НАЦІОНАЛЬНА  АКАДЕМІЯ  УПРАВЛІННЯ

      

Курсова робота по “Управлінському обліку”

на тему “Реалізація придбаних товарів”

       

  Виконавець

Студент 3 курсу 5 групи

Заочної форми навчання

          Матюшин М.В.

          

Рецензент

професор Сопко В.В.

                               Київ — 1999 р.

План

1.  
Вступ

2.  
Основна частина

2.1        
Облік реалізації товарів зі складів (оптом)

2.2        
Облік реалізації товарів транзитом

2.3        
Облік внутрішньосистемного відпуску товарів

2.4        
Облік реалізації товарів у роздрібній торгівлі

2.5        
Облік товарних операцій в дрібнороздрібній мережі

2.6        
Розрахунок торговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів

2.7        
Облік бартерних (товарообмінних) операцій

2.8        
Облік реалізація товарів у торгівлі із застосуванням торгових знижок

3. Висновки


1.  
Вступ

В цій роботі ми розглянемо тему “Реалізація придбаних товарів”. Ця тема буде розглянута на підставі таких питань:

1)   Облік реалізації товарів зі складів (оптом);

2)   Облік реалізації товарів транзитом;

3)   Облік внутрішньосистемного відпуску товарів;

4)   Облік реалізації товарів у роздрібній торгівлі;

5)   Облік товарних операцій в дрібнороздрібній мережі;

6)   Розрахунок торговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів;

7)   Облік бартерних (товарообмінних) операцій;

8)  Облік реалізація товарів у торгівлі із застосуванням торгових знижок.

В першому питанні ми розглянемо обліку реалізації товарів зі складів (оптом), рахунки які застосовуються для цього, а також порядок здійснення проводок при цій реалізації.

В другому питанні ми розглянемо облік реалізації товарів транзитом, як з участю оптових підприємств у розрахунках так і без їх участі, порядок та принцип здійснення обліку у даному випадку.

В третьому питанні ми розгляне облік внутрішньо системного відпуску товарів, його особливості, порядок обліку, призначення.

В четвертому питанні ми розглянемо облік реалізації товарів у роздрібній торгівлі, особливості обліку, порядок здійснення проводок, та рахунки які при цьому застосовуються.

В п’ятому питанні ми розглянемо облік товарних операцій в дрібнороздрібной мережі, порядок здійснення обліку, план рахунків використовуємих для цього обліку.

В шостому питанні ми розглянемо розрахунок торгівельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів, порядок та правило здійснення цих розрахунків, застосування цих розрахунків.

В сьомому питанні ми розглянемо облік бартерних (товарообмінних) операцій, їх особливості, порядок проведення, облік на підприємстві.

В восьмому питанні ми розглянемо облік реалізації товарів в торгівлі з застосуванням знижок, види знижок, їх використання підприємствами торгівлі, порядок обліку, регулювання цього питання нормативними документами.

При написанні цієї роботи була використана вітчизняна література, а саме: підручники Сопко В.В. “Бухгалтерський облік” та Ткаченко Н.М. “Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними формами власності”, переодична література — газета “Все про бухгалтерський облік”.


2. Основна частина

2.1 Облік реалізації товарів зі складів (оптом)
Підприємства оптової торгівлі — оптові підприємства — застосовують дві форми реалізації товарів: зі складів (складський оборот) і транзитом (транзитний оборот).

У разі складської реалізації товари відпускаються зі складів оптової бази на підставі рахунків–фактур (в яких зазначаються найменування, кількість, сорт, ціна виробничника або митна вартість, торговельні та постачальницько–збутові знижки та націнки, транспортні та інші витрати, що входять до ціни товару), які слугують далі підставою для виписки розрахункових документів, поданих до оплати покупцям.

На вартість товарів, відвантажених і відпущених покупцям, тари під товарами і транспортних послуг, що підлягають відшко­дуванню покупцями, у бухгалтерському обліку складають прове­дення (при касовому методі):

Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 1 “Реалі­зація товарів оптом” на суму реалізованих товарів по собівартості

Кредит рахунка № 41 “Товари”, субрахунок № 1 “Товари на складах” — на вартість товарів за цінами виробника

Кредит рахунка № 41 “Товари”, субрахунок № 3 “Тара під товарами і порожня” — на вартість тари під товарами

Кредит рахунка № 76 “Розрахунки з дебіторами і креди­торами” тощо — на суму, що підлягає відшкодуванню покупця­ми послуг транспортних підприємств.

