Реферат Планування цільового розміру прибутку на плановий період
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-28Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦКИІ національний УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ
ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО
Кафедра економіки підприємства
Курсова робота
з дисципліні «Планування діяльності підприємства »
на тему: «Планування цільового розміру прибутку на плановий період»
Виконавець:
Студентка ІЕУ групи ЕП-06-Б
денної форми навчання
Комарова Вікторія Олександрівна
Керівник:
Асистент кафедри економіка підприємства
Семерунь Людмила Вікторівна
Донецьк – 2010 рік
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………..3
1. Прибуток як економічна категорія та об’єкт планування………..…5
1.1 Прибуток як фінансовий результат діяльності підприємства….5
1.2 Обґрунтування необхідності та основних методів планування прибутку підприємства…………………………………………………..13
2. Організаційно-господарська характеристика діяльності ТОВ «Трансстрой»…………………………………………………………..24
3. Аналіз прибутку та рентабельності на ТОВ «Трансстрой»………..33
4. Планування прибутку ТОВ «Трансстрой»………………………….45
5. Оцінка ризику діяльності ТОВ «Трансстрой»……………………...58
Висновки………………………………………………………………….65
Список використаної літератури……………………………………….67
ВСТУП
Вихід України з тривалої економічної кризи безпосередньо пов'язаний з поліпшенням фінансового стану суб'єктів господарювання всіх форм власності в усіх сферах діяльності.
Актуальність обраної теми курсової роботи пов'язана з тим, що з переходом від адміністративно-командних методів управління економікою до ринкових значно змінилася роль прибутку в розвитку економіки Україні. Прибуток займає одне з центральних місць у загальній системі вартісних інструментів і важелів ринкової економіки. Оскільки фінанси, кредит, ціни, собівартість і інші економічні важелі прямо чи опосередковано пов'язані з прибутком, прибутку залежить фінансовий стан підприємств, рівень задоволення особистих і суспільних потреб працівників. Крім того за рахунок платежів з прибутку до бюджету формується основна частина ресурсів держави, регіональних і місцевих органів влади.
Однак прибуток є однією з найскладніших економічних категорій. Вивчивши джерела одержання прибутку можна розробити науковий підхід до вирішення багатьох проблем, наприклад, підвищити ефективність і відповідальність трудового колективу, досягнення кінцевих результатів при найменших витратах. При цьому зміцнення комерційного розрахунку в усіх ланках виробництва кожного окремого підприємства у вирішальній мірі залежить від управління прибутком і виявлення специфічних резервів зростання прибутку кожного окремого господарюючого суб'єкта. Таким на якості об'єкта дослідження є фінансово-господарська діяльність торгового підприємства ТОВ «Трансстрой». Предметом же дослідження є визначення факторів, що впливають на прибуток підприємства, оцінка їх місця і ролі в підвищенні прибутки і при ухваленні управлінського рішення та плануванні його розміру на плановий період.
Предмет дослідження – планування прибутку та рентабельності, оцінка стабільності та рентабельності підприємства, а також порядок проведення оцінки ризиків підприємства та їх мінімізації.
Метою курсової роботи є дослідження планування прибутку та рентабельності, стабільності та рентабельності підприємства, а також порядку виявлення, аналізу та мінімізації ризиків на підприємстві.
Мета курсової роботи реалізується шляхом виконання таких завдань:
– визначити поняття прибутку та методи його планування;
– охарактеризувати діяльність ТОВ «Трансстрой»;
– провести аналіз прибутковості та рентабельності підприємства;
– скласти план прибутку на перспективний період;
– виявити, оцінити та мінімізувати ризикові ситуації на підприємстві.
Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, моделювання, спостереження.
Теоретико-методологічною основою роботи є праці таких дослідників, як Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О.,Ушакова Н.М., Бачурин А., Кірейцев Г.Г., Поддєрьогін А.М., Покропивний С.Ф., Філімоненков О.С. та ін.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаної джерел.
1. ПРИБУТОК, ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ ТА ОБ’
ЄКТ ПЛАНУВАННЯ
1.1 Прибуток як фінансовий результат діяльності підприємства
Економічним позитивним підсумком виробничо-фінансової діяльності підприємства є прибуток.
Прибуток – це важливий узагальнюючий показник оцінки ефективності функціонування кожного суб’єкта господарювання, оскільки в прибутку акумулюються резерви всіх сторін діяльності підприємства:
- виробництво і реалізація;
- якість і асортимент;
- ефективність використання виробничих ресурсів;
- собівартість продукції;
Прибуток характеризує ефективність господарювання за всіма напрямками його діяльності виробничої, збутової, постачальницької, інвестиційної, фінансової. Прибуток становить основу економічного розвитку підприємства і зміцнює його фінансовий стан та фінансові відносини з партнерами.
Крім цього, прибуток є основним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства, найвагомішим джерелом централізованих ресурсів держави: у доходи бюджету здійснюються відрахування від одержаного доходу підприємства, значною частиною якого є прибуток. Це означає, що доходи підприємства повинні задовольняти не тільки фінансові потреби, а й потреби держави на фінансування суспільних фондів споживання, розвиток науки, освіти, охорони здоров’я. Таким чином, у збільшення прибутку зацікавлені як підприємство так і держава.
Прибуток , як економічний показник , являє собою різницю між ціною реалізації та собівартості продукції (товарів, послуг), між обсягом отриманої виручки та сумою витрат на виробництво та реалізацію продукції.
Рис.1.1 Формування прибутку торговельного підприємства [7]
Прибуток характеризує кінцевий результат діяльності торговельного підприємства. Прибуток – це частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої , готової до розподілу. Підприємство отримує прибуток після того , як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми . Отже , об’єктивна основа існування прибутку пов’язана з необхідністю первинного розподілу додаткового продукту.
Додатковий продукт – це вартість створювана безпосередніми виробниками понад вартість необхідного продукту.
Прибуток відбиває результати діяльності підприємства і зазнає впливу багатьох чинників . На формування прибутку впливає :
- сфера діяльності підприємства;
- галузі господарства;
- форма власності;
- розвиток ринкових відносин;
- фінансово-господарська діяльність підприємства;
- облік фінансових результатів.
Прибуток виконує ряд функцій ( рис. 2.1)
Рис. 2.1 Функції прибутку підприємства
Оціночна функція – прибуток підприємства використовується як оціночний показник, що характеризує ефект його господарської діяльності. Використання цієї функції повною мірою можливе тільки в умовах ринкової економіки, яка передбачає свободу встановлення цін, свободу вибору постачальника і покупця.
Розподільча функція – її зміст полягає в тому, що підприємство розподіляє прибуток, котрий отримало в результаті фінансово-господарської діяльності на дві частини:
- частина, яка акумулюється у бюджетах у вигляді податку на прибуток;
- частина, яка залишається в розпорядженні підприємства.
Стимулююча функція – прибуток є джерелом формування різних фондів стимулювання:
- фонд заохочення;
- фонд виробничого розвитку;
- фонд соціального розвитку;
- фонд виплати дивідендів;
- пайовий фонд;
- благодійний фонд.
Прибуток , як економічний показник, дозволяє поєднувати економічні інтереси держави , підприємства , як господарюючого суб’єкта , робітників та власників підприємства. Вирішення цих завдань пов’язане з пропорціями в розподілі та використанні прибутку [12]
Об’єктом економічних інтересів держави є частина прибутку , яка виплачується у виді податків та обов’язкових платежів, Економічний інтерес прибутків з точки зору підприємства – це прибуток, що залишається в його розпорядженні і використовується для вирішення виробничих та соціальних завдань розвитку.
Економічний інтерес робітників підприємства пов’язаний з розміром прибутку, який буде спрямовано на матеріальне заохочення, соціальні виплати, соціальний розвиток.
Власника підприємства цікавить розмір прибутку, який направляється на виплату дивідендів та на виробничий розвиток підприємства.
Прибуток є якісним показником, тому що в його розмірі відображена зміна обсягу товарообігу, доход підприємства, рівень використання ресурсів, величина витрат обертання. Таким чином, прибуток синтезує в собі всі сторони діяльності підприємства .
Для оцінки величини прибутку, в залежності від функцій, які вони виконують та в процесі управління прибутком, існують певні його види. Відповідно до класифікаційних ознак є такі видів прибутку ( таблиця 1.1. )
Таблиця 1.1.
Класифікація видів прибутку підприємства
| Класифікаційна ознака | Види прибутку підприємства |
| Від виду діяльності | - прибуток від торговельної діяльності - прибуток від інших видів діяльності - прибуток від реалізації майна - прибуток від позареалізаційних операцій |
| Від порядку визначення | - прибуток від звичайної діяльності до оподаткування - оподаткований прибуток - чистий прибуток |
| Від методики оцінки | - номінальний прибуток - реальний прибуток |
| Від мети визначення | - бухгалтерський прибуток - економічний прибуток |
| Від розмірів | - мінімальний прибуток - цільовий прибуток - максимальний прибуток |
Залежно від виду діяльності , виділяють :
- прибуток від торговельної діяльності – це прибуток отриманий від реалізації товарів та платних торговельних послуг;
- прибуток від інших видів діяльності – це прибуток від неторгової діяльності – виробничої, транспортної, посередницької;
- прибуток від реалізації майна – це прибуток від продажу основних фондів, нематеріальних активів;
- прибуток від позареалізаційних операцій – це прибуток від інвестиційної діяльності, здачі майна в оренду, пайової участі в інших підприємствах і т.п.
Обсяг прибутку за кожним видом діяльності формується як сальдо доходів та витрат на проведення.
Залежно від порядку визначення розрізняють :
- прибуток від звичайної діяльності до оподаткування – це прибуток , який характеризує кінцевий результат проведення всіх видів діяльності. Обсяг балансового прибутку визначається за даними бухгалтерського обліку;
- оподаткований прибуток – це обсяг прибутку, який визначається як різниця між валовими доходами та валовими витратами підприємства – платника податку на прибуток, зменшений на суму амортизаційних відрахувань;
- чистий прибуток – це прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток та інших податків, обов’язкових платежів та зборів, що сплачуються за рахунок прибутку;
Залежно від методики оцінки виділяють :
- номінальний прибуток – це фактично отримана величина прибутку;
- реальний прибуток – це номінальний прибуток, перерахований з огляду на інфляцію.
Залежно від мети визначення розрізняють :
- бухгалтерський прибуток – це прибуток, який відповідає балансовому;
- економічний прибуток – це прибуток, який являє собою різницю між виручкою від реалізації та всіма витратами підприємства, в тому числі витратами втрачених можливостей;
Витратами втрачених можливостей прийнято вважати втрати на споживання якогось ресурсу, які виміряні з точки зору вигоди, через те, що не було використання ресурсу найкращим альтернативним варіантом.
Залежно від розмірів підприємства прибуток характеризується :
- мінімальний прибуток – це прибуток, розмір якого після сплати податків задовольняє власників підприємства про мінімальний рівень рентабельності на вкладений капітал, тобто кількісно мінімальний рівень рентабельності відповідає рівню середньої потенційної ставки банків по депозитах;
- цільовий прибуток – це прибуток, який визначає цільову функцію діяльності підприємства та залежить від обраної стратегії. Він може бути нормальним - тобто прибуток який відповідає нормі прибутку на капітал, що склався на ринку. Також необхідним – тобто та необхідна сума прибутку, яка відповідає потребам підприємства в коштах на виробничий та соціальний розвиток;
- максимальний прибуток – це прибуток, який пов’язаний з реалізацією продукції – максимальний прибуток підприємство отримує при такому обсязі діяльності, коли граничні доходи дорівнюють граничним витратам, тобто граничні доходи ( витрати ) ростуть відповідно до рості обсягів виробництва [7].
Прибуток торговельного підприємства, як результативний показник його діяльності залежить від співвідношення між розміром доходів торговельного підприємства і витратами на здійснення торговельно-фінансової діяльності .
Важливим фактором , який впливає на величину прибутку є рівень ціни закупівлі товарів. Підприємство при здійсненні комерційних угод мусить намагатися закупити товар за найнижчими цінами. Цього можна досягти шляхом скорочення кількості посередників при закупівлі товарів, використання цінових знижок при узгодженні ціни товару. Якщо підприємство займається зовнішньоекономічною діяльністю, то зниженню ціни закупівлі товару може сприяти придбання товарів у іноземних партнерів (при сприятливому співвідношенні курсів національної та іноземної валюти) або здійснення прямих товарообмінних (бартерних) операцій (при сприятливому співвідношенні рівня цін на обмінні товари).
