Європейський університет
м. Києва
Реферат з психології на тему:
«Опрацюйте відомі методики швидкого запам’ятовування великого обсягу матеріалу. Оволодійте якоюсь із ефективних методик і поділіться суб’єктивними враженнями»
Київ – 2008

План
1. Відомі методики швидкого запам’ятовування великого обсягу матеріалу
2. Мої враження

1. Відомі методики швидкого запам’ятовування великого обсягу матеріалу
Якщо розглянути методи, вживані нами для запам'ятовування текстового матеріалу, можна зробити висновок, що, або ефективність їх невисока («зубріння», лінійне конспектування, багаторазове повторне читання), або ми володіємо ними не досить добре (осмислення тексту з складанням плану, схеми або опорного конспекту; виписки окремих думок з тексту; переказ після прочитання). А якщо до цього ще додати лавиноподібно наростаючий потік потрібної інформації, від якого залежить наше фінансове благополуччя або успішне навчання в школі або вузі, то складаюча ситуація виглядає просто загрозливо. Ні для кого не секрет, що в учбових закладах озброюють всілякими знаннями, але при цьому не навчають тому, як правильно сприймати, запам'ятовувати і пригадувати отриману інформацію. Фактично методи обробки інформації залишилися ті ж, якими користувалися наші діди і прадіди. Сьогодні такий стан речей нікого вже не влаштовує, і тому з'явилася велика кількість різних програм і методик, направлених на збільшення швидкості засвоєння і запам'ятовування всілякої інформації.
Методи запам'ятовування текстової інформації:
1. логічні методи: «Алгоритм абзацу», «Карта тексту» і «Алгоритм тексту»;
2. образні методи: «Картинка», «Подорож» і «Пластилін»;
3. образно-логічний методи: «Павутина», «Малюнок» «Листівка»;
4. метод поетапного осмислення тексту – «Галочка»;
5. методи запам'ятовування правил, визначень, економічних і юридичних статей і т. п.: «Ерудіт»» «Опора», «Образ» і «Карта правила»;
6. мнемонічний метод запам'ятовування текстів – «Намиста»;
7. структурні методи: «Відмичка» і «Прогулянка».
Вибір методу запам'ятовування тексту здійснюється по наступних критеріях:
1. цілі відтворення (дослівно, близько до тексту або своїми словами);
2. наявність базових знань по темі, викладеній в тексті;
3. кількості нової – незрозумілої інформації.
4. домінуючий тип вашого мислення і особливості пам'яті;
5. стилю викладу тексту.
Оскільки вибір методу запам'ятовування тексту залежить від великої кількості чинників, то у автора немає можливості докладніше освітити це питання. Проте в кожному розділі будуть дани практичні рекомендації по використанню того або іншого методу.
Напевно, багато хто знає зі свого життєвого досвіду: «Щоб добре запам'ятати текст, його потрібно зрозуміти». Одним з перших вітчизняних психологів роль розуміння в запам'ятовуванні досліджував Н.А. Рибников (1923). Його досліди показали, що осмислене запам'ятовування в 22 рази успішніше механічного. Перевага запам'ятовування, заснованого на розумінні, виявляється на всіх сторонах процесу запам'ятовування: на його повноті, точності і міцності. Як вказує П.І.Зінченко, процеси розуміння, перш ніж стати способами довільного запам'ятовування, мають бути сформовані як спеціальні цілеспрямовані пізнавальні дії. Необхідною умовою перетворення процесів розуміння в логічні прийоми довільного запам'ятовування є їх вдосконалення, доведення до умінь і навиків. Основні прийоми логічної обробки матеріалу – вичленення певних смислових шматків, формування опорних пунктів, тобто складання плану, і співвідношення, тобто скріплення смислових шматків між собою і з раніше відомим. Формування прийомів смислової, логічної обробки матеріалу, що запам'ятовується, є основним засобом не лише підвищення ефективності роботи пам'яті, але і її розвитку» (Т.П.Зінченко, 2002). Тому логічні методи запам'ятовування текстової і мовної інформації не лише підвищують швидкість і якість запам'ятовування, але і розвивають пам'ять. До них відносяться методи «Алгоритм абзацу», «Карта тексту», «Алгоритм тексту».
«Як ви створюєте ваші прекрасні скульптури?»
– запитали Родена.
«Дуже просто: беру глибу мармуру і відсікаю все зайве», – відповів він.
2.     Мої враження
Із опрацьованих методик я обираю – метод Алгоритм абзацу.
Метод Алгоритм абзацу – програма розумових дій і операцій в процесі читання тексту і сприйняття усної мови, що дозволяє економити сили і час, допомагає швидше і якісно засвоювати інформацію, а також довше її зберігати. Ця програма реалізується на основі установок, вибірковості психічних процесів і надмірності текстів на всіх етапах читання, пов'язаних з пошуком, відбором, сприйняттям, осмисленням і закріпленням інформації. Метод Алгоритм абзацу дозволяє активізувати мислення, виявити логико-семантичну структуру тексту і стиснути текст без втрати сенсу, що гарантує ефективне розуміння, а значить і якісне запам'ятовування даного матеріалу. Дія цього методу поширюється на один або декілька абзаців, об'єднаних однією головною думкою.
