Арніка гірська — Arnka montana L.

Родина айстрові (складноцвіті) —Asteraceae (Compositae). Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 60 см, з корот­ким циліндричним кореневищем, від якого відходять численні тонкі придаткові корені. Стебло пряме або малогілчасте у верхній частині, опушене короткими волосками. При корені стебла є 4—6 супротивних корот-кочерешкових яйцевидних цілокраїх лист­ків, зібраних у розетку.

Листки на стеблі супротивні, сидя­чі, напівстеблообгортні, обернено-яййе-видні, цілокраї. Суцвіття — пряме або похилий квітковий кошик, який охоплює яечно-жовті крайові язичкові і оранжево-жовті трубчасті квітки. Крайові квітки з тризубчастим, а трубчасті — з п'яти­зубчастим відгином. Плід — сім'янка з чубком.

Цвіте у червні-липні. Росте на схилах гір, у чагарниках, на лісистих луках. Райони поширення — Карпати, Чер­нівецька область (Вижницький район), Закарпаття (Березнянський, Рахівський райони); дуже рідко зустрічається у Бі­лорусії, Латвії, Литві.

Для виготовлення ліків використовують кошики цілком, квіт­ки з квітколожем і обгорткою. Збирають під час цвітіння (зрізуючи їх біля самої основи) погожими, ясними днями, після того, як спаде роса, і не­гайно сушать.

Квітки арніки гірської містять барвник арніцин, жир (до 40%), віск, смолу, жовтий пігмент, фумарову, яблучну і молочну кисло­ти, білок, камедь, дубильні речовини, мінеральні солі, невелику кількість ефірної олії (0,04—0,4%) та інші речовини.

Застосовують: 1) при забитих місцях, порізах, саднах, дрібних пораненнях і кровотечах — тампони, змочені водною настойкою або відваром 2 чайних ложок квіток арніки гірської в 1 склянці води або ж готовою (аптечного) настойкою 2 чайних ложок арніки, роз­веденою в 1 склянці охололого окропу, прикладають до ураженої ділянки; 2) як засіб, що заспокоює нервову систему і серце,— відвар і столової ложки арніки в 1 склянці води п'ють по і столо­вій ложці 3—4 рази на день; 3) як жовчогінний засіб.

Оман високий – Inula helenium L.

Для лікунання використовують кореневище з корінням другого року життя рослини

Хімічний склад: ефірна олія (1—3%), до складу якої входить геленін, алантол. проазулен, інулін (44%), псевдо-інулін, інуленін; оцтова і бензойна кислоти, гіркоти.

Фармакологічні властивості. Оман високий застосовують як відхаркувальний, легкий потогінний, жовчогінний, проти-проносний, глистогінний, сечогінний і бактерицидний засіб. Він поліпшує травлення; нормалізує діяльність травного ка­налу, регулює обмін речовин.

Показання до призначення: катар верхніх дихальних шляхів, бронхіт, трахеїт (з великою кількістю харкотиння), астма бронхіальна, туберкульоз легень, гастрит з пониженою кислотністю, метеоризм, спазм гладеньких м'язів шлунка і кишок, понос, глистяна інвазія, жовтяниця, гіпертонічна хво­роба, артрит, радикуліт, хлороз, тромбофлебіт, маткові кро­вотечі, білі, цинга, парша, екзема, лишай, нейродерміт, гнійні рани на шкірі, цукровий діабет (замість цукру і крохмалю).

Способи застосування. Внутрішньо — відвар (20 г по­дрібненого кореневища на 200 тил окропу) по 1 .столовій ложці, екстракт рідкий або спиртову настойку — по 20— 30 крапель 3 рази на день.

Зовнішньо —відвар використовують для компресів, про­мивань, примочок, ванн.

Конвалія звичайна – Convallaria majalis L.

Для лікування використовують квіти і листя або всю надземну частину.

Хімічний склад: глікозиди конвалятоксин (0,3—0,4%) і конвалямарин, ефірна олія, конваляринова кислота, сапоні­ни, аспарагін, цукор, крохмаль, органічні кислоти (лимонна, яблучна).

Фармакологічні властивості. Конвалія регулює діяльність серця, підвищує його працездатність, збільшує діурез.

Показання до призначення: аритмія, невроз серця, екст­расистолія, біль у ділянці серця, хронічний ендокардит, знач­не фізичне навантаження, нервові потрясіння, епілепсія, без­соння, тіреотоксикоз, хвороби очей, використовується як се­чогінний, заспокійливий й легкий проносний засіб.

Способи застосування. Внутрішньо — настій (6 г квітів на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці або спиртову настой­ку— по 10—15 крапель на прийом 3 рази на день.

Для промиванря очей застосовують настій (15 г квітів на 200 мл окропу).