Реферат Робота з підлітками групи ризику
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-28Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
РОБОТА З ПІДЛІТКАМИ «ГРУПИ РИЗИКУ»
міжособистий спілкування
Для підлітків є дуже важливою і значущою сфера міжособистісних стосунків у колективі (сфера спілкування). Якщо у цій сфері у підлітків виникають проблеми (пригноблення у групі, конфлікти з товаришами, класним керівником, батьками), це сприяє «перетворенню» підлітка у «важкого». Тобто потреба зберегти нормальні відносини у колективі, але відсутність при цьому у підлітка соціально-позитивного досвіду для досягнення цієї мети призводять до неадекватної поведінки, та іноді – до асоціальних вчинків і правопорушень.
При використанні у роботі вправ і рольових ігор у дітей спостерігається зменшення егоцентричних тенденцій, посилення доброзичливості і щирості у взаємодії з оточенням, розширюються можливості адекватної експресії свого внутрішнього стану.
Гра «Графіті»
Підготувати шість аркушів ватману і кольорові фломастери. На кожному аркуші написати одну фразу: «Що я люблю?», «Про що я хочу знати?», «Чого я хочу навчитись?», «Чудові миттєвості», «Чого я боюсь?», «Що для мене є найзахопливішим?».
Діти поділяються на шість груп, у кожної лише 5 хвилин, щоб записати на цьому аркуші свої думки з приводу кожного вислову, або свої відповіді на запитання (коротко і влучно, як пишуть на стінах). Коли час закінчився, обмінюються аркушами. Грають так доти, доки всі шість команд не висловляться за всіма темами.
Обговорення
–Яка тема тебе зацікавила?
—На яку тему відповіді найрізноманітніші?
—Як складалася співпраця у твоїй групі?
—Чи писав ти щось таке, що насправді має для тебе значення?
—Який напис тобі сподобався найбільше?
–Який напис ти не зрозумів?
–Що тобі сподобалось: писати чи читати написи?
Гра дає змогу дітям висловити свої почуття та погляди щодо психологічної безпеки у закладі, сприяє розвитку у дітей привітного ставлення до оточення.
Гра «Істина чи брехня?»
Обирають трьох гравців: перший – той, хто шукає скарб, другий – добрий чарівник, третій – злий чаклун. Першому зав'язують очі, на підлогу на відстані двох метрів кладуть монету. Чарівники домовляються поміж себе, хто каже правду, а хто брехню: добрий чарівник каже тому, хто шукає скарб, куди йти, щоб знайти скарб; злий чаклун скеровує у неправильному напрямку. Перший гравець нічого не бачить і потребує допомоги у пошуках монети, він повинен з'ясувати для себе, хто каже правду, а хто брехню?
Обговорення
–Як ти з'ясував для себе, хто був добрим чарівником, а хто – злим?
–Як ти шукав скарб? Що ти відчував?
–Що відчував добрий чарівник? Чи вдалося тобі завадити злому чаклуну? Чому?
– Як ти, добрий чарівник, намагався завоювати довіру того, хто шукав скарб?
–Що ти відчував, коли був злим чаклуном? Як намагався завоювати довіру того, хто шукав скарб?
–Чого ви навчились у цій грі?
–Чи вмієте ви умовляти або переконувати інших людей?
У процесі гри діти пізнають процеси комунікації, різницю між умовлянням та переконанням, зв'язок довіри до інших із упевненістю в собі.
Гра «День народження»
Члени групи малюють у своїй уяві картину прийому гостей на день народження. Перед початком гри ведучий дає кожному учаснику квиток із завданням. Зміст квитків ніхто не розголошує, але під час обговорення можна зізнатися, кому що було задано.
Завдання на квитках:
1. Іменинник – розважає гостей загальною бесідою.
2. Усезнайка– намагається «влізти» в якусь бесіду.
3.Людина, яка зі всіма сперечається.
