Министерство образования и науки Украины

Херсонский Национальный Технический Университет

факультет машиностроения

кафедра экологии и БЖД
Выполнила

Студентка гр.3ИМ                                                                                               Дырзу Н.И.
Проверил:                                                                                                              Карманов
                                                                    Херсон 2010
Стаття 1. Визначення понять i термiнiв
Коментована стаття дає загальне визначення поняття "охорона працi". Слiд зазначити, що саме поняття "охорона працi" мiстить в собi комплексний пiдхiд до вирiшення питань безпеки, збереження життя i здоров'я працюючих пiд час виконання певних робiт в умовах виробництва, який мiстить правовi, соцiально-економiчнi, органiзацiйнi заходи, а також заходи протипожежної та радiацiйної безпеки.

Нормативно-правовими актами, що визначають основнi положення з питань охорони працi, є нормативно-правовi та нормативнi акти, затвердженi в установленому порядку органами державного нагляду за охороною працi вiдповiдно до їх компетенцiї, яка визначається вiдповiдними Положеннями. Перелiк мiжгалузевих та галузевих нормативних актiв зведено в Державний реєстр мiжгалузевих i галузевих нормативних актiв про охорону працi (Реєстр ДНАОП).

Введено поняття "роботодавець" та "працiвник".

Слiд пiдкреслити, що особа, яка вступає в трудовi правовiдносини, повинна оформити трудовий договiр з роботодавцем.
Статья 2. Сфера действия Закона
Сферу дiї Закону України "Про охорону працi" значно розширено. Закон поширюється на всiх юридичних i фiзичних осiб, якi використовують найману працю.

Доречно звернути увагу на те, що вiдповiдно до статтi 9 Закону України "Про пiдприємництво" "Для здiйснення пiдприємницької дiяльностi пiдприємець має право укладати з громадянами договори про використання їх працi. При укладаннi трудового договору, в тому числi у випадках, передбачених Законами України, - контракту, пiдприємець зо-бов 'язаний забезпечити умови та охорону працi, її оплату не нижче встановленого в республiцi мiнiмального рiвня, а також iншi соцiальнi гарантiї, включаючи соцiальне й медичне страхування та соцiальне забезпечення вiдповiдно до чинного законодавства."

Слiд зазначити, що форму трудового договору мiж працiвником i фiзичною особою та Порядок реєстрацiї трудового договору мiж працiвником i фiзичною особою затверджено наказом Мiнiстерства працi та соцiальної полiтики вiд 27 червня 2001 року № 260, зареєстровано Мiнiстерством юстицiї України 27 червня 2001 року за № 554/5745 (додаток 1 до Коментаря).

Взагалi трудовi правовiдносини встановлюються шляхом укладання трудового договору мiж роботодавцем i працiвником, оформлюються наказом по пiдприємству про прийняття на роботу з обумовленої в договорi дати. Ця дата i є початком роботи працiвника на даному пiдприємствi, в установi, органiзацiї.

Трудовi правовiдносини вважаються припиненими з дня припинення дiї трудового договору. Таким днем є останнiй день роботи працiвника.

Як зазначено в коментованiй статтi, дiя Закону поширюється i на всiх працюючих на пiдприємствi, в установi, органiзацiї. До такої категорiї осiб належать:

- працiвники, що перебувають у вiдрядженнi на пiдприємствi, в установi, органiзацiї i беруть безпосередню участь у виробничому процесi;

- водiї транспортних засобiв, що в'їжджають на територiю пiдприємства, установи, органiзацiї;

- учнi, вихованцi i студенти, якi перебувають на пiдприємствi, в установi, органiзацiї з метою проходження виробничої практики.
Слiд звернути увагу на те, що до прийняття нових нормативно-правових актiв з охорони працi чинними є дiючi. В першу чергу це стосується саме фiзичних осiб. Невизначенiсть конкретних процедур в частинi отримання дозволiв, накладання штрафiв тощо не можуть застосовуватися.
Стаття 3. Законодавство про охорону працi
В той же час слiд зазначити, що законодавство про охорону працi являє собою систему взаємопов'язаних нормативно-правових актiв, що регулюють вiдносини в галузi реалiзацiї державної полiтики щодо правових, соцiально-економiчних, органiзацiйно-технiчних i лiкувально-профiлактичних заходiв та засобiв, спрямованих на збереження життя, здоров'я i працездатностi людини у процесi трудової дiяльностi.

Нормативно-правовi акти з питань охорони працi мiстяться в Державному реєстрi мiжгалузевих i галузевих нормативних актiв про охорону працi (Реєстр ДНАОП).

Починаючи з 1992 року, iз введенням в дiю Закону України "Про охорону працi" мiнiстерства iншi центральнi органи виконавчої влади втратили право затвердження нормативних актiв з питань охорони працi. Право затвердження було надано Держнаглядохоронпрацi України, яке залишилось i на сьогоднi.

Нормативнi акти з охорони працi, що дiють в межах пiдприємства, затверджуються наказом пiдприємства. Мiнiстерства та iншi центральнi органи виконавчої влади надають методичну допомогу з даного питання.

Правове регулювання охорони працi в Кодексi законiв про працю України мiститься в роздiлi XI "Охорона працi", а також в роздiлах

"Трудовий договiр", "Робочий час", "Час вiдпочинку", "Праця жiнок", "Праця молодi" та iн.

Звертаю увагу на те, що складовою частиною законодавства про охорону працi є i Закон України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування вiд нещасноговипадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi". Державний нагляд за проведенням профiлактичних заходiв з боку Фонду покладено на Держнаглядохоронпрацi України.

Питання правового регулювання в галузi охорони працi регламентується i в iнших законах, таких, як "Про пiдприємства в Українi" (статтi 17, 25), "Про пiдприємництво"(стаття 9), "Про колективнi договори i угоди" (статтi 7,8), "Про оподаткування прибутку пiдприємств" (статтi 5,8,12).

Частина друга коментованої статтi закрiпляє перевагу норм мiжнародних договорi i угод, згода на якi надана Верховною Радою, над нормами нацiонального законодавства. Ця норма застосовується до всiх мiжнародних договорiв, регульованих нормами мiжнародного права, в яких Україна бере участь.
Стаття 4. Державна полiтика в галузi охорони працi
В коментованiй статтi визначено ставлення держави (державних органiв) до питань охорони працi працюючих. Прiоритет життя i здоров'я працiвникiв, повної вiдповiдальностi роботодавця з створення належних, безпечних i здорових умов працi залишається першочерговим.

Слiд звернути увагу на новий принцип державної полiтики, а саме: пiдвищення рiвня промислової безпеки шляхом забезпечення суцiльного технiчного контролю за станом виробництв, технологiй та продукцiї, а також сприяння пiдприємствам у створеннi безпечних та нешкiдливих умов працi.

Що за нимi На даний час Державний комiтет України з нагляду за охороною працi опрацьовує проект постанови Кабiнету Мiнiстрiв України "Експертна оцiнка стану безпеки виробництв". Пiсля її затвердження буде впроваджено систему експертної оцiнки стану безпеки на виробництвi.

