Реферат Аналіз господарської діяльності підрозділу ВАТ Київська поліграфічна фабрика Зоря
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-28Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
Міністерство освіти України
Національний технічний університет України
“КПІ”
Видавничо - поліграфічний факультет
КУРСОВА РОБОТА
на тему:
“Аналіз господарської діяльності підрозділу
ВАТ “Київська поліграфічна фабрика “Зоря”
Виконавець: ст. гр. зе - 3
Ревук М.М.
Викладач: Кваско А. В.
КИЇВ - 1999
ЗМІСТ
Вступ
............................................................................
.... 2стр.
Характеристика підприємства та загальний
аналіз його показників .
.................................................. 4 стр.
Характеристика цеху глибокого друку підприємства
та аналіз його показників .
........................................... 12 стр.
Аналіз використання трудових ресурсів та
заробітної плати
........................................................... .14 стр.
Аналіз організаційно - технічного рівня виробництва
та використання основних фондів ............................... 21
стр.
Аналіз випуску продукції ..........................................
29 стр.
Аналіз витрат на виробництво і реалізацію
продукції .............................................
.......................... 32 стр.
Аналіз прибутку та рентабельності .......................... 35
стр.
Висновки
....................................................................... 37
стр.
Додатки
.........................................................................
41 стр.
ВСТУП
Для написання курсової роботи на тему “Аналіз господарської
діяльності підрозділу поліграфічного підприємства” за базу для досліджень
мною було обрано дільницю глибокого друку відкритого акціонерного
товариства “Зоря”.
Дана тема є дуже актуальною , насамперед , коли економіка України
знаходиться в стані переходу до ринку . Економічний аналіз дозволяє
об’єктивно оцінити хід господарювання , визначити розміри та причини
відхилення від стандартних параметрів та очікуваних результатів , виявити
резерви підвищення ефективності виробництва та розробити заходи щодо їх
мобілізацїї .
Аналіз господарської діяльності робить можливим комплексне системне
дослідження економічних явищ та процесів , факторів та причин що їх
обумовлюють , об’єктивну оцінку ефективності виробничо - фінансової
діяльності та стабільності ринкового становища , діагностику , пошук
резервів та можливостей їх мобілізації у поточному та перспективних
періодах .
Формування ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу в першу
чергу на рівні окремих підприємств та їх внутрішніх структурних підрозділів
. Уміло організувати аналітичну роботу на підприємстві значить забезпечити
синтез аналітичної інформації , як окремих функціональних служб , так і
служб менеджменту .
Характеристика підприємства та загальний аналіз його показників
Поліграфічне підприємство “Зоря” є одним з ведучих підприємств
України по виготовленню різноманітної етикетної та пакувальної продукції.
ВАТ “Київська поліграфічна фабрика “ Зоря “ розташована у місті Києві
по вулиці Лугова , 1. Ще декілька років тому ВАТ “Зоря” належало до
державних підприємств , а зараз , в період переходу економіки України до
ринку , воно змінило форму власності , щоб не збанкрутіти .
Підприємство не є збитковим , як деякі інші поліграфічні
підприємства , але й не дає таких прибутків , як раніше , коли воно було
єдиним за своєю спеціалізацією в м.Києві . Підприємство є самостійним
господарюючим суб’єктом , яке являється юридичною особою і здійснює
виробничу та комерційну діяльність з метою забезпечення потреб населення та
підприємств на пакувальну продукцію .
Дане підприємство спеціалізується на виготовленні етикетної та
пакувальної продукції . А саме : етикетки віддруковані офсетним способом
прямокутні , з фігурною висічкою , ламіновані , з металізованого паперу ,
з (конгревним тисненням ) , пачки-висічки , коробки та пакунки з картону
або комбінованих матеріалів , парафіновані етикетки , видрукувані в 1-6
фарб способами флексографічного та глибокого друку , непарафіновані
етикетки, з паперу , поліетилену , ламінованого паперу . Також
підприємство виготовляє товари ширвжитку : набори кольрового паперу ,
дитячі іграшки, бланочну продукцію , візитки , картонні папки для офісу ,
як для власного споживання , так і на замовлення . Послугами ВАТ “Зоря”
користуються багато підприємств різних галузей , серед яких підприємства
фармацевтичної , харчової промисловості та інші . На даний момент кількість
замовників дещо зменшилась, як і більшість підприємств , “Зоря” страждає
від неповної завантаженості своїх цехів , що погано відбивається на
економічних показниках діяльності підприємства .
Структура підприємства - цехова . “Зоря” складається з окремих цехів
які , в свою чергу , поділяються на дільниці . До складу підприємства
входять: цехи офсетного , глибокого та флексографського друку , цех
ширвжитку і ремонтно - механічний цех .
Одним з найбільших цехів підприємства є офсетний цех . В ньому
виготовляються фотоформи , машинні форми , виконується друк і обробка
віддрукованого замовлення , куди входить висічка , склейка , лакування ,
при потребі , порізка , конгревне тиснення або тиснення позолотою , а також
упаковка готової продукції . Тобто , в офсетному цеху замовлення проходить
весь технологічний процес від початку й до кінця . В цеху застосовуються
дещо застарілі технології . Виконання замовлення починається з виготовлення
первинної фотоформи , тобто фотографування оригіналу . Далі фотоформи
ретушують , на контактно - копіювальному станку створюють з них текстові
діапозитиви і монтажують . З монтажів виготовляють фотоформи , на
прободрукарському станку роблять пробні відбитки , які підписує замовник ,
у разі згоди , та начальник цеху . З цих фотоформ виготовляють машинні
форми для кожної фарби для тиражу замовлення . Форми встановлюють на
друкарській машині і починається друк тиражу . Далі віддрукований тираж
проходить певну обробку (лакування , склейку , висічку , порізку і інші ) в
залежності від виду продукції . Після цього готову продукцію сортують ,
рахують , запаковують і відправляють на склад .У флексографському цеху ,
окрім друкування замовлення флексографським способом друку , виконується ще
й парафінування і пластифікація віддрукованої продукції . Для виготовлення
друкарських фотополімерних форм застосовуються фотополімерні пластини “
Cyral “ фірми “Du Pont “. Встановлено машину “ Babiflex “ для виготовлення
фотополімерних форм .
У глибокому друці використовується технологія безпігментного друку .
Виготовлення форм для глибокого цеху відбувається безпосередньо у цеху з
готових фотоформ , які виготовляються в офсетному цеху . Там же замовлення
друкується і відправляється на подальшу обробку . Окрім дільниці
виготовлення форм та дільниці друку в цеху є дільниця виготовлення
флексографських кліше . Раніше використовувався негативний монтаж , зараз
підприємство перейшло на позитивний та на італійські світлочутливі шари .
Матеріали , які застосовуються (поліфан , хайкор , каурекс ) дозволяють
отримати продукцію найвищого гатунку .
Всі відходи поступають до цеху ширвжитку . Там вони сортуються ,
перероблюються та відправляються на пункти здачі макулатури .
Ремонтно - механічний цех забезпечує безперебійну роботу
устаткування . Він проводить оперативний ремонт і наладку встановленного
устаткування та приладів , виготовляє просте устаткування для цехів ( різні
ванни , цинкорубильний станок та інш. ) .
Більшість устаткування цехів є моральнозастарілим і , працюючи на
ньому , мало шансів збільшити кількість замовників, а отже підвищити
завантаженість виробництва і покращити економічні показники . Основному
устаткуванню вже близько двадцяти років але є і новітнє устаткування,
придбане та встановлене в останні роки.
Для аналізу основних економічних показників використовувалися дані
планового відділу , бугалтерії та інших відділів за 1999 та 2000 звітні
роки . Одним з основних документів , який показує результати діяльності
підприємства є баланс . Бухгалтерський баланс являє собою систему
згрупованих та узагальнених даних про наявність засобів господарства і
джерел , що одержуютьодержують в процесі виробничо- господарської діяльності
підприємства .
Маючи дані балансу , який наведений у додатках , ми можемо
розрахувати показники які характеризують фінансову стійкість підприємства .
Фінансова стійкість відображує рівень ризику діяльності підприємства та
залежності від запозиченого капіталу . В якості оцінювальних коефіцієнтів
використовуються :
1). Коефіцієнт автономії - показує , яка питома вага власних коштів
в загальній сумі грошей , які є на підприємстві . Дорівнює відношенню
першої групи пасиву до балансу :
КАВ (’97)= 8941,7/ 9855,6 = 0,91
КАВ (’98)= 8172,2/ 9471,8 = 0,86
Даний показник повинен дорівнювати 0,5, або бути більшим .
Розраховані дані відповідають цим вимогам і є позитивними .
2). Коефіцієнт довготермінового залучення позикових засобів . Він
дорівнює відношенню другої групи пасиву до суми першої та другої груп
пасиву балансу . Зростання даного коефіцієнту свідчить про посилення
фінансової стійкості :
КД,З(’97)= 0
КД,З(’98)= 0
В нашому випадку даний коефіцієнт буде дорівнювати нулю , бо згідно
балансу підсумок по другій групі пасиву дорівнює нулю .
3). Коефіцієнт маневрування вказує на ступінь мобільності власних
коштів. Дорівнює відношенню суми другої та третьої груп активу за мінусом
третьої групи пасиву до першої групи пасиву :
КМ(‘97)= ( 1417,3 + 1810,2 - 913,9 ) / 8941,7 = 0,26
КМ(‘98)= ( 1115,1 + 2282,9 - 1299,6 ) / 8172,2 = 0,26
Оптимальний варіант, коли даний коефіцієнт коливається в межах від
0,4 до 0,6 . В нашому випадку він є меншим , що свідчить про низький рівень
мобільності власних коштів .
4). Коефіцієнт інвестування характеризує частку джерел власних
коштів суб’єкту господарювання в покритті позаобігових активів . Дорівнює
відношенню першої групи пасиву до першої групи активу :
КІНВ.(‘97)= 8941,7/ 6628,1 = 1,35
КІНВ.(‘98)= 8172,2 / 6073,8 = 1,35
Вважається , що даний коефіцієнт повинен дорівнювати 1 або більше .
