НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
Колісник Максим Миколайович
УДК 353.1
МЕХАНІЗМИ УДОСКОНАЛЕННЯ
РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління
Харків – 2008

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
Захист відбудеться “15” лютого 2008 р. о „14” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 61050, м. Харків, пр. Московський, 75, зал засідань (1 поверх).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 61050, м. Харків, пр. Московський, 75.
Автореферат розісланий “14” січня 2008 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Лебець В.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Актуальність теми дослідження. Інвестування в економіку – загальна закономірність розширеного суспільного відтворення, в процесі якого здійснюється пошук раціонального варіанту структури національної економіки. З утвердженням ринкових відносин це набуває надзвичайної актуальності, оскільки вирішується комплекс проблем, що пов'язані з формуванням якісно визначеної економічної системи ринкового типу. Успіх неможливий без комплексного, результативного втручання органів державної влади в процес інвестиційної діяльності, що зумовлює необхідність перегляду змісту, функцій та методів державного управління соціально-економічним розвитком регіонів. При цьому повинна змінитися функціональна роль органів регіонального управління, які покликані забезпечувати пропорційний розвиток відповідних територій, на основі переосмислення змісту механізмів державного управління, спрямованих на зростання ефективності суспільного відтворення.
Питання нагромадження та використання інвестиційних ресурсів в економічній системі країни, їх ролі в соціально-економічному розвитку держави та її регіонів, а також економічну природу інвестицій, вплив інвестування на процес суспільного відтворення досліджують Г. Александер, В. Аньшин, І. Бланк, З. Боді, І. Бондарчук, А. Гойко, В. Гриньова, А. Кейн, М. Корецький, М. Лесечко, І. Лукінов, В. Мартиненко, С. Мочерний, А. Пересада, П. Фабоцці, В. Юрчишин, О. Ястремська та ін.
Науковим обґрунтуванням ролі інновацій та інвестицій в соціально-економічному розвитку, ефективному використанню економічного потенціалу інновацій, інноваційно-інвестиційної моделі суспільного відтворення займаються В. Аньшин, І. Буднікевич, А. Гальчинський, М. Гаман, В. Геєць, В. Гусєв, П. Друкер, В. Семиноженко та інші.
Основою дослідження механізмів державного управління та засобів державного регулювання в дисертації стали наукові праці О. Амосова, Г. Атаманчука, В. Бакуменка, С. Білої, В. Бодрова, В. Воротіна, А. Дєгтяря, В. Демидовича, В. Князєва, В. Корженка, В. Малиновського, О. Машкова, А. Мельник, Н. Нижник, О. Оболенського, Г. Одінцової, Ю. Сурміна, Ф. Шамхалова та ін.
Однак, незважаючи на значні напрацювання в напрямі ефективних методів і форм управління соціально-економічним розвитком регіонів на основі удосконалення управління процесами інвестування, залишаються недостатньо дослідженими питання щодо формування системи механізмів удосконалення регіонального управління інвестиційною діяльністю, подальшого аналізу сутності механізмів державного управління, виходячи з їх функціональної ролі в забезпеченні продуктивної діяльності суспільства, розширення змісту поняття „регіон”. Поглибленого дослідження вимагають питання взаємозв'язку механізмів децентралізації, планування та програмування в державному управлінні на регіональному рівні.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах Комплексного наукового проекту НАДУ при Президентові України „Державне управління та місцеве самоврядування” (державний реєстраційний номер 0201U004833), а саме - на кафедрі економічної політики Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за темою науково-дослідної роботи „Державне регулювання процесів економічного і соціального розвитку аграрної сфери регіону” (державний реєстраційний номер 0102U001591), при виконанні якої особисто здобувачем підготовлений підрозділ „Регіон як ланка економічної системи та об'єкт державного управління”, в якому обґрунтовано змістовні характеристики поняття „регіон” та визначено специфіку його економічного інтересу; на кафедрі управління персоналом і економіки праці за темою науково-дослідної роботи „Вдосконалення державних механізмів управління ефективністю використання трудового потенціалу регіону” (державний реєстраційний номер 0105U002746). При виконанні даної роботи особисто здобувачем було розроблено частину підрозділу „Державна стратегія розвитку кадрового потенціалу регіону”, в якій обгрунтовано необхідність використання категорії „кадровий потенціал”, розглянуто його основні риси в контексті формування раціональної структури регіональної кооперації праці.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є наукове обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів державного управління інвестиційними процесами на регіональному рівні.
