ЗМІСТ

ВСТУП

1. ЩО ТАКЕ ПОЛЮВАННЯ _______________________ ст. 4

2. ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ПРАВА НА ПОЛЮВАННЯ _______________________________________________ ст. 5

3. ТЕРМІНИ ПОЛЮВАННЯ ________________________ ст. 5

4. НЕЗАКОННЕ ПОЛЮВАННЯ_____________________ ст. 6

5. СУБ'ЄКТИВНИЙ ЧИННИК_______________________ ст. 8

6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАКОННЕ ПОЛЮВАННЯ _______________________________________________ ст. 8

ЗАКЛЮЧЕННЯ ______________________________________ ст.13

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ _______________________________ ст.13

ВСТУП

Злочини, пов'язані з полюванням, напевно, є одними із перших видів злочинів, які почала чинити людина. З давнини полювання було засобом видобутку їжі. Тому людина намагалася захищати свої мисливські ресурси від правопорушників. Адже, у кінцевому рахунку, від цього залежало її життя. Найчастіше вона не скупилася навіть життям своїх побратимів, ведучи кровопролитні війни за мисливські угіддя.

Але, на шкоду, природні багатства людина витрачала не завжди розумно. Так завдяки мисливцям ми позбавилися багатьох прекрасних видів звірів і птахів.

Людина чинила і продовжує чинити злочини пов'язані з мисливським промислом. Тому ця тема залишається актуальною і сьогодні.

Полювання виникло і почало розвиватися разом із людиною. Невипадково це було одним із перших засобів видобутку їжі й одягу. Наскільки важливу роль воно мало в побуті людей ми можемо судити хоча б по тому, що одним з основних пам'ятників, що частіше знаходять при розкопках, навіть самих древніх епох людства, є предмети побуту мисливців. Важливість полювання на Русі ми можемо оцінити хоча б, тому що одна з перших грошових одиниць «куна» відбувалася від назви продукту полювання - куниця.

Але історія людства є такою, що коли з'являється будь-яка галузь, то в ній обов'язково відбуваються правопорушення. Тому людина намагалася за допомогою закону захистити свої мисливські ресурси.

Першим законодавчим збірником була «Руська Правда» (XI-XIII сторіччя). За порушення права полювання, за крадіжку звірів, собак і ловчих птиць передбачалися штрафи: за псування «переваги» - 3 гривні князю й одну гривню власнику «переваги»; такий же штраф сплачувався винним у крадіжці дичини з чужої «переваги» і за крадіжку яструба, сокола й мисливської собаки; по 9 кун сплачував винний у крадіжці голублячи і куріпки і по 30 кун - за крадіжку гусака, качки, лебедя і журавля; за крадіжку бобра сплачувався штраф 12 гривень; нарешті, якщо в чиємусь володінні знаходили ознаки крадіжки, то община місцевості, де це виявлялося, повинна була розшукати винного або сплатити штраф у розмірі 12 гривень.

Пізніше ми можемо знайти правове регулювання полювання в інших пам'ятниках права.

«Укладення» царя Олексія Михайловича XVII сторіччя, так само, як і «Руська Правда», накладало на браконьєрів і порушників права полювання штрафи - «доправки», але в той же час погрожувало і тілесним покаранням

Петро I у 1680 році повторив заборону полювання в округах Москви особливим указом, що повідомляє «сокольничим, стряпчим і дворянам московським, і мешканцям, і всяких чинів людям», щоб «біля Москви в ближніх місцях із людьми своїми на полях і в них із псовою охотою не їздили, і з пищалей ні по яких птицях не стріляли, і людей своїх до того ж не посилали».

Все це показує наскільки важливе було полювання на Русі і наскільки розвиті були в ній правопорушення.

I.ЩО ТАКЕ ПОЛЮВАННЯ

Так що ж таке полювання? Положення «Про мисливське господарство та порядок здійснення полювання" дає таке визначення:

Полювання - це сукупність дій людини, спрямованих на пошук, вистежування, переслідування з метою добування і саме добування диких звірів і птахів, що перебувають у стані природної волі у межах мисливських угідь.

Перебування в мисливських угіддях із зброєю, собаками, ловчими птицями, капканами й іншими знаряддями полювання або з добутою продукцією полювання дорівнюється до полювання. Тобто полювання це вистежування і видобуток звірів і птахів, для будь-яких цілей. Для полювання можливо застосування мисливських собак, ловчих звірів і птахів. Але, мабуть, одним з основних елементів полювання є зброя. Вона до речі найбільш часто є об'єктом правопорушення. З давнини людина модифікувала мисливську зброю, не тільки законно, але і незаконно. Так з'явилася браконьєрська зброя.

Також полюванням признаєтья беззбройне полювання на ховрашків, хом'яків, пацюків водяних і комірних, а також на кротів. Воно провадиться всіма громадянами, незалежно від віку, без вибірки полювального квитка.

Полювання дозволяється тільки в мисливських угіддях.

Мисливськими угіддями є всі ділянки суші і водного простору (ліси, поля, луки, болота, озера тощо), на яких водяться мисливські тварини і які можуть бути використані для мисливського господарства або добування (відлову, відстрілу) цих тварин.

При полюванні можливо використання технічних засобів таких як автомобілі, вертольоти і літаки. Якщо вони є засобами пересування і доставки мисливців до точок полювання. Вистежування, переслідування і видобуток тварин (стрілянина на ходу, наїзд) спричиняє кримінальну відповідальність.

II.ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ПРАВА НА ПОЛЮВАННЯ

Правом на полювання користуються всі громадяни, що:

• Досягли 18 років;

• Здали іспити, по правилах полювання і техніку безпеки на полюванні;

• Здали іспити по правилах користування мисливською і вогнепальною зброєю;

• Сплатили державний збір.

Документами на право полювання є посвідчення мисливця, контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита, дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка тощо), а також дозвіл на користування вогнепальною мисливською зброєю, арбалетом, луком, паспорт на собак мисливських порід, ловчих звірів і птахів з допуском до полювання у разі їх використання під час полювання. Контрольна картка діє протягом одного мисливського сезону.

Посвідчення мисливця видається Мінлісгоспом та його органами на місцях після складання громадянином екзамену за відповідною програмою.

Порядок видачі посвідчення мисливця і контрольної картки встановлюється Мінлісгоспом.

Розмір плати за видачу посвідчення мисливця і контрольної картки встановлюється Мінлісгоспом за погодженням з Мінфіном.

III.ТЕРМІНИ ПОЛЮВАННЯ

Терміни полювання є важливим моментом у правовому регулюванні полювання. Від термінів полювання залежить екологічний баланс у природі. Найчастіше порушення саме термінів полювання вело до зникнення найрідших порід як птиць, так і звірів. Терміни полювання встановлюються з урахуванням багатьох чинників, таких як:

• екологічний добробут у країні;

• екологічний добробут у регіоні;

• метереологічний прогноз;

• прогноз народжуваності даного виду тварин;

• поголів'я даного виду тварин на момент відкриття полювання;

• правове положення на даний момент.

Як ні дивно останній момент є дуже важливим тому, що від стану кодификації і спроможності запобігти правопорушенням залежить обсяг несанкціонованого полювання, що на жаль має місце.

Полювання на тварин може здійснюватись у такі терміни:¹

• на норця великого, качок (крім гоголя, черні білоокої, савки, огара, галагаза, гаги звичайної, лутка, крохалів), лиску, курочку водяну, пастушка, куликів (крім кулика-сороки, ходулочника, шилодзьобки, кроншнепів, чайки, лежня, дерихвостів, поручайника, крем'яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйків морського, малого, великодзьобого, галстучника), голубів (крім голуба-синяка) - у серпні - грудні; 

• на гуску сіру, гуменника, гуску білолобу велику - у серпні - січні; 

• на куріпку сіру, кеклика, фазана, тетерука, рябчика у жовтні - грудні;

• на перепілку - у серпні - жовтні;

• на самця козулі - з 1 травня по січень включно;

• на самців кабана, лані, оленів благородного і плямистого, лося, муфлона - у серпні - січні;

• на самок кабана, лані, оленів благородного і плямистого, козулі, лося і муфлона та на молодняк зазначених видів - у вересні - січні; 

• на ведмедя - у жовтні - грудні; 

• на білку, нутрію вільну, єнотовидного собаку, лисицю, куниць лісову і кам'яну, тхора лісового - з 15 жовтня по лютий включно;

• на бобра, ондатру, норку американську - з 15 листопада по лютий включно;

• на кроля дикого і зайця-русака - з 15 жовтня по січень включно;

• на бабака - у липні - вересні;

• на крота - у липні - березні.

Мінлісгосп за погодженням з Мінекобезпеки може дозволити проведення весняного полювання в окремих мисливських угіддях на самців тетеревиних птахів, вальдшнепа і крижня.

Полювання протягом мисливського сезону може проводитись в усі дні тижня.

Конкретні дати відкриття і закриття полювання на той чи інший вид мисливських тварин, дні полювання, норми добування пернатої дичини і хутрових звірів за день полювання та порядок проведення полювання (у межах установлених Положенням правил і термінів полювання) визначаються наказом Мінлісгоспу за погодженням з Мінекобезпеки та іншими заінтересованими міністерствами і відомствами.

IV. НЕЗАКОННЕ ПОЛЮВАННЯ

Під незаконним полюванням розуміється полювання з порушенням будь-яких правових норм у сфері регулювання полювання. Незаконне полювання спричиняє за собою не тільки непоправну шкоду екологічним ресурсам, незаконне полювання може бути також небезпечним для життя самої людини. У зв'язку з тим, що найчастіше браконьєри, як називають мисливців, що нарушають норми права, полюють не склавши техніку безпеки на полюванні, що спричиняє до непоправних людських жертв серед самих браконьєрів і серед мирних непричетних людей.

Полювання в заборонений час – тоді, коли воно не дозволено (заборонено), або в строки, коли полювання не дозволено на певні види звірів і птахів. Загальні строки полювання встановлені п.27 Положення про мисливське господарство та порядок здійснення полювання, їх конкретизація здійснена в інших нормативних актах.

Всі дикі звірі і птахи умовно можуть бути віднесені до трьох категорій:

• дозволені до відстрілу;

• полювання на яких проводиться за ліцензіями у встановленому порядку;

• полювання на яких повністю заборонено.

Забороняється:

а) полювання без посвідчення мисливця і контрольної картки обліку добутої дичини та порушень правил полювання (крім випадків, зазначених в другому абзаці пункту 20), або з посвідченням іншого мисливця;

б) полювання без відповідного дозволу (ліцензії, відстрільної картки тощо);

в) полювання на мисливських тварин у заборонені терміни;

г) полювання у недозволених місцях, а також в угіддях, не зазначених у дозволі;

д) полювання на тварин, заборонених для добування або не зазначених у дозволі;

е) добування мисливських тварин понад встановлену дозволом норму;

є) полювання з використанням авіації;

ж) полювання із застосуванням штучного освітлення, пристроїв для нічного полювання, включаючи прилади нічного бачення, отруйних речовин, петель, підрізів, закотів, гачків, самострілів, ловчих ям;

з) полювання з під'їзду автомототранспорту та плавучих засобів з мотором;

и) полювання з порушенням установленого для певної території порядку здійснення полювання;

і) полювання з мисливськими собаками, ловчими звірами і птахами без наявності на них паспорта з допуском до полювання;

ї) полювання з застосуванням руйнування жител звірів, бобрових загат, гнізд птахів (крім гнізд сірої ворони, сороки та інших птахів у процесі проведення заходів, спрямованих на регулювання їх чисельності), загазовування чи заливання нір звірів (крім випадків відлову окремих видів хутрових звірів з метою їх розселення);

й) полювання на тварин, які перебувають у скрутному становищі або зазнають лиха (переправляються водою або по льоду, рятуються від пожежі, повені тощо);

к) відловлення та утримання в неволі диких звірів і птахів без спеціального на це дозволу (крім випадків рятування тварин, які зазнають лиха, про що негайно має бути повідомлено органи мисливського чи лісового господарства або охорони навколишнього природного середовища);

л) полювання з використанням не мисливської вогнепальної зброї, пневматичної зброї, нарізних вкладишів, напівавтоматичної або автоматичної зброї з магазинами більш як на два патрони.