5). Коефіцієнт покриття засобів і витрат . Дорівнює відношенню
другої та третьої груп активу за мінусом третьої групи пасиву до другої
групи активу:
КП(‘97)= ( 1417,3 + 1810,2 - 913,9 ) / 1417,3 = 1,6
КП(‘98)= ( 1115,1 + 2282,9 - 1299,6 ) / 1115,1 = 1,9
Оптимальне значення даного коефіцєнту 0,5 .
Ліквідність балансу показує , в якій степені підприємство здатне
розрахуватися по короткостроковим зобов’язанням поточними активами. Серед
коефіцієнтів , що аналізують платоспроможність підприємства такі :
1). Коефіцієнт загальної ліквідності характеризує
платіжоспроможність підприємства . Дорівнює відношенню другої та третьої
груп активу до третьої групи пасиву :
КЗАГ. Л.(’97)= 1417,3+1810,2/ 913,9 = 3,5
КЗАГ. Л.(’98)= 1115,1+2228,9/ 1299,6 = 2,5
Даний показник повинен бути не менше 1 і коливатись від 2 до 2,5 але
не менше одиниці
платіжоспроможнім , але показник за 1998 рік ближче до вказаних вимог .
2). Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує можливість
швидкого здійснення розрахунків. Дорівнює відношенню грошових коштів та
короткострокових фінансових вкладень до третього розділу пасиву :
КАБС. Л.(’97)= 59 / 913,9 = 0,065
КАБС. Л.(’98)= 71,4 / 1299,6 = 0,055
Оптимальне значення даного коефіцієнту- > 0,2- 0,25 .
3). Проміжний коефіцієнт ліквідності на початок та на кінець року
показує, чи достатньо вищеназваної суми мобільних засобів для погашення
короткострокових зобов’язань за платежами . Дорівнює відношенню третьої
групи активу до третьої групи пасиву .
КП. Л(‘97)поч= 2492,8 / 1443,8 = 1,73
КП. Л(‘97)кін= 1810,2 / 913,9 = 1,98
КП. Л(‘98)поч= 1810,2 / 913,9 = 1,98
КП. Л(‘98)кін= 2282,9 / 1299,6 = 1,75
Даний коефіцієнт повинен коливатися в межах від 0,7 до 0,8 . З
розрахунків видно , що розрахований коефіцієнт не відповідає заданим
значенням .
За базовий можна використовувати коефіцієнт загальної ліквідності .
Зниження значення ліквідності частіше за все говорить про загальне
погіршення ситуації з забезпеченістю оборотними засобами і про необхідність
дієвих заходів по управлінню ними .
Динаміка показниківліквідності говорить про зниження загальної
ліквідності , що свідчить про зростання низьколіквідних запасів у структурі
поточних активів .
Тепер можна приступити до аналізу ділової активності підприємства .
До коефіцієнтів , що її характеризують , відносяться такі :
1). Показник оборотності коштів в розрахунках . Дорівнює вадношенню
виручки від реалізації до середньої дебіторської заборгованості .
ПОБ(’97)= 4516,54 / 773,6 = 5,84
ПОБ(’98)= 4895,44 / 1452,3 = 3,37
Даний показник обчислений в оборотах . Темп зростання - 57,7%
2). Показник оборотності виробничих запасів . Розраховується в
оборотах і дорівнює відношенню витрат на виробництво продукції до
середньовиробничих запасів.
ОВ.З(‘97)= 4833,9 / 668,9 = 7,23
ОВ.З(‘98)= 4833,9 / 564,5 = 8,56
3). Тривалість операційного циклу розраховується :
ТО.Ц(‘97)= ( 360 / 5,84 ) + ( 360 / 7,23 ) = 111,43
ТО.Ц(‘98)= ( 360 / 3,37 ) + (360 / 8,56 ) = 148,88
Зростання тривалості операційного циклу свідчить про погіршання
використання оборотних засобів .
4). Показник оборотності власного капіталу дорівнює відношенню
виручки від реалізації до середньої величини власного капіталу.
ОВЛ.К(‘97)= 4516,54 / 8941,7 = 0,5
ОВЛ.К(‘98)= 4895,44 / 8172,2 = 0,6
5). Показник оборотності основного капіталу - це відношення виручки
від реалізації до підсумку середнього балансу “НЕТТО”.
ООСН.К(‘97)= 4516,54 / 9855,6 = 0,46
ООСН.К(‘98)= 4895,44 / 9471,8 = 0,52
Основні показники виробничо - господарської діяльності підприємства
зведені у таблицю . Такі дані дають уявлення про економічний стан
підприємства .
Таблиця 1:
|ПОКАЗНИКИ |Од. виміру |1999 |2000 |% |
|Випуск товарної продукції |тис. грн. |3740,1 |3812,5 |101,935|
| | | | |8 |
|Собівартість товарної продукції|тис. грн. |5149 |5291,9 |102,775|
| | | | |3 |
|Сума реалізації |тис. грн. |4516,55 |4895,45 |108,389|
| | | | |1 |
|Собівартість реалізованої |тис. грн. |4525,1 |5039,84 |111,375|
|продукції | | | |2 |
|Балансовий прибуток |тис. грн. |129,1 |-166,7 | |
|С/річна вартість осн. фондів |тис.грн. |16560 |16390 |98,9734|
| | | | |3 |
|Фонд оплати праці всього: |тис. грн. |987,87 |739,39 |74,8468|
| | | | |9 |
|в т.ч.: ПВП |тис. грн. |963,46 |720,82 |74.8157|
| | | | |7 |
|робітники |тис. грн. |663,94 |483,48 |72,8198|
| | | | |3 |
|С/спискова чисельність: всього:|чол. |364 |329 |90,3846|
| | | | |2 |
|в т.ч.: ПВП |чол. |353 |320 |90,6515|
| | | | |6 |
|робітники |чол. |268 |239 |89,1791|
|непромисловий персонал |чол. |10 |9 |90 |
|Загальновиробничі витрати |тис. грн. |306,7 |306,7 |100 |
|Загальногосподарські витрати |тис. грн. |672,3 |672,3 |100 |
|Всього витрат на вир-во по |тис. грн. |4833,9 |4833,9 |100 |
|плану | | | | |
1999 та 2000 роки були роками збереження кризових явищ в
економіці. Спостерігалися підвищення цін на поліграфічні матеріали (папір ,
картон , фарби та інш. ) , на енергоресурси , зниження платоспроможності
населення та замовників й інш. Все це вплинуло на економічні показники
підприємства .
У 2000 році , порівняно з 1999 , підприємство збільшило обсяги
випуску товарної продукції на 102% або на 72,4 тис. грн. , зросла й
собівартість ТП приблизно на 103% , збільшився й прибуток від реалізації ,
на 33 чол. зменшилась середньоспискова чисельність працюючих на
підприємстві , зменшився й розмір фонду оплати праці , що, що призвело до
зменшення середньомісячної заробітної плати.
Негативним є те , що в 1999 році балансовий прибуток складав 129,1
тис. грн., а в 2000 році це вже були збитки які дорівнювали 166,7 тис.
грн. . Без змін залишилися планові витрати на виробництво .
Характеристика цеху глибокого друку підприємства та аналіз його
показників.
Цех глибокого друку ВАТ “Зоря” має у своєму складі : дільницю
виготовлення форм для глибокого друку , друкарську дільницю, де друк
відбувається глибоким способом та дільницю виготовлення цинкографських
кліше для флексографського друку .
Глибокий цех підприємства “Зоря” оснащено двома 6-ти та 4-фарбовими
друкарськими машинами “Romantik-Andreotti
роботи 100 обертів за хвилину . Крім двох друкарських машин , які
встановлені на дільниці друку , цех має у своєму розпорядженні:
прободрукарський станок “А-
продуктивністю роботи за паспортом 30 відбитків за годину , два
полірувальних станка “Andreotti” для шліфовки та поліровки циліндрів , які
мають формат продукції 270*1000 та паспортну продуктивність роботи 4 форми
за годину , декілька ванн для міднення форм “Патер-Ностер” з форматом
продукції 50*130 та продуктивністю роботи 0,1 мм/г., ванни для
електролітичного обезжирення , для промивки циліндрів, для нікелювання
циліндрів “Патер-Ностер”, безпігментна лінія розроблена ВНДІП для травлення
циліндрів . Більшість з переліченого устаткування застосовується для
виготовлення форм для глибокого друку.
Виготовлення продукції в цеху глибокого друку починається з
заповнення бланку - замовлення у виробничому відділі підприємства . Потім
замовлення надходить на виробничі дільниці і починається виготовлення форм
. Спочатку виготовляють первинну фотоформу , тобто фотографують оригінал і
ретушують отриманий знімок .
Далі на контактно- копіювальному станку створюють текстові
діапозитиви . Робиться монтаж , за допомогою якого виготовляють фотоформи
для окремих фарб . В такому вигляді вони надходять на дільницю глибокого
друку, де починається виготовлення форм для друкарських машин . На циліндр
наносять роздільчий шар , потім нарощують шари міді та нікелю , копіюють та
протравлюють . Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо
він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми
поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі
замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це
парафінування , пластифікація , порізка , упаковка та інші, в залежності
від умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову
продукцію сортують , рахують , пакують і відправляють на склад . Всі
технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно -
технологічних картах , куди входять такі розділи як назва операції , назва
устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди
робітників , облікова одиниця продукції , норма часу на облікову одиницю ,
вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу , норма витрат матеріалу
на облікову одиницю .
протравлюють .
Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо
він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми
поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі
замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це
парафінування , пластифікація , порізка , упаковка та інші в залежності від
умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову
продукцію сортують , рахують , пакують і відправляють на склад . Всі
технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно
-технологічних картах , куди входять такі розділи як назва операції , назва
устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди
робітників , облікова одиниця продукції, норма часу на облікову одиницю ,
вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу , норма витрат матеріалу
на облікову одиницю .
|план|факт|% |план|факт|% |
|1. Товарна продукція в цінах на 1.01 (тис. |1904|709,|37,3|2047|1019|49,8|
|грн.) |,4 |9 | |,2 |,1 | |
|2. Товарна продукція в діючих цінах ( тис. |1562|569,|36,4|2012|1061|52,7|
|грн.) |,4 |3 | |,4 |,1 | |
|3. Товарна продукція в натуральному виразі |286,|103,|36,2|342 |145 |42,4|
|(т.) |8 |8 | | | | |
|4. Сума реалізації (тис. грн.) |1437,3 |1260,3 |
|5. Собівартість реалізованої продукції |1218,94 |1180,34 |
|6. Фонд оплати праці |35,2 т. грн. |40,5 т. грн. |
|7. Середньоспискова чисельність |13чол. |16 ЧОЛ. |
Як для підприємства в цілому , так і по цеху глибокого друку
характерно збільшення фактичного обсягу товарної продукції в цінах на 1.01
на 143,5 % , в діючих цінах на 186,4% , в натуральному виразі на 139,7% .
Спостерігається збільшення середньоспискової чисельності цеху у 2000 році
на 3 чол. , а також пов'язане з цим зростання фонду оплати праці на 5,3 т.
грн.
Аналіз використання трудових ресурсів та заробітної плати .
Спочатку проаналізуємо чисельність , структуру та динаміку трудових
ресурсів по підприємству в цілому .
Таблиця 3: Структура та динаміка чисельності підприємства (1999-2000
р.)
|Категорії працюючих |1999 |2000 |Темп |
| | | |росту,|
| | | |% |
|1. Середньоспискова чисельність штатних |364 |329 |90,4 |
|працівників спискового складу | | | |
|в т. ч. : працівники основної діяльності |353 |320 |90,7 |
|з них: робітники |268 |239 |89,2 |
|2. Непромисловий персонал |10 |9 |90 |
|3. Середньоспискова чисельність жінок в |204 |193 |94,6 |
|еквіваленті повної зайнчтості | | | |
|4. Середньоспискова чисельність штатних |371 |334 |90,1 |
|працівників на останній день місяця | | | |
Впродовж двох років на підприємстві відбулося скорочення штату
працівників приблизно на 10% . Так чисельність ПВП скоротилася у 2000 році
на 33 чол. , з них : робітників - на 29 чол. та непромисловий персонал - на
1 чол. . Зменшення відбулося за рахунок виробничих цехів та дільниць .
Дуже незначну частку в чисельності працюючих займає
непромисловий персонал , а найбільшу питому вагу в чисельності займають
робітники . Так у 1999 році чисельність робітників складала 268 чол. , а в
2000 році - 239 , що складає приблизно 70-75% середньоспискової
чисельності. За статтю найбільшу питому вагу займають жінки , приблизно 60%
.
У цеху глибокого друку у 1999 році було зафіксовано чисельність , яка
складала 13 чоловік , а у 2000 році - 16 чоловік . Впродовж року
чисельність цеху зросла на 3 чоловіки . Розглянемо якісний склад робочої
сили підрозділу підприємства на базі якого визначємо середній
розряд одного робітника , середній вік одного робітника та середній
стаж одного працюючого .
Таблиця 4: Аналіз якісного складу робочої сили підрозділу за 1999 рік .
|За кваліфікацією |За рівнем освіти |За віком |За стажем роботи |
|№ |Кіл-ть |Освіта |Кіл-ть |Вік, |Кіл-ть |Стаж |Кіл-ть |
|розряду |чол. | |чол. |років |чол. |.років |чол. |
|без |1 |Середня |3 |25-31 |1 |1-7 |4 |
|рОЗр. | | | | | | | |
|2 |1 |Спеці |7 |32-38 |3 |8-14 |2 |
| | |альн | | | | | |
|3 |1 |Вища |4 |39-45 |4 |15-21 |4 |
|4 |2 | | |46-52 |4 |22-28 |3 |
|5 |4 | | |53-59 |2 |29-35 |1 |
|6 |5 | | |60 і |0 |>3б |1 |
| | | | |більш | | | |
) / 14 = 4,5
Середній розряд одного робітника є досить високим , але не завадило б
й підвищення рівня кваліфікації робітників . Більшість робітників мають
спеціальну освіту , четверо здобули вищу освіту і троє мають середню
освіту.
Середній вік робітника : ( 28*1+35*3+43*4+49*4+57*2 ) / 14 = 44
Отже , середній вік робітників дорівнює 44 роки .
Середній стаж роботи одного робітника :
( 4*4+11*2+18*4+25*3+32*1+39*1 ) / 14 = 18,3
Таблиця 5: Рух робочих кадрів по цеху глибокого друку (1999-2000 р.).
| |1999 |2000 |
|1. Прийнято : всього |4 |10 |
|на постійну роботу |3 |10 |
|на тимчасову роботу |1 |— |
|2. Звільнено : всього |1 |7 |
|за власним бажанням |1 |6 |
|по інвалідності |--- |1 |
Маючи ці дані (табл. 5 ) ми можемо розрахувати деякі коефіцієнти, що
аналізують рух робочої сили по цеху глибокого друку . До таких коефіцієнтів
відносять : коефіцієнт обороту по прийому дорівнює відношенню кількості
всіх прийнятих на роботу робітників до середньоспискової їх чисельності ,
коефіцієнт обороту по звільненню
дорівнює відношенню всіх звільнених робітників до середньоспискової їх
чисельності, коефіцієнт плинності робочої сили дорівнює відношенню числа
робітників звільнених за власним бажанням та в зв'язку з порушеннями
дисципліни до середньоспискової їх чисельності.
Таблиця б:
|Назва коефіцієнту |1997 |1998 |
|1. Коефіцієнт обороту по прийому |0,31 |0,62 |
|2. Коефіцієнт обороту по звільненню |0,08 |0,44 |
|3. Загальний коефіцієнт обороту |0,39 |1,06 |
|4. Коефіцієнт плинності робочої сили|0,08 |0,38 |
З таблиці б видно , що по підрозділу коефіцієнт обороту по прийому
випереджує коефіцієнт обороту по звільненню . Можна зробити висновок , що у
2000 році, порівняно з 1999 роком , плинність кадрів підвищилася .
Таблиця 7: Аналіз використання робочого часу в цеху (1999-2000 рр.).
|Назва показника |1999 |2000 |Відхилення |
|1. Чисельність працівників |13 |16 |+3 |
|2. Загальна кількість люд.-днів |1690 |2400 |+710 |
|відпрацьованих персоналом | | | |
|3. Загальна кількість люд.-годин |13520 |19200 |+5680 |
|відпрацьованих персоналом | | | |
|4. Середня кількість відпрацьованих |130 |150 |+20 |
|днів одним працюючим ( п.2 : п.1 ) | | | |
|5. Середня кількість відпрацьованих |1040 |1200 |+160 |
|люд.-год. одним працюючим (п.3 : п.1)| | | |
|6. Тривалість робочого дня ( п.5 : |8 |8 | |
|п.4 ) | | | |
На основі даних про загальну кількість відпрацьованих люд.-днів та
люд.-годин було розраховано середню кількість днів та годин відпрацьованих
одним робітником . Дані розрахунків показують , що в 2000 році було більш
ефективно використано робочий час . Спостерігається зростання загальної
кількості відпрацьованих людино-днів та людино-годин , а також збільшення
середньої кількості відпрацьованих днів та годин одним працівником .
На основі даних про випуск продукції , кількість відпрацьованих
людино- днів та людино-годин , чисельність працюючих можемо розрахувати
показники продуктивності праці.
Таблиця 8: Показники продуктивності праці по цеху за 1999-2000 роки .
|Показник |1999 |2000 |% |
|1. Середньорічна продуктивність праці одного|36,5 |55,26 |151,4 |
|працюючого (тис. грн.) | | | |
|2. Середньорічна продуктивність праці одного|6,65 |7,55 |113,53 |
|працюючого (тонн.) | | | |
|3. Середньоденна продуктивність праці, грн. |280,71 |368,42 |131,25 |
|4. Середньогодинна продуктивність праці, |35,09 |46,05 |131,24 |
|грн.
| | | |
Дані розрахунки показують , що у 2000 році продуктивність праці ,
порівняно з 1999 роком , підвищилася . Так в 1,5 рази збільшилася
середньорічна продуктивність праці працюючого обчислена в тис. грн. , або
на 18,76 тис. грн. . На 13% зросла середньорічна продуктивність праці
обчислена в натуральному виразі , або на 0,9 тонн. Той факт , що
продуктивність праці в грошовому виразі зросла більше ніж продуктивність
праці в натуральному виразі, можна пояснити як результат підвищення цін. На
31% збільшилась середньоденна та середньогодинна продуктивність праці.
Середньорічну продуктивність праці одного працюючого можна
Представити у вигляды формули : Впрац= Троб. д. * Троб. періоду *
Вгодинна
Таблиця 9:
|Рік |Тривалість |Тривалість |Середньогодинна|Середньорічна |
| |робочого |вобочого | |продуктивність |
| |ДНЯ , ГОД. |пеоіоду |продуктивність | |
|1997 |8 |130 днів |0,0351 т. грн. |36,5 т. грн |
|1998 |8 |150 днів |0,0460 т. грн |55,2 т. грн. |
Маючи ці дані , можемо проаналізувати вплив факторів на
середньорічну продуктивність праці одного працюючого .
1. 8*130*0,0351 =36,5 т.грн.
2. 8*130*0,0460 = 47,84 т. грн.
3. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.
4. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.