Відповідно до мети було визначено такі завдання:
узагальнити сутнісні ознаки поняття „інвестиційний процес” та уточнити його зміст;
проаналізувати теоретичні підходи до визначення поняття „регіон” і удосконалити його зміст;
розглянути стадії руху суспільної потреби в якості теоретичних засад для формування важелів по реалізації економічних інтересів суспільства та окремої територіальної громади;
визначити напрямки удосконалення механізмів державного управління на основі аналізу інвестиційних процесів як суспільної потреби;
проаналізувати стан управління інвестиційними процесами в регіонах та виявити його основні протиріччя в соціально-економічному розвитку регіонів;
узагальнити закордонний досвід державного управління соціально-економічним розвитком регіонів та виокремити особливості регіональних реформ децентралізації управління в країнах Європейського Союзу;
розробити практичні рекомендації щодо застосування механізмів планування та програмування інвестиційної діяльності на регіональному рівні.
Об'єкт дослідження – процес державного управління соціально-економічним розвитком територій.
Предмет дослідження – механізми державного управління інвестиційними процесами на регіональному рівні.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження стали філософські принципи пізнання явищ, дослідження вчених у галузі механізмів державного управління, правові та нормативні акти України. Для отримання результатів дослідження використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи дослідження:
за допомогою логічного, етимологічного, діалектичного, історичного та порівняльного методів удосконалено зміст понять з проблематики дослідження;
на основі методів спостереження, аналізу та узагальнення здійснена оцінка та виявлені недоліки управління інвестиційними процесами в регіонах;
використання методів аналізу та синтезу дало можливість виокремити раціональні положення теорії та практики управління соціально-економічним розвитком з метою його застосування в Україні;
системний підхід дозволив розробити практичні рекомендації щодо удосконалення управління інвестиційними процесами на регіональному рівні.
Теоретичною та емпіричною базою дослідження стали праці вітчизняних та закордонних вчених, наукові публікації в періодичних виданнях, статистичні матеріали, довідкова література, законодавчі та нормативно-правові акти України та зарубіжних країн, експертні опитування, соціологічні дослідження тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів державного управління інвестиційною діяльністю на регіональному рівні, які дозволять забезпечити перехід економіки України до інноваційно-інвестиційної моделі суспільного відтворення.
Положення наукової новизни полягають у такому:
Уперше:
обґрунтовано і запропоновано комплексний підхід до удосконалення механізмів державного управління інвестиційною діяльністю на засадах аналізу інвестиційних процесів як суспільної потреби;
удосконалено:
теоретичні уявлення щодо функціональної ролі механізмів державного управління (визначено їх провідну функцію, яка полягає у забезпеченні трансформації вимог економічних закономірностей в площину практичної діяльності територіальних громад);
зміст поняття „регіон” як територіально-виробничого комплексу (зроблено акцент на розгляді регіональної кооперації праці як чинника, що породжує зростання її продуктивності);
дістало подальший розвиток:
визначення поняття „інвестиційний процес” (як форми поєднання суспільних ресурсів та людської діяльності, що забезпечить умови та результати соціально-економічного розвитку);
характеристика інвестиційних процесів на регіональному та макроекономічному рівнях (зроблено акцент на їх об'єктивно необхідному поєднанні, що є умовою більш ефективної реалізації державної технічної політики та забезпечення раціональної пропорційності в економічній системі);
концептуальні положення щодо обґрунтування децентралізації управління соціально-економічним розвитком регіонів (децентралізація аналізується як механізм підвищення ефективності регіональної кооперації праці);
підходи до використання механізмів планування та програмування інвестиційних процесів як засобів розвитку економіки в довгостроковій перспективі.
Практичне значення отриманих результатів дослідження. У дисертації обгрунтовано системний підхід до удосконалення управління соціально-економічним розвитком регіонів, виходячи з аналізу управління регіональною інвестиційною діяльністю як суспільною соціально-економічною потребою, застосування децентралізації як механізму вирішення протиріч у системі державного управління та місцевого самоврядування України.
