаються 3усунути страх перед родами, створити позитивні емоції.

Треба сприятливо впливати на психіку протягом усієї вагітності, при кожному відвідуванні консультації.

З 35-36 тижнів вагітності з жінкою проводять спеціальні заняття, під час яких її ознайомлюють з перебігом родів і навчають правильної поведінки під час родів та прийомів, що сприяють знеболюванню родів.

Для проведення занять у консультації виділяють окремий кабінет, обладнаний кушетками та навчальним приладдям (малюнки, плакати, муляжі). Якщо виділити окремий кабінет неможливо, заняття проводяться у звичайному кабінету в спеціально виділені години.

Якщо попередня підготовка пройшла успішно (усунено страх і побоювання, вдалося створити позитивні емоції), під час звичайних відвідувань консультації можна обмежитись проведенням чотирьох занять за 4-5 тижнів до родів.

Рекомендують такий зміст і порядок занять

На першому занятті вагітній подають короткі відомості про анатомічну будову жіночих статевих органів, про зміни, які відбуваються в її організмі у зв’язку з вагітністю, підкреслюють, що все це забезпечує нормальний перебіг родів. Роди висвітлюють як нормальний фізіологічний акт, дають уявлення про тир періоди родів. Жінки ознайомлюються з особливостями першого періоду родів, пояснюють суб’єктивні відчуття жінки, яка народжує, дають поняття про перейми, тривалість і регулярність їх. Потім роз’яснюють процеси, які відбуваються в жіночих статевих органах роділлі в першому періоді родів, підкреслюють фізіологічний характер змін, які відбуваються і пов’язані з розкриттям шийки матки, роз’яснюють роль плодового міхура, навколо плодових вод. Звертають увагу на те, що ради відбуваються при певній затраті фізичних сил, тому важливо, щоб жінка під час родів зберігала сили до вирішального моменту родового акту – зганяння плоду. Для цього під час родів потрібно спокійне положення, регулярне харчування, виконання вказівок медичного персоналу.

На другому занятті розповідають про те, як повинна поводитися жінка при появі перейм і протягом усього першого періоду родів. Вагітних жінок навчають таких спеціальних фізіологічних прийомів, які сприяють правильному перебігові родів і зниженню больових відчуттів.

.Лежати спокійно.

2.Під час перейм глибоко і ритмічно дихати.

3.Поєднувати вдих і видих із легким прогладжуванням нижньої половини живота кінцями пальців обох рік, яке роблять від середньої лінії живота над лобком назовні й вгору.

4.Притисквати шкіру до внутрішньої поверхні гребінця клубової кістки біля обох передньоверхніх осей, біля зовнішнього кута попереково-крижового ромба. Притискуючи шкіру біля передньоверхніх остей, долоні розміщують уздовж стегон, а притискують кінцями великих пальців.

6.Лічити перейми.

7.У паузі між переймами відпочивати і по можливості дрімати. Вагітна повинна добре засвоїти ці прийоми і точно виконувати їх у певній послідовності, зазначеній персоналом.

Наприкінці занять вагітним роз’яснюють причини, які можуть посилюватися больові реакції під час родів (страх, неспокійна поведінка тощо). Підкреслюють, що ці причини при правильній поведінці можна усунути.

На третьому заняття вагітних ознайомлюють з перебігом родів другому і третьому періодах та характером відчуттів роділлі. Вагітних тренують затримувати дихання під час потуг. Роз’яснюють, що для посилення единтивності потуг треба після глибокого вдиху затримувати дихання на 10-15 сек. що сприяє збільшенню м’язового напруження, це слід повторювати 2-3- рази протягом кожних перейм. Навчають правильно дихати і розслаблювати всі м’язи для зменшення сили потуг у момент виведення голівки. Ознайомлюють з перебігом послідовного періоду, тривалістю і характером перейм у цей період.

Четверте заняття. Під час четвертого заняття коротко повторюють усе пройдене на попередніх заняттях, перевіряють, як жінки засвоїли.

Вагітну ознайомлюють з порядком та обстановкою в родильному будинку, розповідають про обов’язкові і можливі маніпуляції під час родів (зовнішнє і піхвове дослідження, внутрішнє ведення глюкози, вдихання кисню та ін.).

Якщо при попередніх відвідуваннях консультації психопрофілактичну підготовку не проводили належною мірою і її вперше проводять з 35-36-го тижня, то чотирьох занять не досить. У такому разі потрібно п’ять чи шість занять.

Перше заняття присвячують обстеженню вагітної та усуненню її страху і побоювань. На другому ознайомлюють з основами фізіології родів та обґрунтовують можливість не болючості їх. На третьому роз’яснюють особливості першого періоду родів і розповідають про прийоми знеболювання в періоді розкриття. Четверте присвячується другому і третьому періодам родів. На п’ятому ознайомлюють з ф-єю материнства; на шостому розповідають про симптоми початку родів, режим родильного будинку і закріплюють одержані раніше рекомендації.

Ефект психопрофілактичної підготовки значною мірою залежить від організації роботи в родильному будинку, поведінки медичних працівників. У родовому будинку має бути затишна, спокійна обстановка, привітне ставлення до роділь. У присутності роділлі не допускаються сторонні розмови і міркування про ускладнення родів. Неправильна поведінка медичного персоналу може знизити результати психопрофілактичної підготовки до родів.

За роділлею постійно наглядають підбадьорюють її, нагадують прийоми знеболювання, вселяють упевненість у сприятливому закінченні родів.

Після закінчення родів оцінюють единтивність профілактичної підготовки при цьому враховують: а) поведінку жінки під час родів; б) розповіді роділлі про її самопочуття і відчуття. На підставі цих даних виводять одну з таких оцінок ефекту психопрофілактичної підготовки “повний ефект”, “частковий ефект”, “немає ефекту”.

Я4кщо роділля не пройшла психопрофілактичної підготовки в консультації то її навчають усіх прийомів у родильному будинку. Ефект менший, ніж від тривалої психопрофілактичної підготовки. Великий досвід роботи щодо психопрофілактичної підготовки до родів показує, що усунення страхів і побоювань, упевненість у не больовому перебігові і благополучному закінченні родів сприяють: а) зниженню больових відчуттів; б) правильній поведінці жінки під час родів; в)зменшенню деяких ускладнень родів. Впилв на психіку поєднується з фізичною підготовкою – спеціальним комплексом гімнастичних вправ.

І післяпологовому періоді акушерка повинна забезпечити психопрофілактичний комфорт матерям і немовлятам, допомагати породіллям у вигодовування малят та зціджуванні молока, пам’ятаючи, що процес лактогенезу регулюється корою головного мозку і негативні емоції, сльози можуть загальмувати виробленню молока.

Матерів, які втратили дітей у пологах, слід помістити в окремі палату, щоб не посилювати їхніх важких переживань виглядом породіль, що годують немовлят.

Особливої уваги потребують жінки, котрих готують до планового кесарського розтину. З ними слід щоденно працювати, щоб переконати у необхідності операції, усунути страх за себе, за майбутню дитину, інших жінок, які перебували разом з вагітною у відділенні патології і народили здорових дітей.

Часто жінок турбує страх перед можливими ускладненнями вагітності та прологів. Використовуючи величезну психотерапевтичну силу слова, медичні працівники повинні керувати емоційним станом вагітної, усуваючи нервове напруження та негативні емоції.

Використана література:

Стефан Хміль “Акушерство” 19998 р.

В.І. Бодажина, К.М. Жмаків 2Акушерство” 1974 р.