ВСТУП
Історія зародження і розвитку кваліметрії налічує не один десяток років, причому її розвиток почався задовго до того, як вона отримала свою назву.

Це обумовлено, впершу чергу, тим, що результат будь-якої діяльності повинен мати необхідну сукупність властивостей і, як наслідок, сукупність показників цих властивостей, вимоги до яких повинні бути закріплені відповідним документом. Наслідком цієї обставини є необхідність вирішення вузлового завдання кваліметрії - визначення номенклатури показників якості, що підлягають включенню в документацію на продукцію, роботу чи послугу, з метою їх подальшого контролю.

Можна вважати, що цей аспект кваліметрії виник одночасно з виникненням практики нормування показників якості, і в нашій країні момент його виникнення можна пов'язати з початком випуску першого в нашій країні періодичного видання з стандартизації - «Бюлетеня Комітету еталонів і стандартів». Саме цей комітет був створений при Головній палаті мір і ваг.

Інший важливий аспект кваліметрії - апріорна оцінка якості - отримала свій активний розвиток у зв'язку з ростом складності техніки і відповідальності виконуваних нею функцій. Стало очевидно, що пошук найбільш вигідного рішення при розробці нової продукції слід починати на самій ранній стадії її життєвого циклу. А для цього необхідно мати відповідні розрахункові методики. Особливу увагу почали приділяти методам розрахункової оцінки якості, у зв'язку з прийняттям керівними органами нашої країни постанови «Про вдосконалення планування і посилення економічного стимулювання промислового виробництва», що передбачає запровадження державної атестації продукції. При проведенні атестації необхідно здійснювати зіставлення оцінюваної продукції з вітчизняними і зарубіжними аналогами, для чого необхідно мати відповідні методики.

На початку п'ятдесятих років значну увагу привернула до себе проблема забезпечення надійності технічних пристроїв. Вона викликала бурхливий розвиток методів оцінки надійності - це властивість, для оцінки якого єдино прийнятим виявився математичний апарат теорії імовірностей, він є важливим не тільки для об'єктів, відгуки яких не допустимі через катастрофічні наслідкі, але і для об'єктів, що застосовуються в інших, менш небезпечних для людини і навколишнього середовища сферах діяльності людини.

Зазначені обставини зумовили потребу об'єднання різних методів вирішення завдань з оцінки якості різних об'єктів в одну область знань, названу кваліметрією. Ініціатива цього об'єднання належала групі російських фахівців, ядро ​​якої складали працівники науково-дослідного інституту стандартизації. Це об'єднання почалося в кінці шістдесятих років.

У наступні роки було створено великий комплекс міжгалузевих нормативних та методичних документів, що встановлюють єдину термінологію, що містять рекомендації щодо вирішення різних завдань по кваліметрії.

Виходячи з вище переліченого ми знаємо, що наукова область, яка об'єднує кількісні методи оцінки якості, що використовуються для обгрунтування рішень, що приймаються при управлінні якістю продукції та стандартизації, називається кваліметрією.

Кваліметрія як наука виступає у вигляді взаємопов'язаної системи теорій, що розрізняються ступенем спільності, засобами і методами вимірювання та оцінювання, предметною областю оцінювання. До таких теорій віднесені:

- загальна кваліметрія, в якій розробляються загальнотеоретичні проблеми (система понять, теорія вимірювання і оцінювання, аксіоматика
кваліметрії, теорія квалиметрической шкалювання і т.п.);

- спеціальна кваліметрія (за методами та моделями оцінки) - експертна,

ймовірнісно-статистична, індексна кваліметрія, квалиметрична таксономія і т.д.;

- предметна кваліметрія (на уроках оцінювання) - кваліметрія продукції (техніки), праці та діяльності, проектів, процесів (у широкому сенсі) та ін.

Існують соціологічна, педагогічна, географічна кваліметрії і т.д.

Кваліметрію слід розуміти як науку про якість (квалітологію), яка взаємодіє з іншими складовими частинами - теорією якості і теорією управління якістю (принцип триєдності). Теорія кваліметрії виступає в такому розгляді як синтез існуючих теорій вимірювань і оцінювання якості в різних галузях знань.

