Екологічний аналіз.

В сучасній практиці всюди визнано, що дешевше ввести аналіз навколишнього середовища в планування проекту, ніж ігнорувати цей момент і розраховуватись за це в майбутньому. Йільшість проектів з розвитку промисловості, інфраструктури та сільського господарства Т потенційним джерелом забруднення, що не може не вплинути негативно на навколишнТ середовище.

Ретельне попередне планування може допомогти мінімізувати і навіть уникнути забруднення та незворотних змін в навколишньому середовищі. Особлива увага повинна бути надана взаТмозв"язку між вибіром процесу або розробкою технології і потенційної можливості мінімізувати відходи або використати їх знову, а також між місцем знаходження проекту і безпосереднім впливом на навколишнТ середовище.

Проектний аналіз під впливом проекту на навколишнТ природне середовище (повітря, воду, землю, флору і фауну району, екосистеми), враховуТться також вплив на здоров"я і безпеку на робочих місцях, на соціальні і культурні цінності.

Јспішне планування проекту передбачаТ наявність впевненості в тому, що потенційний негативний несприятливий вплив на навколишнТ середовище буде визначений і оцінений таким чином, що його можна буде уникнути або зменшити через внесення змін до плану. Для чого уточнюТться кінцевий вплив проекту на навколишнТ середовище, оцінюються всі вигоди і витрати, що понесені внаслідок цього впливу і визначаТться розмір надходжень і витрат.

Аналіз навколишнього середовища робиться як на стадії визначення можливостей реалізації проекту (попередня ідентифікація), так і на наступних стадіях життТвого циклу проекту. (див. схему 1.).

На стадіях визначення ідеї проекту в центрі уваги знаходяться основні аспекти, що стосуються навколишнього середовища, оцінюються природні ресурси в програмі розвитку країни.

В програмі аналізу проектів відрізняють 4 категорії проектів в залежності від ступеню негативного впливу на навколишнТ середовище.

атегорія А: проекти, що різко мають негативний вплив на навколишнТ середовище. Ці проекти як правило охоплюють освіту, населення і охорону здоров"я, кредитні інститути, ринки капіталу, реабілітаційні проекти. Необхідність аналізу навколишнього середовища мінімальна.

атегорія Й: проекти із значним негативним впливом на навколишнТ середовище, але до яких можна швидко застосувати заходи, що спрямовані на пом"ягшення цього негативного впливу. За звичай такі проекти стосуються сільського господарства, схем щодо інтенсифікації врожаю, ввозу агрохімікатів, худоби, розведення риби, обладнання для рибного промислу, невеликих проектів із зрошення, постачання води та поліпшення її якості і розвитку домобудівництва, реабілітації і будівництва доріг, комунікацій, малих господарств, розробку підземних корисних копалин, проведення ліній передачі, мереж міні гідростанцій та інститутів фінансування промислового розвитку. Аналіз навколишнього середовища буде переважно включати специфікацію заходів з охорони навколишнього середовища, використовуючи переліки нормативів або інші придатні аналітичні методи. Наймовірніше, польові дослідженні не знадобляться.

атегорія В: проекти із значним негативним впливом на навколишнТ середовище, які потребують деталізованої оцінки навколишнього середовища. Проекти, як правило, охоплюють масштабне зрошення і проекти з управління водними ресурсами; розробку басейнів рік; проекти осушення, розвиток нових земель для сільського господарства і міського будівництва; проекти із сільського господарства і охорони здоров"я з великою сферою застосування і пов"язані з пестицидами; переміщення або переселення контрольних груп переносників вірусів, нові шляхи, особливо, що прокладаються через ліси або інші чутливі зони навколишнього середовища; нові аеропорти; великі мости і гавані; великомасштабне постачання води, санітарні проекти з оздоровлення і очищення грунту, середньо і великомасштабні проекти з виробництва енергії і промислові заводи; великі водосховища і відкрито-поверхнева гірська промисловість. Аналіз навколишнього середовища повинен бути ретельно розроблений на стадії підготовки проекту, а потім включений в якості невід"Тмної частини у вивчення можливостей реалізації проекту. Діяльність, пов"язана з навколишнім середовищем, повинна продовжуватись на стадії розробки і реалізації проекту.

