Визначення економічної ефективності реконструкції кабельної лінії зв’язку

Курсова робота з предмету “Економіка галузі, менеджмент та маркетинг” проектував студент групи ОБК-51з Віхастий Володимир Романович

Державний комітет зв’язку та інформатизації України

Львівський електротехнікум зв’язку

Заочне відділення

2001р.

Вступ

Розвиток всіх галузей народного господарства здійснюється за рахунок капітального будівництва, на яке щорічно витрачаються мільйони гривень. Ці кошти на достатньо великий термін вилучаються з грошового обігу держави і “заморожуються”, тобто не дають ніякої віддачі. Тому дуже велике значення має те, в які технічні рішення вкладаються кошти, що дасть державі їх впровадження у виробництво.

Для держави, як і для підприємства, важливо щоб кінцеві результати використання нових технологій і нової техніки були найбільш вагомішими, бо чим більше ефекту буде отримано на кожну гривну вкладень, тим вище їх ефективність, а значить багатша економіка і вищий добробут людей.

Тому остаточне рішення про впровадження у виробництво будь-якого технічного проекту приймається після того як буде доведена його прогресивність і економічна доцільність, що і є метою даної курсової роботи.

1. Розрахунок капітальних вкладень

Перед розрахунком економічної ефективності реконструкції кабельної лінії передач необхідно коротко охарактеризувати існуючу магістраль.

Кабельна лінія передач довжиною 102 км. ущільнена апаратурою К-60П (8 систем), що забезпечує 480 телефонних каналів. На даний час на цьому напрямку виникла необхідність збільшення кількості каналів шляхом зміни даної апаратури К-60П на апаратуру ІКМ-120У (8 систем), що дозволить отримати 960 телефонних каналів.

Існуюча магістраль характеризується наступними даними:

Капітальні вкладення;

Чисельність штату;

Обсяг продукції в натуральному вимірі;

Експлуатаційні витрати;

Продуктивність праці;

Собівартість одиниці продукції та собівартість даного канало-кілометру;

Коефіцієнт фондовіддачі;

Питомі капітальні вкладення.

Так як у курсовій роботі передбачено реконструкцію лінії передач для визначення економічної ефективності та обгрунтування доцільності реконструції необхідно визначити додаткові капіталні вкладення.

Капітальні вкладення - це сукупність витрат на створення нових, розміщення реконструкції та технічне переозброєння діючих структурних підрозділів підприємства зв’язку.

Для визначення загальної суми капітальних вкладень у будівництво та переобладнання кабельної лінії зв’язку необхідно розрахувати капітільні вкладення:

Лінійні споруди;

Станційні споруди;

Технічні та житлові будинки;

Інші витрати.

Розрахунок капітальних вкладень для будівництва магістральних та внутрішньо-зонових кабельних ліній зв’язку здійснюються на підставі нормативів питомих капітальних вкладень, що розроблені інститутом «Дніпрозв’язок».

При визначені витрат кабелю довжину траси слід помножити на 1,02 для врахування витрат кабелю на введення у НРП, тобто

L=102*1,02=104(км).

1. Розрахунок чисельності штату

Для визначення загального штату по обслуговувані лінії зв’язку потрібно розрахувати штат для обслуговування лінійних споруд, або лінії зв’язку, для обслуговування ЛАЦ КП і підсилювальних пунктів НРП і ОРП.

Штат для обслуговуання лінії зв’язку розраховується за формулою:

Рл=1,08*L*Hшт/173 (1)

де L - довжина лінії зв’язку, км;

173 - місячний фонд робочого часу одного працівника, год.;

1,08 - коефіцієнт, який враховує резерв працівників для підміни під час чергових відпусток;

Hшт – штатний норматив на 1 км. кабелю, який до реконструкції дорівнював 3,9 людино-години на місяць, а після реконструкції 2,6 людино-години.

Розраховуємо штат для обслуговування лінії:

до реконструкції

Рл1=102*3,9*1,08/173=3 (робітника)

після реконструкції

Рл2=102*2,6*1,08/173=2 (робітника)

Для розрахунку штату по обслуговуванню ОРП з допомогою апарату К-60П на один ОРП за нормативами береться:

а) 1 інженер;

б) 1 старший електромеханік;

в) 4 електромеханіки;

г) електромонтер по обслуговуванню електроживильної установки;

тобто 7 працівників на 1 ОРП, а для 2 ОРП – 14 працівників.

