Через довгий період часу блукання по пустелях в пошуках примарних оазисів благополуччя і достатку, які нам обіцяли комуністи, Україна прийшла на вірний шлях ринкової економіки, яким вже давно йшли до успіху розвинуті країни світу. Прийшла наша держава до приватної власності, до цивілізованого вільного ринку (якщо це можна так назвати) і економічних регуляторів суспільного життя. Так, саме ринок дає відповідь на запитання які товари виготовляти, для кого і як їх виготовляти.. Адже саме в умовах ринкової економіки виживає лише той, хто найбільш грамотно і компетентно оприділить потреби ринку, створить і організує виробництво продукції, яка користуватиметься попитом, і при цьому найбільш повно використовуватиме надані йому ресурси.

В таких умовах вивчення попиту виходить на першочерговий план при функціонуванні підприємства. Постійне відслідковування попиту і можливість моментально реагувати на його зміни – все це оприділяє виживання і успішну роботу підприємства.

Зараз для любої фірми не так важливо виготовити продукцію, як продати її, найти конкретну нішу на ринку для свого товару. Тому зараз на перший план виходять маркетингові відділи, які і займаються питаннями збуту і реалізації товарів. Там добре знають, що таке попит і як він міняється з часом. “Клієнт завжди правий” – цей принцип, прийнятий на озброєння більшістю процвітаючих фірм, лишній раз доказує першочерговість значення такого економічного фактору, як ринковий попит.

Попит зображається у вигляді графіка, який показує кількість товару, яку споживачі хочуть і можуть купити по деякій ціні на протязі деякого періоду часу. Попит показує кількість продукції , яку покупці будуть купляти по різних можливих цінах. Ціна попиту – максимальна ціна, по якій споживач готовий купити данну родукцію.

Величини попиту повинні визначати значення і відноситись до певного відрізку часу. Основна властивість попиту полягає в наступному: при підвищенні ціни, при всіх інших незмінних умовах, відповідно спаде величина попиту. Бувають випадки, коли практичні дані суперечать закону попиту, проте це не значить про його порушення, а лише про помилковість припущень щодо незмінності інших умов.

Існування закону попиту підтверджують деякі фактори:

1. Звичайно люди насправді купують більше товару по нижчій ціні, ніж по високій . Вже той факт, що фірми регулярно використовують трюк “розпродаж”, служить очевидним фактом їх віри в цей закон. Підприємства скорочують свої товарні запаси шляхом зниження ціни, а не підвищення.

2. В любий даний період часу кожен споживач продукту отримує менше задоволення, вигоди чи корисності від кожної наступної одиниці продукції. Оскільки споживання підпадає під дію закону спадної корисності – тобто закону, згідно якого наступна одиниця спожитого продукту приносить все менше і менше задоволення , користувачі купляють додаткову одиницю продукту лише при умові, що ціна буде меншою.

3. На більш високому рівні аналізу закон попиту можна пояснити ефектами доходу і заміщення. Ефект доходу вказує на те, що при нижчій ціні споживач може купити більше даного продукту, не відказуючи собі в покупці інших альтернативних продуктів. Тобто зниження ціни підвищує купівельну спроможність грошового доходу споживача, і тому він в стані купити більшу кількість даного продукту ніж до цього. Вища ціна призводить до зворотнього результату. Ефект заміщення виражається в тому, що при більш низкій ціні у споживача появляється стимул купити дешевий товар замість чуть дорожчих. Споживачі схильні заміняти дорогі продукти більш дешевими . Ефекти доходу і заміщеняя суміщаються і приводять до того , що в споживачів виникає можливість і бажання купляти більшу кількість продукту по нижчій ціні.

Обернену залежність між ціною продукту і величиною попиту можна зобразити у вигляді простого двовимірного графіка, який показує величину попиту на горизонтальній осі, а ціну по вертикальній.

Розміщення ціни на вертикальній осі і величини попиту на горизонтальній осі – економічна традиція, хоча математично вірно було б зробити навпаки: ціну показати на горизонтальній осі, а величину попиту – на вертикальній осі тому, що ціна – незалежна зміна, а величина попиту – залежна змінна.

