Людина і довкілля.

Людство – частина біосфери, з якої воно бере всі засоби для існування. Перетворююча діяльність людини в біосфері настільки велика, що може бути порівняна лише з грандіозними геологічними процесами.

З історії відомо, що людина далеко не завжди розумно підходила, та навіть і сьогодні підходить до використання природних скарбів нашої планети. В результаті нераціональної діяльності людина лише протягом кількох останніх сторіч безслідно знищено багато видів рослин і тварин.

Часто гідротехнічні споруди позбавляють риб можливості досягти своїх нерестилищ. Випускання недостатньо очищених промислових відходів у водойми згубно діє на життя. Вирублення лісів без урахування їхнього відновлення спричиняє обміління річок і ерозію ґрунтів. На даний час збільшується потреба у воді на побутові та промислові цілі. Перед людством нависла загроза водного голоду. Проблема прісної води має бути вирішеною в найближчі роки.

Промислові підприємства і транспорт забирають із атмосфери величезну кількість кисню і забруднюють її шкідливими газами. Неконтрольоване використання атомної енергії забруднює біосферу радіоактивними речовинами.

Значна кількість промислових відходів є мутагенами, які можуть порушувати генотип рослин, тварин, людини, стати причиною спадкових хвороб і аномалій розвитку.

Сьогодні, коли людство усвідомило, до яких згубних наслідків веде хижацьке споживацьке відношення до природи. В нашій країні, і у всьому світі приймаються міри по охороні природи.

Екологія людини та її значення для гармонізації відносин людства та довкілля.

З кожним повним кроком технічного прогресу зростає могутність людини та її влада над природою. Водночас зростає і розуміння небезпеки такої влади. Адже природа – це єдиний організм, часткою якої є і сама людина.

Проблеми взаємодії між живими організмами та середовищем їх існування вивчає екологія. Одним із її розділів є екологія людини – це міждисциплінарна наука. Що вивчає закономірності взаємодії людини з навколишнім середовищем, динаміку росту народонаселення, збереження здоров’я, вдосконалення фізіологічних і психічних можливостей людини. Екологію людини можна розглядати як екологію популяційного виду Homo sapiens. Екологія людини вивчає вплив зовнішнього середовища на людський організм. Під зовнішнім середовищем слід розуміти частину навколишнього середовища, що безпосередньо контактує з епітелієм шкіри і слизових оболонок, впливає на всі види рецепторів, які сприймають навколишній світ з їх індивідуальними особливостями.

Вода і харчові продукти, які контактують з епітелієм травного каналу, шар повітря, що оточує людину і прилягає до шкіри, епітелію слизових оболонок органів дихання, предмети, з якими безпосередньо контактує шкіра людини, є для людини зовнішнім середовищем. Поняття зовнішнього середовища суто індивідуальне для кожної людини.

Вплив екологічних факторів на організм людини.

Екологічні фактори – будь-які елементи, умови зовнішнього середовища, що здійснюють той чи інший вплив на людину та інші живі організми, до яких у організмів виникає пристосування. У процесі еволюційного розвитку кожний вид організмів пристосовується до певних умов, поза якими існувати не може. Всі фактори, переплітаючись, створюють комплекс умов. В яких існують організми і поділяють на абіотичні, біотичні і антропогенні фактори.

Абіотичні – це компоненти та явища неживої, неорганічної природи, що безпосередньо чи опосередковано впливають на живі організми. До них належать вологість повітря і кількість опадів, температура повітря, кількість світла, тривалість дня і ночі. Режим вітрів, тиск повітря, газовий склад атмосфери, висота над рівнем моря, рельєф.

Біотичні – це сукупність факторів органічного, тобто живого. Світу (рослинність, тваринний світ, мікроорганізми, віруси), які діють на організми.

Антропогенні – зумовлені присутністю людини, її трудовою діяльністю, яка змінює природне середовище і цим впливає на живі організми і чисельність їх популяцій. Саме ці фактори є найзначнішими за масштабами і характером дії. Людина може впливати на організми безпосередньо і опосередковано.

Фактори ризику – це фактори, які статистично достовірно зменшують тривалість життя. У зв’язку з розвитком цивілізації і змінами екологічної обстановки з’явилось багато різних хвороб, які називають „хворобами цивілізації”, а факторами ризику вважають явища, які викликають загальні порушення обміну речовин і охоплюють суспільство в цілому, їх можна об’єднати у певні групи, а саме: гіпокінезія, аліментарні фактори, емоційний стрес та ксенобіотики.