Облік цінних паперів

(рах. № 34 (клас 3); 62 (клас 6))

Перехід до ринкової економіки в Україні тісно пов'язаний з процесом реформування власності, супроводженням струк­турною перебудовою економіки, механізму сучасного підпри­ємства, формуванням розвиненої інфраструктури фінансового ринку, який би забезпечував вільний обіг коштів у формі цінних паперів.

Указом Президента України № 142/97 від 14 лютого 1997 р. затверджено Положення про державні комісії з цінних паперів і фондового ринку, яке значно розширює повноваження Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку. У попередньому Положенні, затвердженому Указом Президента від 12 червня 1995 р., нараховувалося лише 2 пункти прав, а в новому їх — 26. Комісія стала державним органом, здатним здійснювати державне регулювання ринку цінних паперів, захищати права інвесторів, координувати діяльність державних органів з питань функці­онування в Україні ринку цінних паперів та їх похідних. Це можливо шляхом визначення обов'язкових нормативів, призу­пинення на термін до одного року розміщення й обігу цінних паперів у разі порушення законодавства, звернення до суду і арбітражного суду, проведення перевірок і ревізії фінансо­во-господарської діяльності суб'єктів фондового ринку, накла­дання штрафних санкцій, іншими методами.

Види цінних паперів

Цінний папір - це грошовий документ, що засвідчує право володіння або відносини позики і визначає стосунки між особою, що випустила цей документ, і його власником.

До цінних паперів належать акції, облігації, зобо­в'язання Державної скарбниці, ощадні сертифікати, векселі, приватизаційні папери, національні лотереї.

Цінні папери являють собою засвідчене право володін-йя грошовими документами, що визначає відносини між юридичною особою, що випустила ці документи від свого імені (емітент), та їх власником (покупцем), і передбачають як "Равило виплату доходів у вигляді дивидентів відповідно до внесеної суми на розвиток виробництва, а також передавання ''рошових прав іншим особам (схеми 7.1, 7.2, 7.3).