З'явився i новий напрям роботи в Мiнiстерствi охорони здоров'я України - адаптацiя трудових процесiв до можливостей працiвника. Опрацьовуються новi пiдходи щодо розробки нових технологiй.
Стаття 5. Права на охорону працi пiд час укладання трудового договору
Ще раз наголошено на те, що працiвник з роботодавцем укладає трудовий договiр. Умови трудового договiру не можуть мiстити положень, якi не вiдповiдають законодачим та iншим нормативно-правовим актам з охорони працi.

Звертаю увагу на те, що до виконання робiт пiдвищеної небезпеки та тих, що потребують професiйного добору, допускаються особи за наявностi висновку психофiзiологiчної експертизи. Психофiзiологiчна експертиза - це тестування щодо можливостi професiйно виконувати певнi види робiт. Але застосування цiєї нової норми можливе тiльки пiсля прийняття вiдповiдних нормативно-правових актiв з даного питання ("Положення про єдину систему психофiзiологiчної експертизи", "Порядок проведення психофiзiологiчної експертизи", "Положення про мiжвiдомчу раду" та iн). Зазначенi проекти нормативно-правових актiв готуються до затвердження спiльним наказом Держнаглядохорон-працi України та МОЗ України, пiдлягають державнiй реєстрацiї в Мiнiстерствi юстицiї України.

Абзац четвертий пiдкреслює важливiсть правильного оформлення правовiдносин мiж працiвником i роботодавцем. Трудовий договiр є запорукою для страхування вiд нещасних випадкiв i професiйних захворювань на виробництвi (стаття 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi" визначає: дiя цього Закону поширюється на осiб, якi працюють на умовах трудового договору (контракту) на пiдприємствах, в установах, органiзацiях, незалежно вiд їх форм власностi, статтею 10 цього Закону визначено, що для страхування вiд нещасного випадку на виробництвi не потрiбно згоди або заяви працiвника. Страхування здiйснюється в безособовiй формi).
Стаття 6. Права працiвникiв на охорону працi пiд час роботи
Як i в ранiше чинному Законi, збережено права працiвникiв на охорону працi пiд час роботи, а саме:

Право працiвника вiдмовитися вiд дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуацiя, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей.

Право розiрвати трудовий договiр за власним бажанням (див! статтю 38 КЗпП), якщо роботодавець не виконує законодавства про охо- рону працi. В такому випадку працiвнику виплачується вихiдна допомога в розмiрi не менше тримiсячного заробiтку.

Дана стаття в новiй редакцiї визначає певне мiсце страхового експер- , та з охорони працi на пiдприємствi. iншими словами, страховий експерт, як i вiдповiднi служби пiдприємства, на мiсцях забезпечує (не контролює, не наглядає), а саме забезпечує додержання законодавства про охорону працi.

Слiд також звернути увагу на те, що дана стаття приведена у вiдповiднiсть до статтi 113 Кодексу законiв про працю, тобто на час зупинення експлуатацiї пiдприємства, цеху, дiльницi, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною працi чи службою охорони працi за працiвником зберiгається не тiльки мiсце роботи, а також i середнiй заробiток.
Стаття 7. Право працiвникiв на пiльги i компенсацiї за важкi та шкiдливi умови працi
Протягом дiї укладеного з працiвником трудового договору роботодавець повинен, не пiзнiш як за 2 мiсяцi, письмово iнформувати працiвника про змiни виробничих умов та розмiрiв пiльг i компенсацiй, з урахуванням тих, що надаються йому додатково (вiдповiдно до статтi 32 КЗпП України).

Дана стаття практично не вiдрiзняється вiд попередньої редакцiї. Єдине, на що необхiдно звернути увагу, це останнiй абзац, яким доповнено дану статтю. В разi змiн виробничих умов пiсля письмового iнформування працiвника протягом двох мiсяцiв пiльги i компенсацiї дiють. Дана вимога повнiстю вiдповiдає вимогам статтi 32 КЗпП України. ,.

Звернiть увагу на те, що це стосується рiвною мiрою компенсацiй i пiльг, визначених законодавством, а також тих, якi ви надаєте додатково, визначаючи їх в колективному договорi. Доречно нагадати, що пiльгi, визначенi законодавством, є обов'язковими для виконання i зменшенню не пiдлягають.
Стаття 8. Забезпечення працiвникiв спецодягом, iншими засобами iндивiдуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами
Дана стаття доповнена (абзац перший, друге речення) вимогою щодо забезпечення працiвникiв, якi залучаються до разових робiт, пов'язаних з лiквiдацiєю наслiдкiв аварiй, стихiйного лиха тощо, що не передбаченi їх трудовими договорами, засобами iндивiдуального захисту. Видача таких засобiв провадиться за рахунок роботодавця, який вiдповiдно до законодавства вiдносить їх до валових витрат.

Слiд зауважити, що в разi видачi додатково, понад встановленi норми працiвникам певних засобiв iндивiдуального захисту, це тягне за собою сплату двадцятивiдсоткового податку з боку працiвника.

Нi в якому разi не слiд плутати перевищення норми видачi з вiдсутнiстю в нормах певних засобiв iндивiдуального захисту (наприклад, застосування на територiї України нових, ранiше не вiдомих технологiй.

В таких випадках в колективному договорi в роздiлi "Охорона працi" необхiдно дати конкретний перелiк засобiв iз зазначенням професiй).

Стосовно видачi мийних засобiв на територiї України дiє ДНАОП 0.05-3.06-22. Постанова НКТ РРФСР вiд 6 серпня 1922 року "Про видачу мила". В найближчий час перегляду даного нормативного акта не передбачається.
Стаття 9. Вiдшкодування шкоди у разi ушкодження здоров 'я працiвникiв або у разi їх смертi
Питання вiдшкодування шкоди, заподiяної працiвниковi внаслiдок ушкодження його здоров'я або у разi смертi працiвника, регулюється Законом України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi", який набрав чинностi з 1 квiтня 2001 року". Тобто, починаючи з 1 квiтня 2001 року, пiдприємства не вiдшкодовують шкоду потерпiлим на виробництвi в разi нещасного випадку або професiйного захворювання. Всi виплати потерпiлим здiйснює Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi.

Роботодавцю необхiдно органiзувати i вчасно провести розслiдування. За результатами розслiдування, якщо нещасний випадок або професiйне захворювання пов'язанi з виробництвом, скласти акт за формою, наведеною в Положеннi про розслiдування та облiк нещасних випадкiв, професiйних захворювань i аварiй на пiдприємствах, в установах i органiзацiях. Наявнiсть затвердженого акта за формою дає право i є пiдставою для вiдшкодування шкоди потерпiлому.

Роботодавець може додатково за рахунок прибутку визначати в колективному договорi виплати. Данi виплати сплачуються за рахунок прибутку пiдприємства i пiдлягають оподаткуванню вiдповiдно до закбнодавства.
Стаття 10. Охорона працi жiнок
Перелiк важких робiт та робiт iз шкiдливими i небезпечними умовами працi, на яких забороняється застосування працi жiнок, затверджено наказом Мiнiстерства здоров'я України вiд 29 грудня 1993 року № 256, зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї України за № 51/260.

Слiд зазначити, що визначена в Перелiку робота або професiя для певної галузi застосовується i для iнших галузей, де використовується дана робота або професiя.

