Реферат

Реферат Приватизація 4

Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-28

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 22.11.2024


При­ва­ти­за­ція

План

Вве­ден­ня

  1. При­ва­ти­за­ція в Укра­ї­ні й мі­с­це в ній оре­н­д­них від­но­син.

  2. Роз­ви­ток оре­н­д­них від­но­син на при­кла­ді під­при­ємств ха­р­чо­вої про­ми­с­ло­во­с­ті.

Ви­сно­вок

Введення

В умо­вах пе­ре­хо­ду до ри­н­ко­вих від­но­син в еко­но­мі­ці Укра­ї­ни ве­ли­ке зна­чен­ня грає ре­фо­р­ма­ція від­но­син вла­с­но­с­ті, роз­де­р­жа­в­лен­ня й по­ява но­вих ви­дів вла­с­но­с­ті, що бу­де спри­я­ти роз­ви­т­ку ри­н­ко­вих від­но­син, но­вих ви­дів го­с­по­да­рю­ван­ня, за­вдя­ки чо­му з'яв­ить­ся мо­ж­ли­вість пе­ре­бо­ро­ти най­тя­ж­ку еко­но­мі­ч­ну кри­зу, у якій зна­хо­дить­ся Укра­ї­на.

У зв'я­з­ку з тим, що про­цес при­ва­ти­за­ції (пе­ре­хо­ду від дер­жа­в­ної до не­дер­жа­в­ної фо­р­ми вла­с­но­с­ті) не мо­же від­бу­ти­ся в ко­ро­т­кий те­р­мін, осо­б­ли­во­го зна­чен­ня на­бу­ває пи­тан­ня про ста­но­в­лен­ня оре­н­д­ної фо­р­ми го­с­по­да­рю­ван­ня, що бу­де спри­я­ти цьо­му про­це­су. При роз­гля­ді ці­єї про­бле­ми ва­р­то вра­хо­ву­ва­ти на­ко­пи­че­ний сві­то­вий до­свід, а та­кож осо­б­ли­во­с­ті еко­но­мі­ки Укра­ї­ни.

Приватизація в Укра­ї­ні й мі­с­це в ній оре­н­д­них від­но­син

Про­цес при­ва­ти­за­ції, що офі­цій­но по­ча­в­ся в Укра­ї­ні 1 гру­д­ня 1992 р., скла­д­ний і су­пе­ре­ч­ли­вий. Іс­нує ве­ли­ка роз­ма­ї­тість то­чок зо­ру у від­но­шен­ні ці­лей, форм, те­р­мі­нів при­ва­ти­за­ції, сту­пе­ні го­то­в­но­с­ті Укра­ї­ни до неї і т.д. І хо­ча про­цес уже по­ча­в­ся, з огля­ду на ак­ту­а­ль­ність те­ми для кра­ї­ни в ці­ло­му й окре­мих гро­ма­дя­нах, про­по­ну­є­мо своє ба­чен­ня ці­єї про­бле­ми в за­га­ль­но­те­о­ре­ти­ч­но­му пла­ні, а та­кож ана­ліз ор­га­ні­за­цій­них форм при­ва­ти­за­ції зо­к­ре­ма.

Не­об­хід­ність про­це­су роз­де­р­жа­в­лен­ня і при­ва­ти­за­ції май­же ні в ко­го не ви­кли­кає сум­ні­вів і ула­ш­то­ву­єть­ся, по­-пе­р­ше, кри­зо­вим по­ло­жен­ням еко­но­мі­ки й су­с­пі­ль­с­т­ва в ці­ло­му; по­-дру­ге, не­ми­ну­чі­с­тю пе­ре­хо­ду до ри­н­ку; по­-тре­тє, по­нят­тям уро­дже­ної еко­но­мі­ч­ної ак­ти­в­но­с­ті при­ва­т­но­го вла­с­ни­ка; по­-че­т­ве­р­те, ви­знан­ням то­го ви­зна­чен­ня, що своя вла­с­ність – це ос­но­ва сво­бо­ди осо­би.

При­ва­ти­за­ція яв­ляє со­бою го­ло­вну скла­до­ву ча­с­ти­ну еко­но­мі­ч­ної ре­фо­р­ми, її стра­те­гію й та­к­ти­ку. Це про­цес, яко­му при­та­ман­ні гли­бин­ні вла­с­ти­во­с­ті, зв'я­за­ні з ка­р­ди­на­ль­ною змі­ною со­ці­а­ль­них стру­к­тур, змі­ною су­с­пі­ль­но-­еко­но­мі­ч­но­го ла­ду в Укра­ї­ні.

Що ж вкла­да­єть­ся в по­нят­тя "при­ва­ти­за­ція"? Як­що ви­ва­же­но пі­ді­йти до ана­лі­зу цьо­го по­нят­тя, то:

  • у ву­зь­ко­му ро­зу­мін­ні, із по­гля­ду ети­мо­ло­гії, це – про­цес пе­ре­хо­ду будь-­якої фо­р­ми вла­с­но­с­ті (дер­жа­в­ної, осо­би­с­тої, ко­ле­к­ти­в­ної, ін­те­г­ро­ва­ної і т.д.) у при­ва­т­ну;

  • у ши­ро­ко­му змі­с­ті – це по­нят­тя на прак­ти­ці, у лі­те­ра­ту­рі, офі­цій­них до­ку­ме­н­тах роз­гля­да­єть­ся як фо­р­ма роз­де­р­жа­в­лен­ня, пе­ре­тво­рен­ня (транс­фо­р­ма­ція) дер­жа­в­ної вла­с­но­с­ті в ін­ші фо­р­ми вла­с­но­с­ті (при­сво­єн­ня).

При та­ко­му під­хо­ді під роз­де­р­жа­в­лен­ням ма­єть­ся на ува­зі за­га­ль­ний про­цес пе­ре­хо­ду від то­та­лі­та­р­ної дер­жа­в­ної еко­но­мі­ки до еко­но­мі­ки змі­ша­ної, ба­га­то­ук­ла­д­ної, плю­ра­лі­с­ти­ч­ної, по­лі­фо­ні­ч­ної (ба­га­то­го­ло­сої), що зв'я­за­но з чо­ти­р­ма "Д", а са­ме:

  • де­на­ці­о­на­лі­за­ці­єю;

  • де­мо­но­по­лі­за­ці­єю;

  • де­мо­к­ра­ти­за­ці­єю;

  • де­це­н­т­ра­лі­за­ці­єю еко­но­мі­ки, а та­кож із скла­до­ви­ми ча­с­ти­на­ми цьо­го про­це­су: аре­н­ди­за­ці­єю, ко­р­по­ра­ти­за­ці­єю (ак­ці­о­ну­ван­ням), ко­ме­р­ці­а­лі­за­ці­єю, пе­р­со­ні­фі­ка­ці­єю вла­с­но­с­ті.

У кі­н­це­во­му ра­ху­н­ку, це зві­ль­нен­ня дер­жа­ви від фу­н­к­ції пря­мо­го без­по­се­ре­д­ньо­го го­с­по­дар­сь­ко­го управ­лін­ня ви­ро­б­ни­ц­т­вом.

Але се­ред ці­лей при­ва­ти­за­ції є й ці­л­ком пра­г­ма­ти­ч­на, і по­ля­гає во­на в тім, щоб за ра­ху­нок про­да­жу дер­жа­в­них під­при­ємств ді­с­та­ти ко­ш­ти, яки­ми мо­ж­на бу­ло б хоч ча­с­т­ко­во за­кри­ти ді­ри у ве­ли­че­з­но­му бю­дже­т­но­му де­фі­ци­ті. Го­ло­вним змі­с­том при­ва­ти­за­ції по­ви­нні ста­ти са­ме ін­ве­с­ти­цій­ні про­це­си, що мо­жуть при­ве­с­ти до стру­к­ту­р­них змін. Со­ці­а­ль­ні ж ас­пе­к­ти ви­сту­па­ють при цьо­му ли­ше в ро­лі сти­му­лів чи об­ме­жень, що амо­р­ти­зу­ють екс­па­н­сію при­ва­т­но­го ка­пі­та­лу.

При роз­ро­б­ці будь-­якої кон­це­п­ції при­ва­ти­за­ції (а во­на, до ре­чі, до цьо­го ча­су фа­к­ти­ч­но так і не сфо­р­мо­ва­на в Укра­ї­ні на дер­жа­в­но­му рі­в­ні) є ці­лий ряд за­га­ль­них ви­мог, ви­су­ну­тих у від­но­шен­ні при­ва­ти­за­цій­но­го про­це­су:

  1. Упо­ря­д­ку­ван­ня юри­ди­ч­них прав вла­с­но­с­ті і фа­к­ти­ч­но­го пра­ва роз­по­ря­джа­ти­ся не­ю. В Укра­ї­ні до мо­ме­н­ту по­ча­т­ку при­ва­ти­за­ції бі­ль­шість не­об­хід­них за­ко­но­да­в­чих ак­тів бу­ло роз­ро­б­ле­но і вве­де­не в ді­ю. Але в них є іс­то­т­ні не­до­лі­ки. По­-пе­р­ше, не ви­зна­че­но і не за­крі­п­ле­но в за­ко­ні од­не з го­ло­вних прав вла­с­но­с­ті – на зе­м­лю. Без ньо­го, вла­с­не ка­жу­чи, не­мо­ж­ли­вий за­га­ль­ний про­цес при­ва­ти­за­ції – то­му що об'­єк­ти дер­жа­в­ної вла­с­но­с­ті по­бу­до­ва­ні на зе­м­лі – дер­жа­ва їх при­ва­ти­зує, а зе­м­лю – по­ки що не­ма­є. По­-дру­ге, сьо­го­дні за­ли­ша­ють­ся в си­лі два вза­є­мо­ви­клю­ч­них по­ло­жен­ня – у За­ко­ні про оре­н­ду май­на – дер­жа­в­них під­при­ємств і ор­га­ні­за­цій і в За­ко­ні про при­ва­ти­за­цію май­на дер­жа­в­них під­при­ємств Укра­ї­ни. Так, пе­р­ший до­ку­мент на­дає мо­ж­ли­вість тру­до­вим ко­ле­к­ти­вам взя­ти йо­го в оре­н­ду з ви­ку­пом, а дру­гий – за­твер­джує, що все дер­жа­в­не май­но по­ви­нне бу­ти рі­в­но­мі­р­но роз­ді­ле­не між гро­ма­дя­на­ми Укра­ї­ни че­рез си­с­те­му сер­ти­фі­ка­тів. Як­що вра­ху­ва­ти, що на оре­н­ду з ви­ку­пом йдуть під­при­єм­с­т­ва, що пра­цю­ють най­бі­ль­ше ефе­к­ти­в­но, з га­р­ним па­р­ком уста­т­ку­ван­ня, то не важ­ко по­мі­ти­ти од­но­бі­ч­ність при­ва­ти­за­цій­но­го про­це­су: од­ним – кра­ще, ін­шим – ні­чо­го. По­-тре­тє, як­що при­ва­ти­за­цій­ні май­но­ві сер­ти­фі­ка­ти мо­ж­на бу­де вкла­да­ти у ви­куп ак­цій під­при­ємств (а це – по­лі­ти­ка Фо­н­ду де­р­ж­май­на), то ко­ти­ру­ва­ти­ся бу­дуть ак­ції ли­ше ві­до­мих під­при­ємств, зі ста­бі­ль­ним рі­в­нем фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня, то­му що змо­жуть га­ра­н­то­ва­но при­но­си­ти при­бу­ток вкла­д­ни­ку.

  2. Ви­ко­ри­с­тан­ня уже в пе­ре­хі­д­ний пе­рі­од сти­му­лів, що на­да­ють мо­ж­ли­вість пра­цю­ва­ти за кри­те­рі­я­ми ри­н­ко­во­го го­с­по­дар­с­т­ва. Та­ки­ми кри­те­рі­я­ми мо­г­ло б ста­ти піль­го­ве опо­да­т­ко­ву­ван­ня про­тя­гом ви­зна­че­но­го ча­су (3-5 ро­ків) для бі­ль­шо­с­ті під­при­ємств, що осо­б­ли­во ро­б­лять про­ми­с­ло­ву про­ду­к­цію чи про­ду­к­ти ха­р­чу­ван­ня до мо­ме­н­ту їх при­ва­ти­за­ці­ї. Це б при­зве­ло до ста­бі­лі­за­ції еко­но­мі­ч­но­го ста­но­ви­ща під­при­ємств. Да­ло б мо­ж­ли­вість ко­ле­к­ти­ву ви­зна­чи­ти­ся – чи при­ва­ти­зу­ва­ти під­при­єм­с­т­во, чи за­ли­ши­ти йо­го дер­жа­в­ним.

  • Зве­ден­ня до мі­ні­му­му пе­ре­д­у­мов зло­вжи­вань у про­це­сі при­ва­ти­за­ці­ї.

  • По­шук оп­ти­ма­ль­но­го рі­шен­ня ка­пі­та­ло­мі­с­т­ко­с­ті вну­т­рі­ш­ньо­го ри­н­ку. У від­но­шен­ні ці­єї умо­ви є іс­то­т­не за­ува­жен­ня. У при­ва­ти­за­цій­них до­ку­ме­н­тах не знай­шла ві­до­бра­жен­ня мо­ж­ли­вість за­лу­чен­ня тру­до­вим ко­ле­к­ти­вом (який у бі­ль­шо­с­ті ви­па­д­ків не має вла­с­них за­со­бів на ви­куп під­при­єм­с­т­ва) ві­т­чи­з­ня­них і іно­зе­м­них ін­ве­с­то­рів на до­го­ві­р­ній ос­но­ві і мо­ж­ли­вість їх уча­с­ті в ор­га­ні­за­ції су­с­пі­ль­с­т­ва по­ку­п­ців.

  • Ство­рен­ня умов, що за­без­пе­чу­ють за­ці­ка­в­ле­ність на­се­лен­ня в при­ва­ти­за­ції і під­три­м­ка ці­єї за­ці­ка­в­ле­но­с­ті в про­це­сі її про­ве­ден­ня. На жаль, та­кої за­ці­ка­в­ле­но­с­ті в ос­но­в­ної ма­си на­се­лен­ня не­ма­є. Це по­роз­умі­ва­єть­ся як від­су­т­ні­с­тю чі­т­ко­го ви­зна­чен­ня мо­ж­ли­во­с­тей за­сто­су­ван­ня при­ва­ти­за­цій­них май­но­вих сер­ти­фі­ка­тів у про­це­сі при­ва­ти­за­ції, так і не­мо­ж­ли­ві­с­тю на свій роз­суд роз­по­ря­джа­ти­ся ни­ми (про­да­ти, по­да­ру­ва­ти і т.д.). Сер­ти­фі­ка­ти роз­гля­да­ють­ся тіль­ки як мо­ж­ли­вість при­дба­ти ак­ції під­при­ємств – а це уже еле­мент при­му­со­вої при­ва­ти­за­ці­ї.

  • Не­об­хід­ність со­ці­а­ль­но­го за­хи­с­ту на­се­лен­ня в про­це­сі при­ва­ти­за­ці­ї. Еле­ме­н­та­ми та­ко­го за­хи­с­ту мо­жуть стать: про­даж не тіль­ки 20% ак­цій під­при­ємств їх тру­до­вим ко­ле­к­ти­вам; за­без­пе­чен­ня дер­жа­вою га­ра­н­то­ва­них ди­ві­де­н­дів на при­ва­ти­за­цій­ні сер­ти­фі­ка­ти най­менш за­без­пе­че­ним ка­те­го­рі­ям на­се­лен­ня, мо­ж­ли­вість вкла­да­ти май­но­ві сер­ти­фі­ка­ти в ак­ції най­більш роз­ви­ну­тих під­при­ємств; не­мо­ж­ли­вість пе­ре­про­фі­лю­ван­ня об'­єк­тів со­ці­а­ль­но-­по­бу­то­во­го при­зна­чен­ня про­тя­гом ви­зна­че­но­го пе­рі­оду при їх­ній при­ва­ти­за­ці­ї.

