З утвердженням незалежності Україна опинилася на порозі світових перепетій, які заставили країну пристосуватися ддо умов реалії. Так зовнішнтьовідомчі відділи деяких європейських країн намагалися провести ряд заходів для дестабілізації ситуації в самій Україні. Хоча на початку 90-х років в Україні залишилася система КДБ, яка фактично перестала існувати, а практично вона лише переформувалася в інший державний орган на зразок КДБ, і називався цей орган – Служба безпеки України (СБУ), який був створений Указом Президента України від 1991 року.

Згодом в Харкові та Києві було створено навчальні заклади, які готували високопрофесійних спеціалістів до служби в органах Служби безпеки України. Навчання в цих закладах проводиться за новою навчальною програмою, сучасне матеріальне забезпечення, сучасне комп’ютерне устаткування та ряд новітніх технологій в галузі криміналістики, що значно поліпшує засвоєння матеріалу як на теорії так і на практиці. Курсанти неодноразово проходять курс бойової підготовки, що сприяє практичному використанню в деяких ситуаціях. Згодом курсанти маючи таку теоритичну і практичну базу виходять майже висококваліфікованими спеціалістами в своїй галузі і інколи переважають своїх закордооних колег, які інколи тішаться своєю системою освіти. Так протягом всього періоду існування Служби безпеки України ці навчальні заклади випускають випускників на службу державі.

Минуло практично декілька років від дня заснування Служби безпеки України, і цей термін показав, що можна підвести підсумки цієї діяльності.

Як державний правоохоронний орган спеціальною призначення, Служба безпеки України покликана захищати державний суверенітет, конституційний лад, територіальну цілісність, економіч­ний, науково-технічний та оборонний потенціал України, законні інтереси та права громадян від посягань з боку окремих організаційний, груп та осіб.

До визначених законодавством завдань Служби безпеки України також входить запобігання, ви­явлення. припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, те­роризму. корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки, інших протиправних дії, які безпосередньо створюють загрозу жит­тєво важливим інтересам України. Оцінки, пропозиції та прогнози наших аналітиків стали важливою складовою частиною інформаційно-інтелектуаль­ної підтримки державних рішень.

Виходячи з того, що саме у сфері економіки сьогодні закладається підґрунтя національної безпеки держави в широкому розумінні, за короткий час привели у відповідність до сучасних вимог організаційну структуру оперативних підрозділів. Створено нові підроз­діли екологічної безпеки, боротьби з комп'ютерними злочинами. Співробіт­ники Служби безпеки України здійснюють оперативне супроводження програм реформу­вання економіки, сприяють залученню в Україну новітніх технологій, забезпе­чують вирішення проблем постачання енергоносіїв, контролюють дотримання вимог чинного законодавства у сфері валютного регулювання, відвертають та розкривають протиправні дії при вико­ристанні бюджетних коштів та інозем­них кредитів запобігають укладанню економічно не вигідних для держави угод з іноземними партнерами.

Акцен­ти у роботі всіх підрозділів зміщено у бік комплексного та систематичного аналізу стану цілих галузей та сфер еко­номіки, вжитті своєчасних заходів що­до виявлення та припинення типових правопорушень та тіньових схем, про­філактики та притягнення порушників до кримінальної відповідальності, вве­дення механізмів, які б надійно запобігали економічним злочинам та проявам корупції. При цьому наголос робиться на вжитті запобіжних заходів, визна­ченні природи та передумов правопо­рушень відпрацюванні спільно з іншими правоохоронними органами як за­побіжних кроків, так і оперативно-розшукових дій.

За 10 місяців поточного року в бюджет держави повернуто понад 900 млн. гривень, порушено близько 1500 кримінальних справ, у тому числі майже 950 – у сфері економіки, понад 200 – по лінії боротьби з корупцією.