Кваліметрія є теорія вимірювання та оцінки якості будь-яких, створюваних або використовуваних людиною об'єктів і процесів, тобто предмет кваліметрії включає в себе дослідження як кількісних, так і некількісних методів вимірювання та оцінювання якості. Таке уявлення про предмет і об'єкт обгрунтовано впровадженням кваліметрії в різні сфери матеріального виробництва, яке спостерігається останнім часом.

1. 
   АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
   

1.1 Оцінки якості

Завдання підвищення якості продукції в даний час стала однією з головних як в нашій країні, так і за кордоном. Значимість цього завдання в найближчому майбутньому, без сумніву, ще більше зросте, що пояснюється низкою причин, що випливають з рівня продуктивних сил, стану і перспектив розвитку економіки.

Але для того щоб поліпшити якість, потрібно, перш за все, вміти його кількісно визначати, так як застосування чисельних методів - одна з найважливіших передумов правильності прийнятих управлінських рішень.

Оцінка якості - перший і основний етап системи управління якістю. Для вирішення питань організації та впровадження державної системи управління якістю, що включає питання планування, прогнозування, оптимізації та інші, необхідно розробити об'єктивні методи оцінки якості. Причому, в-першу чергу - методи комплексної оцінки, потреба в яких стає все більше нагальною. Викликана вона цілою низкою серйозних причин і головним чином-необхідністю оцінки продукції до надходження їх у сферу розподілу. Показник якості продукції - кількісна характеристика одного або декількох властивостей продукції, що становить його якість.

Труднощі реалізації багатьох видів продукції пов'язані з невмінням правильно оцінювати її якість на різних стадіях: технічного завдання, робочого проекту, досвідченого зразка і, нарешті, серійної продукції. Це призводять до уповільнення її реалізації, а іноді до неможливості продажу, що приносить народному господарству величезні збитки.

У капіталістичних країнах, борючись за ринки збуту, кожна фірма уважно стежить за успіхами конкурентів. Наприклад: німецька автомобільна фірма «Фольксваген», що випускає якісні легкові автомобілі. Не звертаючи увагу на те, що ця фірма на протязі тридцяти років лідер, законодавець типу
автомобілів golf - класу (тобто компактний автомобіль), вона стежить за

коньюктурою ринку. Фольксваген почав виробництво позашляхових автомобілів і автомобілів які розраховані тільки для американського ринку (пікапи, мінівени). Проте розрахунки показали, що за деякими іншими показниками вироби «Фольксвагєн» відстають від конкуруючих, що значно знижує комплексну оцінку, на ці показники, відділ забезпечення якості і запропонував звернути на це увагу.

Питання правильного ціноутворення також тісно пов'язане з умінням об'єктивно оцінювати якість продукції.

Доцільність урахування якості при призначенні ціни продукції визнає більшість економістів. Природньо, що для знаходження залежності ціни від якості потрібно вміти вимірювати їх. Ціна за самою своєю суттю вже має числову форму. Ось чому практичні потреби ціноутворення в нашій країні постійно вимагають розробки науково-обгрунтованих принципів комплексної кількісної оцінки якості.

Такі опеньки стали особливо необхідні у зв'язку з появою різних більш зручних типів автомобілів інших марок.

Проте найголовніше в цих системах проектування не те, що вони є більш зручні, а те, що вони видають оптимальне – найкраще, з точки зору обраного критерію, рішення. Критерій оптимальності, який закладається в програму роботи цих комплексів, може бути самий різний. Як правило, таке проектування ведеться на основі критерію мінімальної вартості об'єкта. Але дуже часто нас цікавлять не мінімальні витрати на продукцію, а її максимальна якість. Переналагодження системи проектування на вирішення цієї задачі не представляє принципових труднощів. Єдино, що потрібно, - математичний вираз, що описує об'єкт, що проектується як сукупність окремих його властивостей, тобто моделює його якість.