м) полювання з мисливською зброєю на користування якою немає відповідного дозволу або з мисливською зброєю, яка належить іншій фізичній особі без її присутності;

н) полювання на пернату дичину і хутрових звірів з арбалетом, луком;

о) полювання з вогнепальною мисливською зброєю на відстані ближче 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей;

п) полювання на копитних тварин та ведмедя з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю і шротом, а також полювання з нарізною вогнепальною мисливською зброєю на пернату дичину та хутрових звірів (при спортивно-любительському полюванні);

р) транспортування добутих диких копитних тварин або їх частин без відмітки в дозволі про їх добування;

с) допускання собак в мисливські угіддя без нагляду;

т) збирання яєць птахів без спеціального дозволу;

у) збирання без дозволу користувача мисливських угідь скинутих рогів лані, оленя, козулі, лося, загиблих тварин або їх частин;

ф) руйнування, нищення або псування штучних гніздищ, солонців, годівниць для звірів і птахів, посівів кормових рослин, мисливських вишок, вказівних знаків, вивісок та інших атрибутів мисливського господарства, капканів, принад для вовків тощо.

Дії, зазначені в підпунктах "а" - "с" кваліфікуються як незаконне полювання.

V. СУБ'ЄКТИВНИЙ ЧИННИК

Злочин, передбачений статтею 161 КК, є навмисним. Винний явно усвідомлює незаконність, протиправність своїх дій, застосування недозволених засобів і знарядь лову в заборонний час або в недозволених місцях. Як правило, злочин відбувається по корисливим мотивам. Він може бути мотивований і чимось іншим, наприклад прагненням догодити начальству, по виробничих показниках і т.і. Не будучі обов'язковою ознакою даного злочину, мотив завжди враховується при визначенні міри відповідальності.

VI. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАКОННЕ ПОЛЮВАННЯ

Браконьєрство - незаконне полювання або незаконний видобуток водяних тварин і рослин, є корисливим злочином в області охорони природи.

Злочин, скоєний стосовно живої природи характеризується як суспільно небезпечний винний вплив на природний ресурс, що здійснюється в його захопленні, заволодінні, знищенні, винищуванні, пошкодженні або псуванні.

Кримінальну відповідальність спричиняє за собою полювання в заборонений час або в заборонених місцях або забороненими знаряддями і способами. Відповідальність за ці дії передбачена Статтею 161 КК України «Незаконне полювання». У частині 1 цієї статті говориться, що якщо за такі ж дії протягом року було застосовано адміністративне стягнення, - незаконне полювання карається виправними роботами на строк до одного року або штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати, з конфіскацією всього добутого і знарядь полювання.

Всі дії незаконного полювання, перераховані у ч.1 ст.161, розглядуються як злочини лише в тому випадку, якщо до особи за такі ж дії протягом року було застосовано адміністративне стягнення ( за ст. 85 КАП). При цьому для притягнення особи до кримінальної відповідальності не вимагається, щоб вона вчинила повторно точно таке ж порушення, за яке притягалася до адміністративної відповідальності ( наприклад, перший раз особа могла полювати в заборонений час, а другий раз – забороненими знаряддями).

У частині 2 ст. 161 сказано, якщо ті самі дії, що завдали значної шкоди або вчинені особою, яка раніше була засуджена за незаконне полювання, а так само полювання на звірів і птахів, полювати на яких заборонено, або полювання на території державного заповідника або інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду чи з застосуванням автомототранспортних засобів - караються позбавленням волі на строк до двох років, або виправними роботами на той же строк, або штрафом від ста до двохсот мінімальних розмірів заробітної плати, з конфіскацією всього добутого і знарядь полювання.

Питання про заподіяння незаконним полюванням значної шкоди визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи. При цьому необхідно враховувати такі критерії:

• Велика вартість предмета незаконного полювання (за таксовими цінами);

• Велика кількість добутого;

• Особлива цінність звірів і птахів ( в силу зникнення);

• Значна екологічна цінність фауни;

• Незначна поширеність породи у даній місцевості;

• Трудність відтворення певної породи.