При впроваджені апаратури ІКМ-120У згідно наказу № 56 від 17.03.1999р. державного комітету зв’язку та інформатизації України штат для обслуговування ОРП в на пів обслуговуваному режимі береться 2 інженера, 1 електромеханік, тобто, 3 працівника на 1 ОРП і 6 робітників для 2 ОРП.

Штат по обслуговуванню НРП, береться з розрахунку 20 НРП на одного працівника, розраховуємо за формулою:

РНРП1=1,08*NНРП/20=1,08*3/20=1 (робітник) (2)

де NНРП – кількість НРП, одиниць;

20 – штатний норматив на одного електромеханіка, одиниць.

Після впровадження апаратури ІКМ-120У штат на обслуговування НРП не розраховується, так як дані про пошкодження лінійного і станційного обладнання виводятся на комп’ютері, а профілактичне обслуговування апаратури не проводиться. Ремонт за даними комп’ютера проводиться персоналом ОРП.

РНРП2=0 (робітників)

Штат ЛАЦ КП на технічне обслуговування, поточний ремонт апаратури, систем передач, профілактику систем передач, трактів і каналів, розвиток зв’язків, кросування і переключення, обробку технічної та оперативно-статистичної документації, введення схем і тому подібне, розраховується на підставі нормативів обслуговування в людино-годинах в місяць для кінцевої апаратури на одну систему за формулою:

РЛАЦ КП=2*1,08*N*Hшт/173 (3)

РЛАЦ КП=2*1,08*20*8/173=2 (робітника)

де Ншт – штатний норматив на 1 СП = 20

N – кількість обладнання (систем передач), одиниць;

2 – кількість ЛАЦ КП.

Крім того, для збереження оперативного та технічного керівництва для кожного ЛАЦ КП потрібно передбачити ще посаду одного інженера, одного начальника зміни, одного змінного інженера та двох електромеханіків, тобто ще 5 чоловік, а для двох ЛАЦ КП – 10 чоловік.

Для розрахунку штату основної діяльності необхідно звести в таблицю 2. Таблиця 2

Найменування показників Кількість штатних одиниць

До реконструкції Після реконструкції

Лінія передач 3 2

ОРП 14 6

НРП 1 0

ЛАЦ КП 1 2 12

Разом 30 20




3. Розрахунок витрат по експлуатації засобів зв’язку

Експлуатаційні витрати – це поточні витрати підприємства по обслуговуванню лінії зв’язку. Загальна сума витрат по експлуатації засобів зв’язку складається з витрат по слідуючи статтях:

Витрати на оплату праці;

Відрахування на соціальне страхування та пенсійний фонд;

Амортизаційні витрати;

Витрати на запасні частини та матеріали;

Витрати на електроенергію для виробничих потреб;

Інші витрати.

Витрати на оплату праці, відрахування на соціальне страхування та пенсійний фонд, амортизаційні витрати визначаються прямим рахунком, матеріальні та інші витрати визначаються на підставі структури експлуатаційних витрат. За даними ЦПМ-6 питома вага цих витрат складає 14,75% від загальної суми витрат.

Витрати на оплату праці штату основної діяльності визначаємо за формулою:

Фоп=12*Р*Зсер (4)

де Р - чисельність працівників, роб.;

Зсер - середня заробітна плата одного працівника з врахуванням премій та інших витрат, яка приймається рівною 455 грн. (за даними ЦПМ-6);

12 – кількість місяців у році.

до реконструкції

Фоп1=12*30*455=163,8 (тис. грн.)

після реконструкції

Фоп2=12*20*455=109,2 (тис. грн.)

Відрахування на соціальне страхування та пенсійний фонд становить 37,5% від фонду оплати праці:

ССПФ=37,5*Фоп/100 (5)

де Фоп - фонд оплати праці, тис. грн.;

37,5 - норматив відрахувань на соціальне страхування та пенсійний фонд, %/грн.

до реконструкції

ССПФ1= 37,5*163,8/100=61,425 (тис. грн.)

після реконструкції

ССПФ2= 37,5*109,2/100=40,95 (тис. грн.)

Річна сума амортизаційних відрахувань визначається, на підставі кожного виду основних виробничих фондів і відповідних норм амортизації, за формулою:

А=Фосн*На/100 (6)

де Фосн – вартість кожного виду основних виробничих фондів, тис. грн.;

На – норма амортизації, %.

