Реферат на тему:

КАДИЛО МЕЛІСОЛИСТЕ,
КАЛАНХОЕ

КАДИЛО МЕЛІСОЛИСТЕ
(добрівник, добрівчик, доброцей, дубравка, дубрівник,
дубровка пахуча, кадельник, кадило бабине, кадило пахуче,
лист пчільний, пчільник, язик гадини)
Melittis melissophylum (Melittis grandiflora)

Багаторiчна трав'яниста рослина родини губоцвiтих. Стебло чотиригранне, до 80 см заввишки. Листки темно-зеленi, яйцеподібнi. Рослина волосистоопушена, з яйцеподібними або еліптичними зарубчастими черешковими листками, пахуча. Квiтки в однобічних кільцях, зигоморфнi, бiлi або блiдо-рожевi, трубчастi. Віночок білий, з рожевою зверху середньою лопаттю нижньої губи. Цвiте у травні - червнi. Плід сухий, розпадається на 4 однонасiнневi горiшки. Вся рослина має приємний запах.
Росте в Карпатських лiсах.
Для лiкарських потреб збирають надземну частину рослини пiд час цвiтiння.
Рослина мiстить вiтамiни, ефiрнi олiї, органiчнi кислоти, макро- та мiкроелементи, цукри, дубильнi речовини.
Галеновi препарати кадила мелiсолистого мають спазмолiтичну, бактерiостатичну, судинорозширювальну, противірусну, протиалергiчну, протизапальну, цитостатичну (протипухлинну) дii.
Застосовують галеновi препарати рослини при серцевiй недостатностi, нервових розладах, запальних процесах шлунково-кишкового тракту, гепатитi, холециститi, колiтi, пневмонiї, бронхiтi, циститi, алергiчних дерматитах, грипi, злоякiсних пухлинах, туберкульозі легень.
Мiсцево використовують для ванн, компресiв та в косметицi, при запальних процесах на обличчi, вуграх, для обробки інфікованих ран.
Травою кадила мелiсолистого ароматизують чай. Кадило мелiсолисте є ефективним засобом для боротьби з міллю (пучечки трави розмiщають у шафах з одягом та бiлизною).
Внутрiшньо - настiй трави (20 г сировини залити 200 мл окропу, настоювати 45 хв) пити по 1 ст ложцi 4 рази на день. Настоянку трави кадила (10 г сировини залити 100 мл 70% розчину спирту, настоювати 20 днiв) приймати по 25 крапель 4 рази на день.
Зовнiшньо - настiй трави (1:10) використовують для компресiв, примочок, обмивань, гiгiєнiчних ваннн.

КАЛАНХОЕ
Kalanchoe pinnata

Багаторічна трав'яниста вічнозелена сукулентна рослина родини товстолистих. Стебло міцне, м'ясисте, до 150 см заввишки, при основі часто дерев'яніє. Листки супротивні, коротко черешкові, соковиті, товсті, ясно-зелені, з червонуватим відтінком.Квітки двостатеві, трубчасті, зеленаво-біло-рожеві, прямостоячі, зібрані в верхівкове волотисте суцвіття. В умовах кімнатної культури цвіте тривалий час. Плід - листянка.
Батьківщина каланхое перистого - тропічна Африка, Мадагаскар, острови Зеленого Мису, Коморські острови. В Україні каланхое вирощують як кімнатну декоративну рослину.
У медичній практиці використовують сік рослини. Для одержання його використовують свіже листя разом з трав'янистою частиною стебла. Перед переробкою сировину витримують 7 діб у темному та прохолодному (5 - 100 С) місці.
У надземній частині рослини є полісахариди, катехіни, дубильні речовини, флавоноїди, органічні кислоти, ферменти, кислота аскорбінова, макро- та мікроелементи.
Сік каланхое має антисептичні й протизапальні властивості, низьку токсичність, сприяє швидкому очищенню ран, виразок від некротичних тканин, прискорює їхню епітелізацію. Сік рослини сприяє загоюванню ран й термічних опіків, пригнічує утворення грануляційної тканини проліферативній фазі запалення, спричиненаї різними речовинами. Препарати каланхое (сік, мазь) застосовують у хірургії, стоматології, акушерсько-гінекологічній, офтальмологічній та отоларингологічній практиці. В хірургії сік використовують для лікування довгонезаживаючих ран, трофічних виразках гомілки, при пролежнях, гнійних процесах, що супроводжуються відмираннім тканин. При інфікованих ранах і виразках до соку 5 - 7 днів додають антибіотик, до якого чутлива мікрофлора. При лікуванні фурункулів, панариціїв, флегмон, абсцесів та інфікованих ран застосовують мазь каланхое в поєднанні з олією звіробою. Олія звіробою має бактеріостатичні властивості. Після затухання запального процесу й появи грануляцій використовують мазь каланхое, яка стимулює репаративні процеси. У стоматології сік каланхое використовують у вигляді аплікацій або аерозольних інгаляцій при гінгівітах, пародонтозі, афтозних стоматитах. Сік і мазь каланхое використовують в акушерсько-гінекологічній практиці для лікування ран промежини, ерозії шийки матки, ендоцервіциті та тріщинах сосків. Соком каланхое лікують і ураження очей (кератит, кон'юнктивіт, ушкодження рогівки, опіки очей). Сік каланхое ефективний при лікуванні тонзиліту, ангіни, гнійних запаленнях вуха, риніт тощо. Розведений з водою сік закапують у ніс, і він викликає сильне чхання, коли є потреба прочистити гайморові порожнини, при простудах.