Кожна точка графіка являє собою конкретну ціну і відповідну кількість продукту, яку споживач вирішив купити по даній ціні. Графік відображає всі можливі варіанти співвідношеня ціни і величини попиту в своїх межах. Закон попиту находить відображення в нисхідному напрямку кривої попиту. Графік дозволяє чітко уявити певний зв’язок ціни і величини попиту, а також маніпулювати різними її комбінаціями.

На любому ринку виступає багато покупців, тому є сенс говорити про ринковий попит. Перехід від шкали індивідуального попиту до ринкового попиту можна здійснити шляхом сумування величин попиту кожного споживача при різних можливих цінах. Ми просто суміщаємо криві індивідуальних попитів по гоизонталі, щоб вивести загальну криву попиту.

Підвищення ціни на товар приводить до зменшення попиту на цей товар і збільшення пропозиції цього товару. Зниження ціни, в більшості випадків, дає протилежний результат – попит збільшується і пропозиція зменшується. Це говорить про те, що попит і пропозиція залежать від ціни, і змінюються зі зміною ціни. Проте кожен окремий товар по іншому реагує на зміну ціни. Скажімо, при зміні ціни на хліб попит не дуже зміниться так, як населення все рівно буде купляти хліб; якщо ж змінити ціну на побутову техніку, то попит на деякий час сильно знизиться. Потрібно дослідити цю залежність попиту від ціни товару щоб зпрогнозувати зміну попиту при зміні ціни і , відповідно, побудувати цінову політику для просування цього товару.

Показник, який характеризує зміну попиту від зміни ціни, носить назву цінова еластичність або еластичність попиту за ціною. Позначається E_d , і визначається як відношення відносної зміни величини попиту до відносної зміни ціни.

E_d =

Для прикладу розрахуємо цінову еластичність тієї ж побутової техніки: при зміні ціни на 1% покупці реагують зменшенням попиту на 2%. Отже

E_d = -2% / 1% = -2.

Коли ж змінюється ціна на макарони на 1%, то покупці реагують на це менше і попит падає лише на 0,2%. Отже,

E_d = -0,2% / 1% = -0,2.

Величина попиту знаходиться в оберненій пропорційності до ціни, тому цінова еластичність попиту буде мати завжди від’ємне значення. Але знак “мінус” при обчисленні опускають і беруть до уваги лише абсолютне значення цінової еластичності доходу.

Вимірювання еластичності попиту. Для того щоб знайти еластичність товару потрібно знати точні значення зміни величини попиту, з якої розрахувати потім відносну зміну величини попиту і відносну зміну ціни. При визначенні еластичності найчастіше використовують концепцію дугової еластичності попиту. Дугова еластичність попиту визначається реагуванням величини попиту на зміну ціни на окремій ділянці кривої попиту на зміну ціни на окремій частині кривої попиту D (на дузі). Розглянемо це графічно. Візьмемо на кривій D дві точки А і В, які відповідають підвищенню ціни від Р1 до Р2

, де Р1 – попередня ціна (до зміни);

Р2 – нова ціна (після зміни);

Q1 – попереднє значення величини попиту (до зміни ціни);

Q2 – нове значення величини попиту (після зміни ціни).

Відносна зміна у величині попиту визначається як частка фактичної різниці у величинах попиту, що спостерігається на відрізку між точками Аі В – (Q2-Q1), на середнє значення між двома величинами попиту, що відповідають цим точкам, (Q2+Q1)/2.

Аналогічно, відносна зміна в ціні визначається діленням фактичної різниці в цінах, що спостерігається на відрізку між двома точками А і В – (Р2-Р1), на сережнє значення між двома цінами, які відповідають цим точкам, (Р2+Р1)/2.

Підсумовуючи сказане, зводимо це все у формулу дугової еластичності попиту:

Ed =	фактична різниця у величині попиту
	середнє значення величини попиту
	фактична різниця в цінах
	середнє значення ціни

або відповідно до прийнятих позначень:

	Q2 – Q1
	Q2 + Q1		Q2 – Q1
Ed =	2	=	Q2 + Q1
	P2 – P1		P2 – P1
	P2 + P1		P2 + P1
	2

Еластичний і нееластичний попит. Залежно від абсолютного значення еластичності попиту можна виокремити три його категорії:

1. Якщо Ed >1, то попит є еластичним. Відносна зміна у величині попиту є більшою, ніж відносна зміна в ціні. Крива попиту D1 – відносно еластична.

