Проблема впливу засобів масової інформації на формування особистості підлітка



П
лан

Вступ

1.     Теоретичний аналіз проблеми

2.     Термінологічний словник з проблеми

3.     Відображення проблеми в періодичних фахових джерелах

4.     Огляд матеріалів з проблеми  в Інтернет

5.     Аналіз нормативно-правової бази правомірності запланованої роботи

6.     Слайди, зображення у вигляді презентації.

Висновки

Додаток (презентація)


Вступ

В теперішній час значно зріс вплив засобів масової інформації на особистість. Провідну роль у цьому процесі займає телебачення. Якщо в 70-80 роках телевізор вважався розкішшю, то зараз це незамінна річ в кожній родині. Поступово телебачення витісняє газети і журнали, конкурує з радіо. Конкуренція з пресою пояснюється появою на телебаченні нових технологій: цифрове, супутникове телебачення, комп’ютерні технології. В зв’язку з цим помітно зросла оперативність передачі інформації і як наслідок ускладнена можливість контролю за чистотою ефіру.

Ще одним засобом впливу на особистість є нещодавно винайдений, апробований, такий доступний високошвидкісний Інтернет. Декілька років тому цей засіб комунікації застосовували лише на великих підприємствах, організаціях різного профілю. На сьогодні ж за допомогою Інтернету можна отримати  інформацію значно легше, ніж будь яким іншим способом, навіть не виходячи з дому. Саме цим і займаються сучасні підлітки, в яких лише починається формування особистості.

Підлітковий вік - це один з найважливіших етапів життя людини. В ньому багато джерел і починань всього подальшого розвитку особистості. Для підлітка – це період значних змін. Дитина не завжди може адекватно реагувати на оточуюче середовище. В цей час поведінка стає нестійкою, підвищується збудливість, імпульсивність. Ці та багато інших негативних рис з’являються під впливом ЗМІ.

Актуальність розгляду даної проблеми полягає в тому, що сучасні підлітки все більше часу проводять за екраном телевізору чи за комп’ютером, ніж того вимагають їхні потреби в інформації чи розвагах, і це негативно впливає на формування повноцінної особистості. Існує думка, що ЗМІ є своєрідним наркотиком, гіпнотичний вплив якого призводить до часткової втрати людиною особистої свободи, сили волі. Час, який проводить підліток в контакті з медіа продукцією постійно збільшується, при цьому формується стійке пасивне споглядання, свідома чи несвідома відмова від особистісного спілкування.
1. Теоретичний аналіз проблеми впливу засобів масової інформації на формування особистості підлітка

Все більше в сучасному суспільстві стверджується думка про те, що людство знаходиться на початку розвитку «третьої» (поряд з усною та писемною) системи культури – культури засобів масової комунікації суспільства. Масова комунікація дозволяє встановлювати та підтримувати зв'язок з більш широким соціальним середовищем, кордони якого знаходяться далеко за межами їх безпосереднього оточення.

В сучасному світі людина з раннього дитинства опиняється в оточенні техносфери, вагомою частиною якої являються засоби масової інформації, що грають важливу роль в житті людини. До складу ЗМІ входять: преса, радіо, телебачення, Інтернет. При чому, на перші місця вийшли так звані електронні засоби.

Сучасні ЗМІ, особливо телебачення набувають планетарного характеру, звертаються до багатомільйонної аудиторії, створюють новий тип культури - аудіовізуальний.

         Протягом всієї історії радянської аудіовізуальної культури не існувало проблеми негативної дії образів насилля в телемовленні. Ситуація корінним чином змінилася з переходом до ринкових відносин, входженням в світовий аудіовізуальний ринок і глобалізацією аудіовізуального простору. По-перше, різко збільшилась кількість телеканалів які, прагнучи посилить свої позиції на ринку глядацьких аудиторій, перевагу надають фільмам. По-друге, щоб мінімізувати собівартість телемовлення, ставка робиться на дешеві картини [Допира А.И. Воздействие экранного насилия на подрастающее поколение: история социально-психологических последствий // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. – № 8. – С. 10 – 14].

Першим мас-медіа була газета. Свою назву вона отримала від дрібної монети «gazzetta», яку в Венеції в VI столітті платили за рукописне зведення про поточні події. У 30-40 роки XIX ст. більшість населення отримала доступ до друкованих новин. Завдяки друку стало формуватися наукове мислення. Завдяки друку стала можливою масова освіта (книга).

На початку XX століття родину мас-медіа поповнило радіо, яке швидко продемонструвало унікальну здатність з’єднувати мешканців територій, відокремлених військовими діями Першої світової війни. Радіохвилі суттєво скоротили час доставки новин з центрів на периферію. Столиці й великі міста «наблизились» до малих населених пунктів.

У 1911 році російський вчений Розинг здійснив першу у світовій практиці телевізійну передачу. І вже тоді масові телевізійні трансляції почалися у 1930-х роках, і через 30 років телебачення стає всемогутнім засобом впливу на свідомість і стиль життя у науковій, політичній і повсякденній сферах.

