Миколаївський Державний Університет

"Києво-Могилянська Академія"

Факультет правничих наук

Реферат з дисципліни:

Юридична деонтологія

на тему:

"Правила поведінки спеціаліста - юриста"

Виконав:

Студент 151 групи

Митрофанов Максим

Перевірив:

Декан факультету правничих наук

Кандидат юридичних наук

Ситнік Віктор Олександрович

МИКОЛАЇВ

2001

План:

1) Загальні правила поведінки спеціаліста-юриста;

2) Прокурор;

3) Адвокат;

4) Суддя;

5) Міліціонер;

6) Нотаріус;

7) Використана література.

Норма права (юридична норма) - це загальнообов'язкове правило поведінки, яке встановлене (санкціоноване) і охороняється державою, яке

виражає завдяки певних матеріальних умов життя суспільства волю і інтереси народу (політичних сил, що стоять у влади) і активно діє на

суспільні відносини.[Наталя Плешкова, стаття "Поняття правових норм. Їх структура, види, тлумачення" (c) СП УДТ - 2000 ст. 2]

З такого визначення слідує, що поняття "норма права" та "правило поведінки" є у дечому синонімічними. Тому роздивлятись правила

поведінки спеціаліста-юриста доцільніше, базуючись на нормативно-правових документах відповідних до спеціальності юриста. Але, спочатку

хотілося б навести декілька правил поведінки загального характеру.

Цілком імовірно, що наведені нижче правила здадуться дещо банальними та самі собою зрозумілими, але автору цих рядків здається, що саме

ці правила повинні бути основними у буденній праці спеціаліста-юриста.

1) Справедливість та об'єктивність у прийнятті рішень; адже засуджуючи чи захищаючи людину юрист повинен позбавити власні почуття нальоту

упередженості та суворо наслідувати букву закону,

2) Виключення доброти з професійних почуттів; адже доброта заважає об'єктивний та тверезій оцінці, формує поблажливе ставлення там, де воно

є недоречним.

3) Терпимість у стосунках як з близькими, так й з цілком невідомими вам людьми; адже професія "юрист" накладає на свого носія певний

відбиток, який формує його подальше відношення до людини, й, найчастіше - це відбиток у загальнолюдському розумінні, - негативний, адже

юрист, побачивши негативні приклади людського існування починає дивитись на собі подібних не як на носіїв розуму та усього, що прийнятно

вважати людським, а, як на носіїв низки негативних характеристик.

4) Юрист повинен соціалізуватись путями, прийнятними його статусу та зрозумілими іншій частині соціуму; адже, якщо юрист

соціалізуватиметься путями, що будуть визнані такими, що суперечать моралі, в нього виникнуть проблеми із розумінням його як безпосереднім

керівництвом, так і тими людьми, що його оточують.

5) Юрист повинен виховувати власну родину у дусі поваги до законів; адже у ситуації виникнення правового прецеденту до якого будуть

причетні родичі чи близькі спеціаліста-юриста, це зіпсує його репутацію та подальше просування за ієрархічними сходами юридичної установи

працівником котрої є цей юрист.

6) Юрист повинен презирливо ставитись до усіх почуттів, що заважають здійсненню професійної діяльності, крім тих випадків, колу внутрішній

імператив настійливо противиться здійсненню того чи іншого професійного діяння; адже йти проти власних принципів не є вірно ані з поглядів

загальної юридичної філософії, ані з позицій загальнолюдського відношення до власного призначення у суспільстві.

Зазначивши найважливіші з загальних правил поведінки спеціаліста-юриста, перейду до тих правил, що притаманні окремим напрямкам юридичної

діяльності.

Правила поведінки спеціаліста - прокурора.

Згідно з статтею 123 Конституції України: "організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом." [Конституція

України. Розділ VII. Прокуратура] Отож , звернемось до Закону України "Про прокуратуру".

1) Діяльність органів прокуратури повинна бути спрямованою на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення

правопорядку і має

своїм завданням захист від неправомірних посягань:

1. закріплених Конституцією України ( 888-09 ) незалежності

республіки, суспільного та державного ладу, політичної та

економічної систем, прав національних груп і територіальних

утворень;

2. гарантованих Конституцією, іншими законами України та

міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних,

особистих прав і свобод людини та громадянина;

3. основ демократичного устрою державної влади, правового

статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення.