Зростання розмірів одержання прибутку пов’язане із збільшенням рівня цін продажу товарів. Управління цінами реалізації залежить від обґрунтованості вибору цінової політики підприємства на споживчому ринку, використання сприятливої торговельної кон’юнктури в окремі періоди року .
Збільшення ціни реалізації товарів сприяє розширенню продажу сезонних товарів перед початком сезону (коли ціни найвищі). Маса одержання прибутку залежить від обсягу діяльності підприємства, кількості реалізованих товарів. Збільшенню обсягу продажу сприяє здійснення ефективної маркетингової діяльності шляхом включення в перелік взаємодоповнюючих товарів, надання споживчого кредиту при реалізації товарів, розширення системи додаткових торговельних послуг пов’язаних з реалізацією товарів, здійснення ефективних рекламних заходів. Для оптової торгівлі важливе значення в розширенні продажу має регіональна диверсифікація збуту.
При однаковій величині доходів підприємство може мати різний розмір прибутку, що залежить від величини витрат обігу. Витрати обігу формуються під впливом таких факторів :
- обсяг товарообігу;
- склад та асортимент товарів;
- джерела надходження товарів;
- рівень продуктивності праці на підприємстві;
- ступінь використання ресурсів;
- структура капіталу;
Роль прибутку торговельного підприємства можна сформулювати таким чином:
- прибуток виступає головною ціллю підприємницької діяльності і є основним спонукальним елементом для ведення господарської діяльності;
- прибуток служить основним критерієм оцінки ефективності діяльності підприємства;
- прибуток виступає захисним механізмом від загрози банкрутства;
- прибуток є головним джерелом зростання вартості ринкової підприємства та приросту активів;
- прибуток виступає джерелом подальшого розвитку підприємства;
- прибуток є основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів;
- прибуток є джерелом формування фондів стимулювання;
- прибуток виступає критерієм доцільності при впровадженні нових бізнес-ідей;
- прибуток виконує соціальну функцію, шляхом задоволення соціальних потреб суспільства;
- прибуток є інструментом розподілу чистого доходу суспільства між підприємством та бюджетом;
- прибуток є основним економічним важелем при формуванні надходжень до бюджету країни;
- прибуток підприємств створює передумови для економічного розвитку суспільства в цілому [6].
1.2 Обґрунтування необхідності та основних методів планування прибутку підприємства.
Одним з інструментів управління прибутку є планування. Планування - впорядкований, обґрунтований на обробці інформації процес з розробки проекту, який визначає параметри для досягнення цілей у майбутньому [15]. Цей процес пов'язаний з рядом труднощів: по-перше, плануванням займається велика кількість осіб, по-друге, надмірною свободою в діях і реакціях в системі і, нарешті, не досконалий-ним знанням про розвиток в майбутньому, що сильно звужує горизонт передбачення. Результатом планування є план або система планів.
Планування прибутку - складова частина фінансового планування. Воно проводитися по всіх видах діяльності підприємства (організації). Роздільне планування обумовлено відмінностями в методології обчислення і оподаткування прибутку від різних видів діяльності. У процесі розробки фінансових планів враховуються всі фактори, що впливають на величину прибутку, і моделюються фінансові результати про прийняття різних управлінських рішень.
План слід відрізняти від прогнозу. Оскільки прогноз є лише частиною планування. І він потрібний для отримання тієї орієнтованої на майбутнє інформації, яка і робить можливим оцінку альтернатив.
Існує безліч видів планування по різних підставах: за величиною, за формою координації, за формами адаптації. У рамках поділу планування за величиною виділяють планування за ознакою ієрархії. Це означає, що окремі плани підприємства можуть знаходитися відносно співпідпорядкованості один до одного. При цьому один план вважається вищим, якщо він окреслює рамки дій, в яких повинен бути сформульовано другий (нижчий) план. За ознакою ієрархії планування розрізняють три рівні: 1) стратегічний (вищий), 2) тактичний (середній), 3) оперативний (низький). Класифікація планування прибутку підприємства представлена в таблиці 1.2.
Тактичне планування є засобом реалізації стратегічних планів. Якщо основна мета стратегічного плану полягає в тому, щоб визначити те, чого хоче добитися підприємство в перспективі, тактичне планування повинно відповісти на питання, як підприємство може досягти такого стану. Ці види планування розрізняються цілями та засобами їх досягнення.
Таблиця 1.2
Класифікація планування прибутку підприємства
| Рівень | Диференційованість | Деталізація | Точність | Часовий горизонт | Структурні недоліки |
| стратегічний | слабка диференційованість (загальний план) | глобальні параметри | низька | довгостроковий | слабо структуровані проблеми |
| | | | | | |
| оперативний | сильна диференційованість (багато часних планів) | детальні параметри | висока | короткостроковий | чітко структуровані проблеми |
Рішення, що приймаються при тактичному плануванні, менш суб'єктивні, ніж при стратегічному, тому що базуються на більш об'єктивної і повної інформації. Реалізація тактичного плану пов'язана з меншим ризиком, оскільки його рішення більш детальне, стосуються внутрішніх проблем підприємства і мають менший розрив у часі. Крім того, тактичні рішення легше оцінити, ранжувати і вибрати оптимальний варіант. У зв'язку з тим, що тактичний план представлений системою конкретних кількісних показників, при його розробці можуть широко застосовуватися різні методи оптимізації. Тактичне планування найбільш розвинене на практиці. Саме тому ми розглянемо більш конкретно тактичне планування.
План по прибутку рекомендується становити: в цінах і умовах планованого періоду; в цінах і умовах, порівнянних з попереднім роком; у діючих цінах та умовах. Для повного та всебічного врахування впливу зміни цін, використання звітних даних попереднього року і забезпечення відповідності між перспективним і поточним планами підприємства розрахунки прибули спочатку повинні виконуватися в цінах та умови-віях попереднього року, а для зіставлення з перспективним планом потрібен розрахунок і в цінах, прийнятих в перспективному плані.
Одночасно доцільно визначити вплив зміни цін, тарифів, умов оплати праці та інших подібних факторів на витрати виробництва і прибуток.
Кінцевим фінансовим результатом є прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, яка включає в себе [4]:
- прибуток від реалізації продукції, виконання робіт і надання послуг основного виробництва;
- прибуток від іншої реалізації, зокрема основних фондів та іншого непотрібного майна підприємства;
- фінансові результати від позареалізаційних операцій.
Прибуток від реалізації продукції (послуг) доцільно розраховувати за окремими видами господарської діяльності роздільно. Такий підхід зумовлений тим, що деякі види діяльності не обкладаються податками на прибуток і ПДВ. Це підвищує точність і об'єктивність розрахунків як оподатковуваної бази, так і величини податків і прибутку.
Прибуток від реалізації продукції (послуг) доцільно розраховувати за різними видами господарської діяльності окремо Такий підхід обумовлений тим. що деякі види діяльності не обкладаються податками на прибуток і додану вартість (ПДВ). Це підвищує точність і об'єктивність розрахунків бази оподатковування, величини податків та прибутку.
Доцільно також враховувати результати фінансової діяльності підприємства за минулий період (наприклад, наявність збитків на початок планового року).
При плануванні розраховують величину необхідного (цільового) прибутку, що забезпечує умови самофінансування підприємства при вирішенні стратегічних і тактичних задач, та величину можливого прибутку при запланованому обсягу товарообороту, величині доходів і витрат.
Розрахунок величини цільового (необхідного) прибутку на плановий період можна здійснювати двома способами.
1-й спосіб - на основі чистого прибутку, питомо і ваги податків та платежів у балансовому прибутку. Він реалізується за наступною послідовністю:
1. Визначається потреба підприємства в фінансових ресурсах для виробничого та соціального розвитку, що формується за рахунок чистого прибутку. До таких потреб або необхідних напрямів використання прибутку можна віднести:
- фінансування розвитку матеріально-технічної бази підприємства.
- поповнення власних оборотних коштів;
- створення фінансових резервів;
- погашення довгострокових та середньострокових кредитів банку;
- погашення інших видів кредитних зобов'язань підприємства;
- придбання акцій інших підприємств;
- забезпечення соціального розвитку підприємства;
- підвищення матеріальної зацікавленості робітників з урахуванням потреби в соціальних, культурних, житлових заходах;
- виплати дивідендів, якщо такі витрати передбачені установчими документами.
2. Визначається питома вага податків та платежів із прибутку в його загальній величині в звітному періоді, при цьому враховуються можливі зміни порядку оподаткування.
3. Розраховується величина цільового (необхідного) прибутку до оподаткування, яку має отримати підприємство.
Пц =
де ЧПц - потреба в чистому прибутку підприємства в грошовому вимірі;
Р - середній рівень податків і обов'язкових платежів у відсотках до балансового прибутку.
2-й спосіб - на основі чистого прибутку та його питомої ваги у балансовому прибутку. Він реалізується за наступною послідовністю:
1.Визначається потреба підприємства в фінансових ресурсах для виробничого та соціального розвитку, з отриманої величини відраховують суму амортизаційних відрахувань.
2.Визначається питома вага прибутку, що направляється для виробничого та соціального розвитку, в загальній величині чистого прибутку на основі даних звітного періоду
3.Визначається сума чистого прибутку для здійснення самофінансування:
ЧПц =
де і ППр - потреба підприємства в фінансових ресурсах для виробничого та соціального розвитку;
ПВ - питома вага прибутку, що направляється для виробничого та соціального розвитку, в загальній величині чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.
4. Визначається питома вага чистого прибутку в сумі балансового прибутку на основі фактичних даних за звітний період.
5. Розраховується сума цільового балансового прибутку:
Пц =
Розрахунок величини можливого прибутку на плановий період здійснюється різними методами. Розглянемо декілька з них Метод прямого рахунку
Розрахунок планової суми прибутку проводиться для кожного виду продукції (послуг) з наступним підсумовуванням результату в цілому по підприємству. Сума прибутку для кожного виду продукції визначається як різниця між плановою величиною чистого доходу підприємства та його плановими поточними витратами.
Величина доходу від реалізації певного виду продукції розраховується як сума доходу від реалізації товарної продукції та доходу в залишках готової продукції на початок планованого року (Даі]) за мінусом доходу в залишках на кінець планованого року.
Розрахунково-аналітичний метод
Величина можливого прибутку за даним методом визначається:
. Пм = РТз х Tn ±
де РТз - рівень рентабельності товарообороту звітного періоду, %;
Tn - плановий товарооборот;
впливають на його величину. Ними є: зниження собівартості продукції, зміна структури асортименту, зміна ціни на продукцію..
При плануванні балансового прибутку підприємства, крім прибутку від реалізації продукції, враховують:
1. Прибуток від іншої реалізації (основних фондів; сировини; матеріалів; нематеріальних активів у виді ліцензій, патентів, торгових марок; цінних паперів; іноземної валюти й іншого майна підприємства),
2. Прибуток від позареалізаційних операцій (доходи від здачі майна в оренду і лізинг; доходи від короткострокових і довгострокових фінансових вкладень, тобто придбання акцій і пайова участь у діяльності інших підприємств, покупка облігацій, надання позик іншим господарюючи суб'єктам; сальдо отриманих штрафів, пені, за винятком санкцій щодо розрахунків з держбюджетом і позабюджетними фондами; інші доходи, а саме прибуток минулих років, доходи від дооцінки товарів, відсотки за кошти на розрахункових і депозитних рахунках підприємства).
Ефективним засобом планування прибутку є визначення точки беззбитковості. Підприємства повинні розрахувати, при якому обсягу реалізації можливе забезпечення беззбиткової діяльності, а потім встановити обсяг реалізації, який забезпечить плановий прибуток.
Точка беззбитковості - це величина доходу, що дозволяє підприємству тільки відшкодувати всі його витрати, без отримання прибутку:
Таким чином, плановий обсяг реалізації, що забезпечує беззбиткову діяльність підприємства буде дорівнювати:
Тб =
де Дб - величина доходу від реалізації в точці беззбитковості;
Впост - постійні витрати:
Взм - змінні витрати;
Взм - рівень змінних витрат;
Тб - плановий обсяг реалізації, що забезпечує беззбиткову діяльність підприємства.
При встановленій величині необхідного прибутку розрахунок планового обсягу реалізації можна здійснити за наступною формулою:
Тб =
де П - прибуток.
