Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика підприємства

Розділ 2. Теоретичні аспекти дослідження

2.1. Теоретичні основи інформаційного забезпечення діяльності машинобудівних підприємств

2.2. Функціонування системи оперативного інформаційного забезпечення діяльності машинобудівних підприємств

Розділ 3. Аналітичне дослідження системи управління процесом виробництва

3.1. Методичні положення по удосконаленню інформаційного забезпечення на підприємствах машинобудування

3.2. Інформаційне забезпечення діяльності ВАТ «Ковельсільмаш»

3.3. Рекомендації по покращенню інформаційного забезпечення ВАТ «Ковельсільмаш»

Висновки

Список використаної літератури

Додатоки


Вступ.

Промислові підприємства України здійснюють свою господарську і комерційну діяльність в умовах нестабільності зовнішнього середовища, що зумовлено відсутністю чіткої стратегії економічного розвитку держави, постійною зміною законодавчої бази, нестійкістю фінансового стану переважної більшості державних і приватизованих підприємств, соціальною напруженістю в суспільстві, гіпертрофованим розвитком різноманітних бартерних, взаємозалікових схем ведення господарської діяльності, іноді відсутністю у керівників підприємств чітких, обґрунтованих середньо- і довгострокових перспектив розвитку, відсутністю ефективних механізмів примусу несумлінних контрагентів до виконання взятих зобов'язань.

Нестабільність зовнішнього середовища негативно впливає на внутрішній стан будь-якого промислового підприємства. Набирає сили аксіома, відповідно до якої при глибокій кризі економіки в промисловості не буває цілком благополучних суб'єктів господарювання. Проте, якщо підприємства в зазначених екстремальних умовах прагнуть не тільки "вижити", але й закласти основи свого подальшого розвитку, то вони будуть змушені знаходити засоби і методи адаптації до нестабільного зовнішнього середовища, яке постійно змінюється.

Одним із засобів такої адаптації, особливо це стосується підприємств машинобудівної галузі, є створення та активне використання в повсякденній діяльності оперативної системи інформаційного забезпечення різноманітних сфер діяльності підприємств. Адже в даний час стає усе більш очевидним, що тієї або іншої істотної переваги одержують підприємства, що науково обґрунтовано здійснюють свою виробничу і комерційну діяльність. Така діяльність неможлива без вирішення проблеми своєчасного одержання, оперативного опрацювання та ефективного використання інформації.

Багато машинобудівних підприємств призвело до спаду невміння правильно оцінити і спрогнозувати розвиток подій, як мінімум, на найближчий майбутній період. Це сталося внаслідок недостачі спеціально підготовленого персоналу, відсутності ефективної системи інформаційного забезпечення.

Існуюча система інформаційного забезпечення веде до того, що кожний структурний підрозділ, або їхня група передають як безпосередньому, так і вищому керівництву найчастіше неперевірену, перекручену інформацію. Єдиного ж центру, що має загальну інформацію про підприємство в цілому, немає. В результаті, функція по узагальненню, стикуванню, перевірці інформаційних потоків покладається безпосередньо на вищого керівника підприємства, який не завжди має можливість ефективно виконувати таку об'ємну аналітичну роботу.

Враховуючи вищевикладене, виникла необхідність детального дослідження проблем інформаційного забезпечення та удосконалення його існуючих методів на підприємствах машинобудівної галузі України, що обумовлює актуальність обраної теми.


Розділ 1. Загальна характеристика підприємства
ВАТ „Ковельсільмаш” один з найбільших заводів волині. Розташований на північно-західній околиці м. Ковеля – індустріально-аграрного центру, важливого вузла залізничних і автомобільних магістралей, що проходять на Київ, Львів, Луцьк, а також Республіка Польща.

Завод „Ковельсільмаш” було створено в 1966р. як завод по виготовленню сільгосптехніки. Географічне положення підприємства є досить сприятливим для зовнішньоекономічної діяльності, зокрема експортних поставок як залізницею, так і автотранспортом, так як відстань до кордону з Польщею становить 60км. а до кордону з Білорусією – 80км.