Не дозволяється використання працi жiнок на пiдземних роботах в гiрничоруднiй промисловостi та на будiвництвi пiдземних споруд, за винятком:

- жiнок, якi займають керiвнi пости i не виконують фiзичної роботи;

- жiнок, якi зайнятi санiтарним та побутовим обслуговуванням;

- жiнок, якi проходять курс навчання та допущенi до стажування у пiдземних частинах пiдприємства;

- жiнок, якi повиннi спускатися час вiд часу у пiдземнi частини пiдприємств для виконання нефiзичних робiт.

Граничнi норми пiдiймання i перемiщення важких речей жiнками затверджено наказом Мiнiстерства охорони здоров'я України вiд10 грудня 1993 року № 241, зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї України 22 грудня 1993 року за № 194. Вагiтнi жiнки вiдповiдно до статтi 178 КЗпП України, в разi наявностi медичного висновку, повиннi бути переведенi на легку роботу, яка виключає вплив несприятливих виробничих факторiв, iз збереженням середнього заробiтку за попереднiм мiсцем роботи.

Вагiтнi жiнки i жiнки, що мають дiтей вiком до трьох рокiв, не допускаються до роботи у вихiднi днi.

Жiнки, що мають дiтей вiд трьох до чотирнадцяти рокiв або дiтей-iнвалiдiв, не можуть залучатися до надурочних робiт або направлятися у вiдрядження без їх згоди (стаття 177 КЗпП України).

Доречно нагадати, що праця вагiтних жiнок i жiнок, що мають дiтей до трьох рокiв (до шести рокiв, якщо дитина потребує домашнього догляду) тощо, регулюється також статтями 179,180,181,183,184 КЗпП України.
Стаття 11. Охорона працi неповнолiтнiх
Неповнолiтнi, тобто особи, що не досягли 18 рокiв, у трудових правовiдносинах прирiвнюються у правах до повнолiтнiх,^ в галузi охорони працi, робочого часу, вiдпусток та деяких iнших умов працi користуються пiльгами, встановленими статтями 187, 190 КЗпП України.

Перелiк важких робiт i робiт iз шкiдливими i небезпечними умовами працi, на яких забороняється застосування працi неповнолiтнiх, за- тверджено наказом Мiнiстерства охорони здоров'я України вiд 31 березня 1994 року № 46, зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Застосування працi осiб, що не досягли 18 рокiв, у виробництвах, професiях i на роботах з небезпечними i шкiдливими умовами працi, зазначених у названому Перелiку, заборонено на всiх пiдприємствах, в установах, органiзацiях незалежно вiд форми власностi та видiв дiяльностi.
Коментована стаття мiстить заборону залучати неповнолiтнiх до пiдiймання i перемiщення речей, маса яких перевищує встановленi для них граничнi норми. Граничнi норми пiдiймання i перемiщення важких речей неповнолiтнiми затверджено наказом Мiнiстерства охорони здоров'я України вiд 22 березня 1996 року № 59, зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї України 16 квiтня 1994 року за № 183/1208.

Усi особи до 18 рокiв приймаються на роботу лише пiсля попереднього медичного огляду i в подальшому, до досягнення 21 року, щороку пiдлягають обов'язковому медичному огляду.

Законодавство України забороняє залучати неповнолiтнiх до нiчних, надурочних робiт та робiт у вихiднi днi (статтi 192,54,51 КЗпП України).
Стаття 12. Охорона працi iнвалiдiв
Статтю практично не змiнено, за винятком останнього абзацу. Саме з iнiцiативи депутатiв було внесено вимогу щодо заборони залучення iнвалiдiв до надурочних робiт i робiт у нiчний час. Враховуючи факт г дiї нормативно-правових актiв у часi, норма закону, яка прийнята остан-ньою, виключає норму, яка прийнята ранiше.

Слiд нагадати, що iнвалiдами вважаються особи iз стiйким розладом функцiй органiзму, зумовленим захворюванням, наслiдком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдiяльностi, до необхiдностi у соцiальнiй допомозi i захистi.

Iнвалiди в Українi володiють усiєю повнотою соцiально-економiчних, полiтичних, особистих прав i свобод. Дискримiнацiя iнвалiдiв забороняється i переслiдується законом (див. статтю 1 Закону України "Про основи соцiальної захищеностi iнвалiдiв в Українi).
Стаття 13. Управлiння охороною працi та обов'язки роботодавця
На сьогоднi тема "система управлiння охороною працi" є центральною для багатьох пiдприємств. У спецiальних журналах, на семiнарах для пiдприємцiв вирiшальне значення надається питанню забезпечення майбутнього i оновлення пiдприємства за допомогою внутрiшнiх систем управлiння.

Об'єктом управлiння охороною працi є дiяльнiсть функцiональних служб та структурних пiдроздiлiв пiдприємства щодо забезпечення безпечних та здорових умов працi на робочих мiсцях, виробничих дiлянках, у цехах та на пiдприємствi в цiлому.

Мiжнароднi стандарти i8О 9000 з управлiння якiстю продукцiї обумовили необхiднiсть iнтеграцiї охорони працi в єдину систему управлiння виробництвом, розглядаючи при цьому i можливiсть отримання додаткової квалiфiкацiї, пiдтвердженої вiдповiдним сертифiкатом.

Цi iдеї привели до того, що питання про систему управлiння у сферi охорони працi вiдiграє все бiльш важливу роль.

Основнi виробничi процеси, починаючи вiд отримання замовлення та органiзацiї виробництва, вимагають виваженої, цiлеспрямованої i систематичної розробки технологiчних процесiв на виробництвi.

Зрозумiло, що для ефективної дiяльностi пiдприємства необхiднi цiлеспрямоване визначення повноважень i системна органiзацiя охорони працi. При цьому досить часто недооцiнюється включення вимог охорони працi в технологiчний цикл пiдприємства. Аналiз європейського досвiду останнiх рокiв довiв, що саме iнтеграцiя цих питань в органiзацiю управлiння пiдприємством має вирiшальне значення для пiдвищення рiвня продуктивностi працi.

Особливостi органiзацiї охорони працi на пiдприємствi вiдiграють важливу роль. Простої та зниження ефективностi працi, викликанi аварiями, нещасними випадками на виробництвi, професiйними захворюваннями, не тiльки уповiльнюють виробничi процеси, а й стають причиною високих додаткових витрат для пiдприємства. Крiм того, цi явища значною мiрою негативно впливають на безпеку виробництва, якiсть продукцiї та ставлення до роботи працюючих.

З огляду на це вдосконалення охорони працi на пiдприємствi має не тiльки соцiальне, а й безпосередньо економiчне значення. Тому ключовим завданням повинна стати органiзацiя охорони працi - як внутрiшня, так i мiж пiдприємствами, сформована таким чином, щоб охорона працi була iнтегрована у виробничi процеси кожного пiдприємства i сприяла вдосконаленню загальної продуктивностi.

Iз введенням Системи управлiння охороною працi (СУОП) кiлькiсть недолiкiв охорони працi знижують ризик нещасних випадкiв i можливостей заподiяння шкоди здоров'ю, забезпечують усунення зупинень у виробничому процесi i пов'язаних iз цим виробничих витрат.

