Реферат

Реферат Оптичний документ

Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-28

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 25.11.2024


Тема: “Оптичний документ”

План

  1. Оптичний документ

  2. Оптичний диск

  3. Аудіо – компакт-диск

  4. CD-ROM

  5. Відео-компакт-диск

  6. DVD – диск

  7. Магнітооптичний диск

Оптичний документ

Оптичний документ відноситься до новітніх носіїв інформації, заснованим на оптичних способах запису, прочитування і відтворення. Зі всієї маси документів він виділяється за способом документування.

Оптичний документ акумулює в собі переваги різних способів запису інформації і матеріалів носія. Важливою гідністю даного носія інформації є, по-перше, його універсальність, тобто можливість запису і зберігання в єдиній цифровій формі інформації будь-якого вигляду — звукового, текстового, графічного, відео. По-друге, оптичний документ дає можливість організації і зберігання інформації у вигляді баз даних на єдиному оптичному носії. По-третє, цей документ забезпечує можливість створення інтегрованих інформаційних мереж, що забезпечують доступ до таких баз даних.

Оптичний документ — це інтегральний вид документа, здатний увібрати в себе достоїнства і можливості книги, мікро-, діа- і відеофільмів, аудіозапису і т. д., причому все це одночасно. Він необхідний для тривалого зберігання великих масивів інформації.

До оптичних документів відносяться оптичні диски і відеодиски: компакт-диск, СВ-ГРУДКА, ВУВ-диск і ін.

Переваги оптичних документів в системі технічно кодованих документів, що склалася, приведені в таблиці 4.

Таблиця 4. Оптичні документи: порівняльна таблиця

Тип

пристрої


Місткість, Мбайт


Час пошуку


Вартість за Мбайт, центів


Гнучкі диски


1,2—1,44


сотні міллісек (мс)


42


Вінчестер


120—2000 .


10—20 мс


165


Стрімери




декілька сек.


19


CD-ROM

650


200—400 мс


0,0025


WORM

128—2500


від 35 мс


0,032


Оптичні документи володіють хорошим співвідношенням «якість/ціна», а також швидкодією і низькою вартістю зберігання інформації.

2. Оптичний диск

Найперспективнішим видом оптичного документа, що виділяється за формою носія і особливостям користування, є оптичний диск (ОД) — матеріальний носій, на якому інформація записується і прочитується за допомогою сфокусованого лазерного променя. При цьому формуються мікроскопічні поглиблення або ямки (піти), створюючі в сукупності спіральні або кільцеві доріжки із записом звуку (оптичні аудіодиски), зображення (оптичні відеодиски) або різної текстової інформації. Густина запису понад 108 бит/см2.

Оптичний диск — це оптичний (лазерний) носій інформації діаметром 8—12 см (4,5"), товщиною — 1,2 мм.

Перші ОД почали з'являтися ще в першій половині 1950-х років (СОМ — сотри1;ег ои1ри1; писгой1т — комп'ютер, що виробляє мікрофільм). У 1962 р. в США були здійснені перші розробки у області ОД, які почали упроваджуватися в промисловість на початку 1970-х років. Проте широке промислове виробництво обох видів ОД (КОД — компактні оптичні диски і ЦОД — цифрові оптичні диски) почалося тільки в 1980-е роки і продовжується до цього дня. Перше покоління ЦОД з'явилося в 1983 р. Один диск містив від 25 до 50 тис. сторінок тексту формату А4 у вигляді факсиміле. Подальше покоління дисків, розроблених в 1985 р., вміщає до 1 млн. сторінок тексту. В даний час відоме понад десяток різновидів таких дисків.

Діаметр ОД частіший всього 305 мм. Інформацію записують в кодованій формі (двійковий код 0—1). Місткість ОД залежить від технології запису і може складати 10000, 25000 або 40000 сторінок формату А4. І це при тій умові, що поверхня диска використовується для запису інформації лише на 60—70%.

Оскільки на ОД інформація зберігається в цифровій формі, технологія запису має свої особливості. Сигнал, що поступає від джерела — аналоговий. Аналогово-цифровий перетворювач переводить його в цифрову (двійкову) форму. При прочитуванні інформації дані розгортаються в зворотному порядку.

