Реферат Об рунтування доцільності виробництва підсилювача звукової частоти
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-28Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
от 25%
договор
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ИНСТИТУТ
Факультет електроніки
Кафедра акустики та акустотехніки
Курсовий проект
З предмету: Економіка та організація підприємства
На тему: Обґрунтування доцільності виробництва підсилювача звукової частоти
ВиконавСтудент гр. ЗДГ-71 Поліщук Г.А. | ПеревіривДоцент Тисячна Л.Н. |
“____”________________2001 | “____”________________2001 |
Київ-2001
Зміст
Зміст_ 2
1. Економічна частина. 3
1.1. Аналіз ринку_ 3
1.2. Оцінка рівня якості виробу. 3
1.2.1. Вихідні положення. 3
1.2.2. Визначення рівню якості. 3
1.3. Визначення коефіцієнтів вагомості параметрів. 4
1.4. Оцінка конкурентоспроможності виробу. 6
1.5. Розрахунок собівартості виробу. 7
1.5.1 Калькуляція собівартості. 7
1.5.1.1 Сировина та матеріали. 7
1.5.1.2 Витрати на покупні вироби і напівфабрикати. 8
5.4.1.3 Основна заробітна плата виробничих робітників. 10
1.5.1.4 Додаткова заробітна плата. 11
1.5.1.5 Нарахування на зарплати. 11
1.5.1.6 Загальновиробничі витрати. 11
1.5.1.7. Заг'альногосподарські втрати. 11
1.5.1.8. Позавиробничі витрати_ 12
1.6. Визначення ціни виробу. 12
1.6.1. Нижня межа ціни. 12
1.6.2. Верхня межа ціни. 12
1.6.3. Договірна ціна. 12
1. Економічна частина.
В даному розділі з метою обґрунтування доцільності виробництва підсилювача потужності звукової частоти буде розраховано:
· технічний рівень нової розробки;
· визначена конкурентоспроможність;
· розрахована собівартість та визначена договірна ціна;
· визначений мінімальний обсяг продукції;
· розрахований прибуток від реалізації підсилювача.
1.1. Аналіз ринку
В теперішній час все більша увага приділяється високоякісному відтворенню звукових сигналів (фонограм) в домашніх умовах.
Підсилювачі, які виробляються на території колишнього СРСР, не відповідають цим вимогам, і для забезпечення можливості високоякісного звуковідтворення проводиться доробка існуючої апаратури до відповідності стандартам, або встановлення апаратури іноземних виробників.
Обидва способи мають свої недоліки. Як правило, провідні світові фірми-виробники зацікавлені в постачаннях нового обладнання внутрішні ринки інших країн, тому ними може пропонуватися як морально застаріла на даний момент апаратура, уже знята в цих країнах з виробництва, гак й найсучасніша, при цьому закупівельна ціна якої відносно висока, а з врахуванням витрат на післяпродажне обслуговування виявляється невиправдано завищеною.
Доробка вже наявної апаратури дешевше, а з врахуванням нової елементної бази, можна досягти високих техніко-економічних характеристик.
Підприємство - виробник робить гарантійне обслуговування підсилювача.
Споживачами підсилювача є майже всі громадяни (родини) нашого суспільства, котрі полюбляють високоякісне звучання.
Планується серійний випуск підсилювачів.
Конкуренцію можуть скласти: завод "Маяк" та підсилювач заводу їм. С.П.Корольова "Одисей", Перший з конкурентів ще не розпочав випуск готової продукції, а тільки розробляє її, інший вже перестав випускати дану продукцію. Проектуємий підсилювач буде знаходитись поза конкуренцією декілька років.
1.2. Оцінка рівня якості виробу.
1.2.1. Вихідні положення.
Оцінка рівня якості приладу проводиться з метою порівняльного аналізу й визначення найбільш ефективного в технічному відношенні варіанта інженерного рішення. Така оцінка проводиться на стадіях створення нової і модернізації діючої техніки, при впровадженні її в виробництво, в процесі проведення функціонально-вартісного аналізу тощо.
1.2.2. Визначення рівню якості.
На основі даних про зміст основних функцій, які повинен реалізовувати виріб, вимог замовника до них, а також умов, які характеризують експлуатацію виробу, визначаємо основні параметри виробу, які будемо використовувати для розрахунку коефіцієнта технічного рівня підсилювача.
Узагальненій показник якості нового пристрою в порівнянні з базовим:
(1.1)
де - коефіцієнт, який враховує значимість по I-му показнику;
- одиничний коефіцієнт якості по i-му показнику, визначається за формулами:
(1.2)
або
(1.3)
де , - числові значення i-го параметру відповідно нового та базового виробів.
Для показників, зв’язок яких із рівнем якості виробів нелінійні, будемо використовувати іншу формулу:
(1.4)
або
(1.5)
Для визначення рівня якості проектуємого виробу виберемо наступні показники, а результати обчислень зведемо в таблицю:
Таблиця 1.1 Показники якості пристрою
Показники | | | |
1. Маса. | 6 | 7,2 | 1.2 |
2. Коефіцієнт гармонік. | 0.5 | 0.01 | 1.6 |
3. Номінальна вихідна потужність. | 60 | 90 | 1.5 |
4. Відносний рівень шуму. | -95 | -105 | 1.1 |
1.3. Визначення коефіцієнтів вагомості параметрів.
Коефіцієнт, який враховує, важливість i-го показника пристрою, розраховують методом розміщення пріоритетів, згідно якого пріоритет одного показника якості пристрою перед іншим визначає експертна комісія (у кількості не менше 7 чол.), яка добре знається на області застосування та умовах, експлуатації пристрою.