Важливо також зробити кількісну оцінку зміни прибутку в залежності від зміни обсягу реалізації. Для цього розраховується операційний важіль. який показує на скільки відсотків змінюється прибуток при зміні обсягу реалізації на 1%.
Результати розрахунків цільового та можливого прибутку порівнюють. Якщо розмір можливого прибутку не менше цільовому, то такий варіант приймається як плановий.
Якщо розмір можливого прибутку менше цільового, то слід розробити заходи для мобілізації додаткових резервів збільшення доходів або зниження витрат.
Після прийняття рішення про величину планового прибутку розраховують планові показники рентабельності підприємства, які, в свою чергу, використовуються при прийнятті управлінських рішень для формування ресурсного потенціалу підприємства, укладення комерційних угод, інвестиційної діяльності тощо [9].
План розподілення прибутку є важливою частиною планування прибутку на підприємстві. Основою розподілення прибутку є чинне законодавство, а саме таким документом є Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств». Ним встановлюється порядок та норма сплати податку на прибуток, можливі інші обов'язкові платежі. Після їх сплати податків у підприємства залишається чистий прибуток, який воно має право самостійно розподіляти.
В процесі його розподілу формуються цільові фонди підприємства:
- фонд розвитку підприємства;
- фонд соціальних потреб;
- фонд матеріального заохочення;
- резервний фонд;
- дивідендний фонд.
Фонд розвитку підприємства створюється для фінансування його виробничого розвитку:
- на фінансування капітальних вкладень;
- на технічне переозброєння;
- на здійснення науково-дослідних робіт, вдосконалення технології;
- на освоєння нових видів продукції;
- на поповнення власних оборотних коштів та інше фінансування.
Фонд соціальних потреб створюється для здійснення заходів соціального розвитку та використовується на насту пні цілі:
- утримання об'єктів соціально-культурної сфери;
- будівництва, реконструкції та капітального ремонту житлового фонду;
- проведення оздоровчих та культурно-масових заходів:
- на оплату проїзду;
- на видачу безвідсоткових позичок.
Фонд матеріального заохочення формується з метою підвищення мотивації персоналу та використовується на:
- виплату винагород за підсумками роботи протягом року;
- одноразові заохочення працівникам;
- надання матеріальної допомоги
Резервний фонд створюється на випадок погіршення фінансового стану підприємства, для покриття кредиторської заборгованості у випадку припинення діяльності підприємства.
Дивідендний фонд призначений для виплати дивідендів.
Прибуток підприємства може також використовуватися на благодійні цілі та добровільні внески, на придбання акцій га інших цінних паперів, для відшкодування збитків та видатків, що здійснюються за рахунок чистого прибутку підприємства.
Таким чином, управління прибутком є дуже складним і багатоступінчастим процесом. Дуже важливим є грамотне і достовірне проведення аналізу прибутку на кожному етапі цього процесу. За допомогою факторного аналізу керівнику вдається визначити ступінь впливу на величину прибутку основних чинників. Тобто дається аналіз формування прибутку на підприємстві за окремими її джерел. При проведенні даного дослідження величезне значення має вибір найбільш ефективного методу аналізу. У сучасній науковій літературі виділяють безліч видів аналізу прибутку, але найбільшу практичну значущість має факторний аналіз. Його проведення дає найбільш об'єктивну оцінку формування прибутку на підприємстві. Після цього варто розрахувати показники оцінки прибутку. Рентабельність є показником ефективності використання різних факторів діяльності підприємства, які впливають на прибуток. І слід розраховувати показники рентабельності об'єднані в систему показників. При цьому розрахунок великої кількості показників призводить до перевантаження аналітичного дослідження та догляду в бік від мети дослідження. Досить розрахувати основні показники рентабельності діяльності підприємства для того, щоб виявити тенденції і провести необхідний аналіз. Після виявлення всіх чинників, що впливають на прибуток і оцінивши її показники необхідно приступити до планування прибутку організації. Це дуже важливий процес, який вимагає високого ступеня підготовки фахівців, що займаються цією проблемою. Планування також ділиться на різні види, в числі яких тактичне планування. Саме воно є найбільш використовуваним на практиці, тому що є сполучною ланкою між стратегічним і оперативним плануванням. І, що найголовніше, рішення приймаються при тактичному плануванні менш суб'єктивні, тому що базуються на повної та об'єктивної інформації, а його реалізація пов'язана з меншим ризиком.
2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ГОСПОДАРСЬКА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «ТРАНССТРОЙ»
ТОВ «Трансстрой», іменоване надалі «Товариство» створено на основі добровільної угоди засновників, які об'єднали свої кошти в загальну пайову власність для спільної господарської діяльності з метою задоволення суспільних потреб і одержання прибутку.
Товариство здійснює свою діяльність відповідно до діючого законодавства України, Законів України «Про господарчі товариства», «Про підприємства в Україні», «Про власність», «Про пенсійне забезпечення», дійсного Статуту і Установчого договору. Товариство є юридичною особою з моменту реєстрації виконкомом районної Ради.
Товариство вправі без обмежень приймати рішення про здійснення будь-яких видів діяльності, якщо вони не заборонені чинним законодавством і відповідають цілям, передбаченим даним Уставом.
Засновниками підприємства є:
- Плетень Юрій Іванович - паспорт серія ВВ № 069538, виданий 08.10.1997р. Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій обл. Прописаний за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева буд.244 кв. 23.
- Плетень Ірина Олександрівна - паспорт серія ВА № 765872, виданий 23.07.1997р. Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій обл. Прописана за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева буд.244 кв. 24.
Місцезнаходження Товариства: м. Донецьк, 83012 вул. Куйбишева буд.165.
Основними видами діяльності Товариства є:
капітальний ремонт і реконструкція під'їзних залізничних колій ; будівництво, монтаж цивільних і промислових споруджень, їхній устрій ; виготовлення й продаж столярних виробів: маркетинг ;
торгівля (оптова, роздрібна, комісійна), у тому числі через власні магазини
торгово-закупівельна діяльність ;
виробництво товарів народного споживання й виробничо-технічного призначення
зовнішньоекономічна діяльність відповідно до Закону України «Про зовні економічну діяльність» ;
перевезення пасажирів і вантажів автотранспортом і орендним автотранспортом (при наявності ліцензії).
здавання під найом власної нерухомості виробничо-технічного призначення ;
здавання під найом земельних ділянок.
Товариство здійснює й інші види діяльності, не заборонені чинним законодавством України, внесені в Статут Товариства у встановленому законом порядку. Види діяльності, для яких потрібен спеціальний дозвіл або ліцензія, здійснюються тільки після одержання таких.
Товариство має право від свого імені укладати договори, здобувати майнові й особисті права, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному суді. Товариство має відособлене майно, самостійний баланс, розрахунковий та інший рахунки в банках, круглу печатку із вказівкою свого найменування, кутовий та інший штампи, товарні й фірмові знаки, бланки встановленого зразка з найменуванням підприємства.
Учасники відповідають по зобов'язаннях Товариства в межах Статутного фонду, а Товариство не відповідає по зобов'язаннях учасників. Учасники, які не повністю внесли внески, відповідають по зобов'язаннях Товариства й невнесеною частиною внеску.
Товариство може створювати філії, представництва підприємства, які діють від його імені на підставі положень про них, а дочірні підприємства - на підставі заснованих Товариством Статутів.
Товариство реалізує роботи, товари, послуги за договірними цінами. Прибуток, що залишився в розпорядженні Товариства, розподіляється учасниками по фондах самостійно.
Товариство працює на підставі повного господарського розрахунку й самофінансування.
Внутрішню структуру організації називають ще внутрішньої середовищем. До неї відносяться функціональні структури фірми, що забезпечують управління, розробку та тестування нових товарів, просування товарів до покупців, збут, обслуговування, взаємини з постачальниками та іншими зовнішніми органами. У поняття внутрішнього середовища так само входять кваліфікація персоналу, система передачі інформації і т.д. Таким чином, аналіз внутрішнього середовища являє собою управлінське обстеження функціональних зон організації з метою визначення сильних та слабких сторін організації.
Ефективність або результативність діяльності підприємства характеризується ступенем досягнення поставлених цілей. При цьому якісна оцінка ступеня їх досягнення може бути виражена кількісно за допомогою бальної шкали оцінок. (табл. 1.5)
Таблиця 2.1
Оцінка ступеня досягнення цілей ТОВ “Трансстрой”
| Види цілей | Зміст цілей | Ступінь досягнення | Ціль не досягнута | ||
| повна | неповна | часткова | |||
| Загальна | отримання максимального прибутку та забезпечення оптимального функціонування організації. | | + | | |
| Організаційна | Підвищення ефективності управління організацією | | | + | |
| Маркетингова | Вивчення попиту та закупівля товару, управління організацією продажів і рекламою. | + | | | |
| Соціальна | Підбір і розстановка кадрів, виховання кадрів та соціальний розвиток колективу | + | | | |
| Фінансова | Фінансове обслуговування, планування основних економічних показників | | + | | |
Внутрішнє середовище кожної організації формується під впливом перемінних, що роблять безпосередній вплив на процес перетворень. Основою є структура підприємства.
Організаційна структура – це логічне взаємовідношення рівнів управління і функціональних областей, що дозволяють найбільше ефективно досягати мети організації.
Побудова організаційної структури управління підприємством залежить перш за все від його масштабів (обсягів виготовлюваної продукції, її видів, технологічної і конструктивної складності тощо). Саме масштабність виробництва визначає потребу у виділенні певних видів робіт у несоціальні напрями, які вимагають відповідної координації.
Структура управління ТОВ “Трансстрой” є функціональною. Це можна побачити на схемі 2.1.
Рис. 2.1 Структура управління ТОВ “Трансстрой”
Функціональна структура управління базується на ієрархії органів, які забезпечують виконання кожної функції управління на всіх рівнях.
Функціональні структури – це такі базові форми побудови організації, у відповідності з якими працівники формуються у самостійні підрозділи, беручи до уваги подібність робіт, які вони виконують, чи видів діяльності, які закріплені за ними. Ідея, на якій базується функціональний принцип побудови організаційної структури, - формування всіх ланок організації із працівників, які виконують подібні види діяльності. Так, усі працівники, які залучені до продажу продукції, включені до складу маркетингового підрозділу, усі інженерні працівники входять до складу науково-дослідного відділу, а усі фінансові працівники – до складу бухгалтерії. Таке групування працівників дає можливість вибрати для керування кожним з підрозділів одного старшого менеджера, якому й будуть підпорядковуватися відповідні працівники.
Організаційна структура Товариства будується на принципах, що дозволяють підрозділам ефективно управляти процесами.
«Трансстрой» - команда професіоналів. Для ефективнішого функціонування системи якості товариство прагне до усвідомленого залучення всіх співробітників в процес управління якістю.
Товариство вважає, що без кваліфікованого персоналу неможливо виконати роботи якісно, тому вона забезпечує відповідний рівень кваліфікації співробітників, а також створює їм умови для підвищення рівня кваліфікації.
Підвищуючи якість роботи, товариство прагне до підвищення фінансових результатів своєї роботи і, як наслідок, підвищенню рівня оплати праці співробітників.
На підприємстві кожен співробітник відповідає за якість виконаної їм роботи, зобов'язується постійно удосконалювати свої навики і прагнути до підвищення ефективності виконуваних дій. Аналіз розподілу функціональних обов’язків і відповідальності фактично виконуваних видів управлінської роботи надано у таблиці 2.2
Таблиця 2.2
Матриця розподілу функцій в апараті управління ТОВ “Трансстрой”
| | Планування | Організація | Контроль | Мотивація |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Відділ маркетингу та організації торгівлі. | Розробка маркетингових програмних планів, проведення маркетингових досліджень, прогнозування збуту. | Закупівля товарів з урахуванням конкурентоспроможності товарів, їх життєвого циклу, організація зворотного зв'язку з покупцем. Розробка пропозицій щодо використання прогресивних форм і методів продажу. Аналіз ринків збуту, вивчення попиту, конкурентоспроможності товарів конкурентів. | Контроль за виконанням маркетингових програм, за ефективністю рекламних заходів стимулювання збуту | Розробка заходів по стимулюванню збуту, персоналу, споживачів, постачальників. |
| Відділ економіки та прогнозування | Планування основних економічних показників і показників праці. | Доведення планових завдань до виконавців. Облік основних показників господарської діяльності, аналіз основних економічних показників. | Контроль виконання плану за основними показниками хоз. діяльності, виявлення факторів, які впливають на відхилення планових завдань. | Надання звітності для умовних планових завдань, здійснення мотивованих впливів шляхом визначення частки прибутку, яка використовується для заохочення . |
| Бухгалтерський відділ. | Планування роботи з обліку та звітності, розробка фінансового плану. Розробка заходів щодо оптимізації та ефективності використання обігових коштів. | Організація обліку. Облік руху грошових коштів та товароматеріальних цінностей, витрат обігу, прибутку, валового доходу. | Контроль руху первинної документації, правильної та своєчасної бухгалтерської звітності, збереження ТМЦ. | Розподіл коштів, спрямованих на стимулювання працівників. |
Керівництво гарантує: безперервний розвиток і підвищення ефективності системи якості ; дотримання вимог системи якості всіма керівниками і співробітниками товариства ; орієнтацію всієї діяльності на максимально повне задоволення потреб клієнтів і партнерів.