  • За­бо­ро­на на ви­ко­ри­с­тан­ня ви­то­р­гу від при­ва­ти­за­ції для суб­ве­н­цій сла­б­ким під­при­єм­с­т­вам. Ко­ж­на з на­зва­них ор­га­ні­за­цій­но-­еко­но­мі­ч­них форм при­ва­ти­за­ції має як свої пе­ре­ва­ги, так і ви­зна­че­ні не­до­лі­ки. Остан­ні є ре­зуль­та­том дії су­б'єк­ти­в­них і об'­єк­ти­в­них фа­к­то­рів до мо­ме­н­ту йо­го при­ва­ти­за­ції й у то­му чи­с­лі за­ле­жать від: рі­в­ня роз­ви­т­ку під­при­ємств, ефе­к­ти­в­но­с­ті йо­го фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня; ста­ну ос­но­в­них фо­н­дів, ма­те­рі­а­ль­но-­те­х­ні­ч­ної ба­зи; і со­ці­а­ль­ної ін­фра­стру­к­ту­ри; пси­хо­ло­гі­ч­но­го клі­ма­ту в ко­ле­к­ти­ві, йо­го во­лі і на­пря­м­ку; на­яв­но­с­ті по­те­н­цій­них вла­с­ни­ка (за рі­в­нем осо­би­с­тих до­хо­дів і за­оща­джень) – чле­нів тру­до­во­го ко­ле­к­ти­ву; спів­від­но­шен­ня сил фо­р­ма­ль­ної і не­фо­р­ма­ль­ної вла­ди і т.д.

    Для ви­бо­ру ор­га­ні­за­цій­но-­еко­но­мі­ч­ної фо­р­ми при­ва­ти­за­ції не­об­хід­но роз­гля­ну­ти най­більш ха­ра­к­те­р­ні озна­ки ко­ж­ної з них.

    Оре­н­да, як ві­до­мо, при­пу­с­кає пе­ре­да­чу за­со­бів ви­ро­б­ни­ц­т­ва (май­на) у тим­ча­со­ве ко­ри­с­ту­ван­ня і во­ло­дін­ня. Обо­в'я­з­ко­вою умо­вою ре­а­лі­за­ції оре­н­д­них від­но­син є на­яв­ність двох еко­но­мі­ч­них су­б'єк­тів – оре­н­до­да­в­ця й оре­н­да­ря, від­но­си­ни між який скла­да­ють­ся з при­во­ду то­го са­мо­го об'­єк­та вла­с­но­с­ті. Для про­ду­к­ти­в­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня за­со­бів ви­ро­б­ни­ц­т­ва оре­н­дар по­ви­нний оде­р­жа­ти пра­во во­ло­дін­ня ни­ми, що да­єть­ся йо­му оре­н­д­ним до­го­во­ром. Та­ким чи­ном, оре­н­да, збе­рі­га­ю­чи за вла­с­ни­ком пра­во вер­хо­в­но­го роз­по­ря­джен­ня, при­пу­с­кає пе­ре­да­чу оре­н­да­рю го­с­по­дар­сь­ких ком­пе­те­н­цій управ­лін­ня, во­ло­дін­ня, ко­ри­с­ту­ван­ня май­ном, уна­с­лі­док чо­го в ньо­го ви­ни­кає еко­но­мі­ч­ний ін­те­рес по йо­го ефе­к­ти­в­но­му ви­ко­ри­с­тан­ню.

    І у вла­с­ни­ка, і в без­по­се­ре­д­ньо­го ви­ро­б­ни­ка (оре­н­да­ря) іс­нує об'­єк­ти­в­на не­об­хід­ність у фа­к­ти­ч­но­му при­сво­єн­ні ре­зуль­та­тів ви­ро­б­ни­ц­т­ва – при­бу­т­ків, ма­те­рі­а­ль­них благ, оскі­ль­ки во­ни за­ці­ка­в­ле­ні в за­до­во­лен­ні сво­їх жит­тє­вих по­треб, ре­а­лі­за­ції сво­їх еко­но­мі­ч­них ін­те­ре­сів. Од­нак вла­с­ник свої ін­те­ре­си ре­а­лі­зує в будь-­яко­му ви­па­д­ку (не­за­ле­ж­но від ре­зуль­та­тів ви­ро­б­ни­ц­т­ва він оде­р­жує оре­н­д­ну пла­ту), то­ді як оре­н­дар за­ці­ка­в­ле­ний у ма­к­си­ма­ль­но­му під­ви­щен­ні ефе­к­ти­в­но­с­ті сво­єї го­с­по­дар­сь­кої ді­я­ль­но­с­ті.

    За­со­бу ви­ро­б­ни­ц­т­ва, оре­н­до­ва­ні оре­н­да­рем, ста­ють йо­го вла­с­ні­с­тю тіль­ки то­ді, ко­ли вже на­ле­жать йо­му, тоб­то пі­с­ля ви­ку­пу цих за­со­бів у вла­с­ни­ка (що обу­мо­в­ле­но до­го­во­ром), а та­кож у ви­па­д­ку, ко­ли їх­ня ва­р­тість по за­кін­чен­ні те­р­мі­ну оре­н­ди ці­л­ком від­шко­до­ва­на, а во­ни ще збе­рі­га­ють свої ко­ри­с­ні вла­с­ти­во­с­ті.

    Оре­н­д­ні від­но­си­ни є за­со­бом ре­а­лі­за­ції вла­с­но­с­ті. Це від­бу­ва­єть­ся в про­це­сі від­чу­жен­ня – при­сво­єн­ня. Прак­ти­ч­но він здій­с­ню­єть­ся шля­хом на­дан­ня вла­с­ни­ком оре­н­да­рю (як су­б'єк­ту ре­а­лі­за­ції вла­с­но­с­ті) прав ко­ри­с­ту­ван­ня, во­ло­дін­ня, ча­с­т­ко­во­го роз­по­ря­джен­ня оре­н­до­ва­ни­ми за­со­ба­ми ви­ро­б­ни­ц­т­ва, а ко­ри­с­ту­ван­ня (еко­но­мі­ч­ні від­но­си­ни між су­б'єк­та­ми вла­с­но­с­ті з при­во­ду спо­жи­ван­ня її об'­єк­тів), во­ло­дін­ня і ча­с­т­ко­ве роз­по­ря­джен­ня (від­но­си­ни, зв'я­за­ні не тіль­ки з ви­ко­ри­с­тан­ням умов, але і з при­сво­єн­ням ре­зуль­та­тів ви­ро­б­ни­ц­т­ва) – ат­ри­бу­ти єди­но­го про­це­су при­сво­єн­ня, що ха­ра­к­те­ри­зує про­цес ре­а­лі­за­ції вла­с­но­с­ті.

    Вла­с­ність є фа­к­ти­ч­ним, за­ве­р­ше­ним при­сво­єн­ням. Тоб­то оре­н­дар, що не є вла­с­ни­ком, на­ді­ля­єть­ся пра­ва­ми ко­ри­с­ту­ван­ня, во­ло­дін­ня, ча­с­т­ко­во­го роз­по­ря­джен­ня у від­но­шен­ні май­на вла­с­ни­ка. Оре­н­да­рю да­єть­ся ши­ро­ка еко­но­мі­ч­на са­мо­стій­ність, од­нак це не озна­чає, що він пе­ре­тво­рю­єть­ся у вла­с­ни­ка за­со­бів ви­ро­б­ни­ц­т­ва.

    Що ж сто­су­єть­ся роз­де­р­жа­в­лен­ня вла­с­но­с­ті і пе­ре­да­чі під­при­ємств у вла­с­ність їх­нім тру­до­вим ко­ле­к­ти­вам, то в цьо­му, зда­єть­ся, укла­де­не іс­то­т­не про­ти­річ­чя. Дер­жа­в­ні під­при­єм­с­т­ва – су­б'єк­ти ре­а­лі­за­ції дер­жа­в­ної вла­с­но­с­ті. Вла­с­ни­ком же є дер­жа­ва, що пе­ре­дає сво­їм пред­ста­в­ни­кам (су­б'єк­там ре­а­лі­за­ції вла­с­но­с­ті) – під­при­єм­с­т­вам пра­ва ко­ри­с­ту­ван­ня, во­ло­дін­ня і ча­с­т­ко­во­го роз­по­ря­джен­ня, тоб­то здій­с­ню­єть­ся про­цес ре­а­лі­за­ції дер­жа­в­ної вла­с­но­с­ті. Як­що ж ко­ле­к­тив під­при­єм­с­т­ва бе­ре в йо­го в дер­жа­ви, то цей про­цес ре­а­лі­за­ції дер­жа­в­ної вла­с­но­с­ті, на­кла­да­єть­ся на ньо­го. У цьо­му ви­па­д­ку ко­ле­к­тив під­при­єм­с­т­ва, здій­с­ню­ю­чи пра­во ко­ри­с­ту­ван­ня, во­ло­дін­ня, ча­с­т­ко­во­го роз­по­ря­джен­ня, для то­го, щоб оре­н­ду­ва­ти в дер­жа­ви за­со­бу ви­ро­б­ни­ц­т­ва, що вже зна­хо­дять­ся в йо­го ко­ри­с­ту­ван­ні, во­ло­дін­ні і роз­по­ря­джен­ні, по­ви­нний здій­с­ню­ва­ти той же са­мий про­цес, але ще і за оре­н­д­ну пла­ту. Крім то­го, за три­ва­лий те­р­мін оре­н­дар всту­пає в кон­ф­лікт із вла­с­ни­ком.

    При оре­н­ді дер­жа­в­но­го май­на тру­до­вим ко­ле­к­ти­вом під­при­єм­с­т­ва має мі­с­це:

    1. Ство­рен­ня і на­ро­щу­ван­ня ко­ле­к­ти­в­ної од­но­ча­с­не з уга­сан­ням дер­жа­в­ної вла­с­но­с­ті. На­яв­ність ко­ле­к­ти­в­ної вла­с­но­с­ті ви­ма­гає її по­да­ль­шої пе­р­со­ні­фі­ка­ції сто­со­в­но до ко­ж­но­го пра­ців­ни­ка в за­ле­ж­но­с­ті від йо­го тру­до­во­го вне­с­ку.

    2. На­дан­ня ко­ле­к­ти­ву пра­ва са­мо­стій­но роз­по­ря­джа­ти­ся оре­н­до­ва­ни­ми за­со­ба­ми ви­ро­б­ни­ц­т­ва й ор­га­ні­зу­ва­ти свою ді­я­ль­ність від­по­ві­д­но з прин­ци­па­ми са­мо­вря­ду­ван­ня.

    3. Впро­ва­джен­ня оре­н­ди на рі­в­ні вну­т­рі­шніх під­роз­ді­лів під­при­єм­с­т­ва.

    4. То­ч­ний об­лік осо­би­с­то­го вне­с­ку ко­ж­но­го пра­ців­ни­ка в за­га­ль­ний ре­зуль­тат ді­я­ль­но­с­ті ко­ле­к­ти­ву.

    5. По­сту­по­вий ви­куп під­при­єм­с­т­ва, у то­му чи­с­лі тіль­ки за ра­ху­нок за­со­бів ко­ле­к­ти­ву (як за­га­ль­них, так і осо­би­с­тих за­со­бів пра­ців­ни­ків) і ре­зуль­та­тів йо­го еко­но­мі­ч­ної ді­я­ль­но­с­ті (для оре­н­д­но­го ко­ле­к­ти­ву з ак­ці­о­не­р­ною вла­с­ні­с­тю за­кри­то­го ти­пу і "на­род­но­го під­при­єм­с­т­ва"), а та­кож за ра­ху­нок ві­ль­но­го про­да­жу ак­цій під­при­єм­с­т­ва і їх­ніх ре­а­лі­за­цій че­рез фо­н­до­ву бі­р­жу.

    6. Ко­ле­гі­а­ль­ність управ­лін­ня ви­ро­б­ни­ц­т­вом. Для оре­н­д­них ко­ле­к­ти­вів з ак­ці­о­не­р­ною вла­с­ні­с­тю за­кри­то­го ти­пу і ча­с­т­ко­вою вла­с­ні­с­тю ви­щим ор­га­ном управ­лін­ня є за­га­ль­ні збо­ри їх­ніх чле­нів. По­сі­б­ник по­то­ч­ною ді­я­ль­ні­с­тю здій­с­нює об­ра­ний ко­ле­к­ти­вом ке­рі­в­ник. Для оре­н­д­но­го ко­ле­к­ти­ву з ак­ці­о­не­р­ною вла­с­ні­с­тю від­кри­то­го ти­пу ха­ра­к­те­р­ний ко­ле­гі­а­ль­ний-­ак­ці­о­не­р­ний прин­цип управ­лін­ня – спо­лу­чен­ня во­лі тру­до­во­го ко­ле­к­ти­ву з во­лею ак­ці­о­не­рів, вла­с­ни­ків ко­н­т­ро­ль­но­го па­ке­та ак­цій з по­сту­по­вим зсу­вом ре­а­ль­них фу­н­к­цій управ­лін­ня на ко­ристь остан­ніх.

    7. Ви­пуск ак­цій для оре­н­д­них ко­ле­к­ти­вів з ак­ці­о­не­р­ною вла­с­ні­с­тю:

    1. за­кри­то­го ти­пу – ак­цій тру­до­во­го ко­ле­к­ти­ву тіль­ки для пра­ців­ни­ків да­но­го під­при­єм­с­т­ва (вклю­ча­ю­чи пе­н­сі­о­не­рів, сту­де­н­тів ву­зів, вій­сь­ко­во­с­лу­ж­бо­в­ців, що пра­цю­ва­ли на під­при­єм­с­т­ві й ін.);

    2. від­кри­то­го ти­пу – ак­цій під­при­єм­с­т­ва, що мо­жуть при­дба­ти як фі­зи­ч­ні (ро­бі­т­ни­ки під­при­єм­с­т­ва, окре­мі гро­ма­дя­ни), так і юри­ди­ч­ні осо­би (під­при­єм­с­т­ва, хо­л­ди­н­ги і т. д.). У цьо­му ви­па­д­ку чле­ни тру­до­во­го ко­ле­к­ти­ву ма­ють мо­ж­ли­вість при­дба­ти ча­с­ти­на ак­цій по їх но­мі­на­ль­ній ва­р­то­с­ті, а не за ку­р­сом фо­н­до­вої бі­р­жі. За­га­ль­ним для обох ор­га­ні­за­цій­них форм озна­кою є на­ра­ху­ван­ня ди­ві­де­н­дів як на ак­ції тру­до­во­го ко­ле­к­ти­ву, так і на ак­ції під­при­єм­с­т­ва.

    Для так на­зи­ва­но­го "на­род­но­го під­при­єм­с­т­ва" ха­ра­к­те­р­ним є ча­с­т­ко­вий прин­цип при­ва­ти­за­ції май­на, під яким ма­єть­ся на ува­зі вне­сен­ня ко­ж­ним чле­ном тру­до­во­го (оре­н­д­но­го) ко­ле­к­ти­ву вста­но­в­ле­ної ча­с­т­ки і ви­зна­чен­ня йо­го паю в за­га­ль­ній вла­с­но­с­ті ко­ле­к­ти­ву (у за­ле­ж­но­с­ті від тру­до­во­го вне­с­ку пра­ців­ни­ка). У ре­зуль­та­ті за під­су­м­ка­ми го­с­по­дар­сь­кої ді­я­ль­но­с­ті ко­жен па­йо­вик оде­р­жує у ви­ді ви­плат ча­с­ти­на чи­с­то­го до­хо­ду на пай.

