Львівська національна музична академія
імені М.В. Лисенка
АНТОНЮК ІРИНА МИКОЛАЇВНА
УДК 78.025.7/8+0.89; 78.02
НОТНІ КОЛЕКЦІЇ БІБЛІОТЕКИ
ЛЬВІВСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ АКАДЕМІЇ ім. М.В. ЛИСЕНКА
У СВІТЛІ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПРОЦЕСУ КРАЮ
спеціальність 26.00.01 – теорія та історія культури
(мистецтвознавство)
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
мистецтвознавства
Львів – 2008

Дисертацією є рукопис
Роботу виконано на кафедрі історії музики Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка Міністерства культури і туризму України
Науковий керівник: доктор мистецтвознавства, професор
КИЯНОВСЬКА Любов Олександрівна,
Львівська національна музична академія ім. М.В. Лисенка, завідуюча кафедрою історії музики (Львів)
Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор
ШУЛЬГІНА Валерія Дмитрівна,
Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, завідуюча кафедрою музикології (Київ)
кандидат мистецтвознавства, професор
МАЗЕПА Лєшек Зигмунтович,
професор Інституту музики
Жешувського університету,
Заслужений діяч польської культури (Жешув, Польща)
Захист відбудеться "22" травня 2008 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.869.01 Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка за адресою: м. Львів, вул. Нижанківського, 5.
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка.
Автореферат розіслано "18" квітня. 2008 року
Вчений секретар спеціалізованої веної ради,
Кандидат мистецтвознавства, доцент О.Т. Катрич

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Cучасний розвиток музичної науки в Україні неможливий без проведення наукових досліджень в галузі архівознавства. Надаючи історичні документальні джерела для вивчення видатних музикантів минулого та їх творчого доробку, знакових подій музичного життя та найважливіших інституцій, архівні та бібліотечні колекції вимагають все більш ґрунтовного опрацювання та осмислення. Усвідомлюючи вартісність нотних джерел з архівів бібліотек, на думку Н. Герасимової-Персидської, одним з першочергових завдань музикознавства є вивчення всіх існуючих фондів з метою наукового дослідження зафіксованої в них творчості. Серед нотних колекцій України збірка Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка відзначається не лише значним об’ємом, але й унікальною історичною вартістю, проте дотепер не ставала об’єктом окремих наукових розвідок. Тож актуальність теми зумовлена необхідністю докладнішого наукового опрацювання нотного архіву бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка, її колекцій, сформованих в колі домашнього музикування, в результаті концертної і педагогічної діяльності львівських музичних інституцій та окремих музикантів; ці колекції утворили в 1939 р. базу бібліотеки Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка.
Важливою тезою дисертації є визначення стислого взаємозв’язку утворення нотних та інших музичних колекцій у Львові з загальним історико-культурним процесом Галичини. Так, в другій половині ХVІІІ ст. поряд із розквітом церковної музики відбувалося становлення і активний розвиток світського професійного та аматорського музикування, гастролювали видатні музиканти, діяли музично-драматичні театри. Відповідно до цих суспільно-культурних інтересів формувалися нотні бібліотеки, які збирали розмаїті нотні видання, рукописи та рукописні копії. В ХІХ ст. нотні бібліотеки концентрувались головним чином при музичних Товариствах та навчальних закладах. У 1939 р. внаслідок злиття ряду музичних інституцій та навчальних закладів було утворено бібліотеку ЛДК. ЇЇ фонди склали колекції нот, зібраних від кінця XVI до початку ХХ ст. у Львові і Галичині, котра, як частина імперії Габсбургів, мала тісні мистецькі контакти із Заходом. Ці матеріали дозволяють глибше зрозуміти історико-суспільні явища регіону, творчі взаємини та інтеркультурні зв`язки Львова з західноєвропейськими країнами. Оцінка музичного життя минулого Львова неможлива без вивчення всієї сукупності архівних матеріалів. Здійснення аналізу колекцій підкреслило їх важливість для об`єктивної реконструкції історично-мистецьких процесів в нашому краї. Початковим етапом на шляху до актуалізації виявлених колекцій в сучасному культурному континуумі стала їх систематизація, каталогізація і впровадження в науковий та культурно-мистецький обіг.
Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконане на кафедрі історії музики Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка відповідно до плану наукових робіт, і є частиною комплексної теми № 3 "Українська музика в контексті світової музичної культури". Тему затверджено Вченою радою Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка (протокол №7 від 26 травня 2003 р).
Об`єктом дослідження є історично-культурний процес Галичини, в ході якого утворювалися бібліотечні музичні колекції у Львові.
Предметом дослідження – процес формування колекцій, пріоритетні напрями у колекціонуванні, видання, рукописи, рукописні копії, автографи, маргіналії, листи та документи архіву бібліотеки Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка, обсяг колекцій, стан збереження, матеріали архіву бібліотеки.
Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз нотних фондів бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка, реконструювання цілісної мережі нотних колекцій як віддзеркалення музичного життя Львова, аналіз еволюційного процесу утворення колекцій.
