Поняття ідеального.

Відображення — це загальна властивість матерії. Рух — не що інше як всезагальний спосіб буття матерії. Сам рух тлумачиться як взаємодія, а відображення — це властивість матеріальних систем відтворювати у сво­їх змінах властивості інших систем, що взаємодіють з ними.

Свідомість як одна з форм відображення виникає на певному рівні розвитку матерії. В основі її лежить інформаційне відображення, яке з'являється у живій природі. Воно є таким типом відображення, за якого будь-яка система здатна використати його результати для своєї дії у зовнішньому середовищі або як здат­ність активного використання результатів зовнішнього впливу.

Інформаційне відображення має сигнальний харак­тер. Фактори зовнішнього середовища живий організм сприймає для реалізації своїх потреб, закладених про­грам щодо забезпечення життєдіяльності. Фактори і стан зовнішнього середовища не пов'язані безпосередньо з існуванням організму, тобто вони не задовольняють його біологічні потреби, але виконують роль сигналу, що означає настання ситуації, яка уможливлює їх задово­лення. Таким чином, механізм інформаційного відобра­ження опосередковується внутрішньою програмою організму. Наприклад, темрява не задовольняє потребу в їжі нічних мисливців, але настання темряви подає сигнал про початок полювання.

Інформаційне відображення має вибірковий харак­тер. Сприймаються не всі явища, сукупний вплив зов­нішнього середовища, а лише ті його фактори, які мають значення для реалізації внутрішньої програми орга­нізму.

Інформаційне відображення виникає на тому рівні розвитку живого, коли в організму з'являється певна свобода дії, принаймні здатність до зміни свого поло­ження у просторі, тобто руху в середовищі.

Вищим рівнем інформаційного відображення можна вважати випереджаюче відображення, його визначають як здатність організму змінювати свій стан, бути гото­вим відреагувати на вплив зовнішніх факторів у май­бутньому. Наприклад, деякі рослини виділяють отруту проти комах навіть тоді, коли комахи в цю мить жив­ляться сусідньою рослиною. Чим вищий ступінь розвит­ку живого організму, тим краще розвинута у нього здатність до випереджаючого відображення.

Рівні інформаційного відображення.

1. Подразливість — реакція у відповідь на вплив фак­торів зовнішнього середовища. Вона з'являється у най­простіших одноклітинних організмів і регулює пристосу­вальну поведінку.

2. Чуттєвість—здатність відчувати. Вона передбачає наявність органів чуттів, нервової системи. Як рівень відображення чуттєвість характеризується тим, що орга­нізм реагує на зовнішні, безпосередньо біологічно ней­тральні для нього явища середовища. Він також отри­мує сприйняття дійсності, які, з одного боку, диферен­ціюють її властивості, а з другого — найсуттєвіші і зна­чущі. Чуттєвість — це початкова форма психіки.

3. Психічний образ. Він є основою і механізмом орієнтаційно-дослідницької діяльності, яка властива вже високорозвинутим тваринам. За допомогою психічного образу відбувається відображення зовнішнього світу, його властивостей і процесів, особливо нових і мінли­вих. Відтак йде моделювання об'єктивної реальності та поведінки в ній у внутрішньому плані, в психічному образі суб'єкта. Опісля — проекція образу на об'єктив­ний світ і контроль за дією суб'єкта у зовнішній дій­сності.

За своєю природою психічний образ є функціональ­ною реальністю. Він виникає як результат взаємодії

суб'єкта і об'єкта відображення. Зміст психічного обрaзу — це передусім відображення властивостей об'єктив­ної реальності, і без об'єкта повний образ неможливий. З другого боку, образ неможливий і без суб'єкта відо­браження, оскільки це відображення не у світі об'єктів, а в психіці суб'єктів.

Цей взаємозв'язок суб'єкта та об'єкта розкриває сут­ність ідеального. Ідеальне — не що інше як матеріальне, але перетворене, відбите у психіці. Ідеальне—це відо­браження матеріального, тобто світу об'єктів, але існує воно у суб'єкті відображення, як зміст психічного образу.

Ідеальне є гносеологічною протилежністю матеріаль­ного. Матеріальне — сам об'єкт і його властивості, об'­єктивна реальність. Ідеальне — образ об'єктивної реаль­ності, тобто суб'єктивна реальність. Ідеальне є гносео­логічною сутністю свідомості, яка визначається у мате­ріалістичній філософії онтологічне єдиною з матерією, але за своїми властивостями, гносеологічне їй проти­лежна.