Максимальну увагу підрозділи еконо­мічної безпеки приділяють життєво - ва­жливим, вузловим моментам у сфері економіки. Посилений інтерес до них як прагматичне налаштованих фінансово-економічних груп. так і криміналітету, нерідко. Його транснаціональних структур, дестабілізує ту вразливу рів­новагу, яку вдається досягти шляхом цілеспрямованих реформаторських по­шуків. Тому найбільш актуальним є сьогодні запобігання правопорушенням в аграрному секторі економіки, і паливно-енергетичному комплексі, викриття злочинів у фінансово-банківській сфе­рі зокрема, пов'язаних із використан­ням комп'ютерних технологій.

З початку 2000 року органами Служби безпеки України порушено 10 кримінальних справ у сфері енергетики, 14 – у вугільній галузі, 29 – у сфері видобутку, переробки та транспортування енергоносіїв, 30 – на каналі зовнішньоекономічної діяльності. Здебільшого вони пов’язані з розкраданням коштів та пально-мастильних матеріалів у особливо великих розмірах, контрабандою нафтопродуктів та газу, шахрайством з фінансовими ресурсами та нецільовим використанням бюджетних коштів.

Нещодавно порушено кримінальну справу за фактом контрабандної поставки на адресу ряду київських фірм 464 цистерни із світлими нафтопродуктами загальною вартістю понад 7 млн. доларів США. У Київській і Луганській областях притягнуті до відповідальності керівники комерційних структур, які вчинили розкрадання векселів Національного диспетчерського центру на суму відповідно 4,5 та 9 млн. грн.

У фінансово-банківській сфері Служба безпеки України активно протидіє участі вітчизняних фінансових установ у забезпеченні потреб «тіньової» економіки та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Одним з основних проявів злочинної діяльності тут зали­шається створення та функціонування — за умови поблажливого ставлення до цього деяких банківських структур — центрів конвертації безготівкових кош­тів у готівкову валюту. Саме за ініціати­вою Служби безпеки України Національним банком було прийнято постанову, котра суттєво об­межує можливості зловмисників щодо здійснення незаконних валютних опе­рацій через лоро-рахунки.

Реальною загрозою для банківської системи держави також є міжнародні злочинні угруповання, які використо­вують українські банки для шахрайсь­ких операцій, пов'язаних з розкрадан­ням коштів та цінних паперів банків-резидентів.

На виконання рішень Координацій­ного комітету по боротьбі з корупці­єю та організованою злочинністю при Президенті України Службою безпе­ки України вжито організаційних та практи­чних заходів щодо оперативного супроводження процесу реформуван­ня аграрного сектору економіки, недопущення порушень законних прав сільгоспвиробників на землю та майно, а також зловживань поса­дових осіб в агропромисловому комплексі (АПК), невиправданих випадків протиправного відчуження зерна держрезерву. За фактами роз­крадання колективного майна під час приватизації хлібоприймальних пунктів Службою безпеки України поруше­но 35 кримінальних справ стосовно керівників цих структур у Вінниць­кій, Чернігівській, Черкаській, Че­рнівецькій та інших областях.

Відомо, які сподівання покладає Уряд під час формування держбюджету наступного року на кошти, що мають надійти в процесі приватизації. За фактами порушень законодавства у цій сфері підрозділами Служби безпеки України порушено та розслідується 62 кримінальні справи. За матеріалами Фондом держ­майна України останнім часом збіль­шено початкову вартість акцій ряду ві­тчизняних підприємств, внаслідок чого додатково залучено до держбюджету 60 млн. гривень.

Завдяки зусиллям Служби вдалося по­вернути у державну власність теплохід «Тарас Шевченко» загальною вартістю 11 млн. доларів США, запобігти несанк­ціонованим арештам українських суден в портах Єгипту. Служба безпеки України сприяла Міністерс­тву транспорту у поверненні в Україну літака Іл-76 вартістю 2 млн. доларів. Ли­ше на лінії контррозвідувального захисту транспортного комплексу України відвернуте заподіяння збитків державі у розмі­рі 2, 5 млрд. доларів США в ході експер­тної оцінки масштабних інвестиційних проектів.