Вся робота ТОВ «Трансстрой» спрямована на поліпшення фінансового становища заводу, у свою чергу, забезпечити ріст добробуту акціонерів і України в цілому.
Для того щоб дати коротку характеристику роботи підприємства за звітний 2009 рік, необхідно розглянути деякі господарсько-фінансові показники діяльності підприємства і їхню динаміку в порівнянні із плановими показниками на звітний рік.
Після висновку складання річної бухгалтерської звітності за 2009 рік на підприємстві був проведений аналіз підсумків роботи за минулий період. У ході аналізу було встановлено, що результатом господарської діяльності є прибуток, і основні показники діяльності підприємства відповідають сучасним економічним умовам на Україні (табл. 1.7)
Таблиця 2.3
| Основні показники господарчої діяльності ТОВ «Трансстрой» | ||||||
| Показники | Од.вим. | 2008 рік | 2009 рік | Відхилення, (+,-) | Темп зміни, % | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
| Товарооборот | | | | | | |
| в поточних цінах | тис.грн. | 18839 | 15626 | -3213 | 82,94 | |
| в порівняльних цінах | тис. грн. | 18839 | 14875,95 | 3963,05 | 78,96 | |
| Чистий доход від реалізації сума у % до товарообігу | тис.грн. % | 7460 39,6 | 6865 43,93 | -595 7,03 | 91,02 111,5 | |
| Витрати обігу сума у % до товарообігу | тис.грн. % | 6537 34,7 | 1892 12,1 | -4645 -22,6 | 28,94 34,87 | |
| Прибуток (збиток) від реалізації сума у % до товарообігу | тис.грн. % | 923 4,9 | 4973 31,8 | 4050 26,9 | 538,79 648,98 | |
| Інші операційні доходи | тис.грн. | - | 3 | 3 | - | |
| Інші операційні витрати | тис.грн. | - | 4544 | 4544 | - | |
| Результат від операційної діяльності сума у % до товарообігу | тис.грн. % | 923 4,9 | 432 2,76 | -491 -2,14 | 46,80 56,33 | |
Таблиця 2.3
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування сума у % до товарообігу | тис.грн. % | 924 4,9 | 432 2,76 | -492 -2,14 | 46,75 56,33 |
| Чистий прибуток сума у % до товарообігу | тис.грн. % | 147 0,78 | 302 1,93 | 155 1,15 | 205,44 247,44 |
| Середньооблікова кількість працівників | чол. | 90 | 78 | -12 | 86,67 |
| Продуктивність праці | тис.грн. | 209,32 | 200,33 | -8,99 | 95,71 |
| Витрати на оплату праці сума у % до товарообігу | тис.грн. % | 1137 6,04 | 1219 7,8 | 82 1,76 | 107,21 129,14 |
| Середньомісячна заробітна плата 1-го працівника | грн. | 1052,78 | 1302,35 | 249,57 | 123,71 |
| Середньорічна вартість основних фондів | тис.грн. | 1793,75 | 2831,50 | 1037,75 | 157,85 |
| Фондовіддача | Коеф. | 8,75 | 6,85 | -1,9 | 78,29 |
| Середньорічна вартість обігових активів | тис.грн. | 3550,60 | 3975,60 | 425 | 111,97 |
| Коефіцієнт оборотності обігових активів | оборотів | 2,1 | 1,7 | -0,4 | 80,95 |
| Тривалість одного обороту | днів | 173,8 | 214,7 | 40,9 | 123,53 |
| Площа складу | кв.м | 600 | 600 | 0 | 100 |
| Товарооборот на 1кв.м | тис.грн. | 31,4 | 26,04 | -5,36 | 82,93 |
Після аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємства можна зробити висновок, що діяльність підприємства прибуткова, тому що розмір чистого прибутку у 2009 році в порівнянні з 2008 збільшився на 105,44%, що склало 155 тис. грн. Однак показник товарообігу та чистого доходу від реалізації в 2009 році мають тенденцію до зниження. Так сума товарообігу знизилась на 17,06%, а у порівняльних цінах на 21,04%. Чистий дохід від реалізації знизився на 8,98%, що склало 595 тис. грн.
Зниження витрат обігу на 4645 тис. грн. має позитивний вплив, тому показник прибутку від реалізації виріс на 438,79%.
Також у 2009 році в порівнянні з 2008 спостерігається зниження операційних витрат, зокрема: адміністративних на 136 тис. грн. ; витрат на збут на 4509 тис. грн.; та зросту інших операційних витрат на 4544 тис. грн.
На ряду з ростом заробітної плати на 82 тис. грн. та зниження середньооблікової чисельності працівників на 13,33%, продуктивність праці знизилась на 4,29%.
Середньорічна вартість основних та оборотних фондів зросла в 2009 році на 57,85% та 11,97% відповідно. Це негативне явище для діяльності підприємства. Це видно зі зниження показників використання основних та оборотних активів. Так, фондовіддача знизилась на 21,71%, коефіцієнт оборотності обігових коштів на 19,05% та збільшення тривалості одного обороту на 40,9 днів.
Аналіз останніх показників дає змогу зробити висновок, що у 2009 році в порівнянні з 2008 роком діяльність підприємства по використанню ресурсів зазнала значних втрат, бо ефективність основних засобів значно знижується, уповільнюється обіг коштів та не раціонально використовується площа.
Але, з огляду на ріст чистого прибутку у підприємства є резерви та можливості покращення своєї діяльності.
3. АНАЛІЗ ПРИБУТКУ ТА РЕНТАБЕЛЬНОСТІ НА ТОВ «ТРАНССТРОЙ»
Аналіз прибутку проводиться з метою виявлення та оцінки досягнутих фінансових результатів, визначення факторів, що обумовили їх, тенденцій розвитку, резервів подальшого збільшення маси прибутку та рівня рентабельності господарської діяльності торгового підприємства.
Форми аналізу різноманітні. Це обумовлено об'єктом дослідження, користувачами, масштабами діяльності підприємства, періодом проведення аналізу. Об'єктом дослідження може бути не тільки сам процес формування прибутку. Розрізняють, як правило, два типи: аналіз формування прибутку та аналіз її розподілу і використання.
Підприємство аналізує прибуток для внутрішнього застосування з метою вдосконалення управління прибутком. Але аналіз проводять і зовнішні користувачі: податкові органи, банки, страхові компанії, потенційні інвестори. Їх мета - встановлення точності відображення фінансових результатів, оцінки кредитоспроможності підприємства і перспективи його прибутковості. З цих позицій розрізняють внутрішній і зовнішній аналіз прибутку. Залежно від масштабів діяльності аналіз прибутку може проводитися по підприємству в цілому, за його структурним підрозділам або по окремих комерційних операціях або товарах, товарним групам при наявності інформації про їх витратоємність. Аналіз прибутку проводиться в наступній послідовності:
- аналіз виконання плану, динаміки прибутку та рентабельності;
- аналіз факторів, що впливають на прибуток і рентабельність;
- аналіз розподілу і використання прибутку.
Перший напрямок аналізу, як правило, проводиться методом порівняння (таблиця 3.1). При цьому доцільно проводити аналіз динаміки показника прибутку в порівнянні з динамікою розвитку товарообігу, витрат обігу та валового доходу. Це дозволить провести експрес-аналіз рентабельності та факторів, що визначають розвиток прибутку, встановити тенденцію зміни як маси прибутку, так і рівня рентабельності.
Таблиця 3.1
Аналіз прибутку ТОВ «Трансстрой»
| Показники | 2008 рік | 2009 рік | Відхилення, +/- | Темп росту, % |
| Товарообіг, тис. грн. | | | | |
| в діючих цінах | 18839,00 | 15626,00 | -3213,00 | 82,94 |
| в порівняльних цінах | 18839 | 14875,95 | 3963,05 | 78,96 |
| Доход від реалізації чистий | | | | |
| в сумі, тис. грн. | 7460,00 | 6865,00 | -595,00 | 92,02 |
| у відсотках до товарообігу, % | 39,60 | 43,93 | 4,33 | 110,95 |
| Витрати обігу | | | | |
| в сумі, тис. грн. | 6537,00 | 1892,00 | -4645,00 | 28,94 |
| у відсотках до товарообігу, % | 34,70 | 12,11 | -22,59 | 34,89 |
| Прибуток від реалізації | | | | |
| в сумі, тис. грн. | 923,00 | 4973,00 | 4050,00 | 538,79 |
| у відсотках до товарообігу, % | 4,90 | 31,83 | 26,93 | 649,57 |
| Інші доходи, тис. грн. | 1,00 | 115,00 | 114,00 | 11500,00 |
| Інші витрати, тис. грн. | - | 4656,00 | 4656,00 | - |
| Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн. | 924,00 | 432,00 | -492,00 | 46,75 |
| Податок на прибуток, тис. грн. | 777,00 | 130,00 | -647,00 | 16,73 |
| Прибуток чистий | | | | |
| в сумі, тис. грн. | 147,00 | 302,00 | 155,00 | 205,44 |
| у відсотках до товарообігу, % | 0,78 | 1,93 | 1,15 | 247,68 |
Експрес-аналіз показників, наведених у табл. 3.1, показує, що деякі показники діяльності підприємства мають тенденцію до збільшення, а деякі в звітному році знижуються. При цьому темп приросту прибутку від реалізації товарів (438,79%) значно виріс в порівнянні зі зниженням товарообігу (-17,06%), що забезпечило зростання рівня рентабельності з 4,9% у минулому році до 31,81% у звітному. Випереджальні темпи приросту прибутку (438,79%) у порівнянні із скороченням витрат обігу (-72,06%) дозволяють зробити висновок про те, що це випередження було забезпечено за рахунок більшого темпу зниження витратами обігу в порівнянні з валовим доходом. Дійсно, у звітному році валовий дохід знизився на 7,98%, у той час як витрати знизилися звернення на 72,06%.
Більш конкретне уявлення про кількісний вплив на прибуток показників, що її формують, дає факторний аналіз прибутку наведений в таблиці 3.2.
Сума прибутку залежить від обсягу товарообігу, тобто фізичної маси реалізованих товарів, і фактора цін, середнього рівня валового доходу і витрат обігу, інших доходів і витрат. При цьому прибуток змінюється в тому ж напрямку, що і товарообіг, валовий дохід, інші доходи, і в напрямку, зворотному зміни витрат обігу, інших витрат і податку на прибуток.
Вплив товарообігу на суму прибутку розраховується шляхом множення суми відхилення товарообігу звітного року від товарообігу минулого року на базовий рівень рентабельності по прибутку від реалізації товарів.
В умовах інфляції вплив обсягу товарообігу може бути виражене через вплив цінового фактора і фізичного обсягу реалізації товарів. Для цього необхідно визначити товарообіг у порівнянних цінах, тобто перерахувати обсяг товарообігу звітного року в цінах минулого року. Тоді вплив цінового фактора на показник прибутку розраховується множенням зміни товарообігу за рахунок цін на базисний рівень рентабельності.
Для визначення впливу фізичного обсягу реалізації на прибуток необхідно відхилення товарообігу звітного року в порівнянних цінах від базисного товарообігу помножити на базисний рівень рентабельності.
Вплив зміни середнього рівня валового доходу визначається множенням товарообігу звітного року на відхилення рівня валового доходу звітного року від базисного.
Вплив на прибуток інших доходів та інших витрат, а також суми податку на прибуток розраховуються як різниця між цими величинами в звітному і базисному році.
