Інформаційна діяльність засобів масової інформації.

Сьогодні, коли якість інформаційних технологій і їхнього використання усі в більшому ступені визначають характер життя суспільства, питання про взаємовідносини суспільства і засобів масової інформації (далі ЗМІ), про ступінь волі ЗМІ від суспільства, влади і держави (особливо держави, що претендує на демократичний статус) здобуває особливе значення.

Оскільки ЗМІ грають у економічному, політичному та соціальному житті суспільства істотну роль, маючи саме безпосереднє відношення до його життєдіяльності і виконуючи репродуктивну (відображають політику через радіо, телебачення і пресу) і продуктивну (діючу) функції, то вони в тім же ступені, що і творці політики несуть відповідальність за процеси, що відбуваються в суспільстві. А якщо це так, то вони у своїй інформаційній діяльності повинні керуватися в першу чергу інтересами суспільства і держави.

Але це, якщо діяти по формальній логіці. На ділі ж інформаційна діяльність по проникненню ЗМІ в політичне, економічне та соціальне життя суспільства надзвичайно многоаспектно. Засоби масової інформації, узяті як ціле і будучи важливою складовою частиною масової комунікації суспільства, несуть у собі різні соціально-політичні або економічні ролі, ті чи інші з який - у залежності від визначеного числа типових ситуацій - здобувають особливу суспільну значимість у своїй інформаційній діяльності. Це можуть бути ролі організатора, об'єднувача, консолидатора суспільства, його просвітителя. Але вони можуть грати і дезінтегруючу, роз'єднувальну роль.

Інформаційна діяльність ЗМІ робить винятково великий вплив на життя суспільства в цілому, на соціально-психологічний і моральний вигляд кожного з членів цього суспільства, тому що всяка нова інформація, що надходить по каналах ЗМІ, відповідним чином стереотипізована і несе в собі багаторазово повторювані політичні орієнтації і ціннісні установки, що закріплюються у свідомості людей. А в кризові періоди історичного розвитку, як відзначав Г.Блумер, люди в стані соціального занепокоєння особливо піддані вселянню, легко відгукуються на різні нові стимули й ідеї, а також більш податливі до пропаганди.

Об'єднання націй у сильні централізовані держави часто виявлялося можливим багато в чому завдяки появі преси, що створила новий вид соціальної спільності - публіку окремо узятої газети. Члени цієї агрегації розділені відстанями, але об'єднані споживаною інформацією. Преса прискорила і поставила на «потік» вироблення єдиних символів і значень у національному масштабі. Сьогодні ЗМІ не тільки безупинно відтворюють цей процес, але і виводять його на глобальний рівень. У цьому особлива актуальність проблеми, особливо, якщо мати на увазі, що внформаційна діяльність засобів масової інформації буде і надалі незмінно рости і підсилюватися, впливати на всі сторони життєдіяльності суспільства і держави. І в цьому процесі не останнє значення має виявлення і систематизація ЗМІ як фактора стабільності міжнаціональних відносин в українській державі.

У цілому, дослідженню інформаційної діяльності ЗМІ присвячена безліч робіт у різних сферах науки: філософії, соціології, політології, історії, психології та ін. За останні роки накопичений великий емпіричний матеріал. У той же час слід зазначити, що публікації по даній темі носять переважно загальнотеоретичний характер. Більш того, проблеми інформаційной діяльності ЗМІ, як правило, розглядаються не стільки як складова частина загально-політичного, -економічного та -соціального процесу, скільки як її ілюстративна складова. Такі підходи, зрозуміло, мають право на життя. Можна сказати навіть, що вони служать досить переконливою аргументацією в доказах різного роду наукових інвектив, але недостатні для заглибленого «внутрісистемного» аналізу ЗМІ.

У той же час у роботах багатьох авторів, опублікованих до 90-х років, проблеми хоча і розглядаються в тісній прив'язці до реалій нашої країни, однак ці реалії в основі своєї пішли в минуле і керуватися теоретичними й особливо практичними висновками треба дуже і дуже обережно.

Інформаційна діяльність ЗМІ грає вирішаючу роль у формуванні політичних та духовно-моральних цінностей сучасного українського суспільства. Їхній морально-психологічний вплив на населення носить двоїстий характер. З одного боку, вони роблять на нього позитивний вплив, з іншого боку - стають каталізатором міжнаціонального протистояння, етнополітичної напруженості. Говорячи про перший, слід зазначити, що змістовні виступи засобів масової інформації з питань історичного минулого нашій країни сприяли зникненню ряду «білих плям» в історії України, росту національної самосвідомості етносів, народів.