На сучасному етапі існування суспільства певною популярністю і авторитетом користуються Інтернет-ЗМІ (інтернет-видання) - регулярно оновлюваний інформаційний сайт, який ставить своїм завданням виконувати функцію засобу масової інформації. Більшість Інтернет-ЗМІ оновлюється щодня або навіть безперервно протягом дня. Завдяки цій оперативності Інтернет часто використовується як джерело інформації для звичайних ЗМІ. Інтернет можна розглядати як медіа-середовище, аналогічне телебаченню, радіо та пресі.

В усьому світі зараз спостерігається тенденція падіння тиражів щоденних друкованих засобів інформації та зростання кількості відвідувань сайтів Інтернету. Це пов'язано з тим, що Інтернет стає все більш доступним і швидким, а також свідчить про те, що люди все більше і більше звертаються за новинами до Інтернет-ЗМІ, які оперативно подають новини в режимі реального часу, на відміну від щоденних газет, які поступово занепадають. Високі рейтинги відвідування Інтернет-ЗМІ характеризуються привабливістю матеріалів для масової аудиторії, але не свідчить про її змістовність та корисність. Найбільше підлягають впливу саме діти, підлітки, яких приваблює широкий обсяг інформації, яскравість, забарвленість Інтернет-сторінок. Зайшовши один раз з цікавості дитина вже не полишає його надовго.  [Стерденко С. Голубєва О. У пошуках форм розвитку медіа-культури молоді// Соціальний педагог – 2009. - №10. – С.34-47].

Створюючи особливий інформаційний простір, численні медіа впливають на формування соціальних, моральних, художніх, естетичних цінностей та інтересів особистості, стають вадливим фактором впливу на їх свідомість, світоглядні позиції [Череповська Н. Медіа-освіта в сучасній школі // Соціальний педагог – 2009. - №6. – С.15-26].

Перехідний вік – це особливий період, важливими ознаками якого є початок статевого дозрівання та виокремлення внутрішньої сфери власного «я», розвиток критичності до всього. Перегляд телебачення чи сидіння за комп’ютером займає у підлітка час, який можна було б провести активно, спілкуючись або займаючись творчою діяльністю. Здійснення творчої діяльності передбачає активну участь у громадських заходах, бажання допомогти, творити, зацікавленість реальним світом, а не віртуальним.

При контакті з телебаченням чи комп’ютером рухова діяльність дитини уповільнюється, або ж і взагалі вона нерухома, напружена, що є неприродним для неї станом. Наслідком тривалої нерухомості  може бути виникнення сильного збудження дитини, також неприродного, бо воно є компенсаторним. Чим більше часу підліток проводить біля телевізора, тим менше він спілкується з іншими людьми. Саме тому дитина поступово втрачає здатність до повноцінного людського мовлення. Це призводить до відставання у психічному розвитку.

Сучасне інформаційне суспільство найбільше асоціюється з Інтернетом як основою найновіших інформаційних відносин. Саме студенти та школярі є активними користувачами цієї мережі. Вони звертаються до Інтернету задля пошуку інформації (для навчання), віртуального спілкування, для розваг. Підлітки активно користуються Інтернетом як за допомогою домашнього комп’ютера, так і в навчальному закладі, в Інтернет-кафе. Але Інтернет і комп’ютер не може замінити сучасним школярам інших радощів життя: спілкування з однолітками, спортивні секції, творчі гуртки, туристичні поїздки, подорожі.

Активність людей в Інтернеті підпорядкована задоволенню трьох основних видів потреб:

·        комунікативної (електронна пошта, чати, розсилки, форуми);

·        пізнавальної (навігація в мережі, читання електронної преси і новин, пошук конкретної інформації, дистанційна освіта);

·        ігрової (розваги).

Глобальні комп’ютерні мережі універсальні – передбачають усі форми самовираження і соціальної взаємодії. Учасник віртуальної комунікації, як правило, анонімний, і це дає відчуття необмеженої свободи, аж до вседозволеності. У мережі підліток дістає реальний шанс існувати у віртуальному просторі не як конкретна особа, а як безліч осіб. З’явилися нові форми поведінки, характерні переважно для молодих користувачів комп’ютерних мереж.  Необхідно адаптувати підліткову систему моральних установок до умов анонімного застосування Інтернету.

          Неконтрольоване користування Інтернетом може призвести до таких небажаних наслідків як психологічна залежність [Кимберли С. Янг. Диагноз – интернет-зависимость // Мир Internet. -  №9. -1999. -  с.13]. 

          Більше до комп’ютерної та Інтернет залежності схильні ті користувачі, в яких занижена або завищена самооцінка. Часто це виникає у критичні періоди, зокрема у підлітковому віці. Батькам і вчителям важливо зрозуміти дитину і вчасно вжити заходів.

          Вживати відповідні заходи слід коли в дитині помітили таку поведінку:

·   емоційна неврівноваженість, напруженість, агресивність, тривожність, відсутність зосередженості на жодному виді діяльності;

·    дитина замкнена, неговірка, виглядає пригнічено і стурбованою;

·     поганий сон, часті кошмарні сни;

·        не приділяє належної уваги спорту і різним фізичним навантаженням, постійно шукає час, щоб пограти, витрачає всі кишенькові гроші на нові ігри, прогулює школу

У ЗМІ все частіше з'являються повідомлення про надмірне пропагування культу насильства в індустрії ігор для дітей. Не дивлячись на покращену якість графіки і відео, завдяки яким ігри  виглядають більш реалістично, саме цей вид медіа-продукції є більш орієнтований на насильство. Граючи, діти не помічають себе зі сторони і живуть тим – ігровим життям, яке їх приваблює. Саме ті діти, які проводять багато часу за відео іграми стають дезорієнтованими, в деяких спостерігаються прояви неадекватної поведінки. Ці діти надто агресивні, замкнуті. Тому слід обмежувати або навіть виключити з обігу продажу на медіа ринку таку продукцію.