атегорія Г: проекти, спрямовані на навколишнТ середовище. Проекти ціТї категорії включають проекти з розвитку лісового господарства; проекти з управління землями, грунтом; що стосуються рибного і сільського господарства; інтегровані дії з боротьби з с/г шкідниками і паразитами; охорону дикої природи і створення резервних та національних парків (заповідників), здоров"я навколишнього середовища і контроль хвороб; створення установ з охорони навколишнього середовища. Аналіз навколишнього середовища і розробка моніторінгу Т невід"Тмною частиною таких проектів.

Проте, сфера дії і ступінь наслідків для навколишнього середовища залежать не тільки від типів проекту. В залежності від місця розташування вплив проекту на навколишнТ середовище може бути невразливим або ж критичним. Хоч проекти, які потребують всебічного аналізу впливу на навколишнТ середовище, більш ймовірно мають масштабний характер і їх кількість відносно невелика це зовсім не означаТ, що менш масштабні проекти можуть здійснюватись без посилки на навколишнТ середовище. Наслідки здійснення невеликих проектів можуть бути дуже великими в місцевому масштабі, і накопичений ефект від численності невеликих проектів може набувати більш ширше значення.

Формулювання проекту (підготовка)

На цій стадії проектного циклу складаються огляди на навколишнТ середовище проекту, що доповнюють проектне планування і розробку. Цей шлях Т найбільш ефективним і дозволяТ уникнути створення для навколишього середовища концепцій і проектних рішень, які могли бути такими, що дорого коштують і тяжко виправляються. На наступних стадіях розглядаються потенційно можливі наслідки для навколишнього середовища і проводиться первісна експертиза навколишнього середовища; здійснюються польові дослідження і визначаТться необхідність в подальшому вивченні і деталізації. Якщо необхідність в подальшому вивченні відсутня, результати первісної (попередньої) експертизи включаються у вивчення можливостей потенційних наслідків. При необхідності додаткового вивчення проводиться оцінка наслідків для навколишнього середовища (EIA). ЕІА готуТться у вигляді окремої частини в процесі вивчення можливостей. Aзіатським банком розвитку були підготовлені основні напрямки аналізу навколишнього середовища, які допомагають визначити ступінь вірогідності того, що запропонований проект справить значний вплив на навколишнТ середовище - негативний або позитивний.

Оцінка проекту

Це всебічна стадія огляду проектного циклу, на якій аналіз навколишнього середовища об"ТднуТться з технічними, інституціональними, соціо-економічними та фінансовими аспектами. В залежності від розміру і типу (категорії) проекту та чутливості місця розташування, під час аналізу потенційного впливу на людські і природні ресурси може знадобитись проведення всебічного і всеоб"Тмного ЕІА. РекомендуТться розробляти альтернативні варіанти проекту або заходи з контролю або зменшення негативного впливу на навколишнТ середовище.

На стадії оцінки проекту в детелізований аналіз витрат необхідно включити, наскільки можливо, заходи з охорони навколишнього середовища і технології контролю, а також остаточний вплив (наслідки) на навколишне середовище.

Дуже важливо, щоб аналіз навколишнього середовища (наприклад, ЕІА) виконувався як складова частина процесу вивчення можливостей (FS процес). Це пояснюТться двома причинами:

1) результати аналізу навколишнього середовища можуть бути враховані в технічному оцінюванні як можливі доходи, що більш переважно, ніж доробляти FS пізніше, уводячи питання, що стосуються навколишнього середовища - це збільшить витрати FS і уповільнить виконання проекту;

2) в аналізі навколишнього середовища може ефективно використовуватись деталізована технічна інформація, підготовлена на стадіЇ FS і, таким чином, можна уникнути дублювання зусиль.