Загальна тенденція технічного прогресу зумовлює все більше впровадження оптимального автоматичного проектування в самі різні галузі
матеріального виробництва. І одна з головних передумов для широкого їх

розповсюдження - розробка методів комплексної та кількісної оцінки якості

самих різноманітних продуктів праці.

Однією з найважливіших форм управління якістю продукції є її атестація. Показники аттестуємої продукції «... повинні перевищувати показники, передбачені діючими стандартами, і відповідати найвищим показникам якості, досягнутим у сучасній, вітчизняній і закордонній промисловості».

Державна атестація якості продукції повинна базуватися на об'єктивних і надійних методах оцінки якості. Необхідно подальший розвиток цієї системи з тим, щоб, по-перше, атестації піддавалася велика частина продукції, що випускається, і, по-друге, щоб визначався не тільки відповідність продукції світовому рівню, а й ступінь відставання від нього.

Все сказане, а також необхідність забезпечення конкурентоспроможності продукції на світовому ринку, розробки принципів матеріальної і моральної зацікавленості за підвищення якості, стандартизації показників якості продукції і т. д. зумовлюють потребу в кількісній оцінці якості і особливо в комплексній оцінці.

Проте в даний час оцінка якості продукції зустрічається з дедалі більшими й більшими труднощами, які носять об'єктивний характер і мають стійку тенденцію до зростання, що визначається особливостями сучасного масового промислового виробництва та розвитком товарообміну.

У минулому економічний ризик, пов'язаний з випуском нової продукції був порівняно невеликий, оскільки перебудова виробництва вимагала відносно невеликих капіталовкладень і невеликих термінів освоєння. В останні десятиліття в промислово розвинених країнах світу становище різко змінилося: випуск більш якісної продукції, як правило, пов'язаний з великими витратами на налагодження виробництва, а період підготовки виробництва деколи затягується на кілька років. Тому зростає ризик, що викликається небезпекою понести великі збитки, якщо продукція не буде користуватися достатнім попитом.

Подібного роду ризик може бути значно зменшений, якщо якість

продукції, яку пропонує до випуску, буде визначено заздалегідь з достатнім ступенем точності.

Таким чином, об'єктивні умови сучасного, виробництва і збуту все більш настійно вимагають надійних методів оцінки якості «як готової продукції, так і дослідно-конструкторських розробок».

2. 
   Показники якості
   

У кваліметрії застосовується ряд специфічних термінів, що вимагають однозначного тлумачення. Тому і існує - ГОСТ 15467-79 «Якість продукції. Терміни »:

1) якість продукції (послуги) - сукупність властивостей продукції (послуги), які обумовлюють її придатність задовольняти певні потреби відповідно до її призначення.

2) властивість продукції (послуги) - об'єктивна особливість продукції (послуги), що проявляється при її створенні, експлуатації, використанні за призначенням або споживанні (надання послуги). Наприклад: точність, надійність, своєчасне постачання і т.д. Для об'єктивної оцінки якості об'єкта необхідно охарактеризувати його властивості кількісно. Для цього існує:

3) показник якості - кількісна характеристика властивості об'єкта, що входить до складу його якості та розглядається відповідно до певних умов життєвого циклу об'єкта. Для продукції - до певних умов її створення, експлуатації або споживання.

Для послуги - до певних умов її розробки та надання.

Для процесу - до певних умов його підготовки, проведення і т.д.

Показники якості (об'єктів) за кількістю характеризуючих властивостей можуть бути: одиничними і комплексними.