Таблиця 3.2
Розрахунок впливу факторів на динаміку прибутку ТОВ «Трансстрой»
| Фактори | сума,тис. грн. |
| Зміна загального обсягу товарообігу, в т.ч. за рахунок | -157,44 |
| цінового фактора | 36,75 |
| фізичного об'єму реалізації | -194,19 |
| Зміна рівня чистого доходу від реалізації | 677,31 |
| Зміна рівня витрат обігу | 3530,11 |
| Зміна інших доходів | 114,00 |
| Зміна інших витрат | -4656,00 |
| Зміна податку на прибуток | 647,00 |
| Сукупний вплив факторів на чистий прибуток | 155,0 |
Позитивний вплив на суму прибутку від реалізації товарів мала зміна рівня чистого доходу від реалізації, на відміну від негативного впливу зміни товарообігу. Вплив цих двох факторів збільшило прибуток на 519,87 тис. грн. Зниження рівня витрат обігу на 22,59% до товарообігу призвів до росту прибутку в сумі 3530,11 тис. грн. У цілому за рахунок цих чинників сума прибутку від реалізації зросла на 4049,98 тис. руб. (519,87+3530,11). Чистий прибуток підприємства складалася під впливом інших доходів і витрат, а також поточного податку на прибуток. При цьому за рахунок збільшення інших витрат та зменшення податкових платежів сума чистого прибутку скоротилася на 4009 тис. грн. (-4656+647), але це негативний вплив було частково згладжено збільшенням інших доходів на 114 тис. грн. Таким чином, сукупний вплив усіх перерахованих факторів на обсяг чистого прибутку забезпечило її приріст у звітному році в порівнянні з минулим роком на 155 тис. грн.
Наведені в табл. 3.1 дані показують, що основним елементом формування прибутку від звичайної діяльності до оподаткування підприємства є прибуток від реалізації товарів, на частку якої в нашому прикладі доводилося у звітному році 99,4%. Розмір прибутку від реалізації товарів безпосередньо пов'язаний з показниками обсягу товарообігу, доходів і витрат обігу. Система зв'язку з цим, що отримала назву «взаємозв'язок витрат, обсягу реалізації і прибутку» (метод CVP), дозволяє виявити роль окремих факторів у формуванні прибутку від реалізації товарів. За допомогою даної системи можна визначити:
- точку беззбитковості реалізації товарів або поріг рентабельності, нижче якого реалізація товарів не покриває витрати і є збитковою;
- запас фінансової міцності торгового підприємства, тобто розмір можливого зниження обсягу товарообігу, який дозволяє підприємству залишатися в зоні прибутковості (таблиця 3.3).
Для досягнення точки беззбитковості підприємство повинно забезпечити такий обсяг товарообігу, що отримав назву критичного товарообігу, при якому сума чистого доходу від реалізації тільки покриває постійні та змінні витрати обігу, але не забезпечує отримання прибутку.
При цьому запас фінансової міцності представляє собою різницю між фактичним (або плановим) обсягом товарообігу і товарообігом, що забезпечує досягнення точки беззбитковості.
Точку беззбитковості і обсяг товарообігу, що забезпечує рівність між доходом і витратами, можна визначити за формулою:
Тт.б. =
де, ВОпост – витрати обігу умовно-постійні;
Рдх – рівень доходу від реалізації;
РВОзм – витрати обігу умовно-змінні.
Таблиця 3.3
Розрахунок товарообігу в точці беззбитковості
| Показники | 2008 рік | 2009 рік | Відхилення, +/- |
| Роздрібний товарообіг, тис. грн. | 18839,00 | 15626,00 | -3213,00 |
| Доход від реалізації чистий | | | |
| в сумі, тис. грн. | 7460,00 | 6865,00 | -595,00 |
| у відсотках до товарообігу, % | 39,60 | 43,93 | 4,33 |
| Витрати обігу постійні | | | |
| в сумі, тис. грн. | 1961,10 | 567,60 | -1393,50 |
| у відсотках до товарообігу, % | 10,41 | 3,63 | -6,78 |
| Витрати обігу змінні | | | |
| в сумі, тис. грн. | 4575,90 | 1324,40 | -3251,50 |
| у відсотках до товарообігу, % | 24,29 | 8,48 | -15,81 |
| Обсяг товарообігу в точці беззбитковості, тис. грн. | 12809,95 | 1600,79 | -11209,16 |
| Запас фінансової стійкості | | | |
| в сумі, тис. грн. | 6029,05 | 14025,21 | 7996,16 |
| у відсотках до товарообігу, % | 32,00 | 89,76 | 57,75 |
Згідно з розрахунками в таблиці 3.3 у звітному році поріг беззбитковості знизився. Так для покриття зроблених витрат можна знизити обсяг реалізації товарів на 11209,16 тис. грн. і довести його до 1600,79 тис. грн. Але фактично досягнутий товарообіг у сумі 15626 тис. грн. дозволив не тільки забезпечити відшкодування всіх витрат, але і збільшити запас фінансової міцності з 32% до 89,76%, тобто збільшити його суму в порівнянні з минулим роком на 7996,16 тис. грн.
Оцінити вплив окремих факторів на запас фінансової міцності можна за допомогою аналізу, виконаного способом ланцюгових підстановок. Результати цього аналізу представлені в табл. 3.4
Таблиця 3.4
Аналіз впливу окремих факторів на формування показника запасу фінансової міцності
| Подстановки | Взаємодіючі фактори | Запас фінансової стійкості | Вплив факторів на суму запасу фінансової стійкості | |||
| Товарообіг | Витрати постійні | Рівень валового доходу | Рівень змінних витрат обігу | |||
| Вихідні дані | 2008 рік | 2008 рік | 2008 рік | 2008 рік | 6029,05 | - |
| Товарообіг, тис. грн. | 2009 рік | 2008 рік | 2008 рік | 2008 рік | 2816,05 | -3213,00 |
| Сума постійних витрат обігу, тис. грн. | 2009 рік | 2009 рік | 2008 рік | 2008 рік | 11918,43 | 9102,37 |
| Рівень чистого доходу від реалізації в долях одиниць | 2009 рік | 2009 рік | 2009 рік | 2008 рік | 15572,81 | 3654,39 |
| Рівень змінних витрат обігу в долях обігу | 2009 рік | 2009 рік | 2009 рік | 2009 рік | 14025,21 | -1547,60 |
З даних табл. 3.4 випливає, що збільшення запасу фінансової міцності на 7996,16 тис. грн. сприяло зростання рівня чистого доходу від реалізації та зниження витрат обігу: за рахунок цих чинників він збільшився відповідно на 3654,39 тис. грн. і 9102,37 тис. грн. У той же час негативний вплив на величину запасу фінансової міцності зробили два фактори: зниження суми товарообігу та рівня змінних витрат обігу, що призвело до зниження цього показника на 3213 тис. грн. і 1547,60 тис. грн. відповідно.
Збільшення показника запасу фінансової міцності свідчить, що роздрібний товарообіг все далі відстоїть від точки беззбитковості - значить, діяльність підприємства стає все більш прибутковою. Неабиякою мірою цьому сприяє зміна співвідношення постійних і змінних витрат. Механізм впливу на суму і рівень прибутку зміни співвідношення постійних і змінних витрат обігу отримав назву операційного левериджу.
Зміна роздрібного товарообігу викликає зміна перш за все змінних витрат обігу. Звідси: чим більша питома вага постійних витрат у загальній сумі витрат обігу, тим меншою мірою товарообіг буде впливати на прибуток. Це пояснюється тим, що зростання товарообігу супроводжується пропорційно меншим збільшенням витрат обігу внаслідок відносної незалежності постійних витрат від динаміки роздрібного товарообігу. У цьому і проявляється вплив операційного левериджу на прибуток.
Сила впливу операційного левериджу (або інакше операційний важіль) вимірюється ставленням маржинального доходу (маржинального прибутку) до прибутку від реалізації товарів:
Маржинальний дохід представляє собою різницю між чистим доходом від реалізації товарів та сумою змінних витрат обігу.
При аналізі фінансово-господарської діяльності використовується також і такий показник, як рівень операційного важеля, що відображає співвідношення темпів приросту маржинального дохода й прибутку.
Рівень операційного важеля показує, на скільки відсотків зміниться маржинальний дохід підприємства при зміні прибутку від реалізації товарів на 1%. Використовуючи показник рівня операційного важеля, можна також визначити можливу зміну прибутку від реалізації при зміні маржинального доходу на 1%:
Операційний важіль через співвідношення постійних і змінних витрат посилює зміна прибутку від реалізації товарів в порівнянні зі зміною маржинального доходу. Значення показника операційного важеля характеризує ступінь підприємницького ризику, що оцінюється рівнем запасу фінансової міцності: чим більше значення операційного важеля, тим нижче рівень запасу фінансової міцності і вищий ступінь підприємницького ризику.
Таблиця 3.5
Вплив операційного важеля на рівень підприємницького ризику
| Показники | 2008 рік | 2009 рік | Темп зміни, % |
| Доход від реалізації чистий, тис. грн. | 7460,00 | 6865,00 | 92,02 |
| Змінні витрати обігу, тис. грн. | 4575,90 | 1324,40 | 28,94 |
| Постійні витрати обігу, тис. грн. | 1961,10 | 567,60 | 28,94 |
| Маржинальний доход, тис. грн. | 2884,10 | 5540,60 | 192,11 |
| Прибуток від реалізації товарів | | | |
| в сумі, тис. грн. | 923,00 | 4973,00 | 538,79 |
| у відсотках до товарообігу, % | 12,37 | 72,44 | 585,48 |
| Операційний важіль, грн./грн. | 3,12 | 1,11 | 35,66 |
| Рівень запасу фінансової стійкості, % | 32,00 | 89,76 | 280,46 |
Зроблені в табл. 3.5 розрахунки показують, що зниження значення операційного важеля з 3,12 в 2008 році до 1,11 у 2009 або на 64,34% забезпечило підприємству підвищення рівня запасу фінансової міцності на 57,75%.
Заданими таблиці 3.5 можна розрахувати також рівень операційного важеля (РОПВ):
РОПВ =
Крім того, можна виявити вплив рівня операційного важеля на формування прибутку від реалізації товарів при зміні маржинального доходу на 1%:
Таким чином, кожен відсоток приросту маржинального доходу забезпечує, за нашими розрахунками, 4,76% приросту прибутку, і навпаки.
Значення рівня операційного важеля більше одиниці має місце в тих випадках, коли на формування прибутку сильніше, ніж витрати обігу і співвідношення постійних і змінних витрат, впливають роздрібний товарообіг і цінова політика торговельного підприємства.
Аналіз отриманої маси прибутку повинен бути доповнений оцінкою рентабельності реалізації товарів. Рентабельність залежить від обсягу товарообігу, прибутку і формують її елементів: валового доходу і витрат обігу.
Р =
де ДХ – доход від реалізації чистий;
ВО – витрати обігу;
Т – товарообіг.
Звідси, згідно даних рентабельність реалізованих товарів в 2008 та 2009 роках складала:
Р0 =
Р1 =
Звідси видно, що у 2009 році рентабельність зросла на 26,93 %. Цьому сприяло:
1. Негативно – зменшення розміру валового доходу:
Ррозр =
2. Позитивно – зниження суми витрат обігу:
Ррозр =
3. Позитивно – зменшення об’єму продажу товарів:
Таким чином, сукупний вплив трьох факторів обумовило відхилення рентабельності в розмірі 26,93 % до товарообігу.
Більш поглиблений аналіз рівня рентабельності проводиться за допомогою факторного аналізу відносних показників, що впливають на рентабельність. У цьому випадку показник рентабельності можна представити у вигляді наступної моделі, що включає в себе рівні валового доходу (РВД), постійних а змінних витрат обігу (РВОпост, РВОзм).
Р = РВД - РВОпост - РВОзм. (3.3)
При аналізі прибутку були розраховані рівні валового доходу та витрат обігу (в відсотках до товарообігу).
Р0 = 39,6 – 10,41 – 24,29 = 4,9 %;
Р1 = 43,93 – 3,63 – 8,47 = 31,83 %.
Згідно з наведеними даними можливо визначити, що позитивно вплинули на ріст рентабельності реалізації товарів:
1. Збільшення рівня чистого доходу від реалізації на 4,33%:
РРВД = (43,93-10,41-24,29) = 9,23-4,9 = 4,33%
2. Зниження рівня умовно-постійних витрат обігу на 6,78%:
РРВОпост = (43,93 – 3,63 – 24,29) = 16,01 – 9,23 = 6,78%
3. Зниження рівня умовно-змінних витрат обігу на 15,82%:
РРВОзм = 31,83-16,01 = 15,82%.
