Реферат Основні параметри нагнітувачів.

Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-28

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Имя

Выберите тип работы:

Принимаю Политику конфиденциальности

Скидка 25% при заказе до 4.6.2025

№3 Основні параметри нагнітувачів.

         Роботу будь – якого насоса прийнято характеризувати технічними параметрами, до яких належать: подача, напір, потужність, коефіцієнт корисної дії (ккд) і висота всмоктування.

         Згідно з Державним стандартом України (ДСТУ-3503-97) згадані параметри трактується наступним чином.

         Подача насоса – це корисна об’ємна кількість рідини,що подобається насосом за одиницю часу через його вихідний переріз (Q у м³/год, м³/с, л/с).

         Масова подача – це добуток густини на об’ємну подачу

де - густина рідини на вході в насос.

         Вагова подача визначається за співвідношенням

Напір (Н) – це віднесена до одиниці ваги корисна механічна робота, що передається насосом рідині, яка переміщується.

         Розрізняють напір манометричний, який визначають за показанням приладів на всмоктувальному і напірному патрубках та напір необхідний – розрахований по лінії подачі рідини.

         Взагалі існує дві потужності насоса: гідравлічна потужність (корисна – N
_к
) і споживана потужність (
N
).

         Корисна потужність нагнітача, зокрема насоса, витрачається на переміщення рідини, за розрахунком гідравлічних витрат. Вона визначається за формулою

,

де - густина переміщуваної рідини, кг/м³, Q – подача, м³/с; Н – напір, м;

         Споживана насосом потужність – це механічна потужність, що її сприймає насос на муфті чи на валу

, Вт

або

,

де - коефіцієнт корисної дії (ККД) у долях; 1000 – коефіцієнт переводу потужності із Вт у кВт.

         Коефіцієнт корисної дії – це відношення корисної потужності насоса до споживаної ним потужності:

         Слід зазначити, що процес передачі енергії від привода до перекачувальної рідини пов’язаний, перш за все, із наданням відповідних параметрів рідини, яка подається споживачу, тобто корисною потужністю, а також із різними втратами потужності. Ці втрати поділяють на механічні, об’ємні і гідравлічні.

         Механічними є втрати енергії, які втрачаються на подолання різних сил тертя (дисків робочого колеса об корпус, сальників об вал насоса). Якщо такі втрати позначити за , то

.

         Об’
ємні втрати потужності виникають за рахунок перекачування частини рідини, яка перетікає із зон високого тиску в зону низьких тисків, а також витікання рідини через щілини у дренаж.

         У лопатевих насосах рідина може перетікати з периферійної зони робочого колеса в область усмоктувального патрубка через щілини між робочим колесом і корпусом насоса.

         Якщо об’єм рідини, що витікає із внутрішніх витоків за одиницю часу позначити через ,то об’ємні втрати можна врахувати об’ємним ККД (), тобто

,

де Q - подача насоса.

         Гідравлічний ККД () враховує втрати напору на подолання сил гідравлічного тертя. Ці сили виникають на поверхнях лопаток і поверхнях дисків робочого колеса. Якщо втрати напору на подолання вказаних гідравлічних сил опору позначити через , то гідравлічний ККД визначається за формулою

.

Bukvasha