Вибір проекту

Під час оцінки та вибору проекту використовуТсться не тільки критерій його комерційної прибутковості, але й життТздатність по відношенню до навколишнього середовища. Не кожний вплив на навколишнТ середовище, позитивний або негативний, може бути відразу ж оцінений кількісно і фінансово, тому рішення необхідно приймати на підставі чинних екологічних стандартів або припустимих екологічних співвідношень між грошовими надходженнями та вигодами для навколишнього середовища.

Реалізація проекту

Належна реалізація екологічного контролю і заходів щодо зменшення негативного впливу Т надзвичайно важливою для успіху проекту. Відповідальність за реалізацію проекта несуть зацікавлені особи, однак

оцінка впливу на навколишнТ середовище припускаТ (передбачаТ):

1) Визначення позитивних та негативних наслідків, які будуть мати місце у випадку здійснення проекту. Вияв заходів щодо усунення негативних наслідків, які неможливо ліквідувати. Розробка заходів щодо охорони навколишнього середовища.

2) Аналіз альтернативних можливих місць розташування використовуваної технології проекту. Для кожної альтернативи повинні бути визначені вигоди та витрати із застосуванням економічних співвідношеннь.

3) План заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу на навколишнТ середовище. План дій повинен визначати економічно обгрунтовані з точки зору витрат заходи, які можуть зменшити негативні наслідки до припустимого рівня. План повинен передбачати заходи з компенсації в тому разі, якщо заходи по зменшенню негативного впливу виявляТться неможливими або дешевими з точки зору витрат.

4) План моніторінгу (поточного контролю) стану навколишнього середовища і впливу проекта на нього. В плані конкретизуТться вид поточного контролю, хто його буде здійснювати, скільки це буде коштувати та які інші вкладення (наприклад, навчання) необхідні. Оцінка повинна грунтуватися на систематичній ідентифікації фаз потенційних, тих що належать до навколишнього середовища наслідків проекту на землі, у повітрі, воді, до флори і фауни, до людської навколишньої середи.

Для оцінки впливу діянь на навколишнТ середовище необхідно розпізнавати, що фактори проекту можуть стримувати або посилювати один одного, мати короткотерміновий або довгостроковий вплив, стратегічний або локальний, первинний або вторинний, прямий або посередній.

Об"Тктивна і кількісна оцінка кожного впливу на навколишнТ середовище звичайно супроводжуТться оцінкою його відносної вартості (критерії вартості може включати розпорядження, стандарти, ступінь чутливості навколишнього середовища).

Необхідно розставити приорітетність для різних видів впливу особливо в тих випадках, коли характеристики навколишнього середовища і цілі проекту знаходяться в конфлікті один з одним. Різні наслідки проекту можуть бути оцінені відносно один одного за допомогою ранжування, виваження або систем нарахування балів. В ідеалі, грошова оцінка всіх дій проводиться для того, щоб облегшити діяння, що стосуються навколишнього середовища у фінансову і економічну оцінку витрат і прибутків. Однак, на практиці грошова оцінка впливу на навколишнТ середовище часто неможлива, тому ступінь вагомості тих або інших питань в кінцевому рішенні щодо проекту залежить від політичних факторів, приорітетів в суспільстві і установ, які мають право приймати рішення.

Основними потенційними мінливими факторами, що визначають розмір впливу, Т:

- природні ресурси, що споживаються (земля, ліс),

- тип технології, що використовуТться або виробничого процесу,

- фактори контролю забруднення навколишнього середовища, що закладені в проекті.

Однак, взагалі неможливо (або занадто дорого) виміряти всі ці вигоди та витрати. Інша проблема виміру пов"язана з інтегрованою оцінкою витрат і вигод (наприклад, від проекту очікуТться багато вигод, але при великому рівні витрат в майбутньому). Аналіз витрат і прибутків в більшості випадків не враховуТ майбутні витрати і вигоди внаслідок невеликого горизонту часу (15 або 30 років) і дисконтування майбутніх прибутків і витрат з метою проведення їх до базових показників (ставка дисконту може коливатися від 5 до 15 відсотків).

