Тема 1: Предмет, мета і зміст курсу “Організація виробництва”

Лекція

План.

1. Суть і завдання організації виробництва.

2. Предмет і зміст курсу.

1. Суть і завдання організації виробництва.

Під організацією виробництва розуміється координація і оптимізація в часі і просторі всіх матеріальних і трудових елементів виробництва з метою досягнення у визначені строки найбільшого результату з найменшими затратами.

Перехід на ринкові відносини координально міняють погляд на організацію виробництва, яка створює умови для найкращого використання техніки і людей в процесі виробництва і тим самим підвищує його ефективність.

На перший план в організації виробництва висувається нова мета виробництва, яка дає змогу в любий момент перебудувати виробництва на випуск інших видів продукції при зміні попиту на неї з найменшими затратами, а також це повинно бути виробництво високої культури, яке створює умови для випуску високоякісної продукції точно у визначені терміни, яка може бути конкурентоспроможною на ринку.

Все це говорить про те, що організація виробництва має багатопланове завдання, рішення яких дозволить відповісти на питання, що має робити підприємство, щоб успішно господарювати ?

Для керівників і спеціалістів підприємства можливості для успішного ведення господарювання відкриваються тільки тоді, коли вони ясно оцінюють стан свого виробництва, тверезо оцінюють перспективи для досягнення поставленої мети.

Кожне підриємство має свої специфічні завдання організації виробництва – комплекс завдань по забезпеченню сировиною, найкраще використання робочого часу та робочої сили, поліпшення асортименту і якості випуску продукції, освоєння нових видів продукції. На практиці багато завдань по організації виробництва вирішують технологи, тому важливо розрізняти функції технології і функції організації виробництва.

Технологія визначає способи і варіанти виготовлення продукції. Функцією технології є визначення можливих типів машин для виробництва кожного виду продукції, інших параметрів технологічного процесу, тобто технологія визначає – що треба зробити з предметом праці і при допомозі яких засобів виробництва, щоб перетворити його в необхідний продукт.

Функція організації виробництва – це визначення конкретних значень параметрів технологічного процесу на основі аналізу можливих варіантів і вибору найбільш ефективного у відповідності. З метою і умовами виробництва, або інакше, як краще задіяти предмет і знаряддя праці, а також саму працю, щоб перетворити предмет праці в продукт необхідних властивостей з найменшими затратами робочої сили і засобів виробництва.

В кожному конкретному випадку організація виробництва обгрунтовує ефективність міроприємств, що здійснюються, тому що для підвищення організації виробництва потрібні не тільки окремі міроприємства, які забезпечують підвищення продуктивності обладнання або зниження трудомісткості, або поліпшення якості продукції, або зниженням затрат сировини. Ефективність виробництва визначається методами ефективного використання елементів виробництва в їх сукупності.

Особливість організації виробництва – це взаємозвязок елементів виробництва і вибір таких методів і умов їх використання, які в найбільшій мірі відповідають меті виробництва.

Завдання організації виробництва:

• поглиблення спеціалізації;

• вдосконалення форм організації виробництва;

• швидка (гнучка) переорієнтація виробництва на інші види продукції;

• забезпечення пезперервності і ритмічності виробничого процесу;

• вдосконалення організації праці і виробництва в просторі і часі;

• створеня логістичної системи.

Якщо завданнями технології являються підвищення потенційних можливостей збільшення об’єму вироблюваної продукції, поліпшення її якості, зниження норм розходу ресурсів при її виготовленні, то організація виробництва визначає методи і умови для досягнення цих можливостей з врахуванням зовнішніх і внутрішніх умов роботи підприємства.

Для того, щоб підприємство добре працювало необхідно весь час слідкувати за його роботою, а саме постійно підвищувати вимоги до конструктування, виготовлення, монтажу і наладки обладнання; встановлювати оптимальні експлуатаційні режими їх роботи, виявляти причини простою обладнання. Основною причиною простою обладнання являється невідповідальність оперативно-виробничого планування і матеріально-технічного забезпечення. На ряді підприємств оперативне планування здійснюється без належного обгрунтування, відсутні розрахунки оптимальних об’ємів виробництва, складських запасів сировини і матеріалів, незавершtного виробництва.

Оптимальний рівень запасів повинен визначатися для кожного підприємства виходячи із особливостей асортименту продукції, техніки, технології, організації виробництва з врахуванням особливостей поставок сировини і збуту готової продукції.

Крім цього до завдань організації виробництва відноситься скорочення тривалості виробничого циклу, безперебійне забезпечення сировиною, матеріалами при зменшенні запасів сировини і матеріалів, а також готової продукції.