2. Якщо Ed <1, то попит є нееластичним.

Відносна зміна у величині попиту є меншою, ніж відносна зміна в ціні. Крива попиту D2 – відносно нееластична.

3. Якщо Ed = 1, то попит має одиничну еластичність.

Відносна зміна у величині попиту дорівнює відносній зміні в ціні. Крива попиту D3 – одинично еластична.

Поряд з вищеназваними трьома випадками , можливі екстремальні випадки:

1. Якщо Ed = 0 , то маємо нульову еластичність. Величина попиту абсолютно не залежить від зміни ціни. Тобто незалежно від того, що відбувається з ціною, величина попиту не змінюється. Крива попиту D4 – абсолютно нееластична і набирає вертикального вигляду. Це лише теоретичний випадок, бо фінансові ресурси завжди обмежені, хоча в певній ціновій категорії (реальній) такі випадки можливі.

2. Якщо Ed = , то маємо безмежну еластичність.

Крива попиту D5 – абсолютно нееластична і набирає горизонтального вигляду. Це також теоретичний випадок, бо за таких обставин покупці мусіли б повністю відмовитись від певного товару при зростанні ціни на нього або ж купити необмежену його кількість, що перечить закону обмеженості ресурсів. Проте, як і в попередньому випадку, така ситуація можлива на якомусь певному проміжку ціни.

Таке положення кривої попиту можливе і в інших, більш реальних, умовах. Така ситуація складається, коли на ринку існує абсолютна конкуренція і один виробник не може вплинути на загальний ринок. Отже, підвищивши ціну на товар, компанія не зможе продати свою продукцію, бо цей товар пропонує багато продавців по нижчій, загальнодоступній ціні. Оскільки ціна залишається постійною, то кожна додаткова продана одиниця збільшує загальний дохід на величину ціни. У випадку конкуренції крива попиту, що стосуєтья окремої фірми, і крива граничного продукту співпадають.

Дугова еластичність попиту дає загальний метод визначення “середньої” еластичності на проміжку відрізка АВ кривої D. Важливо зауважити , що крива попиту має різну еластичність для кожного відрізка. Тому для точного визначення еластичності використовують точкову еластичність попиту, яка дає змогу виміряти еластичність попиту в характерних точках кривої попиту D.

Тут можливі наступні випадки:

1. Точка А перебуває вище середини кривої D.

Ed в точці А буде визначатись за формулою 0Р/РТ, де

0 – початок координат,

Р – ціна,

Т – точка перетину кривої попиту D з вертикальною віссю.

Оскільки ОР>PT, то Ed в точці А більше за одиницю. Отже, попит у точці А є еластичним. Це дає змогу зробити висновок, що в усіх точках, які знаходяться вище від середини кривої попиту D аж до перетину її з вертикальною віссю, попит буде еластичним Ed > 1.

2. Точка А перебуває нижче від середини кривої D. Тоді Ed в точці А = ОР/РТ.Оскільки ОР < РТ , то Ed в точці А менше за одиницю, отже попит в точці А буде нееластичним. З цього випливає, що у всіх точках, розташованих нижче від середини кривої D аж до перетину з горизонтальною віссю, попит буде нееластичним. Ed < 1.

3. Точка А знаходиться на середині кривої D. Тоді Ed в точці А = ОР/РТ. Оскільки ОР=РТ, то Ed в точці А є одинично еластичним. Ed = 1.

У точці перетину кривої попиту D з вертикальною віссю попит буде безмежно еластичним. Ed = .

У точці перетину кривої попиту D з горизонтальною віссю попит буде абсолютно нееластичним. Ed = 0.

