ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН У ПРИРОДІ ТА ГОСПОДАРСТВІ ЛЮДИНИ.

БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВЕГЕТАТИВНОГО РОЗМНОЖЕННЯ.

Значення вегетативного розмноження рослин у природі та господарстві людини.

Вегетативне розмноження – це безстатеве розмноження шляхом регенерації у рослин, тканин і організмів. При цьому нові особини утворюються з коренів, стебел або листків батьківського організму. Особини, які виникають від одного материнського організму мають однаковий генотип, а їх сукупність називається клоном.

Розрізняють природне і штучне вегетативне розмноження.

1.Природне:

- В основному властиве багаторічним травам. На кожному пагоні з бруньки виростають надземні пагони, які потім відділяються від відмерлих старих пагонів і виростають у цілком сформовану молоду рослину (пирій).

- Цибулинами. Найчастіше таким способом розмножуються рослини з родини лілійних та амарилісових (цибуля, тюльпан, нарцис).

- Надземними видозміненими пагонами (вуса), стелячись по землі, вони утворюють у вузлах додаткові корені і листкові бруньки, що виростають у вертикальні пагони. Старі меживузля повзучих пагонів відмирають, а молоді продовжують рости і розмножуватись. Так розмножуються суниці.

- Живцями. Відламана гілка тополі, верби укорінюється.

- Кореневими паростками, тобто розмноження за допомогою додаткових бруньок, що утворюються на коренях і розвиваються в надземні пагони – так звані кореневі паростки. До таких рослин належать осика, тополя, вільха, акація, бузок, малина, ожина, вишня.

- Бульбами, так розмножується картопля топінамбур.

- Листками –фіалка, бегонія.

2.Штучне:

- Розмноження поділом (кущів – бузок, кореневищ – іриси, бульб – картопля, коренів – малина). Бульби можна розділити на декілька частин, і якщо відрізана частина матиме хоч одну бруньку, вона утворить пагін, з якого виросте молода рослина.. Розмноження поділом кущів найчастіше практикують у декоративному садівництві.

- Розмноження виводками, живцями. Живцем називається частина рослини, відрізана від неї для вегетативного розмноження; це можуть бути і частини стебел і частини коренів і частини листків. Найчастіше розмножують рослини за допомогою особливих живців. Здерев’янілі живці весною висаджують у ґрунт. Тут вони вкорінюються, після чого їх можна пересаджувати на нове місце. Кореневими живцями розмножуються хрін, троянди, драцени.

Листкові живці – листок з черешком кладуть на вологий пісок, зробивши на великих жилках надрізи для швидкого формування додаткових коренів.

- Щеплення – пересадження частини живої рослини, що має бруньку, на іншу рослину, з якою вона зростається. Та частина рослини, що пересаджується на іншу, називається прищепою, а та, на яку пересаджують – підщепою.

Проводиться щеплення двома способами: копуліровкою і окуліровкою.

При копуліровці живець і підщепа повинні мати однакову товщину. Живець і підщепу зрізують повністю, щоб площини зрізів їх сходились, прикладають щільно одна до одної і зв’язують. Після того, як прищепа і підщепа зростаються, пов’язку знімають.

При окуліровці на підщепу пересаджують не живець, а бруньку. Вічко пересаджують під кору і обв’язують. Коли брунька приживається, пов’язку знімають.

Біологічні основи вегетативного розмноження:

- При вегетативному розмноженні рослина зберігає певну комбінацію генів, що зумовлює пристосованість та можливість заселення обширних територій.

- Вегетативне розмноження здійснюється швидше ніж статеве.

- Забезпечує відтворення клонів, які утворюють життєздатність насінини або взагалі їх не утворюють.

- Зручне у практичному використанні.

Вегетативне розмноження доповнює, або навіть замінює статеве розмноження.

Вегетативне розмноження у природі сприяє поширенню рослин, збереженню властивостей рослини, збереженню генетичного матеріалу. Такі рослини краще адаптуються до умов середовища.

На практиці використовують пупкування, розмноження кореневою парослю, коренебульбами, кореневищем, бульбами, вусами, кореневими паростками, цибулинами, відокремленням пагонів.

Людина використовує способи вегетативного розмноження рослин, які не зустрічаються в природі. Це поділ куща, живцювання і щеплення, трансплантація. При вегетативному розмноженні нові рослини отримують швидко, краще зберігаються властивості рослини, якість насіння.