3.1) одиничний показник якості - показник якості, що відноситься тільки до одного з властивостей об'єкта (наприклад: коефіцієнт нелінійних спотворень - характеризує лінійність, ймовірність безвідмовної роботи або

безвідмовність, середній термін зберігання - збереженість і т.д.). При будь-якому вимірі потрібен еталон порівняння (метр, кілограм і т.д.). Для цього в кваліметрії є інші показники якості такі як:

3.2) базовий показник якості - показник якості об'єкту, прийнятий за еталон при порівняльних оцінках якості. Базові показники якості також можуть бути одиничними і комплексними;

3.3) відносний показник якості - відношення показника якості оцінюваного об'єкта до базового показника якості, виражене в відносних одиницях;

3.4) диференційний показник якості - називається показник, який заснований на порівнянні одиничних показників якості аналізованого зразка продукції з такими ж показниками якості базового зразка.Диференційний метод визначення рівня якості досить простий і полягає в порівнянні одиничних показників якості, оцінюються вироби з однойменними базовими показниками. Про рівень якості судять по велечині відносних показників. Якщо всі вони більше або дорівнюють одиниці, то рівень якості оцінюється виробами, що перевищують базовий показник або відповідають йому. У випадку, коли відносні показники або їх велика частина менше одиниці, рівень якості виробу - нижче базового зразка;

3.5) комплексний показник якості - показник якості об'єкта, що відноситься до декількох його властивостей. Комплексний показник якості дозволяє в цілому охарактеризувати якість об'єкту або групу його властивостей. Наприклад: коефіцієнт готовності - дозволяє одночасно охарактеризовувати і безвідмовність, і ремонтопридатність виробу.

(1.1)
де - коефіцієнт готовності;

Т – середнє напрацювання на відмову;

– середній час відновлення (математичного очікування часу відновлення).
Нехай цикли роботи виробу:


Рисунок 1.1 – Цикли роботи виробу
Тоді середнє напрацювання на відмову буде:

Т=14 - середнє напрацювання на відмову.

З цього слідує, що:

= 0,875 – це вірогідність того, що виріб у любий момент часу буде працездатний (приймається для оцінки якості рейсових автобусів, таксі та ін.)

Рівень якості продукції - міра відповідності якості продукції, що оцінюється якістю продукції прийнятої за базову (еталонну). Завжди по відношенню до чогось.

У загальній кваліметрії: рівень якості - відносна міра, результат оцінювання, система значень заходів якості об'єкта, визначена на основі співвіднесення з базовими (еталонними) значеннями заходів.

Оцінка рівня якості продукції - сукупність операцій, пов'язаних з визначенням чисельного значення рівня якості продукції.

У загальній кваліметрії є визначення: оцінювання (оцінка) якості - особливий тип функції управління, спрямованої на формування ціннісних суджень про об'єкт оцінки.

Розглянемо схему - послідовність операцій. Алгоритм комплексної оцінки рівня якості продукції (рис. 1.2.):

а. вибір номенклатури одиничних показників якості - з технічної документації на продукцію (технічне завдання, проект, технічне удосконалення, ГОСТ та іншої нормативно-технічний документ);

б. вибір базових показників якості. Рекомендується на основі вибору базового зразка (зразків) продукції. Базові зразки повинні відноситься до продукції, аналогічної за призначенням та умовами експлуатації оцінюваної продукції;

в. визначення значень одиничних базових показників якості.За базові показники якості зразків - еталонів (їх значення) можуть бути прийняті за:

- прогнозовані показники якості продукції, що представляють перспективний національний чи світовий рівень якості,

- показники якості продукції, рекомендовані міжнародними організаціями з якості;
- показники якості існуючої світової та національної техніки (при атестації - краще чи середнє);

- прогресивні показники якості стандартів (технічне завдання, технічне удосконалення, ГОСТи і т.д.).

г. визначення значень одиничних показників якості продукції, що оцінюється:

- на основі даних випробувань і вимірювань послідовність операцій (алгоритм) при комплексної оцінки рівня якості продукції згортання заходів якості.

Комплексування - об'єднання показників (агрегування), здійснюване з того чи іншого закону.

визначення мети оцінки (атестація, оптимізація, технічне завдання, рішення про покупку і т.д.)

