Міністерство освіти України

Київський Державний торговельно-економічний Університет

Кафедра банківської справи

Курсова робота

з курсу “ГРОШІ І КРЕДИТ”

На тему: “Комерційні банки за участю іноземного капіталу”

Студента курсу

Науковий керівник

Київ 1999

План

Вступ 3

1. Суть, функції та роль комерційних банків 5

2. Організаційно-правові форми існування комерційних банків 8

2.1. Зарубіжний досвід 8

2.2. Вітчізняний досвід 10

3. Аналіз діяльності комерційних бакнів за участю іноземного капіталу в Україні 13

4. Шляхи вдосконалення діяльності банків у тому числі і за участю іноземного капіталу 23

Висновки 31

Список використаної літератури 33

В С Т УП

• Актуальність теми

Головною метою та головним критерієм успіху розвитку банківської системи в Україні є фінансова стабілізація економіки України, яка в першу чергу потребує нормалізації інфляційної ситуації. Оскільки банки – один із головних інструментів здійснення економічних реформ, одна з найважливіших структур ринкової економіки, потрібно мати якомога більше інформації про діяльність цих установ. Коли новий механізм функціонування банківської системи нашої країни знаходиться в стані становлення, вітчизняні банки, природньо, не мають достатнього досвіду в даній сфері.

На даному етапі розвитку банківської системи буде доречним залучення іноземного капіталу в економіку України через банки із залученням іноземного капіталу зокрема (як 100 %, так і часткові). Для покращення роботи української банківської системи необхідно використовувати світовий досвід у розвитку цієї галузі. Адже присутність банків із залученням іноземного капіталу на ринку банківських послуг спонукає власне українські банки до більш ефективного використання власних ресурсів, покращення рівня обслуговування клієнтів, обробки та використання оперативної інформації і т.і.

• Мета дослідження

Головною метою, поставленою у курсовій роботі, є теоритичне узагальнення питань діяльності комерційних банків із залученням іноземного капіталу, правового боку та економічного. Аналіз розвитку цих банків в умовах більше складної економічного ситуації.

Для здійснення мети необхідно вирішити такі задачі:

1. Визначити роль і місце банків у економіці країни взагалі.

2. Охарактеризувати проблеми створення і розвитку банків за участю іноземного капіталу .

3. Проаналізувати можливості використання закордонного досвіду в Україні.

4. Порівняти діяльність власне українських банків та банків із залученням іноземного капіталу.

• Предмет дослідження

Предметом дослідження курсової роботи є банки із залученням іноземного капіталу, як 100 %-им, так і частковим.

• Методика та методологія дослідження

При вивченні даної теми використовувалися такі методи, як:

• Порівняльний аналіз;

• Метод статистичної обробки інформації;

• Нормативний метод;

• Методи ранжування та групування.

Курсова робота складається зі вступу чотирьох розділів, висновків та списку використаної літератури.

У прешому розділі висвітлено теоритичні питання теми. Розглядається в чому суть банків із залученням іноземного капіталу, яку роль вони виконують на ринку банківських послуг та умови їх функціонування в Україні.

У другому розділі розглядаються організаційно-правові форми існуючих комерційних банків.

У третьому розділі подано аналіз діяльності комерційних банків із залученням іноземного капіталу в Україні за роки незалежності.

У четвертому розділі представлено шляхи вдосконалення банківської системи України взагалі. Для цього виокристовується аналіз діяльності банків із 100 %-им залученням іноземного капіталу.

СУТЬ, РОЛЬ ТА ФУНКЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

Значення комерційних банків у сучасних кредитних системах настільки велике, що необхідно особливо зупинитися на функціях цих інститутів. Термін „комерційний банк” з’явився на ранніх етапах розвитку банківської справи, коли банки обслуговували найчастіше торгівлю, товарообмінні операції та платежі. Основною клієнтурою були торговці, звідси і назва „комерційний банк”. Банки кредитували транспортування, зберігання та інші операції, пов’язані з товарним обміном. З розвитком промислового виробництва з’явились операції по короткостроковому кредитуванню виробничого циклу: позика на збільшення оборотного капіталу, створення заощаджень сировини й готових виробів, виплату заробітної платні і таке інше. Строки кредитів поступово збільшувались , частина банківських кредитів почала використовуватись для вкладів в основний капітал, цінні папери і таке інше. Інакше кажучи термін „комерційний” в назві банка втратив попереднє значення. Він мотивує „діловий” характер банку, його орієнтованість на обслуговування всіх видів господарських агентів незалежно від роду їх діяльності.