Цій меті підпорядковане вирішення основних завдань дисертації:
на основі здійснення комплексного аналізу нотних фондів бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка виокремити, систематизувати і каталогізувати нотні колекції та фрагменти бібліотек діявших у Львові музичних інституцій, окремих збирачів, нотодруки давніх львівських книгарень;
узагальнити, як зібрані колекції відображають музичне життя Львова і галицького регіону періоду к. XVI – поч. ХХ ст.;
дослідити першодруки та прижиттєві видання композиторів 18-19 ст;
висвітлити місце і значення постатей окремих колекціонерів;
окреслити індивідуальні особливості основних колекцій;
визначити їх місце в історії галицької музичної культури.
Теоретико-методолoгічною основою став комплексний системний підхід, зумовлений багаторівневою природою об`єкту дослідження, який знаходиться на перетині мистецтвознавчого, музично-історичного та бібліографічного дослідницьких напрямів.
Провідними методами дослідження стали аналітичний, що дає можливість збагнути специфіку давніх нотних матеріалів, зіставити об`єктивно-історичні факти з матеріалами бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка; систематизаційний, що дозволяє визначити фактори систематизації нот у колекції; джерелознавчий, що дозволяє залучити архівні матеріали для дослідження процесу формування колекцій; історико-бібліографічний, що дозволяє простежити основні віхи еволюційного процесу утворення нотних колекцій; хронологічний, що дає змогу осмислити взаємозв`язок утворення колекцій в ході розвитку історико-культурного процесу краю; текстологічний, що шляхом встановлення точного тексту рукописних документів та маргіналій дає змогу подальшого їх наукового вивчення і публікації.
Джерелознавчу базу дослідження склали праці, що їх умовно можна поділити на шість груп:
1. Праці, присвячені історії музичної культури Львова і Галичини, які висвітлюють історичний контекст утворення нотних колекцій (М. Аркас, М. Бурбан, В. Витвицький, М. Грінченко, М. Грушевський, М. Загайкевич, Н. Кашкадамова, Л. Кияновська, Д. Колбін, С. Людкевич, Т. Молчанова, Р. Савицький, Я. Семчишин, В. Токарчук, В. Шульгіна, Б. Якимович, Ю. Ясіновський); окремі періоди розвитку музичного життя Галичини (Б. Кудрик, Л. Мазепа, Т. Старух, Н. Толошняк, А. Хибінський, ін); діяльність окремих музичних інституцій, об`єднань, бібліотек (О. Бенч-Шокало, М. Загайкевич, Г. Лоос, Л. Мельник, С. Павлишин, М. Ханик, О. Цалай-Якименко, Л. Бєрнацький, звіти товариств, періодичні видання ХІХ ст);
2. Праці з питань бібліографії та джерелознавства: загальні (З. Вуйцик, А. Животко, М. Загайкевич, О. Паламарчук); історично-бібліографічні (В. Витвицький, О. Івченко, О. Осадця, С. Чарнецький, В. Шульгіна); бібліографічні довідники, каталоги, покажчики (Дж. Гаспаріні, О. Дойч, К. Йогансон, Л. Мазепа, М. Опалек, О. Осадця).
3. З питань краєзнавчої і загальної нотографії (В. Барвінський, О. Біба, З. Лисько, П. Медведик, Я. Михальчишин, С. Чарнецький, Я. Якубяк, Ю. Ясіновський).
4. Джерелознавчі фактологічні видання (М. Антонович, В. Барвінський, С. Вавриш, З. Лисько, М. Опалек, А. Хибінський, О. Цалай-Якименко,).
5. Архівні документи – кореспонденція, особові справи, ділові документи, рукописні праці.
6. Довідкові біо-бібліографічні та енциклопедичні видання.
Наукова новизна отриманих результатів. Дисертаційна робота є першою спробою наукового аналізу давніх колекцій бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка на основі історико-бібліографічного дослідження, зокрема:
1. Введені до наукового обігу раніше невідомі матеріали: архівні документи бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка – рукописи, щорічні звіти бібліотеки, протоколи засідань Бібліотечної Ради ЛДК, накази комітетів та списки державного Облліту з вилучення з фондів, або знищення літератури, акти на списання літератури.
2. Введено в науковий обіг і уточнено ряд фактів з музичного життя Галичини, спростовано деякі помилкові твердження вчених, нп. про відсутність нот з бібліотеки Товариства Cв. Цецилії 1826-1829 рр., про повну загибель бібліотеки ГМТ 1838-1848 рр.
3. Досліджено особливості комплектування бібліотек львівських музичних інституцій та окремих колекціонерів.
4. Вперше на основі фонду бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка досліджується не саме нотне видання, а атрибуції, виявлені в ньому: штампи, зафіксовані писемні історичні пам`ятки, сліди "мандрування" нот від одного колекціонера до іншого.
5. Систематизовано 78 нотних колекцій бібліотеки ЛНМА або їх фрагментів. Формування кожної колекції розглядається у контексті діяльності її збирача.
6. Укладено науковий каталог давніх видань з колекцій бібліотеки, створено наукові коментарі до нього.
7. Розкрито невідомі грані постатей окремих діячів Львова як колекціонерів – піаніста, педагога і композитора В. Вшелячинського; музиколога, медієвіста, директора Інституту музикології А. Хибінського, викладачів Консерваторії Польського Музичного Товариства М. Щупачкевич, К. Тарнавської, Г. Оттавової, А. Нєментовської та ін. Вперше розглядається діяльність Марії Щупачкевич як педагога консерваторії ПМТ і колекціонерки.
8. Досліджено діяльність перших бібліотекарів ЛДК – З. Попеля, А. Струтинської, Я. Колодій.
