ВИКОРИСТАННЯ

ОПОРНИХ СХЕМ І

КОНСПЕКТІВ НА

УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

В наш час є багато форм і методів викладання курсу географії в школі. Одним з ефективних методів є використання методики опорних схем і конспектів, яку розробляв В.Ф.Шаталов.

При використанні опорних схем і конспектів педагоги-новатори рекомендують звернути увагу на такі аспекти навчального процесу.

1. Організація всього навчального процесу і учбової діяльності учнів повинна бути чіткою. Це досягається при певній структурі уроку, теми або розділу. Наприклад при такій структурі.

І. Розгорнуте пояснення вчителем теми, завдань, які стоять перед учнями, основних питань, які виносяться для засвоєння знань.

ІІ. Викладання нового матеріалу з поетапним і стислим поясненням навчального матеріалу по опорним схемам.

ІІІ. Робота з листком опорних схем.

ІУ. Домашня і індивідуальна робота з підручником і опорною схемою.

У. Контроль засвоєння знань при фронтальній перевірці (письмова, усна перевірка, відповіді біля карти).

УІ. Практичне закріплення нового матеріалу (навчання прийомам роботи з картою, виконання тренувальних завдань та підсумкових практичних робіт).

УІІ. Систематизація і узагальнення знань.

УІІІ. Огляд знань.

2. Конструювання нового матеріалу теми в загально збільшені блоки, тобто поєднання одразу кількох структурно-споріднених понять. За рахунок резерву навчального часу більше уваги приділяти творчим завданням, а також всебічної підготовки школярів до виконання практичних робіт.

3. Опорні схеми повинні являти собою прості, зрозумілі і наочні схеми навчального матеріалу. В опорних схемах повинні бути показані основні поняття і зв’язки між ними, наведені приклади географічних назв. Опорні схеми можуть бути виготовлені попередньо на картці, або на класній дошці, або можуть створюватися разом з учнями під час пояснення нового матеріалу. Як показує досвід, кращого результату у викладенні досягають ті вчителі, котрі правильно організують роботу по систематизації знань учнів і складанню схем-конспектів. Вже під час пояснення нового матеріалу учні повинні сприймати його в структурно-логічній послідовності і цілісності. Тому, головна мета вчителя на даному етапі уроку – навчити учнів паралельному запису (конспектуванню) навчального матеріалу. Цю роботу вчителя можна звести до слідуючи моментів:

а) навчання учнів згортанню інформації в план-конспект, тобто з словесної форми вибирати тільки головне: слова, схеми, малюнки, географічні назви і т.ін., котрі являються зв’язуючими символами під час відтворення матеріалу;

б) навчання шифровці інформації за допомогою яскравих кольорів, більш великих літерних позначень та інших символів. На початковому етапі навчань рекомендується складати більш детальний конспект, котрий легше б сприймався і відтворювався кожним учнем, незалежно від рівня його підготовки.

Оскільки основна діяльність учнів у процесі вивчення нового матеріалу зводиться до роботи над опорними схемами, то вони засвоюють ту інформацію, яка відображена в схемі. Це є мінімум знань по темі.

4. При роботі з опорними схемами утворюється значний резерв навчального часу для виконання завдань, спрямованих на відпрацювання прийомів учбової діяльності. Дуже важливий той факт, що завдання практичного характеру учні виконують як в самому процесі вивчення теоретичного матеріалу, так і після. Завершує урок самостійне виконання школярами програмних практичних робіт.

5. Організацію і проведення навчального процесу рекомендується будувати на самоуправлінні учнів. Школярі можуть розділятися на групи: відповідальні за перевірку зошитів з практичними і самостійними роботами (перевіряючи); відповідальні за екран успішності; відповідальні за збереження і роздачу картографічного і дидактичного матеріалу, класних зошитів з практичними роботами і т.ін.

Приблизні методичні прийоми у використані опорних схем:

1. З першого уроку необхідно познайомити учнів з особливостями цієї методики, призначенням опорних схем.