4.Миротворець – намагається погасити суперечки.
5.Людина, яка усіма незадоволена.
6. Оригінал – намагається перевести бесіду в інше русло.
7. Нетактовна людина – немає такту, чуйності, почуття порядності.
Під час гри виникають різноманітні ситуації, також і конфліктні. Досконалий аналіз при обговоренні буде сприяти затвердженню соціально схвальних форм поведінки дітей.
Гра «Заборонені слова»
Кожен гравець отримує десять горошин. Під час гри треба ходити по кімнаті і розмовляти з іншими дітьми. При цьому не можна казати «так» чи «ні». Той, хто порушує правила, віддає свою горошину. Це трапляється і тоді, коли упродовж п'яти секунд немає відповіді. Той, хто втратив свої горошини, може їх повернути, якщо продовжувати гру і спробувати примусити суперника сказати «так» чи «ні». Гра триває десять хвилин. Наприкінці підраховують горошини і обговорюють гру:
—Скільки горошин залишилось у тебе наприкінці гри?
—Ти частіше сам запитував, чи чекав, доки запитають тебе?
—Чи важко тобі було шукати інші слова замість «так» чи «ні»?
–Чи вмієш ти програвати?
–У когось було так, що втратили всі горошини, а потім повернули собі більше?
Гра сприяє розвитку уваги, швидкості реакції у дітей, тренує мовну гнучкість, вміння зберігати бойовий дух при невдачах.
Гра «Дружні вимоги»
Кожна дитина отримує «Аркуш учасника», в якому описано такі ситуації:
1. Ти бачиш кількох дітей, які граються, і хочеш до них приєднатись.
2. Кілька твоїх друзів ідуть разом до діскотеки, а тебе не запросили. Ти так хочеш піти разом з ними...
3. Твоя подруга взяла у тебе книжку почитати і не повертає її. Ти б хотів повернути книгу.
4. Ти прагнеш, аби батьки давали тобі більше кишенькових грошей.
5. Ти не зрозумів, як треба виконувати завдання, і хочеш, щоб учитель пояснив його тобі ще раз.
6. Тиждень тому ти спитав у свого батька, чи можна тобі поїхати на туристичну базу на дві доби, але досі не отримав відповіді...
7. Твій друг попросив у тебе грошей, але не повернув. Ці гроші необхідні тобі зараз.
8. Хтось із дітей сміється з твоєї нової зачіски.
9. Ти стоїш у черзі до каси, але якась жінка спробувала пройти позачергово.
10.Вдома ви дуже давно не були разом. Ти приніс нову гру і хочеш, щоб батьки пограли разом із тобою.
На початку гри необхідно обговорити разом із дітьми різноманітні ефективні і не ефективні варіанти відповідей на прикладі однієї із ситуацій. Потім формуються трійки учасників, які працюють над кожною ситуацією окремо. Аналіз вправи:
—Як ти висловлюєш свої вимоги: дуже нерішуче або тиснеш на співрозмовника?
—Що легше: вимагати щось у дорослих або дітей?
—Чому так важко висловлювати вимоги дружнім тоном?
—Як ти реагуєш, коли чуєш у відповідь «ні»?
—Хто із дітей в класі, на твою думку, вміє добре пред'явити вимоги?
Під час рольової гри діти навчаються формулювати власні вимоги чітко і дружньо.
Вправа «Один і разом»
Кожен обирає собі партнера, з яким необхідно виконати малюнок. Аркуш розподілити двома лініями на три рівні поля. Спочатку кожен малює на своєму краю те, що йому подобається (до 5хв). А потім потрібно намалювати щось у середині аркуша, – про це необхідно домовитись із партнером (2 хв, щоб спланувати майбутній малюнок). Треба знайти рішення, щоб подальше малювання подобалося кожній зі сторін (10 хв). Наприкінці кожна міні-команда підбиває підсумки.