Управлiння охороною працi може бути викладено у Положеннi про управлiння охороною працi, яке повинне описувати загальнi структури системи, основнi цiлi i завдання, докладно пояснювати процеси i заходи, необхiднi для досягнення поставлених завдань у сферi охорони працi, спираючись при цьому на мiжгалузевi та галузевi нормативно-правовi акти з питань охорони працi, а також на нормативнi акти з охорони працi, що дiють в межах пiдприємства.

Нормативнi акти з охорони працi пiдприємства визначають порядок безпечного виконання робiт на територiї пiдприємства, у виробничих примiщеннях, на будiвельних майданчиках, робочих мiсцях вiдповiдно до вимог мiжгалузевих i галузевих нормативних актiв про охорону працi. Нормативнi акти з охорони працi, що дiють в межах пiдприємства, розробляються на пiдприємствi з урахуванням вимог Порядку опрацювання та затвердження власником нормативних актiв про охорону працi, що дiють на пiдприємствi, який затверджено наказом Держнаглядохоронпрацi України вiд 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 7 лютого 1994 року за № 20/229.

Положення про систему управлiння охороною працi може мати таку структуру:

Роздiл 1. Загальна структура

Визначаються вiдповiдальнiсть i пов'язанi з нею обов'язки посадових осiб, керiвникiв пiдроздiлiв та працiвникiв, полiтика охорони працi, функцiї та структура системи управлiння охороною працi.

Роздiл 2. Документацiя СУОП

В цьому роздiлi визначається перелiк нормативних актiв, що дiють на пiдприємствi, визначаються перелiк документацiї, яку необхiдно вести на пiдприємствi, та порядок ведення облiку та стану виконання приписiв наглядових органiв.

Роздiл 3. Завдання СУОП та їх вирiшення

В цьому роздiлi наводяться можливi шляхи вирiшення завдань у сферi охорони працi, питання професiйного вiдбору i навчання, органiзацiї та управлiння персоналом, заходи з охорони працi при плануваннi та постачаннi, введеннi в експлуатацiю, поточнiй експлуатацiї, виведеннi з експлуатацiї, проведення контролю та порядок стимулювання.

Як правило, кожний структурний пiдроздiл Положення будується за такою стандартною схемою:

- суть i мета;

- сфера дiяльностi;

- повноваження персоналу.

З огляду на iснування рiзних виробничих структур та специфiчнi виробничi умови кожного з них, неможливо розробити унiверсальне положення, прийнятне для всiх пiдприємств. Тому зразковi положення мають модульну структуру i можуть бути легко приведенi у вiдповiднiсть до фактичних вимог i потреб кожною окремого пiдприємства.
Система управлiння охороною працi має двi суттєвi цiлi залежно вiд iснуючої ситуацiї на пiдприємствi:

- створення власної системи управлiння охороною працi або вдосконалення вже iснуючої системи управлiння;

- iнтеграцiя системи управлiння охороною працi в загальну систему управлiння виробництвом.

Основнi етапи i заходи при запровадженi або вдосконаленнi системи управлiння охороною працi

Органiзацiя i координацiя робiт

- Призначення уповноваженого з системи управлiння охороною працi, який органiзовує проведення необхiдних заходiв щодо запровад ження системи управлiння на пiдприємствi. Такою особою може бути керiвник служби охорони працi або фахiвець з охорони працi.

- Надання уповноваженому певних прав, необхiдних для втiлення в життя системи управлiння.

- Ознайомлення керiвникiв i трудового колективу з проектом.

- Визначення функцiй та завдань управлiння.

- Визначення системи внутрiшнього контролю функцiонування системи.

Спецiальнi завдання при створеннi системи управлiння охороною працi.

Для органiзацiї сам остiйної системи управлiння охороною працi необхiдно реалiзувати такi етапи роботи:

Етап 1

- визначення посадових осiб, на яких буде покладено обов'язок створення СУОП;

- визначення функцiй системи управлiння. До кола питань з управлiння охороною працi повинно включатися вирiшення таких основних завдань: навчання працюючих безпецi працi i пропаганди питань охорони працi; забезпечення безпеки виробничого устаткування; забезпечення безпеки виробничих процесiв; забезпечення безпеки будiвель i споруд; нормалiзацiя санiтарно-гiгiєнiчних умов працi; забезпечення працюючих засобами iндивiдуального захисту; забезпечення оптимальних режимiв працi та вiдпочинку працюючих; органiзацiя лiкувально-профiлактичного обслуговування працюючих; професiйний вiдбiр працюючих за окремими спецiальностями;

- визначення органiзацiї системи з розкриттям її структури, посиланням на нормативно-правовi акти.

Етап 2

Встановлення завдань, пов'язаних з охороною працi, що випливають зi специфiки пiдприємства.

Розробка нормативу з органiзацiї систем й за участi всiх структурних пiдроздiлiв пiдприємства (розподiл повноважень, опис виробничих функцiй, формування списку осiб, вiдповiдальних за виконання цих функцiй).

Етап З

Розробка Положення про управлiння охороною працi. Для визначення того, якi вимоги з охорони працi повиннi бути реалiзованi на даному пiдприємствi, занотовуються найважливiшi питання i даються пояснення щодо змiсту Положення. Цей проект затверджується наказом по пiдприємству i вводиться в дiю на пiдприємствi шляхом розробки нормативних актiв пiдприємства. Положення мiстить такi роздiли:

Перевiрка документiв, якi є на пiдприємствi (наприклад, iнструкцiї з охорони працi, з безпечної експлуатацiї, положення про навчання з питань охорони працi тощо) на їх прийнятнiсть та вiдповiднiсть системi управлiння.

Вивчення iснуючих стандартних процедур у сферi охорони працi (наприклад, акти реєстрацiї нещасних випадкiв на виробництвi) i осiб, якi беруть в них участь, з метою перевiрки i вдосконалення цих процесiв та приведення їх у вiдповiднiсть.
Разом з уповноваженим iз системи управлiння охороною працi вiдповiдальнi за окремi виробничi функцiї розробляють порядок функцiонування системи для окремих сфер дiяльностi. У ньому представляють розподiл обов'язкiв i графiки виконання окремих завдань. Уповноважений iз системи управлiння об'єднує їх в один документ.

Розробка в порядку, визначеному роботодавцем, iнструкцiй, iнших нормативних актiв вiдповiдно до вищезгаданої загальної процедури. Перевiрка дотримання графiка виконання поставлених завдань уповноваженим iз системи охорони працi.

Вдосконалення проекту Положення уповноваженим iз системи управлiння охороною працi проводиться паралельно з розробкою iнструкцiй, iнших нормативних актiв. Ознайомлення вiдповiдних працiвникiв залежно вiд сфери їх дiяльностi з документами iз системи управлiння є обов'язковою умовою. Введення цих документiв у дiю виконується послiдовно.

Важливим аспектом є забезпечення системи внутрiшньої перевiрки функцiонування уповноваженим з управлiння охороною працi разом з керiвництвом пiдприємства, за участi представникiв трудового колективу, уповноважених з охорони працi. Проведення внутрiшнiх перевiрок з поданням звiту керiвництву пiдприємства i нагляд за проведенням поправок уповноваженим iз СУОП. Розвиток i утримання системи.