Хоча можливо, що майбутнТ покоління, якщо вони мають право голосу у виборі проекту, заплатять або переконають користувачів навколишнього середовища зберегти більшу її частину, тому що вони будуть відхиляти і схвалювати проекти з довгостроковими вигодами. Зрештою, аналіз витрат і прибутків не може належним чином оцінити незворотні наслідки для навколишнього середовища та/або позбавлення в майбутньому прав користування. Численні природні мешканці (тропічні ліси, коралові рифи, тощо) вважаються зараз такими, що практично не відновлюються, у всякому разі на протязі існування людської цивілізації. І в більшості випадків невідомо, яку цінність складають ці екосистеми в теперішній час і яку можливо, будуть мати в майбутньому.

іаблиця 1

_______________________________________

Методи виміру та визначення вартості (19).

_______________________________________

А. іі, що переважно використовуються.

1. Використовуються ринкові вартості безпосередньо пов"язаних товарів та послуг.

а) підхід на підставі визначення продуктивності

б) підхід на підставі принципу втраченої вигоди.

в) підхід на підставі можливих витрат.

2. Оцінюються безпосередні (прямі) витрачені вартості.

а) аналіз ефективності витрат.

б) превентивні витрати.

________________________________________

Й. іі, що потенційно можуть бути використані.

1. Використовуються такі ринкові вартості, що заміщають.

а) підхід на підставі оцінки вартості власності.

б) інші підходи щодо оцінки землі.

в) підхід диференціації з/п.

г) підхід визначення витрат на мандри.

2. ВикористовуТться величина потенційних витрат.

а) підхід розрахунку витрат на переміщення.

б) підхід оцінки витрат на дислокацію.

в) підхід визначення тіньових (прихованих) витрат.

_________________________________________

В. Додаткові методи.

1. Використовуються умовні ринкові вартості.

а) біржові ігри.

б) ігри щодо визначення цінностей, що порівнюються.

в) метод Дельфі

2. Макроекономічні моделі.

а) моделі надходжень і витрат.

б) моделі лінейного програмування.

в) моделі повної або часткової рівноваги.

__________________________________________

Екологічні наслідки, які не піддаються кількісному опису у вигляді витрат та прибутків, іноді можна оцінити за допомогою розглядання ефективності витрат. Дані про найменші витрати щодо проекту отримують, аналізуючи альтернативні проецеси або проекти з визначеною метою (наприклад, визначення ступеню якості повітря та води), і таким чином можуть бути визначені цінності, що зрівнюються та безпосередньо пов"язані між собою.

Розрахунки виробничої ефективності можуть знадобитись у випадку, коли альтернативні проекти можна описати за допомогою декількох різних непорівняних характеристик, таких як чиста теперішня вартість, заходи впливу на навколишнТ середовище і здоров"я. іоді проект може бути порівняний за цими різними характеристиками і буде визначений домінуючий критерій за допомогою якого відсіюються гірші варіанти. оли не залишаТться альтернативних варіантів - наприклад, варіанти, що залишилиcь, мають виробничу ефективність - зрівняння може бути зроблено на підставі розгляду безпосередньо пов"язаних цінностей.

Цей підхід "виключеної цінності" відповідаТ на питання: наскільки велика повинна бути цінність, скажімо, екологічних переваг-вигод (які неможливо виразити кількісно), щоб віддати перевагу одному проекту перед іншим. Аналіз такого роду може бути також використаний під час визначення нематеріальних збитків та здобутків, включаючи естетичні цінності та рекреаційну діяльність.

рім вищеперерахованих кількісних методів визначення діянь, Т міріади напівкількісних та якісних методик для ідентифікації та оцінки екологічних наслідків. Процес оцінки екологічного впливу включаТ такі основні моменти як ідентифікація, вимірювання та інтерпретація, і взаТмозв"язок впливу. Однак Т різні методи виміру; інтерпретація варіюТться в залежності від того, чи Т вплив позитивним або негативним; і ті, хто приймаТ рішення, поставлені перед проблемою балансування доводів за і проти з метою прийняття оптимального рішення. Розробена велика кількість методів для презентації опису впливів тим, хто приймаТ рішення (та широкій громадськості). Ці методи включають методики ad hoc, складання карт, списків або матриць наслідків, методи надання очків, рангів або рейтингів; і складання ланцюжків витрати-умови-ефективність. ожен з цих методів припускаТ певну ступінь спрощення та суб"Тктивності до наданих результатам оцінках. Різні виконавці можуть надати різні оцінки, і тому той, хто приймаТ рішення, повинен бути в курсі цих обмежень під час вибору альтернативного варіанту.