Завершення аналізу рентабельності та прибутку можна розробкою зведеної таблиці 3.6 на основі результатів рівня чистого доходу від реалізації товарів та факторного аналізу прибутку .
Таблиця 3.6
Зведена таблиця впливу окремих факторів на суму прибутку від реалізації товарів та рівень рентабельності продажів
| Фактори | Вплив на рівень рентабельності, % | Вплив на суму прибутку, тис. грн. |
| Зміна загального об’єму товарообігу в діючих цінах, в тому числі за рахунок | - | -157,44 |
| цінового фактора | - | 36,75 |
| фізичного об’єму реалізації | - | -194,19 |
| Зміна середнього рівня чистого доходу від реалізації в відсотках к товарообігу, в тому числі за рахунок | 4,33 | 677,31 |
| Зміна рівня умовно-постійних витрат обігу | 6,78 | 1059,44 |
| Зміна рівня умовна-змінних витрат обігу | 15,82 | 2472,03 |
| Сукупний вплив факторів на прибуток від реалізації товарів і рівень рентабельності | 26,93 | 4051,35 |
Виходячи з результатів, отриманих у результаті фінансової аналізу, можна сказати, що за наявності певного запасу фінансової міцності, зберігається задовільна структура балансу, спостерігається стабільний фінансовий стан на підприємстві, воно має високу неплатоспроможністю.
4. ПЛАНУВАННЯ ПРИБУТКУ ТОВ «ТРАНССТРОЙ»
Планування прибутку є складовою частиною фінансового планування та найважливішою ділянкою фінансово-економічної роботи на підприємствах. Від того, як достовірно визначений плановий прибуток, буде залежати успішна господарсько-фінансова діяльність підприємства.
Розрахунок планового прибутку повинен бути економічно обґрунтований, що дозволить здійснювати своєчасне та повне фінансування інвестицій, приросту власних обігових активів, своєчасних розрахунків з бюджетом по податках тощо. Отже, правильне планування прибутку на підприємствах має велике значення в забезпеченні їх ефективної роботи.
Під час розробки планів по прибутку важливо не тільки враховувати всі фактори, які впливають на величину можливих фінансових результатів, але і вибрати той варіант виробничої програми, який забезпечить отримання максимального прибутку.
Метод прямого розрахунку відносно простий та достатньо надійний при плануванні прибутку. Розробці плану по прибутку повинні передувати розрахунки планових сум валового доходу та витрат обігу, інших доходів і витрат підприємства. Виходячи з цього на першому етапі необхідно розрахувати плановий обсяг продажу (Тпл) з використанням програмно цільового методу (4.1). При цьому, цільова установка розвитку підприємства орієнтована на підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства.
Тпл = (4.1)
де, Тф – фактичний об’єм продажу;
Для ТОВ «Трансстрой» пріоритетним ресурсом, який впливає найбільше на розвиток підприємства обрано продуктивність праці.
Рівень перевищення ефективності використання продуктивності праці (Zпр) розраховується за наступною формулою:
Zпр =
де, Ел – показник ефективності використання продуктивності праці;
Ед – досягнутий показник ефективності продуктивності праці в передплановому періоді.
Результати розрахунків представлені в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1
Розрахунок планового об’єму продажів на ТОВ «Трансстрой»
| Показники | Умовні позначення | Од. виміру | Результати розрахунків |
| Товарообіг плановий | Тпл | тис. грн. | 20834,67 |
| Товарообіг 2009 року | Тф | тис. грн. | 15626,00 |
| рівень перевищення ефективності використання продуктивності праці | | % | 133,33 |
| Показник ефективності використання продуктивності праці | Ел | коеф. | 0,08 |
| Досягнутий показник ефективності продуктивності праці у 2009 році | Ед | коеф. | 0,06 |
Як видно з таблиці 4.1 сума планового товарообігу становить 20834,67 тис. грн. Цей показник необхідний для розрахунку планової суми доходів від реалізації товарів та інших доходів.
Показники планової суми чистого доходу від реалізації розрахуємо за допомогою використання економіко-статистичного методу. Базовим показником розрахунку виступає середній рівень доходів від реалізації в відсотках до товарообігу (4.3).
ДХрпл. =
де, ДХрпл. – планова сума чистого доходу від реалізації;
Тпл – об’єм реалізації в плановому періоді;
- середній рівень доходів від реалізації товарів к товарообігу в плановому періоді.
Аналогічно розраховується плановий обсяг інших доходів. Розрахунки, вище зазначених показників, представлені в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2
Планова сума доходів від реалізації товарів та іншого доходу на ТОВ «Трансстрой»
| Показники | Умовні визначення | Од. виміру | Результати розрахунків |
| Чистий дохід від реалізації плановий | ДХрпл. | тис. грн. | 9283,93 |
| Товарообіг плановий | Тпл | тис. грн. | 20834,67 |
| середній рівень доходів від реалізації | Рдхр | % | 44,56 |
На основі наведених розрахунків отримали планову суму чистого доходу від реалізації товарів. Його сума склала 9283,93 тис. грн. Використаємо ці данні та припустимо, що в плановому році умовно-змінні витрати обігу будуть зростати у тому ж темпі, що і товарообіг, а тому їх рівень буде відповідати розміру, досягнутому в 2009 році. Сума умовно-постійних витрат зросте на 10,8% в порівнянні з 2009 роком.
Розміри інших доходів та витрат підприємства сплануємо з урахування їх рівнів у 2009 році. Звідси, сума інших доходів та витрат у плановому 2010 році складе відповідно 153,33 тис. грн. та 6208 тис. грн.
При прямому методі розрахунку планового обсягу прибутку передбачає два способи розрахунків.
Розрахунок планового розміру прибутку методом прямого розрахунку першим способом включає наступні розрахунки:
1. Умовно-змінні витрати обігу:
1324,4
2. Умовно постійні витрати обігу:
3. Прибуток від реалізації товарів:
9283,93 – (1765,87 + 628,9) = 6889,16 тис. грн.
4. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування:
6889,16 +153,33 – 6208 = 834,49 тис. грн.
5. Податок на прибуток:
834,49 * 0,25 / 100 = 208,62 тис. грн.
6. Чистий прибуток:
834,49 – 208,62 = 625,87 тис. грн.
Другим способом методу прямого розрахунку є розрахунок плану прибутку від реалізації товарів за наступною формулою:
ПРпл = ДХ пл.
де, ПРпл – плановий прибуток від реалізації товарів;
ДХпл, ДХф – сума чистого доходу від реалізації товарів відповідно в плановому та звітному році;
ВОф – витрати обігу у звітному році.
Планова сума прибутку від реалізації складе:
9283,93
В цьому випадку сума витрат обігу буде запланована у розмірі:
ВОпл = 9283,93 – 6725,27 = 2558,66 тис. грн.
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування складатиме:
6725,27+ 153,33 – 6208 = 670,60 тис. грн.
Сума чистого прибутку складе:
670,60 * 0,75 = 502,95 тис. грн.
У представленому варіанті плану передбачається зниження суми прибутку від реалізації товарів, обчисленої I способом, на 122,92 тис. грн., що може бути обумовлене зростанням суми умовно-змінних витрат обігу при незмінності суми постійних витрат. Результати розрахунків відображені в табл. 4.3.
Умовно-нормативний метод планування прибутку передбачає використання ряду нормативів, таких як:
- норма прибутку на одиницю роздрібного товарообігу;
- норма прибутку на одиницю площі торгового залу.
При цьому норма прибутку встановлюється за показником прибутку від реалізації. Через відсутність нормативної бази на підприємствах торгівлі використання цього методу планування обмежена. Його доцільно застосовувати для мережі торговельних підприємств (комплексів), об'єднаних в компанії. У цьому випадку як норми прибутку можуть бути використані показники, фактично досягнуті на еталонному підприємстві (тобто найвищі), або середні для мережі підприємств значення. Планова сума прибутку від реалізації товарів може бути розрахована за формулою:
ПРпл = Тпл * Nпр, (4.5)
Де, Nпр - сума прибутку на одиницю роздрібного товарообігу еталонного підприємства, прийнята в якості нормативу.
Для підприємств, що не входять до складу торговельних мереж, можна користуватися нормою прибутку на одиницю власного капіталу. Це може бути вже досягнутий у звітному періоді показник рентабельності, обчислений за чистого прибутку або заданий власниками, але реально досяжний показник.
У звітному році середньорічна вартість власного капіталу підприємства становила 3032 тис. грн. Тоді рентабельність власного капіталу, обчислена як відношення суми чистого прибутку до величини власного капіталу, у звітному році буде дорівнює 0,0996 (302/3032). Якщо зберегти це значення на планований рік і виходити з припущення, що сума власного капіталу в планованому році зросте на 12% і складе 3395,84 тис. грн., то планова величина чистого прибутку буде дорівнює:
ПРчпл. = ВКпл. * Nпр = 3395,84*0,0996 = 338,23 тис. грн.
При цьому сума прибутку від звичайної діяльності до оподаткування може бути розрахована за формулою:
ПРпл = =
Розмір прибутку від реалізації складе:
ПРр = ПРпл –ДХін. + Він = 450,97 -153,33 +6208 = 6505,64 тис. грн.
Витрати обігу складуть:
ВО = ДХр – ПР = 9283,93 – 6505,64 = 2778,28 тис.грн.
Всі результати представлених розрахунків занесені в таблицю 4.3.
Метод планування прибутку на основі системи «CVP» - «Взаємозв'язок витрат, обсягу реалізації і прибутку» - припускає поетапний розрахунок окремих показників прибутку.
На першому етапі визначається точка беззбитковості (поріг рентабельності) на запланований рік, розрахунок якої був приведений раніше (формула 3.1). При використанні цього методу варто виходити з умов зміни показників у планованому році, передбачених для I варіанта плану, розрахованого методом прямого рахунку:
Тт.б. = =
На другому етапі визначається планова сума прибутку від реалізації товарів за формулою:
ПРр =
На третьому етапі розраховується величина прибутку від звичайної діяльності до оподаткування на плановий рік:
ПРпл = 6889, 08 – 6208 + 153,33 = 834,41 тис. грн.
Та нарешті, на четвертому етапі розраховується величина чистого прибутку:
ПРчпл. =
Зіставивши плановий показники чистого прибутку розрахованого методом «СVР» та методом прямого розрахунку першим способом, бачимо майже повний їх збіг. Однак використання методу «СVР» в даному випадку краще в порівнянні з методом прямого рахунку, оскільки тут не тільки забезпечується взаємозв'язок між обсягом реалізації, витратами і прибутком, а й визначається поріг рентабельності, який, за нашими розрахунками, становить 1743,07 тис. грн., що забезпечує підприємству запас фінансової міцності в розмірі:
91,63 % =
Крім того, можуть бути розраховані критичні значення інших показників. Зокрема, визначено мінімально можливий рівень чистого доходу від реалізації, який не повинен перевищувати рівня витрат обігу, а також максимальний рівень змінних витрат обігу:
Рдхmin = Рвопл.; Рвозм max = Рдхпл. – Рвопост пл. (4.6)
Для розглянутого торговельного підприємства екстремальні значення основних показників, які формують систему прибутку, складуть:
- мінімальний середній рівень чистого доходу від реалізації:
Рдхmin = 3,45 +8,05 = 11,5%;
- максимальний рівень змінних витрат обігу:
Рвозм max = 44,56 – 3,45 = 41,11%.
Таким чином, щоб діяльність підприємства не стала збитковою, обсяг товарообігу повинен бути не менше 1743,07 тис. грн. Середній рівень чистого доходу від реалізації - не нижче 11,5% до обороту, рівень змінних витрат обігу - не вище 41,11% до обороту.
Метод цільового планування прибутку дозволяє забезпечити ув'язку планової суми прибутку з потребами в ній підприємства для реалізації свого економічного і соціального розвитку. Основою цього методу є попереднє визначення мінімально необхідної суми чистого прибутку, достатнього для погашення довгострокових кредитів, задоволення потреб підприємства у коштах для виплати дивідендів, здійснення соціальних виплат працівникам, а також накопичення коштів, необхідних підприємству для власного розвитку.
