Міністерство освіти і науки, молоді та спорту

Національний університет „Львівська політехніка”

Кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва




Контрольна робота

з дисципліни «Вступ до фаху «Менеджмент»

на тему « Організація і діяльність товарних бірж»


Виконала


Львів-2010

Товарна біржа – це ринок масових, якісно рівноцінних товарів, на котрі укладаються угоди без їх наявності. Біржова торгівля дає можливість сконцентрувати попит і пропозицію на товари у певних географічних пунктах без обов’язкового завозу туди товарів. На товарних біржах продаються тільки так звані біржові товари, що у масі своїй однорідні. Партії товарів при цьому можуть бути легко замінені: бавовна, каучук, цукор, зернові, шовк, шерсть, кольорові метали, нафта, соєві, боби, олія, кава, жива худоба, апельсиновий сік тощо.
Технічних товарів на біржі немає, оскільки це якісно різнорідні товари, моделі яких швидко змінюються.
Біржові товари продаються і купуються без огляду, за зразком або на основі якісних характеристик, відомих покупцю або продавцю, тобто продається певна кількість товару. Тому в результаті угоди із рук у руки переходить не товар, а документ, що підтверджує власність на товар, тобто контракт. Існують два типи біржі – товарна і фондова. Якщо товарна біржа – це постійно діючий оптовий ринок однорідних товарів, то на фондовій біржі обертаються цінні папери й іноземна валюта.
Найбільші світові біржі:

«Чикаго Борд оф Трейд» концентрує 30% загального обсягу біржової торгівлі США (оборот – близько 500 млрд дол. за рік), основні товари: золото, срібло, зернові, сік, боби.

«Чикаго Меркенталь» зосереджує 20% біржової торгівлі країни (оборот – понад 250 млрд дол. за рік), основні товари: жива худоба, картопля, яйця.

«Нью-Йоркські біржі» охоплюють 20% біржової торгівлі США (оборот – більш як 260 млрд дол. за рік), основні товари: кава, цукор, шерсть, дорогоцінні метали, картопля, бавовна,апельсиновий сік.

«Лондонська товарна біржа» охоплює 75% усіх біржових угод країни (оборот – близько 100 млрд дол. за рік), основні товари: цукор, какао, кава, каучук, вовна.



У країнах, що розвиваються, через брак капіталу біржова торгівля не набула значного розвитку (за винятком Сінгапуру). Така ж ситуація (мається на увазі міжнародний характер бірж) і в країнах СНД, у тому числі й в Україні.
Основні ознаки міжнародних бірж:
* на них установлюються ціни світового ринку;
* товари – активні об’єкти міжнародної торгівлі;
* як правило, вільний валютний і податковий режим торгівлі.
Необхідно виділити три важливі аспекти діяльності біржі – юридичний, організаційний та економічний.
А)Юридичний аспект. Йдеться про існування офіційно зареєстрованого об’єднання у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. У ці товариства входять капіталовкладники, комерційні посередники, котрі використовують як спільну власність, так і орендоване майно. У країнах із розвинутою ринковою економікою в акціонерному товаристві (компанії) майно звичайно стає неподільною власністю, а в товаристві з обмеженою відповідальністю (партнерстві) – пайовим капіталом, котрий можна повертати учасникам як у грошовій, так і в натуральній формі.

Б)Організаційний аспект. Товарна біржа – це торговельне місце особливого типу, де сходяться покупець і продавець або безпосередньо один з одним (на відкритій для непрофесіоналів біржі), або через посередників-спеціалістів, таких як брокери, дилери, маклери (на закритій біржі). Це місце, де оптові попит і пропозиція зводяться в одну точку – біржове кільце для кожної товарної секції.

В)Економічний аспект. Він виявляється в тому, що біржа - це великий оптовий товарний ринок і одночасно тонкий інструмент реального ринкового ціноутворення. Концентрація і централізація величезних товарних мас на готівкових біржах і фінансових ресурсів як із реальним товарним покриттям, так і без нього на строкових біржах дозволяють сформувати економічно обґрунтовану, у тому числі і прогнозовану, ціну, погодити рух товарних і грошових потоків, з'єднати виробництво і споживання, полегшити планування господарської діяльності численних контрагентів угод.

Товарні біржі в Україні створюються на основі принципів рівноправності учасників біржових торгів, застосування вільних ринкових цін, публічного проведення біржових торгів. Товарна біржа в Україні не має права займатися комерційним посередництвом і тому не є прибутковою організацією, а її організаційно-правовою формою є товариство з обмеженою відповідальністю.

Створення товарної біржі аналогічне схемі створення товариства, але з урахуванням біржових особливостей:

•  товарна біржа створюється на основі добровільного об'єднання зацікавлених юридичних і фізичних осіб, яким це не заборонено чинним законодавством;

•  засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади і управління, а також державні установи, що знаходяться на державному бюджеті;

•  створення  товарної  біржі  здійснюється  шляхом укладання засновниками договору,  що визначає порядок і принципи її створення, склад засновників, їхні обов'язки, розмір і терміни сплати пайових, вступних внесків.

Товарна біржа діє на підставі статуту, що затверджується засновниками біржі. У статуті товарної біржі визначається:

•  найменування і місцезнаходження біржі;

•  склад засновників;

•  предмет і мета діяльності біржі;

•  види фондів, що створюються біржею, їхні розміри;

•  органи управління біржею, порядок їх створення і компетенція, організаційна структура біржі;

•  порядок прийняття в члени біржі і припинення членства;

•  права й обов'язки членів біржі перед третіми особами, а також членів біржі перед біржею і біржі перед її членами;

•  порядок і умови застосування санкцій;

•  майнова відповідальність членів біржі;

•  порядок припинення біржі.