Останнім часом завдяки поліпшенню взаємодії та здійсненню спільних ско­ординованих заходів правоохоронних органів вдалося частково локалізувати протиправну діяльність організованих груп контрабандистів, зросла кількість припинених фактів контрабанди, у правопорушників вилучено значну кількість товарно-матеріальних ціннос­тей. Службою безпеки України порушено понад 300 кримінальних справ, конфісковано та обернено її доход держави предметів контрабанди на загальну суму понад 120 млн. гривень.

Головним управлінням «К» Служби безпеки України спільно зі спецпідрозділом УСБУ в Одеській області припинено діяльність організованого злочинного угрупован­ня. яке незаконно постачало в Україну товари з Туреччини морським шляхом.

Через мережу спеціально створених ко­мерційних структур контрабанду в подальшому реалізовували на промисло­вих ринках Одеси, зрозуміло, без відображення отриманого прибутку в доку­ментах фінансової звітності та з ухиленням від сплати податків. Встановле­но, що представники зазначеного угру­повання налагоджували та використо­вували корупційні зв'язки з посадовими особами митниці, органів внутріш­ніх справ та представниками місцевих органів влади. Службою безпеки Укра­їни було сплановано та проведено опе­рацію в порту «Одеса» щодо затриман­ня контрабандного вантажу. За факта­ми контрабанди та зловживання служ­бовим становищем з боку посадових осіб митного посту цього порту пору­шено дві кримінальні справи, затрима­но предметів контрабанди на суму по­над 20 млн. гривень.

Виходячи з особливостей оператив­ної обстановки, Служба безпеки України орієнтує оперативні підрозділи на необхідність роз­криття кримінальних злочинів безпосе­редньо по гарячих слідах, на викриття протиправної діяльності міжнародних злочинних угруповань.

В останні роки значно активізували свою діяльність на теренах України транснаціональні угруповання наркоділків. Територію нашої країни вони використовують для транзитного пере­міщення так званих важких наркотиків до країн Західної Європи, посилюється тенденція збуту окремих партій нарко­тиків вже в Україні.

Протидіючи між­народному наркобізнесу СБУ плідно співпрацює із МВС України, спецслужбами інших держав. Управління Служби безпеки України у Харківській області нещода­вно перекрило потужний міжнародний канал транзитного та контрабанд­ного постачання героїну з Південної Азії через територію Росії до України. Організатором угруповання був гро­мадянин Нігерії, який тимчасово ме­шкав у Москві, функції наркокур'єрів виконували мешканці Харкова й Гомеля —і ці особи встановлені. Угрупо­вання створило розгалужену мережу розповсюдження наркотиків, постачаючи нові партії з Таїланду та Малай­зії, підтримувало зв'язки з наркоділками, що діють на території Росії. Зло­чинну діяльність угруповання було припинено Службою безпеки України у тісній взаємодії із спецслужбами Ро­сії, США та Таїланду. Всіх затриманих було притягнуто до кримінальної від­повідальності.

Серйозної уваги заслуговують питан­ня боротьби з корупцією на всіх рівнях владно-управлінських структур. Праг­нення державних чиновників до збага­чення за рахунок своїх посадових пов­новажень та наявність у них реальних важелів впливу на процес реформуван­ня економіки, перехід до ринкових сто­сунків і створюють грунт для масштаб­них зловживань. Кримінальні оборудки корумпованих службовців здійснюють­ся з використанням їхніх зв'язків з ті­ньовими структурами та організованою злочинністю, бандитським криміналітетом.

Нерідко посадові особи прийма­ють дозвільні рішення, видають ліцен­зії тощо комерційним структурам, які підконтрольні злочинним угрупован­ням і є економічним підґрунтям їхньо­го існування.