Розрахунок цільової чистого прибутку на планований рік може бути виконаний по кожному елементу цих потреб і охоплювати як капіталізується, так і споживану частини прибутку або може охоплювати тільки що капіталізується її частину. У другому випадку цільова чистий прибуток розраховується як відношення капіталізованого чистого прибутку до коефіцієнта капіталізації за формулою:
ПРч ц =
Сума, що капіталізується прибутку розраховується в розрізі основних елементів, представлених на рис. 4.1
Рис.4.1 Склад основних елементів розрахунку планової суми капіталізованого прибутку
Сума прибутку, що спрямовується на погашення довгострокових кредитів, визначається у розмірі передбаченої кредитним договором щорічної суми погашення.
Сума прибутку, що спрямовується на приріст виробничих основних фондів, визначається за формулою:
ПРчоф =
де ПРчоф - сума чистого прибутку підприємства, що направляється на приріст власних основних фондів;
ОФо - приріст виробничих основних фондів за рахунок їх оренди і залучення зовнішніх джерел інвестування;
ОФа - сума амортизаційних відрахувань у планованому році.
Приріст суми обігових коштів торговельного підприємства, що покриваються за рахунок прибутку, розраховується за формулою:
ПРвок =
де ПРвок - сума чистого прибутку підприємства, що направляється на приріст власних оборотних коштів;
Відрахування прибутку в резервний фонд і інші страхові фонди здійснюються за нормативами, передбаченим в установчих документах підприємства або в рішеннях зборів акціонерів.
Так у планованому році потреба в капіталізується прибутку складе 220 тис. грн., Коефіцієнт капіталізації передбачається довести до 0,25. Тоді, використовуючи формулу розрахунку цільової чистого прибутку, визначимо її суму:
ПРч ц =
Розрахуємо суму прибутку від звичайної діяльності до оподаткування та прибутку від реалізації:
ПРпл =
ПРр = 1173,33 + 6208 – 153,33 = 7228 тис. грн.
Витрати обігу в цьому випадку будуть складати:
ВО = 9383,93 – 7228 = 2055,92 тис. грн.,
В тому числі умовно-змінні: ВОзм = 2055,92 – 628,9 = 1427,02 тис. грн.
Всі розраховані данні наведені в таблиці 4.3
Таблиця 4.3
Розрахунок плану прибутку на ТОВ «Трансстрой»
| Показники | 2009 рік | Варіанти плану | ||||
| методом прямого розрахунку | умовно-нормативний метод | метод "CVP" | метод цільового планування | |||
| I спосіб | II спосіб | |||||
| Товарообіг, тис. грн. | 15626,00 | 20834,67 | 20834,67 | 20834,67 | 20834,67 | 20834,67 |
| Доход від реалізації товарів | | | | | | |
| в сумі, тис. грн. | 6865,00 | 9283,93 | 9283,93 | 9283,93 | 9283,93 | 9283,93 |
| у % до товарообігу, % | 43,93 | 44,56 | 44,56 | 44,56 | 44,56 | 44,56 |
| Умовно-постійні витрати обігу | | | | | | |
| в сумі, тис. грн. | 567,60 | 628,90 | 628,90 | 628,90 | 628,90 | 628,90 |
| у % до товарообігу, % | 3,63 | 3,02 | 3,02 | 3,02 | 3,02 | 3,02 |
| Умовно-змінні витрати обігу | | | | | | |
| в сумі, тис. грн. | 1324,40 | 1765,87 | 1929,76 | 2149,38 | 1765,94 | 1427,02 |
| у % до товарообігу, % | 8,48 | 8,48 | 9,26 | 10,32 | 8,48 | 6,85 |
| Прибуток від реалізації | | | | | | |
| в сумі, тис. грн. | 4973,00 | 6889,16 | 6725,27 | 6505,64 | 6889,08 | 7228,00 |
| у % до товарообігу, % | 31,83 | 33,07 | 32,28 | 31,23 | 33,07 | 34,69 |
| Інші доходи, тис. грн. | 115,00 | 153,33 | 153,33 | 153,33 | 153,33 | 153,33 |
| Інші витрати, тис. грн. | 4656,00 | 6208,00 | 6208,00 | 6208,00 | 6208,00 | 6208,00 |
| прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн. | 432,00 | 834,49 | 670,60 | 450,97 | 834,41 | 1173,33 |
| Податок на прибуток, тис. грн. | 130,00 | 208,62 | 167,65 | 112,74 | 208,60 | 293,33 |
| Чистий прибуток | | | | | | |
| в сумі, тис. грн. | 302,00 | 625,87 | 502,95 | 338,23 | 625,81 | 880,00 |
| у % до товарообігу, % | 1,93 | 3,00 | 2,41 | 1,62 | 3,00 | 4,22 |
| Плановий прибуток від реалізації товарів у відсотках до прибутку 2009 року | 100,00 | 207,24 | 166,54 | 112,00 | 207,22 | 291,39 |
Згідно з наведеними в табл. 4.3 розрахунками, план по прибутку може бути представлений у трьох варіантах: песимістичному, оптимістичному та реалістичному. Песимістичний варіант передбачає приріст прибутку від реалізації товарів на 12 % в порівнянні з звітним роком; оптимістичний варіант - на 191,39 %; реалістичний - на 107,24%. Причому досягнення реалістичного варіанту плану прибутку передбачається забезпечити, як показує порівняння показників з даними звітного року, за рахунок зростання товарообігу в 1,33 рази (20834,67 / 15626), економії витрат обігу та зниження їх рівня з 12,11% у 2009 році до 11,49% у планованому. При цьому передбачається покращення цінової політики підприємства, що виражено в рості рівня чистого доходу від звичайної діяльності у планованому році на 0,63% до обороту. Разом з тим, якщо ставиться мета - досягти прибутку, передбаченої оптимістичним планом, то реалізація цієї мети можлива за рахунок більш значного приросту товарообігу, жорсткості цінової політики і режиму економії поточних витрат. В якій мірі повинен змінитися кожен з показників, що визначають прибуток, відображає розробка імітаційної моделі планових розрахунків прибутку (табл. 4.4).
Таблиця 4.4
Імітаційна модель можливих шляхів реалізації варіанту плану прибутку
ТОВ «Трансстрой»
| Показники | 2009 рік | Варіанти розрахунку | ||
| Методом цільового планування | II варіант | III варіант | ||
| Товарообіг, тис. грн. | 15626,00 | 20834,67 | 22715,27 | 20834,67 |
| Доход від реалізації товарів | | | | |
| в сумі, тис. грн. | 6865,00 | 9152,67 | 9978,82 | 9751,08 |
| у % до товарообігу, % | 43,93 | 43,93 | 43,93 | 46,80 |
| Витрати обігу | | | | |
| в сумі, тис. грн. | 1892,00 | 1924,67 | 2750,82 | 2523,08 |
| у % до товарообігу, % | 12,11 | 9,24 | 12,11 | 12,11 |
| Прибуток від реалізації | | | | |
| в сумі, тис. грн. | 4973,00 | 7228,00 | 7228,00 | 7228,00 |
| у % до товарообігу, % | 31,83 | 34,69 | 31,82 | 34,69 |
У табл. 4.4 представлені різні сценарії розвитку економічних показників, що забезпечують отримання цільового прибутку від реалізації товарів у розмірі 7228 тис. грн.
Цільовий прибуток у розмірі 7228 тис. грн. можна отримати, як це прогнозує метод цільового планування, шляхом збільшення в порівнянні з звітним роком обсягу товарообігу на 33,33% при зрості рівня валового доходу на 0,63% до обороту, яке обумовлене відносної економією витрат обігу за рахунок зниження їх рівня на 0,61%. Це цілком реальний варіант розвитку показників.
Але можливі й інші шляхи. Наприклад, якщо підприємство не буде міняти в порівнянні з звітним роком цінову політику і, відповідно, рівень чистого доходу від реалізації, а також не зможе забезпечити режим економії витрат обігу і зниження їх рівня, тоді приріст прибутку від реалізації товарів може бути забезпечене винятково за рахунок збільшення обсягу роздрібного товарообігу. Приймемо за «X1» планову величину роздрібного товарообігу і визначимо її значення з рівності: ДХ - ВО = ПР. При рівні чистого доходу від реалізації 43,93% його суму можна представити як 0,4393Х1. Зберігши рівень витрат обігу звітного року в розмірі 12,11%, їх суму висловимо як 0,1211Х1.
Тоді 0,4393Х1 - 0,1211Х1 = 7228;
Х1 = 22715,27 тис. грн.
З урахуванням нової планової суми товарообігу, рівня чистого доходу від реалізації і витрат обігу звітного року розрахуємо II варіант плану отримання цільової прибутку.
Третій варіант передбачає планову суму товарообігу у розмірі 82 900 тис. грн. і рівень витрат обігу звітного року. Визначимо, якими мають бути сума і рівень чистого доходу від реалізації для отримання цільового прибутку. Приймемо суму чистого доходу від реалізації «Х2»:
Х2 - 20834,67 * 0,1211 = 7228;
Х2 =9751,08.
Таким чином, в таблиці 4.4 відображені різні варіанти розвитку економічних показників, які формують прибуток.
У цілому, розрахунок оптимального розміру планової суми прибутку - найважливіший елемент не тільки планування, але і управління підприємницькою діяльністю господарюючих суб'єктів.
5. ОЦІНКА РИЗИКУ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «ТРАНССТРОЙ»
В умовах ринкової економіки, коли підприємства здобувають самостійність, як суб’єкт господарської діяльності, особливу актуальність здобуває формування в студентів системи знань сутності економічних ризиків, методів їхньої оцінки і мінімізації.
Звичайно ризик асоціює лише з несприятливими економічними наслідками господарювання, що ведуть до витрат ресурсів і прибутку. І в цьому змісті скасування ризику корисно і необхідно. За допомогою вивчення джерел і факторів ризику можна запобігти ризик, виключити його чи піти з ринкової зони.
Але такий однобічний підхід до ризику базується лише на здоровому глузді, а не на науковій підставі. Якби господарський ризик був зв’язаний тільки з негативними результатами, то виявилася б зовсім незрозумілою готовність до нього підприємців. Насправді підприємець йде на ризик, незважаючи на можливі втрати, оскільки тут існує могутній стимул – підвищений прибуток [8].
Підприємець виявляє готовність йти на ризик в умовах невизначеності, оскільки поряд з ризиком втрат існує можливість додаткових доходів. І. Шум Петер у книзі «Теорія економічного розвитку (Дослідження підприємницького прибутку, капіталу, відсотка і циклу кон'юнктури)» пише про те, що якщо ризики не враховуються в господарському плані, тоді вони стають джерелом, з одного боку, збитків, а з іншого - прибутків. Можна вибрати рішення, що містять менше ризику, але при цьому менше буде і отримує прибуток. На рис. 5.1 показу на залежність ризику і прибутку. Більш високий ризик пов'язаний з імовірнісного вилучення більш високого доходу.
Рисунок 5.1 Залежність ризику і прибутку
З графіка видно, що нульовий ризик забезпечує найнижчий дохід (0; П1), а при самому високому ризику Р = Р2. прибуток має найбільш високе значення П = П3 (П3> П2> П1) [14].
В нашому випадку на ТОВ «Трансстрой» існує необхідність оцінки ризику можливості не отримання запланованої суми прибутку. Для цього найефективнішим є використання методу аналізу доцільності витрат.
Сутність цього методу ґрунтується на тому факті, що витрати за кожним напрямом діяльності, а також за окремими її елементами, мають різний ступінь ризику. Наприклад, ступінь ризику за витратами, пов'язаними з купівлею сировини, буде вищим, ніж за витратами на зарплату.
Визначення ступеня ризику шляхом аналізу доцільності витрат орієнтоване на ідентифікацію потенційних зон ризику. Для цього стан за кожним з елементів витрат поділяється на області ризику, що являють собою зону загальних втрат, у межах яких конкретні втрати не перевищують граничного значення встановленого рівня ризику:
- область абсолютної стійкості;
- область нормальної стійкості;
- область нестійкого стану;
- область критичного стану;
- область кризового стану.
У першій області ступінь ризику за елементом витрат відповідає нульовому ризику. Ця область характеризується відсутністю будь-яких втрат з гарантованим одержанням планового прибутку, розмір якого теоретично не обмежений.