Додаток. Питання, що задаються під час визначення екологічної життТздатності проекту.

Розробка природних ресурсів.

- чи суперечить проект регіональним планам з розробки та використання природних ресурсів?

- як буде здійснюватись керування природними ресурсами, що знаходяться під впливом проекту, щоб уникнути їх експлуатації та нерозумного використання наявних запасів і резервів?

- чи адекватно пов"язуТ план розвитку вимог до матеріалів використанню побічних продуктів і вантажних і транспортувальних можливостей як усередині проекту, так і в зв"язку з іншими галузями та ринками?

- чи визве проект, в теперішній час або в майбутньому, надмірний попит на регіональні енергетичні ресурси, та які заходи передбачені, щоб мінімізувати ефект від такого попиту?

- як буде транспортуватись, розвантажуватись та зберігатися сировина, щоб забезпечити безпеку робочим і навколишньому середовищу?

Вибір місця розташування і розробки проекту.

- чи були визначені характеристики та компоненти альтернативних місць розташування?

- які гідрологічні, геологічні, сейсмологічні та метереологічні дослідження були проведені на кожному з місць з метою оцінки та мінімізації збитків від проекту для навколишнього середовища?

- як вимірюТться в часі вплив проекту?

- який екологічний вплив справить майбутнТ зростання урбанізації, нових галузей та інших нових програм розвитку на функціонування проекту?

- чи Т запропоноване місце розташування адекватним з точки зору експансії проекту як в короткотерміновому так і довготерміновому періоді?

- які локальні та регіональні економічні ефекти від проекту?

- чи включаТ планування і розробка штатного розкладу проекту необхідність у фахівцях з екологічного та промислового забруднення?

- які контрольні обмеження і технології були внесені до заключного плану щодо спорудження та експлуатації проекту? Які альтернативи будуть розглянуті?

- чи відповідають обмеження і стандарти законам і нормам країни або місцевості, де розташований проект? Якщо ні, то в чому відмінність?

- чи буде розробка включати заходи щодо запобігання або мінімізації забруднення повітря, води, та мінімізація твердих відходів та їх вплив на людські поселення, сільське господарство, та інші ресурси?

- чи будуть страждати користувачі води, якщо поруч з ними вода використовуТться у виробничому процесі?

- чи викличе майбутнТ промислове зростання в регіоні необхідність в більш статечному і коштовному контролюванні за покидами?

- як будуть впливати заходи з переробки покиді на конструкції, розташовані за вітром і за течіТю від місця розташування проекту?

- чи виделені асігнування на контроль, реабілітацію і кінцеву переробку твердих відходів за рахунок коштів, спрямованих на здійснення заходів екологічного контролю проекту?

- чи були враховані потенційні синергетичні та ацтогоніетичні ефекти від покидів проекту у їх взаТмозв"язку з іншими покидами та хімікатами на навколишній території?

Експлуатація.

- які базові дані про хімікати та фізичний стан місцевості навколишнього середовища будуть зібрані до початку експлуатації проекту для того, щоб допомогти оцінити вплив від проекту?

- чи дозволить фізична конфігурація і запропонована технологія здійснити в майбутньому експансію або модифікацію засобів щодо здійснення контролю над забрудненням з мінімальною складністю?

- які резерви будуть створюватись на початкову та подальшу підготовку персоналу, що відповідаТ за контроль над забрудненням та аваріями?

- який деталізований план моніторінгу після запуску проекту?

- як буде на постійній основі інспектуватись, підтримуватись та ремонтуватись обладнання, що здійснюватиме контроль над забрудненням?

- які заходи безпеки будуть застосовуватись, щоб мінімізувати екологічні впливи від допоміжної діяльності, такої як буріння, драгування, допоміжне с/г, транспорт та навантажування?