ВАТ „Ковельсільмаш” Засновано відповідно до рішення установчих зборів ВАТ від 22 жовтня 1991 року та листа Фонду держаного майна України від 22.10.91р. №Ф-372 шляхом перетворення державного виробничого об’єднання „Ковельсільмаш” у відкрите акціонерне товариство.

Основною продукцією є конвеєри скребкові гноєприбиральні. На даному етапі ВАТ „Ковельсільмаш” виготовляє основних модифікацій конвеєрів. В останні роки підприємство освоєло випуск машин для внесення твердих органічний добрив МТО-3, МТО-6, МТО-12. Машини призначені для транспортування і поверхневого внесення твердих органічних добрив.

ВАТ „Ковельсільмаш” розміщене на території близько 65га., в виробничі площі 166 191 м². Загальна площа всіх будівель та споруд становить 211000 м². В трьох просторих корпусах розташовані 9 основних і 12 допоміжних цехів, в яких працює більше, ніж 2000 працівників. Підприємство має у своїй структурі підрозділи з механічної обробки, фарбуванню, зборці та інші.

Перший корпус – завод сільскогосподарських машин загальною площею 60480м², площа основних цехів складає 42475м². Спеціалізується на виробництві техніки для сільського господарства, а саме:

• 
  машини для транспортування та поверхневого внесення твердих органічних добрив вантажопідіймального від 2 до 12тн;
  
• 
  граблі-ворушилки (машина для згрібання сухих та прив’ялених корнів і для ворушіння згреблених валків);
  
• 
  різноманітні модифікації конвеєрів скребкових гноєприбиральних, які приз-
  

начені для прибирання гною любої консистенції з будь-яким видом підстилки з каналів розташаваних повздовж стояк тварин при їх прив’язаному утриманні, вивантаження гною за межі приміщення та подача його у транспортні засоби;

• 
  насінеочистка сортувальна машина для вторинної обробки насіння: зернових, бобових, олійних, технічних культур і трав.
  

Другий корпус – ковальсько-пресове підприємство загальною площею 35581 м². Площа цехів: основного – 33213м², інструментального – 2368м².

Ковальсько-пресове підприємство є одним з найбільших в Україні, яке спеціалізується на обробці металів тиском.

Основним видом продукції підприємства є поковки штамповані і поковки, які виготовляють методом вільної ковки. Також підприємство спеціалізується на виготовленні штампованої оснастки, інструменту, заготовок, які отримують методом електрошлакового переплаву.

Третій корпус – завод круглоланкових зварних ланцюгів загальною площею 70130м², площа цехів: основного виробництва – 52850м². В основному виробництві встановлено – 671 одиниця технологічного обладнання, в т.ч. ланцюгов’язального – 203 одиниці, термічного – 19.

На даний час ВАТ „Ковельсільмаш” має сучасне західно-німецьке обладнання. Виробництво виготовляє спеціальні круглоланкові, зварні, калібровані, випробувальні ланцюги слідуючого призначення:

• 
  ланцюги з маловуглецевих сталей загального призначення для сільськогосподарського машинобудування;
  
• 
  ланцюги з маловуглецевих сталей вантажні та підтримуючі для засобів механізації переміщення вантажів;
  
• 
  ланцюги з легованих марок сталей (тягові-вантажні) підвищеної міцності 4-8 класів, які використовуються в гірничодобувній промисловості;
  
• 
  ланцюги з маловуглецевих сталей та низьколегованих сталей тягові для застосування в конвеєрах з зірочкою різноманітного використання.
  

При виробництві ланцюгів проводиться попередня обробка матеріалу, гнуття, зварювання, термообробка, калібровка, очищення, випробування, покриття.

Всі три корпуси технічно взаємозв’язані і складають одне ціле при виготовленні основної продукції – сільськогосподарської техніки.

Отже, ВАТ „Ковельсільмаш” – потужний машинобудівний комплекс сільськогосподарських машин, який випускає техніку для тваринництва, комплектуючі та запасні частини для сільського господарства.