[Закон України "Про прокуратуру". Стаття 4 із змінами внесеними згідно з Законом N 2663-III від 12.07.2001]

2) Прокурор повинен:

1. підтримувати державне обвинувачення в суді;

2. представляти інтереси громадянина або держави в суді у

випадках, визначених законом;

3. наглядати за додержанням законів органами, які проводять

оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4. наглядати за додержанням законів при виконанні судових рішень

у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів

примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи

громадян. [Стаття 5 в редакції Закону N 2663-III від 12.07.2001]

3) Працівники прокуратури зобов'язані:

1. здійснювати свої повноваження на підставі додержання

Конституції України та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб,

а також рішень громадських об'єднань чи їх органів;

2. захищати у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від

національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та

інших ознак;

3. вживати заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у

встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення;

4. діяти гласно, інформувати державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.

4) Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких

політичних партій чи рухів. [Стаття 6 Закону України "Про прокуратуру".]

5) Прокурор здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг всіма

органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами.

Прокурор проводить особистий прийом громадян. [Стаття 12 Закону України "Про прокуратуру".]

6) При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у

межах своєї компетенції мають право:

1. опротестовувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету

Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим,

міністерств та інших центральних органів виконавчої влади,

виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ,

організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії

посадових осіб; ( Пункт перший частини другої статті 20 із

змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III від 12.07.2001 )

2. вносити подання або протест на рішення місцевих Рад

залежно від характеру порушень; ( Пункт другий частини другої

статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III від 12.07.2001)

3. порушувати в установленому законом порядку кримінальну

справу, дисциплінарне провадження або провадження про

адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд

громадських організацій;

4. давати приписи про усунення очевидних порушень закону;

5. вносити подання до державних органів, громадських

організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та

умов, що їм сприяли;

6. звертатись до суду або арбітражного суду з заявою про

захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також

підприємств та інших юридичних осіб.

( Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від

26.11.93 )

7) У протесті, поданні, приписі або постанові прокурора

обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в

чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або

орган мають вжити до його усунення. [Стаття 25 Закону України "Про прокуратуру"]

8) Прокурор може вступити в справу в будь-якій стадії процесу,

якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів

держави та суспільства, і зобов'язаний своєчасно вжити

передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би

від кого вони виходили. Прокурор має рівні права з іншими

учасниками судового засідання.

Обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у

судовому процесі, визначаються цим Законом та процесуальним

законодавством України.

( Стаття 35 в редакції Закону N 3662-12 від 26.11.93 )

9) Прокурори і слідчі прокуратури мають право носіння

вогнепальної зброї. [Стаття 49 Закону України "Про прокуратуру"]

Правила поведінки спеціаліста - адвоката.

Базуючись на Законі України "Про адвокатуру"

та на "Правилах адвокатської етики", що

були схвалені вищою кваліфікаційною радою адвокатів

при Кабінеті міністрів України

1) Згідно із статтею 5 "правил адвокатської етики":

1. Адвокат зобов'язаний творити захист незалежно від волі інших осіб.

2. Він не має права займатись будь-якою діяльністю, що могла б поставити його у залежність від осіб, котрі у майбутньому могли б диктувати

адвокату власну волю.

3. Адвокат не має права ділитись власним гонораром, отриманим від клієнта із особами, що не представляють

А) адвоката, що вів справу перед сьогочасним адвокатом;

Б) родину померлого адвоката, від котрого справа перейшла до сьогочасного адвоката.

4. Адвокат не повинен при виконанні доручення клієнта

керуватися вказівками інших осіб стосовно змісту, форм, методів,

послідовності і часу здійснення його професійних прав і обов'язків, якщо вони суперечать його власній уяві про оптимальний

варіант виконання доручення клієнта.

2) Згідно із статтею 6 "правил адвокатської етики":

1. У своїй професійній діяльності адвокат зобов'язаний

дотримуватися чинного законодавства України, сприяти утвердженню

та практичній реалізації принципів верховенства права та

законності, вживати всі свої знання і професійну майстерність для

належного захисту і представництва прав та законних інтересів

громадян і юридичних осіб.

2. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані

на полегшення скоєння правопорушень, або іншим чином зумисно

сприяти їх скоєною його клієнтом або іншими особами.

3. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності

вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному

законодавству.

4. У своєму приватному житті адвокат також зобов'язаний дотримуватися закону, не вчиняти правопорушень і не сприяти

зумисно їх скоєною іншими особами.