Елемент витрат у другій області характеризується мінімальним ступенем ризику. Для цієї області максимальні втрати не мають перевищувати межу планового чистого прибутку (тобто прибутку, що залишається після оподаткування всіх інших виплат, що здійснюються з прибутку). Таким чином, мінімальний ступінь ризику забезпечує фірмі покриття всіх її витрат і одержання тієї частини прибутку, що дає змогу сплатити податки. В умовах ринкової економіки цей напрям пов'язаний із роллю держави як основного контрагента. Основні форми діяльності тут: здійснення операцій з цінними паперами уряду чи муніципальних органів, участь у виконанні робіт, фінансованих за рахунок державних чи муніципальних коштів і т. п.
Третя область характеризується підвищеним ризиком, при цьому рівень втрат не перевищує розміру розрахункового прибутку (тобто тієї його частини, що залишається після усіх виплат у бюджет, сплати відсотків за кредит, штрафів і неустойок). При такому ступені ризику суб'єкт підприємницької Дальності ризикує тим, що він у гіршому випадку дістане прибуток, величина буде меншою від її розрахункового рівня, але при цьому залишиться можливість покрити всіх витрати Четвертій області відповідає критичний ступінь ризику, за якого можливі втрати в межах валового прибутку (тобто загальної суми прибутку, що отримана до здійснення всіх відрахувань). Такий ризик небажаний, тому щ0 пов'язаний з можливістю для фірми не просто втратити прибуток, а й не покрити повністю своїх витрат.
П'ята обдасть відповідає області кризового стану, що допускає можливість не покриття усіх витрат, пов'язаних з даним напрямком діяльності.
Ступінь ризику в цьому випадку зручно характеризувати таблицею 5.1.
Таблиця 5.1
Ризикові області діяльності фірми
Області діяльності фірми | Абсолютної стійкості | Нормальної стійкості | Нестійкий стан | Критичний стан | Кризовий стан |
Області ризику | Безризикова область | Областьмінімальногоризику | Область підвищеного ризику | Областькритичногоризику | Областьнедопустимогоризику |
Максимальні втрати | Повневідсутністьвтрат | Чистий прибуток | Розрахунковий прибуток | Валовий прибуток | Виторг від реалізації і майно фірми |
Ступінь ризику | 0 | 0-25 | 25-50 | 50-75 | 75 -100 |
Метод аналізу доцільності витрат орієнтований на ідентифікації потенційних зон ризику і покликаний звести до мінімуму розмір капіталу, що піддається ризику. Аналіз засобів, що піддаються ризику, може допомогти прийняти рішення про припинення інвестицій.
Перевага даного методу полягає в тому, що, знаючи статті витрат з максимальним ризиком, можна знайти шляхи його зниження. Наприклад, знаючи, що ризик пов'язаний з орендою транспортного засобу, можна переглянути питання про перевезення товару.
Основний недолік методу полягає в тому, що (як і при статистичному методі) фірма не аналізує джерела ризику, а приймає ризик як цілісну величину, ігноруючи його мультискладові.
Пропонуються наступні показники визначення ступеня ризику фінансових засобів:
- надлишок чи недостатність власних засобів (+ Есс);
- надлишок чи недостатність власних і позикових джерел формування запасів (+Е);
- надлишок чи недостатність загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат (+Ео).
Балансова модель стійкості фінансового стану підприємства має наступний вид:
ОФ + ПА + ГК = ВК + КР + КТЗ (5.1)
Де ОФ - основні засоби і вкладення; ПА - поточні активи, запаси і витрати; ГК - грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення, дебіторська заборгованість та інші активи; КР - кредити і позикові кошти; КТЗ - кредиторська заборгованість і позикові кошти; ВК - власні кошти.
Обчислення трьох показників фінансової стійкості дозволяє визначити для кожної фінансової області ступінь їхньої стійкості.
Наявність власних оборотних коштів дорівнює різниці величини джерел власних коштів і величини основних засобів і вкладень:
Есс = ВК – ОФ
Тоді надлишок чи недостатність власних коштів: + Есс = Есс - ПА
Надлишок чи недостатність власних і позикових джерел формування запасів:
+ Е = (Есс + КР) - ПА
Надлишок чи недостатність загальної величини джерел для формування запасів:
+ Ео = (Есс + КР + КТЗ) – ПА
Розрахунки всіх показників наведені у таблиці 5.2
Таблиця 5.2
Розрахунок показників діяльності ТОВ «Трансстрой»
| Показники | Умовні позначення | Результати розрахунку |
| 1 | 2 | 3 |
| Основні засоби і вкладення | ОФ | 2167,1 |
| Поточні активи, запаси і витрати | ПА | 1694,2 |
Продовження таблиці 5.2
| 1 | 2 | 3 |
| Грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення, дебіторська заборгованість та інші активи | ГК | 2281,35 |
| Кредити і позикові кошти | КР | 658,35 |
| Кредиторська заборгованість і позикові кошти | КТЗ | 2603,35 |
| Власні кошти | ВК | 2880,95 |
| Наявність власних оборотних коштів | Есс | 713,85 |
| Надлишок чи недостатність власних коштів | + Есс | -980,35 |
| Надлишок чи недостатність власних і позикових джерел формування запасів | + Е | -322 |
| Надлишок чи недостатність загальної величини джерел для формування запасів | + Ео | 2281,35 |
Як бачимо, з таблиці 5.2 підприємство має велику недостатність власних коштів та власних і позикових джерел формування запасів, які відповідно складають 980, 35 тис. грн. та 322 тис. грн. Однак має місце надлишок загальної величини джерел для формування запасів в сумі 2281,35 тис. грн.
Для оцінки ризиків фінансового стану підприємства використовується таблиця 5.3.
Таблиця 5.3
Оцінка ризиків фінансового стану підприємства
№ п/п | Фінансовий стан | Значення показників | ||
1 | Абсолютної стійкості | ± Есс ≥ 0 | ± Е ≤ 0 | ± Ео ≥ 0 |
| 2 | Нормальної стійкості | ± Есс | ± Е | ± Ео |
| 3 | Нестійкого стану | ± Есс < 0 | ± Е ≥ 0 | ± Ео ≥ 0 |
| 4 | Критичного стану | ± Есс < 0 | ± Е < 0 | ± Ео ≥ 0 |
| 5 | Кризового стану | ± Есс < 0 | ± Е< 0 | ± Ео < 0 |
За результатами приведеними в таблиці 5.3 можна зробити висновок, що ТОВ «Трансстрой» знаходиться у кризовому стані. Тому необхідно проводити застережливі заходи задля уникнення ризикової ситуації. Для цього необхідно застосовувати метод мінімізації ризиків, який спрямований на розробку наступних заходів:
- диверсифікованість діяльності підприємства, що полягає в розподілі зусиль і капіталовкладень між різноманітними видами діяльності безпосередньо не зв’язаних один з одним. У такому випадку, якщо в результаті непередбачених подій один вид діяльності буде збитковий, то інший вид діяльності може приносити прибуток;
- використання професійних стратегій припускає установлення певної структури капіталу і майна підприємства за окремими напрямами його використання для досягнення певних цілей. Наприклад, портфельні стратегії можуть включати товарний портфель, інвестиційний портфель, портфель цінних паперів, валютний портфель;
- лімітування обсягів найбільш ризикованих операцій і проектів, як спосіб мінімізації ризику, передбачає встановлення лімітів на проведення найбільш ризикованих дій, до яких відносять обсяг реалізації товарів, попит, який є нестабільним чи знаходиться в процесі формування; обсяг закупівлі товарів в умовах передоплати; обсяг реалізації товарів в умовах відстрочки платежу; обсяг приваблюваних позикових засобів; обсяг інвестування по одному проекті;
- розробка і реалізація системи заходів для локалізації наслідків ризикової ситуації.
ВИСНОВОК
Система оцінки прибутковості підприємства є дуже важливою для всіх суб’єктів господарювання. На сучасному етапі розвитку підприємства перебувають в оточенні жорсткої конкуренції, тому отримання прибутку є пріоритетним завданням, відповідно до цього завдання всі підприємства повинні так організувати свою діяльність щоб забезпечити необхідний рівень прибутковості для подальшої діяльності та отримання ще більшого прибутку.
Виходячи з поставлених завдань на кожному підприємстві система оцінки прибутковості повинна виконувати певні завдання, а саме:
- реально та об’єктивно визначати прибутковість підприємства в даний момент часу на певному етапі діяльності;
- визначати фактори, що впливають на формування прибутку, коригування їх впливу на певні показники;
- розробка заходів щодо використання виявлених резервів прибутковості в ході факторного аналізу прибутку та рентабельності;
- розрахунок точки беззбиткового виробництва або запасу фінансової стійкості в ході аналізу взаємозв’язку постійних та змінних витрат.
Отже можна зробити висновок, що оцінка та визначення прибутковості підприємства є однією з основних ділянок аналізу загального фінансового стану підприємства оскільки саме прибуток є основним показником ефективності роботи підприємства а значить і використання наявних ресурсів.
Прибуток підприємства відображає організацію його господарської діяльності на всіх рівнях тому оцінюючи прибутковість підприємства ми можемо зробити висновок про загальних стан справ на даному підприємстві у визначений момент часу, тому об’єктивна, реальна та своєчасна оцінка прибутків та збитків в результаті діяльності та впровадження заходів по покращенню стані формування використання та розподілу прибутку.
Важливе значення для забезпечення умов невпинного зростання прибутку і рентабельності має якість їх планування. Це складний і багатогранний процес, який включає в себе глибокий економічний аналіз фінансових показників за період, що передував плановому періоду, досягнення максимальної узгодженості з кількісними і якісними показниками плану закупки та реалізації товарів, формування їх ціни, врахування наявних резервів збільшення об’ємів реалізації продукції, зниження витрат обігу, особливо непродуктивних і позареалізаційних витрат і збитків.
В результаті проводиться аналіз підприємства на наявність ризикових ситуацій та складається загальновідома модель фінансового оздоровлення підприємства,яка передбачає послідовне здійснення відповідних заходів. Процес фінансового оздоровлення починається з виявлення та аналізу причин фінансової кризи. Проведення такого аналізу дає змогу або прийняти рішення щодо доцільності проведення санації, або, якщо це зробити неможливо, щодо повної ліквідації підприємства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України «Про господарські товариства» N 1576-XІІ від 19 вересня 1991 року в редакції закону N 762-ІV від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247
2. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» N 335/94-вр від 28.12.94. В редакції Закону N 440-ІV від 16.01.2003
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 290 від 29.11.1999
4. Бачурин А. Повышение роли экономических методов управления // Экономист. – 2002. –№4. – С.28-31
5. Беннет Р. Секреты эффективного управления = Effective management.: Пер. с англ. – М.: ЛОРИ, 1999. – 216с.
6. Блонська В.І. Прибуток торгівельного підприємства, його роль та шляхи підвищення у сучасних умовах Науковий вісник, 2006, вип. 16.7
7. Василенко Л.П.,Головатчук Т.І., Мороз Л.В. , Полянко В.В. Економіка торговельного підприємства . Навч.пос. – ЧФ КДТЕУ, 1998.
8. Донець Л.І. Економічні ризики і методи їх вимірювання: Навчальний посібник для студ. економ. спец. ден. та заоч. форм навчання. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2004. – 309 с.
9. Іванова В.В. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 472 с.
10. Економіка торговельного підприємства / Під ред. Проф. Ушакової Н.М. – К. “Хрещатик” 1999.
11. Ковалев В.В. Финансовый анализ: методы и процедуры: Научное издание / В.В. Ковалев. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 560с.: ил.
12. Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О.,Ушакова Н.М. Економіка торговельного підприємства . Підр.– К.”Хрещатик” 1999.
13. Тарасюк Г.М., Швой Л.І. Планування діяльності підприємства. Навчальний посібник – К.: «Каравела» - 2003. – 432с.
14. «Теория экономического развития» Шумпетер Й. — М.: Прогресс, 1982.
15. Производственный менеджмент: Учебник для вузов / С.Д. Ильенкова, А.В. Бандурин, Г.Я. Горбовцов и др.; Под ред. С.Д. Ильенковой. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 583с.
16. Соломатин А.Н. Экономика, анализ и планирование на предприятиях торговли: Учебник для вузов. – СПб: Питер, 2009. – 560 с. :ил.
17. Щелков В.С., Белоусова Л.М. Прединвестиционные исследования и разработка бизнес-плана. - М.: ЗАО «Финстатинформ», 1999. – 426с