Тому метою діяльності ВАТ є отримання прибутку і задоволення матеріальних, соціальних та культурно-духовних потреб акціонерів за рахунок виробничо-господарської і комплекційної діяльності.

Основна номенклатура товарів, що пропонується на експорт включає різноманітні модифікації конвеєрів скребкових гноєприбиральних, які призначені для прибирання гною різної консистенції з будь-яким видом підстилки з каналів, розташованих повздовж стійл тварин при їх прив’язаному утриманні, вивантаження гною за межі приміщення та подачі його у транспортні засоби, ремонтні комплекти та запчастини до них.

За останні роки ВАТ „Ковельсільмаш” налагодило зв’язки і успішно працює з фірмами Німеччини, Голандії, Латвії, Литви. У виробництво круглоланкових ланцюгів ВАТ „Ковельсільмаш” голандською фірмою „Ван Лаар Вісерійкейтінг Б.В” протягом 1999-2000р.р. інвестованого 92000 євро.

Організаційну структуру ВАТ «Ковельсільмаш» наведено в Додатку 1.

Розділ 2. Теоретичні аспекти дослідження

2.1. Теоретичні основи інформаційного забезпечення діяльності машинобудівних підприємств

Відомо, що інформація є інтегральною, ключовою ланкою в процесі підготовки і прийняття управлінських рішень. В управлінні виробничим підприємством інформація виступає як чинник, що визначає рівень ризику управлінської діяльності. Більш висока інформованість про зовнішнє і внутрішнє середовище дозволяє мінімізувати ризики, що позитивно впливає на зниженні витрат кожного підприємства на виробництво продукції. Аналіз інформаційного забезпечення процесу підтримки прийняття управлінських рішень є складною методологічною задачею, що вимагає концентрації зусиль у дослідження даної предметної сфери.

Результати проведеного дослідження показують, що систему інформаційного забезпечення підприємства можна умовно розділити на два блоки: внутрішнє інформаційне забезпечення - це інформація, заснована на даних, що походять з внутрішніх джерел, і інфраструктура, що сприяє її збереженню, передачі, опрацюванню; зовнішнє інформаційне забезпечення - це інформація, яка заснована на даних, що виникають з зовнішніх джерел, та інфраструктура, що сприяє її збереженню, передачі, опрацюванню.

Економічні перетворення, що відбуваються в нашій країні починаючи з 1991 р., докорінно відбилися на актуальності проблем інформаційного забезпечення підтримки управлінських рішень на виробничих підприємствах. Поєднання обмеження платоспроможності споживчого ринку з актуальністю проблем збутової діяльності збільшує значущість інформації в управлінні виробничо-економічними системами. Зокрема збільшується роль інформації, що пов'язана зі збутовою діяльністю підприємства, а також інформації, яка орієнтована на забезпечення удосконалення життєвого циклу продукції. У цілому ж на виробничому підприємстві, особливо в машинобудівній галузі, на перший план виходить інформаційне забезпечення розробки нових видів продукції й інформаційне забезпечення діяльності по зниженню поточних виробничих витрат.

Оскільки управління виробництвом засновано на переробці інформації про функціонування підприємства з метою вироблення впливів на всі сторони його виробничо-господарської діяльності, якість управління багато в чому залежить від організації інформаційної системи підприємства, її вірогідності, доступності необхідних даних при прийнятті рішень.

Вимоги інтелектуалізації, що підвищуються, проектованих інформаційних систем характеризуються складністю структури, а також трудомісткістю розробки програмного забезпечення. Незважаючи на це, при проектуванні інтерфейсу й алгоритму рішення задач АРМ стає задача розробки такої персональної системи, у якій користувач виконує тільки ту роботу, що необхідна і не може бути виконана самою системою (введення даних, аналіз, ухвалення управлінського рішення). Проектована система повинна забезпечувати повну підтримку користувачу, коли він при одержанні результуючої інформації не повинен її упорядковувати, або інтерпретувати, або здійснювати вибір потрібних йому даних.