Об'єктами зберігання на ОД можуть бути: енциклопедичні, науково-технічні, галузеві довідники і словники, нормативно-довідкові бази даних, аудіовізуальні навчальні посібники, набори повчальних і ігрових програм і інші документи. Зараз на ОД різних модифікацій випускається понад 600 видання. Половину з них складають бібліографічні покажчики і щорічники. Повнотекстові документи, тобто книги, журнали і т. д., складають до 20% видань на лазерних дисках, причому їх вартість у декілька разів менше аналогічних друкарських видань. Бібліотека Конгресу США зберігає і видає інформацію на ОД з 1982 р. Їх використовують близько 10% американських бібліотек. Найперспективніша галузь застосування ОД — автоматизовані ІПС.

ОД і взагалі оптичні інформаційні системи — це вершина сучасних досягнень у області графіки запису і пошуку інформації. До недоліку ОД на сьогодні можна віднести високу вартість устаткування, що дозволяє проводити оновлення інформації на ОД самим користувачем.

По місткості носія інформації ОД діляться на три види:

великої місткості (понад 2х109 байт) — для використовування як архіви даних, що проходять через ЕОМ;

середньої місткості (7х108 — 2х109 байт) — для зберігання текстової і образотворчої інформації;

компактні диски (місткість до 7х108 байт) — для МІКРО-ЕВМ.

Залежно від можливості використовування для запису і прочитування ОД ділять на два види. Це накопичувачі, призначені для запису інформації безпосередньо користувачем і її зберігання, — WORM (Write Onece Read Many), і накопичувачі, розраховані тільки на читання інформації, — CD-ROM (Compact Disk Read Only Memory — компакт-диск, тільки для читання). Накопичувачі CD-ROM підрозділяються на пристрої з одноразовим записом і переписувані компакт-диски — CD-RD-Recordable), на які інформація може бути записана і лічена самим користувачем за допомогою спеціального дисковода. З 1999 року почате виробництво DVD-дисків.

Упровадження оптичної технології в документно-інфор-мационную сферу може розглядатися як початок нової ери в розповсюдженні, зберіганні, використовуванні документарної інформації.

3. Аудіо-компакт-диск

Аудіо-компакт-диск (КД) — це оптичний диск (діаметри 80, 120 мм, завтовшки 1,2 мм) з постійною (нестираної) звуковою (мова, музика і т. п.) інформацією, записаною в двійковому коді. Призначений для відтворення інформації на програвачах компакт-дисків (СD-р1ауег). Тривалість відтворення може перевищувати 1 годину. КД по деяких характеристиках перевершує грамплатівку.

Якість відтворення (перешкодозахисна), компактність, зручність відтворення і зберігання є основними достоїнствами КД.

Процес виготовлення компакт-дисків складається з декількох етапів: підготовка інформації для запису на майстер-диск (перший зразок); виготовлення самого майстер-диска; виготовлення матриць (негатив майстер-диска); тиражування (пресуванням) компакт-дисків.

Диск складається з прозорої полікарбонатной підкладки завтовшки трохи більше 1 мм, на яку напилюється шар алюмінію і захисного шару акрилового лака. Дані записані променем лазера у вигляді мікроскопічних (діаметром близько напівмікрона) поглиблень — піт (англ. виїмка, ямка), несучих цифровий код і розташованих на дуже вузькій (у 100 разів тонше за людський волос) спіральній доріжці, повна довжина якої більше 5 км; всього на доріжці поміщається 2,8 млрд поглиблень.

На відміну від вінчестерів, що мають доріжки у вигляді концентричних кіл, компакт-диск містить всього одну фізичну доріжку, яка може бути розбита на декілька логічних. На доріжці в цифровій формі (двійковим кодом) фіксується звукова інформація. Окрім основної інформації записується додаткова (наприклад, номер і тривалість ділянки пластинки, що програється), дозволяюча запрограмувати за бажанням слухачів послідовність відтворення цих ділянок.