Викладення пiдходу при вже iснуючiй системi управлiння

Якщо iнтегральнi елементи управлiння, як, наприклад, органiзацiя структури, основнi лiнiї i принципи, вже визначенi iснуючими системами управлiння, необхiдно взяти за основу вищевикладенi пропозицiї i порiвняти з iснуючою системою (це стосується також загальних адмiнiстративних норм з утримання системи, документацiї та ведення архiву. iнтеграцiйнi виробничi процеси уже iснують у виглядi нормативно-правових актiв з охорони працi.

Етап I

Визначення завдань i обов'язкiв окремої виробничої функцiональної одиницi у сферi охорони працi. Розширення директив з органiзацiї системи за участi керiвництва пiдприємства стосовно вiдповiдальних осiб та сфер дiяльностi у сферi охорони працi.

Етап 2

Визначення положень з охорони працi, якi повиннi бути врахованi (або розробленi) на кожнiй окремiй дiльницi виробництва.

Етап З

Розробка внутрiшнiх норм, якi повиннi враховувати взаємодiю окремих дiльниць, безпеку працiвникiв поза їх виробничими мiсцями, безпеку тих, хто не бере участi в технологiчному процесi, на кожному з виробничих об'єктiв.

Етап 4 .

Додаткова розробка регулювання питань охорони працi. В даному випадку уповноважений iз системи управлiння повинен вирiшити, як процеси доповнюються регулюванням рiзних систем i якi норми вважаються такими, що стосуються виключно охорони працi.

Викладення пiдходу при iнтеграцiї системи управлiння охороною працi в Настанову з якостi

Основнi етапи пiд час виконання проекту-такi ж, як наведено вище. Роздiли Настанови з якостi доповнюються питаннями, що стосуються охорони працi. Звичайно Настанова доповнюється додатковими роздiлами, необхiдними для забезпечення безпечних i нешкiдливих умов працi, якщо зазначенi вимоги неможливо розмiстити в iснуючих роздiлах Настанови.

Структура Положення про управлiння охороною працi, з урахуванням бажаностi максимального зближення зi структурою Настанови з якостi, могла б виглядати таким чином (за необхiдностi вона може доповнюватися специфiчними вимогами даного пiдприємства).
Орiєнтовна структура Положення про систему управлiння охороною працi

1. Загальнi положення

1.1. Вiдповiдальнiсть посадових осiб

1.2. Основнi принципи полiтики в сферi охорони працi

1.3. Функцiї системи управлiння охороною працi

2. Структура i документацiя СУОП

2.1. Структура системи управлiння охороною працi

2.1.1. Права, обов'язки i вiдповiдальнiсть керiвникiв служб та пiдроздiлiв, а також працiвникiв

2.1.2. Служба охорони працi

2.1.3. Комiсiя з питань охорони працi та громадськi органiзацiї 2.2. Документацiя СУОП

2.2.1. Використання законодавчих i нормативно-правових актiв

2.2.2. Управлiння нормативними актами, що дiють на пiдприємствi.

2.2.3. Дiї у зв'язку з приписами наглядових органiв та служб охорони працi пiдприємства

3. Завдання СУОП та їх вирiшення

3.1. Професiйний вiдбiр i навчання

3.1.1. Професiйний вiдбiр

3.1.2. Навчання з питань охорони працi i система iнструктажiв 3.2. Взаємодiя та iнформацiя

3.2.1. Поточнi перевiрки, огляди окремих пiдроздiлiв i пiдприємства в цiлому

3.2.2. iнформацiйне забезпечення проведених заходiв

3.2.3. Засiдання комiсiй

3.2.4. Наради i збори 3.3. Органiзацiя працi

3.3.1. Безпечнiсть виробничих примiщень, засобiв виробництва, технологiчних процесiв

3.3.2. Органiзацiя робочого мiсця

3.3.3. Органiзацiя робочого часу

3.4. Планування i постачання

3.4.1. Замiна засобiв виробництва

3.4.2. Замiна матерiалiв, що застосовуються

3.4.3. Замiна органiзацiї працi

3.4.4. Органiзацiя безпеки при залученнi зовнiшнiх фiрм

3.4.5. Перевiрка умов контракту i постачання

3.5. Введення в експлуатацiю, поточна експлуатацiя, виведення з експлуатацiї

3.5.1. Монтаж, введення в експлуатацiю

3.5.2. Поточна експлуатацiя

3.5.3. Ремонтнi роботи

3.5.4. Збоїв експлуатацiї

3.5.5. Виведення з експлуатацiї

3.5.6. Маркування

3.6. Засоби iндивiдуального захисту

3.7. Аналiз i попередження можливих загроз

3.8. Дiї у випадку аварiї та нещасних випадкiв. Попередження аварiй

3.9. Контроль та коригуючi заходи

Опрацювання Положення про систему управлiння охорони працi на пiдприємствi є одним iз основних етапiв пiдготовки пiдприємства до проведення аудиту з охорони працi, який в найближчий час буде запроваджено на територiї України згiдно з вимогою коментованої статтi.

Єдине, на що слiд звернути увагу, - що до прийняття вiдповiдних нормативно-правових актiв, що регулюють порядок та процедуру проведення аудиту, дана норма не застосовується.
Необхiдно звернути увагу на те, що вперше чiтко визначено розмежування безпосередньої вiдповiдальностi роботодавця i працiвника (див. статтю 14).

В частинi вiдповiдальностi роботодавця слiд знати, що Кримiнальним кодексом України, що дiє на територiї України з вересня 2001 року, визначено вiдповiдальнiсть роботодавцiв за злочини проти безпеки виробництва (статтi 271,272,273,274, 275 роздiлу X "Злочини проти безпеки виробництва").

Витяг:

"Стаття 271. Порушення вимог законодавства про охорону працi

1. Порушення вимог законодавчих та iнших нормативно-правових актiв про охорону працi службовою особою пiдприємства, установи, органiзацiї або громадянином - суб'єктом пiдприємницької дiяльностi, якщо це порушення заподiяло шкоду здоров'ю потерпiлого, -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на той самий строк.

2. Те саме дiяння, якщо воно спричинило загибель людей або iншi тяжкi наслiдки, -

карається виправними роботами на строк до двох рокiв або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв, або позбавленням волi на строк до семи рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до двох рокiв або без такого.

Стаття 272. Порушення правил безпеки пiд час виконання робiт з пiдвищеною небезпекою

1. Порушення правил безпеки пiд час виконання робiт з пiдвищеною небезпекою на виробництвi або будь-якому пiдприємствi особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелi людей чи настання iнших тяжких наслiдкiв або заподiяло шкоду здоров'ю потерпшого, -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

2. Те саме дiяння, якщо воно спричинило загибель людей або iншi тяжкi наслiдки, -

карається обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на строк до восьми рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

Стаття 273. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних пiдприємствах або у вибухонебезпечних цехах

1. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних пiдприємствах або у вибухонебезпечних цехах особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелi людей чи настання iнших тяжких наслiдкiв або заподiяло шкоду здоров'ю потерпiлого, -

карається виправними роботами на строк до двох рокiв або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

2. Те саме дiяння, якщо воно спричинило загибель людей або iншi тяжкi наслiдки, -

карається обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на строк вiд двох до десяти рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

Стаття 274. Порушення правил ядерної або радiацiйної безпеки

1. Порушення на виробництвi правил ядерної або радiацiйної безпеки особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелi людей чи настання iнших тяжких наслiдкiв або заподiяло шкоду здоров'ю потерпiлого, -

карається обмеженням волi на строк до чотирьох рокiв або позбавленням волi на той самий строк, з позбав-ленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.
2. Те саме дiяння, якщо воно спричинило загибель людей або iншi тяжкi наслiдки, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до дванадцяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до .трьох рокiв.