1) оцінка номенклатури одиничних показників якості оцінюваної продукції

2) вибір базових показників якості продукції даного виду

4) визначення значень одиничних показників якості, оцінюваної продукції

3) визначення значень базових одиничних (групових) показників якості

5) визначення відносних одиничних показників

6) визначення рангів одиничних і групових показників якості (їх вагових коефіцієнтів)

7) вибір методу згортання відносних показників

Оцінка рівня якості

Прийняття рішень

Рисунок 1.2 - Алгоритм комплексної оцінки рівня якості продукції
3.6) це приклад так званого групового комплексного показника якості, тобто показника якості, що відноситься до групи властивостей об'єкта.

Різновидом комплексного показника якості є:

- інтегральний показник якості - комплексний показник якості, що відображає відношення сумарного корисного ефекту від використання об'єкта за призначенням (П) до витрат на створення і використання об'єкта за призначенням;

- узагальнений показник якості - показник якості, який належить до такої сукупності властивостей об'єкту, за якою прийнято рішення оцінювати його якість в цілому. Як правило, - це так звані суттєві властивості. Узагальнений показник якості - комплексний показник, який характеризує декілька близьких за значимістю властивостей.

Рисунок 1.3 - Класифікація показників якості
Згортання заходів якості (комплексування) та їх об'єднання (агрегування), що здійснюється з того чи іншого закону.

Вибір методу згортання показників, це так само складне питання. У
всіх випадках, коли є можливість виявлення характеру взаємозв'язків між

показниками, що враховуються слід визначити функціональну залежність: статична функція - середнє геометричне, експонентна функція - середнє гармонійне.
(1.2)
де Q - комплексний узагальнений показник, що характеризує рівень якості продукції;

n - число оцінюваних показників;

- коефіцієнт вагомості i-го одиничного показника якості .

Часто точну функціональну залежність знайти не вдається, тоді використовують:

а) комплексний середньозважений арифметичний показник (якщо для всіх показників справедливо > 5)
(1.3)
б) комплексний середньозважений геометричний показник (якщо хоча б один <=0,5)
(1.4)
Друга умова для (1.3) і (1.4):
= 1

де - відносний i-ий показник якості виробу;

n - число оцінюваних показників якості.

Рівень якості Q може характеризувати:

а) комплексний рівень якості (всі основні, включаючи економічний показник);

б) технічний рівень продукції (це залежить від цілої оцінки якості) у формулах (1.3) і (1.4) буде дотримуватися умова:
(1.5)
При хоча б одному < 0,5 необхідно використовувати формулу (1.4).

3.7) інтегральний показник якості - відношення сумарного корисного ефекту від експлуатації або споживання продукції до сумарні витратам на його виготовлення експлуатації або споживання. Розраховується за формалою:
(1.6)
де - сумарний корисний об`єкт від використання споживання продукції;

- витрати на створення;

- витрати на експлуатацію;

- інтегральний показник.
1.3 Багаторівнева структура показників якості

Комплексні показники якості, як і похідні фізичні величини (будь-яка

фізична величина, для якої існує визначальне рівняння або рівняння зв'язку з іншими фізичними величинами, є похідною фізичною величиною), можна і далі комбінувати між собою, намагаючись до отримання все більшого і більшого узагальнення властивостей, формулюють у цілому уявлення про якість об'єкта і представляють у вигляді ієрархічної структури дерева якості.

У багаторівневій структурі показників якості на найнижчому рівні розташовуються поодинокі показники якості, що характеризують одну

властивість продукції.

Багаторівневий метод оцінки рівня якості продукції здійснюється з використанням комплексних (узагальнених) показників якості.

Слід звернути увагу, що комплексна оцінка не дає уявлення про окремі

властивості продукції; комплексні показники можна одержувати при різному

поєднанні одиничних показників. Тому комплексні показники повинні доповнювати, а не заміняти окремі показники якості. Комплексні показники визначають для усіченого та ієрархічного «дерев» властивостей якості.

З точки зору оцінювання якості, якість представляють у вигляді ієрархічної структури «дерев якості». На самому низькому (нульовому) рівні «ієрархічного дерева властивостей» знаходиться якість, як узагальнена комплексна властивість продукції, на самому верхньому - прості поодинокі властивості.