    При ви­бо­рі ко­ж­ної з роз­гля­ну­тих ор­га­ні­за­цій­но-­еко­но­мі­ч­них форм при­ва­ти­за­ції шля­хом оре­н­ди не­об­хід­но вра­хо­ву­ва­ти: за­га­ль­ним для всіх цих форм є той факт, що у всіх ви­па­д­ках спо­сте­рі­га­єть­ся об­ме­жен­ня еко­но­мі­ч­ної са­мо­стій­но­с­ті оре­н­д­них ко­ле­к­ти­вів за до­го­во­ром оре­н­ди: ко­ж­на з за­зна­че­них форм (че­рез оре­н­ду) має рі­з­ний сту­пінь ефе­к­ти­в­но­с­ті. Най­бі­ль­ша пе­ре­ва­га за об'­єк­ти­в­ни­ми по­ка­з­ни­ка­ми має оре­н­д­ний ко­ле­к­тив з ак­ці­о­не­р­ною вла­с­ні­с­тю від­кри­то­го ти­пу, що ха­ра­к­те­ри­зу­єть­ся: ни­зь­ким рі­в­нем ко­ле­к­ти­в­но­го во­ло­дін­ня і управ­лін­ня (хо­ча те­о­ре­ти­ч­но управ­лін­ня го­с­по­дар­сь­кою ді­я­ль­ні­с­тю під­при­єм­с­т­ва здій­с­нює за­га­ль­ні збо­ри чле­нів ко­ле­к­ти­ву, фа­к­ти­ч­но ж пра­ва управ­лін­ня пе­ре­хо­дять до ак­ці­о­не­рів, що ма­ють ко­н­т­ро­ль­ний па­кет ак­цій під­при­єм­с­т­ва); се­ре­д­нім сту­пе­нем ефе­к­ти­в­но­с­ті ін­ве­с­ти­цій фі­зи­ч­ни­ми осо­ба­ми; се­ре­д­ньою мо­ж­ли­ві­с­тю швид­ко­го під­ви­щен­ня ефе­к­ти­в­но­с­ті ви­ро­б­ни­ц­т­ва; ви­со­ким рі­в­нем еко­но­мі­ч­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті і за­ці­ка­в­ле­но­с­ті ко­ле­к­ти­ву вла­с­ни­ків у ре­зуль­та­тах фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня під­при­єм­с­т­ва (як йо­го пра­ців­ни­ків, так і ак­ці­о­не­рів – не пра­ців­ни­ків); ве­ли­кою мо­ж­ли­ві­с­тю швид­ко­го ви­ку­пу під­при­єм­с­т­ва (у най­менший те­р­мін, у по­рі­в­нян­ні з ін­ши­ми фо­р­ма­ми).

    Для оре­н­д­но­го ко­ле­к­ти­ву з ак­ці­о­не­р­ною вла­с­ні­с­тю за­кри­то­го ти­пу ха­ра­к­те­р­ний: се­ре­д­ній рі­вень ко­ле­к­ти­в­но­го во­ло­дін­ня і управ­лін­ня (мо­ж­ли­вий кон­ф­лікт оре­н­до­да­в­ця й оре­н­да­ря з при­во­ду пра­ва роз­по­ря­джен­ня ко­ле­к­ти­в­ною вла­с­ні­с­тю); ни­зь­ка ефе­к­ти­в­ність вкла­день у ви­ро­б­ни­ц­т­во (за­со­бу ро­бі­т­ни­ків до­сить не­зна­ч­на); ни­зь­ка мо­ж­ли­вість швид­ко­го і зна­ч­но­го під­ви­щен­ня ви­ро­б­ни­ц­т­ва (в ос­но­в­но­му че­рез не­до­ста­чу за­со­бів); се­ре­д­ній рі­вень еко­но­мі­ч­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті і за­ці­ка­в­ле­но­с­ті ко­ле­к­ти­ву вла­с­ни­ків; більш три­ва­лі те­р­мі­ни ви­ку­пу під­при­єм­с­т­ва.

    Най­менший сту­пінь ефе­к­ти­в­но­с­ті має оре­н­д­не під­при­єм­с­т­во з ча­с­т­ко­вою вла­с­ні­с­тю ("на­род­не під­при­єм­с­т­во"), яко­му при­та­ман­ні, крім ви­со­ко­го рі­в­ня ко­ле­к­ти­в­но­го во­ло­дін­ня і управ­лін­ня (усі "рі­в­ні" і умо­вою до­ся­г­нен­ня до­б­ро­бу­ту ко­ж­ним є тіль­ки осо­би­с­та пра­ця): ни­зь­ка ефе­к­ти­в­ність ін­ве­с­тицій у ви­ро­б­ни­ц­т­во, ни­зь­ка мо­ж­ли­вість швид­ко­го під­ви­щен­ня ефе­к­ти­в­но­с­ті ви­ро­б­ни­ц­т­ва, най­ни­ж­чий рі­вень еко­но­мі­ч­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті і за­ці­ка­в­ле­но­с­ті ко­ле­к­ти­ву, най­більш три­ва­лі те­р­мі­ни ви­ку­пу під­при­єм­с­т­ва.

    Ви­пли­ває, од­нак, по­мі­ти­ти, що Дер­жа­в­на про­гра­ма при­ва­ти­за­ції за 1995 р. в Укра­ї­ні по оре­н­ді ці­л­ком не ви­ко­на­на, мо­ж­ли­во, у зв'я­з­ку з но­ви­з­ною і скла­д­ні­с­тю про­бле­ми. Мо­ж­ли­ве не­ви­ко­нан­ня Про­гра­ми при­ва­ти­за­ції й у 1996 р. – са­ме че­рез об­ме­жен­ня, уве­де­них Ка­бі­не­том Мі­ні­с­т­рів для оре­н­ди з ви­ку­пом – єди­но­го спо­со­бу при­ва­ти­за­ції, що ре­а­ль­но діє і ве­де до ви­зна­че­но­го під­ви­щен­ня ефе­к­ти­в­но­с­ті ви­ро­б­ни­ц­т­ва.

    Де­к­ре­том Уря­ду Укра­ї­ни про при­ва­ти­за­цію ці­лі­с­них май­но­вих ком­пле­к­сів де­р­ж­пі­д­п­ри­ємств і ін­ших стру­к­ту­р­них під­роз­ді­лів, зда­них в оре­н­ду від 13 тра­в­ня 1993 р., ви­зна­єть­ся оре­н­да з ви­ку­пом по до­го­во­рах, укла­де­ним до за­про­ва­джен­ня в дію Де­к­ре­ту "Про до­да­т­ко­ве ре­гу­лю­ван­ня оре­н­д­них від­но­син". Од­нак їм ви­су­ну­ті умо­ви, що ро­б­лять оре­н­ду з ви­ку­пом прак­ти­ч­но не­мо­ж­ли­во­ї. Так, не­об­хід­но в "ста­рі" до­го­во­ри оре­н­ди з ви­ку­пом вне­с­ти до­по­в­нен­ня, у яко­му обо­в'я­з­ко­во вка­за­ти кво­ту ви­ко­ри­с­тан­ня май­но­вих при­ва­ти­за­цій­них сер­ти­фі­ка­тів ор­га­ні­за­цій оре­н­да­рів. А оскі­ль­ки кво­ту бу­де в пря­мо­му ро­зу­мін­ні на­в'я­зу­ва­ти Фонд дер­жа­в­но­го май­на, то він бу­де пра­г­ну­ти під­ня­ти її аж до 70%, і в та­ко­му ви­па­д­ку мо­ж­ли­во­с­ті для ви­ку­пу під­при­єм­с­т­ва про­с­то не за­ли­ша­є­ть­ся. А це – знов-­та­ки фа­к­ти­ч­на за­бо­ро­на оре­н­ди з ви­ку­пом.

    Від при­ва­ти­за­ції дер­жа­в­но­го під­при­єм­с­т­ва че­рез оре­н­ду йо­го тру­до­вим ко­ле­к­ти­вом іс­то­т­но від­рі­з­ня­єть­ся при­ва­ти­за­ція шля­хом ви­ку­пу. На­сам­пе­ред, це сто­су­єть­ся те­р­мі­нів при­ва­ти­за­ції (при ви­ку­пі – мит­тє­ва), а та­кож ор­га­ні­за­цій­но-­еко­но­мі­ч­них форм, яки­ми при ви­ку­пі є:

    1. Ство­рен­ня ак­ці­о­не­р­но­го то­ва­ри­с­т­ва (як від­кри­то­го, так і за­кри­то­го ти­пу).

    2. Ор­га­ні­за­ція го­с­по­дар­сь­ких су­с­пільств із ви­зна­че­ної на­пе­ред від­по­ві­да­ль­ні­с­тю: об­ме­же­ної, до­да­т­ко­вий, по­вне і ко­ман­ди­т­но­го су­с­пі­ль­с­т­ва.

      1. При­дбан­ня (по­ку­п­ка) під­при­єм­с­т­ва фі­зи­ч­ною чи осо­бою гру­пою осіб (ча­с­т­ка під­при­єм­с­т­во).

      Фа­к­то­ри, що впли­ва­ють на ви­бір ор­га­ні­за­цій­но-­еко­но­мі­ч­них форм під­при­ємств, при­ва­ти­зо­ва­них шля­хом ви­ку­пу, в ос­но­в­но­му ана­ло­гі­ч­ні оре­н­д­ни­ми.

      Ха­ра­к­те­р­ни­ми озна­ка­ми ак­ці­о­не­р­но­го то­ва­ри­с­т­ва є:

      • на­яв­ність ак­ці­о­не­р­ної вла­с­но­с­ті (вла­с­ність су­с­пі­ль­с­т­ва скла­да­єть­ся з вла­с­но­с­ті йо­го чле­нів, що вкла­ла за­со­би в при­дбан­ня ак­цій). В ак­ці­о­не­р­но­му то­ва­ри­с­т­ві від­кри­то­го ти­пу від­бу­ва­єть­ся ві­ль­на ре­а­лі­за­ція ак­цій під­при­єм­с­т­ва че­рез фо­н­до­ву бі­р­жу (до 75 % ак­цій) за ри­н­ко­вим ку­р­сом (тіль­ки за­сно­в­ни­ки і чле­ни тру­до­во­го ко­ле­к­ти­ву ма­ють мо­ж­ли­вість при­дба­ти ак­ції по но­мі­на­ль­ній ва­р­то­с­ті). У за­кри­то­му ак­ці­о­не­р­но­му то­ва­ри­с­т­ві ре­а­лі­за­ція ак­цій здій­с­ню­єть­ся усе­ре­ди­ні під­при­єм­с­т­ва без ре­а­лі­за­ції на сто­ро­ну;

      • на­ра­ху­ван­ня ди­ві­де­н­дів. Чим ви­ще ефе­к­ти­в­ність під­при­єм­с­т­ва, тим бі­ль­ше роз­мір чи­с­то­го при­бу­т­ку, що йде на ви­пла­ту ди­ві­де­н­дів, і тем ви­ще за­ці­ка­в­ле­ність ак­ці­о­не­рів;

      • ви­зна­чен­ня ри­н­ко­вої ва­р­то­с­ті ак­цій (ку­р­су ак­цій): для від­кри­то­го су­с­пі­ль­с­т­ва – за ку­р­сом фо­н­до­вої бі­р­жі; для за­кри­то­го – по но­мі­на­ль­ній ва­р­то­с­ті;

      • ак­ці­о­не­р­ний тип управ­лін­ня: не­зва­жа­ю­чи на ви­ди­мість ко­ле­гі­а­ль­но­го управ­лін­ня (еко­но­мі­ч­ну по­лі­ти­ку про­во­дить за­га­ль­ні збо­ри) фа­к­ти­ч­но су­с­пі­ль­с­т­вом ке­рує вла­с­ник ко­н­т­ро­ль­но­го па­ке­та ак­цій (до 51 % їх­ньої за­га­ль­ної кі­ль­ко­с­ті). Для за­кри­то­го ак­ці­о­не­р­но­го то­ва­ри­с­т­ва ха­ра­к­те­р­но обо­в'я­з­ко­ва тру­до­ва участь ак­ці­о­не­рів у ді­я­ль­но­с­ті під­при­єм­с­т­ва (ви­клю­чен­ня мо­же бу­ти зроб­ле­но тіль­ки для пе­н­сі­о­не­рів і ін­ших ко­ли­ш­ніх пра­ців­ни­ків під­при­єм­с­т­ва, що по­ба­жа­ли при­дба­ти ак­ції);

      • за­сто­су­ван­ня на­й­ма­ної пра­ці (у су­с­пі­ль­с­т­ві мо­жуть пра­цю­ва­ти лю­ди по ко­н­т­ра­к­тах, що не ба­жа­ють ста­ва­ти ак­ці­о­не­ра­ми і ку­пу­ва­ти ак­ції, а оде­р­жу­ють тіль­ки за­ро­бі­ток);

      • іс­нує мо­ж­ли­вість (по­гро­за) змі­ни вла­с­ни­ка, що ску­по­вує ак­ції су­с­пі­ль­с­т­ва.

      Тут не­об­хід­но вра­хо­ву­ва­ти ще і той факт, що від­по­ві­д­но до за­твер­дже­но­го в ли­с­то­па­ду 1994 р. Фо­н­дом дер­жа­в­но­го май­на По­ло­жен­ням про план при­ва­ти­за­ції мо­же бу­ти при­йн­я­те рі­шен­ня Ко­мі­сії з пи­тань при­ва­ти­за­ції про те, що ко­н­т­ро­ль­ний па­кет ак­цій (па­їв) го­с­по­дар­сь­ко­го су­с­пі­ль­с­т­ва за­ли­ша­єть­ся в роз­по­ря­джен­ні фо­н­ду дер­жа­в­но­го май­на Укра­ї­ни. Цей факт са­ме і го­во­рить про не­ба­жан­ня дер­жа­ви від­да­ва­ти свою вла­с­ність, то­му що вла­с­ник ко­н­т­ро­ль­но­го па­ке­та ак­цій – фа­к­ти­ч­ний вла­с­ник під­при­єм­с­т­ва, із усі­ма на­ле­ж­ни­ми юри­ди­ч­ни­ми пра­ва­ми, а та­кож пра­вом управ­лін­ня і роз­по­ря­джен­ня май­ном. Крім то­го, це сві­д­чить про по­те­н­цій­ну мо­ж­ли­вість за­ли­шен­ня у вла­с­но­с­ті дер­жа­ви ста­бі­ль­них під­при­ємств, що при­но­сять зна­ч­ний до­ход.

      На оре­н­д­них під­при­єм­с­т­вах рі­вень по­ка­з­ни­ків від­тво­рен­ня ОПФ прак­ти­ч­но не від­рі­з­ня­єть­ся від рі­в­ня дер­жа­в­них під­при­ємств, що обу­мо­в­ле­но, го­ло­вним чи­ном, еко­но­мі­ч­ною си­ту­а­ці­єю, що скла­ла­ся на да­ний мо­мент. Від­су­т­ність ри­н­ку кон­ку­ре­н­ції, мо­но­по­лізм ви­ро­б­ни­ка, де­фі­ци­т­ність йо­го про­ду­к­ції до­зво­ля­ють оре­н­д­но­му під­при­єм­с­т­ву (як, між ін­шим, і під­при­єм­с­т­вам ін­ших ор­га­ні­за­цій­но-­пра­во­вих форм го­с­по­да­рю­ван­ня) по­во­ди­ти­ся по­-ін­шо­му: не ба­жа­ти ви­со­кої ефе­к­ти­в­но­с­ті ви­ро­б­ни­ц­т­ва, не ду­ма­ти про пе­р­с­пе­к­ти­ви роз­ви­т­ку під­при­єм­с­т­ва, "про­їда­ти" отри­ма­ний при­бу­ток. Так, на­при­клад, Дніп­ро­пе­т­ров­сь­кий і Но­во­мо­с­ков­сь­кий тру­б­ні за­во­ди, що пра­цю­ють на оре­н­ді, у 1994 р. на­пра­ви­ли на роз­ви­ток і удо­ско­на­лен­ня ви­ро­б­ни­ц­т­ва по 14% отри­ма­но­му при­бу­т­ку, то­ді як на опла­ту пра­ці – від­по­ві­д­но, 57 і 62%.

      Зна­ч­ний ін­те­рес ви­кли­кає по­рі­в­ня­ль­ний ана­ліз ефе­к­ти­в­но­с­ті фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня про­ми­с­ло­вих під­при­ємств рі­з­них форм вла­с­но­с­ті. Він по­ка­зує, що в умо­вах фо­р­му­ван­ня ри­н­ко­вих від­но­син і про­яву кри­зо­вих явищ в еко­но­мі­ці, під­при­єм­с­т­ва ри­н­ко­во­го се­к­то­ра кра­ще при­сто­со­ву­ють­ся до умов, що скла­ли­ся. Так, як­що в дер­жа­в­но­му се­к­то­рі еко­но­мі­ки об­сяг ви­ро­б­ни­ц­т­ва в 1993 р. ско­ро­ти­в­ся (по­рі­в­ня­но з 1992р.) на 10.5%, те на не­дер­жа­в­них під­при­єм­с­т­вах він ви­ріс чи ле­д­ве не на 7%, тоб­то дер­жа­в­ні під­при­єм­с­т­ва, бу­ду­чи най­бі­ль­ше тех­ні­ч­но зброй­ни­ми, від­ве­р­то про­гра­ють під­при­єм­с­т­вам не­дер­жа­в­но­го се­к­то­ра за рі­в­нем ви­ко­ри­с­тан­ня ОПФ.

      Се­ред під­при­ємств не­дер­жа­в­но­го се­к­то­ра еко­но­мі­ки най­бі­ль­шою від­да­чею ОПФ і рі­в­нем про­ду­к­ти­в­но­с­ті пра­ці ха­ра­к­те­ри­зу­ють­ся го­с­по­дар­сь­кі то­ва­ри­с­т­ва.

      Про­ве­де­ний ана­ліз сві­д­чить, що в умо­вах за­го­с­т­рен­ня еко­но­мі­ч­ної кри­зи най­більш ура­з­ли­вою сфе­рою ді­я­ль­но­с­ті під­при­єм­с­т­ва є від­тво­рен­ня ви­ро­б­ни­чо­го апа­ра­та. Цей про­цес по­гі­р­ши­в­ся як у дер­жа­в­но­му се­к­то­рі, так і на під­при­єм­с­т­вах не­дер­жа­в­них форм вла­с­но­с­ті. Од­нак в остан­ніх ви­яви­ло­ся бі­ль­ше мо­ж­ли­во­с­тей для при­сто­су­ван­ня до си­ту­а­ції, що скла­ла­ся. Осо­б­ли­во це сто­су­єть­ся ак­ці­о­не­р­них то­ва­риств, що зна­ч­ну ча­с­ти­ну при­бу­ли на­пра­в­ля­ли на ме­ті ви­ро­б­ни­ц­т­ва. Ра­зом з тим ця про­гре­си­в­на фо­р­ма го­с­по­да­рю­ван­ня не змо­г­ла по­вною мі­рою ви­яви­ти свої по­зи­ти­в­ні мо­ж­ли­во­с­ті. Що сто­су­єть­ся оре­н­ди, те її ва­р­то роз­гля­да­ти як спо­сіб по­сту­по­вої при­ва­ти­за­ції, з фо­р­му­ван­ням ви­ро­б­ни­ц­т­ва на ос­но­ві вла­с­но­с­ті пра­ців­ни­ків (пе­р­со­ні­фі­ко­ва­ної вла­с­но­с­ті) з до­сить ви­со­ким рі­в­нем мо­ти­ва­ції до пра­ці. Не­об­хід­но ство­ри­ти оре­н­д­ним ко­ле­к­ти­вам більш спри­я­т­ли­ві умо­ви для фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня (на­сам­пе­ред, це сто­су­єть­ся пра­ва ви­ку­пу і роз­мі­ру оре­н­д­ної пла­ти).

      Для здій­с­нен­ня мо­ні­то­ри­н­гу про­це­сів пе­ре­тво­рен­ня від­но­син вла­с­но­с­ті й ефе­к­ти­в­но­го фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня під­при­ємств у пост­при­ва­ти­за­цій­ний пе­рі­од ва­ж­ли­во удо­ско­на­ли­ти кла­си­фі­ка­цію форм го­с­по­да­рю­ван­ня і роз­ши­ри­ти дер­жа­в­ну ста­ти­с­ти­ч­ну зві­т­ність.

      Приватизація під­при­ємств ха­р­чо­вої про­ми­с­ло­во­с­ті

      В Укра­ї­ні ха­р­чо­ва про­ми­с­ло­вість пред­ста­в­ле­на 25 га­лу­зя­ми, се­ред яких най­більш роз­ви­ти­ми є цу­к­ро­ва, м'я­с­на, мо­ло­ч­на, ма­с­ло­ро­б­на, кон­се­р­в­на, хлі­бо­пе­кар­сь­ка, пи­во­ва­р­на, спир­то­ва, ви­но­ро­б­на і лі­ке­ро-­го­рі­л­ча­на. За­га­ль­на кі­ль­кість під­при­ємств ха­р­чо­вої про­ми­с­ло­во­с­ті, що пе­ре­бу­ва­ють на са­мо­стій­но­му ба­ла­н­сі, скла­дає при­бли­з­но 2.7 тис., а ва­р­тість їх­ніх про­ми­с­ло­во-­ви­ро­б­ни­чих фо­н­дів (на 1 сі­ч­ня 1993р.) – 174.7 млрд. крб. За да­ни­ми Укр­ха­р­чо­п­ро­му, під при­ва­ти­за­цію під­па­дає май­но за­га­ль­ною ва­р­ті­с­тю більш 2 трлн. крб.

      У про­це­сі ре­фо­р­му­ван­ня ха­р­чо­вої про­ми­с­ло­во­с­ті Укра­ї­ни бу­ло ство­ре­но 300 асо­ці­а­цій, 75 кон­це­р­нів, ко­р­по­ра­цій і кон­со­р­ці­у­мів, 18 ак­ці­о­не­р­них то­ва­риств, у то­му чи­с­лі – кон­церн "Укр­цу­кор", "Укр­м’я­со", "Укр­мо­л­п­ром", "Укр­п­ро­д­со­юз", до­б­ро­ві­ль­не об'­єд­нан­ня "Укр­ма­с­ло­жи­р­п­ром". З іні­ці­а­ти­ви ко­ли­ш­ніх мі­ні­с­тер­сь­ких стру­к­тур 114 під­при­ємств га­лу­зі пе­ре­да­но в оре­н­ду їх­ній тру­до­вих ко­ле­к­ти­вам. Крім то­го, у респу­б­лі­ці за­ре­є­с­т­ро­ва­не бли­зь­ко 30 тис. ма­лих під­при­ємств і 27.4 тис. ко­о­пе­ра­ти­вів цьо­го про­фі­лю (із за­га­ль­ною чи­се­ль­ні­с­тю пра­цю­ю­чих – 670 тис. чіл.). Од­нак зна­ч­них які­с­них змін фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня під­при­ємств не від­бу­ло­ся, оскі­ль­ки в га­лу­зі прак­ти­ч­но не бу­ло до­ся­г­ну­то змін у фо­р­мі вла­с­но­с­ті.

      До сьо­го­дні­ш­ньо­го ча­су дер­жа­в­ний се­к­тор у ха­р­чо­п­ро­мі Укра­ї­ни за­ли­ша­єть­ся мо­но­по­лі­с­том. То­му в про­це­сі по­да­ль­шо­го роз­ви­т­ку і ре­фо­р­му­ван­ня га­лу­зі не­об­хід­но удо­ско­на­ли­ти її ви­ро­б­ни­чу стру­к­ту­ру, для чо­го, по­ряд з ве­ли­ки­ми і се­ре­д­ні­ми під­при­єм­с­т­ва­ми не­об­хід­но ство­рю­ва­ти і не­ве­ли­кі, які б за­без­пе­чи­ли своє­ча­с­ну і які­с­ну пе­ре­ро­б­ку с/г си­ро­ви­ни без­по­се­ре­д­ньо в ра­йо­нах йо­го ви­ро­б­ни­ц­т­ва. При­ско­рен­ню цьо­го про­це­су де­якою мі­рою бу­дуть спри­я­ти роз­де­р­жа­в­лен­ня і при­ва­ти­за­ці­я.

      Для по­до­лан­ня про­ти­річ, що стри­му­ють роз­ви­ток ри­н­ко­во­го ме­ха­ні­з­му, най­більш ефе­к­ти­в­ною фо­р­мою ор­га­ні­за­ції ви­ро­б­ни­ц­т­ва на пе­р­ших ета­пах при­ва­ти­за­ції є ство­рен­ня ак­ці­о­не­р­них то­ва­риств, до скла­ду яких би ввій­ш­ли по­ста­ча­ль­ни­ки си­ро­ви­ни, що пе­ре­ро­б­ля­ють під­при­єм­с­т­ва і під­при­єм­с­т­ва ін­фра­стру­к­ту­ри.

      У та­ких під­га­лу­зях, як м'я­с­на, мо­ло­ч­на, цу­к­ро­ва, спир­то­ва, ма­с­ло­ро­б­на, кон­се­р­в­на, ви­но­ро­б­на, пе­р­с­пе­к­ти­в­ною фо­р­мою ор­га­ні­за­ції ви­ро­б­ни­ц­т­ва мо­же ста­ти до­б­ро­ві­ль­не об'­єд­нан­ня сіль­сь­ко­го­с­по­дар­сь­ких, за­го­ті­ве­ль­них, пе­ре­ро­б­них, транс­по­р­т­них, то­р­го­вих і ін. під­при­ємств в асо­ці­а­ці­ї. При цьо­му всі їх­ні чле­ни мо­жуть збе­рі­га­ти го­с­по­дар­сь­ку са­мо­стій­ність.

      Од­нак, не­зва­жа­ю­чи на те, що в ря­ді під­га­лу­зей уже фу­н­к­ці­о­ну­ють ви­ро­б­ни­чі асо­ці­а­ції, все­-та­ки в них ще не від­пра­цьо­ва­ний го­с­по­дар­сь­кий ме­ха­нізм. Ана­ліз зві­т­них да­них кон­це­р­ну "Укр­м’я­со" по­ка­зує, що в 1993 р. у роз­дрі­б­ній ці­ні на м'я­со ва­р­тість си­ро­ви­ни скла­ла при­бли­з­но 53%, ви­тра­ти на її за­го­ті­в­лю і транс­по­р­ту­ван­ня, а та­кож на пе­ре­ро­б­ку і збут про­ду­к­ції – 11%, то­р­го­ва над­ба­в­ка до оп­то­вої ці­ни – 20%, від­ра­ху­ван­ня в держ­бю­джет і ПДВ – 16%. Тоб­то, м'я­с­на про­ми­с­ло­вість оде­р­жа­ла тіль­ки 11% від за­со­бів, що над­хо­ди­ли від ре­а­лі­за­ції про­ду­к­ці­ї.

      У пи­во­ва­р­ної про­ми­с­ло­вість се­ред при­ва­ти­зо­ва­них під­при­ємств Ки­є­ва од­ним з ве­ли­ких є пи­во­ва­р­ний за­вод "Обо­лонь", що ро­бить 10 млн. де­ка­лі­т­рів пи­ва в рік. У 1992 р. об­сяг йо­го то­ва­р­ної про­ду­к­ції (у ді­ю­чих ці­нах) склав 14 млрд. крб. По­ча­ток про­це­су при­ва­ти­за­ції за­во­ду при­хо­дить­ся на 1991 р. Пі­с­ля ре­о­р­га­ні­за­ції Укр­ха­р­чо­п­ро­му бу­ло ство­ре­но оре­н­д­не під­при­єм­с­т­во в скла­ді трьох за­во­дів ("Обо­лонь", №1 і №2). Пе­ред­ба­ча­ло­ся, що ці під­при­єм­с­т­ва бу­дуть ви­ку­п­ле­ні тру­до­ви­ми ко­ле­к­ти­ва­ми про­тя­гом 10 ро­ків. Фа­к­ти­ч­но – за ра­ху­нок ті­єї ча­с­ти­ни фо­н­ду роз­ви­т­ку ви­ро­б­ни­ц­т­ва, що від­чи­с­ля­ла­ся від при­бу­т­ку, із вла­с­них за­оща­джень чле­нів тру­до­вих ко­ле­к­ти­вів – во­ни бу­ли ви­ку­п­ле­ні вже в бе­ре­з­ні 1992 р. На ба­зі за­во­ду "Обо­лонь" бу­ло ство­ре­не за­кри­те АТ, до скла­ду яко­го ввій­ш­ли чле­ни йо­го тру­до­во­го ко­ле­к­ти­ву, дві фра­н­цу­зь­кі фі­р­ми "Pepsi Cola International", а та­кож під­при­ємець із Фран­ції, що вклав у ньо­го 100 тис. діл. США. Згі­д­но з за­твер­дже­ним по­ло­жен­ням, ви­щим ор­га­ном управ­лін­ня та­ким су­с­пі­ль­с­т­вом є збо­ри ак­ці­о­не­рів, а в пе­рі­од між збо­ра­ми – пра­в­лін­ня, гла­вою яко­го є ди­ре­к­тор.

      АТ здій­с­нює ви­ро­б­ни­чий про­цес на ос­но­ві ма­те­рі­а­ль­но­го са­мо­за­бе­з­пе­чен­ня, уста­но­в­лює ці­ни і та­ри­фи на про­ду­к­цію, ре­а­лі­зує її і ви­ко­ри­с­то­вує отри­ма­ні до­хо­ди для роз­ви­т­ку ви­ро­б­ни­ц­т­ва. З до­хо­дів, отри­ма­них АТ, по­кри­ва­ють­ся ма­те­рі­а­ль­ні ви­тра­ти і при­рі­в­ня­ні до них ви­тра­ти пра­ці, від­со­т­ки за кре­дит, стра­хо­ві вне­с­ки, оре­н­д­на пла­та, по­да­т­ки та ін­ше. При цьо­му пра­ця опла­чу­єть­ся у від­по­ві­д­но­с­ті йо­го кі­ль­кі­с­тю і які­с­тю, з ура­ху­ван­ням вне­с­ку ко­ж­но­го пра­ців­ни­ка в кі­н­це­вий ре­зуль­тат ді­я­ль­но­с­ті су­с­пі­ль­с­т­ва. Ін­ша ча­с­ти­на при­бу­ли ви­ко­ри­с­то­ву­єть­ся для ство­рен­ня фо­н­дів і на­ра­ху­ван­ня ди­ві­де­н­дів. Од­нак від­ра­ху­ван­ня з при­бу­т­ку в ре­зе­р­в­ний фонд ви­ро­б­ля­ють­ся тіль­ки то­ді, ко­ли йо­го об­сяг не пе­ре­ви­щує 25% Ста­ту­т­но­го фо­н­ду.

      По­рі­в­ня­ль­ний ана­ліз го­с­по­дар­сь­кої ді­я­ль­но­с­ті АТ "Обо­лонь" і об'­єд­нан­ня Укр­пи­в­п­ром сві­д­чить про ус­пі­хи пер­шо­го з них і на­ро­щу­ван­ні ви­ро­б­ни­ц­т­ва про­ду­к­ці­ї. Так, за 1992 р. то­ва­р­на про­ду­к­ція по АТ "Обо­лонь" ви­ро­с­ла (по­рі­в­ня­но з 1991р.) на 5%, то­ді як по Укр­пи­в­п­ро­му во­на зме­н­ши­ла­ся на 16.6%. При цьо­му АТ "Обо­лонь" зна­ч­но зни­зи­ла со­бі­ва­р­тість про­ду­к­ції, а пи­то­ма ва­га за­ро­бі­т­ної пла­ти не пе­ре­ви­щив 5%.