9. Знайдено невідомі раніше частки львівських колекцій XVIIІ ст. – Вавельської королівської капели, колекції Сапєгів з Красічина.
10. Зібрано і описано невідомі автографи, серед яких – Я. Рукгабера, Ф. Ліста, Й. Бароні-Кавалькабо, Ж Мазаса, Б. Кудрика та ін.
11. Встановлено і описано понад 5700 прижиттєвих видань композиторів XVIII – XIX ст., які зберігаються у бібліотеці ЛНМА ім. . М.В. Лисенка.
12. Перекладено з польської та опубліковано матеріали невідомих листів Н. Бернацького, О. Полінського, С. Невядомського, А. Хибінського до ГМТ.
13. Перекладено з чеської та опрацьовано повну добірку газетних матеріалів про першу гастрольну подорож львівського "Бояна" до Праги у 1898 р.
Наукові висновки дисертації зроблено в процесі дослідницької реконструкції процесу формування колекцій на основі опрацювання джерел за період з 1591 до 1939 року.
Теоретичне і практичне значення роботи полягає у можливості істотного доповнення українських та європейських каталогів давніх видань; розширенні подальших наукових досліджень з питань хорового, вокального та інструментального виконавства, історії музики, музичної педагогіки, ширшого висвітлення діяльності окремих постатей; застосуванні результатів роботи як практичного матеріалу у лекційних курсах з історії музики для студентів вищих навчальних закладів.
Апробація результатів дисертації обговорювалась на засіданнях кафедри історії музики. Її окремі положення отримали апробацію в доповідях на міжнародному конгресі "Німецька музична культура у східній Європі" (Бонн, 2005), міжнародних науково-практичних конференціях: "Людина і музика" (Львів, 2005), присвячених 250-річному ювілею від дня народження В.А. Моцарта "В.А. Моцарт: погляд з ХХІ сторіччя" (Львів, 2006), "Музичний світ В.А. Моцарта: шляхи осягнення" (Харків, 2006), "Освіта, культура та мистецтво в добу цивілізаційної глобалізації" (Харків, 2007); музикознавчому конгресі "Львів музичний протягом століть: З нагоди 750-річчя Львова" (Львів 2006), наукових конференціях "Музикознавчі студії" (Львів 2005, 2007).
Публікації. Основні положення дисертації викладено у п`яти одноосібних публікаціях у наукових збірках, три з них у виданнях, затверджених ВАК України.
Структура. Дисертація складається зі вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. У додатках подано переліки і таблиці (8), алфавітні покажчики імен (1020), інституцій та бібліотек (182), ілюстрації (9). Загальний обсяг основного тексту дисертації становить 180 сторінок, список використаних джерел – 297 позицій, додатки – 43 сторінки. Повний обсяг дисертації – 248 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обгрунтовано вибір теми дослідження, доводиться її актуальність, визначається головна мета і основні завдання, окреслюється об`єкт та предмет дослідження, методологічні засади, вказана наукова новизна отриманих результатів та практичне значення, подано класифікацію використаних наукових джерел, відомості щодо апробації результатів дослідження.
Розділ 1. Принципи систематизації львівських нотних колекцій ЛНМА ім. М.В. Лисенка у світлі досягнень сучасної бібліографії складається з трьох підрозділів.
1.1 Систематизація і класифікація видань. У цьому підрозділі обгрунтовується коректність застосування гасла "колекція" стосовно об`єкту даного дослідження на підставі широкого його вживання у сучасному бібліотекознавстві (Л. Івченко, І. Кудрявцев, Т. Мацеєвський), використання провідними видавцями минулого (Й. Міліковський, А. Діабеллі). Приймаючи за основу праці Я. Колодій, А. Струтинської, Ю. Ясіновського, З. Штундер, О. Мельник, О. Осадці, ін., здійснено аналіз нотного фонду для виявлення тих колекцій, що склали фонд бібліотеки у 1939 р. при заснуванні ЛДК. В ході дослідження проаналізовано понад 107 000 видань, рукописів і рукописних копій. В результаті відокремлено від основного фонду 47 546 стародруків, що стали складовими 78 колекцій. За одиницю колекціонування прийнято видання, рукописну копію, рукопис, автограф, дарчий напис. Об’єктом аналізу стали зібрання нот тих інституцій, що відіграли визначальну роль у становленні та розвитку професійного музичного життя Львова та найзначніші колекції приватних збирачів. Колекції охоплюють твори композиторів від 1591 до 1939 року. Обґрунтовано індивідуальну методологію опису кожної з колекцій в залежності від її специфіки.
Особливу увагу приділено прижиттєвим виданням та першодрукам. Атрибуція років видань здійснювалось шляхом комплексного аналізу ряду чинників із врахуванням існуючих методів: аналіз філіграней та видавничих номерів нотних дошок. При визначенні автентичності першодруків використані довідники О. Дойча австрійських та італійських видавців 1700-1900 рр. та К. Йогансона – французьких видавців 1765 – 1900 рр.
Велика увага приділялась дослідженню маргіналій, знайдених на хорових та оркестрових поголосниках прізвищ виконавців, які нерідко ставали єдиним джерелом встановлення виконавського складу хорів чи оркестрів у певні хронологічні періоди.