Крім вищезгаданого культу насильства особливу стурбованість викликає сексуальне підґрунтя сучасної індустрії розваг. Високий рівень сексу на телебаченні здатний привести до більш раннього початку сексуального життя підлітків. На молодь так само сильно впливають «розмови про секс» на телебаченні, як і наочна демонстрація сексуальних контактів [Допира А.И. Воздействие экранного насилия на подрастающее поколение: история социально-психологических последствий // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. – № 8. – С. 10 – 14].

Вважається, що у підлітків критичні здібності щодо медіа й телебачення є розвинутими. Але це відбувається лише у тих випадках, коли попередні етапи розвитку ставлення дитини до телебачення відбувалися у поміркованому режимі, під контролем дорослих. Тому вже саме з дошкільного віку у дітей слід виховувати ставлення до медіа-продукції, встановлювати відповідні обмеження.

       Отже, комп’ютер, маючи величезний ігровий і навчальний потенціал, неабияк впливає на дитину, але і як будь-яка техніка, він не само цінний. Тільки шляхом добре організованої взаємодії дорослого (батьків і педагогів), дитини і комп’ютера можна досягти позитивного результату. Те, яку позицію займають дорослі щодо комп’ютерної діяльності, які цілі ставлять перед собою та якими шляхами їх досягають, визначає характер впливу, який здійснює комп’ютер на дитину.

         Для профілактики і реабілітації залежності від медіа-продукції доцільно використовувати такі методи:

-         психосоціальний метод;

-         методи соціальної групової роботи;

-         соціальна терапія;

-         групова терапія;

-         ігрова терапія;

-         сповідальний метод;індивідуальна соціальна робота;

-         групова соціальна робота;

-         психологічні методи.

         Зокрема, прикладом саме психологічного методу є психотерапевтичний тренінг, який доцільно представити в контексті розгляду проблеми впливу засобів масової інформації на розвиток дітей-підлітків.


Негативний вплив ЗМІ на молодь

Тренінг-курс

Блоки програми:

1. «Вплив телебачення на свідомість мо­лоді».

2. «Насильство на телебаченні».

3. «Інтернет та ігроманія — сучасна за­лежність номер один».

Психологічною базою тренінгу є перебу­дова внутрішньої позиції особистості, що ви­значає позитивні зміни у собі, у своїй жит­тєвій позиції.

Мета: ство­рення передумов для розвитку умінь і нави­чок саморефлексії, розвиток мотивації само­вдосконалення .

Запропонована програма розрахована на 6 годин навчання і містить три бло­ки по 2 години кожен. Конструктивна зміна поведінки молоді, усвідомлене ставлення до телебачення, радіо та преси у тренінгу від­бувається у три стадії, які виділяють етапи розвитку самосвідомості й формують моти­вацію самовдосконалення.

Структура занять:


1. Вступна частина. Знайомство, правила роботи групи, вправи на згуртування.

2. Основна частина. Усвідомлення мети й завдань заняття, визначення бар'єрів і шляхи їхнього подолання, актуалізація проблеми, інформаційний блок, напрацювання практичних навичок.

3. Заключна частина. Підбиття підсумків заняття, визначення очікуваних результатів, оцінка розвитку саморефлексії.

Матеріали: аркуші паперу формату АЗ, А4, ватман; різнокольорові аркуші клейко­го паперу; ручки, зошити, олівці, маркери, клей, скотч, набори кольорового паперу; ножиці, мотузки, степлер, скріпки; папки, файли.

БЛОК 1.
«ВПЛИВ ТЕЛЕБАЧЕННЯ НА СВІДОМІСТЬ МОЛОДІ»             Мета: активізувати критичне, аналітич­не ставлення учасників до впливу телебачення на свідомість, визначити основні прийоми телебачення.

Вступне слово тренера

Мета: ознайомити учасників тренінгу з темою та основними проблемами сьогод­нішньої зустрічі.

Тренер. Багато людей, як молоді, так і літніх, присвячують перегляду телепро­грам значну частину свого часу. Опитування показують, щодо 18 років американський підліток проводить біля телевізора в серед­ньому 15 000 годин! І це тільки телевізор! А ще робота за комп'ютером, в Інтернеті. І те, що це справжнісінька пристрасть, стає оче­видним, коли затяті телемани намагаються від неї позбутися.

Знайомство

Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, хороший настрій, згуртовувати групу.

Тренер (соціальний педагог, практичний психолог, шкільний психолог чи вчитель, який має спеціальні навички у роботі з гру­пою) просить учасників тренінгу по черзі назвати своє ім'я, основне заняття та хобі. Тренер починає першим. Потім пропонує повернутися до свого сусіда праворуч і при­вітатися з ним особисто, називаючи його на ім'я. Далі — повернутися до свого сусіда лі­воруч і так само привітатися з ним.