7) Згідно з статтею 7 "правил адвокатської етики":

1. У межах дотримання принципу законності адвокат

зобов'язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги

інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами, інтересами

колег, партнерів, співробітників, інтересами законних

представників клієнтів, або їх опікунів, піклувальників та інших

осіб, а також будь-якими іншими міркуваннями.

2. Адвокат повинен поважати свободу вибору клієнтом адвоката

і ні до прийняття доручення, ні в процесі його виконання не

вчиняти перешкод до реалізації цієї свободи.

8) Згідно з статтею 8 "правил адвокатської етики":

Адвокат не може представляти одночасно двох або більше

клієнтів, інтереси котрих є взаємно суперечливими, або з високим

ступенем вірогідності можуть стати суперечливими.

9) Згідно з статтею 9 "правил адвокатської етики":

1. Дотримання принципу конфіденційності є необхідною і

щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і

клієнтом, без яких є неможливим належне надання правової допомоги.

Тому збереження конфіденційності будь-якої інформації, отриманої

адвокатом від клієнта, а також про клієнта (зокрема щодо його

особи) або інших осіб у процесі здійснення адвокатської

діяльності, є правом адвоката у відносинах з усіма суб'єктами

права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та

обов'язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується.

2. Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі.

3. Конфіденційність певної інформації, що охороняється

правилами цієї статті, може бути відмінена тільки особою,

зацікавленою в її дотриманні (або спадкоємцями такої фізичної

особи чи правонаступниками юридичної особи), в письмовій або іншій

зафіксованій формі.

4. Адвокат не відповідає за порушення цього принципу у

випадках допиту його у встановленому законом порядку як свідка

стосовно обставин, які виходять за межі предмета адвокатської

таємниці, визначеного чинним законодавством, хоча й охоплюється

предметом конфіденційності інформації, передбаченим цими

Правилами.

5. За всіх інших обставин при визначенні обсягу відомостей,

на котрі поширюється обов'язок збереження конфіденційності,

адвокат повинен виходити з норм цих Правил.

6. Розголошення відомостей, що складають адвокатську

таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні

спроби органів дізнання, попереднього слідства і суду допитати

адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю.

7. Адвокат (адвокатське об'єднання) зобов'язаний забезпечити

розуміння і дотримання принципу конфіденційності його помічниками

та членами технічного персоналу.

8. Адвокат (адвокатське об'єднання) зобов'язаний забезпечити

такі умови зберігання документів, переданих йому клієнтом,

адвокатських досьє та інших матеріалів, що знаходяться в його

розпорядженні і містять конфіденційну інформацію, котрі розумно

виключають доступ до них сторонніх осіб.

10) Згідно з статтею 10 "правил адвокатської етики":

1. Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних

обов'язків адвоката, від нього вимагається високий рівень

професійної підготовки, фундаментальне знання чинного

законодавства, практики його застосування, опанування тактики,

методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського

мистецтва.

2. Адвокат зобов'язаний надавати правову допомогу клієнтам

компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм

права, наявність необхідного досвіду їх застосування,

доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення

клієнта і можливих правових наслідків його виконання, ретельну

підготовку до належного виконання доручення.

3. Адвокат зобов'язаний незалежно від сфери своєї переважної

спеціалізації, якщо така має місце, підтримувати на належному

рівні знання у питаннях, з яких він згідно з чинним законодавством

зобов'язаний надавати юридичну допомогу за призначенням органів

слідства або суду, а також безкоштовно.

4. Адвокат має постійно працювати над вдосконаленням своїх

знань і професійної майстерності, володіти достатньою інформацією

про зміни у чинному законодавстві.

5. Адвокат повинен забезпечувати розумно необхідний рівень

компетентності своїх помічників, технічного персоналу та інших

осіб, що залучаються ним для виконання окремих робіт у зв'язку з

виконанням доручення.

11) Згідно з статтею 11 "правил адвокатської етики":

Адвокат повинен як у своїй професійній діяльності, так і в

приватному житті бути чесним і порядним; не вдаватися до омани,

погроз, шантажування, підкупу, використання тяжких матеріальних чи

особистих обставин інших осіб або інших протизаконних засобів для

досягнення своїх професійних чи особистих цілей; поважати права,

законні інтереси, честь, гідність, репутацію та почуття осіб, з

якими він спілкується в різних відносинах.

12) Згідно з статтею 12 "правил адвокатської етики":

1. Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати

повагу до адвокатської професії, її сутності і громадського

призначення, сприяти зберіганню та підвищенню її престижу.