2. Новий навчальний матеріал вчитель пояснює чітко, зрозуміло, емоційно і доступно. У викладенні не можна пропускати жодного опорного слова, котре є в схемі.

3. Після пояснення нового матеріалу по темі вчитель проводить стисле пояснення конспективних слів опорних схем.

4. Учням надається час, щоб перемалювати схему в зошит. Якщо опорна схема розмножена як роздаточний матеріал, то учні можуть підклеїти її в зошит.

5. Під час підготовки домашнього завдання учням рекомендується:

   • відтворити зміст конспекту, виконаного на уроці по підручнику і звірити його з конспектом у зошиті;

   • відтворити по пам’яті опорну схему. Батьки повинні співставити відповідь сина, або доньки з оригіналом виконаним на уроці;

   • на наступний день, перед перевіркою знань на уроці, знову необхідно відтворити опорну схему і повторити визначення понять.

Під час перевірки знань на уроці оцінка за письмове або усне відтворення опорної схеми залежить тільки від підготовки самих учнів.

6. Крім письмового відтворення опорної схеми необхідно постійно робити і усне опитування біля карти.

7. На перших порах при усних відповідях можна дозволяти учням користуватися опорними схемами. Це допомагає, по-перше, бачити, а не тримати в пам’яті план розповіді. Думка учня спрямована тільки на викладання теми. По-друге, виключається порушення послідовності розповіді. Лише при досягненні відчуття впевненості ця необхідність відпадає сама собою.

Вчителю необхідно пам’ятати про те, що опорні схеми повинні послідовно розкривати новий матеріал. Тому, при підготовці опорних схем необхідно скрупульозно продумати кожен знак, кожне слово. Головне – викласти навчальний матеріал так, щоб на основі логічних зв’язків він став доступним і надовго відбився в пам’яті учня.

9 Перед початком вивчення чергової теми(розділа) вчитель дає учням перелік основних питань, котрі повинні бути добре засвоєні. Тим самим у школярів створюється ясне уявлення про той навчальний мінімум, котрим вони повинні оволодіти в процесі вивчення теми. Крім того, ці питання сприяють чіткому тематичному контрою.

І, найголовніше: вчитель повинен проаналізувати психологічні особливості засвоєння учнями знань. Біда нашого шкільного навчання в тому, що частіше викладання засвоюється на усному поясненні вчителем нового матеріалу, який важче засвоюється учнями. Переважає, як показує досвід, формування словесно-логічного мислення учнів. Ось чому використання наочностей, в тому числі і опорних схем, приводить до розвитку образного мислення. Особливості людини такі, що більше 90% інформації вона сприймає наочно.

Учні, коли працюють з опорними схемами, вчаться „згортати” і „розгортати” необхідну інформацію. Багаторазове повторення навчального матеріалу дає можливість кожному учню засвоювати обов’язковий програмний мінімум, але не в загальному, а в особистому посильному для нього темпі. Важливо і те, що спираючись на добре засвоєні теоретичні знання, учень легко виконує практичні завдання. Вчитися стає легше, а отже, і цікавіше.

Як показує досвід, працювати з опорними схемами може кожен вчитель.

Далі, я б хотіла навести приклади опорних схем і таблиць з якими я працюю при викладенні географії у 6-9-х класах. Вони допомагають дітям краще засвоювати програмний матеріал.

6-й клас „Загальна географія”.

Під час вивчення тем „Історія пізнання Землі” та „Географічні відкриття” я використовую слідуючи опорну схему, по якій школярі виконують слідуючи завдання:

І. Що діти повинні засвоїти. Уявлення учнів про розвиток географічних знань в давнину, про їх зміни в результаті подорожей Х.Колумба, Ф.Магелана. Уміння вибирати з тексту підручника необхідні знання.

ІІ. Джерела географічної інформації. Фізична карта півкуль, картини із зображенням мандрівників.

ІІІ. Структура навчального процесу.

1. Ознайомлення учнів із структурою підручника та основними прийомами роботи з ним, а також з прийомами роботи з опорними схемами і конспектами.

2. Розповідь учителя про розвиток географічних знань про Землю.

