Реферат на тему;

"Зміст та особливості управління органами розслідування ОВС"

ПЛАН :

Вступ

1.Організація інформаційної роботи в слідчих апаратах і органах дізнання

2. Організація аналітичної роботи в слідчих апаратах і органах дізнання

3. Організація планування в слідчих апаратах і органах дізнання

4. Організація контролю в слідчих апаратах і органах дізнання

5. Організація надання допомоги слідчим апаратам і органам дізнання

6. Організаційне забезпечення дотримання законності в слідчих апаратах і органах дізнання

7. Організація профілактичної роботи слідчих апаратів і органів дізнання

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Важлива роль у боротьбі зі злочинністю приділяється розкриттю і розслідуванню злочинів. Під розслідуванням злочинів розуміється як регламентована законом діяльність слідчого, органа дізнання, індивідуальний процес чи акт розслідування конкретного злочину, так і державна функція.

Індивідуальний акт розслідування злочинів полягає в діяльності органів досудового слідства і дізнання по виявленню, закріпленню, перевірці й оцінці доказів, а також по ухваленню рішення про направлення кримінальної справи в суд.

Державна функція розслідування злочинів містить у собі безліч, масу індивідуальних процесів, актів розслідування окремих злочинів у країні і управління цими процесами.

Розслідування злочинів є однієї з функції системи карної юстиції, функцією держави. Необхідність самостійної державної функції розслідування злочинів порозумівається потребою забезпечення об'єктивності здійснення даної й іншої функцій системи карної юстиції, тобто ефективності системи в цілому.

Розслідування злочинів у суспільстві - соціальна і спільна діяльність, а тому вона має потребу в управлінні. Розслідування злочинів у країні неможливо без управління, тому останнє входить до складу державної функції розслідування злочинів. Управління забезпечує цю функцію людськими і матеріальними ресурсами, з'єднує її елементи в одне ціле. Від управління багато в чому залежить ефективність розслідування злочинів, тобто досягнення цілей при найменших зусиллях і витратах. Зниження керованості відразу ж негативно позначається на результатах роботи слідчого апарата й органів дізнання.

У самому загальному виді під керуванням розуміється вплив на яку-небудь систему з метою збереження її якісної специфіки, удосконалювання і розвитку. У зміст поняття управління входять його функції: збір і перетворення інформації; підготовка й ухвалення управлінського рішення; організація, регулювання і коригування, облік і контроль, а також кадрове, матеріально-технічне й інше забезпечення.

Боротьба зі злочинністю вимагає максимального використання можливостей усіх правоохоронних органів, науково обґрунтованих дій їхніх структурних служб і підрозділів. Поряд з цим необхідна також чітка організація, що забезпечила б високу ефективність дій з метою реалізації принципу невідворотності покарання. До числа основних галузевих служб, що вирішують дану задачу, у першу чергу відносяться слідчі апарати й органи дізнання, на які покладена процесуальна функція, функція розслідування злочинів.

Відповідно до кримінально-процесуального закону досудове розслідування являє собою правоохоронну діяльність органів досудового слідства і дізнання, спрямовану на збирання доказів, розкриття і припинення злочинів шляхом установлення чи наявності відсутності злочинного діяння, викриття і притягнення до кримінальної відповідальності винних у цьому осіб. Закон також ставить за обов'язок даним органам виявляти всі істотні обставини в справі і вживати заходів, спрямованих на попередження злочинам.

Ця діяльність в остаточному підсумку є основою наступних судових дій по розгляду і вирішенню кримінальних справ, оскільки в процесі судового розгляду суд, незважаючи на його незалежність і самостійність, при дослідженні доказів використовує дані, отримані в ході досудового розслідування.

1. Організація інформаційної роботи в апаратах слідства та органах дізнання

Інформаційна робота - самостійна функція управління слідчими апаратами й органами дізнання. Це сукупність строго регламентованих операцій, вироблених над інформацією і її носіями. До складу таких операцій входять збір, підготовка, обробка даних. У свою чергу, збір містить у собі фіксацію і передачу даних. Підготовка поєднує приймання, редагування, формалізацію даних. Обробка складається з введення, збереження даних, обробки масивів інформації.

Інформаційна робота має потребу в її організації. Організація інформаційної роботи - це вплив на дану роботу з метою її оптимізації, тобто одержання більшого корисного ефекту при найменших зусиллях і витратах. Інформаційна робота плюс її організація складають поняття інформаційного забезпечення.

Значення інформаційної роботи визначається важливістю інформації. У слідчих апаратах і органах дізнання інформація — це зведення, знання про стан злочинності, практику розслідування, організацію роботи слідчих апаратів і органів дізнання, слідчих і працівників дізнання.

Без інформації неможливе здійснення усіх функцій управління: аналітичної роботи, планування, надання допомоги, контролю, кадрового забезпечення. Інформаційна робота приводить інформацію до виду, придатного для використання при здійсненні цих функцій управління. Організація інформаційної роботи підвищує її ефективність.

Інформаційна робота - складова частина інформаційної системи, який притаманні наступні компоненти: люди (персонал), інформація, технічні кошти, методи, процедури збирання і перетворення інформації. Сукупність інформаційних систем складає систему інформації.

Існують різні класифікації інформації. У слідчих апаратах і органах дізнання інформація класифікується по методу формування і функціональному призначенню на обліково-звітну, оперативну, аналітичну, директивно-планову нормативно-довідкову.

2. Організація аналітичної роботи в апаратах слідства та органах дізнання

Аналітична робота в слідчих апаратах і органах дізнання – пізнавальна, дослідницька діяльність, спрямована на вивчення явищ, процесів, що відбуваються в цих апаратах і органах.

До основних напрямкам чи видам аналітичної роботи відносяться:

1. Прогностичний аналіз — являє собою виявлення і вивчення стійких тенденцій у діяльності слідчих апаратів і органів дізнання і факторів, що впливають на цю діяльність, з метою одержання прогнозу про можливі зміни положення справ і виробленню стратегічних заходів. Наприклад, у зв'язку зі зміною підслідності слідчих апаратів чи органів дізнання підраховується кількість кримінальних справ, перехідних у ту чи іншу підслідність, і визначається кількість слідчих, що додатково буде потрібно для розслідування цих справ.

2. Комплексний аналіз, здійснюваний за звітні періоди (півріччя і рік) за всіма показниками слідчої роботи і діяльності органів дізнання.

Основними критеріями аналізу й оцінки діяльності слідчих підрозділів є:

— навантаження на одну штатну одиницю по справах, що знаходилася у виробництві;

— навантаження на одну штатну одиницю по розслідуваних справах;

— навантаження на одну штатну одиницю по закінчених справах;

— навантаження на одну штатну одиницю по справах, спрямованим у суд;

— кількість осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності в розрахунку на одну кримінальну справу;

— питома вага справ, повернутих на додаткове розслідування, до числа справ, спрямованих прокурору;

— питома вага справ, закінчених у термін більший ніж передбачений КПК, до числа закінчених справ;

— додатково виявлені чи розкриті в ході розслідування інші злочини, що не перебувають на обліку, на тисячу закінчених справ;

— додатково виявлені і розкриті в ході розслідування злочини по раніше припинених справах на тисячу закінчених справ;

— число осіб, у відношенні яких кримінальне переслідування припинене за реабілітуючими підставами, і виправданих судом, з них містилося під вартою;

— відсоток відшкодованого збитку по закінчених справах;

— спрямовано представлень по усуненню причин і умов, що сприяють здійсненню злочинів (% до закінчених справ).

Діяльність підрозділів дізнання оцінюється по таких же критеріях.

3. Поточний, безупинний аналіз оперативної обстановки, проведений на основі оцінки добової, тижневої, декадної, місячної інформації. Він провадиться на підставі добових оперативних зведень про злочини і надзвичайні події, тижневої, декадної інформації, місячної статистичної звітності.

4. Цільовий аналіз, що представляє собою дослідження окремих питань функціонування слідчих апаратів і органів дізнання, включаючи стан взаємодії слідчих і оперативних працівників кримінальної міліції; використання техніко-криміналістичних засобів і методів; якість і терміни розслідування; дотримання законності; відшкодування збитку; профілактичну роботу; розслідування окремих видів злочинів і т.д.

3. Організація планування в слідчих апаратах і органах дізнання

Планування в слідчих апаратах і органах дізнання є одночасно і принцип, і функція управління. Як принцип, планування є основою, правилом організації діяльності аналізованих апаратів і органів. Як функція, планування полягає у виробленні цілей управлінської діяльності, а також у визначенні конкретних дій, спрямованих на їхнє досягнення. Підготовка і складання плану припускають деталізацію загальних цілей, що постають перед слідчими апаратами й органами дізнання, стосовно до конкретних умов їхнього функціонування, тобто приведення у відповідність із загальними приватних цілей.

Планування являє собою елемент управлінського циклу — вироблення і прийняття такого специфічного управлінського рішення, як план. Це попереднє прийняття рішень, процес прийняття нового, взаємозалежного, комплексного рішення. Воно є функцією-операцією.