2. Цей принцип повинен дотримуватись у всіх сферах

діяльності адвоката: професійній, громадській, публіцистичній та

ін.

3. Адвокат зобов'язаний виконувати законні рішення виборних

органів адвокатури, прийняті в межах їх компетенції, що не

виключає можливості критики останніх та їх оскарження у

встановленому законом порядку.

4. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження

права особи на захист, професійних прав адвокатів, незалежності

адвокатської професії, підрив її престижу.

13) Згідно з статтею 13 "правил адвокатської етики":

Адвокат повинен як у своїй професійній діяльності, так і в

приватному житті, дбаючи про престиж звання адвоката,

забезпечувати високий рівень культури поведінки, поводити себе

гідно, стримано, тактовно, по можливості зберігати самоконтроль і

витримку, при здійсненні своєї професійної діяльності мати

пристойний зовнішній вигляд.

14) Згідно з статтею 15 Закону України "Про адвокатуру":

При видачі кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури

свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особа, якій

вручено це свідоцтво, приймає Присягу адвоката України такого

змісту:

П Р И С Я Г А

адвоката України

Я, ___________________________________________, беручи на

себе обов'язки адвоката, урочисто клянусь:

у своїй професійній діяльності суворо додержувати

законодавства України, міжнародних актів про права і свободи

людини, правил адвокатської етики, з високою громадянською

відповідальністю виконувати покладені на мене обов'язки, бути

завжди справедливим і принциповим, чесним і уважним до людей,

суворо зберігати адвокатську таємницю, всюди і завжди берегти

чистоту звання адвоката, бути вірним Присязі.

Адвокат

___________________________ (прізвище та ініціали)

"_"____________ 20__ року

Правила поведінки

спеціалістів - судів.

Базуючись на Законах України "Про статус суддів", та "Про судоустрій".

Та на Розділі VIII конституції України

"ПРАВОСУДДЯ".

1) Згідно с статтею 2 Закону України "Про статус суддів":

Судді мають необхідні для здійснення правосуддя

повноваження, передбачені законами України.

2) Згідно з статтею 3 Закону України "Прос статус суддів":

1. Судді у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є

незалежними, підкоряються тільки законові і нікому не підзвітні.

2. Гарантії незалежності суддів встановлюються цим Законом, а також Конституцією України.

3. Держава гарантує фінансове та матеріально-технічне забезпечення суддів і судів.

3) Згідно з статтею 5 Закону України "Про статус суддів":

Суддя не може належати до політичних партій та профспілок,

брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати

представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади,

виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та

творчої.

4) Згідно з статтею 6 Закону України "Про статус суддів":

Судді зобов'язані:

- при здійсненні правосуддя дотримувати Конституції та

законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний

розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків;

- додержувати вимог, передбачених статтею 5 цього Закону,

службової дисципліни та розпорядку роботи суду;

- не розголошувати відомості, що становлять державну,

військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю

нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші

відомості, про які вони дізналися під час розгляду справи в

судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було

прийнято рішення про закрите судове засідання;

- не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання

судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності,

неупередженості та незалежності.

5) Згідно з статтею 10 Закону України "Про статус суддів":

Вперше призначений суддя в урочистій обстановці приймає

присягу такого змісту:

"Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов'язки

судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути

об'єктивним і справедливим".

Присяга судді складається перед Президентом України.

Правила поведінки спеціаліста - міліціонера.

Згідно з Законом України "Про міліцію".

1) Згідно з статтею 2 Закону України "Про міліцію":

Основними завданнями міліції є:

забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і

свобод, законних інтересів;

запобігання правопорушенням та їх припинення;

охорона і забезпечення громадського порядку;

виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;

забезпечення безпеки дорожнього руху;

захист власності від злочинних посягань;

виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;

участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам,

сприяння у межах своєї компетенції державним органам,

підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на

них законом обов'язків.

2) Згідно з статтею 3 Закону України "Про міліцію":

Діяльність міліції будується на принципах законності,

гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з

трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.

Діяльність міліції є гласною. Вона інформує органи влади і

управління, трудові колективи, громадські організації, населення і

засоби масової інформації про свою діяльність, стан громадського

порядку та заходи щодо його зміцнення. За погодженням з міліцією

засоби масової інформації можуть акредитувати своїх журналістів

при її органах. Не підлягають розголошенню відомості, що

становлять державну або службову таємницю.

У підрозділах міліції не допускається діяльність політичних

партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичну

мету. При виконанні службових обов'язків працівники міліції

незалежні від впливу будь-яких політичних, громадських об'єднань.