Положення дисертації використані в практичній діяльності законодавчого органу України. Механізми планування та програмування інвестиційної діяльності покликані сприяти підвищенню якості підготовки та реалізації загальнодержавних та регіональних програм соціально-економічного розвитку України, оскільки спрямовані на формування оптимального варіанту пропорцій в економіці. З розвитком децентралізаціі вирішуються гострі питання регіонального розвитку та проблеми ефективності поєднання державного управління та місцевого самоврядування, формування самодостатніх територіальних громад, що відповідає нормам і принципам Європейської Хартії місцевого самоврядування.
Положення дисертації щодо змісту, визначальних, базових принципів, дефініцій інвестування та спеціальних режимів інвестиційної та інноваційної діяльності використані Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності в процесі опрацювання проектів законів України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків”, „Про цінні папери та фондовий ринок”, „Про Український банк реконструкції та розвитку”, що підтверджено довідкою про впровадження (№06 - 10/10 – 1234 від 12.12. 2005р).
Основні положення дисертації також використані в навчальному процесі Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України при підготовці навчально-методичної літератури та проведенні практичних занять з дисципліни „Державне управління інвестиційними процесами”, „Організація діяльності”, „Організація діяльності підприємств” (акт про впровадження від 07.06. 2007 р).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею та містить отримані особисто здобувачем результати в галузі науки державного управління, що в сукупності розв'язують важливе наукове завдання по удосконаленню управління інвестиційною діяльністю на регіональному рівні. У дисертації не використовувались ідеї або розробки, що належать В. Сивоконю, у співавторстві з яким опубліковано окремі наукові праці.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження оприлюднені, обговорені та схвалені на міжнародних конгресах „Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 2003 – 2007 рр), науково-практичних конференціях „Бюджет та фінансовий контроль у державному управлінні” (м. Харків, 2003 р), „Формування активності територіальних громад” (м. Львів, 2003 р), „Державна регіональна економічна політика розвитку аграрної сфери” (м. Харків, 2004 р), „Удосконалення механізмів державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону” (м. Харків, 2006 р), а також на “Школі молодого вченого” (м. Феодосія, 2004 р).
Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено в 8 наукових працях: монографії (окремий підрозділ), 6 статтях, опублікованих у виданнях, які включені до переліку фахових з державного управління, затвердженого ВАК України; 1 тезах доповідей. Загальний обсяг публікацій – 3,75 авт. арк., з них 3,21 належить здобувачеві.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи – 190 сторінок, у т. ч.3 рисунки (3 с), 3 таблиці (5 с), 7 додатків (7 с), список використаних джерел налічує 178 найменувань (16 с).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено стан її наукової розробки, розкрито зв'язок з науковими проектами, програмами, планами, сформульовано мету, задачі, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про їх апробацію та публікації.
У першому розділі – „Теоретичні засади державного управління інвестиційними процесами на регіональному рівні” – визначені теоретичні засади управління інвестиційними процесами в регіонах, зміст і складові таких понять, як інвестиція, інвестиційний процес, регіон, потреба та форми її руху, економічний інтерес, розкриті характеристики та функції механізмів державного управління.
„Інвестиція” – це капіталовкладення, що безпосередньо пов’язані з розширеним суспільним відтворенням. Оскільки ж інвестування завжди спрямоване на пошук та втілення раціонального варіанту пропорційності в економіці, то стає очевидним безпосередній зв’язок інвестицій з структурною перебудовою економіки, а оптимізація пропорцій в економічній системі прямо обумовлює зростання ефективності господарювання. Інвестування сприяє міжгалузевим та структурним зрушенням, будучи матеріальною основою інноваційної діяльності та безпосередньо пов’язане з рухом промислового капіталу. Це обумовлює той факт, що інвестиції, виконуючи покладені на них функції, проходять три стадії і одночасно існують у трьох функціональних формах: грошовій, товарній, продуктивній.
Звідси в дисертації “інвестиційний процес” визначений як взаємодія організаційно-правових, фінансових, природних, техніко-технологічних, інформаційно-інтелектуальних, інноваційних та інших суспільних ресурсів, раціональне поєднання яких забезпечує цивілізаційне зростання.
З огляду на це інвестиційний процес в соціально - економічному розвитку суспільства:

на макроекономічному рівні – покликаний долати структурні диспропорції розвитку економіки і сприяти прогресивним міжгалузевим зрушенням, тобто усувати внутрішньо - та зовнішньогалузеві деформації шляхом збільшення вкладень, впровадження інновацій та підвищення продуктивності праці;
в процесі регіонального відтворення виступає формою соціально-економічної реалізації сукупності відносин власності на засоби виробництва суб'єктів господарювання;
поєднує усі види суспільних ресурсів, утворюючи територіальну кооперацію праці, що сприяє підвищенню ефективності господарювання в регіоні.
