Зміст
Вступ
I. Відбір та вивчення об’єктів показу

-         Об’єкти показу

-         Класифікація об’єктів показу
II. Оцінка  екскурсійних об’єктів
III. Складання картки об’єктів
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
    Створення екскурсії - складний процес, що вимагає від організаторів екскурсійної справи більших творчих зусиль. Підготовка екскурсії - це завжди розробка нової теми екскурсії, обумовленої передбачуваними запитами потенційних клієнтів туристського підприємства й обумовленої екскурсійними можливостями свого міста, регіону.

    Процес підготовки нової екскурсії містить у собі визначення теми, постановку мети завдань екскурсії, вивчення й відбір екскурсійних об'єктів, складання маршруту екскурсії, вивчення й відбір екскурсійних об'єктів, складання маршруту екскурсії, вивчення літературних джерел по темі екскурсії, експозицій і фондів музеїв, консультації у фахівців, написання контрольного тексту екскурсії, комплектування "портфеля екскурсовода", вибір методичних приймань проведення екскурсії, складання технологічної карти екскурсії.
    В основу підготовки будь-якої екскурсії повинні бути покладені головні принципи й вимоги педагогічної науки, такі як взаємозв'язок навчання й виховання, облік логіки предмета, послідовність і систематичність, ясність і доступність викладу, наочність, емоційність, облік вікових особливостей екскурсантів.
    Для розробки нової екскурсійної теми створюється творча група екскурсоводів у складі звичайно 3-6 людей. Найбільш досвідчений і знаючий з них стає керівником.
Найбільше доцільно обов'язки в процесі підготовки екскурсії розподілити відповідно до певних підтем. Кожний член творчої групи повинен підготувати свій матеріал, який далі поєднується й редагується керівником. При виборі підтем для більш якісної підготовки екскурсії необхідно враховувати інтереси й професійну підготовку екскурсоводів.

    Важливим етапом створення екскурсії є правильний підбір об'єктів показу. В Україні на державному обліку знаходиться велика кількість пам'ятників архітектури, історії, культури, археології, а в музеях країни зберігаються мільйони експонатів.
Відбір та вивчення об
’
єктів показу
   Показ об'єктів, як ми вже відзначали, є частиною, що займає чільне положення в екскурсії. Правильний відбір об'єктів, їх кількість, послідовність показу впливають на якість екскурсії.

   У якості об'єктів можуть бути:
- Пам'ятні місця, пов'язані з історичнимиü подіями в житті нашого народу, розвитком суспільства й держави (наприклад, Куликово Поле, Бородіно, місця Курської битви).
- Будівлі і споруди, меморіальні пам'ятники, пов'язані з життям і діяльністю видатних особистостей, добутку архітектури й містобудування, житлові й суспільні будинки, будинки промислових підприємств, інженерні спорудження (міцності, мости, вежі), мавзолеї, будинки культурного призначення й інші будівлі

- Природні об'єкти - ліси, гаї, парки, ріки, озера, ставки, заповідники й заказники, а також окремі дерева, реліктові рослини.
- Експозиції державних і народних музеїв, картинних галерей, постійних і тимчасових виставок
- Пам'ятники археології - городища, прадавні стоянки, поселення, кургани з похованнями, земляні вали, дороги, гірські вироблення, загони, святилища, канали.
- Пам'ятники мистецтва -витвори образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, скульптура, садово-паркове і інше мистецтво.
   Екскурсійні об'єкти класифікуються:
- По змісту - однопланові твори живопису, річка, рослина, тварина, будинок) і багатопланові (архітектурний ансамбль, ліс, поле, вулиця, площа міста)

- По функціональному призначенню - основні, які є основою для розкриття підтем, і додаткові, показувані під час переїздів між основними об'єктами в ході логічних переходів у розповіді

- По ступеню схоронності - повністю збережен, дійшли до наших днів із значними змінами, що частково збереглися, втрачені

   Перед екскурсійними працівниками при створенні екскурсії стоїть завдання - відібрати з множини об'єктів самі цікаві й по зовнішньому вигляду, і по тій інформації, яку вони із собою несуть.
   Правильний відбір об'єктів забезпечить зорову основу сприйняття екскурсійного матеріалу й глибоке розкриття теми.

   Слід так організувати цю справу, щоб одні і теж об’єкти не кочували з екскурсії в екскурсію. По можливості у кожної теми повинні бути «свої» об’єкти. Різноманітність об’єктів дає можливість забезпечити правильне чергування вражень у екскурсантів, дозволяє зберегти елемент новизни при вивченні різних тем.