Дослідження приватних колекцій допомогло виявити цінні факти про діяльність їх збирачів, встановлено імена маловідомих або зовсім невідомих колекціонерів: П. Ляхнер-Косьцєлецька, С. Каспарек, М. Шаєвич, І. Лавров, М. Щупачкевич, М. Шуфльова з Пишниці.
Визначається мета первинної (жанрової) і вторинної (походження) класифікації нот у колекції, причини відносності класифікування, важливості у дослідженні системи посилань, що показують певну динаміку руху, "обертання в суспільному середовищі" окремих одиниць.
1.2. Типові труднощі в опрацюванні давніх видань як особливого об`єкту музичного джерелознавства. В даному підрозділі йдеться про незадовільний фізичний стан обкладинок, які несуть структуровану інформацію про власника нот; про лінгвістичну строкатість матеріалів, виданих 15-ма мовами; про знищення інвентарних книг інституцій минулого і тому – неможливість реконструювати їх бібліотеки в повному обсязі. Здійснено аналіз єдиної вцілілої інвентарної книги ПМТ 1921 року.

1.3. Нотографія, де йдеться про виявлені рідкісні нотографічні видання і ретроспективні каталоги, які є унікальною ділянкою для дослідження виконавського репертуару і нотовидавничої справи Галичини.
Розділ 2. Витоки колекціонування нот у Львові. Розглядаються сприятливі обставини для виникнення розгалуженої мережі нотних бібліотек у Львові: розвиток багатоконфесійної церковної музики, вплив діяльності Й. Медеріч-Галлюса, Й. Башни, Ю. Ельснера, К. Ліпінського, Й. Кесслєра, І. Шуппапнціга, Я. Рукгабера, Ф.К. Моцарта на укладання нотних зібрань, відкриття музичних навчальних закладів, друкарень, театру, поширенні періодичних нотних видань, театральних та мистецьких журналів, гастролі видатних музикантів, виникнення приватних музичних бібліотек в маєтках аристократичних родин міста, вказується на роль М. Вербицького та І. Лаврівського в становленні української професійної музики та укладанні репертуару українських авторів.
Розглядаються принципи укладання колекцій, що формували концертно-театральний і навчальний репертуар. Відзначається вплив особистих контактів колекціонерів із музикантами інших країн, про що свідчать автографи та дарчі написи на нотах. Відображаючи найширші в хронологічному та географічному аспектах зацікавлення музичних товариств, колекції акцентують увагу на композиторському доробку регіону Галичини.
Розділ 3. З історії бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка складається з трьох підрозділів.
3.1 Створення бібліотеки ЛДМА ім. М.В. Лисенка присвячений розгляду кола питань, пов`язаних з формуванням фондів її бібліотеки на базі об`єднання матеріальних баз бібліотек львівських інституцій, музичних шкіл, книгарень минулого та власних бібліотек.
3.2 Акції вилучення видань з фонду бібліотеки. На підставі аналізу архівних бібліотечних документів (річних звітів, Наказів і списків Головліту та Облліту 1948-1983 рр., актів списання літератури, протоколів засідання Бібліотечної ради) досліджено, що колекції зазнали значних втрат не лише через природне фізичне зношення, але й, особливо, через політичні та соціальні причини. Зневажливе ставлення до пам’яток національної музичної культури, послідовне нав`язування переконання у меншовартісності української культурної спадщини стало результатом вилучення наказами Головліту під гаслами "шкідлива", "націоналістична", "фашистська", "формалістична" десятків тисяч творів українських композиторів, серед яких – рукописи В. Барвінського та безцінна документація ГМТ-ПМТ.
3.3 Перші бібліотекарі ЛДК ім. М.В. Лисенка. Досліджено діяльність перших завідувачів та бібліографів бібліотеки – З. Попеля, Я. Колодій та А. Струтинської, висвітлено їх наукові здобутки, визначено роль у становленні українського бібліотекознавства та бібліографії.
Розділ 4. Основні колекції бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка складається з шести підрозділів, у яких досліджуються основні з цих колекцій.
4.1 Колекція автографів охоплює понад 600 імен композиторів та виконавців. Вона є важливим джерелом для дослідження музичного життя Львова. Зібрані датовані автографи охоплюють період 1826 – 1939 р. Серед недатованих виявлено ще давніші, які встановлюються, спираючись на хронологію життя композиторів та виконавців (Карла Стаміца, Леонардо Лєо). Колекція має велику історичну науково-музичну цінність, подає об`ємний інформативний матеріал про концертне життя і музичні контакти міста, доповнює характеристики видатних музичних особистостей, встановлює маловідомі імена виконавців та композиторів.
Виділено групи: автографи особистих нотних бібліотек, які опосередковано висвітлюють особи збирачів нот; автографи, що уточнюють відомості про концертно-виконавське життя Львова. Ідентифіковано як автографи рукописні копії німецьких та львівських переписувальників.
4.2 Колекція ранніх церковних видань XVI-XVIII ст. Її складають збірки церковних наспівів та навчальні посібники для семінарій при монастирях різних єпархій Львова. Ця унікальна колекція містить старовинні фоліанти, які є ранніми друкованими церковними виданнями, що свідчать про розвиненість музичної науки при львівських монастирях. Серед віднайдених восьми церковних фоліантів досліджено: з кириличних видань – Ірмологіон почаївського друку (1762); латиничних – Додатки до ритуальних церемоній (1591), Катехизис, або наукові зауваження (1598), Вівтарна книга ритуалів (1634), Перша спроба музичного хоралу для римо-католицької церкви (1761). У роботі розглянуті структура та особливості книг. Аргументується необхідність їх вивчення для актуалізації сучасних потреб відродження і популяризації давньої церковної музики. Розглядається збережений рукопис праці І. Біликовського "Пояснення Ірмологіону" 1919 року.