У дисертації уточнено поняття „регіон”, як відносно відокремленого в межах держави територіально-виробничого комплексу, змістовні характеристики регіону і сутність його економічного інтересу, який виражає спрямованість розвитку потреб, а потреби становлять основу економічного інтересу, обумовлюючи його зміст і структуру.
Наукові положення, що отримані та сформульовані в дисертаційній роботі щодо розгляду інвестування як суспільної потреби, яка має конкретні закономірності свого руху, дають можливість здійснювати системний аналіз усіх складових інвестиційного процесу і приймати конкретні рішення з удосконаленню управління інвестиційною діяльністю.
Кожна потреба в процесі її руху від формування до реалізації проходить п'ять стадій і на кожній з них приймає якісно визначені і взаємопов'язані між собою функціональні форми (рис.1).
Вихідною методологічною тезою досліджень механізмів державного управління, зокрема у сфері економічних відносин, є той факт, що економічні закони не мають абсолютного характеру, а реалізуються через діяльність людей і уявляють собою закони-тенденції.
У дисертації механізм державного управління визначається як форма руху соціально-економічних та надбудовних відносин, що виникають у зв'язку з функціонуванням держави, є законодавчо визначеними і спрямовані на створення умов для всебічного розвитку людини та підвищення рівня раціональності суспільного відтворення шляхом подолання протиріч в системі економічних інтересів.
Таким чином механізми державного управління пов'язані:
із забезпеченням продуктивної діяльності людей, яка повинна відповідати вимогам економічних та суспільних законів, за якими розвивається економічна система;
з суспільним відтворенням на основі пошуку раціональних варіантів пропорційності в межах економічної системи;
з розв'язанням протиріч в системі економічних інтересів (суспільних, колективних та індивідуальних) шляхом результативної діяльності державної влади у цьому напрямку.
Сьогодні все більш усвідомлюється думка, що Україна повинна визначити власну модель зростання, основною ланкою якої є формування достатніх умов для отримання синергичного ефекту, який може бути отриманий в процесі взаємодії організаційних, фінансових, природних, правових, техніко-технологічних, інформаційно-інтелектуальних, інноваційних та інших суспільних ресурсів.
У другому розділі дисертації – „Стан управління інвестиційною діяльністю в регіонах України” – аналізуються інвестиційні процеси в регіонах, правові засади їх здійснення, з'ясовується, на основі дослідження закордонного досвіду, роль та особливості децентралізації в управлінні інвестиційною діяльністю.
Сучасні тенденції розвитку інвестиційних процесів в Україні дають підстави виявити проблемні питання, що існують на регіональному рівні:
значні міжрегіональні диспропорції розвитку економіки, низький рівень кооперації та економічних взаємозв'язків;
відсутність планомірної системи державної регіональної політики щодо програм інвестиційної діяльності;
низький рівень розвитку соціальної, транспортної, виробничої, ринкової інфраструктури, що погіршує інвестиційну привабливість територій;
моногалузевий розвиток регіонів – господарство з низьким рівнем технологічної переробки сировини;
обмеженість експортних можливостей підприємств регіонів та обмеженість фінансових можливостей органів місцевого самоврядування у сфері інвестиційної діяльності;
непрогнозованість та непередбачуваність державної політики щодо спеціальних режимів інвестиційної діяльності, територій пріоритетного розвитку та вільних економічних зон;
суперечливість законодавчої бази щодо інвестування, що уповільнює впровадження реальних інноваційних проектів.
Аналіз нормативно-правової основи інвестиційної діяльності в Україні показав, що закладені правові основи нового господарського механізму, основними ознаками якого є соціальна спрямованість та свобода підприємницької діяльності, а створення конкурентного середовища та забезпечення рівних прав громадян у доступі до всіх видів ресурсів втілені в господарську діяльність лише частково. Метою здійснення економічної політики та запровадження інвестиційно-інноваційної моделі суспільного розвитку повинно стати, перш за все, сприяння внутрішньому інвестуванню, заохочення вітчизняного інвестора.
