Педагогіка

«Урок з природознавства:

Джерела. Ріки. Рослинний та тваринний світ річок»

Мета. Продовжувати знайомство з найважливішим мінералом землі — водою. Повторити властивості води та її кругообіг в природі. Сформувати поняття про водой­ми; пояснити утворення джерел; дати поняття яро річку. Ознайомити учнів з річками своєї місцевості, України за­галом, з рослинним і тваринним світом річок. Розвивати мовлення і мислення. Виховувати бережливе ставлення до води, джерел і річок. Оберігати рослин та тварин, занесе­них до Червоної Книги України.

Обладнання. Казкові герої «Золота рибка», «Водограй», виставка книг, таблиці «Гірська річка», «Сплавлення лісу», «Річка рівнини», ілюстрації джерела, ставка, річки в різні пори року. Тлумачний словник школяра, ілюстрації тварин та рослин річки, картки, «комп'ютер», глобус, зошити, ак­варіум з картонними рибками.

Хід уроку

I. Організаційна частина.

Діти, сьогодні у нас на уроці гості. Привітайтеся, будь ласка, з ними.

З природознавства кілька уроків —

У світ незвичайний ще кілька кроків.

Світ природи пізнати маємо,

Багато цікавого ми вже знаємо.

Що таке рослини, де живуть синиці...

Хочем ще дізнатися, де взялась вода в криниці.

II. Актуалізація опорних знань.

На сьогоднішньому уроці ми продовжуємо знайомство з незвичайною речовиною — водою. Готуючись до уро­ку, діти працювали з тлумачним словником. Зачитайте, будь ласка, що ж таке вода?

Вода [вода] — прозора безбарвна рідина, яка знахо­диться в ріках, озерах, морях, океанах тощо, і в чистому вигляді не має запаху та смаку.

Микола Міщенко пише так про воду: «Якби мені дове­лося писати гімн всепланетному життю, неодмінно почав би його з величальної пісні на честь Води, і закінчив би щонайглибшою вдячністю цій живильній рідині». Чому таке поклоніння? Вода — це життя. Саме з води вийш­ли всі живі істоти, тому і ми — діти води. Вона вгамо­вує нашу спрагу, дає життя ланам, зігріває будинки, сте­литься перед кораблями...

Жива вода дає життя Всьому живому в світі.

Якщо живе жива вода, Тоді земля у квіті.

(Л.Забашта)

Хочу звернути вашу увагу на цікаві факти, які стосу­ються води.

1. За все життя людина споживає в середньому 50—60 тонн води.

2. При спразі бізони відчувають воду за 5—7 км.

3. Американський тушканчик взагалі не п'є води — йому досить вологи із зерняток.

4. Медузи складаються на 95—98% з води.

5. Вода буває різною: густою, мов кисіль; згубною, мов
   отрута; білою і розсипчастою, як пральний порошок; со­лоною; срібною, що вбиває мікроби; магнітною, що може виводити каміння з нирок; схожою на гуму, яку можна різати ножицями, та такою, що не замерзає при — 50° С,
   кипить при + 300° С. Про такі цікаві властивості води ви дізнаєтесь, коли будете вивчати хімію.

6. Щоб виростити 1 кґ овочів, потрібно затратити 2 тонни води!

7. Подивіться на глобус. Майже три чверті поверхні
   земної кулі вкрито цією дивовижною речовиною.

8. Якби розлити всю океанську воду по всій умовно розрівняній поверхні суші, шар води був би досить-таки чималим: близько 2,6 км!

Довго ще можна перераховувати такі цікаві факти, але до нас завітав маленький хлопчик Водограй, який хоче дізнатися, де ж на Землі зберігається вода? Допоможемо ми йому тоді, коли розшифруємо чарівні слова — тему нашого уроку, використовуючи «комп'ютер».

Тема: 3, 19,6, 19, 14,17,11.

6, 9, 7, 21, 7, 16, 1. 21, 12, 15, 11.