- чи буде навколо проекту розвиватись небажана діяльність та як будуть вирішуватись такі проблеми?

Соціо-економічні фактори

- як були враховані безпосередні наслідки проекту на місцевість і вторинні події на міську та регіональну діяльність?

- які екологічні фактори і місцеві схеми використаня землі були враховані під час вибору місця розташування, технології, обсягів виробництва та інших пов"язаних елементів?

- які заходи будуть застосовані, щоб адекватно забезпечити житлом, транспортом, послугами із охорони здоров"я та освіти, водопостачання та іншими комунальними послугами сімей, які будуть переселені або притягнені до проекту?

- чи буде пов"язано з присутністю проекту отримання переважного права або втручання до інших проектів використання землі, такі, як перерозподіл населення, будівництво житла, туризм, сільське господарство, рибне господарство, дика природа?

- яке значення надаТться змінам в соціальному та культурному житті, в традиціях, які будуть спричинені проектом?

- чи Т гармонія розробки проекту з ланшафтом? Чи розроблявся архітектурний і ланшафтний план з урахуванням естетики?

- які заходи передбачені для збереження та управління історичними, релігійними, геологічними і археологічними визначними місцями в разі негативного вплаву на них?

Вплив на здоров"я

- які проблеми з охорони здоров"я та санітарії виникнуть в зв"язку з виконанням проекту?

- які заходи запропоновані для забезпечення заводської безпеки, виробничої гігіТни, а також програми професійного здоров"я?

- чи включені заходи і можливості з охорони здоров"я та безпеки праці робочих в загальну розробку проекту та споруди?

- які заходи будуть заподіяні, щоб уберегти будівельників і місцевих жителів від ризику для здоров"я та безпеки?

- які охоронні системи передбачені на випадок різноманітних аварій?

- як будуть виявлені та зібрані токсичні матеріали, витік яких здійснився внаслідок аварій або стихійного лиха?

- які резерви створені для того, щоб безперервно здійснювати керування та підтримувати в робочому стані обладнання, що забезпечуТ безпеку?

- які заходи будуть здійснені, щоб заподіяти попаданню витіку токсичних речовин та інших шкідливих покидів до грунтових вод?

- виникнення яких хвороб може бути пов"язано з використанням речовин з боротьби з комахами, а також їх неохайне ставлення до її збереження і вантажування?

- які заходи передбачені для постачання питної води і будівництву каналізаційної мережі?

- якими системами з охорони здоров"я зможуть скористатися робітники та їх сім"ї під час спорудження і після початку експлуатації проекту? Чи можуть такі системи бути розповсюджені на місцеве населення?

- чи спроможний діючий персонал і засоби з охорони здоров"я забезпечити прийнятий рівень обслуговування для туристів в теперішній час і в майбутньому?

Міркування довгострокового характеру

- чи Т сумісними плани з розміщення проекту масштабам експлуатації та довгострокової експансії із загальними довгостроковими планами розвитку місцевого і регіонального характеру?

- які резерви закладені в розробку проекту з метою експансії засобів з контролю над забрудненням у випадку масштабів діяльності або введення більш суворих обмежень?

- чи залучить проект додаткові програми розвитку? Чи дозволяють умови навколишнього середовища здійснення інших проектів?

Соціальний

Йудь-яка господарська діяльність - індивідуальна чи колективна, державна чи приватно-капіталістична викликаТ зміну природного та соціального середовища. Про це свідчить весь історичний розвиток взаТмопов"язаних явищ і змін в навколишньому середовищу, суспільстві і господарській діяльності. іому, плануючи нову діяльність потрібно поставити питання: які зміни в природній і соціальній системах викличе запропонований проект?

Неадекватний підхід, декларуючий першість господарської мети ("людина-підкорювач"), визначаТться різними верствами суспільства, але все менше прихильників технологічного підходу: "руйнування технічними засобами - технічними ж засобами можна і відновити". На зміну цим підходам приходять різні концепції збалансованого гармонійного розвитку, маючи в своїй основі принцип: "не нашкодь!".