Таблиця а. Порівняння споживацьких характеристик аудио-компакт-диска і грамплатівки

Технічні дані


Грамплатівка


Аудио-компакт-диск


Кількість програвань


-100


не обмежено


Вплив пилу, подряпин, статичних зарядів


приводить до клацань і перескоків голки


до певної межі не робить ніякого впливу


Розміри, мм


300х2,3


120х1,2


Маса, г


150


15


Прочитування інформації з компакт-диска, так само як і запис, відбувається за допомогою лазерного променя, але меншої потужності, з подальшим її перетворенням з цифрової в аналогову форму і відтворенням.

Відтворення компакт-дисків здійснюється на спеціальному пристрої, що програє, в якому замість голки використовують лазерний промінь. У лазерних програвачах завдяки цифровому методу відтворення виключені перешкоди, обумовлені властивостями матеріалу пластинки.

Оскільки при відтворенні відсутній механічний контакт між диском і лазерним «звукознімачем», у принципі виключається знос і руйнування фонограми в процесі експлуатації. Відсутня можливість перескоку «голки» з канавки на канавку. Якщо захисна поверхня пластинки буде пошкоджена, це не вплине на якість звучання, оскільки лазерний промінь фокусується глибше за поверхневий шар.

Перші музичні оптичні компакт-диски були випущені в 1982 р. Пластина має діаметр 120 мм, товщину 1,2 мм і масу 10 г, тривалість звучання — 1 година. Їх поява стала результатом співпраці двох гігантів електронної промисловості — японської фірми Sony і голландської фірми Philips. До кінця 1987 р. в світі було випущено вже близько 30 млн. лазерних програвачів і більше 450 млн. компакт-дисків з музичними творами.

Фірми Sony і Philips зіграли провідну роль і при розробці першої специфікації цифрових компакт-дисків. Вона послужила основою для створення КД з комплексним представленням інформації, тобто здатних зберігати не тільки звукову, але і текстову, графічну, відеоінформацію. Проте перша специфікація давала можливість КД працювати лише на конкретній моделі накопичувача. Розроблена незабаром друга специфікація визначала вже як логічний, так і файловий формати КД.

Незабаром був прийнятий міжнародний стандарт ISO-9660 для цифрових КВ, що визначив їх логічний і файловий формати. Всі КД, відповідні даному стандарту, сумісно один з одним. Цей стандарт визначає спосіб запису по типах інформації: текст, графіка, звук і т.д. Стандарт доступний для будь-якої операційної системи, існуючої у наш час.

Дякуючи своїм малим розмірам, великій місткості, надійності і довговічності КД набув широке поширення.

4. СDROM

CD-ROM — найпоширеніший вид оптичних дисків для використовування в персональних комп'ютерах, на російській мові його калька — «сидіром».

CD-ROM — компакт-диск з постійною пам'яттю, призначений для зберігання і читання значних об'ємів інформації (550 Мбайт і більш). Він містить комп'ютерну інформацію, яка прочитується дисководом, підключеним до ПЕВМ.

CD-ROM з'явилися в 1985 р. на ринку баз даних і є віддрукованою з пластмаси 4,72-дюймовою (діаметр 120 мм, товщина 1,2 мм) круглою пластиною.

На одну CD-ROM можна вміщати 150 тис. сторінок тексту, що рівне 17 бібліям. Місткість такого диска, при такому малому розмірі, рівна 650 Мбайт, еквівалентна місткості близько 450 тридюймових дискет.

CD-ROM відноситься до засобів мультимедіа — тобто інтерактивним аудіовізуальним засобам, які дозволяють одночасно проводити операції з рухливими графічними зображеннями, текстом і звуком. Інформація звичайно представляється у вигляді комплексу: графіка — меню — гіпертекст (інструмент послідовних посилань на текстові і графічні фрагменти при пошуку потрібної інформації).

CD-ROM по своїй конструкції, зовнішньому вигляду і фізичним параметрам майже ідентичний аудио-компакт-диску. Принципово однакові пристрої для прочитування інформації з компакт-диска і СВ-КОМ. Відмінності полягають тільки у тому, що використовуються різні способи перетворення сигналу в інформацію, що відображається. Прочитуючий пристрій комп'ютера, працює як з CD-ROM, так і з аудио-компакт-диском.