4.3 Колекції нот з львівських книгарень кінця XVIII – початку ХХ ст.
Проникнення музичного мистецтва у широкі кола населення, збільшення кількості симфонічних оркестрів та оперних постановок, відкриття музичних навчальних закладів і пов’язана із цим диференціація музичної педагогіки у самостійну галузь, вимагали від видавців інтенсифікації музично-видавничої справи. На основі зібраних у бібліотеці нот з львівських книгарень періоду 1785-1939 рр. розглянуті особливості нотовидавничої діяльності та роль видавців у постачанні нотами бібліотек, досліджуються індивідуальні ініціативи: К. Вільду належало головне право на постачання бібліотеки ім. Оссолінських і ГМТ, видання перекладів сучасних німецьких підручників. Б. Яблонський вперше видав праці з української фольклористики.В. Губринович розробляє нову цінову та рекламну політику, публікує нотовидавничі каталоги. Зейфарт і Чайковський, видаючи суто музичну літературу і досягши у цьому монополізму, заснували випозичальню музичних інструментів. Г. Альтенберг запроваджує художнє оформлення нотних видань у Галичині. Б. Полонєцький вперше звертає увагу на сучасні течії в музиці – модернізм, авангардизм, символізм.
Досліджено, що всупереч залежності книгарів від впливу австрійської або польської національних громад у їх видавничій та розповсюджувальній діяльності, українська тема знайшла cвій яскравий відбиток.
4.4 Колекції інституцій.
4.4.1 Колекція Товариства Св. Цецилії (1826-1829). У цьому підрозділі йдеться про віднайдення частки колекції Ф.К. Моцарта, з іменем якого у Львові пов'язаний вибух професійного концертного життя. Колекцію складають ноти, які залишилися у Львові зі створеного ним Товариства Св. Цецилії. Ідентифіковано належність знайдених нот до Товариства, простежено форми побутування музики Ф.К. та В.А. Моцартів у нашому краї, визначено роль родини Л. Бароні Кавалькабо у збиранні колекції, шляхи надходжень першодруків творів Моцартів до бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка.
4.4.2 Колекція Галицького (Польського Музичного Товариства (1838-1939). Роль ГМТ є найзначнішою для музичного життя Львова всього ХІХ ст., для розквіту концертного життя і розвитку професійної музичної освіти. Бібліотека Товариства налічувала десятки тисяч нот, понад 9 тисяч з яких виявлено у бібліотеці ЛНМА. Колекція укладалася протягом ста років, є найоб`ємнішою і багатоскладовою. Спираючись на знайдені штампи, її систематизовано за такими складовими: безпосередньо колекція Товариства, увійшовші до неї бібліотеки інших інституцій (Спілки "Правління чоловічого хору при ГМТ", консерваторій ГМТ і ПМТ, музичних шкіл ім. І. Падеревського та М. Солтиса), зібрання окремих збирачів (персональні колекції педагогів – К. Мікулі, В. Вшелячинсько, А. і М. Солтисів, К. Тарнавської, Б. Франке, М. Щупачкевич, Г. Оттавової, Р. Орленка-Прокоповича, А. Нєментовської, ін). Крім цих основних складових виявлено фрагменти колекцій Карла Ріхтера, Сапєги з Красічина, Товариства Приятелів музики. До колекції увійшли друковані твори, рукописні копії та рукописи. Рукописні копії складають понад ⅓ із загальної кількості нот. Ідентифіковано праці європейських професійних переписувальників: Ю. Ельснітца, Л. Кокнена, Я. Зібера, Я. Зігмунта, Я. Пачека, Й. Боніфаця Фродля, Ф. Молітора та рукописні копії, виконані членами ГМТ – Я. Рукгабера, К. Ліпінського, К. Мікулі, С. Бурси, А. Рідера, Я. Кохановського. Ідентифіковано 26 рукописів: Я. Рукгабера, К. Мікулі, Я. Ярмусєвича, Т. Тітца, В. Совінського, А. Вронського, А. Кальдара, З. Носковського, З. Зєлєнєвича, М. Карловича, Ю. Хоміньського. Серед друкованих творів досліджено першодруки та прижиттєві видання 1743-1949 рр., рідкісні редакції та бібліографічні цікавинки. Вагомим додатком до нотної колекції є віднайдений 21 лист музикантів (серед них – Н. Бєрнацького, Ю. Стаженьського, С. Невядомського, А. Хибінського) до правління ГМТ періоду 1859-1920 рр.
У результаті вперше здійсненого аналізу бібліотеки ГМТ спростовано поширену у музикознавстві думку про повну загибель нот, зібраних упродовж першого десятиліття його існування. Переконливими свідченнями протилежного стали результати досліджень документальних джерел, аналізу датованих автографів та рукописних копій, дат надходжень нот до бібліотеки, а також віднайдення нотного Архіву бібліотеки ГМТ, що укладався лише в перше десятиліття його діяльності та виявлення німецькомовного штампу на понад 1600 примірниках, яким Товариство користувалося лише до 1848 р.