Цей самий принцип "не нашкодь" лежить в основі соціального аналізу - елемента проектного аналізу, основні положення якого опрацьовані фахівцями Світового банку.

Соціальний аналіз, так як і економічний аналіз ставить одніТю із своїх цілей оцінку впливу господарської діяльності на соціальне становище. Проте, на відміну від економічного аналізу, соціальний аналіз змушений аперувати з чинниками, показниками значно більше невизначеними, ніж параметри економічного розвитку.

Дуже великий вплив чинять суб"Тктивні та групові фактори. іе що коректно одній громаді може бути шкідливим для другої. Йезпосередній баланс соціальних витрат і користі дуже ускладнюТться, якщо взагалі можливий. Проект різко зменшуТ свій шанс на успіх, якщо не приймаються до уваги традиції, цінності, соціальна організація тих верств населення, які будуть зачеплені проектом. Соціальний аналіз не обмежуТться адаптаціТю проекта до умов соціального середовища, але ставить своїм завданням організацію людей, "вирощування" соціальних змін, "розвиток" людського потенціалу в рамках тих можливостей, які надаТ проект.

Соціальні аспекти проекта охоплюють питання вивчення впливу його на соцальну систему, в якій він буде реалізуватися. іому аналіз повинен враховувати:

- соціальні і демографічні характеристики;

- організацію підприТмницької та соціальної активності;

- культурні цінности та традиції;

- розподіл благ при реалізації проекта між різними членами суспільства.

Локальні проекти, впроваджувані в визначеному районі обов"язково зачеплять систему суспільних стосунків, які можна кваліфікувати по впливу на групи людей за ознакою їх діяльності (школяри, студенти, пенсіонери), або за місцем проживання (міські чи сільські мешканці).

Потрібно брати до уваги, що проект може справити позитивний вплив на одну групу людей і негативний - на другу.

При соціальному аналізі проекта необхідно з"ясувати:

- існуючу структуру і розподіл поселень районів, які будуть задіяні при реалізації проекта;

- соціальну структуру і організацію груп населення, які будуть зачеплені при здійсненні проекта (густота населення, етнічні, національні характеристики населення).

При оцінці проекта з точки зору соціальної організації потрібно визначити;

а) в якій мірі люди, які повинні одержати користь від проекта, мають доступ до виробничих ресурсів означеного району;

б) як структура сім"ї покращить чи погіршить перспективу успіху проекта;

в) яким чином система доступу до інформації може змінити регіональну економіку.

Можна виділити три позиції, які займаТ соціолог в процесі праці над проектом.

1. Робота з фахівцями, учасниками проектування, здійсненні і експлуатації об"Ткта маючи ціллю забезпечення комунікації між ними і високоефективного групового прийняття рішень.

2. Позиція експерта по відношенню до проекту (порівняння існуючих та передбачених об"Тктивних соціальних показників, визначення суб"Тктивного відношення різних соціальних груп, окремих індивідів і т.п.).

3. Позиція соціального проектувальника-людини, зануреної в соціальне середовище і використовуючого ті можливості, які надаТ проект, для позитивних змін цього середовища.

Визначим основні завдання кожної позиції.

1. Робота з фахівцями.

ірадиційне внутришньодисципліонарне рішення проблем, пов"язаних з проектуванням великих енергетичних, промислових, транспортних чи інших об"Тктів, не відповідаТ цілям, які ставить проектний аналіз. Раціональний підхід до проблеми вибору припускаТ рішення двох задач: визначення імовірності появи тих чи інших наслідків і їх оцінку. Перша - суто наукова, в низці випадків монодисципліонарна проблема, друга - багато в чому суб"Тктивна. Саме оцінка наслідків визначаТ проектне рішення. Залежність оцінки від суб"Тктивної позиції визначаТться багатьма факторами: належністю до наукової школи, посадою, зв"язками, груповими інтересами і т.п. примушуТ удаватися до різних процедур, щоб нормувати висловлювання, дати можливість проявитися, зафіксуватись різним точкам зору, піднятись над відомчими інтересами, об"Тднати цілі проекта із задачами розвитку соціума, зачіпленого проектом.