3) Згідно з статтею 10 Закону України "Про міліцію":

Основними обов'язками міліції є

Міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана:

1) забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок;

2) виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини,

вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних

заходів, передбачених чинним законодавством;

3) приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочини та

адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення;

4) здійснювати досудову підготовку матеріалів за протокольною

формою, провадити дізнання у межах, визначених

кримінально-процесуальним законодавством;

5) припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати

провадження у справах про них;

6) виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню

правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх

усунення; брати участь у правовому вихованні населення;

7) проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних до

вчинення злочинів, здійснювати адміністративний нагляд за особами,

щодо яких його встановлено, а також контроль за засудженими до

кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі;

8) виконувати в межах своєї компетенції кримінальні покарання

та адміністративні стягнення;

9) розшукувати осіб, які переховуються від органів дізнання,

слідства і суду, ухиляються від виконання кримінального покарання,

пропали безвісти, та інших осіб у випадках, передбачених

законодавством;

10) проводити криміналістичні дослідження за матеріалами

оперативно-розшукової діяльності, забезпечувати у встановленому

порядку участь спеціалістів криміналістичної служби у слідчих

діях;

11) виконувати прийняті в установленому законом порядку і в

межах своєї компетенції рішення прокурора, слідчого, суду;

12) забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку

дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій

сфері, здійснювати реєстрацію та облік автомототранспортних

засобів, приймати іспити на право керування транспортними засобами

і видавати відповідні документи; запобігати забрудненню повітря,

водойм транспортними засобами та сільськогосподарською технікою;

здійснювати контроль за утриманням у належному технічному стані та

чистоті доріг, вулиць, майданів;

13) давати відповідно до законодавства дозвіл на придбання,

зберігання, носіння і перевезення зброї, боєприпасів, вибухових

речовин та матеріалів, інших предметів і речовин, щодо зберігання

і використання яких встановлено спеціальні правила, а також на

відкриття об'єктів, де вони використовуються, контролювати

додержання зазначених правил та функціонування цих об'єктів;

14) контролювати додержання громадянами та службовими особами

встановлених законодавством правил паспортної системи, в'їзду,

виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через її

територію іноземних громадян та осіб без громадянства;

15) повідомляти відповідним державним органам і громадським

об'єднанням про аварії, пожежі, катастрофи, стихійне лихо та інші

надзвичайні події, вживати невідкладних заходів для ліквідації їх

наслідків, врятування людей і подання їм допомоги, охорони майна,

що залишилось без нагляду;

16) брати участь у проведенні карантинних заходів під час

епідемій та епізоотій;

17) сприяти забезпеченню відповідно до законодавства режиму

воєнного або надзвичайного стану в разі їх оголошення на всій

території України або в окремій місцевості;

18) охороняти на договірних засадах майно громадян,

колективне і державне майно, а також майно іноземних держав,

міжнародних організацій, іноземних юридичних осіб та громадян,

осіб без громадянства;

19) забезпечувати збереження знайдених, вилучених у

затриманих і заарештованих осіб і зданих у міліцію документів,

речей, цінностей та іншого майна, вживати заходів до повернення

їх законним власникам. Міліція несе відповідальність за

збереження зданих цінностей і майна;

20) охороняти, конвоювати та тримати затриманих і взятих під

варту осіб;

21) у встановленому порядку виявляти і повідомляти закладам

охорони здоров'я про осіб, які становлять групу ризику

захворювання на СНІД, і здійснювати за поданням закладу охорони

здоров'я з санкції прокурора привід цих осіб, а також інфікованих

вірусом імунодефіциту людини, хворих на венеричні захворювання,

хронічний алкоголізм і наркоманів, які вводять наркотичні засоби

шляхом ін'єкцій, для обов'язкового обстеження і лікування;

22) здійснювати привід до відповідних державних органів або

установ згідно з чинним законодавством та з санкції прокурора

громадян, які ухиляються від призову на військову службу;

23) подавати у межах наданих прав допомогу народним

депутатам, представникам державних органів і громадських об'єднань

у здійсненні їх законної діяльності, якщо їм чиниться протидія або

загрожує небезпека з боку правопорушників;

24) подавати у межах наявних можливостей невідкладну, у тому

числі медичну, допомогу особам, які потерпіли від правопорушень і

нещасних випадків, перебувають у безпорадному або небезпечному для

життя і здоров'я стані, а також неповнолітнім, які залишились без

опікування;