3. Бесіда про значення подорожей Х.Колумба, Ф.Магелана у розвитку географічних знань.

ІУ. Опорні знання. З курсу історії в 5-му класі – уявлення людей в давнину про Землю.

У. Орієнтовні питання і завдання.

1. Які були уявлення стародавніх людей про форму і природу Землі?

2. Як змінювалися ці уявлення після подорожей Х.Колумба і Ф.Магелана?

3. Порівняйте карти ХУ і ХУІІ століть з сучасною картою півкуль. Що між ними спільного?

4. Які ви знаєте джерела географічних знань?

Схема № 1

Географія як наука

Первісні люди – збір плодів, - зображення шляху, малюнки

Воєнні походи, торгівля – зображення місцевості (мал.)

Доведення (2000 років) – кулястість Землі

Ерастофен – розміри Землі, карта

Птоломей (ХІУст) – градусна сітка

Бехайм (ХУст.) – глобус

Мореплавання –

Х.Колумб (1492р.) - Н.Світ (опис природи)

Ф.Магелан (1519-1522рр.) –кругосвітня подорож, земна куля, Світовий океан, Тихий океан.

Блландйці (ХУІІ ст..) – Австралія

Географія (грецьк.) – опис (вивчення) природи –фіг геогр..

господарства –економ.географ.

Сучасні дослідження Антарктида – материк (лід 4 км, атлас

Океан – глибини, рельєф, кор.копалини

Експедиції Атмосфера – спостереження, прогноз

Материки – гори, внутрішня будова,

Сучасну карти, прогноз супутники, наукові станції, НІЇ

Корисні копалини

погода Охорона

будівництво

госп.діяльність

Під час вивчення теми: Літосфера” можна використовувати невеликі смислові блоки.

Перший урок повністю присвячується вивченню внутрішньої будови земної кори.

І Смисловий блок. Внутрішня будова Землі.

При ознайомлені учнів з внутрішньою будовою нашої планети, крім опорної схеми на дошці використовується і мал.. у підручнику.(мал..21 стор.51, підручник О.Я.Скуратовича)

Далі, вивчаючі на наступному уроці будову літосфери і земної кори можна використати наступний смисловий блок (ІІ- смисловий блок). При цьому учням подається поняття про типи Земної кори, про відмінність між земною корою материковою і океанічною.

ІІ Смисловий блок. Будова земної кори

З е м н а к о р а

материкова океанічна

товщина 35-75 км

скважина Кельськи п-ів max.12 км V = 5 км/с 5-10 км V = 3 км/с

Ос. Ос.

Гр. Баз.

Баз.

За допомогою ІІІ смислового блоку ми пояснюємо учням тему наступного уроку „Внутрішні процеси, що зумовлюють зміни земної кори”.

ІІІ. Смисловий блок

Цю схему учитель малює на дошці водночас пояснюючи учням всі внутрішні процеси, що відбуваються в земній корі. Під час уроку вчитель доводить дітям про те, що в земній корі постійно відбуваються підняття і опускання, слідством цього є нові форми рельєфу. Учні разом з вчителем роблять висновки до чого призводять постійні підняття і опускання земної кори.

Далі, продовжуючи вивчати тему „Літосфера” при знайомстві учнів з корисними копалинами і гірськими породами вчитель використовує, ще один (ІІІ) смисловий блок. Одночасно використовується колекція гірських порід і мінералів, і виконується практична робота № 5.

ІІІ Смисловий блок.

Гірські породи

магматичні осадові метаморфічні

Таким чином, чим складніша тема, тим все більш складними стають опорні конспекти.

Крім того, такі опорні конспекти і схеми можна використовувати при перевірці знань учнів. Завдання можна ускладнити додатковими запитаннями для сильніших учнів, і спростити – для більш слабких учнів.

В 7-му класі під час вивчення фізичної географії материків і океанів теж можна широко використовувати опорні схеми і конспекти. Це допомагає школярам краще засвоїти знання. Такі схеми і конспекти можна малювати одночасно при поясненні нової теми. Учні відтворюють їх в своїх зошитах.