Вправа «Вироблення правил роботи»

Мета: прийняття правил роботи групи.

Учасники складають і приймають правила роботи групи на час тренінгу і намагаються їх дотримуватися.

Орієнтовні правила роботи групи:

1. Приходити вчасно – не запізнюватися на заняття.

2. Спілкування за принципом «тут і те­пер» - для багатьох учасників характерне прагнення «втекти» у роздумування, обгово­рення давноминулих подій. У цьому випадку спрацьовує механізм психологічного захисту. Але ж основна мета тренінгу полягає в тому, щоб група перетворилась у своєрідне дзер­кало, в якому кожен міг би по­бачити себе. Це досягається частково тим, що у групі існує інтенсивний зворотній зв'язок, ґрунтований на довірчому спіл­куванні.

3. Конфіденційність - суть цього принципу зводиться до рекомендації не виносити почуте і побачене на тренінгу за межі групи. Дотримання цьо­го принципу допомагає станов­ленню довірливості, дозволяє групі тривалий час зберігати дискусійний потенціал.

4. Оцінювати факти, а не людину- гово­рити про події, які відбулися у твоєму житті чи країні, а не про людину, яка їх пережила чи переповіла їх тобі.

5. Активність - брати участь у всіх подіях, вправах, ситуаціях, що виникають під час роботи групи.

Вправа «Очікування від тренінгу»

Мета: визначення сподівань і очікувань учасників від заняття.

Матеріали: плакат із малюнком дерева, стікери, ручки.

Тренер просить учасників подумати, чого вони очікують від заняття, сформулювати це однією фразою. Вислови записують на стікерах і прикріплюють на плакат дерева (на кроні дерева, його гілках або біля крони).

Анкетування «Ти і телебачення, ПК»


Мета: анонімне діагностування учас­ників групи для перевірки їхньої життєвої позиції щодо засобів масової комунікації, самоаналіз.

Матеріали: бланки з анкетою, ручки.

Учасникам тренінгу роздають бланки з ан­кетою. Відповівши на запитання, учасники повертають заповнені бланки тренеру для подальшої обробки результатів.

Бланк анкети

І. Вік_____________

2. Стать___________

3. Яким засобам масової інформації ви надаєте перевагу?
• Інтернету;

•  телебаченню;

•  радіо;

•  пресі.

4. Скільки часу ви проводите перед телевізором:

у робочий день_____________, у вихідний_____________      

5. Які передачі ви дивитеся по телевізору (підкресліть)?

•  Новини;

•  серіали;

•  спортивні трансляції;

•  музичні програми;

•  політичні програми;

•  мультфільми;

•  художні фільми;

•  розважальні програми;

•  усе підряд.

6. Якщо ви дивитеся по телевізору художні фільми, то це:

•  українські фільми;

•  закордонні фільми (вкажіть країну)______________________________

7. Які фільми вам подобаються найбільше (підкресліть)!

•  Комедії;

•  мюзикли;

•  мелодрами;

•  трилери;

•  детективи;

•  фільми жахів;

•  документальні;

•  містика;

•  бойовики;

•  Інше (вкажіть).

8. Які телеканали вам подобаються найбільше?

1)______________________________________     

2)______________________________________

3)______________________________________              

9. Який телевізійний герой вам найбільше подобається і чим? Чи є такий? (Вкажіть героя і риси, притаманні йому.)____________________________

10. Якщо у вас вдома є ПК (так/ні), то ви на ньому (підкресліть):

•  слухаєте музику;

•  дивитеся фільми;

•  граєте в ігри;

•  працюєте з робочими, науковими програмами.

11. Скільки часу ви проводите за комп'ютером?

У робочий день ________________, у вихідний      _____________________

12. Що вам дає ПК, відео, ТБ, Інтернет?

__________________________________________________________________

13. Які у вас виникають почуття, коли ви бачите на екрані форми насильства?

__________________________________________________________________

Дякуємо за співпрацю!

        

Вправа «Я — герой телесеріалу»

Мета: побачити себе у ролі телегероя та зрозуміти його зсередини.

Матеріали: папір для запису, ручки.

Тренер. Усі хоч раз у житті дивилися те­лесеріал, коротко серійний чи багатосерій­ний. У кожного з вас є папірець, на якому напишіть ім'я чи прізвище телевізійного героя та рису, яка в ньому вам подобається. Проговоріть те, що ви написали, та поясніть, чому обрали саме цього героя і цю рису його характеру.

Тренер ділить групу на 4—5 підгруп за­лежно від кількості учасників будь-яким способом. Наприклад, за марками автомобі­ля чи фруктами, овочами тощо.

Кожна група отримує завдання: розіграти сцену із серіалу відповідно до обраних учас­никами груп ролей та продемонструвати риси характеру цього героя відповідно до жанру:

•     мелодраматичний;

•     детективний;

•     драматичний;

•     героїко-патріотичний;

•     комедійний.

Інформаційне повідомлення «Функції ЗМІ, які впливають на свідомість людини»

Б.Грушин виділяє п'ять соціальних функ­цій масової комунікації:

1. Інформаційна, метою якої є донесен­ня до читацької, слухацької та глядацької аудиторії повідомлень про основні події у світі чи конкретному регіоні (не випадково часто вживають термін «масова інформація»).

2.
Функція соціалізації — пов'язана з фор­муванням установок, цінностей і ціннісних орієнтацій аудиторії.

3.
Функція організації поведінки — вплив на зміну, припинення або ж апробацію певної дії групою людей.

4.
Функція створення певного емоційно-психологічного тонусу аудиторії, пов'язаного з переживаннями, настроєм, емоційним включенням та емоційними реакціями схва­лення, захоплення, осуду тощо.

5.
Функція комунікації, що вказує на по­силення підтримання чи, навпаки, послаб­лення зв'язку між різними аудиторіями та комунікатором і аудиторією.
Домашнє завдання


Простежте за насильством на телебаченні у телесеріалах, художніх фільмах, мультфіль­мах за схемою:

Схема
аналізу телевізійного насильства (за Е. Пайном та К. Маслачом)

Кількість актів насильства	Дата	Дата	Дата
Жертва відчуває біль
Жертва помирає
Насильство здійснює «хороший хлопець»
Насильство здійснює «поганийхлопець»
Насильство не покаране
Насильство покаране
Програми, які дивляться підлітки, молодь	Назва програми	Назва програми	Назва програми

Підбиття підсумків

Тренер. Тренінг добігає кінця, поверні­мося до наших очікувань. Якщо вони здій­снилися, то підійдіть до нашого символічно­го «дерева» і переклейте свій стікер донизу (настала осінь, листочки злетіли з гілок), якщо не здійснилися — залишіть їх згори, але на наступному занятті ми обов'язково їх переставимо донизу, адже очікування неод­мінно здійсняться.

БЛОК 2. «НАСИЛЬСТВО НА ТЕЛЕБАЧЕННІ»

Мета: стимулювати молодь до усвідом­леного перегляду телепрограм та адекватно дивитися на показ різноманітних форм на­силля (схема).

Вправа на знайомство «Мій би... про мене сказав...»

Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, хороший настрій, згуртовувати групу.

Тренер просить учасників тренінгу по чер­зі продовжити фразу: «Мій би... про мене сказав...». Тренер починає першим.

Рефлексія

- Як я почуваюся сьогодні?

- З яким настроєм я сьогодні прийшов? Налаштування на роботу.

Вправа «Повторення правил роботи»

Мета: повторити правила роботи гру­пи, створити робочу та доброзичливу атмо­сферу.

Тренер пропонує згадати, які правила група встановила на першому занятті. Далі ділить учасників на підгрупи і просить при­гадати прислів'я чи пісню, які могли б про­ілюструвати те чи інше правило.

Вправа «Очікування»


Мета: визначення очікувань учасників щодо заняття.

Учасникам роздають стікери, тренер про­сить написати на них свої очікування, про­читати і приклеїти їх у верхню частину сим­волічного пісочного годинника, зображеного на плакаті.

Обговорення домашнього завдання «Схе­ми телевізійного насилля»


Мета: аналіз визначення актів насил­ля, демонстрованих глядачеві телебачення за один вечір.

Учасники тренінгу обговорюють вико­нання завдання вдома «Схеми телевізійного насилля».

Схема

Форми насилля

Телевізійне насилля





Базова інформація «Форми
насилля»

Мета: познайомитиучасників тренінгу з формами насилля та їхніми проявами.

Учасники тренінгу в парах проробляють інформацію про форми насилля, їхні прояви (схема). Після ознайомлення пари обгово­рюють інформацію, яку довідалися, та ви­значають, які з перелічених форм насилля ми бачимо на телебаченні.

Вправа «Переконання»

Мета: розвивати у підлітків уміння аналізу та переконування.

Робота у парах. Хтось один із пари нама­гається застерегти другого щодо підступних особливостей реклами. Потім навпаки.

Рефлексія

- Чи вдалося комусь переконати одне од­ного у підступних особливостях реклами?

- Чи легко було це зробити?

- Чи зрозуміли ви одразу, що намагався вам сказати ваш співрозмовник?

- Чи є хтось такий, кого не вдалося пере­конати у згубному впливі реклами?

Підбиття підсумків «Телеграма»

Матеріали: аркуш паперу формату А5, ручки.

Учасники складають телеграму з тих понять, які вони вивчили сьогодні. І потім по колу озвучують свою роботу.

Вправа на завершення «Побажання»

Тренер. Давайте побажаємо групі чогось хорошого. Спочатку почну я, адалі продов­жите ви. Учасники по черзі говорять свої побажання групі.

БЛОК 3. «ІНТЕРНЕТ ТА ІГРОМАНІЯ - СУЧАСНА ЗАЛЕЖНІСТЬ НОМЕР ОДИН»

Мета: познайомити учасників тренін­гу з новим видом душевних хвороб - ігроманією, зависанням в Інтернеті; навчити усвідомлено розрізняти розвагу та несвідо­ме прагнення до перебування у мережі чи за комп'ютерною грою.

Вступне слово тренера

Тренер оголошує тему та мету завдання і пояснює учасникам про нові види залеж­ності: комп'ютерна й Інтернет-залежність та ігроманія.

Вправа «Очікування»

Мета: визначення сподівань і очікувань учасників від заняття.

Матеріали: плакат із зображенням скрині або валізи, стікери, ручки.

Тренер просить учасників подумати, чого вони очікують від заняття, сформулювати це однією фразою. Далі треба записати ці вислови на стікерах і прикріпити на плакаті із зображенням скрині чи валізи.

Вправа «Позитив і негатив»


Мета: з'ясувати уявлення учасників про наслідки від ігроманії та Інтернет-залежності.

Групи діляться на чотири підгрупи:

• 1-ша пише про шкідливі наслідки ігрозалежності;

•  2-га пише про позитивні наслідки ігрозалежності;

•  3-тя пише про негативні наслідки Інтернет-залежності;

•  4 -та пише про позитивні наслідки Інтернет-залежності.

Дискусія «Я контролюю залежність, чи вона контролює мене?»

Мета: ще раз переконатися в тому, що учасники засвоїли сьогоднішню інфор­мацію.

Тренер ділить групу на дві підгрупи. Одна відстоює думку, що «Я контролюю залеж­ність», друга— «Залежність керує мною».

Вправа «Моє дитинство»

Мета: активізація при­ємних спогадів, відсторо­нення думок від перебігу дискусії.

Тренер пропонує заплю­щити очі та згадати найщасливіший, найприємніший спогад із дитинства. По колу передають м'яку іграшку, той, хто її отримує, за бажанням ділиться своїми спогадами.

Вправа на завершення тренінгу


Мета: налаштування на позитив, пози­тивну спрямованість у житті.

Учасники сидять у колі. Тренер розпові­дає притчу «Прямуйте своїм шляхом».

Тренер. Один з учнів спитав Майстра:

- Якщо мене хтось ударить, що я маю робити?

Майстер відповів:

- Якщо на вас із дерева впаде суха гілка й ударить вас, що ви маєте робити?

Учень сказав:

- Що я буду робити? Це ж проста випад­ковість, збіг, що я виявився під деревом, коли з нього впала суха гілка.

Учитель сказав:

—      Так, робіть те саме. Хтось був божевіль­ний. Був у гніві й ударив вас. Це все одно, що гілка з дерева впала на вас. Нехай це не тривожить вас, просто прямуйте своїм шля­хом далі.
2. Термінологічний словник з проблеми

Масова комунікація – це процес розповсюдження соціальної інформації за допомогою різних засобів (друк, радіо, телебачення, кіно та відеотехніка), це особливий вид соціального спілкування, що здійснюється в масштабах суспільства і є важливою передумовою суспільного розвитку.

Засоби масової інформації (ЗМІ) – спеціальні соціальні інститути, які займаються збором, обробкою, розповсюдженням та збереженням інформації.

Інформація – документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, в державі та навколишньому середовищі.

Підлітковий вік (від 10-11 до 14-15 років)- це вік статевого дозріван­ня, паралельно якому досягають зрілості й інші біологічні системи організму.

Радіо -  ділянка науки й техніки, пов'язана з передаванням на віддаль електромагнітних коливань високої частоти - радіохвиль, з допомогою якого здійснюється зокрема радіомовлення - передача через радіо сигналів, мови, музики для необмеженої кількості слухачів.

Телебачення це:

1)     галузь культури («мас-медіа»), найпотужніший аудіовізуальний засіб масової комунікації.

2)     галузь техніки;

3)     виробництво аудіовізуальних програм та передач або комплектування (пакетування) придбаних аудіовізуальних програм та передач і їх поширення незалежно від технічних засобів розповсюдження.

Інтернет - Міжмережжя, система об'єднаних комп'ютерних мереж глобального загальнолюдського суспільства, яка в наш час покриває практично всю поверхню земної кулі.

Інтернет-залежність це:

·        залежність від комп’ютера, нав’язлива пристрасть роботи з комп’ютером (ігри, програмування);

·        інформаційне перенавантаження – безкінечні подорожі мережею, пошук інформації по базах даних і пошукових сайтах;

·        патологічна схильність до азартних ігор, он-лайнових аукціонів, електронних покупок;

·        залежність від соціального застосування Інтернету: спілкування в чатах, групові ігри, форуми, що може призвести до зміни реальної сім’ї і друзів віртуальними.


3.
Відображення проблеми в періодичних фахових джерелах

Проблема впливу ЗМІ на особистість підлітка відображається у багатьох періодичних виданнях. Я маю змогу представити деякі з них:

1.         Череповська Н. Психологічний захист від візуальної інформації// Соціальний педагог. / Наталія Череповська – 2009. - №10. – С.24-33.

2.         Череповська Н. Діти і телебачення // Соціальний педагог. / Наталія Череповська – 2009. – №12. – С.56-58.

3.         Мироненко Г. Інформаційно-технологічна безпека школяра: медіа-гігієнічний підхід // Соціальний педагог/ Галина Мироненко – 2009. - №10. – С.48-56.


4.       
Огляд матеріалів з проблеми в мережі Інтернет

Соціальні мережі небезпечні для здоров’я

28.01.10 / Рубрика: Новини

Висновок вчених: використання соціальних мереж може бути небезпечним для здоров'я - і психічного і фізіологічного.

Соціальні мережі вже більш популярні, ніж комп'ютерні ігри. На сторінках цих сервісів користувачі проводять по багато годин на день.

Вчені говорять про появу нового виду інтернет-адикції - залежності від соціальних мереж. Ця залежність більш небезпечна ніж, наприклад, залежність від ігор.