В Одеській області спільно з УБОЗ УМВС України припинено протиправну діяль­ність кримінально-терористичної ланки міжнародного злочинного угруповання «Ангела», що діяло на території Одесь­кої, Дніпропетровської областей і Мол­дови та спеціалізувалось на виконанні вбивств на замовлення і викраденні лю­дей з метою отримання викупу. Під час проведення спецопераціі заарештовано 11 активних учасників банди, у яких ви­лучено 8 автомати, 2 снайперські гвин­тівки, гранатомет, 45 гранат та іншу зброю. Стосовно членів угруповання по­рушено кримінальну справу за ознаками ст. 69 КК України. Уже на час розслі­дування цієї справи у взаємодії з ФСБ РФ затримано і екстраговано в Україну особлива небезпечного злочинця, що обґрунтовано підозрюється у вчиненні по­над 10 вбивств.

У поточному році підрозділами Служби безпеки України відвернуто 92 спроби здійснення терористичних актів. Спі­льно з органами внутрішніх справ вилучено з незаконного обігу 167 оди­ниць вогнепальної зброї. 69 гранат, понад 40 тисяч набоїв, більше 200 кг вибухових речовин. За нашою інфор­мацією органами міліції порушено 67 кримінальних справ за фактами неза­конного зберігання зброї, 49 зловми­сників уже притягнуто до криміналь­ної відповідальності.

Як у будь-якої спецслужби світу, ос­новними функціями Служби безпеки України залишаються розвідка та контррозвідка. Контр-розвідувальна робота, спрямована на захист національних інтересів грома­дян від будь-яких спрямувань розвіду­вального характеру ззовні, здійснює­ться сьогодні виключно щодо реаль­них загроз.

У 2000 році оперативно-службову діяльність Департаменту контррозвідки СБУ було зосереджено на підготовці та здійсненні цілеспрямованих і політичне вивірених заходів щодо протидії розвідувальним спряму­ванням резиденту (!) спецслужб інозем­них держав, діяльність яких в Україні найбільш відчутна. Здійснено ряд про­філактичних заходів щодо окремих ди­пломатів-розвідників у тому числі шляхом демаршів керівникам дипло­матичних місій. Викрито і припинено діяльність 8 агентів іноземних спецс­лужб.

Служба безпеки України має свій окремий орган зв’язку з громадськість. Громадськість через ЗМІ пос­тійно й широко інформується щодо конкретних результатів роботи української спецслужби не лише в правовому полі, а й в соціально-економічних площинах країни.

Всім відома стаття 7-ма Закону “Про Службу безпеки України”: «Громадськість України через засоби масової інформації та в інших формах у визначеному законодавством порядку інформується про діяльність Служби безпеки України”.

Громадська думка вже набула в Україні дійсно соціального звучання й впливу це особливо по­мітно в останні роки. Не можна сказати, що до цих пір громадська думка була відсутня. Немає й не мо­же бути такого суспільства, де б й взагалі не було такої громадської думки. Але її роль і зна­чення в різних суспільних системах неоднозначні. Сьогодні майже всі заборони на вираження своєї пози­ції. отримання інформації знято, але старі нав'язані стереотипи залишили свій глибокий слід у масовій свідомості. Це повною мірою стосується поглядів на нову національ­ну спецслужбу.

Все ж віддаючи на­лежне впливу громадської думки на всі сторони суспільного життя, не можна не враховувати, що вона не є сталою. Громадська думка постійно перебуває в динаміці в розвитку й піддається змінам. Основну роль в цьому і відіграють засоби масової інформації.

Як вже відзначалося, що підтримува­ти контакти з засобами масової інформації доручено прес-центру Служби безпеки України, який фактично є під­розділом «паблік рілейшнз». Дійсно, якщо відкинути деякі суто внутрішні проблеми Служби безпеки України, у вирішенні яких бере участь і прес-центр, то саме цей підрозділ задіяний у тому, щоб створювати й підтримувати доброзичливі відносини між Службою безпеки України і громадськістю.

