РЕФЕРАТ

на тему:

“Видатні мікробіологи.

Володимир Дмитрович Тимаков”

Величезне поширення інфекційних захворювань під час громадянської війни змусило органи охорони здоров’я молодої Радянської республіки особливу увагу приділити протиепідемічним заходам. Лише після ліквідації епідемій створилися умови для наукової розробки теоретичних питань і для здійснення одного з основних завдань медицини – ліквідації інфекційних захворювань у країні взагалі.

Багато було присвячено робіт одній з провідних проблем мікробіології – мінливості і спадковості мікробів. Було доведено мінливість їхніх спадкових властивостей під впливом різних факторів зовнішнього середовища. Велике значення мали досліди з мінливості мікроорганізмів під впливом хіміотерапевтичних засобів, зокрема антибіотиків. За допомогою цих дослідів виявлено закономірності формування стійких форм мікроорганізмів, що дали змогу зробити методи запобігання таких форм.

Основні праці у вивченні фільтрівних форм мікроорганізмів належать вітчизняним ученим. Виявлено їхню роль у патогенезі, зокрема в рецидивах і хронічних формах перебігу захворювань (М.Пєшков, Б.Н.Ільяшенко, Г.П.Івашина, В.Д.Тимонов). Радянські мікробіологи провели велику роботу з систематизації мікробів на грунті не лише морфологічних і біологічних властивостей, а й генетичних взаємовідносин.

В СРСР було ліквідовано одне з найпоширеніших протозойних захворювань – малярію. Завдяки застосуванню загальнодержавної системи заходів, розроблених вітчизняними ученими. Велике досягнення та внесок здійснив учений та організатор охорони здоров’я Володимир Дмитрович Тимаков.

Він родився в 1905 році на Рязанщині в сільській родині. З перемогою Жовтневої революції в село прийшло нове життя. Всюди Тимаков з відзнакою закінчив середню школу, багато працював у комсомолі, який дав рекомендацію йому в вищий учбовий заклад. Він вступив на медичний факультет Томського університету, який закінчив в 1929 році.

Вже будучи студентом він виявив велику цікавість до мікробіології, яку викладав професор Бутигін.

Після закінчення інституту Тимаков вступив в аспірантуру. Після чого став асистентом кафедри і одночасно завідуючим відділом Томського бактеріологічного інституту.

Талановитий дослідник і організатор був помічений і переведений в Туркменський інститут мікробіології і епідеміології, де під керівництвом професора В.В.Ступнева захистив кандидатську дисертацію, присвячену профілактичним препаратам проти кишкових інфекцій.

В передвоєнні роки він завершив обширний цикл дослідів по прикладній імунології і захистив докторську дисертацію про вакцини проти тифу і паратифу. В 1941 році В.Д.Тимаков вступив в комуністичну партію, в скорому часі став народним комісаром охорони здоров’я Туркменської соціалістичної республіки. Цікава і різноманітна була його робота в той час: організація медичних закладів великого потоку евакуйованих. протиепідемічна і науково-дослідна підготовка кадрів. Втім, що в важкі воєнні умови було забезпечено санітарно-епідемічне благополуччя Туркменії, а також інших середньоазіатських республік, велика заслуга В.Д.Тимакова.

Він був не просто наркомом, він був видатним народним комісаром, залишаючись в той час видатним вченим.

Не дивно, що коли була організована академія медичних наук СРСР, пост директора інституту епідеміології і мікробіології був запропонований В.Д.Тимакову. Наукові досліди Тимакова були присвячені вивченні L-форм бактерій і родини мікоплазм (в 1974 році за цикл дослідів В.Д.Тимонов і Г.Я.Нагон були нагороджені Ленінською премією), проблеми вірулентності, генетики і біології шиген, молекулярної біології і генетики мікроорганізмів, біології плазмід і переліку інших питань. Одночасно В.Д.Тимаков веде велику викладацьку роботу – близько 30-ти років він завідував кафедрою мікробіології та ще працював мікробіологом в лабораторії.

В.Д.Тимаков як видатний організатор науки проявив себе керівній роботі в СРСР на Сумщині. Його діяння та роботи були нагороджені золотими орденами та медалями і був героєм соціалістичної праці. Був призначений почесним членом багатьох закордонних академій. Є автором багатьох книжок та підручників, посібників. Таких як: підручник для студентів медичних інститутів “Мікробіологія”, “Історія медицини” та інші.

Список використаної літератури:

1. Підручник “Мікробіологія”

В.Д.Тимаков, ст.8-19.

2. “Історія медицини”

А.С.Вергератський.