Сьогодні комерційний банк спроможний запропонувати клієнту до 200 видів різноманітних банківських продуктів та послуг. Широка диверсифікація операцій дозволяє банкам зберігати клієнтів та залишатися рентабельними навіть при дуже поганій господарській кон’юнктурі. Тому в усіх країнах з ринковою економікою вони залишаються головною операційною ланкою кредитної системи.

Кажучи про сучасниі комерційні банки, необхідно підкреслити, що як і інші ланки кредитної системи, ці установи постійно еволюціонують . Змінюються форми операцій, методи конкуренції, системи контролю й управління. Швидко розширилася сфера діяльності, яка сьогодні охоплює увесь світ завдяки формуванню інтернаціональних ринків позичкового капіталу. І хоча в деяких областях вони втрачають позиції під напором конкурентів, вони знаходять можливість пристосовуватися до змін умов кредитного ринку.

Стійке й динамічне господарство не може існувати й розвиватися без добре відпрацьованої системи грошових розрахунків. Звідси велике народногосподарське значення банків як організаторів цих розрахунків

Банківська система – одна з найважливіших і невід’ємних структур ринкової економіки. Розвиток банків, товарного виробництва історично йшло паралельно й тісно пов’язувалося між собою. При цьому банки, проводячи грошові розрахунки, кредитуючи господарство, виступаючи посередниками у перерозподілі капіталу, істотно підвищують загальну ефективність виробництва.

Сьогодні, в умовах розвинутих товарних і фінансових ринків, структура банківської системи різко ускладнюється. З’являються нові види фінансових організацій, нові кредитні інструменти й методи обслуговування клієнтів.

Практика банківської справи за кордоном складає великий інтерес для нової господарської системи в Україні.

Валютно-фінансові відносини Схід-Захід мають великий потенціал подальшого розвитку перш за все по лінії розрастання взаємних розрахунків, обміну досвідом в обслуговуванні торгівлі, промисловості, соціальних зв’язків, кредитування спільних підприємств, взаємного вкладання капіталів. Необхідний також пошук нових шляхів глибокої довгострокової валютно-кредитної ваємодії, яка дозволяє врешті-решт підвищувати ефективність виробництва, сфери послуг, скріплювати зовнішньоекономічні позиції всіх залучених країн. Цей пошук дасть кращі результати, якщо сторони будуть орієнтуватися на те, що високоефективне й стійке фінансове посередництво в цей час є невід’ємним елементом міжнародного розподілу праці.

Протягом 1998 року українські банки працювали в умовах спаду економіки. Валовий внутрішній продукт зменшився на 1,7 %, об’єм продукції промисловості – на 1,5 %, індекс споживчих цін зріс на 20 %, реальні доходи зменшилися на 2,5 %.

Нарешті, осіння криза призвела до сильної девальвації гривні, у результаті чого банківська система втратила приблизно $ 1 млрд.

Головне живлення фінансової кризи - нездорові фінансово держави. Та саме це в Україні добре процвітає на базі стогнуючої або вертуальної, як кажуть американські експерти, економіки. Саме така економіка є в нас. Погано і те, що в країні відсутня довіра між урядом і суспільством, між владою та економічними суб’єктами. Без довіри не можна розвивати здорову економіку.

Середні та малі банки в Україні проявили велику стійкість під час кризи і змогли швидше будувати свою діяльність, щоб утриматися на плаву. Це свідчить, в першу чергу про безпідставність вимог до суми мінімального статутного фонду в 1 млн. EUR. Банки з капіталом меншим ніж 1 млн. EUR мають свої ніші на фінансових ринках і працюють досить ефективно. В них є нормальні фінансові результати і безумовно право на існування. Це стосується перш за все тих 50-ти банків, які в результаті девальвації національної валюти сьогодні не мають 1 млн. EUR, хоча на початку 1998 р. цей 1 мільйон у них був. Як бачимо, не існує аргументів для того, щоб навіть ставити питання про закриття цих банків.