Серед причин, які пояснюють неповну загрузку встановлено обладнання і неповне використання машин на протязі всього режимного часу необхідно виділити невідповідальність структури асортименту машин і диспропорцію у виробничій потужності цехів підприємства.

Тому завданнями організації виробництва є вдосконалення асортименту, визначення оптимальної спеціалізації підприємств, виробничих потужностей, реконструкції і технічного переозброєння виробництва.

2. Предмет і зміст курсу.

Організація виробництва – це економічна наука, яка займає ведуче місце серед суспільних наук, так як вони вивчають виробничі відносини – відносини між людьми в процесі виробництва.

Об’єктом курсу являється промислове підприємство, яке розглядається в курсі як виробнича система.

Предмет курсу – це вивчення методів і засобів нацбільш раціональної організації виробництва.

Організація виробництва – це особливий вид людської діяльності по створенню і вдосконаленню виробничої системи.

“Організація виробництва” вивчається в тісному зв’язку з іншими науками – технологія, забезпечення матеріальними ресурсами, комерційна діяльність, бухгалтерський облік і аналіз, економіка підприємства, організація і нормування праці, управління, маркетинг та інші.

Вивчення курсу – це оволодіння основними принципами та методами організації промислового виробництва, надбання необхідного практичного досвіду і на цій основі досягнення високих результатів в виробничо-господарській діяльності підприємства.

Курс передбачає вивчення вузлових питань економіки в даній області і використовує об’єктивні економічні закони.

Любі організаційно-технічні рішення, методи виготовлення продукції, виконання виробничих операцій, методи господарювання, якими би вони вдалими, ефективними не були сьогодні, завтра можуть бути поліпшенні або замінені на більш вдосконалені під дією науково-технічних досягнень зміни умов виробництва. Діалектичний метод дозволяє розглядати організацію виробництва як безперервну творчу роботу, результатом якої являється підвищення ефективності виробництва.

Вирішення завдань курсу можливе на основі системного підходу – якийвизначає комплексе вивчення об’єкту курсу – промислове підприємство як виробнича система. Системний підхід дозволяє оптимізацію роботи всієї виробничої системи в комплексі, як одне ціле, а не по окремих частинах.

Організація виробництва починається з промислового підприємства, яке розглядається як виробнича система зі всіма характерними для неї властивостями.

Курс знайомить з виробничою структурою підприємства, розкриває поняття виробничий процес і розглядає принципи і методи його раціональної організації, можливі види руху предметів праці, вивчає методику вивчення довжини виробничого циклу.

Крім того вивчається виробнича потужність підприємства, організація технічного обслуговування підприємства.

Спеціалісти повинні знати:

• вирішення завдань, які виникають в виробничо-господарській діяльності підприємства при виборі раціональних варіантів організаційно-планових рішень, які забезпечують ефективність виробництва;

• вміти організовувати роботу виробничого підрозділу;

• оволодіти методами аналізу виробничо-господарської діяльності, раціональної організації виробничого процесу;

• знаходити і використовувати внутрішні виробничі резерви;

• застосовувати організацію, нормування і оплату праці для підвищення ефективності;

• реагувати на зміну попиту.

Вступ.

В нових ринкових умовах господарювання підприємство несе повну відповідальність за результати своєї роботи. А це вимагає від них адекватної зміни в підготовці спеціалістів.

Основна мета підприємства – це є забезпечення споживача необхідною йому продукцією або послугами в задані терміни, необхідної якості з мінімальними затратами для виробника. При вирішенні цієї проблеми в умовах ринкової економіки головним є споживач.

Щоб вижити підприємству повинно постійно думати про якість своєї продукції і зниження затрат на її виробництво. Це завдання керівних працівників і спеціалістів підприємства визначає стратегію і тактику організації виробництва.

При розробці і реалізації виробничої політики, яка має своєю метою пристосування підприємства до вимог ринку, керівникам і спеціалістам підприємства необхідно тримати в полі зору широкий круг запитань, які стосуються не тільки сфери виробництва. Вони мають собі визнати – що виробництво – це тільки частина процесу, який весь час оновлюється. Розвивати виробництво, збільшувати його потужність, тобто добре організовувати комплекс всіх робіт на підприємстві можна тільки тоді, коли добре знаєш умови ринку, тобто те, що від тебе чекають.

Курс включає в себе вивчення:

• організаційні принципи побудови виробничих підрозділів підприємства як виробничої системи;

• економічно ефективна побудова виробничих процесів в часі;

• забезпечення скорочення циклу виробництва;

• організаційні умови вибору економічно ефективних технологічних процесів;

• раціональні форми організації роботи по технічній підготовці і освоєнню виробництва нової продукції;

• організаційні фактори, які забезпечують підвищення якості продукції.