Реферат на тему:

Розвиток зв’язку в Україні

Приємно бачити, що календарний рік зв’язківці України завершили серед лідерів. А про стабільний розвиток галузі свідчать показники року, що минув. Для прикладу проаналізую досягнуте і наведу деякі статистичні дані. Так, операторами всіх форм власності надано послуг зв’язку на 13,2 млрд. грн. – на чверть більше, ніж за 2002 рік. Відбулося це насамперед за рахунок збільшення послуг населенню, які зросли на 45% і становили 6,5 млрд. грн.

Швидкими темпами реконструюються телефонні мережі загального користування з використанням новітнього обладнання вітчизняного виробництва. Неабияк цьому сприяють і зрослі на третину порівняно з 2002 роком обсяги капітальних інвестицій у розвиток засобів зв’язку: цей показник сягнув трьох з половиною мільярдів гривень.

Понад 100 вітчизняних промислових підприємств на 1 млрд. грн. Виробили продукції для галузі зв’язку. Це на 30% більше порівняно з аналогічним періодом 2002 року. 90% продукції національного виробника реалізується в Україні в основному для потреб ВАТ “Укртелеком”.

З використанням вітчизняного обладнання – цифрових систем комутації – реконструюються телефонні мережі загального користування. Загалом на кінець року рівень цифровізації ліній звязку становить 71 відсоток. Майже вдвічі зросла кількість абонентів мобільного зв’язку: нині їх налічується 6,5 млн.

Зазначу водночас, що, на жаль, вітчизняною промисловістю ще не виробляється цілий спектр обладнання. Це високошвидкісні системи передачі даних, радіорелейні лінії магістрального зв’язку, цифрові термінали мобільного зв’язку, обладнання доступу до мережі Інтернет, сучасні багатофункціональні, високопродуктивні комутаційні системи.

В арсеналі Укрпошти – близько 70 видів послуг. Серед них, крім традиційно поштових, є й впроваджені на базі інформаційних технологій електронна пошта, електронний переказ, послуги Інтернет-пунктів тощо. У завершальній стадії – міжнародний проект щодо створення системи реєстрації та контролю за проходженням поштових відправлень.

Загалом на модернізацію обладнання та впровадження нових технологій спрямовано 64,2 млн. грн. Капіталовкладень, збудовано і реконструйовано 38 об’єктів поштового зв’язку, а 85 – капітально відремонтовано.

Серед пріоритетних напрямів – комплексна механізація та автоматизація виробничих процесів на усіх ланках технологічного процесу, розширення номенклатури видів послуг, у тому числі й на базі новітніх технологій, впровадження технології обробки внутрішніх і міжнародних реєстрованих поштових відправлень та системи контролю за їх пересиланням на базі автоматичної ідентифікації штриховим кодом, з можливістю відстежування їх проходження в режимі “on-line”.

Водночас хотілося б наголосити, що Укрпошта переживає сьогодні непрості часи, адже повністю працює на госпрозрахункових засадах. Через це нині третина загального виду послуг не властива пошті й пов’язана з іншою діяльністю.

З одного боку, це допомагає їй вижити, а з другого – призводить до зменшення кількості основних поштових послуг, а подекуди й зниження їх якості. А Укрпошта, як державне підприємство, має надавати споживачам послуги саме поштового зв’язку і високої якості. Передусім це стосується універсальних послуг. Щоб виконувати ці функції, Укрпошта потребує термінової державної підтримки, а проблеми поштовиків – розв’язання на державному рівні.

Набуває розвитку національний сегмент мережі Інтернет. Наведу такі дані: якщо 1998 року кількість користувачів мережі Інтернет оцінювалась у 0,2% населення України, то сьогодні послугами Інтернет з різною періодичністю користується близько 8% населення, тобто 3,5% млн. жителів.

Зріс обсяг українських інформаційних ресурсів, доступних через мережу Інтернет.

ВАТ “Укртелеком” забезпечує високоякісний зв’язок між національним сегментом мережі Інтернет та глобальною мережею з високошвидкісним доступом до вузлів Західної Європи, США та Росії. Послуги доступу до Інтернет нині надаються національним оператором на 500 вузлах.

Відсутність збалансованих тарифів доступу до національних каналів передачі Інтернет-трафіку, залежність вартості оренди каналів передачі даних від відстані були головним стримуючим фактором розвитку Інтернет в Україні у 2003 році. Тому Держкомзв’язку став ініціатором побудови в Україні магістральної мережі обміну (backbone) Інтернет-трафіком, що має значно спростити доступ до Інтернету населенню з віддалених регіонів України.

Вже здіснено державну реєстрацію “Українського Інтернет-консорціуму”, створеного для побудови Національної мережі обміну Інтернет-трафіком. До складу консорціуму увійшли 8 учасників з різних регіонів України і в лютому нинішнього року буде забезпечено їх підключення до магістральної мережі ВАТ “Укртелеком”.