Однією з новацій в галузі законодавчого забезпечення інвестиційно-інноваційної моделі суспільного відтворення є формування напрямів державного регулювання інноваційної діяльності шляхом:
визначення інноваційної діяльності як необхідної складової інвестиційної та структурно-галузевої політики;
формування і забезпечення реалізації інноваційних програм та проектів;
створення економічних, правових та організаційних умов для забезпечення державного регулювання інноваційної діяльності;
сприяння розвиткові інфраструктури інноваційної діяльності.
Вирішення комплексу економічних, соціальних та інших проблем держави та її регіонів безпосередньо залежить від ефективної реалізації інвестиційної політики. Державна влада при цьому повинна створювати відповідну законодавчу основу регулювання інвестиційної діяльності для покращення інвестиційного клімату країни та її регіонів. З урахуванням цього:
по-перше, державна інвестиційна політика повинна створювати умови для розширеного відтворення всіх видів ресурсів, які взаємодіють в інвестиційному процесі;
по-друге, необхідною є видозміна державного контролю господарської діяльності регіону, що можливо за умови запровадження децентралізації;
по-третє, виділити в окремий напрям державної економічної політики її інноваційну складову (Інноваційний Кодекс) для державної інноваційної політики;
по-четверте, реально забезпечити рівні права в економіці та рівний доступ громадян до суспільних ресурсів шляхом удосконалення законодавства про фондовий ринок та цінні папери;
по-п'яте, посилити вплив органів місцевого самоврядування на процеси суспільного відтворення, спрямовуючи зусилля держави на розширення їх повноважень.
У зв'язку з цим, в дисертації розглядається децентралізація як засіб удосконалення управління соціально-економічним розвитком. Аналіз та синтез досвіду країн Європейського Союзу дозволяє довести, що децентралізація – це складний і комплексний засіб, що охоплює усі рівні управління і має правові, економічні, соціальні, демографічні та інші аспекти, сприяє підвищенню ефективності та раціональності управління процесами суспільного відтворення, а отже є механізмом удосконалення.
Передумовою децентралізації в більшості випадків в країнах Європи були недостатні темпи економічного розвитку та значні регіональні диспропорції, тому вона спрямовувалась на підвищення спроможності територіальних громад та деконцентрованих державних служб впливати на соціально-економічний розвиток.
Першочергові зусилля місцевих органів влади в галузі економіки були сконцентровані на підтримці малого та середнього бізнесу, залученні інвестицій та покращенні інвестиційного клімату, різних формах стимулювання досліджень та впровадженні інновацій.
Третій розділ дисертації – „Напрями удосконалення управління інвестиційними процесами в регіонах” – містить положення щодо управління соціально-економічним розвитком шляхом впровадження механізмів удосконалення управління інвестиційними процесами в регіонах.
Потреба в удосконаленні управління інвестиційними процесами формується під впливом виявлення причин існуючих суперечностей суспільного розвитку. В зв'язку з якими розроблено засоби удосконалення управління інвестиційними процесами, які в сукупності вирішують завдання по підвищенню раціональності та планомірності управління соціально-економічним розвитком регіонів, а їх застосування у комплексі забезпечує синергетичний ефект для економіки країни.
Засобом удосконалення регулювання регіонального розвитку розглядається децентралізація функцій та повноважень між органами державного управління та місцевого самоврядування. В дисертації доведено, що децентралізація є необхідною для забезпечення впровадження інвестиційно-інноваційної моделі суспільного відтворення шляхом трансферу економічних повноважень обласним та районним радам.
У дисертації доведена необхідність узгодження децентралізації з адміністративно-територіальною реформою, запропоновано обґрунтовану програму дій щодо раціоналізації державного управління та місцевого самоврядування з метою отримання економічного та соціального ефекту, створенням механізму планування як методу узгодження інтересів держави та регіонів на довгострокову перспективу. Доведена важливість використання регіональних угод між Кабінетом Міністрів та органами місцевого самоврядування як засобів реалізації стратегії регіонального розвитку.
Пропонується створити Державний банк реконструкції та розвитку як джерело середньо - та довгострокових кредитних ресурсів для розбудови інфраструктури територій, який може перебрати на себе всі функції спеціалізованого банку регіонального інноваційного спрямування, (табл.1).