25) забезпечувати у порядку, встановленому законодавством

України, безпеку осіб, взятих під захист, у разі надходження від

них заяви, звернення керівника відповідного державного органу чи

отримання оперативної та іншої інформації про загрозу їх життю,

здоров'ю, житлу чи майну;

26) забезпечувати виконання загальнообов'язкових рішень

місцевих Рад народних депутатів, прийнятих ними в межах своєї

компетенції, з питань охорони громадського порядку і правил

торгівлі у невстановлених місцях, правил утримання тварин у

домашніх умовах, а також контролювати утримання в належній чистоті

територій дворів і прибудинкових територій у містах та інших

населених пунктах;

27) забезпечувати громадський порядок під час проведення

масових заходів комерційного характеру на кошти організацій або

осіб, які їх проводять.

Працівник міліції на території України незалежно від посади,

яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до

нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про

події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі

безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до

попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання

допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання

осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити

про це в найближчий підрозділ міліції.

4) Згідно з статтею 12 Закону України "Про міліцію":

Міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу,

спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку,

передбачених Законом.

Правила поведінки спеціаліста - нотаріуса.

Базуючись на Законі України

"Про нотаріат".

1) Згідно з статтею 1 Закону України "Про нотаріат":

Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на

які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що

мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії,

передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної

вірогідності.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на

нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах,

державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або

займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами,

мають однакову юридичну силу.

У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії,

вчиняються уповноваженими на це посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.

Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на

консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним

законодавством, - на дипломатичні представництва України.

2) Згідно з статтею 3 Закону України "Про нотаріат":

Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу

юридичну освіту (університет, академія, інститут) і пройшов

стажування протягом шести місяців в державній нотаріальній конторі

або у нотаріуса, що займається приватною нотаріальною практикою,

склав кваліфікаційний іспит та одержав свідоцтво про право на

заняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа,

яка має судимість.

Нотаріус не може перебувати в штаті інших державних,

приватних та громадських підприємств і організацій, займатися

підприємницькою і посередницькою діяльністю, а також виконувати

іншу оплачувану роботу, крім тієї, яка передбачена абзацом другим

статті 4 Закону, а також викладацької і наукової у вільний

від роботи час.

3) Згідно з статтею 4 Закону України "Про нотаріат":

Нотаріус має право:

витребувати від підприємств, установ і організацій відомості

та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій;

складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та

виписки з них, а також давати роз'яснення з питань вчинення

нотаріальних дій і консультації правового характеру. Чинним

законодавством нотаріусу можуть бути надані й інші права.

4) Згідно з статтею 6 Закону України "Про нотаріат":

Нотаріус зобов'язаний:

здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до Закону і принесеної присяги;

сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у

здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати

права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних

нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла

бути використана їм на шкоду;

зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з

вчиненням нотаріальних дій;

відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її

невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

5) Згідно з статтею 6 Закону України "Про нотаріат":

Особа, якій вперше надається право займатися нотаріальною

діяльністю, в управлінні юстиції Ради Міністрів Республіки Крим,

обласної, Київської та Севастопольської міських державних

адміністрацій в урочистій обстановці приносить присягу такого

змісту:

"Урочисто присягаю виконувати обов'язки нотаріуса чесно і

сумлінно, згідно з законом і совістю, поважати права і законні

інтереси громадян і організацій, зберігати професійну таємницю,

скрізь і завжди берегти чистоту високого звання нотаріуса".

P. S. Вищенаведений перелік правил поведінки спеціаліста-юриста є коротким відображенням нормативно-правових актів, що стосуються дії тієї

чи іншої юридичної спеціальності. Ці акти не були наведені повністю, тому поданий реферат не може слугувати посібником.

Список використаної літератури:

1. Конституція України: Розділи VII, VIII. [довідкове видання "Україна: Інформація і свобода слова" Київ, видавництво "Молодь" ст. 41-45]

2. Закони України "Про

- прокуратуру"

- адвокатуру"

- статус суддів"

- судочинство"

- міліцію"

- нотаріат"

[Відомості Верховної Ради (Усі закони наведені із змінами, та є діючими)].

3. Правила адвокатської етики ["Юридичний вісник України", N 46,

18 - 24 листопада 1999 р.]

4. Наталя Плешкова, стаття "Поняття правових норм. Їх структура, види, тлумачення" [(c) СП УДТ - 2000 ст. 2]