Реферат з правознавства

Суб’єкти цивільних прав та обов’язків. Фізичні особи як учасники цивільних правовідносин

1.

Поняття та види учасників цивільних відносин.

2. Правосуб’єктність учасників цивільних відносин. Склад суб’єктів цивільних правовідносин

3. Поняття та цивільна правоздатність фізичної особи.

4. Цивільна дієздатність фізичної особи. Ім’я фізичної особи.

5. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та визнання її недієздатною.

6. Місце проживання фізичної особи. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою.

7. Фізична особа–підприємець.

8. Опіка та піклування.

1. - Учасниками цивільних відносин визнаються будь-які особи, які можуть стати суб’єктами цивільних правовідносин.

- Відповідно до ст. 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні та юридичні особи.

- Учасниками цивільних відносин також є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права.

- З моменту вступу їх у цивільне правовіднощення вони стають суб’єктами цивільних правовідносин.

- Участь у цивільних правовідносинах в будь-якому співвідношенні.

2. - Для вступу у цивільне правовідношення учасник цивільних відносин має бути наділений правовою можливістю бути суб’єктом цивільного правовідношення.

Така юридична можливість називається цивільною правосуб’єктністю.

- Складовими елементами цивільної правосуб’єктності є:

1) цивільна правоздатність

2) цивільна дієздатність

В юридичній літературі виділяється цивільна деліктоздатність

- Цивільна правоздатність- це здатність мати цивільні права та обов’язки

- Цивільна дієздатність- це здатність своїми діями набувати цивільних прав та створювати для себе цивільні обов’язків.

Поняттям цивільна дієздатність охоплюється цивільна деліктоздатність- здатність нести самостійну цивільну відповідальність за цивільне правопорушення.

- В кожному цивільному правовідношенні розрізняють дві сторони:

кредитор (управнена особа) і боржник (зобов’язана особа). При чому, як кредитор так і боржник, як правило, наділені у циільному правовідношенні і правами і обов’язками.

- Склад учасників конкретного цивільного відношення може змінюватися

в порядку правонаступництва, тобто переходу цивільних прав та обов’язків від одного учасника цивільного відношення (правопопередника) до іншого (правонаступника).

- Різновиди правонаступництва: загальне (універсальне) та окреме (сингулярне).

3. - Відповідно до ст. 24 Циільного кодексу України фізичною особою є людина.

- Поняття фізична особа походить із римського приватного права, де вживався термін „persona naturale” (природня особа), що позначав осіб, які існують реально як витвір природи. Цей термін вживався на противагу терміну „persona moralе”, яким позначалося поняття юридична особа, тобто така, що є витвором закону а не природи.

- Поняттям фізична особа, охоплюються три категорії осіб: громадянин України

іноземець

особа без громадянства

- Фізична особа стає суб’єктом цивільних правовідносин завдяки специфічному станові, який називається правоздатність.

- Відповідно до ч.1 ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Це положення вказує на природній характер цивільної правоздатності, яка існує в людини від природи, а не надається державою чи іншими особами.

- Цивільна правоздатність фізичної особи виникає в момент її народження.

У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини (ст. 1200- у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди має дитина померлого, народжена після його смерті; ст. 1261- У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті).

- У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов’язки може пов’язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку.

Це положення нового Цивільного кодексу України дає підстави зробити висновок про наявність вікового критерію цивільної правоздатності, а отже – про її рівні.

Вищим рівнем цивільної правоздатності є правоздатність повнолітньої фізичної особи, яка володіє здатністю мати усі цивільні права та обов’язки. Нижчим рівнем цивільної правоздатності є правоздатність дитини, яка нездатна мати окремі цивільні права та обов’язки. Наприклад, особа яка не досягла повноліття не може скласти заповіт, бути представником інших осіб, виступати засновником підприємницької організації та ін.

- В межах свого рівня правоздатності всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов’язки (ч.1 ст. 26 ЦК України).

- Оскільки правоздатність фізичних осіб має природній характер вона об’єктивно не може бути ніким обмежена. Сааме тому законодавець відмовився від формулювання Цивільного кодексу Української РСР про „недопустимість обмеження правоздатності”. Натомість у ст. 27 нового ЦК України вживається термін „запобігання обмеженню можливості фізичної особи мати цивільні права та обов’язки”.

- Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов’язки, є нікчемним (договір, за яким мати відмовляється від аліментів на користь дитини).

- Правовий акт Президента України, органу державної влади, органу влади АРК., органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб не може обмежувати можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов’язки, крім випадків, коли таке обмеження передбачено Конституцією України (с. 41 Конституції допускає примусове відчуження об’єктів права приватної власності лише як виняток з мотивів суспільної необхідності).

4. - Щоб стати активним, а не пасивним учасником цивільних правовідносин фізична особа має володіти цивільною дієздатністю.

Цивільна дієздатність властива фізичній особі не тому, що вона може вчиняти фізичні дії (рухи), тому що вона може усвідомлювати їх значення та керувати ними.

Наголос на інтелектуальному критерії

- Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

- Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

• Цивільна дієздатність фізичної особи складається з 4-х елементів:

1. набувальна здатність- здатність своїми діями набувати цивільних прав та створювати цивільні обов’язки;

2. здійснювальна здатність- здатність самостійно здійснювати цивільні права;

3. виконавча здатність- здатність самостійно виконувати цивільні обов’язки;

4. деліктоздатність- здатність самостійно нести цивільну відповідальність.

- Цивільна дієздатність фізичних осіб поділяється на види за віковим та інтелектуальним критеріями.

- За віковим критерієм цивільна дієздатність фізичних осбі поділяється на:

1) повну дієздатність

2) неповну дієздатність

3) часткову дієздатність

• Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18 років (повноліття).

Повна цивільна дієздатність фізичної особи може виникати і зіншого моменту, до досягнення особою 18 років.

цивільна емансипація відбувається шляхом:

1). Набуття повної дієздатності (ст. 34 ЦК)

2). Надання повної дієздатності (ст. 35 ЦК)

- Неповна цивільна дієздатність фізичних осіб віком від 14 до 18 років (неповнолітніх осіб)

- Обсяг цивільної дієздатності

- Згода батьків (піклувальників) на вчинення інших право чинів

- Письмова нотаріально посвідчена згода на право чини щодо транспортних засобів або нерухомості

- Згода будь-яких батьків. Дозвіл органу опіки і піклування у разі заперечення того з батьків з ким проживає неповнолітня особа

- Обмеження права самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншим доходом або позбавлення цього права (за наявності достатніх підстав)

- Відповідальність неповнолітньої особи

• Часткова цивільна дієздатність фізичних осіб віком до 14 років

(малолітніх осіб)

- Обсяг цивільної дієздатності

- Дрібний побутовий право чин;

1) задовольняє побутові потреби особи

2) відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку

3) стосується предмета, який має невисоку вартість

- Не несе відповідальності за завдану нею шкоду