Стаття 275. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукцiї або безпечної експлуатацiї будiвель i споруд

1. Порушення пiд час розроблення, конструювання, виготовлення чи зберiгання промислової продукцiї правил, що стосуються безпечного її використання, а також порушення пiд час проектування чи будiвництва правил, що стосуються безпечної експлуатацiї будiвель i споруд, особою, яка зобов'язана дотримувати таких правил, якщо це створило загрозу загибелi людей чи настання iнших тяжких наслiдкiв або заподiяло шкоду здоров'ю потерпiлого, -

караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до двох рокiв або без такого.

2. Те саме дiяння, якщо воно спричинило загибель людей або iншi тяжкi наслiдки, - карається виправними роботами на строк до двох рокiв або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв, або позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв".

Стаття 28. Опрацювання, прийняття та скасування нормативно-правових актiв з охорони працi
Опрацювання нормативно-правових актiв з охорони працi проводиться вiдповiдно до Положення про опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних мiжгалузевих i галузевих нормативних актiв про охорону працi, затвердженого наказом Держнаглядохорон-працi України вiд 16 березня 1994 р. № 19, зареєстрованого в Мiн'юстi України 12 травня 1994 року за № 94/303.

Вiдповiдно до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 27 сiчня i 1997 року № 64 "Про заходи щодо виконання Закону України "Про охорону працi" Державним комiтетом України з нагляду за охороною працi створено реєстр мiжгалузевих i галузевих нормативних актiв про охорону працi (Реєстр ДНАОП), який мiстить повний перелiк правил, норм, стандартiв, економiчних нормативiв та iнших документiв з питань охорони працi.

Вiдомостi про змiни у Реєстрi ДНАОП, про затвердження i введення в дiю нових, перегляд i змiни чинних державних нормативних актiв про охорону працi систематично публiкуються в покажчику ДНАОП, журналi "Охорона працi" та iнших виданнях.
Стаття 29. Тимчасове припинення чинностi нормативно-правових актiв з охорони працi
Про кожен факт вiдхiлення вiд вимог мiжгалузевих i галузевих нормативних актiв про охорону працi, коли з певних об'єктивних причин роботодавець неспроможний повнiстю усунути небезпечнi або шкiдливi для здоров'я умови працi, вiн зобов'язаний повiдомити орган державного нагляду за охороною працi, а в необхiдних випадках також звернутися до нього з клопотанням про встановлення виняткового порядку застосування вiдповiдного нормативу на обмежений перiод, необхiдний для реалiзацiї програм щодо приведення умов працi на конкретному виробництвi чи робочому мiсцi до нормативних вiмог.

Законодавством передбачено, що зазначене клопотання подається обов'язково за попередньою згодою працiвникiв, яких це стосується, адже йдеться про соцiальнi iнтереси цих працiвникiв, про можливе збiльшення ризику для їхнього здоров'я. Таким чином, якщо працiвники заперечують проти роботи з вiдхиленням вiд вимог мiжгалузевих i галузевих нормативних актiв про охорону працi протягом запланован-ного работодавцем строку виконання профiлактичних заходiв, останнiй не має права порушувати зазначене клопотання, а зобов'язаний припинити небезпечнi роботи. Згода працiвникiв повинна бути пiдтверджена вiдповiдним документом.

Порядок припинення чинностi державних нормативних актiв про охорону працi визначено Положенням про опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних мiжгалузевих i галузевих нормативних актiв про охорону працi, затвердженим наказом Держнаглядохо-ронпрацiУкраїни вiд 16березня 1994р.№ 19, зареєстрованим в Мiн'юстi України 12 травня 1994 року за № 94/303.

У Положеннi наведено виключний перелiк випадкiв коли можливе тимчасове припинення чинностi мiжгалузевих i галузевих нормативних актiв про охорону працi.

До письмового клопотання додаються:

- програма приведення умов i безпеки працi на вiдповiдному об'єктi, виробництвi, устаткуваннi, робочому мiсцi до нормативних вимог;

- висновок науково-дослiдної, проектно-конструкторської або iншої компетентної органiзацiї про стан i можливiсть безпечної експлуатацiї об'єкта, виробництва, устаткування, робочого мiсця;

- висновок мiсцевого органу державного нагляду за охороною працi про можливiсть тимчасового припинення чинностi нормативного акта.

Орган державного нагляду за охороною працi зобов'язаний в мiсячний строк з дня одержання матерiалiв розглянути клопотання роботодавця i повiдомити його про результати.

Роботодавець повинен повiдомити вiдповiдних працiвникiв про рiшення органу державного нагляду за охороною працi.
Стаття 30. Поширення дiї нормативно-правових актiв з охорони працi на сферу трудового i професiйного навчання
Стан та обладнання примiщень, будiвель, споруд, робочих мiсць, машин, механiзмiв, устаткування, приладiв, пристроїв, iнструменту тощо, якi використовуються в процесi трудового та професiйного навчання молодi, а також органiзацiя робiт протягом такого навчання мають забезпечувати безпечнi i нешкiдливi умови працi учнiв, студентiв та iнших вихованцiв навчально-виховних закладiв незалежно вiд того, де вони набувають практичних навичок - у майстернях, цехах, лабораторiях, дослiдних господарствах, дiльницях навчальних закла- дiв чи безпосередньо в трудових колективах пiдприємств, установ, ор-ганизацiй.

Для досягнення цiєї мети, що є одним з основних принципiв державної полiтики в галузi охорони працi, Закон поширює вимоги мiжгалузевих та галузевих нормативних актiв про охорону працi на сферу трудового i професiйного навчання молодi, встановлюючи обов'язковiсть їх розповсюдження як для пiдприємств, майстерень, навчальних або наукових лабораторiй, де учнi чи студенти проходять трудове чи виробниче навчання або виробничу практику, так i для робочих мiсць трудового чи виробничого навчання, що безпосередньо обладнанi у навчально-виховних закладах.
Стаття 31. Органи державного управлiння охороною працi
Перелiк органiв державного управлiння охороною працi не змiнено, а доповнено з урахуванням Закону України вiд 21 травня 1997 року "Про мiсцеве самоврядування в Українi" для забезпечення вертикалi функцiї управлiння охороною працi.
Стаття 32. Компетенцiя Кабiнету Мiнiстрiв України в галузi охорони працi
Кабiнет Мiнiстрiв України є вищим державним органом, що здiйснює державне управлiння охороною працi в країнi. Кабiнет Мiнiстрiв України забезпечує реалiзацiю державної полiтики в галузi охорони працi. Державна полiтика в галузi охорони працi базується на принципах, визначених в статтi 4 Закону.