Головною перевагою СВ-КОМ, в порівнянні з твердими і м'якими дисками, є висока інформаційна місткість. Особливістю СВ-КОМ є те, що інформацію, що знаходиться на диску, не можна змінити і не можна записати на носій безпосередньо з комп'ютера. Існує ще одна особливість СВ-КОМ. Інформація на ньому розташована на одній спіральній доріжці, а не на кільцевих доріжках, як на магнітних дисках. Таке розміщення інформації уповільнює її прочитування в порівнянні з використовуванням жорсткого магнітного диска, через що зростає час доступу і сповільнюється передача даних. Для жорстких магнітних дисків середній час доступу до інформації і передача даних приблизно рівно 35 м/сек, а для CD-ROM — 350—500 м/сек.

Існує певний формат запису на CD-ROM. При його розробці була передбачена сумісність фізичного розташування інформації на КД і CD-ROM, тому розмір блоку на CD-ROM виявився рівним 2352 байт.

Перша частина блоку має загальний формат і для компакт-дисків, і для CD-ROM. Він забезпечує процес прочитування на рівні читання. Як видно з схеми-малюнка 41, формат запису на CD-ROM має наступні частини:

1) синхронізуюча інформація;

2)заголовок;

3) дані користувача;

4) коди, що виправляють помилки.

Дані в підзаголовку визначають розташування блоку інформації на спіральній доріжці, тобто дані в заголовку є фізичною адресою блоку на доріжці. Цей метод стандартизації для CD-ROM, зокрема для методу адресації, узятий із стандарту на компакт-диски. До таких методів счислення вимірювання відносяться хвилина звучання, секунда звучання, номер блоку в секунді. Відлік починається з нуля, тобто з 0 хвилин, 0 секунд і 0 блоку. За секунду повинно бути лічено 75 блоків даних.

Самим останнім в заголовку записано число, що визначає, як інтерпретується решта інформації в блоці. Якщо існує режим «I» — в блоці цифровий звукозапис, якщо режим «2» — в блоці комп'ютерні дані. У першому випадку 2328 байт містять фрагмент звукозапису, звучної 1/75 секунди; у другому випадку 2048 байт — це дані, передавані в комп'ютері. 288 байт — це спеціальні дані, використовувані пристроєм управління для виявлення помилок і їх корекції. Ці дані в комп'ютер не передаються.

Диски CD-ROM важливі для бібліотек і інформаційних центрів з причини величезної місткості зберігається ин^эормации.

CD-ROM — найбільше просування в техніці друкування з часів Гутенберга. Диск може містити великі масиви даних — текст, малюнки, звук, мультиплікацію і при цьому вироблятися швидко, у великих кількостях і порівняльно недорого.

Вельми корисною для бібліотек є можливість мережевого використовування CD-ROM. На відміну від паперових носіїв, мікрофіш або магнітних носіїв CD-ROM іншої (довговічний); диск, вироблений в даний час, буде без жодної спеціальної обробки або спеціальних умов зберігання 50—100 років читаємо І безпомилковий.

Неможливість внесення змін в запис — загальновідомий недолік технології CD-ROM. Проте він не є непереборною перешкодою для широкого упровадження цих документів в бібліотечно-інформаційну діяльність. Наприклад, друкарські або мікрографічні документи не можуть обновлятися користувачами. Більшість бібліотечної документації, наприклад, друкарські каталоги, традиційно обновляється один раз в декілька років. Ці ж каталоги на оптичних дисках можуть обновлятися частіше.

У нашій країні досвід користувача CD-ROM в бібліотеках поки обмежений. Оптичні диски використовуються для пошуку по запитах користувачів, складання тематичних підбірок документів, перевірки цитованих авторів. Результати пошуку можна зберегти на дискеті або роздрукувати. Пошук можливий по словниках, з використанням ключових слів і перехресних посилань, по всіляких мітках полів. Програмне забезпечення диска має процедури пошуку, що дозволяє обходитися без спеціального навчання користувачів.

Для крупних баз даних, довідкових таблиць і інших великих масивів СВ-КОМ є найефективнішим І економічнішим засобом зберігання і надання інформації.

5. Відео-компакт-диск

Відео-компакт-диск (ВД) — диск, на якому в цифровій формі записується текстова, образотворча (іконічна) і звукова інформація, а також програми ЕОМ.