Одночасно робиться запис:

Дебет рахунку № 62 “Розрахунки з покупцями”

Кредит рахунку № 46 “Реалізація”, субрахунок № 1 “Реалізація товарів оптом” на суму реалізованих товарів по продажній ціні.

У міру надходження платежів від покупців на підставі виписок банку робиться запис:

Дебет рахунків № 51 “Розрахунковий рахунок”, № 52 “Ва­лютний рахунок” і т.ін. — на всю суму реалізованих товарів за продажними цінами, а також відшкодування тари і транспортних послуг

Кредит рахунка № 62 “Розрахунки з покупцями”.

Торговельні та інші підприємства, які надають торговельно-посередницькі послуги, сплачують до бюджету податок на додану вартість, обчислений в установленому розмірі до суми різниці між продажною ціною і купівельною вартістю товарів (яка утво­рюється за рахунок реалізованих знижок, націнок на товари, комісійних винагород тощо).

На суму податку на додану вартість, яка підлягає перера­хуванню до бюджету, робиться запис:

Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 1 “Реалі­зація товарів оптом”

Кредит рахунка № 68 “Розрахунки з бюджетом”.

Наприкінці місяця сума валового прибутку списується на рахунок № 80 “Прибутки і збитки” записом:

Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 1 “Реаліза­ція товарів оптом”

Кредит рахунка № 80 “Прибутки і збитки”.

Синтетичний і аналітичний облік відвантаження та реалізації товарів в оптових підприємствах провадять так само, як і облік реалізації готової продукції на промислових підприємствах.


2.2

Облік реалізації товарів транзитом
У разі транзитної реалізації постачальники відвантажують покупцям товари, обминаючи склади і бази оптового підпри­ємства. Така форма реалізації товарів прискорює просування їх до споживачів і знижує витрати обігу (вдається уникнути про­міжних операцій з вивантаження, складування, зберігання та реалізації товарів).

Реалізація товарів транзитом може відбуватися двома спо­собами:

1) з участю оптового підприємства в розрахунках;

2) без його участі в розрахунках.

При транзитній реалізації з участю в розрахунках оптове підприємство не лише організовує оборот, а й розраховується за товари як з постачальниками, так і з покупцями. На підставі договорів, укладених з постачальником і покупцем, оптове підприємство виписує постачальникові наряд на відвантаження товарів покупцеві, де подає перелік товарів, які підлягають відвантаженню. Копію наряду надсилають покупцеві. На відвантажені товари постачальник виписує розрахунково-платіжні документи, один комплект яких надсилається покупцеві, другий — оптовому під­приємству, яке має стягнути платежі за реалізовані товари з покупців і перерахувати їх постачальнику. Якщо транспортні витрати мають оплачуватися за рахунок покупця, а товар було доставлено транспортом постачальника, то в обох комплектах розрахункових документів зазначається сума транспортних вит­рат, які підлягають відшкодуванню. Якщо ці витрати має від­шкодовувати оптове підприємство, то вони зазначаються лише в його комплекті розрахункових документів.

Операції з транзитної реалізації товарів відображаються в системі рахунків так само, як облік реалізації товарів зі складів з тією різницею, що придбання і відвантаження товарів покупцям відображають одночасно, пропускаючи рахунок № 41 “Товари”.



2.3 Облік внутрішньосистемного відпуску товарів
Реалізацію товарів потрібно відрізняти від внутрішньосис­темного відпуску товарів, під яким розуміють відпуск товарів з баз і розподільчих складів оптових підприємств іншим оптовим або роздрібним підприємствам та підприємствам громадського харчування, які входять до складу однієї вищестоящої органі­зації. Внутрішньосистемний відпуск товарів відбувається в по­рядку їх переміщення за нарядами вищестоящих організацій.

Оборот за внутрішньосистемним відпуском товарів облікову­ють окремо від реалізації товарів стороннім покупцям на рахунку № 47 “Внутрішньосистемний відпуск товарів”. Завдяки цьому уникають повторного відображення реалізації товарів оптом.