Побудову «Ієрархічного дерева якості» починають зі складання переліку одиничних показників якості (одиничних властивостей), які можуть виявитися істотними для розв'язуваної задачі оцінювання якості. У «Дерево властивостей» не слід включати показники, що знаходяться у функціональній залежності з іншими показниками «дерева». Вибір одиничних показників якості обгрунтовують. Після складання списку показників, їх об'єднують в
групи, що характеризується властивостями: призначення, технологічності, безпеки та інші.

Середня геометрична зважена:
(1.7)
Розрахунок комплексного показника якості вимагає визначення коефіцієнтів вагомості.

Комплексними показниками якості вважаються: головні, інтегральні і середньозважені. Коли це можливо, для оцінки використовується головний показник, який найбільш повно відображає основне призначення продукції, але в курсовому проекті для розрахунку комплексного показника використовуємо метод заснований на визначенні: середньоарифметичної зваженої, среднєгармонічної зваженої, средньогеометричної зваженої, розрахованої за формулами:

Середня арифметична зважена:
(1.8)
Середня гармонічна взважена:
(1.9)
де Мj - вагомість показника якості;

Кj - відносний показник якості.

Диференціальний і комплексний методи оцінки рівня якості продукції не завжди вирішують поставлені завдання. При оцінці складної продукції, що

має широку номенклатуру показників якості, за допомогою диференційного методу практично неможливо зробити конкретний висновок, а використання тільки одного комплексного методу не дозволяє об'єктивно врахувати всі значимі властивості продукції, що оцінюється. У цих випадках для оцінки рівня якості продукції застосовують одиничні та комплексні показники якості, одночасно використовуючи і комплексний, і диференційні методи, тобто оцінку здійснюють змішаним методом.

Сутність змішаного методу полягає в наступному:

1. одиничні показники якості об'єднують у ряд груп, для яких визначають груповий комплексний показник якості, найбільш значущі одиничні показники можна в групи не включати, а розглядати окремо. Об'єднання показників у групи має здійснюється в залежності від мети оцінки;

2. знайдені величини групових комплексних і окремо виділених найбільш важливих показників піддаються порівнянню з відповідними значеннями базових показників, тобто застосовують принципи диференціального методу. За допомогою вимірювань зазвичай визначаються одиничні показники якості.

Патентно-правові та економічні показники, показники однорідності продукції, стандартизації отримують розрахунковим шляхом. Шляхом розрахунків можна знайти комплексні показники.

Відносна характеристика якості продукції, побудована на порівнянні значень показників якості оцінюваної (нової) продукції з базовими значеннями таких же показників, визначає рівень якості продукції.

Технічний рівень - відносна характеристика технічної досконалості продукції - сукупності найістотніших властивостей, що визначають її якість і характеризують науково-технічні здобутки в розвитку даного виду продукції. Оцінка технічного рівня полягає у встановленні відповідності світовому, регіональному, національному рівнях чи рівню галузі.

Базовий зразок - це зразок продукції, що представляє передові науково-технічні досягнення і виділяється з групи аналогів оцінюваної продукції.

У результаті оцінки продукцію відносять до одного з трьох рівнів:

-перевищує світовий рівень;

-відповідає світовому рівню;

-поступається світовому рівню.

Результати оцінки використовують:

-при розробці нової продукції: обгрунтувань, вимог, закладаються у технічне завдання і нормативну документацію;

-при прийнятті рішень про постановку продукції на виробництво;

-при обгрунтуванні доцільності заміни або зняття продукції з виробництва;

-при формуванні пропозицій щодо експорту та імпорту.

Комплексні показники низького рівня утворюються з функціональної залежності або за принципом середнього зваженого. Функціональна залежність - концепція, що лежить в основі багатьох питань, пов'язаних з реляційними базами даних включаючи, зокрема, їх проектування.

Математично представляє бінарне відношення між множинами атрибутів даного відносини і є, по суті, зв'язком типу "один до багатьох». Їх використання обумовлене тим, що вони дозволяють формально і суворо вирішити багато проблем. Принципи формування комплексних показників більш високого рівня такі ж, як на нижньому рівні.