Запис інформації на ВД здійснюється шляхом зміни поверхні або структури носії. ВД є диском з синтетичного матеріалу, на поверхні якого розташовані спіральні або концентричні доріжки із записом відеофільмів, естрадних програм, графічних зображень і ін.

6. DVD – диск.

DVD -диск (Digital Video Disk) — різновид нового покоління оптичних дисків, на якому в цифровій формі записується текстова, відео і звукова інформація, а також комп'ютерні дані.

Вперше DVD диски були випущені в 1996 році завдяки фірмам Sопу, Toshiba, Time Warner і ін. при підтримці більшості провідних компаній мікроелектроніки, комп'ютерних компаній, кіностудій і студій звукозапису. Їх масове виробництво почате в 1999 році.

По конструкції DVD-диск є 5-дюймовою пластиною діаметром 8 або 12 см, завтовшки 1,2 мм з високою густиною запису. Місткість такого диска рівна 4,7 Гбайт (при одношаровій технології) і 8,5 Гбайт (при двох шарах, що запам'ятовуються). Передбачений випуск двосторонніх дисків з двома шарами, що запам'ятовуються, з кожної сторони загальною місткістю в 17 Гбайт, що в 15 разів більше, ніж місткість версій компакт-дисків, що раніше випускалися. Досконалішою є і конструкція DVD -дисків: замість однієї пластини завтовшки 1,2 мм передбачено використовування двох пластин завтовшки 0,6 мм кожна.

Розрізняють два види DVD -дисков: DVD -видео і DVD-ROM

DVD - видео — це гнучкий видео-компакт-диск з багатократним записом інформації на основі використовування ефектів поляризації світла. Він містить відеопрограми і програється на DVD –плеєрі, підключеному до телевізора. DVD-ROM містить комп'ютерну інформацію і читається дисководом, підключеним до комп'ютера. Їх відмінність подібно відмінності між Аудіо-CD і CD-ROM. DVD-ROM також включає два різновиди: як одноразово записувані (DVD-R) і багатократного запису (DVD-RAM).

DVD-диски відрізняються високою інформаційною місткістю в порівнянні з CD-ROM. DVD-відео розрахований на 2 години показу високоякісної цифрової відеоінформації, а двосторонній, двошаровий диск — на 8 годин. Кожен диск має 8 звукових доріжок на різних мовах, до 8 каналів кожна, містить до 32 доріжок субтитрів. До інших достоїнств DVD-дисків можна віднести: 4:3 і 16:9 коефіцієнти стиснення; багатоваріантність розміщення камери; вибір різних точок зору протягом відтворення: миттєве перемотування і швидке перемотування вперед, включаючи пошук по заголовку, главі, доріжці і коду часу. DVD-диск довговічний, не піддається зносу від використовування, тільки від фізичного пошкодження: не сприйнятливий до магнітних полів, стійкий до нагріву, невеликого розміру. Більшість існуючих дисків не містить все цих особливостей (багатократні звукові доріжки, титри, перехід встик, батьківський контроль і т. д.).

DVD-диски не позбавлені недоліків, їх не можна перезаписувати. Перше покоління DVD-плееров і дисководів не можуть читати DVD-диски, а сучасні плеєри не можуть відтворювати у зворотному напрямі на нормальній швидкості;

DVD-диски дорожчі ніж CD-ROM, їх вартість коливається від 25 до 80 доларів.

Завдяки високій інформаційній місткості, малим розмірам, надійності і довговічності DVD-диски в майбутньому можливо витіснять інші види оптичних документів.

  1. Магнітооптичний диск

Магнітооптічекий документ (МО) — комбінований вид машиночитаємого документа, сполучаючий в собі магнітний і оптичний способи запису і прочитування інформації.

Найбільш ширше поширені магнітооптичні диски, що складаються з різних комбінацій гнучкого магнітного диска, вінчестера і оптичного диска. Вперше МО почали масово випускатися рядом фірм США в 1994 р.

Розрізняють два види МО: флоптічний диск і магнітооптичний диск.

Флоптічеській диск — матеріальний носій, що використовує принципи конструкції гнучких магнітних дисків,

вінчестерів і оптичних дисків. Доріжки на поверхню диска наносяться за допомогою лазера, що робить їх стійкішими і надійнішими. Запис і прочитування інформації виробляється звичним магнітним способом, але з підвищеною густиною (20,8 Мбайт на 3,5" дискеті). Можливе стирання і перезапис інформації. Позиціонування головки запису-прочитування виробляється за допомогою оптичного серводатчика і спеціального двигуна по одній або декількох доріжках одночасно.

Магнітооптичний диск — це диск на магнітному матеріалі, запис інформації на якому можливий тільки при нагріві до температури порядка 14500С. Важливою його гідністю є підвищена надійність зберігання інформації (не менше 10 років без перезапису). При цьому кількість допустимих перезаписів інформації на одну дискету складає 1 млн., що робить їх вельми перспективним засобом архівації і тривалого зберігання інформації.

Однією з провідних виробників магнітооптичних дисків є фірма RICOH (США), що випускає дискети 3,5" і 5,5". Залежно від використовуваного формату, місткість дискет складає для 3,5" дискет — 128 або 330 Мбайт або 1,3 Гбайт. Суміжні диски значно збільшують експлуатаційні характеристики магнітооптичного документа.

Відеодиски випускаються двох видів:

а) місткості, читані алмазною або сапфіровою голкою;

б) оптичні, з лазерним прочитуванням.

Відеодиск — це гнучкий вініловий диск діаметром 210 мм і 300 мм або алюмінієвий диск діаметром 305 мм з напиленим шаром пластмаси і нанесеними борозенками густиною 130—150 на 1 мм. На одній і тій же доріжці записується зображення і звук, відтворні електромеханічним способом алмазною або сапфіровою голкою або променем лазера на спеціальному програвачі, приєднаному до телевізора.

Найбільш поширений видео-компакт-диск, відео-CD (CD-DVD — Соmpact Disk Digital Video), призначений для цифрового запису і відтворення відеофільмів. Один диск може зберігати запис одного повнометражного фільму. Промислове виробництво почате в 1994 р. У 1995 р. була продемонстрована можливість створення гнучких видео-компакт-дисків DVD-Е з багатократним записом на основі використовування ефектів поляризації світла.

На одній стороні оптичного ВД може бути записане 54 тис. відеокадрів, в яких може бути відповідно розміщено 54 тис. фотознімків або каталожних карток, або 13500 сторінок тексту (54 книги по 250 сторінок). Є відомості про відеодиски, що розміщують на одній стороні 100 тис. відеокадрів.

Відеодиск дозволяє здійснювати швидкий пошук і відтворення записаної на одному диску звукової, графічної і буквено-цифрової інформації. Це відкриває перспективи використовування ВД в навчанні, створенні електронних журналів, книг, энциклопедий,справочников,каталогов, баз даних. Оптичні ВД використовуються в рекламі, в інформуванні громадськості про діяльність організацій, компаній, галузей, окремих країн і регіонів миру. ВД — недостатньо ємкі носії: для запису 1 сторінки тексту формату А4 потрібно близько 8 доріжок.

Висока надійність при зберіганні і відтворенні інформації досягається за рахунок безконтактного прочитування, використовування прозорих захисних покриттів або спеціальних касет, а в цифрових системах — завдяки застосуванню кодів з виявленням і виправленням помилок.

Пошук інформації, що зберігається на відеодиску, здійснюється за декілька секунд.


1. Курсовая на тему Моделирование интегрирующего гироскопа
2. Реферат на тему Us Economy Essay Research Paper IntroductionHow easy
3. Реферат Особенности ценообразования на готовую продукцию собственного производства и покупные товары
4. Диплом Совершенствование тарифной системы оплаты труда на предприятиях электросвязи на примере РУП
5. Реферат Особенности общественно-политического и социально-экономического развития Северной и Южной Итали
6. Курсовая на тему Формирование коммуникативной компетенции на уроках иностранного языка как объект педагогического
7. Статья Оптимальная зарплата
8. Курсовая на тему Система защиты в Уголовном процессе
9. Контрольная работа Характеристика общественного строя Галицко-Волынского княжества
10. Реферат Совершенствования предоставления розничных услуг коммерческим банком