Для визначення суми амортизаційних відрахувань вартість кожного виду основних фондів, яка чисельно дорівнює капітальним вкладенням по даному виду фондів, збільшуємо на 12% для врахування інших витрат.

При визначенні амортизаційних відрахувань враховуємо, що вартість обладнання НРП становить 66% від вартості НРП.

Результати розрахунків зводимо в таблицю 3.

Таблиця 3

Вид основних

фондів Вартість основних фондів, тис. грн. Вартість основних фондів з врахуванням інших витрат, тис. грн. Норма-

тизація

% Річна сума амортизаційних відрахувань, тис. грн.

До реконструк. Після реконструк. До реконструк. Після реконструк. До реконструк. Після реконструк.

- лінійні споруди без вартості НРП 705,8 828,6 790,5 928 3,9 308 36,2

- контейнери НРП 3,7 35,7 4,1 39,9 3,9 0,2 1,5

- обладнання НРП 7,3 69,4 8,2 77,8 5,7 0,5 4,4

- станційні споруди без вартості електроживильних установок та дизельної електростанції 821,8 1160 920,4 1299,3 5,7 52,5 74,1

- електроживильні установки 228 292 255,4 327 9,1 2,3 29,7

- дизельні електроустановки 440 440 492,8 492,8 10,2 50,3 50,3

- будинки 989 1087 1212,9 22 22 24,4 26,7

Разом 3195,6 3908,7 3579,1 4377,7 - 161 222,9

Матеріальні та інші витрати визначаються за формулою:

Вмі=14,75*(ССПФ+А+Фоп)/82,25 (7)

до реконструкції

Вмі1=14,75*(163,8+61,425+161)/85,25 (тис. грн.)

після реконструкції

Вмі2=14,75*(109,2+40,95+222,9)/85,25 (тис. грн.)

Результати розрахунків витрат по експлуатації засобів зв’язку зводимо в таблицю 4.

Таблиця 4

Статті витрат Сума витрат, тис. грн.

До реконструкції Після реконструкції

- витрати на оплату праці 163,8 109,2

- витрати на соціальні заходи 61,425 40,95

- амортизаційні відрахування 161 222,9

- матеріальні та інші витрати 66,825 64,545

Разом 453,05 437,595

Розрахунок показників економічної ефективності капітальних вкладень

Для обґрунтування доцільності реконструкції кабельної лінії передачі розраховуються такі показники:

Коефіцієнт економічної ефективності додаткових капітальних вкладень;

Термін окупності додаткових капітальних вкладень;

Зростання продуктивності праці;

Зниження собівартості одного канало-кілометру;

Зростання фондовіддачі;

Зростання фондоозброєності.

Коефіцієнт економічної ефективності додаткових капітальних вкладень розраховуємо за формулою:

Е=Nтч2*(Спит1-Спит2)/(К2-К1) (8)

Е=960*(0,944-0,456)/(4377,7-3579,1)=0,587

де Спит1 і Спит2 – питомі експлуатаційні витрати до і після реконструкції, тис. грн.;

Nтч2 – кількість каналів ТЧ після реконструкції;

К1 і К2 – капітальні вкладення до і після реконструкції, тис. грн.

Питомі експлуатаційні витрати Спит1 і Спит2 визначаються за формулою:

Спит=В/Nтч (9)

де В – експлуатаційні витрати до і після реконструкції, тис. грн.;

Nтч - кількість каналів ТЧ до і після реконструкції.

Спит1=453,05/480=0,944 (тис. грн.)

Спит2=437,595/960=0,456 (тис. грн.)

Термін окупності додаткових капітальних вкладень визначається за формулою:

Т=1/Е=(К2-К1)/( Nтч2*(Спит1-Спит2)) (10)

Т=1/0,587=1,705 року

Для визначення продуктивності праці слід розрахувати доходи кабельної лінії зв’язку до і після реконструкції.

Доходи – Д визначаються за формулою:

Д=a*СДТ*Nтч*П (11)

де a - коефіцієнт, що враховує частку доходів за лінійну частину ТЧ, дорівнює 0,6;

СДТ – середня доходна такса за телефонну розмову, що становить до і після реконструкції 3,7 грн.;

Nтч – кількість каналів ТЧ до і після реконструкції;

П – пропускна спроможність одного каналу за рік, що дорівнює 8350 розмов.