В коментованiй статтi слiд звернути увагу, що абзац три приведено у вiдповiднiсть до положень Конституцiї України. Кабiнет Мiнiстрiв України не затверджує, як було в попереднiй редакцiї, а подає на затвердження Верховнiй Радi України загальнодержавну програму полiпшення стану безпеки, гiгiєни працi та виробничого середовища.

Для розробки i реалiзацiї цiлiсної системи державного управлiння охороною працi створено Нацiональну раду з питань безпечної життєдiяльностi, Положення про яку затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 15 вересня 1993 року № 733
Стаття 33. Повноваження мiнiстерств та iнших центральних органiв виконавчої влади в галузi охорони працi
Коментовану статю викладено в новiй редакцiї без змiн за змiстом. Атестацiя робочих мiсць залишилась за Мiнiстерством працi та соцiальної полiтики.

Повноваження Державного комiтету України з нагляду за охороною працi практично залишилися без змiн. Конкретизована компетенцiя даного органу в частинi нагляду за безпечним веденням робiт визначена в Указi Президента України вiд 16 сiчня 2003 року № 29 "Питання Державного комiтету України з нагляду за охороною працi".

Слiд звернути увагу на те, що мiнiстерства не мають (як i в попереднiй редакцiї Закону) права затвердження нормативних актiв з охорони працi.
Стаття 34. Повноваження Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим та мiсцевих державних адмiнiстрацiй в галузi охорони працi
Вирiшення нагальних проблем охорони працi на пiдприємствах, в установах, органiзацiях певної територiальної одиницi вiдповiдно до Закону України "Про державнi мiсцевi адмiнiстрацiї" є невiд'ємною складовою частиною дiяльностi державних адмiнiстрацiй.

Закон конкретизує цi питання, визначаючи найбiльш важливi напрями цiєї роботи та повноваження мiсцевих органiв виконавчої влади щодо забезпечення безпеки, гiгiєни працi та виробничого середовища.

Стосовно структурних пiдроздiлiв з охорони працi наданий час готуються вiдповiднi пропозицiї.

Законом введено обов'язкову iнституцiю - ради з питань безпечної життєдiяльностi населення, що дiють на громадських засадах.
Стаття 35. Повноваження органiв мiсцевого самоврядування в галузi охорони працi
Закон доповнено даною статтею з урахуванням прийнятого Закону України "Про мiсцеве самоврядування в Українi" вiд 21 травня 1997 року № 280/97-ВР з метою забезпечення вертикалi функцiї управлiння охороною працi.

Для виконання функцiй з питань охорони працi у складi виконавчого органу самоврядування створюється вiдповiдний пiдроздiл або призначається спецiалiст з охорони працi.

На даний час для створення цiєї iнституцiї слiд керуватися Типовим положенням про служби охорони працi, затвердженим наказом Держнаглядохоронпрацi України вiд 3 серпня 1993 року № 73, зареєстрованим в Мiнiстерствi юстицiї України ЗО вересня 1993 року за№ 140.
Стаття 36. Повноваження об'єднань пiдприємств у галузi охорони працi
Вiдповiдно до Закону України "Про пiдприємства в Українi" пiдприємства можуть на добровiльних засадах об'єднуватися в асоцiацiї, корпорацiї, консорцiуми, концерни та iншi об'єднання за галузевим, територiальним та iншими принципами.

Об'єднання є юридичною особою, реєстрацiя провадиться в порядку, встановленому законодавством.

Об'єднуючи свою виробничу, наукову, комерцiйну та iншi види дiяльностi, пiдприємства-засновники асоцiацiї, корпорацiї тощо вiдображають вiдповiднi питання в статутi даного об'єднання.

Поряд з проведенням єдиної науково-технiчної полiтики, розробленням i реалiзацiєю комплексних заходiв щодо полiпшення безпеки та гiгєни працi об'єднання в статутi можуть передбачати й iншi функцiї, делегованi об'єднанню, зокрема стосовно надання методичної допомоги пiдприємствам в органiзацiї охорони працi, участi в опрацюваннi проектiв нормативно-правових актiв з охорони працi, проведення навчання з питань охорони працi тощо.

Для виконання делегованих об'єднанню функцiй створюється служба охорони працi. Структура, кiлькiсний склад цiєї служби визначається об'єднанням самостiйно.
Стаття 37. Органiзацiя наукових дослiджень з проблем охорони працi
Всi науково-дослiднi iнститути, проектно-конструкторськi установи та органiзацiї, вищi навчальнi заклади проводять фундаментальнi та прикладнi науковi дослiдження з проблем охорони працi, iдентифiкацiї професiйної небезпечностi в рамках загальнодержавних та iнших програм на паритетних засадах за умов участi в тендерах, якi проводяться вiдповiдно до Закону України " Про закупiвлю товарiв, робiт i послуг за державнi кошти".

Усi фундаментальнi та частина прикладних дослiджень входять у нацiональну (в подальшому - загальнодержавну) програму полiпшення стану безпеки, гiгiєни працi та виробничого сердовища й фiнансуються за рахунок бюджету Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв i частково - за рахунок державного бюджету.

Фундаментальнi дослiдження в галузi охорони працi активно проводить Нацiональний науково-дослiдний iнститут охорони працi;
Стаття 38. Органи державного нагляду за охороною працi
Законодавством гарантується право громадян на охорону їх життя i здоров'я в процесi трудової дiяльностi. Для можливостi реалiзацiї цих прав в Українi створена система органiв, що здiйснюють державний нагляд за охороною працi.
У статтi, що коментується, визначено перелiк органiв, на якi покладається функцiя державного нагляду за додержанням законодавчих та iнших нормативних актiв про охорону працi.

Кожний iз зазначених органiв дiє вiдповiдно до своєї компетенцiї, яка визначається у вiдповiдних нормативно-правових актах, а саме:

спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною працi, дiє на пiдставi Указу Президента України вiд 16 сiчня 2003 року № 29 "Питання Державного комiтету України з нагляду за охороною працi";

спецiально уповноважений державний орган з питань радiацiйної безпеки дiє на пiдставi Указу Президента України вiд 6 березня 2001 року № 155 "Про Положення про Державний комiтет з ядерного регулювання України";

спецiально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки дiє на пiдставi Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 11 квiтня 2002 року № 500 "Про затвердження Положення державного департаменту пожежної безпеки";

спецiально уповноважений державний орган з питань гiгiєни працi дiє на пiдставi Постанови Кабiнету Мiнiстерства вiд 19 серпня 2002 року "Про затвердження Положення про державну санiтарно-епiдемiологiчну службу України".
Стаття 39. Права i вiдповiдальнiсть посадових осiб спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною працi
Компетенцiю посадових осiб Державного комiтету України з нагляду за охороною працi визначено Указом Президента України вiд 16 сiчня 2003 року № 29 "Питання Державного комiтету України з нагляду за охороною працi".

Приписи видаються з метою усунення виявлених порушень i недолiкiв.

Адмiнiстративнi штрафи накладаються за порушення законодавства про охорону працi (Закон, нормативно-правовi акти з охорони працi, якi входять в Реєстр ДНАОП, та нормативнi акти з охорони працi, що дiють в межах пiдприємства).