У зміст планування входять елементи управлінського циклу, що передують виробленню і прийняттю плану: висування гіпотези про майбутній стан системи і формулювання мети; збір, обробка й аналіз необхідної для прийняття будь-якого управлінського рішення інформації, у тому числі спеціально для складання плану. Елементи управлінського циклу, що випливають за ухваленням рішення, не включаються в зміст планування. Вони служать засобами здійснення плану, як і будь-якого управлінського рішення. Однак планування і складання плану являють собою єдиний процес управління.

План роботи слідчих апаратів і органів дізнання може бути охарактеризований як фіксована система взаємозалежних цілей і засобів їхньої реалізації.

Значення планування в слідчих апаратах і органах дізнання полягає в тім, що воно:

— додає їхньої діяльності цілеспрямований характер;

— сприяє своєчасному рішенню найбільш актуальних задач;

— допомагає визначити шляхи і засоби досягнення поставленої мети;

— створює умови для найбільш ефективного використання сил і засобів;

— позитивно впливає на удосконалювання стилю роботи слідчих апаратів і органів дізнання;

— забезпечує чітку взаємодію з іншими службами і підрозділами органів внутрішніх справ;

— полегшує вивчення, узагальнення позитивного досвіду, а також організацію обліку, контролю і перевірки виконання;

— сприяє раціональному використанню робочого часу;

— підвищує рівень управління;

— сприяє ефективної організації роботи слідчих і органів дізнання.

Об'єктом планування служить управлінська діяльність слідчих апаратів і органів дізнання в цілому.

Предметами планування виступають основні предмети діяльності слідчих апаратів і органів дізнання, а саме:

— взаємодія слідчих апаратів і органів дізнання між собою і з іншими службами ОВС;

— міжнародне співробітництво слідчих апаратів і органів дізнання з установами юстиції інших держав;

— використання спеціальних пізнань, техніко-криміналістичних засобів і методів;

— терміни і якість розслідування;

— законність;

— профілактика;

— відшкодування збитку;

— розслідування окремих категорій кримінальних справ;

— здійснення функцій управління слідчими апаратами й органами дізнання (кадрове, матеріально-технічне забезпечення і т.д.).

Основними принципами планування в слідчих апаратах і органах дізнання є: законність, науковість, системність, безперервність.

4. Організація контролю в слідчих апаратах і органах дізнання

Контроль — завершальна функція процесу управління. Під контролем у слідчих апаратах і органах дізнання розуміється система спостереження і перевірки відповідності процесу їхнього функціонування прийнятим управлінським рішенням, законам, планам, нормам, стандартам, правилам, наказам, вказівкам і т.д.; виявлення результатів впливу на них допущених відхилень від вимог управлінських рішень, від прийнятих принципів організації і регулювання; визначення шляхів коригування організації діяльності слідчих апаратів і органів дізнання, способів впливу на них з метою подолання відхилень, усунення перешкод на шляху функціонування цих апаратів і органів.

Виявлення відхилень - це специфічна риса контролю, що відрізняє останній від інших функцій управління.

Специфічним принципом контролю в слідчих апаратах і органах дізнання є його процесуальна форма. Цей принцип полягає в тім, що правом контролю за процесуальною діяльністю слідчого володіють строго визначені законом посадові особи зі строго визначеною компетенцією: начальник слідчого відділу, прокурор, суддя.

Об'єктами контролю в слідчих апаратах і органах дізнання можуть бути нижчестоящі їхні організаційні структури і посадові особи: слідчі підрозділи, органи дізнання; керівники слідчих підрозділів і органів дізнання; слідчі і дізнавачі.

Крім цього як об'єкти контролю розглядаються також кримінальні справи, у цілому процесуальна діяльність і сама організація слідчої роботи, роботи по провадженню дізнання.

Під предметами контролю розуміються окремі сторони діяльності слідчих апаратів і органів дізнання: розкриття злочинів, обґрунтованість порушення, зупинення і закриття кримінальних справ, відмовлень у порушенні кримінальних справ; якість оглядів місць подій і інших невідкладних слідчих дій; якість і терміни слідства, законність, профілактика, відшкодування збитку, розслідування злочинів різних видів, організація слідчої роботи і т.д.

До суб'єктів контролю в слідчих апаратах і органах дізнання відносяться вищестоящі організаційні структури і посадові особи: слідчі апарати, підрозділи, органи дізнання; начальники слідчих апаратів, підрозділів, органів дізнання; слідчі, працівники дізнання.