      Од­нак, по­ряд з по­зи­ти­в­ни­ми сто­ро­на­ми, у ро­бо­ті АТ є ряд не­га­ти­в­них. У зв'я­з­ку з ви­хо­дом зі скла­ду Укр­пи­в­п­ро­ма ма­те­рі­а­ль­не за­без­пе­чен­ня ви­ро­б­ни­ц­т­ва здій­с­ню­єть­ся тут са­мо­стій­но, без до­по­мо­ги ви­щих ін­ста­н­цій. Це зна­ч­но ускла­д­нює ви­ро­б­ни­чий про­цес. Зо­к­ре­ма, про­тя­гом чо­ти­рьох мі­ся­ців 1992 р. об'­єд­нан­ня не за­без­пе­чу­ва­ло АТ си­ро­ви­ною, і по­сі­б­ник зму­ше­ний бу­ло са­мо­стій­но ор­га­ні­зо­ву­ва­ти йо­го за­ку­пі­в­лі без­по­се­ре­д­ньо в го­с­по­дар­с­т­вах – кол­го­с­пах і рад­го­с­пах, що при­не­с­ло йо­му 510 млн. крб. зби­т­ків. На­при­клад, для ре­а­лі­за­ції про­ду­к­ції без­по­се­ре­д­ньо під­при­єм­с­т­вом бу­ло вста­но­в­ле­но на­ці­н­ку 15%, а в си­с­те­мі держ­то­р­гі­в­лі – 50%, що іс­то­т­но під­ви­щи­ло роз­дрі­б­ну ці­ну, га­ль­му­ю­чи своє­ча­с­ну ре­а­лі­за­цію про­ду­к­цію, що при­ве­ло до за­то­ва­рен­ня скла­дів на­віть у лі­т­ній пе­рі­од.

      При при­ва­ти­за­ції під­при­ємств хлі­бо­пе­кар­сь­кої про­ми­с­ло­во­с­ті ва­р­то вра­хо­ву­ва­ти ту осо­б­ли­вість, що в ці­єї під­га­лу­зі скла­ла­ся гли­бо­ка спе­ці­а­лі­за­ція під­при­ємств. Ви­пу­с­ка­ю­чи про­ду­к­цію, що від­рі­з­ня­єть­ся сво­єю тру­до­мі­с­т­кі­с­тю (до то­го ж і со­бі­ва­р­ті­с­тю), вла­с­ни­ки не бу­дуть за­ці­ка­в­ле­ні у ви­ро­б­ни­ц­т­ві ді­є­ти­ч­но, ді­а­бе­ти­ч­них і ін. ви­ро­бів, що ма­ють по­рі­в­ня­но не­ви­со­кі ці­ни, але є вкрай не­об­хід­ни­ми на­се­лен­ню. То­му од­но­ча­с­на при­ва­ти­за­ція всіх під­при­ємств по­ста­вить їх у рі­з­ні фі­нан­со­ві умо­ви.

      При цьо­му ва­р­то вра­хо­ву­ва­ти, що в су­час­них умо­вах че­рез не­до­лі­ки в ор­га­ні­за­ції за­го­ті­в­лі, транс­по­р­ту­ван­ні і збе­ре­жен­ня си­ро­ви­ни, че­рез ни­зь­кий тех­ні­ч­ний рі­вень ін­фра­стру­к­ту­ри ба­га­то пе­ре­ро­б­них під­при­ємств не ці­л­ком за­без­пе­чу­ють­ся які­с­ною си­ро­ви­но­ю. Крім то­го, для ба­га­тьох під­га­лу­зей ха­р­чо­п­ро­му ха­ра­к­те­р­на ви­со­ка ва­р­тість ос­но­в­них фо­н­дів ви­ро­б­ни­ц­т­ва, що ускла­д­нює ви­куп їх­ньо­го май­на тру­до­ви­ми ко­ле­к­ти­ва­ми.

      То­му, ре­зуль­та­ти ана­лі­зу пер­шо­го до­сві­ду при­ва­ти­за­ції май­на під­при­ємств ха­р­чо­вої про­ми­с­ло­во­с­ті по­ка­зу­ють, що ри­н­ко­ві від­но­си­ни важ­ко вхо­дять у їх­ню го­с­по­дар­сь­ку ді­я­ль­ність, а спро­би швид­ко­го і ма­со­во­го пе­ре­хо­ду до ри­н­ку "шо­ко­ви­ми спо­со­ба­ми" не спра­цьо­ву­ють. То­му в ха­р­чо­п­ро­мі впро­ва­джен­ня ри­н­ко­вих від­но­син мо­же від­бу­ва­ти­ся тіль­ки за умо­ви дер­жа­в­но­го ре­гу­лю­ван­ня, ком­пле­к­с­но­го до­зво­лу всіх пи­тань у без­по­се­ре­д­ньо­му зв'я­з­ку з об­лі­ком тех­ні­ко-­еко­но­мі­ч­них осо­б­ли­во­с­тей її окре­мих під­га­лу­зей.

      Для ус­пі­ш­но­го фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня під­при­ємств в умо­вах ри­н­ко­вої еко­но­мі­ки осо­б­ли­во ва­ж­ли­ви­ми є не тіль­ки їх­нє роз­де­р­жа­в­лен­ня і при­ва­ти­за­ція, але й об'­єд­нан­ня ка­пі­та­лу і зу­силь тру­до­вих ко­ле­к­ти­вів, спря­мо­ва­них на під­ви­щен­ня йо­го від­да­чі. На ос­но­ві та­кої кон­це­н­т­ра­ції ре­сур­сів і по­ту­ж­но­с­тей ви­ро­б­ництв рі­з­но­го про­фі­лю мо­ж­на бу­де ма­не­в­ру­ва­ти за­со­ба­ми, при­ско­ри­ти НТП, зни­зи­ти ви­тра­ти ма­те­рі­а­ль­них і тру­до­вих ре­сур­сів.

      При при­ва­ти­за­ції під­при­ємств ха­р­чо­п­ро­му ба­жа­но бу­ло б від­мо­ви­ти­ся від прин­ци­пу оці­н­ки йо­го об'­єк­тів тіль­ки по ва­р­то­с­ті ОПФ і обо­ро­т­них фо­н­дів, оскі­ль­ки від її не за­ле­жать їх­ня від­да­ча і ве­ли­чи­на при­бу­ли. При ак­ці­о­ну­ван­ні май­на під­при­ємств до­ці­ль­но ви­хо­ди­ти з по­те­н­цій­но­го при­бу­т­ку, що во­ни при­но­сять, зме­н­ши­в­ши її на від­со­ток фа­к­ти­ч­но­го зно­су ОПФ, що роз­ра­хо­ву­єть­ся по но­р­мах амо­р­ти­за­ції і фа­к­ти­ч­но­му те­р­мі­ну екс­плу­а­та­ці­ї.

      Для при­ско­рен­ня про­це­сів при­ва­ти­за­ції ха­р­чо­вої про­ми­с­ло­во­с­ті до­ці­ль­но ре­о­р­га­ні­зу­ва­ти ве­ли­кі і се­ре­д­ні під­при­єм­с­т­ва в ак­ці­о­не­р­ні то­ва­ри­с­т­ва, з ві­ль­ним про­да­жем ак­цій. При цьо­му на пер­шо­му ета­пі ва­р­то за­бо­ро­ни­ти де­р­ж­пі­д­п­ри­єм­с­т­вам бра­ти участь у при­дбан­ні ак­цій, а про­да­ва­ти їх тіль­ки чле­нам тру­до­вих ко­ле­к­ти­вів. Ін­ак­ше та­кі під­при­єм­с­т­ва за ра­ху­нок дер­жа­в­них за­со­бів ску­п­лять зна­ч­ну ча­с­ти­ну ак­цій, що мо­же при­ве­с­ти до по­яви но­вих мо­но­по­лій. На дру­го­му ета­пі ак­ції мо­ж­на бу­де, за рі­шен­ням уря­ду, про­да­ва­ти під­при­єм­с­т­вам, ко­о­пе­ра­ти­вам, сво­їм і іно­зе­м­ним гро­ма­дя­нам, а та­кож при­ва­т­ним фі­р­мам.

      От­же, в умо­вах Укра­ї­ни за­сто­су­ван­ня ме­то­дів "на­род­ної при­ва­ти­за­ції" до­ві­ль­но пе­р­с­пе­к­ти­в­но, оскі­ль­ки в ря­ді під­га­лу­зей ха­р­чо­п­ро­му є без­ліч під­при­ємств, що уже чи зба­н­к­ру­ту­ва­ли зна­хо­дять­ся на гра­ні ба­н­к­рут­с­т­ва. Для прак­ти­ч­но­го здій­с­нен­ня при­ва­ти­за­ції цих під­при­ємств і їх ви­жи­ван­ня на пер­шо­му ета­пі не­об­хід­ної є про­ду­ма­на дер­жа­в­на під­три­м­ка і при­йн­ят­тя від­по­ві­д­них за­ко­нів.

      Ві­сім спо­со­бів при­ва­ти­за­ції

      Центра­ль­не мі­с­це в дер­жа­в­ній при­ва­ти­за­цій­ній про­гра­мі при­ді­ля­єть­ся спо­со­бам при­ва­ти­за­ці­ї.

      Про­гра­ма пе­ред­ба­чає 8 спо­со­бів при­ва­ти­за­ції дер­жа­в­но­го май­на:

      1. Ви­куп об'­єк­тів ма­лої при­ва­ти­за­ції – спо­сіб при­ва­ти­за­ції, при яко­му вла­с­ни­ком об'­єк­та стає то­ва­ри­с­т­во по­ку­п­ців, утво­ре­не йо­го пра­ців­ни­ка­ми. Цей спо­сіб при­ва­ти­за­ції не пе­ред­ба­чає кон­ку­ре­н­ції по­ку­п­ців.

      2. Ви­куп дер­жа­в­но­го май­на під­при­єм­с­т­ва з аль­те­р­на­ти­в­ним пла­ном при­ва­ти­за­ції, по яко­му вла­с­ни­ком об'­єк­та і йо­го ча­с­ти­ни стає то­ва­ри­с­т­во по­ку­п­ців, утво­ре­не йо­го пра­ців­ни­ка­ми від­по­ві­д­но до роз­ро­б­ле­но­го по­ку­п­ця­ми пла­ном, що є аль­те­р­на­ти­в­ним до пла­ну, за­про­по­но­ва­но­му ко­мі­сі­єю з при­ва­ти­за­ці­ї.

      3. Ви­куп дер­жа­в­но­го май­на, зда­но­го в оре­н­ду з ви­ку­пом, – спо­сіб при­ва­ти­за­ції, по яко­му вла­с­ни­ком об'­єк­та стає оре­н­дар, від­по­ві­д­но до до­го­во­ру оре­н­ди.

      4. Про­даж на ау­к­ці­о­ні – спо­сіб при­ва­ти­за­ції, по яко­му вла­с­ни­ком об'­єк­та стає по­ку­пець, що за­про­по­ну­вав у хо­ді ау­к­ці­о­ну ма­к­си­ма­ль­ну ці­ну.

      5. Про­даж за ко­ме­р­цій­ним ку­р­сом – спо­сіб при­ва­ти­за­ції, по яко­му вла­с­ни­ком об'­єк­та стає по­ку­пець, що за­про­по­ну­вав най­кра­щі умо­ви по­да­ль­шої екс­плу­а­та­ції об'­єк­та, чи при рі­в­них умо­вах най­бі­ль­шу су­му.

      6. Про­даж за ко­ме­р­цій­ним ку­р­сом – спо­сіб при­ва­ти­за­ції, по яко­му вла­с­ни­ком об'­єк­та стає по­ку­пець, що за­про­по­ну­вав при фі­к­со­ва­них по­ча­т­ко­вих ці­нах най­ви­щу ці­ну.

      7. Про­даж по кон­ку­р­сі з від­стро­ч­кою пла­те­жу – спо­сіб при­ва­ти­за­ції, по яко­му вла­с­ни­ком об'­єк­та стає по­ку­пець, що на кон­ку­р­с­ній ос­но­ві до­мі­г­ся пра­ва спла­ти­ти за при­дбан­ня об'­єк­та з від­стро­ч­кою пла­те­жу на три ро­ки, на умо­вах пе­ре­д­о­пла­ти 30% йо­го ва­р­то­с­ті.

      8. Про­даж ак­цій від­кри­тих ак­ці­о­не­р­них то­ва­риств – спо­сіб при­ва­ти­за­ції, по яко­му вла­с­ни­ка­ми ак­цій, пе­ре­тво­ре­них у від­кри­ті ак­ці­о­не­р­ні то­ва­ри­с­т­ва дер­жа­в­них під­при­ємств, на кон­ку­р­с­ній ос­но­ві ста­ють по­ку­п­ці, що за­про­по­ну­ва­ли най­бі­ль­шу ці­ну за най­бі­ль­шу кі­ль­кість ак­цій пі­с­ля ре­а­лі­за­ції ак­цій на піль­го­вих умо­вах.

      Не те­о­ре­ти­зуй, а при­ва­ти­зуй!

      • При­ва­ти­за­цію не­об­хід­но по­чи­на­ти з ма­ле­нь­ких під­при­ємств.

      • По­трі­б­но ула­ш­ту­ва­ти жит­тє­вий по­ря­док так, щоб у су­с­пі­ль­с­т­ві бу­ло як­най­бі­ль­ше вла­с­ни­ків, але сте­жи­ти, щоб ак­ці­о­не­рів, що во­ло­ді­ють од­ним під­при­єм­с­т­вом, бу­ло не ду­же ба­га­то. Ін­ак­ше рі­ч­ні збо­ри ак­ці­о­не­рів пе­ре­тво­рять­ся в ба­зар і ста­нуть не­ке­ро­ва­ни­ми.

      • Са­ма се­р­йо­з­на гру­па ін­те­ре­сів ( пра­ців­ни­ки під­при­єм­с­т­ва, що при­ва­ти­зу­є­ть­ся. Во­ни стри­во­же­ні сво­їм май­бу­т­нім. Їм не­об­хід­но да­ти мо­ж­ли­вість ста­ти спів­вла­с­ни­ка­ми фі­р­ми.

      • Дер­жа­в­не під­при­єм­с­т­во, що пра­цює по­га­но, мо­ж­на про­да­ти при­ва­т­но­му під­при­єм­с­т­ву, ба­жа­но ак­ці­о­не­р­но­му.

      • Ще не бу­ло та­ко­го, щоб за дер­жа­в­ну вла­с­ність, що при­ва­ти­зу­єть­ся, при­зна­чи­ли дій­с­ну ці­ну. Ті, хто оці­нює, мо­жуть бу­ти фа­хі­в­ця­ми най­ви­щої ква­лі­фі­ка­ції, але най­кра­щий по­ра­д­ник ( сам по­ку­пець. Він і ска­же яку су­му го­то­вий вкла­с­ти в спра­ву. За­над­то до­ро­го не ку­пить ні­хто, при за­над­то де­ше­во­му про­да­жі з'яв­ить­ся ба­га­то пре­те­н­де­н­тів, по­чнуть­ся ска­н­да­ли. Кра­ще, як­що пре­те­н­де­н­ти з'я­су­ють від­но­си­ни між со­бою на ос­но­ві фі­нан­со­вих мо­ж­ли­во­с­тей.

      • Не­має ні­яко­го се­н­су по­ве­р­та­ти вла­с­ність її ко­ли­ш­нім вла­с­ни­кам. Це тіль­ки за­га­ль­мує весь про­цес. Ко­ли­ш­нім вла­с­ни­кам мо­ж­на за­про­по­ну­ва­ти ви­зна­че­ну ком­пе­н­са­цію в май­бу­т­ньо­му, ко­ли спра­ви під­при­єм­с­т­ва на­ла­го­дять­ся, але і те з умо­вою, що сам вла­с­ник про­тя­гом ви­зна­че­но­го те­р­мі­ну ого­ло­сить про свої пре­те­н­зі­ї.

      Ін­тер­в'ю з Юрі­єм Єха­ну­ро­вим

      На за­сі­дан­ні 3 бе­ре­з­ня Вер­хо­в­на Ра­да Укра­ї­ни за­тве­р­див спи­сок під­при­ємств, що не під­ля­га­ють при­ва­ти­за­ції в 1995 ро­ці. Від­по­ві­д­но до фо­р­му­ли по­ста­но­ви Вер­хо­в­ної Ра­ди від 29 ли­п­ня 1994 ро­ку, як тіль­ки по­ста­но­ва про цей спи­сок бу­де під­пи­са­но, мо­ра­то­рій на ви­сно­вок ак­тів ку­пі­в­лі-­про­да­жу зні­ма­є­ть­ся. А ко­ли так, то при­ва­ти­за­цій­ні про­це­си охо­п­лять ве­ли­че­з­ний се­к­тор під­при­ємств, що уже да­в­но че­ка­ють цьо­го рі­шен­ня. Са­мо­го спи­с­ку у Фо­н­ді де­р­ж­май­на ми ще не ма­є­мо, але ві­до­мо, що при­ва­ти­за­ції в ни­ні­ш­ньо­му ро­ці не під­ля­га­ють бли­зь­ко 6 ти­сяч під­при­ємств.