Порядок обліку операцій із внутрішньосистемного відпуску товарів аналогічний порядку обліку операцій з реалізації товарів зі складів, окрім випадків стягування з покупців так званих від­рахувань на користь бази. У таких випадках товари відпускають за купівельними цінами з внесенням до розрахункових докумен­тів установленого розміру відрахувань (націнки складу). Проте відпущені товари з дебетом і кредитом рахунка № 46 “Внутріш­ньосистемний відпуск товарів” відображаються в одній оцінці — за купівельними цінами, тому сальдо рахунок № 47 не має.

Пояснюється це й тим, що разом з товаром оптові бази передають за внутрішньосистемним оборотом знижки, одержані від постачальників.

На суму відрахувань, одержаних на покриття затрат за внутрішньосистемним відпуском товарів, роблять запис:

Розрахунок розподілу торговельних знижок (націнок) на залишок нереалізованих на кінець місяця товарів і на товари реалізовані
№ п/п	Показник	Сума, тис. грн.
1	Сума торговельних знижок (націнок) на залишок товарів на початок звітного місяця (кредитове сальдо рахунка № 42)	1000
2	Сума одержаних за звітний місяць знижок (зроблених наці­нок) за звітний місяць (оборот за кредитом рахунка № 42)	11800
3	Сума знижок (націнок) на інші списання товарів (оборот за дебетом рахунка № 42)	300
4	Разом сума знижок (націнок) до розподілу (п.1 + п.2 — п.3)	12500
5	Вартість реалізованих за звітний місяць товарів за продажними цінами (дебет рахунка № 46)	42000
6	Залишок нереалізованих на кінець місяця товарів за продажними цінами (дебетове сальдо рахунка № 41)	8000
7	Разом (п.5 + п.6)	50000
8	Середній процент знижок (націнок) на товари (п.4 : п.7) : 12500 : 50000- 100 = 25 %
9	Сума знижок (націнок) на залишок нереалізованих на кінець місяця товарів (п.5 п.8 : 100) : 8000- 25: 100 = 2000	2000
10	Сума знижок (націнок) на товари реалізовані (п.4 - п.9) : 12500 - 2000 = 10500	10500

Приклад 2

Нехай 2 жовтня 1998 р. продавець відвантажив покупцю товари на суму 1800 грн., у тому числі ПДВ — 300 грн. (див. таблицю 3). У договорі купівлі продажу передбачена знижка за дострокову оплату товару в термін до 50 днів від дати передачі товару покупцеві — 10% або 180 грн. Покупець 2 жовтня 1998 р. отримав товари і до 25 жовтня 1998 р. вже встиг реалізувати всі товари (ще до моменту отримання права на знижку). 27 жовтня 1998 р. покупець оплатив товари і отримав право на знижку. Для повної відповідності “букві" постанови № 703 сторонам не пізніше дати перерахування коштів від покупця продавцю потрібно підписати доповнення до первинного договору, в якому слід зафіксувати перегляд вихідних умов договору у напрямку зменшення (на суму знижки) початкових зобов’язань покупця.
Таблиця 3

Бухгалтерські проводки по відвантаженню і оприбуткуванню товарів (перший період)

№	Господарська операція		Дт	Кт	Сума, грн.	Валові доходи	Валові витрати
1. У продавця
1.1	На вартість відвантажених товарів — 1800 грн. у тому числі ПДВ 300 грн. (перша подія)		62	46	1800	1500
1.2	На суму податкових зобов'язань з ПДВ		46	68	300	—
1.3	Списані товари на реалізацію за цінами придбання		46	41	1000	—
1.4	визначення фінансових результатів		46	80	500	—
2. У покупця
2.1	Оприбутковані на склад товари отримані від продавця (перша подія)	41		60	1500	—	1500
2.2	На суму податкового кредиту з ПДВ (отримана податкова накладна)	68		60	300	—	—

При достроковому перерахуванні 27 жовтня 1998 р. коштів за раніше отримані товари покупець отримав право на знижку, що викликає необхідність коригування у сторін валових доходів і витрат, а також суми податкових зобов'язань і податкового кредиту (див. таблицю 4).