Тепер можна зробити висновок , що середньорічна продуктивність праці
одного працюючого збільшилась під впливом середньогодинної продуктивності
праці на 11,34 т. гри. (47,84 - 36,5 ) , а також під впливом тривалості
робочого періоду на 7,36 т. грн. Загальний вплив факторів на середньорічну
продуктивність праці складає : 11,34 + 7,36 = 18,7 т. грн. , тобто
позитивний .
Тепер проаналізуємо заробітну плату .
На ВАТ "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" застосовується погодинна
форма оплати праці . Оплата погодинників здійснюється на основі
відпрацьованого часу та годинної тарифної ставки , розмір якої залежить від
розряду .
Таблиця 10: Тарифні ставки погодинників .
|Розряд |І |II |III |IV |V |VI |
|Тарифна ставка, коп |77,2 |84,4 |93,0 |104,4 |118,7 |138,7 |
Преміювання робітників здійснюється поквартальне при умові
балансового прибутку . Премія нараховується за :
1. Суміщення професій .
2. Розширення зони обслуговування або збільшення об'єму робіт .
3. Роботу у тяжких та шкідливих умовах .
4. Виконання обов'язків тимчасово непрацездатного робітника .
5. Роботу в нічну та вечірню зміну .
6. Період освоєння нових норм трудових затрат .
7. Високу професійну майстерність .
8. Класність .
9. Керівництво бригадою .
Розмір премії нараховується за умови виконання основного , додаткового та
індивідуального показників преміювання . Основний показник -балансовий
прибуток підприємства , додатковий - виконання норм виробітку та якість
виконуваних робіт , індивідуальний - коефіцієнт
трудової участі . При виконанні основного показника нараховується 50%
встановленої суми преміювання , при виконанні додаткового показника -20%
від суми преміювання , при виконанні індивідуального показника -30%.
Премія у розмірі 50% не нараховується за випуск бракованої продукції,
при поверненні бракованої продукції замовником , рекламацію від замовника ,
перевитрати сировини .
Таблиця 11: Склад фонду оплати праці по підприємству за 1999-2000 роки .
|Показник |Фактично нараховано |Структура фонду , % |
| |1999 |2000 |1999 |2000 |
|1. Загальна сума фонду оплати |987,87 |739,39 |100 |100 |
|праці ( тис. грн. ) | | | | |
|з них : ГЇВП |963,46 |720,82 |97,53 |97,49 |
|в т. ч. : робітники |663,94 |483,48 |67,21 |65,39 |
|керівники |150,16 |126,65 |15,20 |17,13 |
|спеціалісти |144,36 |106,16 |14,61 |14,36 |
|службовці |5,01 |4,84 |0,51 |0,65
|
|Непромисловий персонал |24,41 |18,57 |2,47 |2,51 |
|жінки |514,69 |368,17 |52,10 |49,79 |
|Основна заробітна плата |436,13 |626,23 | | |
|Додаткова заробітна плата |269,99 |113,16 | | |
|Інші заохочувальні виплати |281,79 | | | |
| | | | | |
|Основна з/п непром. персоналу | |15,89 | | |
| | | | | |
|Нарахування на відпустки | |56,32 | | |
| | | | | |
|Дивіденти | |76,1 | | |
| | | | | |
|Середньорічна заробітна плата |2,71т. грн|2,23 |82,29 % |
|Середньомісячна заробітна |226,16 |187,28 |82,29 % |
|плата |грн. | | |
Як бачимо з таблиці 11 фонд оплати праці по підприємству з роками
зменшується . Так у 2000 році , порівняно з 1999 роком , фонд оплати праці
скоротився на 248,48 тис. грн. Зросла сума на основну заробітну плату на
190,1 тис. грн. , зменшилась сума на додаткову з/п на 156,83 тис. грн. .
Майже на 12 % знизилась середня заробітна плата одного працюючого , або на
38,88 грн. в місяць .
Таблиця 12: Фонд оплати праці та середня заробітна плата по цеху
глибокого друку за 1999-2000 роки .
|Показник |1999 |2000 |% |
|1. Фонд оплати праці, тис. грн. |35,2 |40,5 |115,06 |
|2. Чисельність персоналу |13 |16 |123,08 |
|3. Середньорічна заробітна плата, тис. | 2,48 |2,53 |102,07 |
|грн. | | | |
|4. Середньомісячна заробітна плата / |206,67 |210,94 |102,07 |
Як видно з таблиці 12, у 2000 році , порівняно з 1999 роком , на 15%
зріс фонд оплати праці або на 5,3 тис. грн.. зросла , в зв'язку зі
збільшенням коштів на оплату праці , середньомісячна заробітна плата одного
працюючого на 2,07% або на 4,27грн.
Прослідкуємо методом ланцюгових підстановок вплив факторів на фонд
оплати праці. На фонд оплати праці впливають такі фактори , як зміна
чисельності працюючих та зміна середньої заробітної плати одного працюючого
.
Lр=(Рі-Ро)*Lср.о
АГ-,3 = Рі * ( Lср.і - Lср.о)
де Lр (Lз) - економія або перевитрати фонду оплати праці у зв'язку зі
зміною чисельності працюючих (заробітної плати одного працюючого).
Lср.і , Ьср.о - середньорічна з/п в звітному та базовому роках , грн.
Рі , Ро - середньоспискова чисельність в звітному та базовому роках .
Вплив факторів на фонд оплати праці у 2000 році , порівняно з 1999
роком .
Lр = ( 16 - 13 ) * 2,48 т.грн. = 7,44 тис. грн. , тобто збільшення
чисельності працюючих викликало перевитрати фонду оплати праці на 7,44 тис.
грн.
Lз = ( 2,53 - 2,48 ) * 16 = 0,8 тис. грн. , тобто збільшення
середньорічної заробітної плати викликали перевитрати ФОП на 0,8 т. грн.
Загальний вплив факторів на ФОП складає : (7,44 + 0,8) = 8,24 т. грн.
Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва та використання
основних фондів.
Рівень технічного розвитку підприємства в значній мірі залежить від
складу і структури виробничих основних фондів промислового призначення,
оскільки окремі групи основних фондів приймають різну участь у процесі
виробництва.
Таблиця 13: Склад основних фондів підприємства, їх структура (1999-2000 р.)
|ПОКАЗНИК |1999 |2000 |
| |2: |Структ|I: |Структ|
| | |ура | |ура |
|Основні фонди основного виду діяльності ( тис. |16554 |100% |16367 |100% |
|грн.) | | | | |
|1. Будівлі,споруди,передавальні пристрої |7094 |42,85 |7094 |43,34 |
|• будівлі |6543 |39,52 |6543 |39,98
|
|• споруди |456 |2,75 |456 |2,79 |
|• передавальні пристрої |95 |0,57 |95 |0,58 |
|2. Транспортні засоби, меблі, інструменти та |235 |1,42 |185 |1,13 |
|прибори | | | | |
|• транспортні засоби |187 |1,13 |139 |0,85 |
|• прилади та інструменти |45 |0,27 |43 |0,26 |
|• інформаційні системи та ЕОМ |3 |0,018 |3 |0,018 |
|3. Інші 03 |9225 |55,73 |9088 |55,53 |
|• машини та обладнання |9225 |55,73 |9088 |55,53 |
Як видно з таблиці 13 найбільшу питому вагу у складі основних фондів
займають "Машини та обладнання" підприємства , які у 1999 році становили
55,73% від загальної суми основних фондів , а у 2000 році зменшились і
займали 55,53% від загальної суми . Велику питому вагу займають "Будівлі та
споруди" - 42,85% у 1997 році та 43,34% у 2000 році.
Але можна сказати , що на протязі двох років , які аналізувалися ,
ніяких суттєвих змін в структурі основних фондів підприємства не відбулося.
Далі доцільно проаналізувати ступінь технічного переозброєння , який
характеризують коефіцієнт оновлення та вибуття основних фондів , як в
цілому , так і їх активної частини - машин та обладнання .
Таблиця 14: Наявність та рух основних засобів по підприємству за 1999 та
2000 роки.
|Найменування |Залишок на |Надійшло за |Вибуло за |Залишок на |
| |початок року|рік |рік |кінець року |
| |1999 |2000 |1999 |2000 |1999 |2000 |1999 |2000 |
|1. Основні засоби |16735|16603|3,6 |5,9 |135,4|192,4|16603|16417|
| |,6 |,8 | | | | |,8 |,3 |
|2. Знос основних |9618,|9991,|671,3|402,6|298,5| |9991,|10393|
|засобів |4 |2 | | | | |2 |,8 |
| | | | | | | | | |
|3. Основні фонди |16678|16554|26 |33 |150 |220 |16554|16367|
|основного виду | | | | | | | | |
|4. Машини та обладнання|9157 |9225 |126 |21 |58 |158 |9225 |9088 |
Коефіцієнт оновлення - відношення вартості фондів , що надійшли , до
вартості фондів на кінець року .
Коефіцієнт оновлення основних фондів основного виду діяльності:
Кощ-97) = 26 / 16554 = 0,16 %
Кон(-98)=33/16367=0,2%
Коефіцієнт оновлення машин та обладнання :
Кощ'97)= 126/9225= 1,4%
Кощ-98)= 21/9088 =0,23%
Коефіцієнт вибуття - відношення вартості фондів вибувших за рік до їх
вартості на початок року .
Коефіцієнт вибуття основних фондів основного виду діяльності:
КвиБ(-97) = 150 / 16678 = 0,9 %
КвиБС98) = 220 / 16554 = 1,33 %
Коефіцієнт вибуття машин та обладнання :
КвиБ(-97) = 58 / 9157 = 0,63 %
Квищ-98) = 158 / 9225 =1,71 %
На основі даних розрахунків можна зробити висновки , що коефіцієнти є
незначними . Коефіцієнт оновлення основних фондів основного виду діяльності
на протязі двох років мав тенденцію до незначних змін . Так у 2000 році ,
порівняно з 1999 роком , він підвищився з 0,16 % до 0,2 % . Коефіцієнт
оновлення машин та обладнання , навпаки , знизився у 2000 році зі ,4 % до
0,23 % .