Комплексні показники якості, пов'язані в певні групи, називаються груповими. Поняття груповий показник досить умовно. Так, наприклад, фізико-хімічні показники хлібобулочних виробів можна вважати груповим.

Узагальнений показник відноситься до такої сукупності властивостей продукції, за якою оцінюється якість продукції. Від економічних розрахунків в ролі узагальненого показника виступає інтегральний показник.

Правила кваліметрії виробила деякі правила побудови структури

показників якості. Умовно ці правила діляться на загальні та приватні.

До загальних правил відносять такі, як поділ по рівній підставі, винятковість, корректуємість, облік взаємозв'язків у системі «людина - середовище - об'єкт», жорсткість структури початкових рівнів дерева, споживча та функціональна спрямованість формулювань.

Показники якості на будь-якому рівні: необхідність і достатність числа властивостей в комплексі, однозначність тлумачення показників якості, неприпустимість включення в комплексний показник залежних одиничних показників якості, одночасність існування одиничних показників якості, що включаються в комплексний, і ін. До приватних правил відносять такі показники, як облік витрат і результатов`ясність ознаки поділу, мінімум одиничних показників у комплексному, виняток однаково виражених показників і інші.

Структура показників якості у формі ієрархічного дерева не єдина.

Розрізняють і інші форми графічного представлення структури показників якості у вигляді кваліфікаційної таблиці (рис. 1.4):

Рисунок 1.4 - Структура показників якості у вигляді кваліфікаційної таблиці
і суворого графа (рис. 1.5):

Рисунок 1.5 - Структура показників якості у вигляді суворого графа
Дивлячись на ці рисунки ми можемо зробити висновок, що структура показників якості у формі ієрархічного дерева не єдина,а навпаки є безліч варіантів представлення структури показників якості.
2 РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ. ПОБУДВА ІЄРАРХІЧНОГО ДЕРЕВА ЯКОСТІ
2.1 Розглянемо ситуацію, коли для оцінки технічного рівня годин використовують "оціночне число»:
(2.1)
де - відносний показник ізохронної похибки (визначення точності ходу при величині заведення годин);

- відносний показник позиційної похибки (визначення точності ходу при різному просторовому положенні годинника);

- відносний показник температурної похибки Р;

, , - вагові коефіцієнти.

Нам відомо, що: = 0,12; = 0,08; = 0,8.

Наприклад: інші показники – однакові, корпус годинника єдиний у оцінюваного виробу: = 0,15 сек; = 0,3 сек; = 0,18 сек;

у базового зразка: = 0,18 сек; = 0,17 сек; = 0,28 сек;

тоді:
(2.2)
Комплексний показник, що характеризує технічний рівень оцінюваних годин - оціночне число:
= + , + = 0,12 · 1,5 + 0,08 · 1,13 + 0,8 · 0,93 = 1,02;
тобто технічний рівень оцінюваних годин вище технічного рівня базового зразка.

Використання «показника технічний рівень»

(технічний рівень)
Рисунок 2.1 - Використання «показника технічний рівень»
2.2 Розрахуємо інтегральні показники для бурових установок за тією умовою, що: бурові установки і мають однакові параметри крім:

Параметри
Сумарна глибина проходки до капітального ремонту	=100 ∙103 м	=400 ∙103 м
вартість	30 млн.грн.	160 млн. грн..
витрати на експлуатацію	60 млн. грн..	170 млн. грн.
Знайдемо інтегральні показники

Відповідь: у бурових установках інтегральний показник = , а у бурових установках інтегральний показник = .
2.3 Складемо «ієрархічне дерево якості» для показників якості холодильників.