Про зростаючу роль друкарських робіт, радіо і телебачення в суспільному житті країни свідчать їхній бурхливий ріст, поширеність і приступність масової інформації. Друковане й усне слово, телевізійне зображення здатні в найкоротший термін досягти самих віддалених районів, проникнути в будь-яке соціальне середовище.

Широкі можливості засобів масової інформації викликають необхідність вивчати інформаційну діяльність цих засобів .

Засоби масової інформації – могутня сила впливу на свідомість людей, засіб оперативного повідомлення інформації в різні куточки світу, найбільш ефективний засіб впливу на емоції людини. Особливо чітко це виявляється у відношенні електронних ЗМІ. В міру розширення технічних можливостей їхня роль зростає. А по емоційному впливу на почуття і свідомість людей вони залишаються поки неперевершеними і збирають саму велику аудиторію.

Інформаційна ефективність діяльності ЗМІ може бути вивчена й оцінена тільки в зіставленні з цілями, що ставить суспільство перед цими засобами. Здійснення цієї задачі нерозривно зв'язано з більш точним обліком потреб людей, їх зрослих соціальних, духовних і політичних запитів. Увага соціологів до цього аспекту ефективності останнім часом помітно зросла.

Задоволення інформаційних потреб аудиторії необхідно включати в число цілей коммуникатора як мета-засіб для досягнення інших, управлінських задач масового впливу.

Дослідження інформаційних потреб виходить з їхньої типології: загальнопсихологічні, комунікативні, наукові, інформативні. Виявлення ступеня їхнього задоволення – першочергова задача.

Інформаційні потреби варто розглядати як потреби в повідомленнях визначеного змісту і форми, що потрібні людям для орієнтації в навколишній дійсності, уточнення сформованої в них картини світу, для вибору лінії поводження і рішення проблемних ситуацій, для досягнення внутрішньої рівноваги і погодженості із соціальним середовищем. Без задоволення цих потреб неможлива цілеспрямована розумна діяльність людини. Тому ступінь розвитку інформаційних потреб і їхнього задоволення тісно зв'язані із соціальною активністю людини. Як показують дані соціологічних досліджень, найбільше інтенсивно розвиті й усвідомлені інформаційні потреби в групах аудиторії з вищим ступенем соціальної активності: членів виборних органів, громадських організацій, позаштатних авторів ЗМІ і т.п. Це ще раз підтверджує важливість включення в число критеріїв ефективності ЗМІ їхню роль у задоволенні інформаційних потреб населення.

При цьому необхідно розрізняти поняття інформаційні потреби і тематичні інтереси аудиторії. Потреби в інформації соціальні по своїй природі й обумовлені в першу чергу змістом, структурою повсякденної діяльності індивіда, у тому числі об'єктивними характеристиками його професійної і суспільної діяльності.

Тематичні ж інтереси є суб'єктивним відображенням і вираженням інформаційних потреб. Вони залежать від змісту пропонованої інформації і від ситуативних соціально-психологічних факторів (таких, як популярність, злободенність, престижність визначених тим, обличчя, явищ і ін.). Далеко не всі інформаційні потреби усвідомлені самим суб'єктом і виражені в його тематичних інтересах і комунікаційному поводженні; частина з них залишається неусвідомленою і тому нереалізованою через відсутність необхідних зведень, недостатності джерел інформації, нерозвиненості комунікативних навичок і т.д. Деякі зведення про інформаційні потреби аудиторії можна одержати шляхом опитування. Опитування дає тільки картину тематичних інтересів аудиторії. Її необхідно доповнити аналізом характеру рольової діяльності представників різних груп населення в праці, сфері суспільного і духовного життя, побуту і родині.

Природа і зміст інформаційних потреб глибоко зв'язані з усією життєдіяльністю людини. Тому їхній аналіз повинний виходити не тільки зі сфери спілкування (як при тематичних інтересах). Необхідно приймати в увагу цілісну систему діяльності, у яку включена особистість. Як і будь-які інші потреби, інформаційні є побудником активності людей. Якщо вони не задовольняються повідомленнями, переданими ЗМІ, то аудиторія або шукає потрібну інформацію в інших каналах, або придушує потреби в такого роду інформації, а, отже, і свою активність у цій сфері. Тому важливо знати, яким образом задоволення (чи незадоволення) визначених інформаційних потреб може вплинути на характер і ефективність повсякденної діяльності людей, на їхню активність у різних сферах громадського життя. Адже вплив інформаційної діяльності ЗМІ за допомогою радіо, печатки і телебачення на суспільну свідомість виміряється не числом (чи навіть якістю) «дбайливо обрамлених» картинок, а здатністю цих засобів спонукати особистість, соціальну групу включитися в діяльність суспільства на різних рівнях – від безпосереднього, найближчого оточення до суспільних рухів світового масштабу.