Коефіцієнти вибуття основних фондів основного виду діяльності та машин
та обладнання у 2000 році підвищилися , відповідно, з 0,9% до 1,33 % та з
0,63 % до 1,71 % . Негативним є те , що коефіцієнти вибуття перевищують
коефіцієнти оновлення і тільки у 1999 році коефіцієнт оновлення машин та
обладнання є більшим за коефіцієнт вибуття .
Розглянемо показники озброєності праці до яких відносять
фондоозброєність праці одного працюючого , фондоозброєність праці одного
робітника , технічну озброєність та енергоозброєність праці.
Таблиця 15: Показники озброєності праці по підприємству (1999-2000 р. )
|Назва показника |1999 |2000 |
|1. Чисельність ПВП в т. ч : |353 268 |320 239 |
|*робітники , чол. | | |
|2. Середньорічна вартість основних |16560 |16390 |
|фондів , тис. грн. |
| |
|3. Середньорічна вартість машин та |9230 |9095 |
|устаткування , тис. грн. | | |
|4. Потужність двигунів , тис. кВт |750 |825 |
|5. Спожито електренергії, тис. кВт/ |847 |954 |
|год. | | |
|6. Фондоозброєність праці, тис. грн.|46,91 61,79 |51,22 68,57 |
|1-го працюючого: (п.2 : п.1) 1-го | | |
|робітника : (п.2 : п.1*) | | |
|7. Технічна озброєність праці, тис. |34,44 |38,05 |
|грн (п.3:п. 1*) | | |
|8. Енергоозброєність праці (п.4 : |2798 |3452 |
|п.1*) потенційна , кВт | | |
Проведені розрахунки в таблиці 15 показують , що у 2000 році ,
порівняно з 1999 роком , підвищився показник фондоозброєності праці 1 -го
працюючого на 4,31 тис. грн. та 1-го робітника на 6,78 тис. грн. . Також
помітне зростання показника технічної озброєності праці та
енергоозброєності . Такі зміни в озброєності праці можуть свідчить про
незначне поліпшення рівня технічного розвитку підприємства . Частково на ці
зміни може впливати зменшення чисельності працюючих .
Розглянемо основні фонди цеху глибокого друку . У таблиці 16 наведено
перелік основного устаткування цеху та його основні характеристики .
Таблиця 16: Характеристика устаткування цеху.
|№|Назва |Марка |формат |продуктивн.|габарити|Потуж |
| | | |пр-іі |устаткує. | |н. ел |
| | | | | | |двигуна|
| | | | | | |кВт |
|1|6-ти фарбова |"Романтік-Анд|700 |ЮОоб./хв. |12000*22| |
| |ротаційна маш. |реотті 700" | | |9 *280 | |
| |для глиб.друку | | | | | |
|2|4-фарбова |"Романтік-Анд|700 |ЮОоб./хв. |900*229*| |
| |ротаційна маш. |реотті 700" | | |280 | |
| |для глиб.друку | | | | | |
|3|Прободрукарський|А-900 |700 |ЗО відб. / |191*135*|3,2 |
| |станок | | |рік |170 | |
|4|Полірувальний |"Андреотті" |270*1000 |4 форми в |191*135*|7,8 |
| |станок | | |рік |170 | |
|5|Полірувальний |"Андреотті" |270*1000 |4 форми в |191*135*|7,8 |
| |станок | | |рік |170 | |
|6|Копіювальний |"Капелла", |100*130 |4 8 крп./ |140*130*|0,5 |
| |станок |ГДР | |рік |100 | |
|7|Ванна для |" |50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 |
| |міднення форм |Патер-Ностер"| | |0 | |
|8|Ванна для |" |50*130 |0,1 мм./ г.|140*60*6|1,1 |
| |міднення форм |Патер-Ностер"| | |0 | |
|9|Ванна для |"Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 |
| |міднення форм |" | | |0 | |
|1|Ванна для |"Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./ г.|140*60*6|1,1 |
|0|міднення форм |" | | |0 | |
|1|Ванна для |"Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 |
|1|електролітичного|" | | |0 | |
| |обезжирення | | | | | |
|1|Ванна для |"Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 |
|2|промивання |" | | |0 | |
| |целінд. | | | | | |
|1|Ванна для |"Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 |
|3|никелювання цел.|" | | |0 | |
|1|Ванна для |" |50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 |
|4|никелювання цел.|Патер-Ностер"| | |0 | |
|1|Ліфт- елеватор |"Патер-Ностер|70 |1 м./хв. |140*200*|4,5 |
|5|для зберігання |" | | |380 | |
| |формних | | | | | |
| |циліндрів | | |
| | |
|1|Безпігментна |ВНДІП |70 |10-12 хв. |450*130*|1,7 |
|6|лінія | | | |120 | |
Проаналізуємо віковий стан устаткування цеху та визначємо питому вагу
кожної вікової групи устаткування в їх загальній кількості . Дані
представимо у вигляді таблиці.
Таблиця 17:
|Вікова група |Кількість |Питома вага |
| |мапіин |% |
|від 5 до 10 років |3 |18,75 |
|від 11 до 20 років |9 |56,25 |
|більше 20 років |4 |25 |
| |16 |100 |
Як видно з таблиці 17 , найбільшу питому вагу в загальній кількості
машин та устаткування займають машини віком від 11 до 20 років ( 56,25 % )
. Велику питому вагу ( 25 % ) займають машини , строк експлуатації яких
сягнув за 20 років . Отже , більшість устаткування цеху складають застарілі
машини , які відслужили строк експлуатації , оскільки строк експлуатації
більшості з них складає 11-12 років . Але не дивлячись на це , цех працює
добре , має хороші економічні показники , завдяки вправній роботі ремонтно
- механічного цеху .
В цеху застосовуються три форми кооперації праці . Міжцехова , тобто
між виробничими цехами підприємства , внутрішньоцехова - між виробничими
дільницями в цеху та внутрішньодільнична - між окремими виконавцями на
виробничої дільниці . Міжцехова та внутрішньоцехова застосовуються в двох
їх формах : технологічній та організаційній . Технологічна форма
заключається в передачі півфабрикатів з одного цеху або дільниці до іншої
для продовження технологічного процесу . Організаційна форма визначається
строками подання півфабрикатів чи деталей до операції збирання .
В цеху застосовуються три форми поділу праці . Функціональний поділ
праці характеризується відокремленням груп виробництв в залежності від
змісту та характеру виконаних робіт , їх функцій , тобто , кожен робітник
виконує роботу в залежності від його функцій . Технологічний поділ праці
заключається в відокремленні робіт в залежності від характеру їх
технологічного виконання , тобто кожен технологічний процес виконується на
спеціальній дільниці . Кваліфікаційний поділ праці
характеризується відокремленням робіт різного ступеню складності і
відповідно робітників різної кваліфікації, тобто кожен робітник має розряд
і виконує роботу , яка відповідає його розряду .
Ефективність використання основних фондів характеризується показником
фондовіддачі , тобто випуском продукції в розрахунку на одну гривню
середньорічної вартості осн. фондів .
Таблиця 18: Показники по підприємству за 1999 та 2000 роки .
|Показники |1999 |2000 |% |
|1. Обсяг товарної продукції , тис. грн. |3740.1 |3812,5 |101,94 |
|2. Середньорічна вартість основних фондів , |16560 |16390 |98,97 |
|тис. грн. |^ ^ ^-у | | |
|3. Вартість машин та устаткування , тис. грн. |9230 |9095 |98,54 |
|4. Матеріальні витрати , тис. грн. |2215,4 |2737,5 |141,62 |
|5. Кількість встановленого устаткування , од. |350 |350 |100,00 |
|6. Кількість відпрацьованих маш.- змін |450 |490 |108,89 |
На основі таблиці 18 розрахуємо такі показники :
Таблиця 19:
|Показники |1999 |2000 |% |
|7. Продукція за відрахуванням матеріальних |1524,7 |1075 |70,51 |
|витрат, т.гон <п. 1 - п.4) | | | |
|8. Коефіцієнт матеріаломісткості продукції |2,45 |3,55 |144,90 |
|(п.1 : п.7) | | | |
|9. Продуктивність устаткування , тис. грн (п.7|3,38 |2,2 |65,09 |
|: п.6) | | | |
|10. Коефіцієнт змінності (п.6 : п.5) |1,3 |1,4 |107,69 |
|11. Вартість одиниці устаткування, тис. грн. |26,37 |25,98 |98,52 |
|(п.3 : п.5) | | | |
|12. Питома вага машин та устаткування в |55,74 |55,49 |99,55 |
|загальній вартості фондів (п.3 : п.2 • 100 %) | | | |
|13. Фондовіддача (п.1
: п.2) |0,22^ |°'23)? |104,55 |
На основі даних таблиць проведемо факторний аналіз,показника
фондовіддачі.
Таблиця 20:
|Фактор |Вихідна |% зміни |Фондовіддач|Вплив на |
| |величина |пок-ків |а з |фондов. |
| |Донловииіа| |урахув.Змін|окремих |
| |чі | |и |фактолрів |
| | | |попоказникі| |
| | | |в | |
|Зміна матеріальних витрат |0,22 |1,449 |0,32 |+0,1 |
|Продуктивність устаткування |.0,32 |0,651 |0,21 |-0,11 |
|Коефіцієнт змінності |0,21 |1,077 |0,23 |+0,02 |
|Рівень вартості од. |0,23 |0,9852 |0,23 |0 |
|устаткування | | | | |
|Питома вага м. і устат. у |0,23 |0,9955 |0,23 |0 |
|вартості ОФ | | | | |
Загальний вплив факторів склав :
0,1 -0,11 +0,02=0,01
Таким чином , на фондовіддачу позитивно вплинули зміни коефіцієнту
матеріаломісткості продукції та зміни коефіцієнту змінності . Негативний
вплив мали зміни продуктивності устаткування . Не вплинули зміни в рівні
вартості одиниці устаткування та зміни питомої ваги машин та устаткування в
загальній вартості основних фондів .