Із сказаного вище випливає наступний висновок: якщо крива попиту має постійний нахил, то еластичність попиту різна в кожній точці кривої D. У точках, які знаходяться вище від середини кривої D, попит еластичний (Ed > 1). У точці, що перебуває на середині кривої D, попит є одинично елатисчним (Ed = 1). І у точках, що знаходяться нижче від середини кривої D, попит є неелатичним (Ed < 1). Тобто точкова еластичність попиту зменшується під час руху вниз по кривій D.

Чинники еластичності попиту

Досліджуючи еластичність попиту, економісти згрупували чинники, що впливають на неї по групах і виявилось, що найбільшу роль на зміну еластичності попиту мають наступні фактори: замінюваність товару, питома вага видатків на товар у бюджеті споживача, належність товару до предметів розкоші чи до предметів першої необхідності, доповнюваність товару, період часу за який простежується зміна еластичності. Щоб краще зрозуміти вплив цих чинників, варто розглянути їх детальніше.

Замінюваність.

Великий вплив на еластичність товару має наявність товарів-замінників (товарів субститутів). Ми знаємо, що підвищення ціни на товар сприяє підвищенню попиту на товар-субститут так, як покупці переходять на інший товар, зазвичай, дешевший. Відповідно для товару, у якого є товар-субститут з дуже близькими показниками і ціною, попит буде відносно еластичним, бо для покупців не справлятиме великих клопотів перехід на інший товар. Це може бути гречана крупа: при підвищенні ціни на цю крупу, покупці зменшать споживання її і перейдуть на іншу, приміром, на рис чи іншу, схожу. Протилежним прикладом є сіль – товарів замінників немає, отже покупці не зможуть перейти на інший товар, відповідно, попит на сіль є відносно нееластичним (а якщо говорити про харчову сіль – абсолютно нееластичним).

Питома вага видатків на товар у бюджеті споживача.

Питома вага товару в бюджеті покупок має прямо пропорційний вплив на еластичність попиту – чим більша частка, тим вища еластичність. Тобто товари, які коштують багато (дорогий одяг, дорогоцінності, автомобілі, нерухомість), характеризуються високою еластичністю, адже споживач задумається чи купляти йому нову машину або ж квартиру, чи почекати поки ціни впадуть. Що ж до дешевих товарів (супутніх), то тут ситуація протилежна - споживач не реагує так сильно на зміну ціни і продовжує купляти ці товари. Попит для них є відносно нееластичним. Прикладом можуть бути сірники, пакети для сміття, кульки.

Предмети розкоші і предмети першої необхідності.

Попит на предмети першої необхідності, як правило, нееластичний , а на предмети розкоші – еластичний. Хліб і електроенергія – предмети першої необхідності . Навіть якщо ціни піднімуться, споживачі істотно не змінять свого споживання. Відповідно, підвищення зміна ціни на предмети розкоші дуже вплине на рішення споживачів відносно покупки цих товарів.

Доповнюваність.

Взаємодоповнювані (комплементарні) товари мають значний вплив на еластичність попиту. Якщо якийсь товар є доповненням товару, який займає значну частку в бюджеті видатків споживачів, то попит на цей товар буде нееластичним. Прикладом може бути страховка при міжнародних подорожах – вартість квитків та інших розходів відіграє значний вплив на рішення споживачів щодо поїздки, а вартість страховки до уваги мало приймається.

Час.

Важливе значенння при визначенні еластичності попиту відіграє час, протягом якого споживачі приймають рішення про покупки. Так, в коротких відрізках часу попит менш еластичний, ніж в довгих. Це пояснюється інерційністю. Тобто покупцям потрібно більше часу щоб пристосуватись до нових умов, вони можуть замінити даний товар на інший або ж пристосуватись до економнішого використання цього товару. Класичним прикладом є ціна на бензин. Коли в 70-х роках в Європі стрімко зросли ціни на бензин, споживачі старались скоротити об’єми своїх поїздок, але це мало що дало і попит на бензин не зазнав великих змін. Проте через деякий час він почав падати. Це пояснювалось пристосуванням до нових умов – покупці купляли економніші автомобілі, купляли житло в районах ближчих до місць праці, користувались послугами муніципального транспорту. Ще одна причина вищої еластичності в довгих періодах – до нових умов пристосовуються не лише споживачі, а й виробники. Останні починають випуск товарів-замінників з кращими якісними показниками і по меншій ціні, а як раніше зазначалось, наявність товарів-замінників є визначальним чинником еластичності попиту.