Таблиця 1
Функції Державного банку реконструкції та розвитку
З одного боку, він стане центром реалізації урядом державної регіональної політики, а з іншого, – фінансово-кредитною установою для обслуговування інфраструктурних галузей та органів місцевого самоврядування. Створення такого банку дозволило б сконцентрувати кошти на цільові проекти, сприяти спрямуванню ресурсів на підтримку соціального та економічного регіонального розвитку, оперативно управляти фінансовими потоками, підвищити фінансову дисципліну органів місцевого самоврядування, враховувати регіональні відмінності та галузеву спеціалізацію конкретних територій, що сприяло б реалізації державної стратегії регіонального розвитку та взаємодії державної влади та місцевого самоврядування в соціально-економічному розвитку країни.
Враховуючи наведене, в роботі пропонується вдосконалити алгоритм розробки та реалізації регіональних угод як складових довгострокового планування соціального та економічного розвитку регіонів.
Такий шлях розвитку проходили європейські країни, які зуміли побудувати власну модель взаємодії органів державного управління та місцевого самоврядування. Ефективно працюють закони Франції, Чехії та інших країн, які регулюють взаємовідносини щодо регіонального розвитку між урядом та регіональними органами влади на контрактній основі. Аналогічний закон, що розроблявся 5 років, було прийнято у 1999 р. у Польщі.
Встановлено, що дієвим інструментом підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю та соціально-економічним розвитком регіонів має стати програмування. Попередні спроби застосування програмування в регіональному управлінні не дали відчутних результатів, оскільки були спрямовані на вирішення проблем регіону чи галузі. Реалізація програм розвитку не забезпечувала стратегії та цілісності державної регіональної політики, посилювала диспропорції соціально-економічного розвитку регіонів, знижувала конкурентоспроможність їх продукції та зменшувала інвестиційно-інноваційну активність.

ВИСНОВКИ

Результати дисертаційного дослідження, що розв'язує завдання наукового обґрунтування та розробки практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів державного управління інвестиційними процесами на регіональному рівні, дозволяють зробити такі висновки:
Поняття „інвестиційний процес” пов'язане з взаємодією організаційно-правових, фінансових, природних, техніко-технологічних, інформаційно-інтелектуальних, інноваційних та інших суспільних ресурсів, раціональне поєднання яких забезпечує розширене відтворення на інноваційній основі комплексу явищ і процесів, які забезпечують життєдіяльність суспільства. Це дає можливість простежити взаємозв'язок інвестування з інноваційною діяльністю, без інтенсифікації якої буде знижуватися конкурентоспроможність економіки.
Зміст регіону як відносно відокремленого в межах держави територіально-виробничого комплексу характеризується: певною кількості землі яка визначає специфіку конкретного регіону; рівнем розвитку кооперації праці, що породжує зростання її продуктивності; сукупністю організаційних форм продуктивної діяльності трудових колективів; юридичною формою закріплення відносин між людьми, що здійснюють практичну діяльність; принципами і методами прийняття управлінських рішень на регіональному рівні. Перелічені характеристики регіону визначають якісні особливості й відмінності територій України як щодо їх економічного розвитку, так і розвитку в соціальному, історичному, мовному та ментальному аспектах.
Механізми державного управління інвестиційною діяльністю на регіональному рівні доцільно удосконалювати на основі визначення стадій та форм руху інвестиційних процесів як суспільної потреби. Остання пов'язана з економічним інтересом територіальної громади, що дозволить встановити її економічні потреби та їх структуру. Запропонований підхід дає можливість розглядати інвестиційний процес як суспільну потребу від зародження ідеї до конкретного втілення інвестиційного проекту в життя. Рух потреби на кожній стадії передбачає систему механізмів державного управління, за допомогою яких здійснюється аналіз повноти реалізації інвестиційного проекту та його вплив на ефективність господарювання.
Виходячи з того, що механізми державного управління визначаються як форма взаємозв'язку соціально-економічних та надбудовних відносин, напрямки їх удосконалення необхідно встановити з урахуванням функціональної ролі конкретних механізмів в трансформації вимог закономірностей розвитку суспільства в площину практичної його діяльності.
Сучасний стан розвитку інвестиційних процесів в регіонах характеризується наявністю протиріч, які пов'язані: зі значними диспропорціями розвитку регіонів, з відсутністю планомірності та пріоритетності регіонального розвитку, з низьким рівнем розвитку інноваційної, транспортної, соціальної, ринкової інфраструктури тощо. Виявлені протиріччя обумовлюють необхідність вдосконалення правових основ інвестиційної та інноваційної діяльності шляхом прийняття Інноваційного кодексу; удосконалення контролюючої функції органів державного управління в інвестиційній сфері, з одного боку, а з іншого, введення стимулюючих до інновацій механізмів в межах спеціальних зон інвестиційної діяльності; запровадження мережі технопарків, інноваційних та індустріальних парків.