Ознака попередньої судимості за незаконне полювання особою, раніше судимою за таке полювання, має місце в тому випадку коли особа була раніше засуджена за незаконне полювання за ч.1 або ч.2 ст. 161 і судимість не була знята чи погашена у встановленому законом порядку.

За ч.2 ст.161 КК злочин є, коли полювання проводилось на звірів і птахів, на яких полювання проводиться за ліцензіями у встановленому порядку; полювання на яких повністю заборонено.

При незаконному полюванні об'єктом злочину є встановлений порядок використання тваринного світу, який є одним з основних компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.

Предмет злочину – дикі звірі і птахи, що охороняються законом і перебувають у стані природної волі. Це лише ті звірі і птахи, полювання на яких заборонене або регламентоване (встановленний його особливий порядок). До мисливських тварин належать:

• Птахи: гагари, норці, лебеді, гуси, качки, курині, лиска, курочка водяна, Пастушок, погонич, деркач, дрофа, стрепет, кулики, голуби;

• Звірі: хохуля, кріт, кріль дикий, заєць – біляк, заєць-русак, білка, бабак, бобер, нутрія вільна, ондатра, єнотовидний собака, лисиця, вовк, ведмідь, куниця лісова, куниця кам'яна, горностай, норка європейська, тхір лісовий, тхір степовий, перегузня, борсук, видра, кіт лісовий, рись, кабан, лань, олень благородний, олень плямистий, козуля, лось, муфлон, зубр.

Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі у межах мисливських угідь, є природним ресурсом загальнодержавного значення і становлять державний мисливський фонд.

Не є предметом цього злочину звірі та птахи, які не охороняються законом (наприклад, сірі ворони, сороки, граки, бродячі собаки і коти, ховрахи, хом'яки), а також ті, які перебувають у чиїйсь власності. Так, противоправний відстріл тварин і птахів на звірофермі, в зоопарку тощо буде злочином проти власності.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1. ст. 161 КК, виявляється в незаконному полюванні.

Злочином, передбаченим ч.1 ст.161, є полювання в заборонений час або в недозволених місцях, або забороненими знаряддями і способами, якщо за такі ж дії протягом року було застосовано адміністративне стягнення. Адміністративна відповідальність за порушення правил полювання передбачена ст.85 КАП.

Полювання в недозволених місцях -

• там, де воно взагалі заборонене (територія населених пунктів, а також полювання з вогнепальною мисливською зброєю на відстані ближче 200 м від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей);

• там, де для заняття полюванням потрібний спеціальний дозвіл (територія мисливських заказників, мисливських господарств – за відсутності дозволу).

Полювання забороненими знаряддями і способами – полювання із застосуванням штучного освітлення, пристроїв для нічного полювання, включаючи прилади нічного бачення, отруйних речовин, петель, підрізів, закотів, гачків, самострілів, ловчих ям, із застосуванням руйнування жител звірів, бобрових загат, гнізд птахів, загазування чи заливання нір звірів, з використанням немисливської вогнепальної зброї, пневматичної зброї, нарізних вкладишів напівавтоматичної або автоматичної зброї з магазинами більш як на два патрони, полювання на копитних тварин та ведмедя з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю і шротом, а також полювання з нарізною вогнепальною мисливською зброєю не пернату дичину та хутрових звірів (при спортивно – любительському полюванні) тощо.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з перелічених дій, що становлять незаконне полювання, незалежно від того, чи вдалося винному добути дичину.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується, як правило, прямим умислом: не виключається також злочинна недбалість – стосовно полювання в недозволених місцях.

Суб'єкт – особа, якій виповнилось 16 років (приватна або посадова). За наявності всіх підстав посадова особа має нести відповідальність за сукупністю злочинів – за ст. 161 та ст. 165 КК.

Кваліфікуючими ознаками злочину є:

• заподіяння незаконним полюванням значної шкоди;

• вчинення його особою, яка раніше була засуджена за незаконне полювання; полювання на звірів і птахів, полювати на яких заборонено;

• полювання на території державного заповідника або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду; полювання і застосування автомототранспортних засобів (ч.2 ст. 161).