5. Організація по наданню допомоги слідчим апаратам і органам дізнання

Надання допомоги - це конкретизація функції регулювання і коригування, здійснюваної у виді практичної і методичної допомоги.

Практична допомога укладається в наданні безпосереднього впливу на об'єкт, методична — припускає опосередкований вплив на нього. Надання допомоги має місце в організації роботи і по конкретних кримінальних справах.

Методична допомога в організації роботи слідчого підрозділу, органа дізнання може укладатися в дачі порад, рекомендацій зі здійснення інформаційної й аналітичної роботи, планування, контролю і здійсненню інших функцій управління.

Практична допомога в організації роботи слідчого апарата, підрозділу й органа дізнання виступає у формі дачі вказівок по кримінальних справах; складання плану роботи; розробки функціональних обов'язків співробітників; складання аналізів і інших управлінських документів; проведення занять; виділення додаткової кількості співробітників, транспортних засобів, криміналістичної й оргтехніки; передачі кримінальних справ в інші підрозділи; призначення в.о. слідчих і ін.

Методична допомога по конкретних кримінальних справах виражається в надані порад, рекомендацій з методики і тактики проведення окремих слідчих дій, кваліфікації злочинів і ін.

Формами надання практичної допомоги по конкретних кримінальних справах є: безпосереднє розслідування кримінальних справ; участь у проведенні слідчих дій; складання планів розслідування, процесуальних документів і ін.

Варто помітити, що поняття практичної і методичної допомоги відносні. Так, надання практичної допомоги начальнику слідчого підрозділу, органа дізнання у виді вказівок по кримінальних справах одночасно є методичною допомогою слідчому, дізнавачу.

6. Організаційне забезпечення дотримання законності

при розкритті і розслідуванні злочинів

Передумови успішного розгляду кримінальних справ у суді створюються на досудовому слідства. Якщо висока якість досудового слідства забезпечує результативність судового розгляду, то помилки досудового слідства, порушення прав і законних інтересів, осіб що беруть участь у розслідуванні можуть викликати засудження невинних чи призначення неадекватного вчиненому покарання, позбавлення потерпілих можливості реалізувати свої права на відшкодування заподіяного матеріального чи морального збитку.

Організація і управління розслідуванням злочинів, як і сам процес безпосереднього розслідування, зараз здійснюються в надзвичайно складних умовах, обумовлених не тільки відомими проблемами кадрового, фінансового і матеріально-технічного характеру. Відбувається кардинальна зміна ідеологічних і правових пріоритетів. Природно, це не може не відображатися на роботі керівників слідчого апарата, слідчих і дізнавачів, на процесі і результатах організації цієї роботи.

На перший план висуваються принципи презумпції невинуватості, забезпечення підозрюваному й обвинувачуваний права на захист, захист майнових і інших прав потерпілих. Відповідно змінюється ієрархія задач досудового слідства і дізнання, головною серед яких фігурує задача забезпечення прав і законних інтересів особистості.

В умовах переходу від колишньої державності до держави правової, як би не гостра була потреба в посиленні боротьби зі злочинністю, органи досудового слідства повинні діяти в чіткій відповідності з конституційними нормами і вимогами кримінально-процесуального законодавства, що значно підвищили б значення дотримання прав і законних інтересів громадян при провадженні кримінальних справ.

У забезпеченні прав і законних інтересів особистості відбулися великі зміни: захисник допущений до участі в кримінальній справі з моменту пред'явлення обвинувачення і затримки особи в якості підозрюваного; введений судовий контроль за обґрунтованістю і законністю арешту на досудовому розслідуванні; встановлене правило про неприпустимість доказів, отриманих з порушенням вимог кримінально-процесуального закону; введений у дію так називаний імунітет свідка, відповідно до якого ніхто не зобов'язаний свідчити проти себе самого, свого чоловіка і близьких родичів, коло яких визначається законом.

Названі й інші подібні законодавчі встановлення підлягають обов'язкової реалізації по кримінальних справах, але зробити це далеко не просто через відсутність чітких механізмів їхнього здійснення і психологічної непідготовленості багатьох слідчих, дізнавачів і керівників відповідних підрозділів. В організаційно-управлінському аспекті це створить задачу, яку необхідно вирішувати буквально на ходу.

Дотримання гарантованих Конституцією України й інших законів прав і свобод громадян у процесі досудового слідства — застава відсутності порушень законності і вчинення працівниками слідства і дізнання посадових злочинів.