Таблиця 4

Бухгалтерські проводки по перегляду умов договору і оплаті товарів (другий період)

№	Господарська операція		Дт		Кт		Сума, грн.	Валові доходи	Валові витрати
1.Упродавця
1.1		Способом сторно на суму зменшення зобов'язань за раніше відвантаженими товарами (сума знижки) — 180 грн. з одночасним зменшенням валових доходів на 150 грн.		62		46	180 сторно	-150		—
1.2		На суму зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, що припадають на величину наданої знижки (способом сторно)		46		68	30 сторно	—		—
1.3		Коригується раніше отриманий фінансовий результат (способом сторно)		46		80	150 сторно	—		—
1.4		27 жовтня 1998 р. отримано кошти за відвантажені товари (друга подія); з урахуванням наданої знижки за дострокову оплату сума склала 1620 грн., у тому числі ПДВ — 270 грн.		51		62	1620	—		—
2.Упокупця
2.1		На основі наданої продавцем знижки за дострокову оплату товарів зменшується заборгованість покупця за отримані 2 жовтня 1998 р. товари (способом сторно) з одночасним коригуванням (зменшенням) суми валових витрат на 150 грн. (на момент отримання права на знижку покупець вже сам встиг реалізувати товари)		80		60	150 сторно	—		-150
2.2		У зв'язку з отриманням знижки на основі отриманого від продавця розрахунку коригування (додатка № 2 до податкової накладної) коригується сума ПДВ, віднесена до складу податкового кредиту при оприбуткуванні товару (способом сторно)		68		60	30 сторно	—		—
2.3		Покупець 27 жовтня 1998 р. перерахував кошти за раніше отримані товари з урахуванням знижки за дострокову оплату (друга подія) — 1620 грн., у тому числі ПДВ.		60		51	1620	—		—

Надання знижки по раніше відвантажених товарах можли­ве і в різних місяцях, що викликає необхідність дотримання вимог податкового обліку в частині коригування за минулі податкові періоди. У Книзі обліку продажу товарів по ПДВ продавцем на підставі розрахунку коригування зменшення бази оподаткування відображається в графі 20, а зменшення суми ПДВ — у графі 21.

Продавець у декларації по ПДВ суму коригування за попередніми звітними періодами показує зі знаком “-” у рядку 8. Разом із цим заповнюється додаток № 2 до декларації “Роз­рахунок коригування сум ПДВ” із зазначенням усіх фактів коригування податкових зобов'язань.

В Інструкції з бухгалтерського обліку ПДВ від 01.07.97 р. № 141 передбачені проводки на зменшення податкових зо­бов'язань з ПДВ після відвантаження товарів (пункт 7), у такому випадку зайво нарахований ПДВ від ображається спо­собом сторно бухгалтерською проводкою дебет рахунка 46 кредит рахунка 68.

Поряд із продавцем повинен зробити коригування (змен­шення) суми податкового кредиту за оприбуткованими ра­ніше товарами і покупець та відобразити його у рядку 16 декларації, підставою для чого є додаток № 1 до податкової накладної в частині коригування податкового кредиту.

Крім коригування по ПДВ, сторони у тому звітному пері­оді, коли підписана податкова угода, роблять коригуван­ня валових доходів і валових витрат; дане коригування викликане не помилками в обчисленні податку на прибу­ток та ПДВ, а правом сторін зменшити зобов'язання по оплаті за раніше відвантажені товари, що передбачено постановою № 703.

Коригування валових доходів і витрат по операціях, що відбувалися в різні податкові періоди, необхідно відоб­ражати в декларації по прибутку, що заповнюється відпо­відно до “Порядку складання декларації про прибуток підприємства”, затвердженого наказом ДПА України від 21.01.98 р. № 37. Продавець, якщо він відніс до складу валових доходів за першою подією вартість відвантаже­них товарів без урахування знижки, під час підписання додаткової угоди, що зменшує продажну вартість рані­ше відвантажених товарів, включає суму, на яку коригу­ються (зменшуються) валові доходи зі знаком “мінус” у рядок 8.6 додатка “Е” до декларації про прибуток — “доходи, не враховані в обчисленні валового доходу пері­одів, що передують звітному, та виявлені у звітному пе­ріоді”.                                