Коефіцієнти цінової еластичності попиту для кожного товару чи послуги визначаються за допомогою відповідних розрахунків. Ці коефіцієнти з часом змінюються і є різними в один і той же час для різних країн. Для прикладу наведемо таблицю коефіцієнтів еластичності попиту на деякі товари і послуги у США, розраховані емпіричним методом.

Таблиця 1

Коефіцієнти цінової еластичності попиту

на деякі товари і послуги у США

№	Товари і послуги	Цінова еластичність
1	Електроенергія в домашньому господарстві	0,13
2	Хліб	0,15
3	Одяг і взуття	0,20
4	Медичне обслуговування	0,31
5	Яйця	0,32
6	Газети і журнали	0,42
7	Тютюнові вироби	0,46
8	Яловичина	0,64
9	Автомобільні шини	0,86
10	Квитки в кінотеатри	0,87
11	Ресторанні страви	2,27
12	Баранина	2,65

Еластичність попиту за доходом

та перехресна еластичність попиту

Розглянуті вище два види еластичності дозволяють досить точно виявляти існуючі зв'язки між зміною ціни і величини попиту певного товару. Економісти використовують також й інші види еластичності, які застосовують з метою вивчення впливу нецінових чинників (рівень цін заємозамінних та взаємодоповнюваних товарів, середній дохід споживачів певного товару) на допит у цілому.

Чутливість попиту до змін у доході, тобто гранична величина переміщення кривої попиту, у разі зміни доходу, вимірюється за допомогою еластичності попиту за доходом. Цей вид еластичності визначається як відношення відсотка зміни величини попиту на товар до відсотка зміни доходу споживачів цього товару. Вимірювання еластичності попиту за доходом базується на припущенні, що ціна товару в конкретний момент не змінюється. Використовуючи знайомі нам позначення Q1 і Q2, які характеризують величину попиту до і після зміни доходів (початковий рівень доходу позначимо як Y1, а кінцевий – Y2), формулу середньої точки для обчислення коефіцієнта еластичності попиту за доходом (income Ed) можна виразити так:

Income Ed =	відсоток зміни величини попиту на продукт
	відсоток зміни величини доходу

або ж, використовуючи наші позначення :

income Ed	=	(Q2-Q1)
		(Q2+Q1)
		(Y2-Y1)
		(Y2+Y1)

Числове значення еластичності попиту за доходом тісно пов’язане з поняттям нормальних товарів (їх ще називають товарами вищої споживчої цінності) і товарів нижчої споживчої цінності. Для нормальних товарів підвищення доходу викликає підвищення попиту на них. Оскільки в цьому випадку дохід і попит змінюються в одному і тому ж напрямі, еластичність попиту за доходом на товари вищої споживчої цінності матиме додатний коефіцієнт. Навпаки, для товарів нижчої цінності збільшення доходу викликає зменшення попиту. Тут дохід і попит змінюються в протилежних напрямах, тому еластичність попиту за доходом для товарів нижчої цінності матиме від'ємний коефіцієнт.

Які блага у мікроекономіці розглядаються як товари нижчої цінності? З ростом доходу споживачі прагнуть переключити свій попит на якісніші зразки усіх благ - з дешевих черевиків на дорожчі, з дешевих м'ясних котлет на натуральні біфштекси тощо. Отже, швидше за все, саме низькоякісні варіанти будь-якого товару є благами нижчої цінності в економічному розумінні. З ростом доходу обсяг попиту на такі товари реально зменшується.

Поняття еластичності попиту за доходом є корисним для розуміння ще однієї суттєвої відмінності - між предметами розкоші і предметами першої необхідності.

Економісти вивели таке правило: до предметів розкоші відносять ті блага, для яких коефіцієнт еластичності попиту за доходом більший за одиницю, а до предметів першої не­обхідності відносять ті блага, для яких цей коефіцієнт мен­ший за одиницю.