КОМП'ЮТЕР:

А БВГҐДЕЄЖ

123456789

3 Й І ї Й К Л М Н

10 11 12 13 14 15 16 17 18

ОПРСТУФХЦ

19 20 21 22 23 24 25 26 27

4 Ш Щ Ь Ю Я

28 29 ЗО 31 32 33

Молодці! Ви правильно розшифрували тему.

Тема уроку: ВОДОЙМИ. ДЖЕРЕЛА. РІКИ.

Сьогодні на уроці ми ознайомимось з такими водоймами, як джерела і ріки. Але спочатку учні нашого класу розкажуть Водограю, що вони знають про воду.

III. Перевірка домашнього завдання.

1. Приказки. прислів'я, прикмети про воду.

• Багато снігу — багато хліба.

• Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

• Ранні пташки росу п'ють, а пізні —
  слізки ллють.

2. Скоромовки.

Босий хлопець сіно косить, Роса росить ноги босі.

3. Загадки.

Не кінь, а біжить,

Не ліс, а шумить. (Річка)

Стоїть корито води налито. (Ставок)

Коли немає — чекають, а коли прийду — тікають. (Дощ)

В яку бочку не можна налити води? (В повну)

Де не можна просверлити дірку? (У воді)

4.Тест.

Вода стає твердою при:

а) 0° С;

б) -10°С;

в) — 1°С.
Вода може бути:

а) у двох станах;

б) у п'яти станах;

в) у трьох станах.

Вода знаходиться в твердому стані у вигляді:

а) льоду;

б) снігу;

в) дощу;
в) інею;
в) граду.

Життя на землі без води:

а) можливе;

б) неможливе.

5. Конкурс поетів (діти зачитують складені віршики про воду, джерело, річку).

6. Робота біля магнітної дошки (дібрати подібні карт­ки).

Газоподібний стан Сніг Град

Рідкий стан Лід Дощ

Твердий стан Іній Пара

Туман Роса

7. Фразеологізми.

Вийти сухим з води

У багатьох народів світу існував звичай: звинуваченого в чомусь випробовували водою. Дуже рідко кому щасти­ло уникнути смерті. Отже, про того, кому поталанило, го­ворили, що він вийшов сухим з води.

Золотий дощ

За народними переказами, Зевс був богом дощу, грому, батьком усіх богів і людей. До багатьох бо щоб зачарувати їх, Зевс з'являвся в іншій подобі. До красуні Данаї, яку за наказом батька заточили в підземелля він проник у вигляді золотого дощу.

Майже з того часу цей вираз став означати несподіване багатство, раптове збагачення.

Сьома вода на киселі

Це та вода, яка всьоме промиває борошно для киселю. Зрозуміло, що вона буде майже чистою: усе забрали з собою попередні води. Отже, у сьомій воді буде так мало від улюбленої народної страви — киселю, як у далекого родича якихось споріднених рис із певною людиною. Сьома вода на киселі — так називають дуже далеких родичів.

IV. Повідомлення нового матеріалу.

ДЖЕРЕЛЬЦЕ

Джерельце під вербою

Виблискує водою.

Прийду до нього й до ладу

Порозчищаю, обкладу.

Все дно камінням обмощу,

В пісок ні краплі не пущу.

задзвенить, і заспіва

Вода джерельна, мов жива.

(Т.Коломієць)

Робота з тематичним словником. Діти, хто знайшов визначення в словнику джерела, зачитайте, будь ласка.

«Джерело» — [дже"ре"ло] — потік підземної во, іншої рідини, що витікає на поверхню землі; те, l початок чому-небудь, звідки виходить щось.

Джерельна вода завжди чиста, холодна, її приємо пити. Джерельна, кришталева вода додає сили, здоров’я утворюється джерело, ми дізнаємося, попрацюва таблицею підручника на стор. 79.

Отже, місце, де на поверхню землі виходить підземна вода, називається джерелом. Джерела потрібно оберігати, розчищати, бо там, де є джерела водойми завжди поповнюються водою.