Минулого року Держкомзв’язку брав активну участь у створенні законодавчої бази, що регламентує діяльність галузі зв’язку та інформатизації. Зокрема було прийнять три важливих Закони України в цій царині.

Окрім того, у першому читанні прийнято розроблений нами законопроект “Про діяльність у сфері інформатизації”. Його прийняття забезпечить регулювання правовідносин у сфері створення, розповсюдження і використання інформаційних технологій, продуктів і ресурсів.

Готується до розгляду парламентом й інший наш законопроект “Про внесення зміни до статті 15 Закону України “Про поштовий зв’язок”, спрямований на приведення законодавства України у сфері поштового зв’язку до вимог СОТ.

Важливим кроком щодо подальшого розвитку конкурентних засад функціонування ринку телекомунікаційних послуг стало також прийняття парламентом 18 листопада минулого року Закону “Про телекомунікації”, який визначає засади правового регулювання основних аспектів діяльності у сфері телекомунікацій.

Це додало нам роботи з розробки відповідних підзаконних актів у відповідність до цього закону.

Так, для регулювання діяльності ринку телекомунікацій упродовж 2004 року має бути створена Національна комісія з питань регулювання зв’язку, як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, у складі восьми членів. Призначатимуться вони на посаду президентом України. До виконання своїх повноважень комісія приступить з 1 січня 2005 року. До того часу її функції здійснюватиме Держкомзв’язку.

Чим же займатиметься Комісія? Це ліцензування, розподіл номерного ресурсу, тарифне регулювання, встановлення порядку взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій, організаційно-правове забезпечення загальнодоступних телекомунікаційних послуг, регулювання взаємодії операторів при взаємоз’єднанні телекомунікаційних мереж. У складі НКРЗ діятиме Державна інспекція зв’язку, яка наглядатиме за ринком телекомунікацій.

Загалом ліцензуванню підлягатимуть: послуги фіксованого телефонного зв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного) з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку; послуги рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку; технічне обслуговування і експлуатація мереж ефірного теле- та радіомовлення, проводового радіомовлення та кабельного телебачення, надання в користування каналів електрозв’язку.

Комісія регулюватиме тарифи на загальнодоступні послуги та надаватиме дозвіл монопольним (домінуючим) операторам телекомунікацій на користування каналами електрозв’язку. Що ж це за загальнодоступні телекомунікаційні послуги? Передусім це послуги фіксованого телефонного (місцевого, міжміського, міжнародного) зв’язку, за винятком послуг, що надаються з використанням безпроводового доступу, в тому числі служб екстреного виклику, послуги довідкових служб, зв’язку за допомогою таксофонів та з переговорних пунктів, факсимільного і телеграфного зв’язку.

Закон містить регуляторні норми й щодо інших ключових аспектів діяльності у сфері телекомунікацій. Зокрема визначає умови застосування технічних засобів телекомунікацій, привила взаємодії операторів та взаємоз’єднання мереж, встановлює порядок розподілу та використання номерного ресурсу, норми щодо адміністрування адресного простору української частини мережі Інтернет, встановлює права, обов’язки та відповідальність споживачів, операторів та провайдерів телекомунікацій.

Разом з тим, відповідно до Закону “Про радіочастотний ресурс України” розподіл і використання радіочастотного ресурсу для здійснення діяльності у сфері телекомунікацій і надалі здійснюватиме Держкомзв’язку.

Державний комітет зв’язку та інформатизації вибудовує свою політику таким чином, щоб створити умови для прискореного розвитку зв’язку та інформатизації, широкого впровадження інформаційних технологій і найсучасніших засобів зв’язку, формування національних інформаційних ресурсів і, що не менш важливо, становлення правових відносин у галузі.

А потенційні можливості нашої країни величезні: бо ж маємо неабиякий науково-технологічний, виробничий та освітянський потенціал і висококваліфіковані кадри. Скажімо, за кількістю сертифікованих програмістів Україна посідає четверте місце в світі, а вітчизняні навчальні заклади готують щороку близько 50 тис. Дипломованих ІТ-фахівців.

І насамкінець додам, що рівень цивілізованості будь-якої країни в сучасному світі багато в чому визначається показником розвинутості її телекомунікаційних систем і стану запровадження новітніх технологій.

За роки незалежності галузь зв’язку стала потужною інфраструктурою і довела свою здатність ефективно і прибутково працювати. З року в рік зростають обсяги послуг, що надаються (у середньому на 20 відсотків щорічно), за рахунок власних коштів підприємств і кредитних ресурсів, у тому числі й міжнародних інвестицій, вводяться в дію нові потужності.

Одним з найважливіших результатів нашої роботи є створення можливостей інтегруватися у світові інформаційно-телекомунікаційні мережі, що й надалі сприятиме активному інвестуванню в цю прибуткову галузь народного господарства України.