За станом на 01.01.99 р. в Україні зареєстровано 214 банків, з них фактично працюють 176 банків. Загальний капітал українських банків - 4,2 млрд. грн., прибуток за 1998 рік – 471 млн.грн.

Ліквідовано за останній рік 16 банків, у тому числі 3 реорганізовано. Зареєстровано 3 нових банки (всі зі 100 % іноземним капіталом). 17 банків працюють у режимі фінансового оздоровлення.

Організаційно-правові форми існування комерційних банків.

Досвід закордонних банків

У світовій практиці існує два підходи до рішення питання про те, якою мірою комерційні банки можуть брати участь в інвестиційному бізнесі. З одного боку, саме банки з їхнім прагненням до кредитної експансії спроможні виступити як основна рушійна сила в розвитку ринку цінних паперів. З іншого боку, через гостре економічне всевладдя комерційних банків більшість розвинутих країн не дозволяють банкам бути рівноправними учасниками фондового ринку: німецька модель – банки є повноправними учасниками ринку цінних паперів, і англосаксонська моделі – банки не допускаються на організований ринок. Так, наприклад, у США діяльність банків на фондовому ринку обмежена в основному тільки ринком державних облігацій. Проте, слід зазначити, що в даний час у наявності тенденція до зміни співвідношення сил між банками і традиційною біржою, до зростання ролі банків в операціях із цінними паперами на організованому ринку. Цьому є логічне пояснення. При дійсному рівні монополізації виробництва і капіталу традиційні біржі – біржа дрібних акціонерів – вже не спроможні задовольнити потреби в мобілізації величезних розмірів позичкового капіталу, що потрібен для забазпечення стійкої фінансової і продуктивної діяльності значних корпорацій. У цьому зв’язку незмірно зростає значення банків та інших інститутів кредитної системи, тому що лише вони, що зосередили у своїх руках величезні обсяги фіктивного капіталу, спроможні дати значним корпораціям те, чого ті не в змозі одержати від дрібного акціонера. Тому біржа знаходить нову особу: із біржі дрібних акціонерів вона перетворюється в біржу банків і кредитних заснувань.

Достатня пропозиція капіталу – застава нормального розвитку будь-якої економіки і важливої задачі будь-якої країни. Ринок інвестиційного капіталу грає ключову роль у рішенні цієї задачі.

Заощадження – єдине джерело інвестиційного капіталу. Вони виникають, коли прибутки корпорації уряду й окремих громадян перевищують їхні витрати.

Фінансовий баланс різноманітних секторів економіки США в 1998 р.

млрд.долл.

табл. 2.1.1.

Сектор економіки	Приток фондів	Відтік фондів	Сальдо
Приватний сектор	295	140	145
Нефінансовий бізнес	125	136	-12
Федеральний уряд	1	179	-178
Місцеві влади	15	32	-17
Іноземні інвестиції	173	37	136
Інші	698	750	-52

З наведеної вище таблиці очевидно, що основними постачальниками інвестиційного капіталу з активним сальдо для США є приватний сектор та іноземні інвестиції.

Нефінансові корпорації історично є найбільшими зберігачами, створюючи приблизно 60 % національного інвестиційного фонду в розвинутих країнах. Але їхні заощадження звичайно не надходять на ринок інвестиційного капіталу, приймаючи форму нерозподіленого прибутку й амортизаційних відрахувань.

Лондон – найбільший фінансовий центр, де мають філіали й представництва найбільші банки з багатьох країн світу. В цей час у Лондоні нараховується 450 дочірніх компаній, відділень, представництв й агентств іноземних банків з 73 країн з персоналом 35 тис. чол. Для порівняння скажемо, що у 1967 р. в Лондоні було 114 іноземних банків.

На Україні зараз тільки починає розвиватися діяльність банків за участю іноземного капіталу. Їх основними клієнтами в більшості є торгові компанії з інших країн, які мають представництва в Україні, а також великі виробничі компанії, які зацікавлені у використанні всього комплексу банківського продукту, і в першу чергу кредитного забезпечення.