Покупець, якщо він відніс у попередніх періодах за пер­шою подією до складу валових витрат суму оприбуткова­них товарів без урахування знижки, після підписання до­даткової угоди коригує (зменшує) у звітному періоді ва­лові витрати на суму наданої знижки з відображенням зі знаком “мінус”  у рядку 23 декларації про прибуток — “ко­ригування сум витрат, не віднесених до складу валових витрат або не врахованих в минулих звітних періодах”. Втім, у деяких роз'ясненнях податкова адміністрація ра­дить суми, що були надлишкова віднесені до складу вало­вих витрат, у наступних періодах відображати в рядку 8.6 додатка "Е" до декларації і рядку 8 декларації — “інші види доходів, що входять до об'єкта оподаткування”, проте в обох випадках сума оподатковуваного прибутку буде од­наковою.

З наведеного можна зробити висновок про те, що при наданні знижок за дострокову оплату товарів при певних умовах можна застосувати положення постанови № 703; проте ця постанова не є спеціальним документом, який регламентує надання знижок, і передбачає обов'язко­ве підписання додаткового документа до первинного дого­вору, що вимагає додаткових витрат часу і зусиль праців­ників підприємств.

Варто також відзначити, що в питанні надання знижок у податковому обліку більш чітко викладені питання з коригу­вання у звітному періоді показників за минулі періоди — і в декларації з ПДВ, і в декларації про прибуток передбачені спеціальні графи для коригування, а у відповідних інструк­ціях викладено порядок їх заповнення. Що стосується бух­галтерського обліку, то лист Мінфіну України від 22.07.96 р. №18–4103, який регламентував відображення перегляду ви­хідних умов договору у напрямку зменшення початкових зо­бов'язань, на сьогоднішній день скасовано, і його застосову­вати доводиться за методом аналогії.

Варто звернути увагу також на те, що в таблицях 3 і 4 розглянуто бухгалтерські проводки по наданню покупцю знижки за товари, які на момент перерахування коштів від покупця вже реалізовані самим покупцем, і перегляд вихідних умов договору у напрямку зменшення (на суму знижки) відображено покупцем по дебету рахунка 80. Причому цю проводку відповідно до листа Мінфіну Ук­раїни від 22.07.98 р. № 18–4103 необхідно було застосо­вувати незалежно від того, чи мав покупець у себе на складі раніше отримані товари, чи він встиг їх уже реа­лізувати.

Проте можлива ситуація, коли на момент отримання права на знижку у покупця товари будуть знаходитися на складі. Тоді виникає певне протиріччя — згідно з пунктом 53 По­ложення товари на підприємствах торгівлі відображають­ся в балансі за цінами закупки (придбання); якщо ж підприєм­ство в одному періоді відображає оприбуткування товарів на суму 100 грн. по дебету рахунка 41, а в іншому періоді у зв'язку з достроковою оплатою отримує право на знижку 5 грн., і фактично постачальнику покупець перерахував 95 грн., то товар, що знаходиться на складі покупця, має бути відображено в обліку за фактичною вартістю прид­бання — 95 грн.:

Дт 41 Кт 60 5 грн. — способом сторно на суму знижки повинна зменшитися вартість раніше оприбуткованих товарів (для спрощення ПДВ не враховуємо).

Зазначена проводка дає нам можливість виконати вимо­гу пункту 5.3 Положення за фактичною вартістю придбання, але вступає в протиріччя з вимогами листа Міністерства фінансів України № 18–4103, що передбачав у випадку пе­регляду умов договору в сторону зменшення завжди суму зменшення відносити способом сторно в дебет рахунка 80 (а не рахунка 41).

Можливий певний проміжний варіант відображення зниж­ки — якщо на момент отримання права на знижку за до­строкову оплату частина товарів ще нереалізована і знахо­диться на обліку в покупця, на суму знижки по цій частині товарів можна зробити проводку дебет рахунка 41 і кредит рахунка 60 способом сторно; знижка на ту частину то­варів, які покупець вже сам встиг реалізувати, відображається способом сторно по дебету рахунка 80 і кредиту рахунка 60, як це передбачалося листом Мінфіну України № 18–4103. Проте роздрібні торговельні підприємства не ведуть у період між інвентаризаціями аналітичного обліку реалізованих товарів, і тому при викладеному підході їм потрібно проводити досить трудомістку вибіркову інвентаризацію товарів, щоб знати, яка частина певного виду товарів вже реалізована на момент отримання права на знижку.

