Реферат Основні властивості простору Соболєва
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-28Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
![](https://bukvasha.net/assets/images/emoji__ok.png)
Предоплата всего
от 25%
![](https://bukvasha.net/assets/images/emoji__signature.png)
Подписываем
договор
Реферат
Основні властивості простору Соболєва
Зміст
1. Простір Соболєва
1.1 Загальне визначення
1.2 Простір
1.3 Інше визначення узагальненої похідної
1.4 Найпростіша теорема вкладення
1.5 Простір Соболєва
2. Застосування просторів Соболєва в математичній фізиці
2.1 Доказ існування й одиничності узагальненого рішення рівняння Лапласа
Висновок
Список літератури
1. Простір Соболєва
1.1 Загальне визначення
Нехай у
Скористаємося для стислості наступними позначеннями. Набір індексів
Уведемо в розглянутому вище лінійному просторі норму
Отриманий нормований простір позначається
У прикладних задачах досить часто зустрічається випадок
Нижче ми докладніше зупинимося на окремих випадках
1.2 Простір
Розглянемо на відрізку
і відповідному цьому скалярному добутку нормою
Дві такі послідовності
З умови фундаментальності в середньому
Аналогічно, з умови еквівалентності
Відповідно до визначення простору
Ми приходимо до наступного найважливішого визначення. Нехай
З визначення узагальненій похідній
і, відповідно до теореми про поповнення й визначення інтеграла Лебега, прийдемо до формул (1.2) і (1.3), де тепер похідні розуміються в узагальненому змісті, а інтеграл – у змісті Лебега. Для конкретних обчислень, зрозуміло, можна й потрібно користуватися формулами (1.4) і (1.5), взявши досить велике
1.3 Інше визначення узагальненої похідної
Нехай
перевіряється інтегруванням вроздріб. Цією тотожністю
Допустимо, що, крім того, для будь-яких
Віднімаючи ці тотожності, одержимо, що для будь-яких
Звідси, внаслідок щільності
Лема 1. Якщо
Доказ. Нехай
Внаслідок властивості безперервності скалярного добутку в останній рівності можна перейти до межі при
Лема 2. Нехай дані
Доказ. Нехай
при
для будь-якого
Нехай
Тоді
для будь-яких
1.4 Найпростіша теорема вкладення
Теорема 1.
Доказ. Нехай
За допомогою нерівності Коші-Буняковського маємо
де
Отже, для будь-який безупинно дференцюємої на відрізку
Нехай тепер послідовність
при
Отже, вкладення
1.5 Простір Соболєва
Нехай
При цьому
Отриманий простір зі скалярним добутком позначається
Нехай
Внаслідок повноти
так що при
Елементи
Скалярний добуток і норма задаються в
лінійного простору функцій, безупинно диференцюємих на
Лема 3. Якщо
а
те
![](ref-1_1527189156-1024.coolpic)
![](ref-1_1527190180-1056.coolpic)
![](ref-1_1527191236-1011.coolpic)
Доказ. Досить довести першу із цих формул. Вона справедлива, якщо
а
Нехай
– фундаментальна в
послідовність, межу якої – елемент
Переходячи в тотожності
до межі при
одержимо для будь-який
Дійсно, зі збіжності в
треба, що
тобто безперервність скалярного добутку.
Нехай тепер
– фундаментальна послідовність у
Перейдемо до межі в тотожності
![](ref-1_1527198014-885.coolpic)
й одержимо вихідну тотожність.
Наслідок.
утримується строго усередині ![](ref-1_1527175967-294.coolpic)
Дійсно, функція
Але
інакше ми мали б
тобто
![](ref-1_1527200921-710.coolpic)
для кожної
Візьмемо
й одержимо протиріччя.
Теорема 2 (Фридрихс). Існує постійна
така, що для будь-яких
![](ref-1_1527202659-474.coolpic)
Доказ. По самому визначенню
всякий елемент із
належить
Нехай
і сходиться в
до ![](ref-1_1527202313-346.coolpic)
Побудуємо куб
утримуючу область
Функції
визначимо нулем у
Частинна похідна
існує всюди в
за винятком, бути може, тих крапок, у яких пряма, паралельна осі абсцис, перетинає границю
області
Для будь-якої крапки
маємо
![](ref-1_1527207433-1015.coolpic)
По нерівності Коші-Буняковського
![](ref-1_1527208448-3440.coolpic)
Інтегруючи отриману нерівність по
знаходимо
![](ref-1_1527212067-874.coolpic)
Тому що
поза
те
![](ref-1_1527213336-1131.coolpic)
Переходячи до межі при
приходимо до доказуваної нерівності Фридрихса.