З розвитком продуктивних сил та необхідністю підвищення рівня їх ефективного використання закономірно зростає роль органів місцевого самоврядування в управлінні регіонами. Дієвим засобом удосконалення управління в цих умовах є децентралізація, яка дає можливість підвищити результативність регіонального управління інвестиційною діяльністю шляхом обгрунтованого перерозподілу повноважень на користь органів місцевого самоврядування паралельно зі зміною наглядово-контрольної функції органів державного управління.
7. Логічним наслідком децентралізації є використання механізмів планування та програмування розвитку регіонів, які в сукупності забезпечать перехід до сталого і планомірного соціально-економічного розвитку України як засоби урівноваження дії стихійних ринкових сил. Використання засобів планування та програмування надає можливість свідомо урегулювати протиріччя в системі економічних інтересів і стабілізує економічний розвиток держави та її регіонів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.                Сивоконь В.О., Колісник М.М. Теоретико-методологічні засади державного регулювання розвитку аграрної сфери регіону // Регіональна політика розвитку аграрної сфери: [Моногр.] /Г.І. Мостовий, Л.М. Анічин, Г.О. Андрусенко та ін.; За заг. ред. проф. Г.І. Мостового. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2004. – С.6 – 29. (Особистий внесок здобувача полягає у визначенні змісту поняття „регіон” та теоретичному обгрунтуванні його економічного інтересу).
2.                Колісник М.М. Сучасні наукові уявлення про інвестиції в Україні // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2004. - №2 (21): у 2ч. – Ч.2. – С.29 – 37.
3.                Колісник М.М. Теоретичні засади механізмів державного управління як засобів практичної реалізації державного впливу на процеси суспільного відтворення // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – Одеса.: Вид-во ОРІДУ НАДУ, 2004. - №4 (20). – С.78–86.
4.                Колісник М.М. Децентралізація як механізм удосконалення регіонального управління у Франції // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2005. - №1 (23). – С.230 – 239.
5.                Колісник М.М. Розвиток регіонів як територіальних громад у Франції // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2006. - №1 (27). – С.329 – 337.
6.                Колісник М.М. Сучасні тенденції розвитку інвестиційних процесів у регіонах України // Теорія та практика державного управління: Зб. наук. пр. – Вип.1 (16). – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2007. – С.262 – 269.
7.                Сивоконь В.О., Колісник М.М. Особливості децентралізації як засобу вдосконалення регіонального управління соціально – економічним розвитком у країнах Європейського Союзу // Теорія та практика державного управління: Зб. наук. пр. – Вип.3 (15). – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2006. – С.41 – 48. (Особистий внесок здобувача полягає в опрацюванні висновків та пропозицій стосовно децентралізації влади в Європейському Союзі та Україні).
8.                Колісник М.М. Планування як засіб регіонального розвитку: досвід Франції // Державне управління та місцеве самоврядування: Тези VI Міжнар. наук. конгресу, 23 лютого 2006 р. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2006. – С.15 – 16.

АНОТАЦІЯ

Колісник М.М. Механізми удосконалення регіонального управління інвестиційною діяльністю. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - Харків, 2008.
Дисертація присвячена вирішенню теоретико-прикладного завдання з удосконалення управління інвестиційною діяльністю на регіональному рівні. Дістали подальший розвиток визначення функціональної ролі інвестиційної діяльності та понять „регіон”, „інвестиційний процес”, „механізм державного управління”. Опрацьовано та узагальнено сукупність засобів, механізмів та інструментів державного управління інвестиційними процесами. Розглянуто інвестування як суспільна потреба, на основі цього обґрунтовано механізми удосконалення управління інвестиційною діяльністю регіону та запропоновано комплекс заходів по їх впровадженню.
Ключові слова: інвестиційний процес, регіон, економічний інтерес, стадії руху суспільної потреби, механізми державного управління, децентралізація, планування, програмування.

АННОТАЦИЯ

Колесник М.Н. Механизмы совершенствования регионального управления инвестиционной деятельностью. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления. - Харьковский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. - Харьков, 2008.