Законність може бути визначена як метод державного керівництва суспільством шляхом видання законів і інших правових актів і їхнього неухильного виконання в діяльності державних органів, громадських організацій і громадян.

Здійснення принципу законності в діяльності слідчих апаратів і органів дізнання при розкритті і розслідуванні злочинів виражається в дотриманні саме тих галузей права, що регулюють цю сферу державної діяльності, передбачають права й обов'язки учасників кримінального процесу.

Організаційне забезпечення дотримання законності при розкритті і розслідуванні злочинів — це насущна задача управління. Додаючи виняткове значення праву і законності, Конституція України проголосила законність однієї з основ державного і громадського життя, принципом політичної системи, обов'язковою умовою демократичного суспільства.

7. Організація профілактичної діяльності слідчих апаратів і органів дізнання

Під профілактичною діяльністю слідчих апаратів і органів дізнання розуміється їхня діяльність по попередженню злочинів, тобто виявлення причин і умов сприятливих здійсненню злочинів, і вживання заходів щодо їх усунення.

У профілактичну діяльність слідчих апаратів і органів дізнання входить також правове виховання громадян, запобігання і припинення злочинів.

Причини й умови, що сприяють здійсненню злочинів, містять у собі безпосередні й опосередковані обставини, що сприяють здійсненню злочинів. Причинами злочинів можуть бути, наприклад, психофізіологічні якості особистості (нечесність, безвільність і ін.) чи погане матеріальне становище, пияцтво, безробіття і цілий ряд інших.

Причини й умови, що сприяють здійсненню злочинів—поняття відносні. Причини прямо зв'язані зі злочином, а умови побічно впливають на його здійснення. Іншими словами, умови, власне кажучи, теж причини, але другого порядку. Наприклад, причиною, що сприяє здійсненню крадіжки неповнолітнім, може бути погана виховна робота в родині, за місцем навчання чи роботи обвинувачуваного чи відсутність контролю за його поводженням з боку батьків, а умовою - погана охорона об'єкта.

Безпосередні причини злочинів полягають в мотивах злочину, особистості злочинця. Тому усуненню безпосередніх причин і умов, що сприяють здійсненню злочинів, служить саме розслідування, вжиття примусових заходів у відношенні підозрюваного, обвинувачуваного, індивідуальна профілактика.

Розслідування злочинів саме по собі має профілактичне значення. Майже всі слідчі дії і рішення слідчого й органа дізнання носять профілактичний характер: огляд місця події, обшук, накладення арешту на майно, допит, пред'явлення обвинувачення, звільнення з посади, обрання запобіжного заходу і т.д. Розслідування деяких складів злочинів попереджає здійснення інших злочинів. Наприклад, розслідування злочинів, зв'язаних з незаконним оборотом зброї, попереджає здійснення злочинів проти особистості. Розслідування залучення неповнолітніх у злочинну діяльність запобігає злочину неповнолітніх.

Можна розділити профілактичну роботу в слідчих апаратах і органах дізнання на дві групи:

1) профілактичну роботу у відношенні підозрюваного, обвинувачуваного по даній кримінальній справі (індивідуальна профілактика);

2) профілактичну роботу у відношенні інших осіб.

Названі два види поєднуються поняттям «спеціальна профілактика», оскільки вона здійснюється спеціальними методами.

ВИСНОВОК

Багато недоліків в організації і функціонуванні системи розслідування злочинів криються в недооцінці ролі науки управління цією системою. Значення науки для справи управління величезне. Наука вивчає закономірності, тобто найбільш стійкі, повторювані зв'язки, відношення цієї діяльності на даній основі розробляє найбільш раціональні, ефективні форми, методи, прийоми і засоби управлінської діяльності. Крім того, наука впроваджує результати своїх досліджень у практику роботи слідчих апаратів і органів дізнання.

В даний час вимоги до системи розслідування злочинів зростають, можливості їхнього задоволення екстенсивним шляхом знижуються. У цьому зв'язку підвищується роль інтенсивного фактора. І тут важлива роль належить управлінню. Це пояснює необхідність розвитку науки управління в сфері розслідування злочинів.

Використана література

1. Конституція України, Київ – 1996р.

2. Кримінально0процесуальний кодекс України, К., Атіка – 2002р.

3. В.М. Плішкин Теорія управління органами внутрішніх справ, Київ – 1999р.

4. Н.И Кулагин Организация работы следственного подразделения, 1980г.

5. Г.А. Туманов Организация управления в сфере охраны общественного порядка, 1972г.

6. В.Д. Малков, В.З. Веселый Понятие социального управления. Управление органами внутренних дел,1987г.