Як видно з наведеного, при відображенні в обліку надання знижки за дострокову оплату товарів можливі різні підходи, кожен з яких має свої переваги і недоліки. У діючих нормативних документах відсутні спеціальні положення, які регламентують відображення торгових зни­жок, що не стимулює застосування знижок при продажу товарів. Таким чином, для більш широкого застосування господарській діяльності вітчизняних підприємств відомих у світовій практиці знижок виникла потреба у розробці і впровадженні спеціального положення, в якому буде з урахуванням сучасних змін в оподаткуванні детально описано бухгалтерський облік операцій зі знижками у продавця і покупця, рекомендовані можливі стандартні умови надання знижок, а також підтверджена або спростована можливість при наданні продавцем знижки у поточному періоді зменшувати обсяги товарообігу за минулі періоди, а відповідно і коригувати (зменшувати) податки (збір до Іноваційного фонду і відрахування Облавтодору на дорожні роботи), які були нараховані на обсяги.


3. Висновки
В цій роботі ми розглянули тему “Реалізація придбаних товарів”. Ця тема була розглянута на підставі таких питань:

1)   Облік реалізації товарів зі складів (оптом);

2)   Облік реалізації товарів транзитом;

3)   Облік внутрішньосистемного відпуску товарів;

4)   Облік реалізації товарів у роздрібній торгівлі;

5)   Облік товарних операцій в дрібнороздрібній мережі;

6)   Розрахунок торговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів;

7)   Облік бартерних (товарообмінних) операцій;

8)  Облік реалізація товарів у торгівлі із застосуванням торгових знижок.

В першому питанні ми розглянули облік реалізації товарів зі складу. Облік реалізації товарів зі складу (оптом) ведеться по кредиту рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 1 “Реалізація зі складу”, на підставі первісних документів.

В другому питанні ми розглянули облік реалізації товарів транзитом. Операції з транзитної реалізації товарів відображаються в системі рахунків так само, як облік реалізації товарів зі складів з тією різницею, що придбання і відвантаження товарів покупцям відображають одночасно, пропускаючи рахунок № 41 “Товари”.

В третьому питанні ми розглянули облік внутрішньосистемного відпуску товарів. Облік внутрішньосистемного відпуску товару здійснюється на рахунку № 47 “Внутрішньосистемний відпуск товарів”.

В четвертому питанні ми розглянули облік реалізації товарів в роздрібній торгівлі. Облік реалізації товарів в роздрібній торгівлі ведеться по продажним цінам і облікується на рахунку № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація в роздрібній торгівлі”.

В п’ятому питанні ми розглянули облік товарних операцій в дрібнороздрібній мережі. Облік товарних операцій в дрібнороздрібній мережі здійснюється  так само як і у роздрібній торгівлі.

В шостому питанні ми розглянули розрахунок торговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів. Розрахунок торговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів здійснюється на під­ставі інвентаризаційних описів (обчисленням торгової знижки за кожним товаром, внесеним до опису, якщо наприкінці місяця проводилась інвентаризація), або виходячи із середнього про­цента торговельних знижок (націнок) до всієї маси реалізованих і залишку нереалізованих товарів на підставі спеціального на­веденого далі розрахунку.

В сьомому питанні ми розглянули облік бартерних (товарообмінних) операцій. Ця операція має на меті грошові розрахунки замінити обмі­ном товарами згідно з відповідним договором. Мета бартерних угод — усунення грошових платежів. Вони особливо ефективні в разі, коли підприємству бракує коштів.

В восьмому питанні ми розглянули облік реалізація товарів у торгівлі із застосуванням торгових знижок. Облік реалізація товарів у торгівлі із застосуванням торгових знижок облікується так само як  і звичайна реалізація товарів оптом (зі складу) з обліком торгових знижок, які при їх наданні списуються методом “червоне сторно”. Ця  реалізації направлена на підвищення обертаємости коштів завдяки стимуляції покупця швидше розраховуватися за товари, які він купив.


3. Література
1.  
Сопко В.В. Бухгалтерський облік. — К.: КНЕУ, 1999.

2.  
Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними формами власності. — К.: А.С.К., 1998.

3.    “Все про бухгалтерський облік”/ газета № 14(317) за 12 лютого 1999.