При вирішенні питання про те, чи є шкода заподіяна незаконним полюванням, значною, враховується вартість, екологічна цінність, кількість добутого, пошкодженого чи знищеного, а також розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу. Шкода обчислюється за спеціальними таксами. Це:

• Такси для нарахування розміру стягнення за збитки, заподіяні незаконним добуванням або знищенням диких звірів і птахів ( крім видів занесених до Червоної книги України), їх жител, біологічних споруд, затверджені наказом Мінлінгоспу України та Мінекобезпеки України від 12 березня 1996 р. № 24/32.

• Такса для обчислення розміру відшкодування шкоди заподіяної природним копмлексам територій та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок незаконного добування чи знищення тварин, пошкодження або знищення їх жител, місць перебування і розмноження, затверджна Постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 р. № 521; Постанова кабінету міністрів України “про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесененим до Червоної книги України” від 1 червня 19993 р. № 399.

Значною в судовій практиці прийнято вважати шкоду, заподіяну відстрілом зубра, лося, ведмедя, відловом або знищенням звірів і птахів, занесених до Червоної книги України.

Полювання на звірів і птахів, полювати на яких заборонено, - це полювання на тварин, що не значаться в нормативних актах серед тих, на яких полювання дозволене (наприклад, зубр) або воно здійснюється лише за ліцензіями. Так, полювання на ведмедя, кабана, лань, оленів благородного та плямистого, козулю, муфлона здійснюється за ліцензіями, які видаються Мінлісгоспом (п. 18 Положення про мисливське господарство та порядок здійснення полювання).

Полювання із застосуванням автоматичних засобів – це полювання із застосуванням автомашин, мотоциклів, катерів, моторних човнів, засобів повітряного транспорту (літаків, вертольотів, дирижаблів, планерів), тракторів, інших механічних самохідних транспортних засобів.

Під застосуванням автомототранспотртних засобів розуміється їх використання як засобів полювання, тобто для вистежування, переслідування, добування шляхом наїзду тощо. Не можуть визнаватись знаряддями злочину автомототранспортні засоби, якщо вони використовувались не в процесі полювання (для доставки порушника до місця полювання, вивезення добутого тощо).

Незаконне полювання на території державного заповідника – це полювання на території природних заповідників – природоохоронних, науково-дослідних установ загальнодержавного значення , що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки ( ст.15 Закону “природно-заповідний фонд України” від 16.06.1992 р. ЗУ . Т.3 – К. ,1996. – С.275.

Відповідальність за ч.2 ст.161 настає за наявності в діях винного хоча б однієї з кваліфікуючих ознак. Попереднє притягнення до адміністративної відповідальності не вимагається.

ЗАКЛЮЧЕННЯ

У завершенні роботи хотілося б ще підкреслити важливість правового аспекту в області полювання. Браконьєрство завдає непоправні збитки тваринному світу. Скільки зла творить людина заради наживи і задоволення своїх кровожерливих бажань. Можна також відзначити, що правова база даної галузі екологічного права ще далека від досконалості. Хотілося б висловити надію що надалі прогалини будуть ліквідовані.

Закінчити роботу я хотіла б словами американського письменника Фарли Моуета, словами його книги «Не кричи вовки»: “Для нас голос звіра говорить про загублений світ, що колись був і нашим, поки ми, люди, не вибрали інший шлях; щоб в остаточному підсумку бути вигнаним самим собою”.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон “Про природно-заповідний фонд України” від 16.0692 р. // ЗУ. Т.3. – К., 1996.

2. Положення про мисливське господарство та порядок здійснення полювання. Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 780. /Екологія і закон: Екологічне законодавство України. – Кн. 2., К – 1998.

3. Кримінальний кодекс України

4. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / Відп.ред.: В.Ф.Бойко та ін. – 6-те вид., допов. - К: “А.С.К.”, 2000.

5. Кримінальне право України (Особлива частина). / За редакцією проф. П.С.Матишевського, доцентів П.П.Андрушка, С.Д.Шапченка. – Київ – 1997.