      Сі­рий Ві­в­то­рок” укра­ї­н­сь­кої при­ва­ти­за­ції

      Прак­ти­ч­ний хід при­ва­ти­за­ції в 1994 ро­ці в Укра­ї­ні мо­ж­на умо­в­но роз­ді­ли­ти на два ета­пи, во­до­ді­лом яких бу­ло при­йн­ят­тя по­ста­но­ви Вер­хо­в­ної Ра­ди “Про удо­ско­на­лю­ван­ня ме­ха­ні­з­му при­ва­ти­за­ції в Укра­ї­ні і по­си­лен­ні ко­н­т­ро­лю за її про­ве­ден­ням” від 29 ли­п­ня 1994 ро­ку. У пер­шо­му пів­річ­чі при­ва­ти­за­цій­ні про­це­си здій­с­ню­ва­ли­ся більш ди­на­мі­ч­но, чим у 1993 ро­ці і дру­гій по­ло­ви­ні зві­т­но­го ро­ку. В дру­го­му пів­річ­чі об­ся­ги при­ва­ти­за­ції зна­ч­но ско­ро­ти­ли­ся: у по­рі­в­нян­ні з пе­р­шим пів­річ­чям кі­ль­кість при­ва­ти­зо­ва­них під­при­ємств зме­н­ши­ло­ся в 1,5 ра­зи.

      За ста­ном на 1 сі­ч­ня 1995 ро­ку за 1994 рік при­ва­ти­зо­ва­но 7967 об'­єк­тів. Ос­но­в­ни­ми спо­со­ба­ми при­ва­ти­за­ції в 1994 ро­ці бу­ли ви­куп і оре­н­да з ви­ку­пом, яки­ми при­ва­ти­зо­ва­но від­по­ві­д­но 39,7 і 36,3% всіх об'­єк­тів. Про­даж об'­єк­тів по не­ко­ме­р­цій­но­му кон­ку­р­сі скла­ла 2,2%, по ко­ме­р­цій­но­му – 2,5%, на ау­к­ці­о­ні – 5,0%.

      За ста­ном на 1 сі­ч­ня 1995 ро­ку при­ва­ти­за­цій­ні май­но­ві ра­ху­н­ки від­кри­ли 8,3 млн. Лю­ди­на, чи 16% від за­га­ль­ної чи­се­ль­но­с­ті на­се­лен­ня Укра­ї­ни.

      Центр пі­с­ля­при­ва­ти­за­цій­ної під­три­м­ки

      Центр пі­с­ля­при­ва­ти­за­цій­ної під­три­м­ки (ЦПП) під­при­ємств Укра­ї­ни Був ство­ре­ний згі­д­но з на­ка­зом по Фо­н­ду де­р­ж­май­на Укра­ї­ни від 24 лю­то­го 1995 ро­ку. По ве­ли­ко­му ра­ху­н­ку та­ка під­три­м­ка не тіль­ки кон­су­ль­та­цій­на, але і фі­нан­со­ва, на­пе­в­но зна­до­бить­ся і уже при­ва­ти­зо­ва­ним під­при­єм­с­т­вам, і 8 ти­ся­чам, при­зна­че­ним до при­ва­ти­за­ції в 1995 ро­ці. Ба­га­то хто з них ви­про­бу­ють тру­д­но­щі у своє­му роз­ви­т­ку вна­слі­док не­спри­я­т­ли­во­с­ті за­га­ль­ної еко­но­мі­ч­ної си­ту­а­ції, а де­яким про­с­то не ви­ста­чає знань для об­ран­ня ві­р­но­го орі­є­н­ти­ра в пе­ре­хі­д­ний до ри­н­ку пе­рі­од.

      Ін­фо­р­ма­ція про хід при­ва­ти­за­ції під­при­ємств дер­жа­в­ної вла­с­но­с­ті по Дніп­ро­пе­т­ров­сь­кій об­ла­с­ті

      Від­по­ві­д­но до Ука­зу Пре­зи­де­н­та Укра­ї­ни від 19.02.94 р. №56 в об­ла­с­ті ство­ре­на єди­на си­с­те­ма ор­га­нів при­ва­ти­за­ці­ї. У мі­с­тах і ра­йо­нах за­сно­ва­ні пред­ста­в­ни­ц­т­ва Фо­н­ду де­р­ж­май­на Укра­ї­ни, що бу­дуть здій­с­ню­ва­ти ре­фо­р­му­ван­ня під­при­ємств ко­му­на­ль­ної вла­с­но­с­ті.

      У 1994 ро­ці в сфе­рі при­ва­ти­за­ції від­бу­ва­ли­ся скла­д­ні про­це­си, про що сві­д­чать ре­зуль­та­ти ана­лі­зу ро­бо­ти ор­га­нів при­ва­ти­за­ції об­ла­с­ті.

      У пер­шо­му пів­річ­чі 1994 ро­ку спо­сте­рі­га­ла­ся те­н­де­н­ція до при­ско­рен­ня при­ва­ти­за­ції в об­ла­с­ті. Так, про­тя­гом пер­шо­го і дру­го­го ква­р­та­лу 1994 ро­ку бу­ло при­ва­ти­зо­ва­но 90% під­при­ємств, що здій­с­ню­ють про­даж май­на про­тя­гом 1993-1994 ро­ків.

      При­ско­рен­ню при­ва­ти­за­ції спри­я­ло при­йн­ят­тя Ка­бі­не­том мі­ні­с­т­рів Укра­ї­ни по­ста­но­ви від 20.05.94 № 327 “ПРО про­ве­ден­ня ін­де­к­са­ції ос­но­в­них фо­н­дів 1994 р.”. Це спо­ну­ка­ло по­те­н­цій­них по­ку­п­ців, у пе­р­шу чер­гу тру­до­ві ко­ле­к­ти­ви під­при­ємств, ви­сту­па­ти з іні­ці­а­ти­вою що­до при­ва­ти­за­ції че­рез очі­ку­ва­не зро­с­тан­ня пла­те­жів за об­ся­ги при­ва­ти­за­ції в ре­зуль­та­ті збі­ль­шен­ня їх­ньої ва­р­то­с­ті пі­с­ля ін­де­к­са­ції ос­но­в­них фо­н­дів.

      У 1994 ро­ці бу­ло при­ва­ти­зо­ва­но 648 під­при­ємств об­ла­с­ті, у то­му чи­с­лі: 169 ( за­га­ль­но­де­р­жа­в­ної вла­с­но­с­ті, 479 ( ко­му­на­ль­ної вла­с­но­с­ті.

      Під­при­єм­с­т­ва за­га­ль­но­де­р­жа­в­ної вла­с­но­с­ті бу­ли про­да­ні шля­хом:

      • оре­н­да з ви­ку­пом чле­на­ми тру­до­вих ко­ле­к­ти­вів (116);

      • ви­куп тру­до­вим ко­ле­к­ти­вом (24);

      • про­даж ак­цій від­кри­тих ак­ці­о­не­р­них то­ва­риств (28);

      • ау­к­ці­о­ни (1).

      При­ва­ти­за­ція май­на під­при­ємств пе­ре­ро­б­ної про­ми­с­ло­во­с­ті, сер­ві­с­них, бу­ді­ве­ль­них і ін­ших під­при­ємств про­во­дить­ся тіль­ки шля­хом пе­ре­тво­рен­ня їх у від­кри­ті ак­ці­о­не­р­ні то­ва­ри­с­т­ва.

      Кво­та піль­го­во­го про­да­жу ак­цій чле­на­ми тру­до­вих ко­ле­к­ти­вів під­при­ємств і сіль­сь­ко­го­с­по­дар­сь­ких ви­ро­б­ни­ків скла­дає більш 51% ак­цій.

      При та­ко­му по­ді­лі ак­цій при­ва­ти­зу­ють­ся під­при­єм­с­т­ва асо­ці­а­цій “Ро­дю­чість”, “Дні­п­ро­мо­л­п­ром”, “Дні­п­ро­м’я­с­п­ром” і ін­ші. Ча­с­т­ка ак­цій під­при­ємств, що під­ля­га­ють піль­го­во­му про­да­жу пра­ців­ни­кам ко­ж­но­го сіль­сь­ко­го­с­по­дар­сь­ко­го під­при­єм­с­т­ва ви­зна­ча­єть­ся об­ла­с­ним управ­лін­ням сіль­сь­ко­го го­с­по­дар­с­т­ва і про­до­во­ль­с­т­ва про­по­р­цій­но до об­ся­гів си­ро­ви­ни і по­слуг.

      Для не­до­пу­щен­ня за­мі­ни в про­це­сі при­ва­ти­за­ції дер­жа­в­них ор­га­ні­за­цій­них стру­к­тур мо­но­по­ль­но­го ти­пу ча­с­т­ка­ми і за­по­бі­ган­ня по­яви но­вих мо­но­по­ль­них утво­рень не­об­хід­на ор­га­ні­за­ція чі­т­кої вза­є­мо­дії Фо­н­ду де­р­ж­май­на Укра­ї­ни, Мі­ні­с­тер­с­т­ва еко­но­мі­ки Укра­ї­ни й ан­ти­мо­но­по­ль­но­го ко­мі­те­ту Укра­ї­ни між со­бою і з ін­ши­ми центра­ль­ни­ми і мі­с­це­ви­ми ор­га­на­ми дер­жа­в­ної ви­ко­нав­чої вла­ди. Та­ка вза­є­мо­дія не­об­хід­на на­сам­пе­ред при при­ва­ти­за­ції під­при­ємств м'я­с­ної, мо­ло­ч­ної, хлібо­пе­кар­сь­кої про­ми­с­ло­во­с­ті і т.п., що за­йма­ють мо­но­по­ль­не по­ло­жен­ня на від­по­ві­д­них ре­гі­о­на­ль­них ри­н­ках.

      Слід за­зна­чи­ти, що в об­ла­с­ті ма­єть­ся мо­ж­ли­вість за­без­пе­чи­ти всі при­ва­ти­за­цій­ні май­но­ві сер­ти­фі­ка­ти май­ном об'­єк­тів при­ва­ти­за­ці­ї. По по­пе­ре­дніх роз­ра­ху­н­ках, ва­р­тість сер­ти­фі­ка­тів, що не ви­ко­ри­с­та­ні в на­шій об­ла­с­ті, на­ба­га­то ме­н­ше, ніж ва­р­тість май­на під­при­ємств, роз­та­шо­ва­них на те­ри­то­рії об­ла­с­ті, що під­ля­га­ють при­ва­ти­за­ці­ї.

      Од­ни­ми з най­більш ва­ж­ли­вих при­чин при­пи­нен­ня при­ва­ти­за­ції на наш по­гляд є:

      • Не­ста­бі­ль­ність за­ко­но­да­в­чої ба­зи для про­ве­ден­ня при­ва­ти­за­ції, що ускла­д­нює прак­ти­ч­ну ді­я­ль­ність ор­га­нів при­ва­ти­за­ці­ї. При­йн­я­ті по­пе­ре­днім скла­дом Вер­хо­в­ної Ра­ди Укра­ї­ни остан­ні ви­пра­в­лен­ня до за­ко­но­дав­ст­ва з пи­тань оре­н­ди і при­ва­ти­за­ції фа­к­ти­ч­но ре­ві­зу­ють кон­це­п­цію роз­де­р­жа­в­лен­ня і при­ва­ти­за­ції під­при­ємств, зе­м­лі і жи­т­ло­во­го фо­н­ду, ство­рю­ють су­пе­ре­ч­ли­ве пра­во­ве се­ре­до­ви­ще для ді­я­ль­но­с­ті ор­га­нів при­ва­ти­за­ці­ї.

      • Ши­ро­ке за­сто­су­ван­ня не­ко­н­ку­ре­н­т­них спо­со­бів при­ва­ти­за­ції об­ме­жує пра­ва гро­ма­дян Укра­ї­ни, що не є чле­на­ми тру­до­вих ко­ле­к­ти­вів при­ва­ти­зо­ва­них під­при­ємств, на оде­р­жан­ня ча­с­т­ки дер­жа­в­ної вла­с­но­с­ті в про­це­сі при­ва­ти­за­ції і на ви­ко­ри­с­тан­ня сво­їх при­ва­ти­за­цій­них па­пе­рів; ство­рює пе­ре­д­у­мо­ви для про­да­жу всьо­го дер­жа­в­но­го май­на за за­ни­же­ни­ми ці­на­ми, оскі­ль­ки, як сві­д­чить сві­то­вий до­свід, ли­ше за­сто­со­ву­ю­чи кон­ку­ре­н­т­ні спо­со­би, мо­ж­на ви­зна­чи­ти ре­а­ль­ну ці­ну об'­єк­тів при­ва­ти­за­ці­ї.

      • Від­су­т­ність мо­ти­ва­ції в по­те­н­цій­них ін­ве­с­то­рів для здій­с­нен­ня ін­ве­с­ти­цій уна­с­лі­док не­за­до­ві­ль­но­го ста­ну фі­нан­со­во-­кре­ди­т­ної си­с­те­ми, по­да­т­ко­во­го тя­га­ря, не­об­ґру­н­то­ва­но­го під­ви­щен­ня цін на об'­єк­ти при­ва­ти­за­ці­ї.

      • Шту­ч­не за­ви­щен­ня в Дер­жа­в­ній про­гра­мі при­ва­ти­за­ції на 1994 рік укра­ї­н­сь­ко­го ка­р­бо­ва­н­ця до до­ла­ра США, у яко­му не вра­хо­ва­ні еко­но­мі­ч­ні і со­ці­а­ль­но-­по­лі­ти­ч­ні ре­а­лії в Укра­ї­ні.

      Це не тіль­ки по­слу­жи­ло при­чи­ною не­ви­ко­нан­ня за­вдань про­гра­ми по над­хо­джен­ню за­со­бів у ві­ль­но кон­ве­р­то­ва­ній ва­лю­ті, але і вза­га­лі за­га­ль­му­ва­ло про­цес іно­зе­м­но­го ін­ве­с­ту­ван­ня.

      Не­ро­зу­мін­ня на­се­лен­ням об'­єк­ти­в­них при­чин не­об­хід­но­с­ті про­ве­ден­ня при­ва­ти­за­ції, пе­ред­ча­с­ні че­кан­ня її кон­к­ре­т­них ре­зуль­та­тів умо­вах не­вдач із про­ве­ден­ням еко­но­мі­ч­них ре­форм, що ство­рює в су­с­пі­ль­с­т­ві пе­ре­д­у­мо­ви не­га­ти­в­но­го сприй­нят­тя при­ва­ти­за­ці­ї. Та­ке сприй­нят­тя під­три­му­ють де­які за­со­би ма­со­вої ін­фо­р­ма­ції, пред­ста­в­ля­ю­чи ли­ше не­га­ти­в­ні чи ма­те­рі­а­ли за­мо­в­чу­ю­чи про хід при­ва­ти­за­цій­них про­це­сів.

      На­мі­ти­ла­ся стій­ка те­н­де­н­ція по ство­рен­ню в про­це­сі ко­р­по­ра­ти­за­ції під­при­ємств дер­жа­в­них хо­л­ди­н­го­вих ком­па­ній, що при від­по­ві­д­но­му її роз­ви­т­ку мо­же при­ве­с­ти до га­ль­му­ван­ня при­ва­ти­за­цій­них про­це­сів і під­ви­щен­ню рі­в­ня мо­но­по­лі­з­му в еко­но­мі­ці Укра­ї­ни.