Віднайдено та ідентифіковано автографи, рукописи, невідомі прижиттєві видання провідних львівських композиторів (Й. Ельснера, Й. Башни, Я. Рукгабера, К. Мікулі), понад 5700 прижиттєвих видань творів європейських композиторів XVIII – XIX ст. Виявлено невідомі документи, що свідчать, наприклад, про існування "Товариства друзів музики", створеного Я. Рукгабером ще у 1823 р., а не у 1835, як на це вказував журнал Mnemosine; віднайдено невідому збірку танців Й. Башни для львівського карнавалу 1832 року; підручники Я. Ярмусевича "Грегоріанський ритуальний хорал з історичними поясненнями" та "Нова система музики" (1843). Виявлення цих підручників у бібліотеці ЛНМА ім. . М.В. Лисенка спростовують інформацію ряду енциклопедичних видань про те, що примірники обидвох знаходяться лише у Польській бібліотеці в Парижі. Віднайдено невідомий підручник основоположника львівської фортепіанної школи Л. Марека "Нові вправи на фортепіано для набуття правильного удару" (Львів, 1892).
Досліджено понад 1200 рукописних копій творів сакральних жанрів XVIII-ХІХ ст. Аналіз численних маргіналій та диригентських поміток свідчить про інтенсивне практичне їх застосування.
Серед фрагментів інших колекцій, увійшовших до складу бібліотеки ГМТ, є унікальні: ноти з бібліотек Сапєги з Красічина; К. Ріхтера, укладені в Польщі у вавельській королівській капелі у 1740-х роках, ноти з штампом графа С. Скарбка, твори, присвячені львівським магнатам і меценатам Стаженьським, Баворовським, Левицьким, Понятовським, Чарторийським, Потоцьким, що відіграли важливу роль у розвитку музичної культури нашого міста у першій половині ХІХ ст. та їх власні твори.
Розглядається важливість ролі особистісного фактору Я. Рукгабера, Ю. Промінського, К. Мікулі, А. і М. Солтисів як збирачів колекцій.
В укладанні бібліотеки ГМТ зацікавлення творчістю українських композиторів (І. Лаврівського, М. Вербицького, А. Вахнянина, Й. Витвицького, І. Воробкевича, ін) і включення їх творів до концертних програм спостерігається вперше з 1863 р.
Виявлено Репертуарні збірники ГМТ, які є документальними свідченнями його концертного репертуару. Перший з них – Album Towarzystwa muzycznego we Lwowie za rok 1862. Хронологічно останній – нотографічний каталог Repertoar Chуru mкskiego GTM we Lwowie. Rok 1898. На основі виявлених у колекції нот, репертуарних каталогів та рецензій з львівських періодичних видань реконструйовано концертний репертуар Товариства у певні періоди.
4.4.3 Колекція Інституту Музикології Львівського університету (1912-1939). Виявлено 8149 нот з штапами "Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie", "Zakіad Historyj Muzyky uniwersytetu we Lwowie", "Instytut Muzykologiczny Universytetu we Lwowie". Окреслено портрет директора Інституту – науковця, педагога, А. Хибінського як укладача бібліотеки. Простежено, як багатогранність його наукових зацікавлень відбилася на характері збирання колекції. Виявлено унікальні стародавні трактати; видання музики XV-XVIII ст.: творів М. Леополіти, Б. Пенкеля, Г. Фінка, В. Шамотульського, Д. Бернабея, Х. Гаранта, ін.; твори композиторів "Молодої Польщі": Г. Фітельберга, К. Шимановського, А. Шелюти, Л. Ружицького; сучасних композиторів скандинавських країн Швеції, Фінляндії, Норвегії; власні твори А. Хибінського, зокрема, рукопис партитури Bogarodzico (1929). Віднайдено невідомий лист А. Хибінського до відділу ГМТ про підготовку "Польського Музикологічного словника". Ідентифіковано дарчі написи і автографи провідних європейських музикологів та композиторів.
4.5 Колекції хорових Товариств Львова другої половини ХІХ ст.
4.5.1. Колекція Товариства "Гармонія" (1875-1919 рр). Висвітлюється роль Товариства у зростанні розвитку музичного професіоналізму у Львові. Укладання бібліотеки розглядається в контексті розширення сітки музичних бібліотек міста. Віднайдено хорову партитуру девізу Товариства та ноти, видані накладом Товариства у Львові. Встановлено імена бібліотекарів.
4.5.2. Колекція Львівського Співацького Товариства "Лютня" (1881-1939). Розглядається історія утворення Товариства, роль його засновників Р. Макаревича та А. Вахнянина в укладанні колекції. Досліджено, що саме з часів концертної діяльності "Лютні" репертуар хорових колективів починає набирати польсько-українського народно-національного характеру. Досліджено програми концертів, рецензії і відгуки на виступи колективу. Колекцію нот (344 примірники) систематизовано за жанрами. Віднайдено єдиний репертуарний збірник "Лютні" 1888 року "Pierwszy wybуr kwartetуw mкzkich, polskich і obcych kompozytorуw". Встановлено імена бібліотекарів та здійснено аналіз їх роботи. Відзначається їх першість у Львові в запровадженні системи кетерів.
4.5.3. Колекція Товариства "Ехо" (1887-1939). Визначено особливість колекції як зібрання авторських вокальних творів сучасних польських композиторів у жанрі хорової мініатюри. Віднайдено 815 примірників, серед яких ідентифіковано ряд рукописів. Здійснено аналіз репертуару Товариства. Ноти колекції систематизовано за жанрами. На основі маргінальних записів досліджено роки проведення конкурсів та встановлено імена переможців.
4.5.4. Колекція хорового Товариства "Боян" (1891-1939). У цьому підрозділі визначається значення "Бояна" як одного з найпотужніших і найважливіших осередків відродження та пропаганди професійної української музичної культури. На підставі аналізу нот, меморіальної літератури та архівних документів подаються історичні відомості про концертну, просвітницьку та нотовидавничу справу Товариства. Особливої уваги приділено висвітленню гастрольної мандрівки хору до Праги у 1898 р., документальні матеріали про яку знайдено в архіві ЛНМА. Досліджено історію вилучення видань з бібліотеки. Колекцію опрацьовано за хронологією видань і жанрами. Здійснено аналіз мистецького оформлення видань художників-літографів А. Андрейчина, А. Пшижляка, К. Кодинського, К. Рогальського.
Аналіз нотних колекцій хорових Товариств яскраво віддзеркалює їх національно-патріотичну спрямованість, суспільно-просвітницьку діяльність, допомагає реконструювати історичні і мистецькі явища в житті нашого міста.
Розділ 4.6 Приватні колекції. Досліджено власні зібрання педагогів консерваторій В. Вшелячинського, К. Тарнавської і М. Щупачкевич, які відбивають музичні смаки і зацікавлення їх власників, дають змогу зрозуміти особливості навчального процесу і навчального репертуару.
4.6.1. Колекція Владислава Вшелячиньського. У цьому підрозділі, висвітлено маловідомі грані музиканта і вперше подано творчий портрет В. Вшелячиньського як видатного педагога, піаніста, концертуючого камерного ансамбліста, суспільного діяча і професійного колекціонера. Його колекція – 2493 примірників книг і нот – не лише зібрання педагога-піаніста, але колекція серйозного дослідника музики, що глибоко і вдумливо збирав музичну спадщину минулого і сучасності. Педантичність В. Вшелячиньського відзначає опрацювання власного зібрання. Серед нот колекції знаходимо автографи і дарчі написи відомих композиторів і піаністів, власні дарчі автографи музикантам. Особливої уваги приділено аналізу маргіналій, які дали унікальну інформацію про виконавське життя В. Вшелячиньського, біографічних матеріалів про якого у музикознавстві немає. Описано власні твори композитора та зібрані ним рукописи і власні рукописні копії, першодруки, сучасні і старовині навчальні посібники, твори і трактати про церковну музику. Колекція відзначається жанровою різноманітністю при особливій увазі до мініатюри, хронологічною та географічною широтою, особливою увагою до пісень народів світу, творчості Ф. Шопена, багатопрофільністю теоретичної частини колекції і періодичних видань.
4.6.2. Колекції педагогів консерваторії ПМТ Корнеліі Тарнавської і Марії Щупачкевич. Колекції піаністки К. Тарнавської (687 примірників) і скрипальки М. Щупачкевич (1384) представляють зібрання нот навчально-педагогічного репертуару консерваторії. Ім`я М. Щупачкевич як педагога консерваторії ПМТ виявлено вперше. Вказується на спільні риси обидвох колекцій: колекціонування в першу чергу творів польських авторів та наявність лише сучасних видань. З автографів досліджується концертно-виконавська діяльність К. Тарнавської.
У висновках узагальнюються і підсумовуються результати досліджень. Запропоноване дисертаційне дослідження є першим етапом осмислення численних і багатих нотних колекцій бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка, результатом якого стало визначення перспективи видання каталогів, забезпечення збереження й охорони виявлених колекцій. Проведений музично-культурологічний аналіз основних нотних колекцій бібліотеки, в результаті якого вдалося віднайти, систематизувати і описати колекції автографів (понад 600 імен), ранніх церковних видань (8), колекції нот з львівських книгарень (9), колекцій провідних музичних інституцій Львова (Товариства Св. Цецилії, Галицького-Польського Музичного Твариства, Інституту Музикології Львівського Університету, "Гармонії", "Лютні", "Еха", "Бояну") та окремих збирачів (В. Вшелячиньського, К. Тарнавської, М. Щупачкевич). Колекції бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка є важливими не лише у значенні матеріальної цінності і свідоцтва культурно-історичного процесу в нашому краї. Насамперед вони засвідчують роль музичної культури Львова як вагомої частки загально-європейських духовних здобутків і її сумірності у збереженні мистецьких скарбів з найбільшими культурними центрами Європи.
В період з 1939 р. до наших днів до бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка надійшло чимало інших колекцій, які у дослідженні не розглядаються, тому питання дослідженості фондів залишається відкритим для подальших наукових пошуків.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ

1.                Антонюк І. Колекції бібліотеки ЛДМА ім. М.В. Лисенка / Ірина Антонюк // Наукові збірки Львівської державної музичної академії ім. М.В. Лисенка. Музикознавчі студії. – Львів, 2005. – Вип.10. – С.42 – 49.
2.                Антонюк І. Рідкісні видання В.А. та Ф.К. Моцартів у фондах бібліотеки ЛДМА ім. М.В. Лисенка / Ірина Антонюк // Наукові збірки Львівської державної музичної академії ім. М.В. Лисенка. Вольфганг Амадей Моцарт: Погляд з ХХІ сторіччя. – Львів: Сполом, 2006. – Вип.13. – С.107 – 112.