Побудову «Ієрархічного дерева якості» починають зі складання переліку одиничних показників якості (одиничних властивостей), які можуть

виявитися істотними для розв'язуваної задачі оцінювання якості. У «Дерево властивостей» не слід включати показники, що знаходяться у функціональній залежності з іншими показниками «дерева». На самому низькому (нульовому) рівні «ієрархічного дерева якості» знаходиться якість, як узагальнена комплексна властивість продукції, на самому верхньому - прості поодинокі властивості. Після складання списку показників, їх об'єднують в групи що характеризується властивостями: призначення, технологічності, безпеки та інші. Складемо «ієрархічне дерево якості » для показників якості холодильників, якість яких оцінюємо в данному прикладі.



Рисунок 2.2 - Ієрархічне дерево якості для показників якості холодильників
ВИСНОВОК
В даній курсовій роботі ми розглянули показники якості, їх призначення і роль яку вони грають в такій науці як кваліметрія.

Детально був розглянутий комплексний показник якості. В ході роботи ми дізнались – комплексний показник якості дозволяє в цілому охарактеризувати якість об'єкту або групу його властивостей (наприклад: коефіцієнт готовності – дозволяє одночасно охарактеризовувати і безвідмовність, і ремонтопридатність виробу), комплексні показники якості можна і далі комбінувати між собою, намагаючись отримати все більше і більше узагальнення властивостей.

Також, завдяки цій роботі, ми знаємо, що комплексна оцінка не дає уявлення про окремі властивості продукції; комплексні показники можна одержувати при різному поєднанні одиничних показників. Тому комплексні показники повинні доповнювати, а не заміняти окремі показники якості. Комплексні показники визначають для усіченого та ієрархічного «дерев» властивостей якості.

З точки зору оцінювання якості, якість представляють у вигляді ієрархічної структури «дерев якості». Але ми знаємо, що структура показників якості у формі ієрархічного дерева не єдина.

На мою думку, якість, показники якості мають одну з найголовніших ролей у сучасному суспільстві, а це значить, що всесвітні організації по стандартам повинні дуже пильно стежити за тим, щоб показники якості були ретельно перевірені та виконувались за ГОСТ стандартами. Само собою, що маленькі підприємства та звичайні люди також повинні пильнувати за показниками якості, та коли помічають порушення требо звертатись у спеціальні заклади з питань якості. У протилежному випадку в світі й надалі буде процвітати безлад.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Хамханова, Д. Н. Основы квалиметрии [Текст] : учеб. / Д. Н. Хамханова, –

М. : Издательство ВСГТУ Улан-Удэ, 2003. – 142 с.

2. Азгальдов, Г. Г. О квалиметрии [Текст] : учеб. / Г. Г. Азгальдов, – М. : Издательство стандартов, 1973. – 171 с.

3. Найзабеков, А. Б. Квалиметрия в обработке металлов давлением [Текст] / А. Б. Найзабеков, – Алмата: Издательство РИК УиМЛ, 2005. – 134 с.

4. Гличев, А. В. Что такое качество? [Текст] : учеб. пособие / А. В. Гличев, –

М. : Издательство «Экономика», 1968. – 133 с.

5. Андреев, Г. В. Квалиметрия. Показатели качества [Текст] : учеб. /

Г. В. Андреев, – М. : Издательство ВСГТУ Улан-Удэ, 2002. – 80 с.

6. Фомин, В. Н. Квалиметрия. Управление качеством. Сертификация [Текст] / В. Н. Фомин, – М. : Издательство «ЭКМОС», 2000. – 320 с.

7. Голубев, Э. А. Измерения. Контроль. Качество [Текст] : учеб. пособие /

Э. А. Голубев, – М. : Издательство «Стандартинформ», 2005.– 134 с.

8. Белых, Т. А. Сертификация систем управления качеством [Текст] : учеб. пособие / Т. А. Белых, – Екатеринбург: Издательство ГОУ ВПО УГТУ-УПИ, 2006. – 56 с.

9. Василевская, И. В. Управление качеством [Текст] : учеб. пособие /

И. В. Васильевская, – М. : Издательство РИОР, 2005. – 79 с.

10. Букин, В. П. Стандартизация и качество продукции [Текст] : учеб. /

В. П. Букин – Пенза: Издательство ЦНТИ, 2004. – 107 с.