Реферат на тему:

Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів

1. Незаконне введення будь-яким способом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в організм іншої особи проти її волі,—

карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

2. Ті самі дії, якщо вони призвели до наркотичної залежності потерпілого або вчинені повторно, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306-312 та 314-318 цього Кодексу, або вчинені щодо двох чи більше осіб, або якщо вони заподіяли середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому,—

караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або особи, яка перебуває в безпорадному стані, чи вагітної жінки, або якщо вони були пов’язані з введенням в організм іншої особи особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також якщо внаслідок таких дій настала смерть потерпілого,—

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

1. Об’єктом злочину є здоров’я чи життя особи.

2. Об’єктивна сторона злочину характеризується незаконним введенням будь-яким способом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в організм іншої особи проти її волі.

Злочин вчиняється шляхом застосування фізичного або психічного насильства, обману чи з використанням безпорадного стану потерпілого. Такими діями можуть бути утримання потерпілого силоміць та введення в його організм наркотичного засобу, психотропної речовини або їх аналогів шляхом ін’єкції, залякування потерпілого застосуванням до нього фізичного насильства, якщо він відмовиться від введення в його організм наркотичного засобу, психотропної речовини або їх аналогів, повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин, що вводить його в оману стосовно певних фактів і дає змогу винному ввести в його організм зазначені засоби або речовини.

Знаряддям вчинення злочину є наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги. Про їх поняття див. коментар до ст. 305.

Злочин вважається закінченим з моменту, коли в організм іншої особи проти її волі введено будь-яким способом наркотичний засіб, психотропну речовину або їх аналоги.

3. Суб’єкт злочину загальний.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

При заподіянні потерпілому середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також смерті суб’єктивна сторона визначається ставленням винного до наслідків і характеризується необережністю.

Якщо умисел винного спрямований на заподіяння середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження чи на позбавлення потерпілого життя, його дії підлягають кваліфікації, відповідно, за ст. ст. 122, 121 або 115.

5. Кваліфікованими видами злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. ст. 306-312 та 314-318 КК; 3) щодо двох чи більше осіб, а так само, якщо його вчинення: 4) призвело до наркотичної залежності потерпілого або 5) заподіяло середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому (ч. 2 ст. 314).

Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї, а про поняття середньої тяжкості і тяжкого тілесного ушкодження — ст. ст. 121 і 122 та коментар до них. Вказані у ч. 2 ст. 314 тілесні ушкодження мають бути наслідком впливу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Заподіяння потерпілому зазначених тілесних ушкоджень у разі насильства, яке є способом примушування, застосовуваним винним з метою подолати опір потерпілого, знаходиться за межами розглядуваного складу злочину і потребує додаткової кваліфікації за ст. ст. 121, 122 або 125.

Наркотичну залежність потерпілого умовно можна визнати станом, що є притаманним для хворих на наркоманію. Наркоманія — це хворобливий психічний стан, зумовлений хронічною інтоксикацією внаслідок зловживання наркотичними засобами, що віднесені до таких конвенціями ООН спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я, і який характеризується психічною або фізичною залежністю від них. Хворий на наркоманію (наркоман) — це особа, якій лікарсько-консультаційною комісією встановлено діагноз “наркоманія”.

Незаконне введення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів двом І більше особам має охоплюватися єдиним умислом винного і вчинятися, як правило, в одному й тому ж місці без значного розриву в часі. Якщо ці дії були вчинені в різні проміжки часу і не охоплювалися єдиним умислом, має місце повторність злочину. У разі, коли одному з потерпілих введено наркотичні засоби чи психотропні речовини, а щодо іншого зробити це не вдалося з причин, що не залежали від волі винного, вчинене піддягає кваліфікації за ч. 1 ст. 314 та за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 314.

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) щодо неповнолітнього; 2) щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані; 3) щодо вагітної жінки, а так само, якщо: 4) він був пов’язаний з введенням в організм іншої особи особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, або 5) внаслідок таких дій настала смерть потерпілого (ч. З ст. 314). ; Про поняття особи, яка перебуває в безпорадному стані, див. коментар до ст. 67, про поняття особливо небезпечних наркотичних засобів чи психотропних речовин — коментар до ст. 305, а про поняття неповнолітнього і вагітної жінки — коментар до ст. ст. 115 і 315.

Настання смерті потерпілого може бути інкриміноване винно-ну.лише за умови, що смерть сталася саме внаслідок незаконного введення в організм людини проти її волі наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Інструкція про порядок виявлення та постановки на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини. Затверджена наказом МОЗ, МВС, ГП, МЮ № 306/680/21/66/5 від 10 жовтня 1997 р.

Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

1. Схиляння певної особи до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів,—

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

2. Та сама дія, вчинена повторно або щодо двох чи більше осіб, або щодо неповнолітнього, а також особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 314, 317 цього Кодексу,—

карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

1. Об’єктом злочину є здоров’я населення.

2. Об’єктивна сторона злочину характеризується схилянням певної особи до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Під схилянням до вживання зазначених засобів або речовин необхідно розуміти будь-які умисні ненасильницькі дії, спрямовані на .те, щоб збудити в іншої особи бажання чи добитися від неї згоди вжити їх хоча б один раз (умовляння, пропозицію, пораду, переконання тощо). Незаконне введення в організм іншої особи проти її волі наркотичного засобу або психотропної речовини, поєднане з насильством, погрозою його застосування чи обманом, слід кваліфікувати за ст. 314.

Збут наркотиків, сприяння в їх придбанні чи виготовленні можуть розглядатися як схиляння до їх вживання, якщо вони вчинені з метою збудження в особи бажання випробувати на собі вплив наркотику.

Дії особи, яка схиляла певну особу до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, збувала ці засоби чи речовини споживачеві або брала участь у їх незаконних виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні з метою збуту або без такої мети, викраденні, привласненні, вимаганні чи заволодінні ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем чи розбою, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 315 і 307, 309, 308.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, спрямованих на залучення інших осіб до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Для наявності цього складу злочину не мають значення ступінь сп’яніння і той факт, що особа раніше вживала наркотичні засоби чи психотропні речовини (або неповнолітній допускав вживання одурманюючих засобів, що не є наркотичними чи психотропними).

3. Суб’єкт злочину загальний. Суб’єктом схиляння неповнолітнього до вживання наркотичних .засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ч. 2 ст. 315) може бути лише осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 18-річного віку. Якщо неповнолітнього схиляє до вживання наркотиків інший неповнолітній, дії останнього слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 315.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

5. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) щодо двох чи більше осіб; 3) щодо неповнолітнього; 4) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. 307, 308, 310, 314, 317 (ч. 2ст. 315).

Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї. Під схилянням до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчиненим щодо двох чи більше осіб, слід розуміти умисні дії, спрямовані на збудження бажання вжити ці засоби чи речовини у декількох (не менше ніж у двох) осіб. Неповнолітнім є особа, яка не досягла 18-річного віку. Залучення неповнолітнього до організації або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, поєднане зі схилянням до їх вживання, утворює сукупність злочинів, передбачених ч. 2 ст. 315 та ч. 2 ст. 317.

Схиляння неповнолітнього до вживання наркотиків, психотропних речовин або їх аналогів додаткової кваліфікації за ст. 304 не потребує. Водночас при схилянні неповнолітнього ще й до вживання інших одурманюючих засобів дії винного слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 315 і ст. 324.

Незаконне публічне вживання наркотичних засобів

1. Публічне або вчинене групою осіб незаконне вживання наркотичних засобів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян,—

карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307,310, 314, 315, 317, 318 цього Кодексу,—

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

1. Об’єктом злочину є громадський порядок в частиш, що забезпечує нормальний фізичний і моральний розвиток людини.

2. Об’єктивна сторона злочину характеризується діями, що полягають у публічному або груповому незаконному вживанні нарко-

Пічних засобів. Незаконне публічне вживання психотропних речовин чи аналогів зазначених засобів або речовин не визнається злочином. . Публічним є відкрите, у присутності інших осіб, незаконне вживання наркотичних засобів. Таке вживання наркотичних засобів утворює склад розглядуваного злочину незалежно від того, вчинено воно однією особою чи групою осіб.

Про поняття вчинення злочину групою осіб див. ст. 28 і коментар до неї. При вчиненні цього злочину групою осіб присутність інших, сторонніх осіб, не є обов’язковою. Для відповідальності за групове вживання наркотичних засобів не має значення, одночасно чи послідовно, один за одним, учасники групи вживали наркотики.

Засобами вчинення злочину є тільки наркотичні засоби. Публічне або вчинене групою осіб вживання психотропних речовин не утворює цього складу злочину.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених у ч. 1 ст. 316 дій.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу цього злочину є місце його вчинення. Про поняття місць, Іцо призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та Інших Місць масового перебування громадян див. коментар до ст. 307.

3. Суб’єкт злочину загальний.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.

5. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно, 2) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. 307, 310, 314, 315, 317, 318. Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї.