Архіватори

Стиснення інформації. Архіватори

При збереженні, резервному копіюванні інформації тощо, якої б місткості не були ваші диски, завжди бажано стиснути файли так, щоб вони займали якомога менше місця. Найпростіше це робиться за допомогою програм, які звуться архіваторами. Зауважимо, що ці програми не тільки стискають інформацію в окремому файлі, але й можуть поміщувати в один архів групу (звичайно, споріднених за якоюсь ознакою) файлів.

Існує багато архіваторів. Серед них найбільш відомі: ARJ, DIET, ICE, LHA, LHARC, LZH, LZEXE, NARC, PAK, PKARC, PKLITE, PKXARC, PKPAK, PKZIP, PKUNZIP, RAR, ZOO. Далі ми розглянемо лише ті з них, які зарекомендували себе з найкращого боку і, отже, найчастіше використовуються на практиці. Зауважимо, що сучасні програмні продукти відомих фірм розповсюджуються в архівованому вигляді (за допомогою власних засобів) і розархівовуються при встановленні відповідної системи на вінчестер (програмами Setup або Install).

Останнім часом з'явилися програми, які, знаходячись у пам'яті комп'ютера резидентно, архівують та розархівують «на льоті» всі файли, з якими ви працюєте, що дозволяє суттєвим чином заощаджувати простір на жорсткому диску. Такі можливості надають, наприклад, утиліта dblspace операційної системи MS-DOS та програма DIET (T.Matsumoto, Японія).

Існує декілька методів стиснення інформації, що міститься у файлах. Мабуть, найпростішим із них є метод Хаффмана, який полягає у заміні стандартних 8-бітових ASCII-кодів бітовими рядками змінної довжини в залежності від частоти зустрічаємості символу. До речі, легко зрозуміти, що у текстах найбільш часто зустрічається символ «пропуск», ASCII-код якого має номер 32. Можна поширити цю ідею на пари, трійки і т.д. символів. При цьому можна одержати суттєвий виграш. Дійсно, візьміть, наприклад, дві пари символів «по» та «хщ». Ви можете назвати безліч слів із першим сполученням. Спробуйте відшукати слово, яке містить ото «хщ»! А при стандартному ASCII-кодуванні на кожне зі сполучень витрачається порівну бітів — по 16. Серед інших методів, які широко застосовуються в архіваторах для стиснення інформації у файлах, назвемо лише метод Лемпела-Зіва.

Зауважимо нарешті, що комп'ютер не «розуміє» ніяких інших кодувань символів крім ASCII-кодування (чи споріднених кодувань). Тому перед використанням архівований файл повинен бути розархівованим!

Програма ARJ

Програма ARJ (R.Jung, США) дозволяє архівувати та розархівувати файли. Формат команди, за яким викликається програма:

ARJ команда [-кл [-кл...]] ім'я_архіву [імена_файлів...]

ім'я_архіву — задає архівний файл, який обробляється. Якщо ви додаєте файли до неіснуючого архівного файлу, то він утворюється з указаним іменем. Якщо розширення в імені архіву не задане, то мається на увазі, що воно — .ARJ.

імена_файлів — задає файли, що додаються до архіву, видаляються з архіву і т.д. Можна використовувати символи шаблонів (масок) DOS * та ?. Якщо імена файлів не задані, то маються на увазі всі файли у поточному каталозі або всі файли в архіві.

Далі наводиться список команд та ключів, які вживаються найчастіше. Його можна отримати після виконання команди ARJ без параметрів. Виконайте команду ARJ-? для одержання додаткової інформації.

Команди

a Додати (Add) файли до архіву. Якщо в архіві вже існують указані файли, то вони заміщуються тими, що є на диску! Якщо вказаний архівний файл не існує, то він утворюється. Якщо файли, що додаються до архіву, не вказані, то архівуються всі файли поточного каталогу.

d Видалити (Delete) файли з архіву. При видаленні файлів з архіву треба обов'язково вказувати їх імена.

e Видобути (Extract) файли з архіву. Команда розархівовує вказані файли у вказаний каталог (за умовчанням — у поточний). Якщо у каталозі призначення вже існує файл з іменем файлу, що розархівовується, буде даний підказ-запит про перезапис або перейменування.

f Освіжити (Freshen) файли в архіві. До архіву додаються тільки нові (із більш пізньою датою утворення) версії файлів, які вже є в архіві.

l Видати список (List) файлів в архіві. Команда виводить на екран інформацію про імена файлів, їхні розміри у нестиснутому та стиснутому вигляді, відношення компресування, дати та час, контрольні суми, методи архівування.

m Перемістити (Move) файли до архіву. Цей режим повністю аналогічний режиму a, але при успішному архівуванні вказані файли знищуються на диску. Команда може використовуватися разом із ключами f та u.

t Тестувати (Test) цілісність файлів в архіві. Перевіряє внутрішню структуру архівного файлу і можливість його розархівування. Не виправляє помилок архіву, якщо вони є.

u Поновити (Update) файли в архіві. На відміну від режиму f до архіву додаються не тільки нові версії існуючих там файлів, а і файли, які відсутні в архіві.

v Видати багатослівний (Verbosely) список файлів в архіві. Додатково до інформації, що виводиться командою l, даються ще послідовні номери, шляхи, коментарі всіх файлів в архіві та деякі інші відомості.

x Видобути (eXtract) файли з архіву з повним шляхом. Відрізняється від команди e тим, що файли, поміщені до архіву із збереженням імен каталогів (ключ r), розархівовуються разом із структурою каталогів.

Ключі

e Виключити (Exclude) шляхи з імен файлів. При розархівуванні файлів, які збережені з повними шляхами (ключ r), ці шляхи не беруться до уваги, тобто вказані файли відновлюються у поточний каталог без відтворення структури каталогів.

f Освіжити (Freshen) існуючі файли. Діє аналогічно до такої ж команди. Використовується разом із командами m, e, x.

g Архівувати (Garble — спотворювати) із паролем. Установлює пароль при архівуванні та розархівуванні. Зауважимо, що великі та малі літери розрізняються! При видаленні файлів з архіву (команда d) та при його прогляданні (команди l та v) задавати пароль не обов'язково. Будьте обережні при використанні цього ключа! Якщо ви забудете пароль, то інформація в архіві буде недоступною!

i Не виводити індикатор (Indicator) процесу (роз)архівування. Під час роботи програми виводяться поточні відсотки виконаної роботи. Ви можете відключити цей індикатор.

je Утворити архів, що саморозархівовується. Використовується разом із командою a. Створений архів має розширення .EXE і після запуску цього (виконуваного) файлу відбувається його самостійне розархівування без програми ARJ.

m Із застосуванням методу (Method) 0, 1, 2, 3, 4. Задає різні види стискання інформації при архівуванні:

0 Без стискання інформації, файли просто поміщаються до архіву. Найшвидший метод.

1 Максимальне стискання, працює повільно.

2 Менше стискання, більша швидкість.

3 Ще менше стискання, велика швидкість.

4 Найменше стискання, найбільша швидкість.

n Тільки нові (New) файли (не існуючі). При виконанні команди a до архіву додаються тільки ті файли, імена яких відсутні в архіві. При виконанні команд e або x з архіву видобуваються тільки ті файли, імена яких відсутні на диску призначення.

r Рекурсивне (Recurse) архівування підкаталогів. При використанні цього ключа разом із командами архівування до архіву заносяться також файли з підкаталогів каталогу, що архівується. Імена файлів із підкаталогів заносяться разом із шляхами.

u Поновити (Update) файли (нові та більш нові). Діє аналогічно до такої ж команди. Використовується разом із командами m, e, x.

v Дозволити багатотомний (multiple Volumes) архів. При архівуванні великих об'ємів інформації часто виникає ситуація, коли архів не може бути повністю поміщений на гнучкий диск. У цьому випадку використовується ключ v, який дозволяє записувати архів у багато томів (на декілька дискет). Перший том має розширення .ARJ, другий — .A01, третій — .A02 і т.д. Ключ звичайно використовується у комбінаціях: v360, v720, v1200, v1440, що задають розміри томів (збігаються зі стандартними форматами дискет), та va, що означає автоматичне визначення розмірів томів.

w Призначити робочий (Work) каталог. У процесі роботи програма ARJ утворює проміжні (тимчасові) файли на диску. Якщо ви архівуєте файли на дискеті, вам може не вистачити вільного простору. У цьому разі за допомогою ключа, що розглядається, ви можете задати робочий каталог на вінчестері, де, як правило, завжди є досить місця.

x Виключити (eXclude) указані файли з процесу обробки програмою ARJ. Застосовується як у режимі архівування, так і в режимі розархівування. Допускається використання символів * та ?.

y Передбачає відповідь «так» (Yes) на всі запитання. Цей ключ зручно використовувати в пакетних (batch) файлах. На будь-яке запитання (утворити каталог, перезаписати файл та ін.) дається позитивна відповідь.

Приклади використання програми ARJ

Додати всі файли без структури каталогу: ARJ a -e archive *.*

Додати два файли до архіву: ARJ a archive name1 name2

Освіжити файли в архіві: ARJ f archive *.doc

Видалити файли з архіву: ARJ d archive *.txt

Видобути файли з архіву: ARJ e archive

Видобути файли з архіву із структурою каталогів: ARJ x archive

Видати список файлів в архіві: ARJ l archive

Перемістити файли до архіву: ARJ m archive *.doc

Те ж саме з паролем «TopSecr»: ARJ m -gTopSecr archive *.doc

Тестувати цілісність файлів в архіві: ARJ t archive

Додати файли до багатотомного архіву: ARJ a -va a:archive *.*

Видобути файли з багатотомного архіву: ARJ x -v a:archive

Перетворити архів на саморозгортаємий: ARJ a -je archive

Програма PKZIP

Програма PKZIP (фірма PKWARE, Inc., США) архівує файли. Формат команди, за яким викликається програма:

PKZIP [опції] ім'я_архіву [@файл_список] [імена_файлів...]

ім'я_архіву — задає архівний файл, який обробляється. Якщо ви додаєте файли до неіснуючого архівного файлу, то він утворюється з указаним іменем. Якщо розширення в імені архіву не задане, то мається на увазі, що воно — .ZIP.

імена_файлів — задає файли, що додаються до архіву, видаляються з архіву і т.д. Можна використовувати символи шаблонів (масок) DOS * та ?. Якщо імена файлів не задані, то маються на увазі всі файли у поточному каталозі або всі файли в архіві.

@файл_список — задає текстовий файл, у якому містяться імена файлів, що обробляються.

Далі наводиться список опцій, які вживаються найчастіше. Його можна отримати після виконання команди PKZIP /h[1|2|3|4]. Оскільки ці опції багато в чому аналогічні командам та ключам програми ARJ, наведемо лише їх короткий опис.

-a Додати (Add) файли до архіву.

-b[drive] Утворити тимчасовий архів на альтернативному диску.

-d Видалити (Delete) файли з архіву.

-e[x,n,f,s,0] Використати методи архівування: [eXtra — екстра | Normal — нормальний (умовчання) | Fast — швидкий | Super fast — надшвидкий | NO compression — без компресування].

-f Освіжити (Freshen) файли в архіві.

-l Вивести на екран ліцензійну (License) угоду.

-m[f,u] Перемістити (Move) файли до архіву [з опціями f або u].

-u Поновити (Update) файли в архіві.

-p|P Зберегти імена каталогів разом з іменами файлів, які архівуються (p — від заданого каталогу | P — від поточного).

-r Рекурсивне (Recurse) архівування підкаталогів.

-s[pwd] Архівувати (Scramble) із паролем (password) [якщо пароль не заданий, буде даний підказ для його введення].

-v[b][r][m][t][c] Продивитись (View) файли в архіві [Brief — коротко] [Reverse — в оберненому порядку] [More — поекранно] [Technical — із докладною технічною інформацією] [Comment — із коментарями], відсортовані за [d,e,n,o,p,s] [Date — датою | Extension — розширенням | Name — іменем | natural Order — у звичайному порядку (умовчання) | Percentage — відсотком стискання | Size — розміром].

-a+ Очистити атрибут «архівний» (archive Attribute) після архівування.

-c Утворити/редагувати коментарі (Comments) для всіх файлів.

-C Додати коментарі (Comments) тільки для нових файлів.

-i[-] Додати файли до архіву з існуючим установленням атрибуту «архівний» (archive Attribute) [не виключати атрибут].

-j|J<h,r,s> Маскувати або не маскувати файли з атрибутами (Hidden — прихований | System — системний | Read-only — тільки для читання) (умовчання — jhrs).

-o Встановити дату архіву за датою найпізнішого файлу у ньому.

-w|W<h,s> Включити або виключити (Hidden — прихований | System — системний) файли з процесу архівування (умовчання — Whs).

-x<file> Виключити (eXclude) указаний файл із процесу архівування.

-x@listfile Виключити (eXclude) указані у списку файли з процесу архівування.

-z Утворити або редагувати коментар архіву.

-@listfile Використати список імен файлів, які знаходяться у вказаному файлі.

Приклади використання програми PKZIP

Додати всі файли поточного каталогу до архіву: PKZIP -a myzip

Додати всі файли типу .DOC диска A: до архіву: PKZIP -a mydoc a:*.doc

Видалити всі файли типу .DOC з архіву: PKZIP -d mydoc *.doc

Продивитись зміст архіву, що відсортований за іменем: PKZIP -vn myzip

Поновити файли поточного каталогу і його підкаталогів: PKZIP -ur mydoc

Програма PKUNZIP

Програма PKUNZIP (фірма PKWARE, Inc., США) розархівовує файли з архівів, утворених програмою PKZIP. Формат команди, за яким викликається програма:

PKUNZIP [опції] ім'я_архіву [@файл_список] [імена_файлів...]

ім'я_архіву — задає архівний файл, який обробляється. Якщо розширення в імені архіву не задане, то мається на увазі, що воно — .ZIP.

імена_файлів — задає файли, що обробляються програмою. Можна використовувати символи шаблонів (масок) DOS * та ?. Якщо імена файлів не задані, то маються на увазі всі файли у поточному каталозі або всі файли в архіві.

@файл_список — задає текстовий файл, у якому містяться імена файлів, що обробляються.

Далі наводиться список опцій, які вживаються найчастіше. Його можна отримати після виконання команди PKUNZIP /h[1|2|3|4]. Оскільки ці опції багато в чому аналогічні командам та ключам програми ARJ, наведемо лише їх короткий опис.

-c[m] Вивести файли на консоль — екран (Console) [у режимі More — поекранно].

-d Відновити/утворити структуру каталогів (Directory structure), збережену в архіві.

-e[c|d|e|n|p|r|s] Видобути (Extract) файли з архіву. Сортувати за [CRC — контрольною сумою | Date — датою | Extension — розширенням | Name — іменем | Percentage — відсотком стискання | Reverse — в оберненому порядку | Size — розміром].

-f Освіжити (Freshen) файли у каталозі призначення.

-j|J<h,r,s> Маскувати або не маскувати файли з атрибутами (Hidden — прихований | System — системний | Read-only — тільки для читання) (умовчання — jhrs).

-n Видобути тільки більш нові (Newer) файли з архіву.

-o Перезаписати (Overwrite) попередньо існуючі файли.

-p[a/b][c][#] Вивести файли на принтер (Printer) [Ascii-режим, Bin-режим, Com-порт] [порт №].

-s[pwd] Розархівувати (Scramble) із паролем (password) [якщо пароль не заданий, буде даний підказ для його введення].

-t Тестувати (Test) цілісність файлів в архіві.

-v[b][r][m][t][c] Продивитись (View) файли в архіві [Brief — коротко] [Reverse — в оберненому порядку] [More — поекранно] [Technical — із докладною технічною інформацією], відсортовані за [d,e,n,o,p,s] [Date — датою | Extension — розширенням | Name — іменем | natural Order — у звичайному порядку (умовчання) | Percentage — відсотком стискання | Size — розміром].

-x<filespec> Виключити (eXclude) указані файли з процесу розархівування.

-@listfile Використати список імен файлів, які знаходяться у вказаному файлі.

Приклади використання програми PKUNZIP

Перевірити цілісність файлів в архівах на диску A:: PKUNZIP -t a:*

Продивитись зміст архіву, що відсортований за іменем: PKUNZIP -vn myzip

Видобути файли з архіву: PKUNZIP myzip

Програма PKZIPFIX

Програма PKZIPFIX постачається разом із програмами PKZIP та PKUNZIP і може в деяких випадках відновити пошкоджений ZIP-файл. Формат команди, за яким викликається програма:

PKZIPFIX ім'я_архіву

ім'я_архіву — задає архівний файл, який відновлюється. Якщо розширення в імені архіву не задане, то мається на увазі, що воно — .ZIP.

Приклад використання програми PKZIPFIX

Спробувати відновити всі архіви на диску A:: PKUNZIP a:*

Програма LHA

Програма LHA (H.Yoshizaki, Японія) дозволяє архівувати та розархівувати файли. Формат команди, за яким викликається програма:

LHA команда [/опції[-+012|WDIR]] ім'я_архіву [імена_файлів...]

ім'я_архіву — задає архівний файл, який обробляється. Якщо ви додаєте файли до неіснуючого архівного файлу, то він утворюється з указаним іменем. Якщо розширення в імені архіву не задане, то мається на увазі, що воно — .LZH.

імена_файлів — задає файли, що додаються до архіву, видаляються з архіву і т.д. Можна використовувати символи шаблонів (масок) DOS * та ?. Якщо імена файлів не задані, то маються на увазі всі файли у поточному каталозі або всі файли в архіві.

[/опції[-+012|WDIR]] — кожна з опцій може мати три значення (0, 1, 2), або два символи (+ — опція діє, - — опція не діє). Ці значення та символи ставляться праворуч від опції. Параметр WDIR задає робочий каталог (див. опцію w).

Далі наводиться список команд та опцій, які вживаються найчастіше. Його можна отримати після виконання команди LHA без параметрів.

Команди

a Додати (Add) файли до архіву. Якщо в архіві вже існують вказані файли, то вони заміщуються тими, що є на диску! Якщо вказаний архівний файл не існує, то він утворюється. Якщо файли, що додаються до архіву, не вказані, то архівуються всі файли поточного каталога.

d Видалити (Delete) файли з архіву. При видаленні файлів з архіву треба обов'язково вказувати їх імена. Можна використовувати символи шаблонів (масок) DOS * та ?.

e Видобути (Extract) файли з архіву. Команда розархівовує вказані файли у вказаний каталог (за умовчанням — у поточний). Можна використовувати символи шаблонів (масок) DOS * та ? як в іменах архівів, так і в іменах файлів. Якщо у каталозі призначення вже існує файл з іменем файлу, що розархівовується, то архівований файл не буде видобуватися.

f Освіжити (Freshen) файли в архіві. До архіву додаються тільки нові (з більш пізньою датою утворення) версії файлів, які вже є в архіві.

l Видати список (List) файлів у архіві. Команда виводить на екран інформацію про імена файлів, їх розміри у нестиснутому та стиснутому вигляді, відношення компресування, дати та час, контрольні суми, методи архівування. Якщо повне ім’я файла містить також каталог, то поруч із таким файлом ставиться знак «+».

m Перемістити (Move) файли до архіву. Цей режим повністю аналогічний режиму a, але при успішному архівуванні вказані файли знищуються на диску.

p Вивести на екран (disPlay) вміст файлів. Має сенс виводити вміст текстових файлів.

t Тестувати (Test) цілісність файлів у архіві. Перевіряє внутрішню структуру архівного файлу і можливість його розархівування. Не виправляє помилок архіву, якщо вони є.

u Поновити (Update) файли в архіві. На відміну від режиму f до архіву додаються не тільки нові версії існуючих там файлів, а і файли, які відсутні в архіві.

v Продивитись (View) список файлів у архіві. Додатково до інформації, що виводиться командою l, даються ще шляхи всіх файлів у архіві.

x Видобути (eXtract) файли з архіву з повним шляхом. Відрізняється від команди e тим, що файли, поміщені до архіву із збереженням імен каталогів (опція r), розархівовуються разом із структурою каталогів.

s Утворити архів, що саморозархівовується. Створений архів має розширення .EXE і після запуску цього (виконуваного) файлу відбувається його самостійне розархівування без програми LHA.

Опції

a Дозволити архівування файлів із будь-якими атрибутами (Attributes) — архівний (Archive), тільки для читання (Read Only), прихований (Hidden), системний (System). Якщо ця опція не вказана, то до архіву не заносяться приховані та системні файли.

c Пропустити перевірку (Check) дати та часу утворення файлів. При використанні цієї опції з командами розархівування (e та x) та при наявності у каталозі призначення файла з іменем файлу, що розархівовується, буде даний запит про розархівування та перезапис існуючого файла.

h Вибрати рівень заголовку (Header) (умовчання = 1).

i Не ігнорувати (Ignore) нижній регістр (малі літери). Якщо ви працюєте тільки з операційною системою MS-DOS, то ця опція не потрібна.

l Виводити на екран під час роботи архіватора разом із індикатором «довгі» (Long) імена файлів. Це означає, що разом із іменем виводиться також повідомлення вигляду [m/n], де n — загальна кількість файлів, що обробляються, m — порядковий номер файла, що обробляється у поточний момент часу.

m Не виводити на екран повідомлення (Message) про запит на розархівування, який задається при використанні опції «c».

n Не (No) виводити на екран індикатор процесу роботи архіватора та/або повні шляхи. Індикатор процесу роботи архіватора відображається символами «ooooooooooooooo...........».

o Використовувати старий (Old) метод компресування для забезпечення сумісності з попередніми версіями програми.

p Розрізняти повні — із шляхом (Path) — імена файлів. Використовується разом із командами розархівування (e та x). При цьому у поточний каталог розархівовуються лише ті файли, імена яких не містять підкаталогів. Якщо дана опція не використовується, то розархівовуються всі файли.

r Рекурсивне (Recurse) архівування підкаталогів. При використанні цього ключа разом з командами архівування (a, f, m, u) до архіву заносяться також файли із підкаталогів каталога, що архівується. Імена файлів з підкаталогів заносяться разом із шляхами.

t Зберігати час утворення архіву (archive's Time-stamp). Без цієї опції дата утворення архіву встановлюється за поточним системним часом, при її використанні — за самою новою датою файла із архіву.

w Призначити робочий (Work) каталог. В процесі роботи програма LHA утворює проміжні (тимчасові) файли на диску. Якщо ви архівуєте файли на дискеті, вам може не вистачити вільного простору. В цьому разі за допомогою ключа, що розглядається, ви можете задати робочий каталог на вінчестері, де, як правило, завжди є досить місця.

x Дозволити розширені (eXtended) імена файлів, тобто імена, в яких вказуються також і підкаталоги. Може використовуватись разом із опцією «r».

z Не виконувати компресування файлів (Zero compression — нульове компресування). Тільки помістити їх до архіву.

– Дозволити використання символів «–» або «@» як перших літер у іменах файлів.

Приклади використання програми LHA

Додати два файли до архіву: LHA a archive name1 name2

Освіжити файли в архіві: LHA f archive *.doc

Видалити файли з архіву: LHA d archive *.txt

Видобути файли з усіх lha-архівів: LHA e .lha

Видобути файли з архіву із структурою каталогів: LHA x archive

Програма PKLITE

Програма PKLITE (фірма PKWARE, Inc., США) використовується для компресування виконуваних файлів (з розширеннями .COM та .EXE). При цьому компресовані файли при їх запуску розархівовуються у пам'яті комп'ютера автоматично. Стискає виконувані файли приблизно в два рази. Формат команди, за яким викликається програма:

PKLITE [опції] вхід_файл [вихід_файл]

вхід_файл — задає ім'я вхідного виконуваного файлу, який компресується. Можна використовувати символи шаблонів (масок) DOS * та ?.

вихід_файл — задає ім'я вихідного виконуваного компресованого файлу. За умовчанням приймає значення імені вхідного файлу.

Далі наводиться список опцій. Його можна отримати після виконання команди PKLITE.

-a Завжди (Always) компресувати файли з оверлеями та оптимізувати таблицю переміщень. З цією опцією у вас можуть виникнути проблеми, тому краще не використовувати її.

-b Утворити копію (з розширенням .BAK) оригінального файлу.

-e Зробити компресований файл таким, що не розгортається надалі з використанням опції -x (Extra compression — екстракомпресування). З цією опцією компресований файл зменшується у розмірі незначним чином (на декілька десятків байтів), тому її використання навряд чи доцільне.

-l Вивести на екран ліцензійну (License) угоду про умови розповсюдження та використання програми.

-n Ніколи (Never) не компресувати файли з оверлеями або оптимізувати таблицю переміщень. Якщо ви компресуєте групу файлів, селектованих за допомогою шаблонів DOS, і серед цих файлів є оверлейні, краще скористатися цією опцією.

-o Перезаписати вихідний файл, якщо він існує на диску.

-r Видалити (Remove) оверлейні дані. З цією опцією у вас можуть виникнути проблеми, тому краще не використовувати її.

-u Поновити (Update) час та дату утворення файлу, що компресується, змінивши їх на поточні.

-x Розгорнути (eXpand) компресований файл (на диску), тобто перевести його до первісного стану, декомпресувати. Опція не діє, якщо ви компресували файл з опцією -e.

Приклади використання програми PKLITE

Компресувати всі виконувані файли в поточному каталозі: PKLITE *.*

Розгорнути компресований файл: PKLITE -x myfile.exe

Програма LZEXE

Програма LZEXE (F.Bellard, Франція), як і PKLITE, використовується для компресування виконуваних файлів (тільки з розширеннями .EXE). При цьому компресовані файли при їх запуску розархівовуються у пам'яті комп'ютера автоматично. Стискає виконувані файли приблизно у два рази. Оригінальні (некомпресовані) файли зберігаються під тим саме іменем, але з розширенням .OLD. Формат команди, за яким викликається програма:

LZEXE імена_файлів

імена_файлів — задає імена EXE-файлів, які компресуються. Задавати розширення (.EXE) — не обов'язково. Можна використовувати символи шаблонів (масок) DOS * та ?.

Приклад використання програми LZEXE

Компресувати всі EXE-файли в поточному каталозі: LZEXE *.*

Робота з архівами у системі Norton Commander

За допомогою файлової оболонки Norton Commander (фірма Symantec, США) можна обробляти стиснуті (архівовані) файли в панелях, що подібні до панелей звичайних каталогів.

Панелі стиснутих файлів

Для проглядання вмісту стиснутого файла виділіть файл, який треба відкрити. Виберіть пункт «Архів» у меню «Ліва» або «Права». Уміст стиснутого файла відображається подібно вмісту каталогу. Лінійка заголовку вказує, що проглядається вміст стиснутого файла.

┌ C:\ ┐ ┌ Zip:Mycomp.zip\ ┐

Можна копіювати файли до або із стиснутого файла без його розархівування. Можна також видаляти файли з панелі стиснутого файла. Однак, не можна виконувати будь-які застосування (виконувані файли). Спочатку файли повинні бути видобуті із стиснутого файла.

ALT + F5 Стискання файлів

Виділіть файли, які необхідно стиснути, і натисніть клавіші ALT+F5. З’являється діалог «Упакування файла(ів) до архіву», що наведений нижче.

Введіть ім’я для стиснутого файла, що утворюється. Використовуйте опцію «Фільтр», щоб задати критерій (маски, шаблони) для файлів, що стискаються. Можна вибирати, чи включати каталоги до стиснутого файла та чи видаляти файли після стискання.

Упакування файлів до архіву

Упакування архіватором ARJ до

[D:\MY_DOC\default ]

[ ] Включаючи підкаталоги [ ] Видалити файли по закінченню

[ ] Використати фильтр

Стиснути _ Метод стискання _ Фільтр _ Відміна _

ALT + F6 Розпакування файлів

Виділіть файл, який треба розпакувати (розархівувати), і натисніть клавіші ALT+F6. З’являється діалог «Розпакування архіву», що наведений нижче.

Можна розпаковувати файли до поточного каталогу або до якогось іншого. Для розпакування підкаталогів встановіть опцію «Включаючи підкаталоги». Використовуйте опцію «Фільтр», щоб задати критерій (маски, шаблони) для файлів, що розпаковуються.

Розпакування архіву

Розпакування mo_book.arj з використанням ARJ до

[D:\MY_DOC ]

[ ] Включаючи підкаталоги [ ] Використовувати фільтр

Розпакувати _ Виберіть метод _ Відміна _

F3 Проглядання стиснутих файлів

Виділіть стиснутий файл, який треба проглянути, і натисніть клавішу F3. Повна інформація про стиснутий файл буде виведена на весь екран у вигляді, що наводиться нижче. Виводяться: ім’я файла з розширенням, дата та час утворення файла, процент стискання, розміри (у байтах) повного та стиснутого файлів, метод стискання та контрольна сума файла (CRC).

Arj Формат: mo_book.arj Ст. 0 801 255 байт

Ім’я файла	Дата	Час	Прц	Повний	Стисн.	Метод	CRC
mo_001 doc	1-08-97	3:32p	81%	762 903	148 355	Arj-1	fcee2637
mo_002 doc	1-08-97	4:15p	80%	391 227	79 048	Arj-1	3a573a71
mo_003 doc	1-08-97	5:25p	79%	218 492	46 979	Arj-1	b98c3fff
mo_004 doc	1-08-97	6:08p	81%	516 408	98 732	Arj-1	4c1fc7ef
mo_005 doc	4-10-97	1:23p	81%	279 103	55 753	Arj-1	3574e5bf
mo_006 doc	1-09-97	11:56a	80%	408 937	85 768	Arj-1	e98d8e28
mo_007 doc	4-10-97	1:50p	81%	393 739	75 382	Arj-1	06741c6c
mo_008 doc	4-08-97	1:58p	72%	38 506	10 925	Arj-1	2c16ba6e
mo_009 doc	4-10-97	1:55p	80%	279 453	56 228	Arj-1	157ce7cb
mo_010 doc	4-11-97	9:08a	81%	366 547	70 119	Arj-1	832566b0
mo_011 doc	4-11-97	9:11a	78%	191 338	43 513	Arj-1	f2b9221d
mo_012 doc	4-11-97	10:18a	78%	104 702	23 626	Arj-1	72acacc4
mo_013 doc	4-11-97	10:22a	67%	18 168	6 093	Arj-1	f0f62178

1Допом 2 3 4 5 6 7Пошук 8 9 10Вихід

Література

1. Попов Ю.Д. Апаратні засоби та операційна система персональних комп'ютерів фірми IBM: Навчальний посібник для студентів гуманітарних факультетів. — К.: ВПЦ «Київський університет», 1997, — 52 с.

2. Фигурнов В.Э. IBM PC для пользователя. — М.: Финансы и статистика, Юнити 1992. — 288 с.

3. Экслер А.Б. Архиваторы. Программы для хранения и обработки информации в сжатом виде. — М.: МП «Алекс», 1992. — 150 с.

Зміст