      Ак­ти­ві­за­ція про­це­су при­ва­ти­за­ції є обо­в'я­з­ко­вою пе­ре­д­у­мо­вою за­га­ль­но­го по­ліп­шен­ня ста­ну еко­но­мі­ки Укра­ї­ни. То­му при­ва­ти­за­цію ва­р­то роз­гля­да­ти тіль­ки в кон­текс­ті про­ве­ден­ня еко­но­мі­ч­них ре­форм в Укра­ї­ні, по­жва­в­лен­ня ін­ве­с­ти­цій­но­го про­це­су, під­ви­щен­ня за­ці­ка­в­ле­но­с­ті в роз­ви­т­ку ви­ро­б­ни­ц­т­ва.

      Зне­ці­ню­ван­ня при­ва­ти­за­цій­них сер­ти­фі­ка­тів як спо­сіб від­но­в­лен­ня со­ці­а­ль­ної спра­ве­д­ли­во­с­ті

      В офі­цій­них роз'­яс­нен­нях су­ті при­ва­ти­за­цій­но­го про­це­су в Укра­ї­ні не­рі­д­ко за­твер­джу­єть­ся, що но­мі­на­ль­на ці­на при­ва­ти­за­цій­но­го сер­ти­фі­ка­та не має іс­то­т­но­го зна­чен­ня для вла­с­ни­ка сер­ти­фі­ка­та. Це дій­с­но так. Для гро­ма­дян Укра­ї­ни ва­ж­ли­ві­ше ре­а­ль­на ці­на сер­ти­фі­ка­та, а то­ч­ні­ше – ри­н­ко­ва ва­р­тість ак­цій під­при­ємств, що при­ва­ти­зу­ють­ся, на які мо­ж­на об­мі­ня­ти сер­ти­фі­кат. Ці­на ак­цій, у свою чер­гу, по­ви­нна ви­зна­ча­ти­ся ча­с­т­кою дер­жа­в­ної вла­с­но­с­ті, що під­ля­гає при­ва­ти­за­ції (за сер­ти­фі­ка­ти), від усьо­го то­го, що є дер­жа­в­ною вла­с­ні­с­тю в Укра­ї­ні – зе­м­ля, над­ра, бу­ди­н­ки, під­при­єм­с­т­ва й ін­ше май­но. Крім то­го, ре­а­ль­на ці­на при­ва­ти­за­цій­но­го сер­ти­фі­ка­та за­ле­жить від ме­ха­ні­з­мів при­ва­ти­за­ції, що іс­ну­ють сьо­го­дні і мо­жуть ви­ни­к­ну­ти в май­бу­т­ньо­му.

      Один з та­ких ме­ха­ні­з­мів, що зни­жу­ють ре­а­ль­ну ва­р­тість сер­ти­фі­ка­та (не під­ля­га­ю­чо­му про­да­жу), ви­зна­че­ний ука­зом Пре­зи­де­н­та Укра­ї­ни від 24 ли­с­то­па­да 1994 ро­ку. Від­по­ві­д­но до ука­зу з ме­тою ком­пе­н­са­ції гро­ма­дя­нам Укра­ї­ни утрат від зне­ці­ню­ван­ня гро­шо­вих за­оща­джень у за­сну­ван­нях Оща­д­но­го ба­н­ку Укра­ї­ни і ко­ли­ш­ньо­го Укр­со­ц­с­т­ра­ху у ві­ль­не зве­р­тан­ня вво­дять­ся сер­ти­фі­ка­ти но­мі­на­лом 1млн. Крб. на су­му ін­де­к­са­ції за­ли­ш­ків вне­с­ків і спла­че­них стра­хо­вих вне­с­ків за ста­ном на 2 сі­ч­ня 1992 ро­ку. Ко­е­фі­ці­єнт ін­де­к­са­ції, рі­в­ний 2200, від­по­ві­дає ін­де­к­су під­ви­щен­ня спо­жи­в­чих цін у 1992-1993 ро­ках. Ці сер­ти­фі­ка­ти при­зна­че­ні для ви­ко­ри­с­тан­ня в про­це­сі при­ва­ти­за­ції дер­жа­в­но­го май­на, не при­зна­че­но­го для про­да­жу. До­ла­ро­вий но­мі­нал сер­ти­фі­ка­та від­по­ві­д­но до офі­цій­но­го об­мін­но­го ку­р­су ка­р­бо­ва­н­ця на 1 гру­д­ня 1994 ро­ку до­рі­в­нює $9.

      Як по­від­омив го­ло­ва Фо­н­ду дер­жа­в­но­го май­на Укра­ї­ни Юрій Єха­ну­ров, но­мі­на­ль­на ці­на при­ва­ти­за­цій­но­го май­но­во­го сер­ти­фі­ка­та по­ви­нна бу­ти збі­ль­ше­на від­по­ві­д­но до ін­де­к­са­ції ва­р­то­с­ті ос­но­в­них фо­н­дів у 50(!) раз.

      Ком­пе­н­са­ція утрат вла­с­ни­кам за­оща­джень здій­с­ню­єть­ся за ра­ху­нок зме­н­шен­ня ча­с­т­ки май­на, що під­ля­гає при­ва­ти­за­ції за при­ва­ти­за­цій­ні сер­ти­фі­ка­ти, тоб­то “спра­ве­д­ли­вість” для ча­с­ти­ни гро­ма­дян від­но­в­лю­єть­ся за ра­ху­нок усіх гро­ма­дян Укра­ї­ни. На­скі­ль­ки ре­а­ль­ним ви­явить­ся “ві­д­но­в­лен­ня со­ці­а­ль­ної спра­ве­д­ли­во­с­ті”, оці­ни­ти до­сить скла­д­но, од­нак чим більш ре­а­ль­ним бу­де про­цес при­ва­ти­за­ції, тим бі­ль­ше зна­ч­на ча­с­т­ка дер­жа­в­ної вла­с­но­с­ті, при­зна­че­ної для без­ко­ш­то­в­ної пе­ре­да­чі гро­ма­дя­нам, бу­де при­ва­ти­зо­ва­на за “но­ві” сер­ти­фі­ка­ти. При цьо­му ос­но­в­ною ма­сою “но­вих” сер­ти­фі­ка­тів за­вдя­ки їх­ній лі­к­ві­д­но­с­ті бу­де роз­по­ря­джа­ти­ся по­рі­в­ня­но не­ве­ли­ке чи­с­ло но­вих вла­с­ни­ків.

      В оці­н­ці мо­ж­ли­во­го хо­ду при­ва­ти­за­ції ва­р­то та­кож вра­хо­ву­ва­ти ін­ші про­це­си, зда­т­ні іс­то­т­но об­ме­жи­ти про­цес спо­ча­т­ку ого­ло­ше­ної “на­ро­д­ної при­ва­ти­за­ці­ї”. З цьо­го по­гля­ду ва­р­то зве­р­ну­ти ува­гу на про­е­к­ти ство­рен­ня фі­нан­со­во-­про­ми­с­ло­вих груп і пла­ни за­лу­чен­ня іно­зе­м­них ін­ве­с­ти­цій під за­ста­ву дер­жа­в­ної вла­с­но­с­ті, що зна­хо­дить­ся в роз­по­ря­джен­ні дер­жа­в­них під­при­ємств. Ре­а­лі­за­ція цих про­е­к­тів при­ве­де до про­це­су “за­с­та­в­ної при­ва­ти­за­ці­ї”, у яко­му з гро­ма­дя­на­ми Укра­ї­ни бу­дуть кон­ку­ру­ва­ти іно­зе­м­ні ін­ве­с­то­ри і ко­ме­р­цій­ні ба­н­ки. Крім то­го, йде і бу­де про­до­в­жу­ва­ти­ся про­цес “ті­ньо­вої при­ва­ти­за­ці­ї”, зв'я­за­ний із при­дбан­ням дер­жа­в­ни­ми під­при­єм­с­т­ва­ми де­яких прав вла­с­ни­ка. Як­що вра­ху­ва­ти, що об'­єк­том “на­ро­д­ної при­ва­ти­за­ці­ї” не є зе­м­ля, то в бі­ль­шо­с­ті гро­ма­дян Укра­ї­ни не за­ли­ша­єть­ся ша­н­сів для оде­р­жан­ня ре­а­ль­ної вла­с­но­с­ті в при­ва­ти­за­цій­но­му про­це­сі.

      До­свід при­ва­ти­за­ції в Че­хії

      Про­тя­гом де­ся­ти­літь у нас ви­хо­ву­ва­ли го­р­дість пер­шо­про­хі­д­ни­ків. Ми пи­ша­ли­ся тим, що бу­ли пе­р­ши­ми на не­по­вто­р­но­му шля­ху до “ся­ю­чо­го ве­р­ши­нам”. Те, що від­бу­ва­ло­ся в на­вко­ли­ш­ньо­му сві­ті, чи під­тве­р­джу­ва­ло ві­р­ність на­шо­го чи ру­ху ма­ло без­ліч не­до­лі­ків і озна­ки ви­ро­джен­ня.

      Від­то­че­не ро­ка­ми по­чут­тя вла­с­ної уні­ка­ль­но­с­ті і сьо­го­дні не до­зво­ляє на­шим спів­ві­т­чи­з­ни­кам ус­ві­до­ми­ти про­с­ту річ ( на­ші про­бле­ми зо­всім не ори­гі­на­ль­ні. Ба­га­то кра­їн вже ус­пі­ш­но спра­ви­ли­ся з ни­ми. То­му да­ре­м­ні по­шу­ки сво­го шля­ху ту­ди, ку­ди ве­де би­та до­ро­га. Кра­ще при­ди­ви­ти­ся до до­сві­ду рі­шен­ня про­блем ти­ми, хто кро­кує пе­ре­д.

      Бе­з­у­мо­в­но, ко­ри­с­ним і по­вча­ль­ної є до­свід кра­ї­ни, що до­ся­г­ла зна­ч­них ус­пі­хів в еко­но­мі­ч­них ре­фо­р­мах, ( Че­хі­ї.

      Ще кі­ль­ка ро­ків на­зад че­сь­ка еко­но­мі­ка ма­ла ті ж озна­ки, що і на­ша. Їй бу­ли вла­с­ти­ві і центра­лі­за­ція ке­ру­ван­ня з за­га­ль­ним оде­р­жа­в­лен­ням вла­с­но­с­ті, і ви­со­ка кон­це­н­т­ра­ція ви­ро­б­ни­ц­т­ва. Але, на від­мі­ну від Укра­ї­ни, гли­бо­кі еко­но­мі­ч­ні пе­ре­тво­рен­ня, що по­ча­ли­ся на по­ча­т­ку 90-х ро­ків, не су­про­во­джу­ва­ли­ся ка­та­с­т­ро­фі­ч­ним па­дін­ням рі­в­ня жит­тя і ма­со­вим без­ро­біт­тям. Еко­но­мі­ку транс­фо­р­му­ва­ли без за­лу­чен­ня кра­ї­ни у ви­хор ін­фля­ці­ї. Ка­пі­та­ли не за­ли­ша­ли кра­ї­ну. На­се­лен­ня ак­ти­в­не і, го­ло­вне, сві­до­мо під­три­му­ва­ло уряд у йо­го ре­фо­р­ма­тор­с­т­ві.

      Ос­но­вою еко­но­мі­ч­ної транс­фо­р­ма­ції Че­хії ста­ла зва­же­на фі­нан­со­ва по­лі­ти­ка. Курс на­ці­о­на­ль­ної ва­лю­ти ро­ка­ми за­ли­ша­в­ся май­же без змін і скла­дав 25-30 крон за один до­лар. Еко­но­мі­ч­ний ор­га­нізм мав здо­ро­ву си­с­те­му кро­во­обі­гу ( ста­бі­ль­ну гро­шо­ву оди­ни­цю, що ста­ла об'­єк­ти­в­ним по­ка­з­ни­ком ефе­к­ти­в­но­с­ті ви­ро­б­ни­ц­т­ва.

      Центра­ль­не ж мі­с­це в про­це­сі еко­но­мі­ч­них пе­ре­тво­рень за­йня­ла при­ва­ти­за­ці­я. Че­хія ( при­клад до­ся­г­нен­ня оп­ти­ма­ль­но­го ком­п­ро­мі­су між го­ло­вни­ми кри­те­рі­я­ми при­ва­ти­за­ції: еко­но­мі­ч­ним, со­ці­а­ль­ним, по­лі­тич­ним і мо­ра­ль­ної.

      При­ва­ти­за­ція в Че­хії по­ча­ла­ся з про­да­жу ма­лих під­при­ємств че­рез ау­к­ці­о­ни і кон­ку­р­си. На­сам­пе­ред це бу­ли об'­єк­ти роз­дрі­б­ної то­р­гі­в­лі, су­с­пі­ль­но­го ха­р­чу­ван­ня і сер­ві­су. Вже в 1991 ро­ці бу­ло про­ве­де­но 30 ти­сяч ау­к­ці­о­нів. До се­ре­ди­ни 1993 ро­ку про­гра­ма при­ва­ти­за­ції в Че­хії бу­ла прак­ти­ч­но до­ве­р­ше­на. Усьо­го бу­ло про­да­но 25967 об'­єк­тів за­га­ль­ною ва­р­ті­с­тю 27,61 млрд. крон. За два з по­ло­ви­ною ро­ку по­над 80% ма­лих під­при­ємств ста­ли ча­с­т­ка­ми.

      Шви­д­ко і ма­с­ш­та­б­но про­ве­де­на ма­ла при­ва­ти­за­ція про­тя­гом двох ро­ків ство­ри­ла 1,5 млн. ро­бо­чих місць. Це спри­чи­ни­ло за со­бою спад у су­с­пі­ль­с­т­ві со­ці­а­ль­ної на­пру­же­но­с­ті, що ви­ни­к­ла че­рез стру­к­ту­р­ну пе­ре­бу­до­ву на­род­но­го го­с­по­дар­с­т­ва, сфо­р­му­ва­ло по­зи­ти­в­не від­но­шен­ня на­се­лен­ня до при­ва­ти­за­ції в ці­ло­му.

      У 1992 ро­ці по­ча­ла­ся при­ва­ти­за­ція ве­ли­ких і се­ре­д­ніх під­при­ємств. Спо­ча­т­ку ідея “ве­ли­кої при­ва­ти­за­ці­ї” зво­ди­ла­ся до від­чу­жен­ня вла­с­но­с­ті за ва­у­че­рів. Але зго­дом став до­мі­ну­ва­ти та­кий під­хід:

      • як­що хтось ви­яв­ляв ба­жан­ня при­дба­ти той чи ін­ший об'­єкт, Мі­ні­с­тер­с­т­во при­ва­ти­за­ції до­зво­ля­ло йо­го про­даж;

      • як­що по­ку­п­ців бу­ло тро­хи ( ор­га­ні­зу­ва­ти кон­курс їх­ніх при­ва­ти­за­цій­них про­е­к­тів. У се­ре­д­ньо­му на один об'­єкт про­по­ну­ва­ло­ся 5 про­е­к­тів;

      • як­що пря­мих по­ку­п­ців не бу­ло, дер­жа­ву ак­ці­о­ну­ва­ла це під­при­єм­с­т­во, ре­а­лі­зу­ю­чи на­се­лен­ню не ме­н­ше, ніж 60% ак­цій.

      Пе­р­ша хви­ля при­ва­ти­за­ції, про­ве­де­на в 1992-у по­ча­т­ку 1993 ро­ку, пе­ре­да­ла в ру­ки п'я­ти з по­ло­ви­ною мі­ль­йо­нів гро­ма­дян дер­жа­в­ну вла­с­ність на за­га­ль­ну су­му 10 млрд. До­ла­рів.

      Сьо­го­дні ж, у про­це­сі здій­с­нен­ня дру­го­го ета­пу ма­со­вої при­ва­ти­за­ції, у Че­хії на­мі­ти­ло­ся упе­в­не­не зро­с­тан­ня ви­ро­б­ни­ц­т­ва ( при­ва­т­не го­с­по­дар­с­т­во по­ча­ток де­мон­стру­ва­ти свою ефе­к­ти­в­ність.