Наслідок 1. Простір
вкладений в ![](ref-1_1527203687-283.coolpic)
Це пропозиція безпосередньо випливає з визначення вкладення банахових просторів і нерівності Фридрихса.
Наслідок 2. У
норми (1.9) і (1.10) еквівалентні.
Дійсно, використовуючи нерівність Фридрихса, маємо
![](ref-1_1527215549-912.coolpic)
2. Застосування просторів Соболєва в математичній фізиці
2.1 Доказ існування й одиничності узагальненого рішення рівняння Лапласа
Теорема 3 (Рисс). Нехай
– гильбертовий простір. Для будь-якого лінійного обмеженого функціонала
заданого всюди на
існує єдиний елемент
такий, що для всіх
![](ref-1_1527217281-417.coolpic)
При цьому![](ref-1_1527217698-245.coolpic)
Доказ наведений в [1, стор. 171].
Теорема Рисса ефективно застосовується в теорії можливості розв'язання граничних задач для рівнянь із частками похідними. Будемо говорити, що гильбертовий простір
вкладений у гильбертовий простір
якщо із
треба, що
причому існує постійна
така, що для всіх ![](ref-1_1527218203-130.coolpic)
(2.1)
Має місце наступний наслідок з теореми Рисса.
Теорема 4. Якщо гильбертовий простір
вкладений у гильбертовий простір
то для кожного елемента
найдеться єдиний елемент
такий, що для всіх
має місце тотожність ![](ref-1_1527219809-462.coolpic)
Тотожність це визначає оператор
такий, що
при цьому ![](ref-1_1527220854-281.coolpic)
Доказ. При кожному фіксованому
вираження
при всіляких
визначає лінійний обмежений функціонал на
Лінійність функціонала очевидна. Його обмеженість випливає з оцінки
![](ref-1_1527221938-715.coolpic)
По теоремі Рисса існує єдиний елемент
такий, що
Тим самим усюди на
заданий лінійний оператор
Далі, з доведеного вище нерівності треба, що
![](ref-1_1527223499-555.coolpic)
Думаючи тут
одержимо
тобто
й, виходить,
обмежений. Теорема доведена.
Як додаток доведеної теореми й просторів Соболєва доведемо існування й одиничність узагальненого рішення задачі Дирихле для рівняння Пуассона. У замкнутої обмеженої однозв'язної області
з досить гладкою границею
розглянемо наступну граничну задачу:
(2.2)
(2.3)
Припустимо, що права частина
безперервна в
по сукупності змінних. Функція
називається класичним рішенням задачі (2.2) – (2.3), якщо
безперервно як функцію трьох змінних у
має в
безперервні похідні, що входять у ліву частину (2.2), задовольняє в
рівнянню (2.2) і дорівнює нулю на
тобто задовольняє граничній умові (2.3).
Нехай
– класичне рішення задачі (2.2) – (2.3), а
безперервна в
дорівнює нулю на
й безупинно дференцюєма в
тоді для будь-який такий
справедливо наступна інтегральна тотожність:
(2.4)
Для доказу цієї тотожності скористаємося формулою Гаусса-Остроградського:
![](ref-1_1527230509-1636.coolpic)
Приймемо
й одержимо
![](ref-1_1527233289-3685.coolpic)
Оскільки
![](ref-1_1527236974-1265.coolpic)
а
те одержуємо (2.4).
Нехай тепер
а інтеграли (2.4) розуміються в змісті Лебега. Функція
називається узагальненим рішенням крайової задачі (2.2) – (2.3), якщо для будь-якої функції
виконується інтегральна тотожність (2.4).
Доведемо, що для будь-якої правої частини
узагальнене рішення крайової задачі (2.2) – (2.3) існує і єдино.