Диссертационное исследование посвящено решению теоретико-прикладного задания по усовершенствованию управления инвестиционной деятельностью на региональном уровне. В диссертации усовершенствовано содержание понятия “инвестиционный процесс”, которое определяется как взаимодействие организационно-правовых, финансовых, природных, технико-технологических, информационно – интеллектуальных, инновационных и других ресурсов, рациональное объединение которых обеспечивает расширенное воспроизводство на инновационной основе всего комплекса явлений и процессов, которые обеспечивают жизнедеятельность общества.
В диссертации доказано, что инвестирование направлено на поиск и осуществление рационального варианта пропорциональности в экономике, поэтому инвестирование способствует межотраслевым и структурным сдвигам, является материальной основой инновационной деятельности и непосредственно связано с движением промышленного капитала. Это дает возможность проследить взаимосвязь инвестирования с инновационной деятельности, без интенсификации которой конкурентоспособность экономики будет снижаться.
В исследовании разработаны механизмы усовершенствования регионального управления на основе анализа инвестиционных процессов как общественной потребности. При этом качественные различия и особенности территорий Украины как в экономическом, так и в социальном, историческом, языковом и ментальном аспектах определяются совокупностью характеристик понятия “регион”, как относительно обособленного в пределах государства территориально-производственного комплекса. Содержание понятия “регион” характеризуется количеством земли, которая определяет специфику конкретного региона; уровнем кооперации труда, который порождает рост его производительности; совокупностью организационных форм производительной деятельности трудовых коллективов; юридической формой закрепления отношений между людьми, которые осуществляют эту деятельность; принципами и методами принятия управленческих решений.
В диссертации принят за основу тот факт, что сущность экономического интереса региона выражает направление развития потребностей, а потребности составляют основу экономического интереса, обуславливая его содержание и структуру. Интерес, как экономическая категория, выражает экономические отношения по поводу реализации объективно возникающих экономических потребностей расширенного воспроизводства отдельного работника, коллектива или общества в целом в зависимости от той роли, которую они выполняют в исторически определенной системе производственных отношений. В связи с этим, конкретно экономические потребности, их структура и зависят от места расположения субъекта интереса в такой системе производственных отношений. В диссертации определены стадии и формы движения потребностей от идеальной к материальной, переход на каждую из которых осуществляется с помощью системы механизмов государственного управления.
Исходя из анализа инвестирования как общественной потребности, определено, что механизмы являют собой формы взаимосвязей социально-экономических и надстроечных отношений, направленных на трансформацию требований закономерностей развития общества в плоскость его практической деятельности. На основе данного подхода к механизмам, в диссертации направления их усовершенствования определяются с учетом функциональной роли конкретных механизмов.
Доказана необходимость применения механизма децентрализации управления путем передачи полномочий органам местного самоуправления при одновременном усовершенствовании контролирующей функции государственного управления, что даст возможность повысить результативность регионального управления инвестиционной деятельностью.
Эффективным применение децентрализации будет в случае использования механизмов планирования и программирования инвестиционной деятельности, которые призваны решить проблему перехода к устойчивому и планомерному социально-экономическому развитию Украины как средства уравновешивания действия стихийных рыночных сил. Применение механизмов планирования и программирования предоставляет возможность сознательного урегулирования противоречий в системе экономических интересов, и стабилизировать экономическое развитие государства и его территориальных объединений.
Ключевые слова: инвестиционный процесс, регион, экономический интерес, стадии движения общественной потребности, механизмы государственного управления, децентрализация, планирование, программирование.

SUMMARY

Kolisnyk M. M. The mechanisms of improvement of regional administration of investment activity. – Manuscript.
Dissertation for getting a scientific degree of Candidate of Sciences in Public Administration following the specialty 25.00.02 – mechanisms of public administration. Kharkiv Rregional Institut of Public Administration of the National Academy of Public Administration attached to the Office of the President of Ukraine. – Kharkiv, 2008.
Theoretically-applied decision of the problem of improvement of administration of investment activity on the regional level is divsented in the dissertation. The definition of functional role of investment activity and concepts of investment process, region, mechanism of public administration have been developed. A whole of means, methods, mechanisms and instruments of public administration of investment process are illustrated, analysed and synthesized. Investing is shown as a social wants that serve as a basis for justification of the mechanisms of improvement of administration of investment activity on the regional level and the complex of measures of its’ introduction is proposed.
Key words: investment process, region, economical interest, stages of movement of social wants, mechanisms of public administration, decentralisation, planning, programming.