      Які ж уро­ки дає че­сь­кий до­свід? От во­ни:

      • дер­жа­в­не май­но в Че­хії в про­це­сі при­ва­ти­за­ції про­да­ва­ло­ся і за ва­у­че­рів, і че­рез ви­куп, і че­рез ау­к­ці­о­ни. Уряд про­де­мо­н­с­т­ру­вав, так ска­за­ти, ви­щий пі­ло­таж еко­но­мі­ч­ної по­лі­ти­ки, оп­ти­ма­ль­но об'­єд­на­в­ши гро­шо­ву і ма­со­ву (ва­у­че­р­ну) при­ва­ти­за­ці­ю. Най­бі­ль­ше со­ці­а­ль­но спра­ве­д­ли­ва ва­у­че­р­на мо­дель за­лу­чи­ла до цьо­го про­це­су мі­ль­йо­ни гро­ма­дян, що за­без­пе­чи­ло йо­му ви­со­кий темп і су­с­пі­ль­ну за­йня­тість.

      За­кон Укра­ї­ни “Про при­ва­ти­за­цію май­на дер­жа­в­них під­при­єм­с­т­в­”­(­від 4 бе­ре­з­ня 1992р.)

      Дій­с­ний За­кон ре­гу­лює пра­во­ві, еко­но­мі­ч­ні й ор­га­ні­за­цій­ні ос­но­ви при­ва­ти­за­ції під­при­ємств за­га­ль­но­де­р­жа­в­ної, ре­с­пу­б­лі­кан­сь­кої (Ре­с­пу­б­лі­ки Крим) і ко­му­на­ль­ної вла­с­но­с­ті з ме­тою ство­рен­ня ба­га­то­ук­ла­д­ної со­ці­а­ль­но орі­є­н­то­ва­ної ри­н­ко­вої еко­но­мі­ки Укра­ї­ни.

      При­ва­ти­за­ція май­на дер­жа­в­них під­при­ємств Укра­ї­ни ( це від­чу­жен­ня май­на, що зна­хо­дить­ся в за­га­ль­но­де­р­жа­в­ної, ре­с­пу­б­лі­кан­сь­кої (Ре­с­пу­б­лі­ки Крим) і ко­му­на­ль­ної вла­с­но­с­ті, на ко­ристь фі­зи­ч­них і не­дер­жа­в­них юри­ди­ч­них осіб.

      При­ва­ти­за­ція здій­с­ню­єть­ся на ос­но­ві на­сту­п­них прин­ци­пів:

      • за­кон­но­с­ті;

      • на­дан­ня пільг на при­дбан­ня дер­жа­в­но­го май­на чле­на­ми тру­до­вих ко­ле­к­ти­вів при­ва­ти­зо­ва­них під­при­ємств;

      • за­без­пе­чен­ня со­ці­а­ль­ної за­хи­ще­но­с­ті і рі­в­но­сті прав гро­ма­дян Укра­ї­ни в про­це­сі при­ва­ти­за­ції;

      • пріо­ри­те­т­но­го на­дан­ня гро­ма­дя­нам Укра­ї­ни прав на при­дбан­ня дер­жа­в­но­го май­на;

      • бе­з­о­пла­т­ної пе­ре­да­чі ча­с­т­ки дер­жа­в­но­го май­на ко­ж­но­му гро­ма­дя­ни­ну Укра­ї­ни;

      • при­ва­ти­за­ції дер­жа­в­но­го май­на на пла­т­ній ос­но­ві з за­сто­су­ван­ням при­ва­ти­за­цій­них па­пе­рів;

      • до­три­ман­ня ан­ти­мо­но­по­ль­но­го за­ко­но­дав­ст­ва;

      • по­в­но­го, своє­ча­с­но­го і до­сто­ві­р­но­го ін­фо­р­му­ван­ня гро­ма­дян про всі дії по при­ва­ти­за­ції;

      • пріо­ри­те­т­но­го пра­ва тру­до­вих ко­ле­к­ти­вів на ви­бір фо­р­ми вла­с­но­с­ті і при­дбан­ня май­на сво­їх під­при­ємств.

      Осо­би, що при­дба­ли дер­жа­в­ні під­при­єм­с­т­ва в яко­с­ті ці­лі­с­них май­но­вих ком­пле­к­сів, є пра­во­на­сту­п­ни­ка­ми їх­ніх май­но­вих прав і зо­бо­в'я­зань від­по­ві­д­но до умов до­го­во­ру між про­дав­цем і по­ку­п­цем і за­ко­но­дав­ст­вом Укра­ї­ни.

      За­зна­че­ні об'­єк­ти не під­ля­га­ють від­чу­жен­ню шля­хом ку­пі­в­лі-­про­да­жу, об­мі­ну, да­ру­ван­ня до уве­ден­ня вла­с­ної на­ці­о­на­ль­ної ва­лю­ти.

      Су­пе­ре­ч­ки, що ви­ни­ка­ють у про­це­сі при­ва­ти­за­ції, до­зво­ля­ють­ся чи су­дом ар­бі­т­ра­ж­ним су­дом у вста­но­в­ле­но­му по­ряд­ку від­по­ві­д­но до їх­ньої ком­пе­те­н­ці­ї.

      За­кон Укра­ї­ни про при­ва­ти­за­цію не­ве­ли­ких дер­жа­в­них під­при­ємств (ма­лої при­ва­ти­за­ції) від 6 бе­ре­з­ня 1992 р.

      Дій­с­ний За­кон уста­но­в­лює пра­во­вий ме­ха­нізм при­ва­ти­за­ції ці­лі­с­них май­но­вих ком­пле­к­сів не­ве­ли­ких дер­жа­в­них під­при­ємств шля­хом їх­ньо­го від­чу­жен­ня на ко­ристь од­но­го по­ку­п­ця од­ним ак­том ку­пі­в­лі-­про­да­жу.

      Сфе­рою за­сто­су­ван­ня За­ко­ну є га­лу­зі, що під­ля­га­ють пер­шо­че­р­го­вої при­ва­ти­за­ції: пе­ре­ро­б­на і мі­с­це­ва про­ми­с­ло­вість, про­ми­с­ло­вість бу­ді­ве­ль­них ма­те­рі­а­лів, ле­г­ка і ха­р­чо­ва про­ми­с­ло­вість, бу­ді­в­ни­ц­т­во, окре­мі ви­ди транс­по­р­ту, то­р­гі­в­ля і су­с­пі­ль­не ха­р­чу­ван­ня, по­бу­то­ве об­слу­го­ву­ван­ня на­се­лен­ня, жи­т­ло­во-­ек­с­п­лу­а­та­цій­не і ре­мо­н­т­не го­с­по­дар­с­т­во. Від­по­ві­д­но до дій­с­но­го За­ко­ну мо­жуть та­кож при­ва­ти­зу­ва­ти­ся під­при­єм­с­т­ва ін­ших га­лу­зей, як­що во­ни від­по­ві­да­ють ви­мо­гам ча­с­ти­ни пер­шої стат­ті 2 дій­с­но­го чи За­ко­ну як­що це пе­ред­ба­че­но пла­на­ми їх­ньої при­ва­ти­за­ці­ї. До від­но­син по при­ва­ти­за­ції не­ве­ли­ких дер­жа­в­них під­при­ємств, не вре­гу­льо­ва­ни­ми да­ним За­ко­ном, за­сто­со­ву­єть­ся За­кон Укра­ї­ни “Про при­ва­ти­за­цію май­на дер­жа­в­них під­при­ємств”.

      До по­ку­п­ця, що при­дбав на ау­к­ці­о­ні, кон­ку­р­сі об'­єкт при­ва­ти­за­ції, пе­ре­хо­дить пра­во во­ло­дін­ня, ко­ри­с­ту­ван­ня і роз­по­ря­джен­ня цим об'­єк­том з мо­ме­н­ту уда­ру мо­ло­т­ка чи лі­ци­та­то­ра під­пи­сан­ня про­то­ко­лу за­сі­дан­ня кон­ку­р­с­ної ко­мі­сії про ви­зна­чен­ня ос­та­то­ч­но­го пе­ре­мо­ж­ця, при ви­ку­пі під­при­єм­с­т­ва з да­ти при­йн­ят­тя ор­га­ном при­ва­ти­за­ції рі­шен­ня про ви­куп.

      Де­к­рет Ка­бі­не­ту мі­ні­с­т­рів Укра­ї­ни “Про при­ва­ти­за­цію зе­ме­ль­них ді­ля­нок” від 26 гру­д­ня 1992 р.

      Ка­бі­нет мі­ні­с­т­рів по­ста­но­в­ляє:

      1. Сіль­сь­ким, се­ли­щ­ним, мі­сь­ким Ра­дам на­род­них де­пу­та­тів за­без­пе­чи­ти пе­ре­да­чу до 1 бе­ре­з­ня 1993 ро­ку гро­ма­дя­нам Укра­ї­ни в при­ва­т­ну вла­с­ність зе­ме­ль­них ді­ля­нок, на­да­них їм для ве­ден­ня осо­би­с­то­го під­со­б­но­го го­с­по­дар­с­т­ва, бу­ді­в­ни­ц­т­ва й об­слу­го­ву­ван­ня жи­т­ло­во­го бу­ди­н­ку і го­с­по­дар­сь­ких бу­ді­вель (при­са­ди­б­на ді­ля­н­ка), са­ді­в­ни­ц­т­ва, да­ч­но­го і ци­ві­ль­но­го бу­ді­в­ни­ц­т­ва, у ме­жах норм, уста­но­в­ле­них Зе­ме­ль­ним ко­де­к­сом Укра­ї­ни.

      За­бо­ро­ня­єть­ся пе­ре­да­ча в при­ва­т­ну вла­с­ність зе­ме­ль­них ді­ля­нок на те­ри­то­рі­ях зон від­чу­жен­ня і бе­з­у­мо­в­но­го (обо­в'я­з­ко­во­го) від­се­лен­ня, що під­да­лись ра­діо­ак­ти­в­но­му за­бру­д­нен­ню вна­слі­док чо­р­но­биль­сь­кої ка­та­с­т­ро­фи.

      2. Пра­во при­ва­т­ної вла­с­но­с­ті гро­ма­дян на зе­м­лю у ви­па­д­ках, пе­ред­ба­че­них стат­тею 1 дій­с­но­го Де­к­ре­ту, за­сві­д­чу­єть­ся від­по­ві­д­ним Ра­дою на­род­них де­пу­та­тів, про що ро­бить­ся за­пис у зе­ме­ль­но-­ка­да­с­т­ро­вих до­ку­ме­н­тах, з на­сту­п­ною ви­да­чею дер­жа­в­но­го ак­та на пра­во при­ва­т­ної вла­с­но­с­ті на зе­м­лю.

      3. Уста­но­ви­ти, що гро­ма­дя­ни Укра­ї­ни ( вла­с­ни­ки зе­ме­ль­них ді­ля­нок, за­зна­че­них у стат­ті 1 дій­с­но­го Де­к­ре­ту, ма­ють пра­во чи про­да­ва­ти ін­ши­ми спо­со­ба­ми від­чу­жу­ва­ти при­на­ле­ж­ні їм зе­ме­ль­ні ді­ля­н­ки.

      5. Ко­н­т­роль за ви­ко­нан­ням дій­с­но­го Де­к­ре­ту по­кла­с­ти на мі­с­це­ві дер­жа­в­не ад­мі­ні­с­т­ра­ці­ї.

      Спи­сок лі­те­ра­ту­ри

      1. 21 пи­тан­ня Юрію Єха­ну­ро­ву про при­ва­ти­за­цію че­рез сер­ти­фі­ка­ти // Пре­с-­клуб.-1995.-№17.

      2. Ба­бе­н­ко В. При­ва­ти­за­ція в спо­жи­в­чій ко­о­пе­ра­ції // Пре­с-­клуб.-1995.-№17.

      3. Бе­ти­на Н. Ма­ла при­ва­ти­за­ція-95 пі­де по За­зна­че­но­му Пре­зи­де­н­том шля­ху // Дзе­р­ка­ло ти­ж­ня.-1995.

      4. Ве­р­но­ду­бе­н­ко В. Укра­ї­н­сь­кі ва­у­че­ри. Як ни­ми ко­ри­с­та­ти­ся? // Ки­їв­сь­кий ві­с­ник.-1995.

      5. Ві­сім спо­со­бів при­ва­ти­за­ції // Ска­р­б­ник.-1994.

      6. Го­ли­ко­ва Т. Про стру­к­ту­ру дер­жа­в­ної вла­с­но­с­ті // Еко­но­мі­ка Укра­ї­ни.-1995.-№8.

      7. Де­к­рет Ка­бі­не­ту мі­ні­с­т­рів Укра­ї­ни “Про при­ва­ти­за­цію зе­ме­ль­них ді­ля­нок” // Дніп­ро ве­чі­р­ній.-1993.

      8. З при­ва­ти­за­ці­єю в на­у­ці Ка­бі­нет мі­ні­с­т­рів роз­бе­реть­ся // Дзе­р­ка­ло ти­ж­ня.-1995.

      9. За­кон Укра­ї­ни про при­ва­ти­за­цію май­на дер­жа­в­них під­при­ємств // Дніп­ро ве­чі­р­ній.-1992.

      10. Ін­тер­в'ю з го­ло­вою Фо­н­ду дер­жа­в­но­го май­на Укра­ї­ни Юрі­єм Єха­ну­ров // Дзе­р­ка­ло ти­ж­ня.-1995.

      11. Ла­рі­о­нов А. Центр пі­с­ля­при­ва­ти­за­цій­ної під­три­м­ки // Дзе­р­ка­ло ти­ж­ня.-1995.

      12. Ля­ше­н­ко І. Який сер­ти­фі­кат – та­кі ре­зуль­та­ти // Дзе­р­ка­ло ти­ж­ня.-1994.

      13. Не те­о­ре­ти­зуй, а при­ва­ти­зуй! (Ло­н­дон­сь­кий при­ва­т­ний ін­сти­тут Ада­ма Смі­та) // Спра­ва.

      14. Па­в­лі­ше­н­ко М. Роз­де­р­жа­в­лен­ня і при­ва­ти­за­ція: но­вий по­гляд на про­бле­му // Еко­но­мі­ка Укра­ї­ни.-1994.-№9.

      15. По­ря­док на­дан­ня і роз­гля­ду за­яв про при­ва­ти­за­цію // Дніп­ро ве­чі­р­ній.-1994.

      16. Рі­ж­ків С. Зне­ці­ню­ван­ня при­ва­ти­за­цій­них сер­ти­фі­ка­тів як спо­сіб від­но­в­лен­ня со­ці­а­ль­ної спра­ве­д­ли­во­с­ті // Ко­мер­сант Укра­ї­ни.-1995.-№4.

      17. Са­ха­єв В. Еко­ло­гі­ч­на по­лі­ти­ка в умо­вах при­ва­ти­за­ції // Еко­но­мі­ка Укра­ї­ни.-1994.-№9.

      18. Слю­сар В. При­ва­ти­за­ція під­при­ємств ха­р­чо­вої про­ми­с­ло­во­с­ті // Еко­но­мі­ка Укра­ї­ни.-1994.-№6.

      19. Ти­хо­ми­ров М. Як ста­ти вла­с­ни­ком // Пре­с-­клуб.-1995.-№17.

      20. Яце­н­ко Н. «Сі­рий ві­в­то­рок» укра­ї­н­сь­кої при­ва­ти­за­ції // Дзе­р­ка­ло ти­ж­ня.-1995.-№15.


  • 1. Реферат на тему Of Children And Innocence Essay Research Paper
    2. Доклад Спорт и политика социологический анализ взаимодействия в странах СНГ
    3. Реферат на тему Історія фахової соціальної роботи в Україні
    4. Статья Существует ли душевная болезнь
    5. Реферат на тему Деятельность Гая Юлия Цезаря
    6. Реферат на тему Разработка управленческого решения
    7. Курсовая Обеспечение исполнения обязательств Сущность неустойки
    8. Реферат Типовые организационные структуры предприятий
    9. Кодекс и Законы Особенности налогообложения доходов иностранных граждан и лиц без гражданства
    10. Сочинение на тему Как бы я сняла фильм под названием Евгений Онегин