Якщо еластичність попиту за доходом перевищує оди­ницю, то приріст доходу на 1% збільшує обсяг попиту більше ніж на 1% за інших рівних умов. За фіксованих цін це означає, що загальна сума видатків на певний товар та­кож зростає більше ніж на 1%. Таким чином, частка спо­живчих видатків, що припадають на предмети розкоші, зростає зі зростанням доходів. Звідси випливає, що заможні люди витрачають більшу частку своїх доходів на предмети розкоші, ніж бідні. У відповідності з тими ж аргументами частка споживчих видатків, що припадають на предмети першої необхідності (такі, як шкарпетки і хліб), падає зі зростанням доходу. Це означає, що бідні в загальному тра­тять більшу частку своїх доходів на предмети першої необ­хідності, ніж багаті. В міру того, як країна, стає заможні­шою, галузі, що виробляють товари нижчої цінності (де­шеві і низькоякісні),- звужуються, галузі, що виробляють предмети першої необхідності, - зростають темпом нижче середнього, а галузі з виробництва предметів розкоші, - підвищуються у темпі вище середнього.

Враховуючи зазначену закономірність, можна очіку­вати, що на початку нового тисячоліття в Україні високими темпами будуть розвиватися такі галузі, як сільське госпо­дарство, харчова і легка промисловість. Це випливає із значного зниження рівня реальних доходів переважної більшості українських сімей. У цих умовах галузі, що ви­робляють предмети першої необхідності, повинні розвива­тися темпом вище середнього, а галузі, що виробляють предмети розкоші, мають зростати темпом нижче серед­нього. В цьому полягає

одна з особливостей розвитку галу­зевої структури бідної країни на відміну від заможної.

У табл. 2 підсумовані розглянуті нами вище взає­мозв'язки між зміною обсягу попиту і зміною доходу.

У табл. З наведено оцінки еластичності попиту за доходом для різноманітних товарів і послуг, розраховані для США. Привертає увагу те, що транспортні засоби у цій країні виступають як предмети розкоші.

Таблиця 2

Реакція попиту на зміну в доході

Тип товару	Визначальна характеристика	Еластичність попиту за доходом	Зростання доходу означає, що частка у бюджеті	Приклад
Нормальні Товари	Обсяг попиту зростає із зростанням доходу	Додатна	Може зростати або падати	Одяг
Предмети Розкоші	Обсяг попиту зростає скоріше, ніж дохід	Більше ніж 1	Зростає	Спортивні товари
Предмети першої необхідності	Обсяг попиту зростає повільніше, ніж дохід	Менше ніж 1	Падає	Їжа
Товари нижчої цінності	Обсяг попиту падає із зростанням доходу	Від'ємна	Падає	Взуття низької якості

Таблиця 3

Значення еластичності попиту за доходом у США

Товари і послуги	Еластичність попиту за доходом
Їжа	0,77
Одяг	0,82
Житло	0,89
Транспортні засоби	1,10
Медичне обслуговування	1,90
Послуги таксі	2,80
Предмети туалету	3,60
Спортивні товари	3,70

Іншим неціновим чинником, що спричинює зміну попиту на певний товар, як раніше зазначалось, є зміна ціни деякого іншого товару. Так, попит на сніданковий маргарин залежить від ціни на масло, а попит на шнурівки – ціни взуття. Для визначення таких змін, використовують поняття перехресної еластичності попиту, яку визначають як відсоткову зміну величини попиту одного товару, зумовлену одновітсотковою зміною ціни на інший товар. Формула середньої точки для обчислення коефіцієнта перехресної еластичності попиту виглядає так само, як формула середньої точки для обчислення коефіцієнта еластичності попиту за ціною, лише чисельник у цьому випадку показує відсоток зміни величини попиту на один товар, а знаменник - відсоток зміни ціни на інший товар.

Перехресна еластичність попиту пов’язана з поняттям товарів-замінників і комплементарних товарів. Оскільки сніданковий маргарин і масло є взаємозамінюваними товарами стосовно один одного, то підвищення ціни на масло збільшує попит на сніданковий маргарин і перехресна еластичність попиту набуде додатного значення. Навпаки, шнурівки і взуття є взаємодоповнюваними товарами і збільшення ціни взуття зменшить попит на шнурівки і в цьому випадку перехресна еластичність набуде від’ємного значення.