Державна реєстрація товарної біржі здійснюється в порядку, установленому для підприємств.

Членами біржі є: засновники, а також прийняті в її склад згідно зі статутом вітчизняні й іноземні юридичні і фізичні особи. Членство на біржі надає право торгувати в її залі.

Члени біржі можуть голосувати на зборах і на різних біржових виборах, брати участь у роботі комітетів. Крім цього, члени біржі проходять програми навчання і перепідготовки, одержують біржову інформацію і можуть користуватися бібліотечним та інформаційним центрами. Організація вважається прийнятою в члени біржі, якщо за це проголосувала кваліфікована більшість засновників, і більшість підприємств і організацій претендентів. Голосування проводиться після оцінки фінансового стану претендента. Члени біржі зобов'язані зробити вступний внесок, але звільняються від усіх загальних зборів, стягнутих з учасників біржових торгів. Для полегшення своєї роботи членам біржі надається право наймати службовців,  яким дозволяється доступ у торговельний зал у якості клерків або посильних. Розрізняють дві категорії членів біржі:

1.  Повні члени — із правом на участь у біржових торгах у всіх секціях біржі і на визначену установчими документами біржі кількість голосів на загальних зборах біржі і на загальних зборах членів секцій біржі.

2.  Неповні члени — із правом на участь у біржових торгах у відповідній секції і на визначену установчими документами біржі кількість голосів на загальних зборах біржі і на загальних зборах членів секцій біржі.

У деяких біржах існує інститут відвідувачів. Вони поділяються на постійних і разових. Постійні відвідувачі вносять річну плату за вхід на біржу, разові — за кожне відвідування.

Органи управління біржі включають три основних рівні, що відповідають широті кожного з них.

Вищим органом є загальні збори учасників — членів біржі, що є деякою мірою законодавчим органом.

Виконавчі функції виконує біржовий комітет, що володіє правом контролювати діяльність інших служб, розробляти головні напрямки діяльності біржі, встановлювати і коректувати правила біржової торгівлі.

Поточне управління і контроль за діяльністю біржі здійснює контрольно-ревізійна комісія, компетенція і повноваження якої регулюється статутом товарної біржі.

Політика біржі проводиться в життя комітетами, що складаються з членів біржі, призначаються радою директорів. Члени комітетів працюють без відповідної плати. Вони вносять рекомендації і допомагають раді директорів, а також виконують конкретні обов'язки щодо функціонування біржі.

Число комітетів не постійне і коливається від 8 до 40. Основними є 5 комітетів, які є практично на кожній біржі.

Контрольний комітет веде спостереження за діловою активністю на біржі, величиною відкритої позиції, а також за тим, як йде ліквідація контрактів з термінами постачання, що минають.

Арбітражний комітет — судовий орган біржі, що визначає арбітрів для рішення спорів між членами, а також розглядає звернення клієнтів при виникненні спорів між ними і членами біржі.

Котирувальний комітет — робочий орган, головним завданням якого є підготовка і публікація біржових котирувань і аналізу руху цін.

Спостережний комітет розглядає суперечки і виносить рішення з дисциплінарних питань, які йому передає комітет з ділової етики.

Комітет із прийому нових членів — розглядає всі звернення про вступ у члени біржі. Рекомендації комітету подаються раді директорів, яка вирішує питання про прийняття кандидата в члени біржі.

Основною операційною ланкою на біржі є брокерська контора.

Завдання брокерських контор — забезпечення біржової торгівлі в біржовому залі. Як правило, брокерська контора може бути створена тільки за наявності місця повного члена біржі, що може бути куплене на періодично проведених адміністрацією біржі тендерних торгах. На одне місце повного учасника може бути створена тільки одна брокерська контора, що, у свою чергу, може безкоштовно акредитувати певне число брокерів. Додаткові брокери і їхні помічники акредитуються за певну плату.

Брокерська контора має право укладати договори про брокерське обслуговування з клієнтами, а також діяти від свого імені і за свій рахунок.

Під час роботи з клієнтом брокерська контора відкриває в одній з розрахункових фірм своєї біржі рахунок для роботи з цим клієнтом. Домовляючись із брокером про проведення угод певного виду, клієнт видає йому доручення.

Доручення бувають таких видів:

•  купити або продати товар за поточною біржовою ціною;

•  купити або продати товар за ціною не вище заданої;

•  купити або продати товар у момент, коли ціна на нього досягне визначеного (граничного) значення;

•  купити або продати товар на розсуд брокера.

Успішна діяльність товарних бірж знаходиться в прямій залежності від брокерських контор. Брокери одержують дохід здебільшого не від членства на біржі, а від власної посередницької діяльності — чим більше брокер провів угод, тим більший одержить прибуток.


Список використаної літератури:

1.А.Столяров "Товарная биржа - важнейший элемент само-

регулирования рынка", "Рынок", N 12, 1991г.

2.Бахрамов Ю. Организация внешнеэкономической деятельности. – СПб., 2000.

3. Сохацька О. Ф’ючерсні ринки. – Тернопіль, 1999.

4. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник: 2-ге вид., випр. і доп. / Заг. ред. А.І. Кредісова. – К.: ВІРА-Р, 2002. – 552 с.