Основне завдання – домогтися, щоб кожен член нашого суспільства, незалежно від його поглядів, емоційного ставлення до органів державної безпеки, розумів мету й завдання Служби безпеки України усвідомлював, що такий державний інститут пот­рібен, що співробітник держбезпе­ки є громадянином своєї країни, і його хвилюють ті ж проблеми, що й інших членів суспільства, що роз­мови про якусь винятковість, особ­ливість чи кастовість співробітни­ка спецслужби є не що інше, як ви­гадка.

Працівники Служби безпеки України впевнені: все, що вони роблять, – все це задля справедливості. Вони, ж чітко усвідомлюють, відносини з засобами масової інформації і громадськістю повинні бути етичними, і не повинні бути негативними. Той хто слідкує за публікаціями, помітив, що Служба безпеки України рідко відповідає на злі, негативні, недоброзичливі публікації деяких журналістів. Спростування чи виправдовування не переконують тих, хто звинувачує. Сама Служба безпеки України намагається встановити добрі контакти навіть з тими, хто ставиться до самої Служби безпеки України, м’яко кажучи, недоброзичливо, намагається за допомогою конкретних переконливих фактів змусити повірити самій Службі безпеки України.

Але взаєморозуміння вимагає двостороннього спілкування. Служба безпеки України дотримується кількох основних правил, завдяки яким можна ефективно спілкуватися з представниками мас-медіа інформація завжди повинна бути повною й правдивою, ні в якому разі не можна перебільшувати, на­бивати собі ціну повідомлення по­винні бути простими й зрозуміли­ми, і хоч в який би спосіб довелося спілкуватися з людьми чи то особисто, чи то через засоби масової інформації (ЗМІ) — робити це спілкування треба цікавим ні в якому разі не можна допускати нудьги, скукоти і буденності; спілкування й з'ясовування громадської думки життєво необхідні й повинні бути безперервними.

Служба безпеки завжди аналізує результати своєї роботи і намагається проаналізувати як вплинула та чи інша інформація на громадську думку. Соціологічною службою прес-центру Служби безпеки україни було проведено кілька досліджень преси, експертне опитування керівників засобів масової інформації діяльність Служби безпеки України і всі пов’язані з цим проблеми

Зрозуміло, що до результату досліджень сама Служба безпеки України підходить критично і не треба забувати про багатолітній попередній стереотип, що склався у свідомості людей стосовно органів державної безпеки. І хоч якою б бу­ла діяльність нинішньої спецслуж­би, вона ще довго буде вимушена нести тягар минулих гріхів тоталі­тарного режиму. Але результати подібних соціологічних досліджень Служба безпеки України безумовно – враховує.

Історичний досвід свідчить, що ініціатива формування авторитету аналогічних органів йшла від вер­ховних владних структур для яких спецслужби були однією з найваж­ливіших підпор в управлінні держа­вою. Але коли цей авторитет заг­рожував затінити лідера чи керівний клан починався зворотний процес. Яскравий приклад — сталінський період Німеччина ЗО — 40 х років.

При цьому треба врахо­вувати, що законності (чи її види­мості) дій спецслужб, (а значить і початку формування їх авторитету серед населення} сприяли держав та ідеологія, та потужна пропаган­да, які також визначали роль і міс­це спецслужби в державних проце­сах.

Виходячи з не зовсім чітко визна­ченої такої ідеології в Україні, дея­кої непогодженості у діях гілок владних структур, а також незапе­речності факту, що претендент на високий авторитет повинен заявити про себе сам тому Служба безпеки України взялася створю­вати сама собі імідж. Перш за все, звичайно роботою, а потім — пропагандою того, що вона робить пропагандою через засоби масової інформації.