Для цього помітимо, що гильбертовий простір
вкладений у гильбертовий простір
тому що, по визначенню
всяка функція
належить також і
й справедлива оцінка для кожної
(див. п. 1.5):
![](ref-1_1527242249-2483.coolpic)
Отже, по теоремі 4 для всякої функції
існує єдина функція
така, що для всіх ![](ref-1_1527245437-336.coolpic)
![](ref-1_1527245773-551.coolpic)
а це і є інтегральну тотожність (2.4).
Висновок
Простір Соболєва
й тісно пов'язане з ним поняття узагальненої похідної в сенсі Соболєва були уведені в математичну практику академіком С.Л. Соболєвим і відіграють найважливішу роль у теоретичних і прикладних питаннях математичної фізики й функціонального аналізу. Поповнення простору гладких функцій
деякими ідеальними елементами, які можна з будь-яким ступенем точності обчислити за допомогою елементів із
приводить, з одного боку, внаслідок повноти
до точності й закінчення багатьох математичних тверджень, а з іншого боку, зберігає всі обчислювальні можливості.
Таким чином, ми розглянули простори Соболєва, їхні основні властивості й застосування в математичній фізиці.
Список літератури
1. Треногін В.О. Функціональний аналіз. – К., 2006
2. Соболєв С.Л. Деякі застосування функціонального аналізу в математичній фізиці. – К, 2004
3. Куланін Е.Д., Норін В.П. 3000 конкурсних задач по математиці. – К., 2000
4. Гусєв В.А., Мордкович А.Д. Довідкові матеріали по математиці. – К., 2003
5. Сканаві М.М. Збірник задач по математиці. – К., 2006
Доказ. Досить довести першу із цих формул. Вона справедлива, якщо
тобто безперервність скалярного добутку.
Нехай тепер
й одержимо вихідну тотожність.
Наслідок.
Дійсно, функція
тобто
для кожної
Теорема 2 (Фридрихс). Існує постійна
Доказ. По самому визначенню
Побудуємо куб
утримуючу область
По нерівності Коші-Буняковського
Інтегруючи отриману нерівність по
Тому що
Переходячи до межі при
Наслідок 1. Простір
Це пропозиція безпосередньо випливає з визначення вкладення банахових просторів і нерівності Фридрихса.
Наслідок 2. У
Дійсно, використовуючи нерівність Фридрихса, маємо
2. Застосування просторів Соболєва в математичній фізиці
2.1 Доказ існування й одиничності узагальненого рішення рівняння Лапласа
Теорема 3 (Рисс). Нехай
При цьому
Доказ наведений в [1, стор. 171].
Теорема Рисса ефективно застосовується в теорії можливості розв'язання граничних задач для рівнянь із частками похідними. Будемо говорити, що гильбертовий простір
Має місце наступний наслідок з теореми Рисса.
Теорема 4. Якщо гильбертовий простір
Тотожність це визначає оператор
Доказ. При кожному фіксованому
По теоремі Рисса існує єдиний елемент
Думаючи тут
Як додаток доведеної теореми й просторів Соболєва доведемо існування й одиничність узагальненого рішення задачі Дирихле для рівняння Пуассона. У замкнутої обмеженої однозв'язної області
Припустимо, що права частина
Нехай
Для доказу цієї тотожності скористаємося формулою Гаусса-Остроградського:
Приймемо
Оскільки
а
Нехай тепер
Доведемо, що для будь-якої правої частини
Для цього помітимо, що гильбертовий простір
Отже, по теоремі 4 для всякої функції
а це і є інтегральну тотожність (2.4).
Висновок
Простір Соболєва
Таким чином, ми розглянули простори Соболєва, їхні основні властивості й застосування в математичній фізиці.
Список літератури
1. Треногін В.О. Функціональний аналіз. – К., 2006
2. Соболєв С.Л. Деякі застосування функціонального аналізу в математичній фізиці. – К, 2004
3. Куланін Е.Д., Норін В.П. 3000 конкурсних задач по математиці. – К., 2000
4. Гусєв В.А., Мордкович А.Д. Довідкові матеріали по математиці. – К., 2003
5. Сканаві М.М. Збірник задач по математиці. – К., 2006