Розглянемо рівень механізації та автоматизації цеху глибокого друку .
Рівень механізації характеризується коефіцієнтом механізації праці , який
показує процент робітників , що зайняті на механізованих роботах до
загальної чисельності робітників .
Таблиця 21:
|Показники |1997 |1998 |Відхиленн|
| | | |я |
|1. Загальна чисельність цеху , чол. |13 |16 |+3 |
|2. Кількість робітників на механізованих |9 |13 |+4 |
|роботах | | | |
|3. Кількість робітників на ручних роботах |4 |3 |-1 |
|4. Кількість робітників на автоматизованих | | | |
|роботах | | | |
| | | | |
|5. Процент робітників зайнятих механізованою |69,23 |81,25 |+12 |
|прапею.% <п.2:п.П | | | |
|6. Процент робітників зайнятих ручною працею , |30,77 |18,75 |-12 |
|% (п.3:п.1) | | | |
Дані таблиці 21 свідчать про підвищення рівня механізації та зниження
кількості робітників зайнятих на ручних роботах , що є позитивним . Ці
зміни викликані скороченням чисельності робітників зайнятих ручною працею
та збільшенням загальної чисельності робітників . Рівень організації
виробництва характеризується й такими показниками , як показник
спеціалізації , потоковості , паралельності , неперервності ,
пропорційності , прямотоковості та ритмічності і тривалості виробничого
циклу . Більшість показників розраховується на конкретне замовлення , а
такі спостереження не проводились , тому показники не можуть бути
розраховані.Узагальнюючим показником організаційно-технічного рівня
виробництва є якість продукції. Щодо організації котролю якості продукції,
то його проводять інженер, відділу технічного контролю, майстер і робітники
на дільницях. Найбільше значення має контроль якості в процессі друку
накладу.
На дільницях якість продукції визначається візуально або за допомогою
певних приладів, результати заносять в документацію. Для оцінки якості
продукціїна підприємстві використовують такі показники, як якість друку,
запах,якість лакування, центровка,якість тиснення,якість різки та
висічки,суміщення,направлення волокон в папері. Для кожного показника
розроблені норми та допустимі відхилення. По результатам контролю в
лабораторії ВТК продукція приймається як якісна або бракується.
Нещодавно на підприємстві була введена система проходження замовлення
по якості продукції.
Суть її полягає в наступному : на бланку замовлення
виписується замовлення. На звороті по кожній операції вказується виконавець
і отримувач. Саме отримувач вказує на виявлені ним недоліки, які говорять
про погану якість. Майстер оглядає недоліки і приймає рішення, можна,чи ні
продовжувати виготовлення замовлення. Така система дає змогу слідкувати за
якістю виробів на всіх стадіях їх виготовлення, а також попереджати появу
невиправного браку.
Аналіз випуску продукції.
Почнемо з аналізу випуску продукції в натуральних та вартісних
показниках . Це допоможе нам проаналізувати зміни , що відбулися в зв'язку
зі зміною обсягів випуску продукції.
Таблиця 22: Випуск продукції в натуральному та грошовому вираженні по цеху
глибокого друку за 1999-2000 роки.
|Види продукції |Одиниця|Випуск |Стр-ра |Темп росту |
| |виміру |продукції | | |
| | |1999 |2000 |1999 |2000 |Е |% |
|1. Непарафіновані |тонн |6 |12,5 |6,94 |10,35|+6,5 |208,3 |
|етикетки в цінах на 1,01|тис. |41,04|87,87 | | |+46,83|214,11|
|в діючих цінах |грн. |32,91|91,49 | | |+58,58| |
| |тис. | | | | | |278 |
| |грн. | | | | | | |
|2. Парафіновані етикетки|тонн |80,5 |108,3 |93,06|89,65|+27,8 |134,5 |
|в цінах на 1,01 в діючих|тис. |550,5|761,33| | |+210,7|138,28|
|цінах |грн. |6 |792,71| | |7 |179,55|
| |тис. |441,4| | | |+351,2| |
| |грн. |9 | | | |2 | |
У 2000 році випуск непарафінованих етикеток , порівняно з 1999 роком ,
збільшився на 6,5 тонн і становив 208,3 % від випуску минулого року .
Збільшився обсяг випуску парафінованих етикеток на 27,8 тонн і склав 134,5
% від випуску попереднього року .
В наслідок збільшення у 2000 році обсягу випуску ТП на 34,3 тони ,
спостерігається збільшення випуску ТП в грошовому виразі як в цінах на 1,01
, так і в діючих цінах . Так випуск непарафінованих етикеток в цінах на
1,01 зріс на 46,83 тис. грн. і склав 214,11 % від випуску минулого року , а
в діючих цінах - на 58,58 тис. грн. , що становить 278 % від випуску
попереднього року . Випуск парафінованих етикеток у 2000 році збільшився в
цінах на 1,01 на 210,77 тис. грн. і склав 138,28 % від випуску 1999року , а
в діючих цінах - на 351,22 тис. грн. , що становить 179,55 % від випуску
1999 року .
Чітко видно , що у структурі випуску продукції по цеху глибокого друку
, найбільшу питому вагу займає випуск парафінованих етикеток , близько 90 %
. Так у 1999 році питома вага парафінованих етикеток складала 93.06 % в
загальному випуску ТП , а в 2000 році їх питома вага трохи зменшилась і вже
складала 89,65 % .
Спостерігається незначне підвищення питомої ваги непарафінованих
етикеток в загальному випуску ТП по цеху глибокого друку .
Спробуємо проаналізувати випуск продукції по асортименту за допомогою
методу середнього відсотку .
Таблиця 23:
|1. Непарафіновані етикетки |87,87 |
|2. Парафіновані етикетки |761,33 |
|Разом : |849,2 |
Темп росту = (849,2 / 591,6) * 100 = 143,54
Оцінимо міру впливу структурних зрушень на обсяг ТП , яку визначає
фактичний обсяг випуску за базовою структурою .
Таблиця 24:
|Вид продукції |Факт. випуск|Відхилення |
| |за базовою | |
| |структурою | |
| | |при 1' |при ^ питомої |
| | |питомої |ваги |
| | |ваги | |
|1. Непарафіновані етикетки |58,93 |28,94 | |
|2. Парафіновані етикетки |790,27 | |-28,94 |
|Разом |849,2 |28,94 |-28,94 |
Таким чином зміна структури випуску продукції значно вплинула на
обсяг випуску у 2000
у 2000 році.
На обсяги випуску продукції впливають різні фактори . Спробуємо
проаналізувати методом ланцюгових підстановок зміну обсягу випуску
продукції у 2000 році, порівняно з 1999 роком , під впливом таких факторів:
зміна чисельності працюючих , зміна тривалості робочого дня , зміна
кількості відпрацьованих робочих днів та зміна виробітку .
Таблиця 25:
|Показники |1999 |2000 |
|Чисельність шзацюючих. чол. |13 |16 |
|Тоивалість робочого дня |8 |8 |
|Кількість ообочих днів |130 |150 |
|Виообіток . гон./ гол. |10.86 |11.54 |
Аналіз витрат на виробництво і реалізацію продукції.
Для аналізу собівартості продукції використовується дуже багато
показників: сума витрат на виробництво , собівартість товарної та
реалізованої продукції, витрати на 1 грн. товарної продукції, економія від
зниження собівартості ТП. Спочатку на основі Таблиці 26 прораналізуємо
структуру собівартості по елементах і визначимо динаміку собівартості.
Таблиця 26: Витрати підприємства на виробництво (витрати обігу), 1999-2000
р
|Показник |1999 |2000 |Відхиленн|
| | | |я |
|1. Матеріальні витрати |2215 |3137 |+922 |
|2. Витрати на оплату праці |766 |727 |-39 |
|3. Відрахування на соц. заходи |263 |310 |+47 |
|4. Амортизація |344 |270 |-74 |
|5. Інші витрати |557 |530 |-27 |
|6. Разом |4145 |4974 |+829 |
|7. Фактичний обсяг виробництва |3740,1 |3812,5 |+72,4 |
|продукції | | | |
Таким чином , загальна сума витрат на виробництво в 2000 році ,
порівняно з 1999 роком , зросла на 829 тис. грн. Збільшення суми витрат на
виготовлення продукції відбулося за рахунок збільшення витрат на сировину
та матеріали на 922 тис. грн. , які збільшились за рахунок росту цін та
тарифів на матеріальні ресурси . Збільшились витрати на соціальні заходи на
47 тис. грн.
Зменшились витрати на оплату праці у 1999 році на 39 тис. грн.
Зменшились витрати на амортизацію на 74 тис. грн. і на інші витрати на 27
тис. грн., що є позитивним моментом .
Важливим , при вивченні собівартості продукції , є її аналіз по
калькуляційним статтям витрат . Нижче наведемо таблицю , в якій зведені
витрати по статтях за 1999 та 2000 роки по підприємству ВАТ "Зоря" .
Таблиця 27: Калькуляція собівартості продукції по підприємству за 1999-2000
р.
|Калькуляційна група |1999 |Питома |2000 |Питома |
| | |вага | |вага |
|1. Сировина (тис. грн.) |200,862|30,25 |336,752|30,25 |
|2. Основні матеріали |127,341|19,18 |286,217|25,71 |
|3. Допоміжні матеріали |92,904 |14 |177,937|15,98 |
|4. Основна заробітна плата |14.132 |2.13 |28,558 |2.57 |
|5. Допоміжна заробітна плата |6,94 |1,05 |8,6 |0,77 |
|6. Відрахування на соц. страхування |7,773 |1,17 |14,621 |1,32 |
|7. Відрахування у фонд зайнятості |4,685 |0,7 |4,003 |0,36 |
|8. Витрати на утримання встаткування |71,059 |10,7 |103,726|9,32 |
|9. Загальновиробничі витрати |39,631 |5,97 |60,891 |5,47 |
|10. Загальногосподарські витрати |92,791 |13,97 |84,807 |7,62 |
|11 .Інші витрати |5,841 |0,88 |7 |0,63 |
|12.Повна собівартість |664,059|100 |1113,11|100 |
З таблиці 27 видно , що найбільшу питому вагу у повній собівартості
займають витрати на сировину , як у 1999 році , так і в 2000 році вони
складають 30,25 % від загальної суми витрат . На другому місці - основні та
допоміжні матеріали . Майже вдвічи зросла у 2000 році повна собівартість
продукції або на 40 % . Значних змін у структурі за 1999 та 2000 не
відбулося, окрім основних матеріалів та загальногосподарських витрат .