Визначення коефіцієнтів вагомості передбачає: визначення ступеня важливості параметрів шляхом присвоєння їм різних рангів; перевірку придатності експертних оцінок для подальшого використання; виявлення та оцінку попарного пріоритету параметрів; обробку результатів і визначення коефіцієнтів вагомості ().
Результат експертного рангування даються в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 Результати рангування параметрів
Назва параметра | Ранг параметра за оцінкою експерта | Сума рангів, | Відхилення, | | ||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
1. Маса. | 1 | 2 | 2 | 1 | 3 | 1 | 1 | 11 | -6.5 | 42.25 |
2. Коефіцієнт гармонік. | 4 | 4 | 5 | 3 | 2 | 2 | 3 | 23 | 5.5 | 30.25 |
3. Номінальна вихідна потужність. | 2 | 2 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | 11 | -7.5 | 56.25 |
4. Відносний рівень шуму. | 3 | 2 | 2 | 5 | 4 | 5 | 5 | 25 | 8.5 | 72.25 |
Сума | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 70 | 0 | 201 |
Визначення можливості використання результатів рангування параметрів для подальших розрахунків проводимо на підставі розрахунку коефіцієнта конкордації (узгодженості) експертних оцінок. Для цього;
а) визначаємо суму рангів кожного показника ( таблиця 1.2, стовпець 9)
(1.6)
де - ранг i-го параметра, визначений l-м експериментом;
N – кількість експериментів.
Проводимо перевірку загальної скми рангів, яка повинна дорівнювати
(1.7)
де n – кількість оцінюваних параметрів.
б) обчислюємо середню суму рангів (Т) за формулою:
(1.8)
в) визначаємо відхилення суми рангів кожного параметру () від середньої суми рангів (Т) ( таблиця 1.2, стовпець 10)
(1.9)
г) обчислюємо квадрат відхилень за кожним параметром () та загальну суму квадратів відхилень (таблиця 1.2, стовпець 11)
(1.10)
д) визначаємо коефіцієнт узгодженості (конкордації) за формулою:
(1.11)
Визначену розрахункову величина W порівнюємо з нормативною WH.
Якщо W³WH, визначені дані заслуговують на довір'я та придатні до використання. Для електровимірювальних і радіотехнічних виробів WH=0.77. У нашому випадку 0.82>0.77.
Використовуючи отримані від кожного експерта результати рангування параметрів (таблиця 1.2), проводимо попарне порівняння всіх параметрів і результати заносяться в таблицю 1.3.
Таблиця 1.3 Попарне порівняння параметрів.
Параметри | Експерти | Підсумкова оцінка | Числове значення коефіцієнта переваги () | ||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |||
Х1 і Х2 | < | < | < | < | > | < | < | < | 0.5 |
Х1 і Х3 | < | = | > | = | > | < | = | = | 1.0 |
Х1 і Х4 | < | = | = | < | < | < | > | < | 0.5 |
Х2 і Х3 | > | > | > | > | > | = | > | > | 1.5 |
Х2 і Х4 | > | > | > | < | < | < | < | < | 0.5 |
Х3 і Х4 | < | = | < | < | < | < | < | < | 0.5 |
В даний час найбільш широко використовуються наступні значення коефіцієнтів переваги (аij)
де xi і xj параметри, які порівнюються між собою.
На основі числових даних aij таблиці 1.2 складаємо квадратну матрицю (таблиця 1.4).
Таблиця 1.4 - Розрахунок вагомості параметрів.
Xi | Параметри Xj | Перша ітерація | Друга ітерація | Третя ітерація | ||||||
X1 | X2 | X3 | X4 | Bi | | Bi | | Bi | | |
X1 | 1.0 | 0.5 | 1.0 | 0.5 | 3.0 | 0.187 | 11 | 0.178 | 41.74 | 0.184 |
X2 | 1.5 | 1.0 | 1.5 | 0.5 | 4.5 | 0.281 | 18.25 | 0.296 | 61.875 | 0.273 |
X3 | 1.0 | 0.5 | 1.0 | 0.5 | 3.0 | 0.187 | 11 | 0.178 | 41.74 | 0.184 |
X4 | 1.5 | 1.5 | 1.5 | 1.0 | 5.5 | 0.343 | 21.25 | 0.345 | 81.625 | 0.359 |
Всього | | 16 | 1 | 61.5 | 1 | 226.98 | 1 |
Розрахунок вагомості (пріоритетності) кожного параметра проводиться за наступними формулами:
(1.12)
(1.13)
де Вi вагомість і-го елемента за результатами оцінок всіх експертів; визначається як сума значень коефіцієнтів перевага (аij) даних усіма експертами по і-му параметру.
Результати розрахунків заносяться в таблицю 1.4.
Відносні оцінки вагомості () розраховуються декілька раз, доки наступне значення буде незначно відхилятися від попереднього (меншу 5%). На другій і наступних ітераціях значення коефіцієнта вагомості () розраховується так:
(1.14)
де визначається
(1.15)
Відносна оцінка, яка отримана на останній ітерації розрахунків, приймається за коефіцієнт вагомості () і-го параметру.
1.4. Оцінка конкурентоспроможності виробу.
Для аналізу конкурентоспроможності візьмемо ще декілька аналогів (окрім базового) проектуємого виробу, та визначимо їх загальні показники якості відносно нашого базового виробу. Далі, знаючи Вартість аналогів, можна буде побудувати графіки залежності узагальненого показника від їх ціни, та побудувавши кореляційну пряму, визначити верхню межу вартості проектуємого виробу.