Аналізуючи інформаційну діяльність ЗМІ в сукупністі зі змістом інформаційних потреб і їхнє задоволення різними, у тому числі і масовими, засобами спілкування, варто враховувати спосіб життя населення. Це дозволяє пояснити закономірності формування аудиторії ЗМІ, а також причини неоднакової ефективності використання окремих каналів інформації визначеними групами населення. Проведені соціологічні дослідження показують, що збільшення ролі телебачення в задоволенні інформаційних і культурних запитів особливо помітно в групах, чий спосіб життя характеризується, по-перше, підвищенням ступеня урбанізації серед населення малих міст і сіл, по-друге, великою кількістю вільного часу, по-третє, більшою орієнтацією на домогосподарок, по-четверте, обмеженими об'єктивними і суб'єктивними можливостями участі в активних формах духовного і громадського життя. У той же час такі характеристики способу життя, як проживання в культурних центрах, менша включенность у побутові турботи, підвищена активність участі в суспільній роботі, трудова діяльність, зв'язана з рішенням управлінських, суспільних і творчих проблем, породжують специфічний комплекс інформаційних потреб, що задовольняються читанням книг, газет і журналів. Тобто, підвищується потреба у інформаційній діяльності ЗМІ. Таким чином, якщо ефективність телебачення залежить від факторів внетрудовой сфери, то звертання людини до газет, журналам, книгам зв'язано в першу чергу з характером їхньої професійної діяльності, статутом особистості, тобто з його трудовою сферою. Це обумовлює вибір цілей інформаційної діяльності ЗМІ і критеріїв її ефективності. Функції, що виконують ЗМІ, виявляються різними для різних груп населення в залежності від способу життя, інформаційних потреб аудиторії.

Загальною тенденцією, що супроводжує поширенню урбанізованого способу життя і впровадженню загального середнього утворення в нашій країні, є збільшення розмаїтості інформаційних потреб, і звертання усе більшої частини населення до різних ЗМІ. З одного боку, це створює передумови для зростання ефективності системи масових комунікацій, а з іншої, підвищуються вимоги до змісту й оперативності переданих повідомлень.

Розгляд проблеми ефективності ЗМІ з погляду задоволення і розвитку інформаційних потреб аудиторії дає можливість більш точно визначити роль кожного конкретного каналу масової інформації в єдиному інформаційному просторі, виявити резерви і недоліки, що заважають злагодженої й ефективної діяльності всієї інформаційної системи.

Серйозною причиною виникнення міжнаціональних конфліктів, а також насильницьких дій у їхньому дозволі є нав'язування масовій свідомості через ЗМІ (особливо місцеві) стереотипів і забобонів, ворожості до сусідніх народів. У цьому змісті характерні результати великомасштабного соціологічного дослідження, проведеного серед приблизно 4 тис. чоловік, що представляють зайняте населення м.Дніпропетровська, м.Донецька, м.Кривого Рога та м.Харькова. Хоча воно було проведено в 2000 році, результати його як і в попередньому випадку, отражают і сьогоднішню реальну картину в цій сфері. На питання «Є такі національності, до яких Ви відчуваєте неприязне почуття?» позитивно відповіли у Дніпропетровську - 33 відсотка опитаних, в Донецьку - 21 відсоток, у Кривому Розі - 27 відсотків, у Харькові - більш 20 відсотків. Серед причин ворожості на перше місце респондентами висувався особистий досвід спілкування в побуті і на виробництві, на друге місце сформовані представлення про винуватців міжнаціональних конфліктів. На питання « Чи приходилося Вам у повсякденному житті зіштовхуватися з такими явищами, як недружелюбність, критичні висловлення про людей інших національностей?» позитивно відповіли в Дніпропетровську - 43 відсотка, Харькові - 33 відсотка, у Донецьку - 35 відсотків. Значна частка респондентів негативно відноситься до приїзду у своє місто (район) біженців з інших регіонів: 22 відсотка опитаних у Дніпропетровську, 30 відсотків - у Харькові, 23 відсотка - у Кривому Розі, 14 відсотків - в Донецьку.