Сфера застосування методу Алгоритму абзацу:
1. запам'ятовування учбової літератури, наукових, науково-популярних текстів і публіцистики;
2. запам'ятовування усних доповідей і виступів;
3. підвищення швидкості читання (програма «Скорочитання»).
Ідея алгоритмізації читання не нова. Вона була реалізована на практиці ще в 20‑х рр. минулого століття при ліквідації неграмотності. Для того, щоб допомогти читачеві, навчити його правильно працювати з книгою і раціонально засвоювати її вміст, тоді пропонувалися анкети-отзиви. Одна з таких анкет-алгорітмів була розроблена в 1925 році відомим радянським бібліотекознавцем Би. Ст Банком.
Інші відомі алгоритми – «Інтегральний алгоритм читання» і «Диференціальний алгоритм читання» були створені О.А. Кузнецовим, Л.Н. Хромовим і О.А. Андрєєвим. М.А.Зіганов запропонував як алгоритм тексту «Структурний аналіз тексту».
Алгоритм абзацу відрізняється від перерахованих алгоритмів читання формою подачі і вмістом. Він представлений у вигляді просторового запису – схеми, що дозволяє швидко його засвоїти і застосовувати, що на практиці будь-якому бажає у віці від 12 років і старше. Вміст методу Алгоритму абзацу відрізняється:
1.                кількістю і якістю етапів обробки інформації (1 етап – розділення істотної і неістотної інформації; 2 етап – відділення головної думки від другорядних думок в істотній інформації; 3 етап – «стискування» головної думки до слова-образа з метою формування «ключа» для подальшого відтворення інформації всього тексту);
2. наявністю питань, що направляють і активізують мислення (що допомагає чітко виявити істотну інформацію і сформулювати головну думку).
3. формою подачі (у вигляді схеми).
Алгоритм абзацу був створений після детального вивчення робіт Н.І.Жінкина, А.А. Леонтьева, А.А. Смірнова, М.А.Зіганова, В.А. Бородіной, Г.Я. Солганика, Л.М. Веккера і практично відпрацьовувався протягом трьох років.
Пропонований алгоритм дозволяє збільшити швидкість читання і сприйняття інформації, а також поліпшити запам'ятовування матеріалу в 2–3 рази. Метод «Алгоритм абзацу» розвиває логічність, повноцінність, активність, образність і емоційність мислення, що значно покращує пам'ять. «Алгоритм абзацу» буде корисний для школярів, старше 12 років, студентів і дорослих, прагнучих підвищити швидкість і якість інтелектуальної праці.
Перш ніж приступити до опису методу Алгоритму абзацу, потрібно зупинитися на питанні про розуміння тексту. Часто доводиться чути скарги на пам'ять від людей різного віку і, перш за все, їх турбує те, що забуває текстової інформації. Чому ж викликає труднощі запам'ятовування текстів? Річ у тому, що найчастіше ми запам'ятовуємо тексти механічно, без активного осмислення, що і приводить до того, що забуває матеріалу. Отже, щоб запам'ятати текст його потрібно осмислити. Осмислити текст – означає зрозуміти позицію автора, тобто відтворити в уяві ті думки, образи, відчуття, емоції, які випробовував автор при написанні цього матеріалу, збагативши їх своїм життєвим досвідом і знаннями. А це зробити не так просто.
Які ж труднощі стоять на шляху до розуміння автора? По-перше, читач сприймає текст у вигляді послідовності слів, які він читає з однаковою увагою і швидкістю. По-друге, в спільному ряду виявляється і важлива інформація (з точки зору позиції автора) і неважна (лінгвістична надмірність, яка в російській мові досягає 60–70%). Це приводить до розосередження уваги, «вихваченню» з тексту не завжди важливій інформації і, як наслідок, поганому розумінню і запам'ятовуванню тексту. У розмові таких труднощів не виникає, оскільки оратор виділяє важливі для розуміння слова жестами, мімікою і іншими невербальними підказками. Крім того, слухач у будь-який момент може перервати співбесідника і перепитати. Читач же позбавлений різних підказок, і можливості вступити в розмову з письменником. Він бачить перед собою лише ланцюжок слів, з яких йому самостійно (часто інтуїтивно і невірно!) доводиться відокремлювати важливу інформацію (з точки зору автора) від неважної, а, крім того, стиснювати, спрощувати і перекладати текст на мову власних думок. На жаль, не завжди цей процес протікає вдало, тому для усвідомленого і ефективного розуміння тексту я пропоную використовувати метод Алгоритм абзацу.

Література
1. Липкова И.Я. Ты и твоя книга. М., 1981.