Продуктивність праці до і після реконструкції визначається за формулою:

Ппр=Д/Р (12)

де Р – чисельність штату для обслуговування лінії передачі до і після реконструкції.

Ппр1=8897,76/30=296,592 тис. грн./чол.

Ппр2=17795,52/20=889,776 тис. грн./чол.

Зростання продуктивності праці визначається за формулою:

DПпр=(Ппр2/Ппр1-1)*100% (13)

DПпр=(889,776/296,592-1)*100=200%

Зниження собівартості одного канало-кілометру лінії визначаємо, собівартість одного канало-кілометру до і після реконструкції, за формулою:

Впит=В/(Nтч*L) (14)

де L – довжина лінії зв’язку, км.

Впит1=453,05/(480*102)=9,253 грн.

Впит2=437,595/(960*102)=4,496 грн.

Зниження собівартості одного канало-кілометру визначається за формулою:

DВпит=(1-Впит2/ Впит1)*100% (15)

DВпит=(1-4,469/9,253)*100=51,703%

Для визначення зростання фондовіддачі слід розраховувати коефіцієнт фондовіддачі до і після реконструкції, за формулою:

Кфв=Д/Фосн (16)

Кфв1=8897,76/3579,1=2,486 грн.

Кфв2=17795,52/4377,7=4,065 грн.

де Фосн – вартість основних виробничих фондів, до і після реконструкції, яка чисельно дорівнює вартості капітальних вкладень.

Зростання фондовіддачі визначається за формулою:

DКфв=(Кфв2/ Кфв1-1)*100% (17)

DКфв=(4,065/2,486-1)*100=63,517%

Для визначення зростання фондоозброєності розрахуємо фондоозброєність до і після реконструкції за формулою:

Кфо=Фосн/Р (18)

Кфо1=3579,1/30=119,303 тис. грн./чол.

Кфо2=4377,7/20=218,885 тис. грн./чол.

Зростання фондоозброєності розрахуємо за формулою:

DКфо=( Кфо2/ Кфо1-1)*100% (19)

DКфо=(218,885/119,303-1)*100=83,47%

ЛЕТЗ.КР.5.092406.011.ПЗ Лист.

13

Зм. Лист № докум. Підпис Дата




Аналіз результатів розрахунків.

Висновки

На підставі отриманих даних складаємо таблицю основних показників економічної ефективності кабельної лінії зв’язку до і після реконструкції.

Показник Результат розрахунку

До реконструкції Після реконструкції

Довжина лінії зв’язку, км. 102 102

Кількість каналів ТЧ в ЛАЦ КП, канали 480 960

Капітальні вкладення, тис. грн. 3579,1 4377,7

Експлуатаційні витрати, тис. грн. 453,05 437,595

Доходи, тис. грн. 8897,76 17795,52

Чисельність штату, робітники 30 20

Коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень - 0,587

Термін окупності капітальних вкладень, роки - 1,705

Продуктивність праці, тис. грн. 296,592 889,776

Зростання продуктивності праці, % - 200

Собівартість одного канало-кілометру, грн. 9,253 4,469

Зниження собівартості одного канало-кілометру, % - 51,703

Фондовіддача, грн.. 2,486 4,065

Зростання фондовіддачі, % - 63,317

Фондоозброєність, тис. грн. 119,303 218,885

Зростання фондоозброєності, % - 83,47

На підставі таблиці можна зробити висновки, що додаткові капіталовкладення на реконструкцію кабельної лінії зв’язку окупляється за рахунок додаткового прибутку за 1,7 року, що значно менше нормативного терміну окупності, який становить 6,6року.

Коефіцієнт економічної ефективності становить 0,587, що на багато більший нормативного, який становить 0,15, тобто на кожну гривну на 43 копійки прибуток більший.

Крім того після реконструкції кабельної лінії зв’язку показники економічної ефективності будуть значно кращі, ніж до реконструкції, а саме, продуктивність праці зросте на 200%, фондовіддача на 63,517%, собівартість одного канало-кілометра зменшиться на 51,703%, фондоозброєність зросте на 83,47%.

Таким чином можна зробити висновок, що реконструкція кабельної лінії зв’язку доцільна.

Список литературы

Сраніонов О.С. Економіка, організація і планування на підприємствах зв’язку.-М.: Радіо і зв’язок 1986р.

Методичні рекомендації по виконанню курсової роботи.