Отже, якщо порівняти кількість банків за участю іноземного капіталу в Києві, то бачимо, що їх кількість набагато меньша, ніж у розвинутих європейських країнах. Це обумовлюється великою кількістю факторів, і в першу чергу – недосконалістю законодавчої бази. Далі ми наведемо приклади точки зору деяких керівників банків за участю іноземного капіталу, а зараз розглянемо основні положення щодо діяльності цих установ.

Про порядок видачі ліцензії на створення банків за участю іноземних юридичних або фізичних осіб

(затверджено постановою правління НБУ № 24 від 07.02.94 р.):

• Пункт 5. Мінімальний розмір статутного фонду комерційного банку за участю іноземного капіталу, коли доля іноземного капіталу в статутному фонді складає 50 %, повинен бути не меньш суми, еквівалентной 5 млн. ЕКЮ на день підписання статутного договору по офіційному курсу НБУ. Мінімальний внесок в іноземній вільно конвертованій валюті по курсу НБУ повинен складати не менше 1 млн. ЕКЮ.

Якщо доля іноземного капіталу в статутному фонді банку складає 50 % і більше, мінімальний розмір статутного фонду комерційного банку за участю іноземного капіталу повинен бути не меншим суми, еквівалентної 10 млн. ЕКЮ на день підписання статутного договору за узгодженим з НБУ курсом, але не вище офіційного курсу. Мінімальний внесок в іноземній валюті по курсу НБУ не може бути меншим ніж 1 млн. ЕКЮ.

Банківське кредитування експорту та імпорту виступає у формі позики під заставу товарів, товарних документів, а також обліку витрат. Іноді банки надають крупним фірмам-експортерам, з якими вони тісно пов’язані, бланковий кредит, тобто без формального забезпечення.

Банківські кредити в міжнародній торгівлі мають переваги перед фірмовими. Вони дають можливість отримувачу вільніше використовувати засоби для закупки товарів, звільняють його від необхідності звертатися за кредитом до фірм-постачальників, виконувати з останніми розрахунки за товари готівкою за рахунок банківського кредиту. Завдяки залученню державних ресурсів і застосуванню гарантій приватні банки нерідко надають експортні кредити на 10-15 років за ставками нижче ринкових. Але банки, як правило, обмежують використання кредиту рамками своєї країни і часто ставлять умови про використання його з певною метою, наприклад, на закупку товарів у фірм, в котрих вони зацікавлені. Під час цього банківський кредит набуває особливостей фірмового кредиту, цільового характеру. Банківський кредит надається банками, банківськими домами, іншими кредитними утановами. Для координації операцій з кредитування зовнішньоекономічних операцій, мобілізації великих кредитних ресурсів і рівномірного розподілу ризику банки організовують консорціуми, синдикати, банківські пули. Банки надають експортні та фінансові кредити. Експортний кредит – кредит, що видається банком країни-експортера банку країни-імпортера для кредитування поставок машин, обладнання і таке інше.

III. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ ІНОЗЕМНОГО КАПІТАЛУ

Деякі аспекти фінансового аналізу комерційних банків України, в тому числі із залученням іноземного капіталу.

Банківська система України у 1995-1996 роках динамічно розвивалась. На 1.01.96 року мережа зареєстрованих комерційних банків зросла до 230 та 2013 філій.

У 1995 році на діяльність усієї банківської системи негативно впливали високий рівень інфляції, падіння виробництва та курсу гривні. У 1995 облікова ставка була знижена з 252 % річних у січні до 95 % річних у листопаді, а в червні 1996 року – до 50 %.

Завдяки послідовній монетарній політиці Національного Банку України зростання заборгованості за просроченими та пролонгованими позиками призупинено і дещо зменшено кількість збиткових банків. На 1.01.96 року їх було 38, на 1.08.96 року – 26 і на 1.11.96 року – 16.

З 1996 року в Україні працюють 14 банків з іноземним капіталом, в тому числі 2 – зі 100 % іноземним капіталом (Сredit Lyonnais иSociete Generale). За данними Інтерфакс – Україна, сума зареєстрованих статутних фондів банків за участю іноземного капіталу складає 34,903 млн.грн., або 4,1 % від суми зареєстрованих статутних фондів банків України.