2. Позиція експерта.

Ця позиція потребуТ від соціолога глибокого дослідження суспільства і вивчення проекта. Згадуючи суспільство, маТмо на увазі всі групи населення, які безпосередньо чи опосередковано зачеплені проектом. Це і особи залучені до навчання або роботи на будівництві і експлуатації об"Ткта, їх сім"ї, робітники залучені з других місць, людей, котрі змушені якимось чином взаТмодіяти з прибулими, люди, в пробуті яких щось міняТться в процесі реалізації проекта, споживачі продукції проектованого об"Ткта і др. Світовий банк установлюТ поняття project population (РР) - "населення проекту", об"Тднуюче всі групи людей, зачеплені проектом.

І першим завданням дослідника виявляТться визначення свого проекта - РР, і тих змін, котрі можуть виникнути в соціальній організації, характері життя РР внаслідок будівництва і експлуатації нового об"Ткта.

Соціологу необхідно знати про РР наступне:

- етнодемографічну і культурну ситуацію;

- соціальні показники, які зарактеризують об"Тктивний та суб"Тктивний стан соціального середовища;

- структуру норм і цінностей суспільства;

- ключові проблеми і др.

2.2. Етнодемографічні проблеми.

2.2.1. Етнодемографічна система.

Найважливішим завданням Ттнодемографічної системи Т поновлення людських поколінь. Процеси, в яких реалізуТться ця ціль викликають багато складних відношень між людьми, різні інституціональні форми. Сукупність цих соціальних відношень і інститутів утворюють етнодемографічну систему. Ця система маТ свої внутрішні закономірності розвитку, пристосовуТться до змін зовнішнього середовища. На відміну від інших природних систем людство створило дуже складні соціальні форми організації, власну культуру. іут під культурою маТться на увазі інформація, яка передаТться наступним поколінням про способи діяльності людей і пов"язаних з нею суспільних відношень.

2.2.2. Соціокультурний вибір.

ультурні традиції та поводження відповідають умовам існування суспільства. Вони виникають в процесі соціокультурного вибору, тобто вибір найбільш прийнятних способів діяльності і зразків поведінки. ультурні традиції залишаються незмінними протягом життя багатьох поколінь, якщо не змінюТться середовище, в яке занурена спільність людей. Якщо умови існування людей змінюються, то повинні змінитися і задачі вибору, на зміну стабілізуючій функції повинна прийти функція "відсіювання" застарілих, архаїчних форм, освоТння соціокультурних новацій, відповідних новим умовам.

2.2.3. Демографічна політика.

Для формування демографічної політики необхідний системний підхід до досліджень демографічних процесів. Системне бачення припускаТ розробку цілеспрямованих заходів для зміни умов життТдіяльності суспільства. Необхідно роглядати визначену послідовність заходів, етапність переходу з одного стану до другого, довготривалість кожного етапу. Іншими словами, для зміни демографічної ситуації повинно змінитися внутрішнТ середовище суспільства, суспільство повинно зформувати новий уклад життя.

2.2.4. Демографічні дослідження.

Етнодемографічна структура звичайно подаТться статтю, віком, належністю до визначеної етнодемографічної групи, станом здоров"я, рівнем освіти і територіальним розподілом населення. Ця структура доповнюТться показниками демографічної поведінки: сімейним станом, кількістю дітей, типом сім"ї. При дослідженні демографічної ситуації розглядаються культурні традиції, структура діяльності, рівень достатку, житлові умови і т.п.

В межах демографічного дослідження можуть бути розглянуті питання забезпечення нових поколінь роботою, конкуренції поколінь, соціальної мобільності, міграційних потоків і т.п. ІснуТ велика кількість досліджень, описуючих вплив етнодемографічних характеристик на структуру і темпи економічного розвитку, структуру споживання, ставлення до праці, віддання переваги тим чи іншим планам діяльності і т.д.

2.2.5. Етнодемографічні проблеми.

Найбільш складні етнодемографічні проблеми виникають в регіонах, в яких проживають різні етноси. ірадиційна культура суспільства зміцнюТться,