Робота у робочому зошиті (дати відповіді на пит

V. Фізкультхвилинка (малюнок качечки).

Вийшла качечка із двору, Підняла крильцята вгору, Відвела крильцята вбік, Ще й підскочила: скік, скік. Пішла до річки, нахилилась, Взяла водиці, гарно вмилась. Крильця в боки узяла, І додому знов пішла.

(Після виконання фізкультхвилинки учні сідають за парти).

Довгов'яза Лепетиха —

Буркітлива, а то тиха.

То повзе десь на околі,

То біжить на лузі, в полі.

Коли сонце довго гріє —

Зразу чахне та хворіє:

В спеку літньою порою

Слабне, робиться сумною.

Тільки ж добрий дощ пройшов —

Як вона здорова знов;

Знову жвава, говірка.

Що це таке? Це... (ріка).

(А. Разцветиков)

Так, правильно, — це річка. Розмова наша буде про різноманітність річок, їх значення, про тваринний і рос­линний світ річок. Зараз послухаємо вірш про річку, який підготувала Оксана.

НАША РІЧКА

Сама собою річка ця тече,

Маленька річечка, вузенька, як долоня,

Ця річечка — Дніпра тихенька синя доня,

Маленька донечка без імені іще.

Тече вона в городі в нас під кленом,

І наша хата пахне їй борщем.

Цвіте над нею небо здоровенне,

Солодкими хмаринами з дощем.

Ця річечка тече для клена і для мене,

Її й тоді я бачу, коли сплю.

Я річечку оцю, в городі в нас під кленом,

Як тата й маму, і як мед люблю.

(М.Вінграновський)

Що ж таке річка? Зачитаємо визначення з тлумачного словника.

«Ріка» — [р"і ка"] — постійний водяний потік з при­родною течією по руслу, від витоку вниз до гирла.

Щоб дізнатися, як утворюється річка, що таке русло, гирло, витік, опрацюємо малюнок на стор. 52.

Цікаво знати. Річка П'ярна викидає нечувану витівку: проплутавши понад 400 км, приносить свої води майже в те місце, звідки витікає. Річки бувають рівнинні та гірські (демонстрація таблиць).

Річечка, яка тече в нашому селі, називається Кам'янка. Річки нашої місцевості — Гнилий Тікич, Синюха. А як називається найбільша річка України? (Відповіді дітей). Дніпро — 2285 км, за довжиною посідає 26 місце в світі. Тече через те­риторію кількох країни, а початок бере в Росії.

В Україні є ще такі ріки: Дністер, Черемош, Дес­на, Тиса, Південний Буг та ін. Послухайте, будь ласка, легенду про те, звідки пішла назва річки Дністер.

ДНІСТЕР

Колись у давнину тут, де тече Дністер, плюскотів собі маленький струмочок, а вздовж нього подеку­ди жили люди. Були серед них мисливці і хліборо­би. І вели вони свій незвичайний календар. Кожен день позначали на піску, що був на березі струмка, мітками. Що не день, то нова мітка. По них люди зна­ли, скільки днів лишилось, наприклад, до весни...

Але одного разу струмок розлився. Коли вранці вода спала, вийшли люди на берег, а позначок нема.

• Хто дні стер? — бідкалися люди.

• Та хто? Струмок дні стер.

• З того часу і стали називати струмок, який дні стер,
  — Дністер.

Тепер це вже не струмок, а велика річка. А початок бе­ре вона аж у Карпатах з-під могутнього дуба, де вода б'є догори водограєм.

Ріки — це не тільки окраса землі, це душа врожаю, живі артерії планети, їх треба оберігати від забруднення. Якщо побачите, що хтось висипає сміття, зупиніть його. Найбрудніша річка в Європі — Рейн (виносить за рік 120 тонн заліза, 85 тонн ртуті, 1000 тонн миш'яку — отруй­них речовин). Тому, щоб не забруднювати воду річок, на заводах і фабриках ставлять очисні споруди.