Практика інформаційного забезпечення проведення господарських і комерційних операцій ряду вітчизняних товаровиробників дозволяє говорити про життєву необхідність здійснення подібної діяльності на великих підприємствах, особливо тих, що відносяться до машинобудівної галузі. Виникає ситуація, коли практично кожне постачання сировини, матеріалів і комплектуючих виробів глибоко індивідуальне. У цих умовах розрахунок ефективності за середньо- і довгостроковим договорами (чим, у кращому випадку, обмежуються підприємства) є абсолютно недостатнім. Необхідно аналізувати кожне постачання сировини, матеріалів, комплектуючих виробів. Але це вже якісно інший, більш високий рівень роботи усіх відповідних служб і підрозділів підприємств галузі.

В умовах будь-якого економічного укладу одне з центральних місць займає проблема оцінки ефективності діяльності господарюючого суб'єкта. Перевагою ринкової організації господарювання є об'єктивне здійснення зазначеної оцінки. Планово-розподільна система довгі роки намагалася виробити набір критеріїв, що дозволили б визначити ступінь ефективності функціонування суб'єктів, які господарюють. Однак ця задача так і залишилася невирішеною, чому причиною були відсутність конкуренції, ринкових відносин і повної відповідальності підприємства за свою долю.

В сучасних нестабільних умовах найбільш суттєвим фактором в процесі збору й аналізу інформації про підприємство перед його покупкою виступає градація факторів, на основі яких здійснюється оцінка ефективності діяльності підприємства, на об'єктивні та суб'єктивні з позиції впливу на них самого підприємства. В економіці не існує абсолютних показників, які достатньо відображають ефективність діяльності суб'єктів господарювання. Всі дані повинні оцінюватися у взаємозв'язку, в порівняння з різноманітними аспектами, а ефективність діяльності підприємства потрібно визначати з використанням як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів.

Таким чином, на сучасному етапі розвитку економіки галузі та її підприємств, для підвищення якості і рівня оперативного інформаційного забезпечення для підготовки і прийняття рішень в управлінні виробничо-господарською діяльністю машинобудівних підприємств, найбільш важливими, з погляду методичних й організаційних рішень, є такі напрямки:

- удосконалення діючих автоматизованих систем управління підприємствами галузі на основі застосування нових інформаційних технологій, які забезпечують підвищення оперативності і якості інформаційного забезпечення підготовки і прийняття управлінських рішень;

- удосконалення документообігу на машинобудівному підприємстві на основі розробки організаційно-економічного механізму формування й обліку договорів;

- розробка методики оцінки ефективності діяльності підприємства, що забезпечила б комплексною інформацією при прийнятті рішень на рівні стратегічного управління.
2.2. Функціонування системи оперативного інформаційного забезпечення діяльності машинобудівних підприємств

З метою удосконалення механізму інформаційного забезпечення підприємства машинобудування необхідно розробити і впровадити автоматизовану систему управління, що задовольняє таким вимогам, як створення повної і зручної у використанні бази даних, можливість використання вже наявних технічних засобів, простота в обслуговуванні, можливість подальшого удосконалення системи і розширення кола задач, які розв'язуються і не потребують додаткової підготовки з оволодіння її користувачем.

Функціональні можливості будь-якого автоматизованого робочого місця (АРМ) визначаються умовами роботи, задачами робітника і можуть збільшуватися або зменшуватися адміністратором системи без втручання програмістів. Адміністратор системи встановлює також права доступу до бази даних користувачів. База даних захищена від несанкціонованого доступу на рівні конкретного АРМ, а також на рівні конкретних даних (цех, номер рахунку в банку, вид особистих даних персоналу і т.ін.). Така комплексна система автоматизації управління виробничою і фінансовою діяльністю, розроблена за безпосередньою участю автора, дозволяє постійно її розвивати, вирішуючи нові проблеми, які виникають, а також методи удосконалення інформаційного забезпечення.