Основні тенденції розвитку банківської системи України, в тому числі комерційних банків із залученням іноземного капіталу, можна простежити за наведеними далі графіками та діаграмами з короткими коментарями до них.

За п’ять років незалежності України відкрито 13 комерційних банків із залученням іноземного капіталу (15 % від загальної кількості всіх відкритих банків). Найбільші серед них представлені в усіх промислових регіонах України. Із 1996 року значно зріс інтерес іноземних інвесторів до банківської діяльності в Україні. Так протягом 1996 року зареєстровано ще 2 банки із 100-% іноземним капіталом.

АКТИВИ Й ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЗА СТАНОМ НА 1.04.99 г., млн. грн.

Табл. 3.1.1

№ п/п

Банк

Місто

Дата реєстрації

Чисті активи

Питома вага

Активи

1

Приватбанк

Дніпропетровськ

19.03.92

1938,54

15,322

2861,90

2

Ощадбанк

Київ

31.12.91

1199,51

9,481

1980,24

3

Аваль

Київ

27.03.92

1187,21

9,384

1682,26

4

Кіб-Банк

Харків

10.08.93

651,69

5,151

651,69

5

ПУМБ

Донецьк

23.12.91

565,78

4,472

960,97

6

Слов’янський

Запоріжжя

28.08.89

384,37

3,041

420,28

7

Фінанси та кредит

Київ

19.06.90

329,06

2,601

338,46

8

Надра

Київ

26.10.93

318,79

2,520

356,53

9

Украінський кредитний банк

Київ

30.10.92

280,80

2,219

286,78

10

Креді Лєоне Україна

Київ

01.07.96

240,14

1,898

240,14

11

ING Банк Україна

Київ

31.03.98

234,06

1,850

234,06

12

Укрсіббанк

Харків

18.06.90

227,23

1,796

231,24

13

Кредит-Дніпро

Дніпропетровськ

07.07.93

209,17

1,653

220,35

14

Вабанк

Київ

02.07.92

199,47

1,577

238,17

15

МТ-Банк

Кременчук

24.12.96

194,32

1,536

211,90

16

Правекс-Банк

Київ

22.12.92

181,52

1,435

229,69

17

Автозазбанк

Запоріжжя

29.05.91

142,93

1,130

146,64

18

Київ

Київ

19.05.93

127,83

1,010

145,28

19

Морський Транспортний Банк

Іллічевськ

18.05.95

124,56

0,984

162,73

20

Донбіржбанк

Донецьк

27.12.91

121,78

0,963

123,69

21

ЗУКБ

Львів

14.05.91

116,39

0,920

144,08

22

Сос’єте Женераль Україна

Київ

23.09.96

113,17

0,894

121,88

23

Реал-Банк

Харків

30.11.90

112,69

0,891

118,21

24

Донгорбанк

Донецьк

02.10.95

112,53

0,889

112,53

25

Югтокобанк

Дніпропетровськ

20.06.94

112,01

0,885

122,53

-

-

-

-

-

-

-

49

Кредитанштальт Україна

Київ

17.09.97

48,89

0,386

48,89

50

Креді Свісс Фьорст Бостон Україна

Київ

08.05.97

47,50

0,375

47,50

Фактично сплачений статуний фонд банків із залученням іноземних інвестицій зріс 1996 року в 1,8 раза, коли загальна сума фактично сплаченого статутного фонду зросла у 1,5 раза. Динаміку фактично сплаченого статуного фонду показано в таблиці 1.

Фактично сплачений статутний фонд (%).

Табл. 3.1.2.

Дата	Сума для всіх банків	Сума для банків із залуч. іноземного капіталу
1.01.96	100	100
1.02.96	103	100
1.03.96	113	100
1.04.96	115	100
1.05.96	123	133
1.06.96	135	161
1.07.96	147	166
1.08.96	160	194
1.09.96	168	200
1.10.96	172	211
1.11.96	187	223
1.12.96	201	237

Цей процес спричинив курс на підвищення статутних фондів комерційних банків для приведення їх до міжнародних стандартів (мінімальний рівень статутного фонду до 1.01.97 року повинен був становити 1 млн. ЕКЮ).