Аналіз непрямих витрат здійснюється шляхом порівняння фактичної їх
величини
на 1 грн. товарної продукції , робіт або послуг за ряд звітних
періодів . Наведемо таблицю , де вказані розміри накладних витрат по ВАТ
"Зоря" за 1999 та 2000 роки .
Таблиця 28: Розміри накладних витрат по підприємству (1999-2000 р.)
|Стаття витрат |1999 |2000 |
|1. Основна заробітна плата |1,000 |1,000 |
|2. Допоміжна заробітна плата |0,100 |0,200 |
|3. Премія |0,300 |0,336 |
|4. Відрахування на соц. |0,390 |0,377 |
|страхування та у фонд зайнятості | | |
|5. Витрати на утримання |3,397 |4,644 |
|устаткування | | |
|6. Загальновиробничі витрати |0,482 |0,359 |
|7. Загальногосподарські витрати |1,120 |0,787 |
Як бачимо , накладні витрати підприємства впродовж двох
років не мали суттєвих змін . У 2000 році спостерігється зменшення розміру
загальногосподарських та загальновиробничих витрат , а також відрахувань на
соц. страхування та у фонд зайнятості , зросли витрати на утримання та
експлуатацію устаткування , на допоміжну з/п та премії . Залишились без
змін витрати на основну заробітну плату
Розрахуємо показник затрат на 1 грн. товарної продукції:
1997=3740,1/4145=0,9
1998=3812,5/4974=0,77
Отже , у 2000 році , порівняно з 1999 роком , затрати на 1 грн.
товарної продукції зменшились на 0,13 грн. або на 15 % . Прибуток , що
зтримує підприємство на 1 грн. товарної продукції склав :
у 1999 році - ( 1 - 0,9 )= 0,1 грн.
у 2000 році - ( 1 - 0,77 ) = 0,23 грн. тобто , з роками прибуток на 1
грн. товарної продукції збільшується .
Даний показник по цеху глибокого друку не можливо розрахувати через
відсутність даних по собівартості товарної продукції . По цеху ми можемо
розрахувати показник витрат на 1 грн. реалізованої продукції.
1997= 1437,3/1218,94= 1,42
1998= 1260,3/1180,34= 1,07
Розрахований показник по цеху показує , що у 2000 році витрати на 1
грн. реалізованої продукції зменшились на 0,35 грн. Але у 1999 році збитки
на 1 грн. реалізованої продукції склали 0,42 грн. ( 1 - 1,42 ) , а в 2000
році збитки дорівнювали 0,07 грн. ( 1 - 1,07 ) . Можна зробити висновки ,
що впродовж двох років ситуація в цеху покращується , збитки стали меншими
на 0,27 грн. , зменшились витрати на 1 грн. реалізованої продукції, але
залишається негативною .
Ми не можемо розрахувати вплив факторів на розмір затрат на
виробництво та реалізацію через відсутність даних про випуск продукції в
натуральних показниках по підприємству та відсутність даних про
собівартість товарної продукції по цеху .
Аналіз прибутку та рентабельності.
1. Аналіз прибутку.
Наведемо таблицю , яка показує склад балансового прибутку по
підприємству за два роки . Визначємо відхилення та структуру балансового
прибутку і відхилення, які відбулися у структурі.
Таблиця 29: Оцінка балансового прибутку, його структура (1999-2000 рік).
|Склад балансового |Сума, тис.грн. |Структура, % |Відхиленн|
|прибутку | | |я |
| |1999 |2000 |1999 |2000 | |
|Результат від реалізації |70,1 |-92,6 |52 |40,47 |-11,53 |
|ТП | | | | | |
|Інші операційні доходи |61,4 |54,6 |45,5 |87,92 |42,42 |
|витрати |0,4 |63,6 |6,7 |27,8 |21,1 |
|Інші позареалізаційні |3,4 |7.5 |2,5 |12,08 |9,58 |
|доходи витрати |5,4 |72,6 |93,3 |31,73 |-61,57 |
|Всього прибутків збитків |134,9 |62,1 |100 |100 | |
| |5,8 |228,8 | | | |
|Балансовий прибуток |129,1 |-166,7 | | | |
У 2000 , порівнюючи з 1999 роком , сума балансового прибутку не
тільки зменшилась , а й переросла в збитки . Так у 1999 році балансовий
прибуток становив 129,1 тис. грн. , а 2000 році він зменшився на 295,8 тис.
грн. і склав збитки у розмірі 166,7 тис. грн. Такі зміни відбулися в першу
чергу в результаті скорочення прибутку від реалізації ТП на
на 162,7 тис. грн.
Інші позареалізаційні витрати та інші операційні витрати у 2000 році були
більшими за доходи .
Значні зміни відбулися в структурі балансового прибутку за 1999-2000
роки .
Так у 2000 році відхилення питомої ваги результату від реалізації ,
порівняно з минулим роком , зменшилось на 11,53% . Значні зменшення
спостерігаються в питомій вазі позареалізаційних витрат на 61,57% , що є
позитивним , бо позареалізаційні збитки виникають в результаті недоліків в
організації господарської діяльності та бухгалтерського обліку .
Тому усунення цих витрат - резерв збільшення балансового прибутку .
Питома вага операційних доходів у 2000 році зросла на 42,42 % .
Визначємо величину чистого прибутку . Для цього від суми
балансового прибутку треба відняти суму податку на прибуток . Податок на
прибуток у 1997 році склав 45,2 тис. грн. Тоді:
ЧП (і997) = 129,1 - 45,2 = 83,9 тис. грн.
Ми маємо чистий прибуток лише за один рік , тому що балансовий
прибуток у 1998 році мав від'ємне значення .
На величину прибутку від реалізації ТП впливають ряд факторів , таких
як : зміна обсягу реалізованої продукції , собівартість реалізованої
продукції, зміна оптових цін на реалізовану продукцію , а також структура і
асортимент реалізованої продукції . Проаналізувати вплив факторів на
величину прибутку від реалізації ТП на прикладі двох років ( 1999-2000 ) не
має можливості через відсутність даних по випуску продукції в порівняльних
цінах по підприємству.
2. Аналіз показників рентабельності.
Для оцінки прибутковості підприємство використовує такий відносний
показник доходності , як рентабельність . Розрахуємо показники
рентабельності по підприємству , дані зведемо в табліцю .
Таблиця ЗО: Показники рентабельності.
|Показники рентабельності |1999 |2000 |
|Рентабельність майна |1,31% | |
| | | |
|Рентабельністі власних засобів |1,44% | |
|підприємства
| | |
| | | |
|Ретабельність ОФ |0,78 % | |
| | | |
|Рентабельність ТП |2,51 % | |
| | | |
|Рентабельність реалізованої продукції |-0,19% |-2,87 % |
Ми маємо показники рентабельності лише за 1999 рік , тому що в 2000
році балансовий прибуток мав від'ємне значення , а значить рентабельності
не має.
Рентабельність виробництва залежить від трьох основних факторів :
зміни суми балансового прибутку , середньорічної вартості основних фондів
та середньорічних залишків нормованих оборотних засобів . Проаналізувати
вплив кожного з цих факторів на показники рентабельності немає можливості
через відсутність балансового прибутку за 2000 рік .
ВИСНОВКИ
Поліграфічне підприємство “Зоря” є самостійним господарюючим
суб’єктом , яке являється юридичною особою і здійснює виробничу та
комерційну діяльність з метою забезпечення потреб населення та підприємств
на пакувальну продукцію .
Ще декілька років тому ВАТ “Зоря” належало до державних підприємств
, а зараз , в період переходу економіки України до ринку , воно змінило
форму власності , щоб не збанкрутіти . “Київська поліграфічна фабрика
“Зоря” є одним з ведучих підприємств України по виготовленню різноманітної
етикетної та пакувальної продукції.
Структура підприємства - цехова . Одним з найбільших цехів є
офсетний цех .
Аналіз показників фінансової стійкості підприємства показав , що
коефіцієнт маневрування є меншим від встановлених норм , тобто рівень
мобільності власних коштів є низьким . Коефіцієнт автономії та коефіцієнт
інвестування лежать в межах норм , що є позитивним .
Динаміка показників ліквідності говорить про зниження загальної
ліквідності , що свідчить про зростання низьколіквідних запасів у структурі
поточних активів .
Аналіз ділової активності підприємства показав , що темп росту
показника
обортності коштів в розрахунках склав 57,7 %. Зросла тривалість
операційного циклу , що свідчить про погіршання використання оборотних
засобів .
Аналіз показників цеху глибокого друку показав , що як для
підприємства в цілому , так і по цеху характерне збільшення фактичного
обсягу ТП , спостерігається збільшення середньоспискової чисельності цеху
на 3 чол. , а також пов’язане з цим зростання фонду оплати праці на 5,3
тис. грн.
Аналіз використання трудових ресурсів та заробітної плати . Впродовж
двох років на підприємстві штат працівників скоротився приблизно на 10 % ,
але по цеху спостерягається збільшення чисельності у 2000 році на 3 чол. .
Аналіз якісного складу робочої сили підрозділу показав, що середній розряд
одного робітника - 4,5 , більшість робітників мають спеціальну освіту ,
середній вік робітника - 44 роки , а середній стаж - 18,3 . Тобто , не
завадило б підвищення рівня кваліфікації та прийняття на роботу робітників
молодшого віку .