Почуття ізольованості і розбіжність між соціальними групами збільшується фактичною відсутністю загальнонаціональних (загальнодержавних) друкованих засобів масової інформації. З ніколи центральних газет свій статус зберегли хіба що газета “Голос України”, "Урядовий кур”єр", та "Відомості Верховної Ради україни”".

Немаловажною проблемою сьогодні стає також і протидія політичному і релігійному екстремізму, що припускає вживання конкретних заходів по підвищенню відповідальності керівників і головних редакторів СМИ за пропаганду політичного і релігійного екстремізму, розпалення соціальної, расової, національної і релігійної ворожнечі.

Важливим інструментом регулювання в сфері електронних засобів масової інформації з позицій протидії екстремізму є ефективне використання ліцензування на віщальну діяльність.

Попередження, виявлення і припинення проявів політичного і релігійного екстремізму в діяльності засобів масової інформації забезпечується в процесі їхньої державної реєстрації, здійснення контролю за їхньою діяльністю, включаючи припинення діяльності засобів масової інформації в порядку, установленому федеральним законом.

Значну роль у протидії політичному і релігійному екстремізму в засобах масової інформації могло б мати максимально можливе використання потенціалу судових органів.

Представляється також доцільним створення міжвідомчої експертної комісії з правової оцінки кіно-, фото-, аудио-, відео-, продукції, друкованих видань і текстів публічних виступів на предмет наявності в них ознак політичного і релігійного екстремізму.

З метою забезпечення відповідності діяльності засобів масової інформації Конституції України і чинному законодавству виникає необхідність посилення керівного й організуючого початку в цій сфері з боку держави на основі можливого відтворення Міністерства печатки й інформації.

Утім, і самі ЗМІ, при всім різноманітті їхніх функціонально-технічних можливостей, знаходяться в складному становищі. Почати з того, що їм явно не вистачає позитивних прикладів будівництва економіки нового демократичного суспільства, на яких можна було б створювати і розвивати цивільну культуру. Так доцільно розробити й активно запроваджувати в життя антикризову програму, що містить ситуаційний аналіз, що розкриває мети, шляхи і засоби проведення реформ, їхні етапи, «технологію» проведення і т.п.

У таких складних умовах роль засобів масової інформації полягає в тім, щоб своєю діяльністю вони сприяли створенню сприятливої обставини творчого пошуку рішення складних суспільних проблем, і знайомили широкі кола населення з різними конструктивними точками зору, концепціями нашого подальшого розвитку, навіть якщо вони будуть відрізнятися від офіційно прийнятих урядом. Однобічна орієнтація ЗМІ на одну яку-небудь політичну позицію несумісна з процесом демократизації України.

Інформаційна діяльність ЗМІ покликана на сприяння державної стабілізації, соціально ефективної організації суспільства, враховувати економічний ресурс як держави в цілому, так і активних носіїв культури, традицій, соціальних і національних цінностей у їхньому розвитку. Розгляд державних та національних відносин як предметного лана ЗМІ підкреслює виняткову важливість преси, електроних засобів масової інформації як продуктивну силу в області масової свідомості, як діючого учасника формування нової політичної та економічної інфраструктури.

Такий підхід обумовлений тим, що саме ЗМІ у своїй інформаційній діяльності мають здатність перетворювати, стабілізувати, збагачувати (чи збіднювати) суспільство, тим самим зберегти і культивувати загальнодержавні і національні цінності, змістовно реалізувати взаємодію народів чи країни протидіяти їх взаєморозумінню, відкрити простір для передової економічної думки.

Таким чином, у сьогоденні інформаційна діяльність ЗМІ має богате значення як у політичному, соціальному так і в економічному житті держави та суспільства. За допомогою информацию о найголовніших подіях у світі та у державі.

Список використанної літератури.

1 Авдєєва О. “Масова інформація і суспільна думка молоді”\\. Київ. 1999.

2.Богомолова Н. Н. “Масова комунікація і спілкування.”\\ М., Знання.2000

3. Зайцева В. “Ефективність засобів масової інформації.” Харків, 2001.

4..Лозовский Б. Н.” Журналістський вплив на молодь.” Свердловськ. 1999.

5.Олешко В. Ф. “Інформаційна діяльність ЗМІ”. Харків, 2001.

6.Олешко В. Ф. “Заручники гласності” Харків.1999.