   Якщо неможливо виключити той або інший об’єкт з передбачуваного маршруту зважаючи на його унікальність, які показуються у ряді екскурсій    (оглядової, істроричної, літературної, мистецтвознавчої), то такий об’єкт повинен бути розкритий особливо. При його показі повинні бути виявлені ті риси, які не знайшли відображення в екскурсіях на інші теми. При показі таких об’єктів і розповіді залежно від теми кожного разу повинен бути використанний інши матеріал. Тому інтерес екскурсантів при їх повторному огляді, як правило, не знижується.
Оцінка екскурсійних об
’
єктів
   У практиці підготовки екскурсій вироблена певна методика оцінки екскурсійних об’єктів. Застосування цієї методики особливо важливе в тих випадках, коли творці нової екскурсії, зустрічаючись на маршруті з декількома об’єктами, схожими за змістом, можуть вибрати ті з них, які найцікавіші для даної теми.

   Для оцінки об’єктів, які включаються в екскурсію, рекомендується використовувати наступні критерії:

- Пізнавальна цінність - зв'язок об'єкта з конкретною історичною подією, з певною епохою, життям і творчістю відомого діяча науки й культури, художні вартості пам'ятника, можливість їх використання в естетичному вихованні учасників екскурсії.
- Популярність об'єкта, його популярність серед населення (наприклад, Червона площа, Останкінська телевізійна вежа).
- Незвичайність об'єкта. Мається на увазі особливість, неповторність пам'ятника історії й культури, будинку, спорудження.
- Виразність об'єкта, тобто зовнішня виразність об'єкта, його взаємодія із фоном, навколишнім середовищем - будинками, спорудженнями, природою.
- Схоронність об'єкта. Проводиться оцінка стану об'єкта в цей момент, його готовності до показу.
- Місцезнаходження об'єкта. При відборі об'єктів повинні враховуватися відстань до пам'ятника, зручність під'їзду до нього, придатність дороги для автотранспорту, можливість підвозу до об'єкта екскурсантів, природна обстановка, що оточує даний об'єкт, наявність місця, придатного для розташування групи з метою спостереження.

   Тимчасове обмеження показу об'єкта - це коли відвідування й огляд об'єкта неможливі через погану видимість або сезонність.
   Екскурсія не повинна бути перевантажена великою кількістю відвідуваних об'єктів, тому що це збільшує її тривалість і викликає стомлюваність екскурсантів, а увага й інтерес при цьому слабшають. Оптимальна тривалість міської екскурсії становить 2 -4 академічних години, при цьому екскурсанти з інтересом сприймають не більш 15-20 екскурсійних об'єктів.

   У екскурсію можуть входити об’єкти як однієї групи (наприклад, пам’ятники архітектури), так і декількох груп (пам’ятні місця, історичні пам’ятники, житлові будівлі, природні об’єкти). Набір об’єктів залежить від теми екскурсії, ії змісту, складу  екскурсійної групи. Неправильно, наприклад, коли вся оглядова екскурсія побудована виключно на показі скульптурних пам’ятників і монументів. Слід уникати одноманітності побудови зорового ряду. Зорові враження екскурсантів будуть неповними, якщо в маршрут разом з пам’ятниками і монументами не буде введений показ окремих будівель і вулиць, площ, памтних місць, об’єктів природи.

   В ході підготовки нової екскурсії більше уваги слід приділити вивченню об’єктів на місці, в їх природній обстановці. Необхідні початкові дані дає вивчення об’єктів за джерелами (книгам, альбомам, фотографіям).