Ось тут і вибудовується основна взаємовідносин між Службою безпеки України в особі прес-центру і редакціями газет, телебачення, радіо, з окремими редакторами, журналістами. Майже все те, що робить зараз Служба безпеки України, – відкрито. З будь-яких питань, які Служба безпеки України висвітлює в пресі, можна дістати додаткову інформацію, співробітники прес-центру допомагають тому чи іншому редакторові чи журналісту особисто перевірити достовірність кожного з названих фактів.

Одне слово, головна мета прес-центру полягає в тому, щоб відверто й відкрито надавати пресі і громадськості України своєчасну інформацію.

Особливо скрупульозно слідкує громадськість, за діями Служби безпеки України в напрямку боротьби з організованою злочинністю, з порушеннями законів у сфері економічної діяльності.

Як вже згадувалося вище, розкриття злочинів у фінансовій та банківських системах, припинення розграбування держави, повернення в Україну вже вивезеної валюти з-за кордону, настільки актуально для нашої країни сьогодні, що люди слушно порушують питання: чи здатна українська спецслужба забезпечити економічну безпеку держави? Чи готова вона підставити своє міцне плече керівникам держави в їхніх зусиллях на шляху до побудови ринкової економіки? І дійсно, тут лише словами та показом якихось дріб’язкових пересічних результатів не обійтись.

Не треба забувати, що ця спецслужба, яка діє своїми, лише їй дозволеними державою методами. І хоч діє в межах закону, не про все і не завжди може говорити, в тому числі й в засобах масової інформації.

Службі безпеки України не звикати до того, що хтось в чомусь її звинувачує. Одні – в бездіяльності, інші в тому, що занадто активно взялися за ту чи іншу справу. Багато хто звертав увагу на баталії, що виникають відразу, як тільки органи правопорядку “зачеплять” не просто “шістку”, а фігуру крупнішу, особливо – якщо з самих верхів. Відразу знаходяться “незалежні” газети, які зчиняють такий лемент навколо “не причетного”, “святого благодійника”. Причому, всім добре це видно, всі про все знають, але…

І ось уже мер міста оголошує через пресу війну Службі безпеки України, злодія й контрабандиста газети зображують з янгольськими крильцями, розкрадачеві державних мільйонів надається мікрофон державного ж телебачення, після виступу на якому він, все ж не дуже надіючись на колишніх покровителів, вирішує про всяк випадок “злиняти” з України. Всім відомий випадок з колишнім прем’єр-міністром України Павлом Лазаренком, якого затримали з панамським паспортом і надалі він перебуває в США під арештом. До випадків проти Служби безпеки України незалежних, залежних, вечірніх, обідніх, одноденних та інших газет співробітники прес-центру Служби безпеки України звикли, що коли в якомусь номері деяких видань їх немає, хвилюються, шукають в своїй роботі “проколів”.

Як вже вище згадувалося про статтю 7 Закону України “Про Службу безпеки України”. Відповідно до цієї статті прес-центр Служби безпеки України регулярно інформує громадськість. Але розказує про ті справи, розслідування яких вже завершено і які розглянуті судом. У деяких випадках констатує лише факт затримання підозрюваного чи порушення справи, не називаючи прізвищ громадян, стосовно яких проводяться слідчі дії. Журналісти ж, порушуючи ту чи іншу проблему, описуючи той чи інший факт, не завжди дотримують положень Закону України “Про пресу” та “Про інформацію”. А саме тих її пунктів, що вимагаютьб від фахівця об’єктивності, парвдивості, перевірки фактів.

А деякі “штатні журналісти-звинувачувачі” Служби безпеки України, критикуючи діяльність спецслужби з якихось конкретних фактів, перекручуючи їх, вимагають від Служби безпеки україни роз’яснень тих епізодів і випадків, які у зв’язку з таємністю слідства сама спецслужба розголосити не може, не маючи на це права. Таким чином виходить, що Служба безпеки україни вимушена мовчати у тих випадках, коли лугко можна було спростувати, м’яко кажучи, “неточності” в матеріалах деяких газетярів.

Всім відома справа “журналіста Гонгадзе”, яка олетіла весь світ. Дехто заявляв, що це справа рук українських спецслужб, мовляв вона всіляко прикриває свої “законні дії”. Хоча майор державної служби безпеки Микола Мельниченко прославив цей орган, як один із “найкращих”, який може встановити мікрофони не лише в бандитських квартирах, а й в президентських апартаментах. Внаслідок цього керівника Служби безпеки України Леоніда Деркача було звільнено з посади. Згодом сам час показав, що спецслужба України ніякого відношення практично не мала.

Взагалому Служба безпеки України намагається нівякому разі не втручатися в політичні перепитії між політичними партіями і рухами.

Безумовно, принаймі недалекоглядним можна назвати політика чи взагалі громадянина, який би сказав, що державі, зокрема україні не потрібна міцна, досконала спецслужба. Але вона може працювати продуктивно тільки за підтримки дерєави, її громадян. Керівництво Служби безпеки україни не раз заявляло: підвладна лише Закону України, підпорядкована Президентові Президентові України і підконтрольна верховній Раді україни, незалежна ні від яких політичних партій і рухів.

Служба безпеки україни, внаслідок свого специфічного становища в системі державних органів, може і повинна стати одним із головних стабілізуючих чинників у житті нашого суспільства. На Службу безпеки україни покладають надію і керівники країни. Про це неодноразово заявляв на зустрічах з особовим складом Служби безпеки України Президент України Леонід Данилович Кучма.

Особовому складу Служби безпеки України не лише відомі всі проблеми, з якими стикається сьогодні народ на­шої країни — він щодня переживає їх разом з ним. Тому працівники Служби безпеки України стикаються з розумінням з боку деяких людей, які розуміють, що ці люди, ця спецслужба виконує лише свою роботу, яка була продеклорована самою реальністю та й довірою населення України до неї. Недаремно ряд соціологічних опитувань показують, що значна частина населення України довіряє своїм “чекістам” ніж деяким можновладцям та іншим органам державної влади.

Тому Служба безпеки України постійно спирається на громадську думку стосовно того, як вплине на саму Службу безпеки України та чи інша антикримінальна операція, яку вони будуть проводити відносно певного правопорушника в галузі зовнішньої і внутрішньої безпеки.

Література

1. Лигостаева С. СБУ – Это серьезно. // Правда Украины – 1995 – 24 марта

2. Голова СБУ Володимир Радченко: “Ми відповідаємо за безпеку і спокій держави”. // Урядовий кур’єр – 1996 – 21 березня

3. Олійник О. Голова СБУ Володимир Радченко: “Необхідне формування антикримінальної суспільної свідомості”. // Урядовий кур’єр – 1996 – 26 грудня

4. На сторожі економічних інтересів держави. Розмова з Леонідом Деркачем, головою СБУ. //Урядовий кур’єр – 1998 – 25 квітня

5. Чикалін В. Кузня кадрів для спецслужб України. // Урядовий кур’єр – 1998 – 31 квітня

6. Сахно А. “Спецслужба не є закритим недоступним органом”. // Урядовий кур’єр – 1998 – 17 листопада

7. Про Службу безпеки України. // Голос України – 1992 – 13травня

8. Брожко К. Спеціальні служби сучасної України. // Людина і політика –1999 – № 3 – С. 38 – 43

9. Рудко І. Генерал Ваврик закликає бути гостинними: 27 березня СБУ виповнилося сім років. // Тиждень – 1999 – № 13 – С. 1

10. Із життя органів державної безпеки України. // Іменем Закону – 1999 – № 22 – С. 13

11. Служба безпеки України готова до поступу у ХХІ століття. // Крок – 2000 – № 22 – С. 5