3.                Антонюк І. Празька мандрівка Львівського "Бояна" у липні 1891 р. та її рецепції у чеській пресі / Ірина Антонюк // Мистецтвознавчі записки. – К.: Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2007. – Вип.12. – С.126 – 135.
4.                Антонюк І. Бібліотека / Ірина Антонюк // Сторінки історії Львівської державної музичної академії ім. М.В. Лисенка: До 150-річчя заснування Академії. – Сполом, 2003. – С. 202 – 207.
5.                Antonjuk I. / Seltene Sammlungen in der Bibliothek der Lyssenko-Musikakademie in Lemberg / Lwiw / Iryna Antonjuk // Musik-Sammlungen-Speicher interkultureller Prozesse: Internationalen Kongress "Deutsche Musikkultur im цstlichen Europa" 28. September – 1. Oktober 2005. – Universitдts - und Landesbіbliotek, 2005. – S.331 – 343.

АНОТАЦІЯ

Антонюк І.М. Нотні колекції бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка у світлі історико-культурного процесу краю. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 26.00.01 – та історія культури (мистецтвознавство). – Львівська національна музична академія ім. М.В. Лисенка. Міністерство культури та туризму України. – Львів, 2008.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню нотних колекцій бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка, сформованих львівськими музичними інституціями та приватними колекціонерами Львова. Завдання дослідження полягають у здійсненні аналізу нотних фондів, виявленні та систематизації нот у колекції на підставі зафіксованих штампів та автографів колекціонерів, висвітлення у колекціях музичного життя минулого Львова, мультинаціональні творчі контакти. В роботі розглянуто також індивідуальні особливості колекцій, відкрито нові імена та твори, введено в науковий обіг ряд нових фактів з музичного життя Галичини.
Ключові слова: колекція, видання, автограф, рукопис, першодрук, музична інституція, колекціонер, архів.

АННОТАЦИЯ

Антонюк И.Н. Нотные коллекции библиотеки ЛНМА им. Н.В. Лысенко в свете историко-культурного процесса края. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 26.00.01 – Теория и история культуры (музыковедение). – Львовская национальная музыкальная академия им. Н.В. Лысенко. Министерство культуры и туризма Украины. – Львов, 2008.
Диссертация посвящена комплексному исследованию нотных коллекций библиотеки ЛНМА им. Н.В. Лысенко, сформированных львовскими музыкальными институциями и частными коллекционерами. Задания исследования определили комплексный подход к анализу нотных фондов, систематизируя ноты в коллекции на основе зафиксированных штампов и автографов коллекционеров, анализ на основе коллекций музыкальной жизни прошлого Львова, исследование мультинациональных творческих контактов.
В результате исследования выявлено 78 коллекций, на основе анализа которых впервые открыто неизвестные грани в портретах ряда выдающихся музыкальных деятелей Львова как крупных коллекционеров (В. Вшелячинский, А. Хибинский, М. Солтыс); найдено неизвестные части коллекций Вавельской королевской капеллы XVIII в., Сапег из Красичина; идентифицировано ряд неизвестных автографов Я. Стамица, Я. Рукгабера, Ф. Листа, Ж. Барони-Кавалькабо, Ж. Мазаса, К. Липинского М. Солтыса и др. В ходе исследования также идентифицировано и описано 5700 прижизненных изданий ряда композиторов XVIII – XIX в.; переведено с польского языка и опубликовано материалы неизвестных писем Н. Бернацкого (1859), А. Хибинского (1921); опровергнуто ряд ошибочных утверждений учёных: о полной гибели библиотеки ГМО в 1848 г., об отсутствии во Львове экземпляров библиотеки Общества Св. Цецилии 1826-1829 гг.
В работе рассматриваются индивидуальные особенности каждой из коллекций, определено значение личностных факторов коллекционеров, открыто ряд новых имён и произведений, в научное обращение введено ряд новых фактов из музыкальной жизни Галичины.
Отдельные главы посвящены изучению архивных документов библиотеки, в результате анализа которых впервые исследованы направления научной работы первых ведущих её библиотекарей. На основании архивных документов подтверждены факты изъятия из фондов и уничтожения ряда ценных рукописей и изданий композиторов Галичины.
Ключевые слова: коллекция, издание, автограф, рукопись, прижизненное издание, музыкальная институция, коллекционер, архив.

ANNOTATION

Antonjuk I. M. The notes collection of LNMA named after M. V. Lysenko in historical and cultural processes of the region. – Manuscript.
The dissertation for obtaining an academic degree of the Candidate in the History of Art, speciality 26.00.01 – Culture theory and history. – M. V. Lysenko Lviv National Academy of Music. The Ministry of culture and tourism of Ukraine. – Lviv, 2008.
The dissertation is dedicated to the complex researching of notes collections of LNMA named after M. V. Lysenko library, which have been formed by Lviv musical institutions and private collectors till 1939. The task of the research is to make the notes funds analysis, to show and systemize the notes into collections on the fixed stamps and collectors autograph reason, to show the musical life of Lviv in the collections, multinational creative contacts. Also, the research describes some individual special collections, discovers some new names and compositions, puts some facts from musical life of Galychyna into scientific circulation.
Key words: collection, volume, autograph, manuscript, first printing, musical institution, collector, archives.