В даному рефераті я наведу тільки дві такі схеми-конспекти:

1. Фізико-географічне положення Африки

2. Загальні особливості клімату Північної Америки.

Свої схеми учні можуть використовувати під час усних відповідей.

Перед вивченням Африки учням можна запропонувати підготувати повідомлення про дослідження Африки; дати питання: „Що ви вже знаєте про Африку? Що б ви хотіли дізнатися ще про материк Африка?

Такі опорні схеми учні потім можуть використовувати під час усного опитування. Під час перевірки знань сильнішим учням можна запропонувати відтворити опорну схему по пам’яті.

8 клас.

У 8-му класі я частіше використовую опорні таблиці, опорні схеми. Більший ефект дає не використовування схем у готовому вигляді, а безпосередньо сумісна діяльність вчителя і учня по їх складанню. Така діяльність може бути організована при поясненні нового матеріалу. По таким схемам можна ставити учням питання. При вивченні деяких тем, особливо в 9-му класі можна розділяти клас на групи, і групі учнів пропонувати самостійно скласти схему.

Навожу приклади опорних схем, які можна використовувати під час вивчення теми: ”Природні ресурси України”.

Схема № 1

Опорні знання.

Природні ресурси – тіла і сили природи, що на даному етапі розвитку виробництва використовуються для задоволення потреб суспільства.

Природні умови – тіла і сили природи, що впливають на діяльність людського суспільства, але безпосередньо у виробничій діяльності не приймають участь.

Питання і завдання.

1. В чому різниця між природними ресурсами і природними умовами?

2. Де і як використовується в народному господарстві сонячна енергія, вітрова енергія, енергія припливів? Що ви думаєте про перспективи використання цих видів енергії?

3. Який смисл ви вкладаєте в поняття „раціональне природокористування”? Наведіть приклади раціонального і нераціонального природокористування.

4. Оцініть раціональність використання природних ресурсів на території нашого району і нашої області. Запропонуйте шляхи найбільш ефективного використання природних ресурсів, які є на території нашої області.

Схема № 2.

Корисні копалини

Схема № 3

Раціональне користування

Опорні знання (схем 2,3)

Умовні знаки для позначення корисних копалин на картах.

Питання і завдання для учнів.

1. На контурну карту нанесіть родовища основних корисних копалин. Порівняйте забезпечення ними західної і східної України.

2. Розкажіть про практичне використання неметалічних і технічних копалин.

3. Охарактеризуйте основні шляхи раціонального використання коричних копалин.

Схема № 4

Земельні ресурси.

Схема № 5

Опорні знання (до схеми 4,5)

Родючість ґрунтів – властивість ґрунтів, що визначає їх основне призначення для використання різних видів рослин. Фактори ґрунтоутворення – комплекс причин, що визначають родючість ґрунту і сприяють його утворенню корінні породи, рельєф, рослинний і тваринний світ, час.

Питання і завдання для учнів:

1. У чому заключаються особливості земельних ресурсів?

2. Розкажіть про використання земельних ресурсів у нашій області?

3. У чому ви бачите причини низької ефективності використання земельних ресурсів у сільському господарстві?

Схема № 6

Водні ресурси.

Схема № 7

Схема № 8

Схема № 9

Запитання і завдання до цих схем можна скласти аналогічні до 1,2,3,4,5.

Опорні схеми і конспекти в 9-му класі

Навожу приклади опорного конспекту при вивченні хімічної промисловості і одного з економічних районів.

Л і т е р а т у р а:

1. Журнали „Географія в школе” №№ 4,6/90р.

2. Журнал „Географія та основи економіки в школі”

3. Підручники:

6 клас „Загальна географія” під редакцією О.Я.Скуратовича

7 клас „Географія материків і океанів” С.Г.Кобернік, О.Я.Скуратович та підручник Пеструшко.

8-9 клас „Географія України” за редакціями: А.Й.Сиротенко, 2001;2004рр. П.О.Масляк, П.Г.ищенко,1997р.