Соціальні мережі задовольняють потребу в спілкуванні, тому користувачі витрачають на них так багато часу. Нескінченність онлайнового спілкування може змістити пріоритети у людини, особливо у юного інтернет-користувача, розвинути неправильне уявлення про проведення вільного часу і спілкування з іншими людьми.

Відповідно до недавнього дослідження, середній час, проведений в соціальних мережах, перевищує 6 годин на тиждень. Однак у деяких користувачів час, який вони проводять на сторінках цих сервісів може перевищувати 6 годин на день.

Психологи і лікарі відзначають, що саме зараз батькам потрібно особливо уважно контролювати проведення часу дітей в інтернеті, щоб уникнути розвитку залежності від соціальних мереж.

За матеріалами: tochka.net

В тенетах Інтернету. Надмірне захоплення web-мережею призводить до депресій

13.09.10 / Рубрика: Дайджест

Олександр Лащенко, Марічка Набока, Радіо Свобода

Патологічна пристрасть підлітків до Інтернету може призвести до тяжких депресій. Такого висновку дійшли вчені з Австралії та Китаю.

Експерти зі Школи медицини в Сіднеї, Університету Нотр-Дам у австралійському місті Фримантл, а також фахівці китайського Університету імені Сунь Ятсена в Гуанчжоу вивчали поведінку тисячі китайських підлітків, які регулярно відвідують Інтернет.

Учасникам дослідження пропонували заповнити анкету і за нею медики визначали – є людина Інтернет-залежною чи ні? Причому питання були схожі на питання з анкет для наркоманів. Наприклад, «Як часто у Вас погіршується настрій, чи починається депресія, якщо не можете сісти за комп’ютер?». Також підлітків протягом року обстежували психологи. Підсумок дослідження досить категоричний: у кожного п’ятого підлітка фахівці виявили ознаки порушення психіки та депресію. Якщо вірити цим експертам - чим більше часу дитина «висить» у Всесвітній мережі, тим більший ризик психічних розладів.

Українська Інтернет-залежність

Підліткова Інтернет-аудиторія в Україні – шість мільйонів користувачів. При цьому, за даними експертів, три чверті батьків не цікавляться тим, які сайти відвідують їхні чада.

Втеча від реальності, відповідальності та стресу – це, за визначенням українських психологів, робить молодих людей залежними від Інтернету. А повертати дитину з віртуального світу можна лише любов’ю і увагою, кажуть вони.

Василь Павлюк - батько двох синів 24 і 18 років, і йому часто доводиться силою відтягувати їх від Інтернету. «З одного боку, це прекрасно – за допомогою Інтернету людина має зв’язок із цілим світом. З іншого боку, це просто трагедія, бо діти не читають, діти нічим іншим, крім Інтернету, не цікавляться. Вони сидять в Інтернеті день і ніч», - говорить батько.

На сьогоднішній день в Україні, на відміну від інших країн, не існує психологічного чи психіатричного діагнозу Інтернет- чи комп'ютерної залежності. Однак, за даними всеукраїнського дослідження близько 70% сучасних школярів, відповідаючи на запитання про свої захоплення, називають комп’ютер на першому місці.

За світовою статистикою, серед загального числа користувачів Інтернет, мережеголіків - від 3 до 5%. Для них часто характерні самоізоляція, втрата орієнтирів, неврівноваженість, розгубленість, неохайність, байдуже ставлення до близьких. Людям, залежним від Інтернету, необхідно постійно заходити в Інтернет, перевіряти електронну пошту та оновлення в соціальних мережах. Щороку кількість регулярних користувачів Інтернету серед українських підлітків зростає на шістсот тисяч осіб, зазначають експерти. За їхніми ж даними, сім відсотків юних прихильників Мережі проводять у вихідні біля монітора понад шість годин.

Інтернет-посилання:

http://upi.org.ua/publ/8-1-0-10   Вплив ЗМІ на поведінку молоді;

http://studentam.net.ua/content/view/7441/97/  Вплив засобів масової інформації на свободу вибору й самовизначення людини;

www
.
sadochok
.
org
/343/
napryamky
.../
vplyv
-
zmi
/ - Вплив ЗМІ на свідомість людей;

refsmarket.com.ua/moreinfo.php?diplomID... - Психологічний вплив засобів масової інформації на жіночу аудиторію;

http://infoua.biz/Vpliv_zasob%D1%96v_masovoi_%D1%96nformats%D1%96i.html  Вплив засобів масової інформації;

http://osvita.telekritika.ua/shkidliviy-vpliv-zmi  Шкідливий вплив ЗМІ;

http://refsbank.info/refsbank.info-tov.html  Психологічний вплив засобів масової інформації на жіночу аудиторію;

http://i-kar-100.narod.ru/referatu/pedagogika/vpluv_zmi.html  Вплив засобів масової інформації на навчально-виховний процес та навколишнє середовище;

http://reports.osvita.zp.ua/index.php/publisher/articleview/action/view/frmArticleID/362/  Вплив ЗМІ на виборчий процес та вибір українців;

http://masters.donntu.edu.ua/2010/fimm/fomin/library/tez2.htm  Вплив засобів масової інформації на динаміку злочинності неповнолітніх;

http://narodna.pravda.com.ua/life/48b7ebb552a90/  Вплив ЗМІ на поведінку молоді.