Ріки — це не тільки багатство країни, а й домівка для багатьох тварин та рослин. А хіба можна жити без домів­ки? Звичайно, ні. Живуть тут бабки, клопи — водомірки, жуки-водолюби, бобри, ондатри, качки, жаби та ін. З де­якими ми сьогодні познайомимось. (Демонстрація ілюст­рацій).

КЛОПИ-ВОДОМІРКИ

Під час літніх прогулянок до водойм можна зустріти клопів-водомірок. Наче ковзаняр по льоду, швидко мчить водомірка. Назвали її так тому, що, ковзаючи по воді, во­на начебто вимірює її. Чому ж водомірка не тоне у воді? Тому, що тіло її легеньке, ноги широко розставлені, гус­то вкриті волосками, щоб не намокли у воді. Поміж во­лосками зберігається повітря. Живиться водомірка дрібними комахами, що падають у воду.

ЖУК-ПЛАВУНЕЦЬ

Живе плавунець у ставках, тихих заводях річок. Верхні крила темно-коричневого кольору, з жовтою смужкою по краях. Тіло жука овальне, сплющене, що допомагає пла­вати у воді. Задні ноги вкриті волосками (щетинками), і, відгрібаючи ними, як веслами, жук, наче підводний чо­вен, швидко пересувається у воді. Час від часу він піднімається на поверхню, щоб набрати повітря. Жук — плавунець-хижак. Він нападає на комах, рачків, пуго­ловків і мальків риб.

Понад берегом ріки

Табунцем пливуть мальки.

Де не взявся плавунець,

Мить — і врозтіч табунець:

Стережись того жука,

Він полює на малька!

Жуки-плавунці є окрасою природи, але коли їх багато в ставках, де розводять рибу, вони завдають шкоди, поїдаючи мальків риб.

ЩУКА

Вагою 65 кг і довжиною 1,5 метра, ця хижачка віддає перевагу стоячим водам, багатим рослинністю. Щуку ри­балки прозвали «річковим вовком». Нападає вона як на великих, так і на маленьких рибинок, а коли дуже голод­на, то може напасти і на гадюк, ссавців, каченят та гусе­нят. Ще одну назву має ця риба — річковий санітар. Ад­же в першу чергу вона нападає на хворих риб, і тим са­мим очищає водойми, не дає розповсюджуватися хворо­бам.

СУДАК

Пильно охороняє свою ікру і забезпечує приплив чис­тої води до гнізда. Дуже часто цим користується плотва, що відкладає свою ікру в те саме гніздо. Це досить див­но, бо плотва — основна їжа хижого судака.

КАРАСЬ

Карась не вимогливий до умов життя. Може жити навіть у стоячій воді, їсть все підряд. Колись на Сході ка­расів тримали у вазах для прикраси будинку.

ОКУНЬ

Окунь також хижа річкова риба. Є дані, що окунь, який жив у неволі, навчився за свистком стрибати через обруч, підвішений над водою.

ЦІКАВИНКИ ПРО МЕШКАНЦІВ ВОДОЙМ

За плідністю — рекордсмен місяць-риба, що відкладає 300 млн ікринок за один раз.

Найглибоководніша риба — морський язик, яка може жити на глибині 10 тисяч метрів.

„ «Найрозумнішою» рибою можна вважати дзьоборила. Його можна навчити грати в м'яча.

Жаби-поросятка, що живуть у новій Гвінеї, відкладають ікру просто на землю, а потім... висиджують! Це роблять вони для того, щоб ікра не висохла.

Найбільша в світі жаба голіадор, що живе в Африці, важить більше 5 кг, а в довжину досягає 40 см. А най­менша жаба короткоголов, довжина якої не перевищує 1,5 см.

Риба при небезпеці вистрибує з води, розправляє плав­ники, як крила, і летить над хвилями від 100 до 400 метрів.

Тіляпія має не рот, а ясла, дитсадок. Поки з ікринок не з'являться мальки, риба нічого не їсть. Після того, як мальки з'являються, риба починає їсти; при першій не­безпеці мальки ховаються назад до рота.