Капітал банківської системи за 1995 р. зріс (у еквіваленті долара США більш як у 2 рази).

Рис. 3.1.1. Динаміка валютних балансів комерційних банків (сума активів).

А1 – Згальна валюта балансу;

VALBAL1 – Валюта балансу комерційних банків із залученням іноземного капіталу.

Активи банківської системи (в еквіваленті доларам США) за 1995 рік та 9 місяців 1996 року зросли більше ніж у три рази (мал. 2.1.1).

Табл. 3.1.3. КАПІТАЛ ЗА СТАНОМ НА 1.04.99 г., млн. грн.

№ п/п	Банк	Місто	Капітал	Процент до 1.03.99 р.	Сума млн. EUR	Процентна частка, %
1	Приватбанк	Дніпропетровськ	260,94	120,36	61,87	10,05
2	Слов’янський	Запоріжжя	157,29	100,80	37,29	6,06
3	ПУМБ	Донецьк	141,68	103,51	33,59	5,46
4	Ощадбанк	Київ	121,30	88,73	28,76	4,67
5	Укрсіббанк	Харків	115,31	96,08	27,34	4,44
6	Аваль	Київ	105,33	91,73	24,97	4,06
7	Металург	Запоріжжя	52,43	97,81	12,43	2,02
8	Вабанк	Київ	46,38	108,08	11,00	1,79
9	Надра	Київ	45,15	102,39	10,71	1,74
10	Донгорбанк	Донецьк	44,01	103,00	10,43	1,69
11	Креді Свіс Фьорст Бостон Україна	Київ	43,46	103,70	10,30	1,67
12	МТ-Банк	Кременчук	38,87		9,22	1,50
13	Правекс-Банк	Київ	36,91	96,06	8,75	1,42
14	Ажіо	Київ	34,90	104,18	8,27	1,34
15	Кредит-Дніпро	Дніпропетровськ	34,80	100,94	8,25	1,34
16	Сос’єте Женераль Україна	Київ	31,51	60,26	7,47	1,21
17	Київ	Київ	31,26	109,59	7,41	1,20
18	Український Кредитний Банк	Київ	31,24	98,81	7,41	1,20
19	Депозитно-Кредитний Банк	Луцьк	31,12	97,77	7,38	1,20
20	ING Банк Україна	Київ	29,07	105,48	6,89	1,12
21	Креди Лєоне Україна	Київ	27,47	100,94	6,51	1,06
22	Зевс	Київ	27,38	98,83	6,49	1,05
23	Кредитанштальт Україна	Київ	26,96	104,38	6,39	1,04
24	Укрнафтогазбанк	Київ	26,94	100,63	6,39	1,04
25	Фінанси та кредит	Київ	23,68	87,26	5,61	0,91

На рис. 3.1.2. показано розподіл активів комерційних банків України із залученням іноземного капіталу (дані за станом на 1.12.96 р.)

Позначення:

• Каса і прирівняні до неї кошти, А1;

• Кошти банку на рахунках в НБУ, А2;

• Кошти на депозитних рахунках у банках, А3;

• Готівка в процесі інкасації, А4;

• Валютні кошти на коррахунках у банках, А5;

• Кредити, надані банками, А6;

• Будинки та споруди, А7;

• Інші основні фонди, А8;

• Цінні папери уряду України, А9;

• Операції банків із цінними паперами, А10;

• Дебітори банків, А11;

• Ф
  акторинг, А12

Мал. 3.1.2. Розподіл активів комерційних банків України із залученням іноземного капіталу

Основну суму активів комерційних банків становлять кредити, надані банками, та валютні кошти на кореспондентських рахунках у банках.

Стан якості активів комерційних банків, що характеризує як можливу прибутковість (збитковість) банків, так і їх вразливість на кредитному ринку, за станом на 1.12.96 р. (див. рис. 3.1.3 та 3.1.4).

Позначення:

АК1 – високоліквідні активи;

АК2 – ліквідні активи;

А

К3 – низьколіквідні активи;

АК4 – неліквідні активи;

АК5 – недоходні активи;

АК6 – інші.