   Зустріч з екскурсійним об’єктом безпосередньо на місці його розташування, вивчення різних його сторін дозволяють екскурсоводу в майбутньому, при роботі з групою, вільно оріентуватися у пам’ятника, квалифіковано вести його показ.
Складання картки об
’
єктів
   Відбір об'єктів закінчується складанням картки (паспорта) на кожний з них. Дані картки використовуються як для конкретно розроблювальної теми, так і для майбутніх екскурсій.
   У картку об'єктів вносяться наступні дані:
1) найменування об'єкта (первісне й сучасне), а також назва, під яким пам'ятник відомий у населення;
2) історична подія, з яким зв'язаний пам'ятник, дата події;
3) місцезнаходження об'єкта, його поштова адреса, на чиїй території пам'ятник розташований (місто, селище, промислове підприємство і т.д. );
4) опис пам'ятника (під'їзд до нього, його автор, дата спорудження, з яких матеріалів виготовлений, текст меморіального напису);
5) джерело відомостей про пам'ятник (література, де описаний пам'ятник і події, пов'язані з ним, архівні дані, усні перекази, основні друковані праці й місця зберігання неопублікованих робіт);
6) схоронність пам'ятника (стан пам'ятника й території, на якій він перебуває, дата останнього ремонту, реставрації);
7) охорона пам'ятника (на кого покладена);
8) у яких екскурсіях пам'ятник використовується;
9) дата складання картки, прізвище й посада укладача.
   До картки прикріплюється фотографія об'єкта, що відтворює його нинішній і колишні види. У картці на архітектурні, природні, археологічні об'єкти можуть бути включені й інші відомості. Наприклад, у картку на пам'ятник архітектури включаються відомості про наявність скульптури, стінописи в декоративнім оздобленні пам'ятника. Наявність карток на всі екскурсійні об'єкти, розташовані на території даного краю, прискорює розробку нових екскурсійних тем, дозволяє різноманітити використання пам'ятників в екскурсіях на різні теми, робить їхній показ більш активним. У багатьох регіонах краіни проведена паспортизація і складені зведення пам’ятників. У 70-і роки ХХ ст. Науково-дослідним інститутом культури Міністерства культури були поідготовлені зведення пам’ятників – меморіальні доми, садиби, могили, пам’ятні місця, пов’язані з іменами видатних діячив культури і значними подіями в житті території (краю, обсласті, автономної республіки).

  
Висновки
   Таким чином, вирішальне значення в успіху розробкі нової екскурсійної теми мають об’єкти. Саме вони складають той пізнавальний матеріал, який є здоровою основою в розкритті теми, головний в доказах екскурсовода.

   Необхідно відзначити залежність екскурсійного процесу в цілому, його змісту, методики подання матеріалу (показу й розповіді) від об'єктів, їх стану, під'їзних колій, крапок для спостереження. Саме тому таку важливу роль у цей момент відіграють зв'язки екскурсійних установ з тими організаціями, які ведуть роботу з виявлення, реставрації й охороні пам'ятників історії й культури. Активна участь екскурсійних працівників у діяльності цих організацій створює умови для подальшого розвитку екскурсійної справи в Україні.
Список використаної літератури

  

1.     Долженко Г.П. Экскурсионное дело. Учебное пособие. Издание второе, исправленное и дополненное (Серия «Туризм и сервис») – М.: ИКЦ «МарТ», 2006. – 304 с.

2.     Емельянов Б.В. Экскурсоведение. М: Советский спорт, 2007. – 216 с.

3.     Кулаев К.В. Экскурсионная деятельность: теоретические и методологические основы. – М.: Турист, 2004. – 96 с.

4.     Гецевич Н. А. Основы экскурсоведения. — Минск: Издательство  

          “Университетское”, 1988. — 190 с.

5.     Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. - 300 с.

Тести

1. Оптимальна тривалість міської екскурсії становить:
    1.1-2 години
    2.2-3 години
    3. 6-8 годин
    4. 8-10 годин

2. Чим закінчується етап відбору й вивчення об'єктів показу?
    1. складанням картки об'єкта
    2. оцінкою об'єкта
    3. відбором літератури
    4. класифікацією об'єктів

3. По чому класифікуються об'єкти показу?
    1. по змісту
    2. по функціональнім призначенню
    3. по ступені схоронності
    4. по ступеню далекості від міста

4. Що таке екскурсія?
    1.туристична послуга, яка забезпечує задоволення духовних, естетичних, інформаційних та інших потреб туриста або екскурсанта.
    2. діяльність з організації подорожей, що не перевищують 24 часів, у супроводі фахівця- екскурсовода за заздалегідь складеними маршрутами, з метою ознайомлення з пам'ятками історії, культури, природи, музеями, з визначними місцями тощо.
    3. це обслуговування клієнта під час виконання їм професійних обов'язків як за місцем проживання, так і в інших регіонах, що дозволяє більш якісно й з меншими витратами організувати свою діяльність або поїздку.
   4. поїздки з метою участі в спортивних заходах та підтримки улюблених команд. До послуг туристичних фірм звертаються керівники спортивних команд, організатори змагань, об'єднання вболівальників та окремі громадяни.

     5. Яка кількість об'єктів сприймається екскурсантом з інтересом?
        1.25-20
        2. 15-20
        3. 30-35
        4. 40-50

Міністерство Освіти
та
Науки України

Одеський державний економічний університет

Кафедра економіки
та

 управління туризмом

Індівідуальне завдання

З курсу: Єкскурсійна діяльність

На тему: Відбір об
’
єктів показу
                                                                                                        Підготувала:

Студентка 38 групи, ФМЄ,

Пірожкова Т.В.

Перевірив:

Нездоймінов С.Г.
ОДЕСА-2009