Аналіз руху робочих кадрів показав , що у 2000 році коефіцієнт
плинності робочої сили підвищилася ( 1999 - 0,08 , 2000 - 0,38 ). У 1999
році коефіцієнт обороту по прийому дорівнював 0,31 , а у 2000 - 0,62 . А
коефіцієнт обороту по звільненню у 1999 році дорівнював 0,08 , у 2000 -
0,44. Тобто , коефіцієнт обороту по прийому випереджає коефіцієнт обороту
по звільненню . Загальний коефіцієнт обороту становив у 1999 - 0,39 , у
2000 - 1,06
При аналізі використання робочого часу по цеху проведено розрахунки
середньої кількості відпрацьованих днів одним працівником , середньої
кількості відпрацьованих люд. - годин одним працівником та тривалість
робочого дня . Дані розрахунків показують , що у 2000 році було більш
ефективно використано робочий час . Спостерігається зростання загальної
кількості відпрацьованих люд. - днів та люд. - годин , а також збільшення
середньої кількості відпрацьованих люд. - днів та люд. - годин .
Розрахунки показників продуктивності праці показують , що у 2000
році продуктивність праці , порівняно з 1999 роком , підвищилась .
Середньорічна продуктивність праці в тис. грн. зросла на 51 % ,
середньорічна продуктивність праці в натуральному виразі зросла на 13 % .
Той факт , що продуктивність праці в тис. грн. зросла більше ніж
продуктивність праці в натуральному виразі , можна пояснити як результат
підвищення цін . На 31 % збільшилась середньоденна та середньогодинна
продуктивність праці . Аналізуючи вплив факторів на середньорічну
продуктивність праці , можна сказати , що під впливом середньогодинної
продуктивності праці вона збільшилась на 11,34 тис. грн. , під впливом
тривалості робочого періоду - на 7,36 тис. грн. Загальний вплив факторів на
середньорічну продуктивність праці склав 18,7 тис. грн. , тобто позитивний.
На ВАТ “Зоря” застосовується погодинна оплата праці . Оплата
здійснюється на основі відпрацьоавного часу та годинної тарифної ставки ,
розмір якої залежить від розряду . Поквартально при умові балансового
прибутку виплачуються премії . З роками фонд оплати праці по підприємству
зменшується , що пов’язано зі скороченням чисельності працюючих . Зросла
сума на основну з/п, зменшилась сума на додаткову з/п. У 2000 році не
виплачувались інші заохочувальні виплати . Найбільшу питому вагу у
структурі фонду оплати праці займають виплати ПВП , а з них робітникам . По
цеху фонд оплати праці зріс на 5,3 тис. грн. у зв’язку зі збільшенням
чисельності працюючих цеху . А середньорічна з/п зменшилась. Аналіз впливу
факторів на ФОП показав , що збільшення чисельності працюючих цеху
викликало збільшення фонду, а зменшення середньорічної з/п викликало його
економію .
Рівень організаційно - технічного розвитку в значній мірі залежить
від структури і складу основних фондів . Найбільшу питому вагу у складі
основних фондів займають “Машини та обладнання” . На другому місці -
“Бубівлі та споруди” . За два роки у структурі основних фондів суттєвих
змін не відбулося . Розраховані коефіцієнти оновлення та вибуття основних
фондів . Коефіцієнт оновлення основних фондів у 2000 році , порівняно з
1999 роком , зріс з 0,16 % до 0,2 % . Коефіцієнт оновлення машин та
обладнання , навпаки , знизився з1,4 % до 0,23 % . Коефіцієнти вибуття
| | | |
|Ретабельність ОФ |0,78 % | |
| | | |
|Рентабельність ТП |2,51 % | |
| | | |
|Рентабельність реалізованої продукції |-0,19% |-2,87 % |
Ми маємо показники рентабельності лише за 1999 рік , тому що в 2000
році балансовий прибуток мав від'ємне значення , а значить рентабельності
не має.
Рентабельність виробництва залежить від трьох основних факторів :
зміни суми балансового прибутку , середньорічної вартості основних фондів
та середньорічних залишків нормованих оборотних засобів . Проаналізувати
вплив кожного з цих факторів на показники рентабельності немає можливості
через відсутність балансового прибутку за 2000 рік .
ВИСНОВКИ
Поліграфічне підприємство “Зоря” є самостійним господарюючим
суб’єктом , яке являється юридичною особою і здійснює виробничу та
комерційну діяльність з метою забезпечення потреб населення та підприємств
на пакувальну продукцію .
Ще декілька років тому ВАТ “Зоря” належало до державних підприємств
, а зараз , в період переходу економіки України до ринку , воно змінило
форму власності , щоб не збанкрутіти . “Київська поліграфічна фабрика
“Зоря” є одним з ведучих підприємств України по виготовленню різноманітної
етикетної та пакувальної продукції.
Структура підприємства - цехова . Одним з найбільших цехів є
офсетний цех .
Аналіз показників фінансової стійкості підприємства показав , що
коефіцієнт маневрування є меншим від встановлених норм , тобто рівень
мобільності власних коштів є низьким . Коефіцієнт автономії та коефіцієнт
інвестування лежать в межах норм , що є позитивним .
Динаміка показників ліквідності говорить про зниження загальної
ліквідності , що свідчить про зростання низьколіквідних запасів у структурі
поточних активів .
Аналіз ділової активності підприємства показав , що темп росту
показника
обортності коштів в розрахунках склав 57,7 %. Зросла тривалість
операційного циклу , що свідчить про погіршання використання оборотних
засобів .
Аналіз показників цеху глибокого друку показав , що як для
підприємства в цілому , так і по цеху характерне збільшення фактичного
обсягу ТП , спостерігається збільшення середньоспискової чисельності цеху
на 3 чол. , а також пов’язане з цим зростання фонду оплати праці на 5,3
тис. грн.
Аналіз використання трудових ресурсів та заробітної плати . Впродовж
двох років на підприємстві штат працівників скоротився приблизно на 10 % ,
але по цеху спостерягається збільшення чисельності у 2000 році на 3 чол. .
Аналіз якісного складу робочої сили підрозділу показав, що середній розряд
одного робітника - 4,5 , більшість робітників мають спеціальну освіту ,
середній вік робітника - 44 роки , а середній стаж - 18,3 . Тобто , не
завадило б підвищення рівня кваліфікації та прийняття на роботу робітників
молодшого віку .
Аналіз руху робочих кадрів показав , що у 2000 році коефіцієнт
плинності робочої сили підвищилася ( 1999 - 0,08 , 2000 - 0,38 ). У 1999
році коефіцієнт обороту по прийому дорівнював 0,31 , а у 2000 - 0,62 . А
коефіцієнт обороту по звільненню у 1999 році дорівнював 0,08 , у 2000 -
0,44. Тобто , коефіцієнт обороту по прийому випереджає коефіцієнт обороту
по звільненню . Загальний коефіцієнт обороту становив у 1999 - 0,39 , у
2000 - 1,06
При аналізі використання робочого часу по цеху проведено розрахунки
середньої кількості відпрацьованих днів одним працівником , середньої
кількості відпрацьованих люд. - годин одним працівником та тривалість
робочого дня . Дані розрахунків показують , що у 2000 році було більш
ефективно використано робочий час . Спостерігається зростання загальної
кількості відпрацьованих люд. - днів та люд. - годин , а також збільшення
середньої кількості відпрацьованих люд. - днів та люд. - годин .
Розрахунки показників продуктивності праці показують , що у 2000
році продуктивність праці , порівняно з 1999 роком , підвищилась .
Середньорічна продуктивність праці в тис. грн. зросла на 51 % ,
середньорічна продуктивність праці в натуральному виразі зросла на 13 % .
Той факт , що продуктивність праці в тис. грн. зросла більше ніж
продуктивність праці в натуральному виразі , можна пояснити як результат
підвищення цін . На 31 % збільшилась середньоденна та середньогодинна
продуктивність праці . Аналізуючи вплив факторів на середньорічну
продуктивність праці , можна сказати , що під впливом середньогодинної
продуктивності праці вона збільшилась на 11,34 тис. грн. , під впливом
тривалості робочого періоду - на 7,36 тис. грн. Загальний вплив факторів на
середньорічну продуктивність праці склав 18,7 тис. грн. , тобто позитивний.
На ВАТ “Зоря” застосовується погодинна оплата праці . Оплата
здійснюється на основі відпрацьоавного часу та годинної тарифної ставки ,
розмір якої залежить від розряду . Поквартально при умові балансового
прибутку виплачуються премії . З роками фонд оплати праці по підприємству
зменшується , що пов’язано зі скороченням чисельності працюючих . Зросла
сума на основну з/п, зменшилась сума на додаткову з/п. У 2000 році не
виплачувались інші заохочувальні виплати . Найбільшу питому вагу у
структурі фонду оплати праці займають виплати ПВП , а з них робітникам . По
цеху фонд оплати праці зріс на 5,3 тис. грн. у зв’язку зі збільшенням
чисельності працюючих цеху . А середньорічна з/п зменшилась. Аналіз впливу
факторів на ФОП показав , що збільшення чисельності працюючих цеху
викликало збільшення фонду, а зменшення середньорічної з/п викликало його
економію .
Рівень організаційно - технічного розвитку в значній мірі залежить
від структури і складу основних фондів . Найбільшу питому вагу у складі
основних фондів займають “Машини та обладнання” . На другому місці -
“Бубівлі та споруди” . За два роки у структурі основних фондів суттєвих
змін не відбулося . Розраховані коефіцієнти оновлення та вибуття основних
фондів . Коефіцієнт оновлення основних фондів у 2000 році , порівняно з
1999 роком , зріс з 0,16 % до 0,2 % . Коефіцієнт оновлення машин та
обладнання , навпаки , знизився з1,4 % до 0,23 % . Коефіцієнти вибуття