Даний напрямок може успішно розвиватися лише при застосуванні реальних технологій створення розподілених інформаційних систем. Застосування розподілених інформаційних технологій на рівні підприємства галузі розглядається як ключовий чинник розвитку систем підтримки прийняття управлінських рішень. У рамках реалізації наукових досліджень було запропоновано методи удосконалення автоматизованої системи управління, що поряд із традиційними інформаційними технологіями, використовують сучасні Іntеrnеt/Іntrаnеt-технології. В основу системи підтримки прийняття рішень закладено реалізацію робочого місця керівника підприємства, яка побудована на концепції автоматизованих робочих місць (АРМ).

У системі підтримки прийняття рішень АРМ визначається як сукупність інформаційних, технічних, програмних засобів і методів, що дозволяють підвищити оперативність рішення функціональних задач і обґрунтованість підготовки і прийняття ефективних управлінських рішень. АРМ керівника призначено для інформаційної підтримки реалізації функцій головних керівників виробничого підприємства галузі та забезпечує формування по запиту і перегляд оперативної інформації про фінансову, господарську і виробничу діяльність машинобудівного підприємства.

Сучасні економічні відносини висувають тверді вимоги до системи укладення договорів на виробничому підприємстві. Для формалізації механізму укладення договорів автором із застосуванням апарату структурного підходу до проектування інформаційних систем було розроблено діаграму потоків даних системи укладення договорів на підприємстві.

У процесі дослідження виявлено необхідність створення інформаційного бюро у складі економічного відділу (ІБЕВ) та його роль у системі укладення договорів на машинобудівному підприємстві. За результатами проведеного аналізу було розроблено концептуальну схему роботи інформаційного бюро. У системі укладення договорів на підприємстві як вихідні потоки даних, тобто результати функціонування ІБЕВ, виступає довідка за договором з аналізом цін і станом

розрахунків з контрагентом, що стає підставою для ухвалення рішення вищим керівництвом підприємства про доцільність укладення конкретного договору. Наявність на машинобудівному підприємстві такої системи укладення договорів, яка побудована на запропонованій автором дисертаційного дослідження технології, дозволяє керівній ланці приймати обґрунтовані й оптимальні рішення про доцільність укладення того або іншого договору.

Комплексний пiдхiд до автоматизацiї системи управлiння пiдприємствами галузi може привести до значних полiпшень фiнансово-економiчних показникiв їх дiяльностi. Застосування в автоматизованiй iнформацiйнiй системi оцінки функцiонування виробничо-економiчної системи запропонованих методiв оцiнки вартостi пiдприємств машинобудування дозволяє оперативно одержувати якiсно нову iнформацiю, що характеризує реальний стан їх дiяльностi, сприяє використанню в повному обсязi нових iнформацiйних технологiй пiдтримки прийняття управлiнських рiшень.
Розділ 3. Аналітичне дослідження системи управління процесом виробництва

3.1. Методичні положення по удосконаленню інформаційного забезпечення на підприємствах машинобудування

Системи, що надають можливості наочного подання інформації про об'єкт управління, навколишнє бізнес-середовище, швидкого одержання нових видів звітності, можливості аналізу як поточних і ретроспективних даних, так і прогнозованих ситуацій, що дозволять виробляти рекомендації з вирішення поставлених задач, називаються системами підтримки прийняття рішень. На практиці системи підтримки прийняття рішень класифікуються на системи, що виробляють рекомендації для осіб, які приймають рішення, і на системи підготовки даних для прийняття рішень.

Системи підтримки прийняття рішень, що відносяться до другої категорії, називають ситуаційними центрами. Автором розроблено послідовність основних етапів проектування ситуаційних центрів у рамках удосконалення інформаційних систем управління на підприємствах машинобудування. На першому етапі досліджуються процеси утворення первинних даних, описуються характеристики їхнього руху, формуються кількісні оцінки потоків проходження документів, визначаються можливості автоматизації процесів реєстрації, збору і передачі інформації. Розгляду підлягають усі підрозділи підприємства, де формується або використовується інформація з планування, обліку й аналізу використання виробничих ресурсів. Мета даного етапу – виділити мінімально достатні сукупності первинних даних, які необхідні надалі для реалізації основних задач управління підприємством.