Порівняння коротко- і довгострокових коефіцієнтів еластичності

При аналізі попиту і пропозиції важко виділити тривалість періоду часу, тобто потрібно визначити періоди часу, через які ми будемо фіксувати зміни. При періоді менше року – короткостроковий період. В цілому, криві і пропозиції за короткий період часу виглядають інакше, ніж за довготривалий.

Для багатьох товарів попит від ціни більш еластичний в довготривалому а не в короткому періоді часу. Це пов’язано з тим, що зміни споживацьких звичок потребують часу, а також з тим, що попит на деякі товари може бути пов’язаний з запасом в останніх інщих товарів, який змінюється повільніше.

Наприклад: різке підвищення цін на бензин зменшує його попит в короткотривалому відрізку часу, однак в довготривалому відтінку часу це зменшує попит на автомобілі.

Для інших товарів попит більш еластичний в довготривалому періоді часу. Це товари довготривалого використання – запас кожного товару в споживачів набагато більший від щорічного об’єму випуску. В результаті невелика зміна в сумарному запасі, яким хочуть заволодіти споживачі, може призвести до великої в процентному вираженні зміні об’єму покупок.

Еластичність попиту по доходу також дуже відрізняється для коротко – і довготривалого перідів. Для більшості товарів і послуг еластичність попиту по доходу більша в довгостроковому перерізі, бо споживачі можуть позволити собі збільшення споживання лище поступово. Для товарів довготривалого використання – зворотня ситуація. Навіть незначне збільшення доходу приводить до різкого збільшення об’єму поточних покупок. Із-за того, що попит на товари довготривалого використання коливається дуже різко у відповідь на короткострокові зміни доходу, галузі, які виготовляють такі товари, дуже чутливі до змін мікроекономічних умов. Це стосується ділової активності – спадів і бумів. Такі галузі називають циклічними – їх стан має тенденцію збільшувати циклічні зміни у ВНП і національному доході.

Висновок

В даній роботі було розглянуто питання попиту та його еластичності в теоретичному ракурсі. Може здатися, що визначення еластичності певного товару носить лише інформативно-статистичний характер, але це не так. На основі показників еластичності певних товарів чи їх груп спеціалісти роблять висновки і прогнози щодо подальшого розвитку ринку цього товару. Для корпорацій має значення реакція покупців на збільшення чи зменшення ціни на товар цього виробника, і залежно від цього буде будуватися маркетингова стратегія даної фірми. В загальнодержавному ракурсі еластичність на певні групи товарів може стати вирішальним показником для вводу чи не вводу в дію певних засобів державного фіскального апарату. Це може бути, наприклад, акцизний збір на певні види товару або ж і ввод універсального акцизу – ПДВ. Саме еластичність вказує, на кого припаде більша частка по сплаті податку: на споживача чи виробника.

Отже, еластичність не є лише статистичним показником. Це дуже необхідний показник впливу цінової політики на попит на даний товар, який дозволяє зрозуміти ті мікроекономічні процеси, на яких побудований весь механізм фінансово-товарного перерозподілу, ім’я якому – ринок.

ЛІТЕРАТУРА

1. Економічна теорія: Макро- і мікроекономіка:Навч. Посібник для студ ВУЗів (за ред. З.Г.Ватаманюка, С.М.Панчишина).-К.:Видав. Дім”Альтернатива”.- 2001.-608с.

2. Крупка М.І., Островерх П.І., Реверчук С.К. Основи економічної теорії: Підручник. – К.:Атіка, 2001. – 344с.

3. Макконел Кемпбел Р., Брю Стенлі Л. Мікроекономіка: Підручник: Пер. з англ. – 13-е вид. – Львів:Просвіта, 1999. – 652с.

4. Основи Економічної теорії: Підручник за ред. С.В.Мочерного. – Тернопіль:АТ “Тарнекс”. 1993. – 688с.

5. Піндайк Роберт С., Рубінфелд Деніел Л. Мікроекономіка: Пер. з англ. – К.:Основи. – 1996. – 648с.