Органiзацiя державного нагляду за охороною працi в системi Держ-наглядохоронпрацi України здiйснюється вiдповiдно до Порядку органiзацiї державного нагляду, затвердженого наказом Держнагляд-охоронпрацi України вiд 31 травня 1995 року, зареєстрованого в Мiнiстерствi юстицiї України 11 липня 1995 року за № 21/747.

Посадовi особи Держнаглядохоронпрацi України є державними службовцями, на них поширюється дiя законiв України "Про державну службу" та "Про боротьбу з корупцiєю".
Стаття 40. Соцiальний захист посадових осiб спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною працi
Нова стаття, яка визначає соцiальнi гарантiї посадових осiб Держнаглядохоронпрацi України.
Стаття 41. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону працi
Особливостi правового регулювання, засади створення, права та гарантiї дiяльностi професiйних спiлок визначаються Законом України "Про професiйнi спiлки, їх права та гарантiї дiяльностi" вiд 15 вересня 1999 року № 1045.

Друга i третя частини даної статтi дублюють частини сьому i восьму статтi 21 "Повноваження профспiлок, їх об'єднань щодо захисту прав громадян на працю та здiйснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю" Закону України "Про професiйнi iлки, їх права та гарантiї дiяльностi".
Стаття 42. Уповноваженi найманими працiвниками особи з тань охорони працi
Iнститут уповноважених трудових колективiв з питань охорони рацi створюється на пiдприємствах, в установах, органiзацiях (далi - iдприємство) незалежно вiд форм власностi, видiв їх дiяльностi та чиельностi працюючих для здiйснення громадського контролю за додеранням законодавства про охорону працi.

Дiяльнiсть уповноважених проводиться на пiдставi Положення про оботу уповноважених трудових колективiв з питань охорони працi, яке озробляється вiдповiдно до Типового положення про роботу упововажених трудових колективiв з питань охорони працi, затвердженого аказом Державного комiтету України з нагляду за охороною працi вiд 28 грудня 1993 р. № 135 i зареєстрованого в Мiнiстерствi юстицiї України 31 сiчня 1994 р. № 18227. Опрацьоване положення затверджується загальними зборами (конференцiєю) трудового колективу пiдприємства.

Навчання з питань охорони працi уповноваженi проводять за рахунок роботодавця в мiсячний термiн пiсля їх призначення.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити їх необхiдними нормативними актами i довiдковими матерiалами за свiй рахунок.
Стаття 43. Штрафнi санкцiї до юридичних та фiзичних осiб, якi вiдповiдно до законодавства використовують найману працю, посадових осiб та працiвникiв
До прийняття нормативно-правових актiв, що регулюють новi норми визначенi у коментованiй статтi, застосовується Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17 вересня 1993 р. № 754, якою затверджено Положення про порядок накладання штрафiв на пiдприємства, установи i органiзацiї за порушення нормативних актiв про охорону працi.

Право накладати штрафи на пiдприємства мають посадовi особи Держнаглядохоронпрацi України у таких розмiрах:

- голова - до 2 вiдсоткiв мiсячного фонду заробiтної плати пiдприємства, з якого стягується штраф;

- заступники голови - до 1,5 вiдсоткiв мiсячного фонду заробiтної плати пiдприємства, з якого стягується штраф;

- начальники територiальних управлiнь - до 1 вiдсотка мiсячного фонду заробiтної плати пiдприємства, з якого стягується штраф;

- начальники iнспекцiй-до 0,5 вiдсотка мiсячного фонду заробiтної плати пiдприємства, з якого стягується штраф.

Максимальний розмiр штрафу, що накладається на пiдприємство, не може перевищувати 2 вiдсоткiв мiсячного фонду заробiтної плати пiдприємства..Для розрахунку розмiру максимально можливого штрафу береться фактичний фонд заробiтної плати пiдприємства за мiсяць, що передує мiсяцю, в якому прийнято постанову про накладання штрафу.

Штраф накладається за порушення законодавчих та iнших нормативних актiв про охорону працi, а також за невиконання розпоряджень посадових осiб органiв державного нагляду з питань безпеки, гiгiєни працi та виробничого середовища.

Пiд розпорядженнями посадових осiб органiв державного нагляду за охороною працi, за невиконання яких можуть застосовуватися штрафнi санкцiї до пiдприємства, слiд вважати документально оформленi приписи керiвникам i посадовим особам даного пiдприємства про усунення порушень i недолiкiв у галузi охорони працi або про зупинення експлуатацiї виробництв, цехiв, дiльниць, робочих мiсць, обладнання у зв'язку з наявнiстю порушень, якi створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих.

Застосування норми щодо сплати штрафу в касу пiдприємства потребує внесення вiдповiдних змiн до Кодексу про адмiнiстративнi правопорушення.
Стаття 44. Вiдповiдальнiсть за порушення вимог щодо охорони працi
Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть працiвникiв за порушення трудової дисциплiни, за невиконання або неналежне виконання трудових обов'язкiв, у тому числi в галузi охорони працi, полягає в тому, що винний працiвник вимушено несе невигiднi для нього наслiдки у зв'язку з накладеним на нього дисциплiнарним стягненням.

Виконувати вимоги з охорони працi та виробничої санiтарiї працiвникiв зобов'язують Кодекс законiв про працю України (ст. 139,159), Закон України "Про охорону працi" (ст. 14), правила внутрiшнього трудового розпорядку, що дiють на пiдприємствах, в установах i органiзацiях, норми колективних договорiв, iншi нормативнi акти. Вiдповiднi умови можуть бути внесенi i до контрактiв, якi укладаються з працiвниками.

КЗпП України (ст.147) встановлено такi дисциплiнарнi стягнення: догана, звiльнення з роботи. Законодавством, статутами i положеннями про дисцiплину, що дiють у деяких галузях суспiльного виробництва, можуть бути передбаченi для окремих категорiй й iншi дисциплiнарнi стягнення.

Стаття 43 Закону є загальною нормою, вона не встановлює безпосередньо конкретних санкцiй за те чи iнше адмiнiстративне порушення, а дає посилання на адмiнiстративне законодавство

Матерiальна вiдповiдальнiсть регламентується статтями 130-138 КЗпП України та iншими нормативними актами, що стосуються цiєї вiдповiдальностi у трудових вiдносинах.

Притягнення працiвника до кримiнальної, адмiнiстративної чи дисциплiнарної вiдповiдальностi за дiї, якими заподiяно шкоду, не звiльняє його вiд матерiальної вiдповiдальностi. За наявностi в дiях працiвника ознак злочину на нього може бути покладено повну матерiальну вiдповiдальнiсть, а за вiдсутностi таких ознак покладається обмежена вiдповiдальнiсть.

Кримiнальним кодексом України, що дiє на територiї України з вересня 2001 року, визначено вiдповiдальнiсть за злочини проти безпеки виробництва (статтi 271, 272, 273, 274, 275 роздiлу X "Злочини проти безпеки виробництва").

В усiх випадках притягнення до вiдповiдальностi слiд установлювати коло службових обов'язкiв кожної особи, чи дiйсно нею не виконувалися цi обов'язки, чи є її провина дiями (бездiяльнiстю) i негативними наслiдками.
Список использованной литературы:
1.Законодательство Украины обохране труда.

2. Закон Украины об охране труда.

3.Конституция Украины.