Обговорення
–Чи легко тобі було малювати із партнером? Сподобався тобі спільний малюнок?
–Що тобі сподобалось більше: співпрацювати із партнером або твоя індивідуальна робота? А що важче?
–Як ти гадаєш, чи вийшла у тебе співпраця? Чому?
У цій вправі діти отримують досвід індивідуальної і спільної праці. Можна ускладнити правила: дорослому обрати партнера для дитини і задати тему майбутнього малюнка.
Гра «Жартівливий лист»
Кожен обирає для себе того, з ким нещодавно посварились, з ким непрості стосунки. Пропонується написати цій людині жартівливого листа, у якому ви перебільшуєте свої почуття щодо цієї людини, її «провинності». Намагайтесь написати смішно, щоб можна було посміятись з цієї проблеми або конфлікту. Охочі можуть зачитати листа вголос. Завершити цей процес грою у «сніжки», які зробили з написаних листів.
Обговорення
—Як ви почувалися, коли писали жартівливого листа? Що було найважче?
—Чи можна сміятися із себе? Із конфлікту?
—Як ти гадаєш, що б сказала людина, якій ти писав, якби прочитала твого листа?
Гра навчає вирішувати проблему з оптимізмом, почуттям гумору.
Вправа-візуалізація «Я знайду відповідь»
Ведучий. Інколи у вас бувають запитання, відповіді на які приходять не одразу. Запишіть на аркуші пару запитань, відповіді на які ви хотіли б знайти. Наприклад: «Чому ви посварилися з найкращим другом?», «Як назбирати грошей на нову комп'ютерну гру?», «Як треба поводитися, щоб у класі вас любили?» тощо (3 хв). А зараз я хочу показати вам, як знайти відповіді на ці запитання самостійно.
Сідайте зручно та заплющте очі. Зробіть три глибокі видохи... Уявіть собі дошку, схожу на шкільну. Якого кольору вона повинна бути: чорного, зеленого, або білого? Оберіть той колір, який вам подобається. Уявіть собі ганчірку, якою ви зітрете на дошці пил, а також все, що написано на ній. Коли дошка буде чіткою і дуже чистою, подайте мені знак рукою.
Тепер ви можете обрати для себе запитання і вимовити його тільки губами, щоб ніхто не почув. Добре. Тепер необхідно глибоко вдихнути, розслабитись і чекати, що побачите на дошці. Ви побачите руку. Можливо, це буде ваша рука, а можливо, чиясь. У руці буде те, чим можна писати. Нехай ця рука дасть відповідь на ваше запитання, запишіть відповідь на дошці.
Тепер необхідно глибоко і спокійно вдихнути, і дозволити руці ретельно виписати відповідь на дошці. Уважно дивіться на дошку, спостерігайте за тим, як з'являється відповідь. При цьому ви можете глибоко дихати і ще більше розслаблятися.
Прочитайте відповідь та подайте знак. Не поспішайте, відповідь обов'язково з'явиться, зачекайте, уважно спостерігайте за дошкою... І коли ви прочитаєте відповідь, можете із задоволенням сказати собі: «Я можу знайти відповідь, коли заспокоюсь і буду уважно слухати себе».
Коли діти вперше пробують цю візуалізацію, вправа забирає чимало часу. Далі ж, якщо проводити цю процедуру періодично, відповіді будуть виникати швидше.
Поясніть дітям, що вони можуть використовувати цю вправу не тільки для вирішення своїх особистих проблем, але й для того, щоб пригадати, що вони вивчили раніше.
Список літератури
1. Васильков В. М., Василькова О. И. Особенности психолого-педагогической работы с трудными подростками. – Д., 1997.
2. Семиченко В. О. Психология общения. – К.,1997.
3. Степанов В. Г. Психология трудных школьников. – М., 1999.
4. Фопель К. Как научить детей сотрудничать? – М., 2003. – Ч. 1–4.
Размещено на Allbest.ru