Прекрасний рослинний світ річок. Маленькі листочки ряски нагадують розсипаний горох, а от листки стріло­листу — справжні стріли! Ось летить «сніг» над рікою з качалок рогозу. Зачаровують своєю красою жовті глечики та латаття біле.

ЛАТАТТЯ БІЛЕ

Зацвіла лілея, Сонячна така! Тішуся я нею, Тішиться ріка.

Біло-білосніжно Світиться вона, Довга її ніжка Досягає дна.

Скільки білій квітці Променів дано.

Що від неї світиться Все піщане дно.

(П.Киритчинський)

У грецькій міфології німори — це молоді божества природи, її живодайних, цілющих і плодючих сил. Легенда розповідає про нерозділене кохання Німори і Геркулеса, через яке молода дівчина кинулась у воду і перетворилась в красиву квітку — лілею, або біле латаття.

Народні назви: водяна маківка, водяний лопушник, водяна лілея, балбатка, болотяна лілія, глечики білі, збаночки, капелюшки, листопруг, лотик, лопаття, момич, одалень, опріліух.

Латаття біле — водяна багаторічна рослина з горизонтальним повзучим товстим кореневищем. Листки плаваючі, овальні. Квітки білі, великі.

Лілея — найкрасивіша квітка блакитного прісноводдя України. В наших лілей пелюстки завжди білі, з ледве помітним рожевим, блакитним, жовтуватим відтінком. В Австралії та Китаї вони жовті, в Африці — блакитні, в Америці — червоні. З давніх-давен ця рослина була предметом поклоніння усіх народів світу.

У Стародавній Греції ця чарівна квітка вважалася символом краси та красномовності.

Римляни цінували цю квітку, як богиню води.

Єгиптяни теж поклонялися їй і вважали, що вона мі таємничий зв'язок з небесними світилами, бо розкривається вранці о 6 годині, а закривається о 18 годині вечора.

Північноафриканські індіанці стверджували, що водяна лілея утворюється з іскор, які впали з полярної та вечірньої зірок у той час, коли вони зіткнулися.

Наші пращури також обожнювали квітку латаття. Вважалося, що вона мала дивовижну здатність оберігати подорожуючих, її корінці носили на шиї.

До рослини, яка була оберегом, ставилися дуже чемно і бережливо: лагідно з нею говорили, квіток ніколи даремно не зривали, в хату не заносили, бо це загрожувало худобі.

Сьогодні лілея благає захисту в людей... від людей!

Лілея прийшла до нас з сивої давнини і дійшла до сьогодення кришталево чистою, овіяною легендами і казками, оспіваною поезією і піснями, і тому ми, земляни, зобов'язані прикласти всі зусилля, щоб ця рослина, неперевершена красуня — лілея, була завжди з нами, на радість нам і нашим нащадкам.

Перший крок до порятунку рослини — це занесення її до Червоної Книги і оберігання Законом.

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

До нас сьогодні на урок завітала золота рибка з цікавими завданнями.

Робота з картками-тестами (картки по варіантах).

Розв'язання цікавих задач.

Перевіримо, які наші хлопчики-рибалки. Спробуйте акваріума виловити рибку із задачею (задачі пов'язані темою уроку).

Гра-плутанка «Хитрий котик» (на плакаті котик, яки ловить рибу. Потрібно відгадати, яка рибка піймалася н, гачок).

VII. Домашнє завдання.

Золота рибка кожному з вас принесла по рибинці. Кому на парту потрапить червона рибинка, то він виконає домашнє завдання під № 1; кому потрапить синя рибка — домашнє завдання під № 2; жовта рибка — завдання під № 3.

Завдання № 1. Вивчити тексти «Джерело», «Річка» Підготувати розповідь про рослину або тварину річки, за несену до Червоної Книги

Завдання № 2. Читати тексти «Джерело», «Річка». Опрацювати стор. 189 — 190 тлумачного словника.