5. Аналіз нормативно-правової бази правомірності запланованої роботи

Організація діяльності засобів масової інформації регулюється такими документами:

• Постанова Кабінету Міністрів України № 675 від 21.07. 2010 «Деякі питання діяльності
• Державного комітету з питань науки, інновацій та інформатизації» 
• Розпорядження Кабінету Міністрів України № 653 від 15.08.2007 «Про затвердження плану заходів з виконання завдань, передбачених Законом України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 - 2015 роки" 
• Закон України №537-V від 09.01.2007 «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 - 2015 роки» 
• Указ Президента України №1497 від 20.10.2005 «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій» 
• Постанова Кабінету Міністрів України №1454 від 28.10.2004 «Про затвердження Порядку обов’язкової передачі документованої інформації» 
• Постанова Кабінету Міністрів України №326 від 17.03.2004 «Про затвердження Положення про Національний реєстр електронних інформаційних ресурсів» 
• Розпорядження Кабінету Міністрів України №828 від 31.12.2003 «Про затвердження заходів і реалізації Концепції формування системи національних електронних інформаційних ресурсів» 
• Розпорядження Кабінету Міністрів України № 259 від 05.05.2003 «Про затвердження Концепції формування системи національних електронних інформаційних ресурсів» 
• Постанова Кабінету Міністрів України № 208 від 24.02.2003 «Про заходи щодо створення електронної інформаційної системи "Електронний Уряд» 
• Спільний наказ Держкомінформу та Держкомзв’язку № 327/225 від 25.11.2002 «Про затвердження Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади та Порядку функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади» 
• Постанова Кабінету Міністрів України № 1772 від 16.11.2002 «Про затвердження Порядку взаємодії органів виконавчої влади з питань захисту державних інформаційних ресурсів в інформаційних та телекомунікаційних системах» 
• Постанова Кабінету Міністрів України № 1048 від 25.07.2002 «Про затвердження Порядку проведення експертизи Національної програми інформатизації та окремих її завдань (проектів) 
• Постанова Кабінету Міністрів України № 522 від 12.04.2002 «Про затвердження Порядку підключення до глобальних мереж передачі даних» 
• Постанова Кабінету Міністрів України № 644 від 12.04.2000 «Про затвердження Порядку формування та виконання регіональної програми і проекту інформатизації» 
• Закон України № 76 від 04.02.1998 «Про Концепцію Національної програми інформатизації» 
• Закон України № 74 від 04.02.1998 «Про Національну програму інформатизації»
• Закон України  «Про інформацію»
• Закон України «Про телебачення і радіомовлення».

6. Слайди, зображення у вигляді презентації.

Висновки

Порівнюючи засоби комунікації, які існували понад тисячу років тому - усне мовлення, музика, живопис і писемність, сучасна комунікація «розмножилася» до величезних масштабів. Це і друковані ЗМІ (газети, журнали, книги, монографії тощо), і радіо з тисячами радіохвиль, і телебачення (кабельне, супутникове), і звичайно ж найсучасніший засіб інформації – Інтернет. Можливо це ще і не весь спектр ЗМІ, але саме ці засоби вже встигли полонити кожну домівку, і жодна людина вже не може без них обійтися. Зараз, з пануванням сучасної інформаційної інфраструктури з’явився новий тип культури – аудіовізуальний.

Удосконалення інформаційної інфраструктури призводить до виникнення нового порядку та змінює культуру загалом. Зараз значно менше обмежень у доступі до потоків інформації, обсяг інформації постійно зростає, відмінності між Інтернетом, телебаченням, пресою, книгою та телефоном зникають, а ресурси Інтернету стали доступними практично кожній людині. Саме у такому світі інформації без будь яких меж і обмежень живуть сучасні діти, молодь, яка має доступ до медіа-продукції всього світу і всих галузей. Створюючи особливий інформаційний простір, численні медіа впливають на формування соціальних, моральних, художніх, естетичних цінностей та інтересів особистості, стають вадливим фактором впливу на їх свідомість, світоглядні позиції.

Отже, вплив ЗМІ на соціалізацію молоді має суперечливий характер: як позитивні так і негативні сторони. Тому неможливо переоцінити вплив сучасних засобів масової інформації на формування підростаючого покоління. Слід пям’ятати, що підлітки зараз є активними споживачами ЗМІ, тому роботу з ними потрібно і планувати правильно. Тільки тоді спілкування з засобами масової інформації у поєднанні з іншими формами набуття суспільного досвіду стає могутнім позитивним фактором соціалізації особистості.

Взагалі, інформацію у ЗМІ підбирають, обробляють і виставляють на всезагальний показ звичайні люди. І невідомо, наскільки ця інформація є достовірною і чи можна їй довіряти, ризикуючи своїм здоров’ям, витрачаючи даремно час і забуваючи про всі можливі радощі життя. Кожна людина може стати на місце того ж журналіста чи оператора. Цікаво, наскільки чесною є їхня робота і чи вони самі в неї вірять? Тому на мою думку, єдиним виходом є критичне ставлення до інформації, що до нас надходить, та вміле її використання. І тоді сміливо можна крокувати у дійсно «інформаційне суспільство».