На другому етапі проектуються технологічні процеси перетворення даних на основі бази даних і повідомлень, що надходять з базового рівня. Розробляються алгоритми рішення задач планування, обліку й аналізу використання виробничих ресурсів, формуються відповідні бази даних, визначаються режими подання інформації користувачам. Даний етап характеризує процедурний рівень ситуаційного центру, що безпосередньо пов'язаний з базовим рівнем, комплексом використовуваних технічних засобів.

На третьому етапі розглядаються методи надання результатів перетворених даних і передачі інформації у функціональні підрозділи підприємства галузі. Досліджується можливість задоволення інформаційних потреб користувачів усіх рівнів управління в таких напрямках:

• 
  регламентною плановою інформацією, що відбиває кількісні і якісні характеристики виробничих ресурсів, використання яких передбачається у плановому періоді;
  
• 
  егламентною обліковою інформацією, що відбиває основні показники використання кожного виду ресурсів;
  
• 
  інформацією, що відбиває відхилення у використанні виробничих ресурсів від планових параметрів і тимчасових характеристик;
  
• 
  інформацією для підготовки управлінських рішень при зміні ситуацій, що залежать від зовнішніх і внутрішніх чинників;
  
• 
  інформацією, що конкретизує окремі елементи стану використання виробничих ресурсів у реальному масштабі часу.
  

При функціонуванні ситуаційного центру в реальному масштабі часу здійснюється процес якісного перетворення вхідної інформації в дані, придатні для подальшого конструктивного аналізу. Таким чином, основним завданням автоматизованих систем підтримки прийняття рішень є агрегування інформації про об'єкт управління до обсягів і форми представлення особою, що приймає рішення. Основною вимогою до системи підтримки прийняття рішень є мінімізація неконтрольованих втрат і методологічних перекручувань інформації, що подається.

3.2. Інформаційне забезпечення діяльності ВАТ «Ковельсільмаш»

Як і кожна фірма, ВАТ «Ковельсільмаш» зацікавлене в ефективному керуванні своєю маркетинговою діяльністю. Зокрема, ВАТ «Ковельсільмаш» потрібно знати, як аналізувати ринкові можливості, відбирати підходящі цільові ринки, розробляти ефективний комплекс маркетингу й успішно управляти перетворенням у життя маркетингових зусиль. В умовах ринку недостатньо опиратися на інтуїцію, судження керівників і фахівців і минулий досвід, а необхідно одержувати адекватну інформацію до й після прийняття рішень. На характер прийнятих рішень впливає велика кількість факторів. І головне навіть не в кількості, а скоріше в труднопредсказуемости більшості з них. Поводження конкурентів, часто виходить за рамки традиційних схем. Ситуація ускладнюється тим, що система керування маркетингом функціонує в реальному масштабі часу. Для зменшення ступеня невизначеності й ризику підприємство повинне мати надійну, у достатніх обсягах і своєчасну інформацію.

Для виконання завдань аналізу, планувань, виконання планів і контролю на ВАТ «Ковельсільмаш» був створений спеціальний відділ маркетингових досліджень. Менеджери по маркетингу збирають інформацію про зміни в ринковому середовищі. Роль відділу маркетингових дослідженнь укладається у визначенні потреб в інформації для керування, її одержанні й своєчасному наданні відповідним менеджерам. Необхідні відомості одержують із внутрішньої звітності фірми, маркетингових спостережень, досліджень і аналізу даних.

Основні напрямки маркетингових досліджень ВАТ «Ковельсільмаш»:

1) дослідження ринку збуту;

2) дослідження ринку продуктивних чинностей;

3) дослідження зовнішнього середовища;

4) дослідження внутрішнього середовища.

Одна з основних цілей відділу маркетингових дослідженнь - визначення ринкових можливостей ВАТ «Ковельсільмаш». Менеджери оцінюють й пророчать розмір ринку, потенціал його росту й можливий прибуток. Прогнози продажів будуть використані фінансовим відділом для залучення оборотних коштів або інвестицій, виробничим відділом - для визначення потужностей і планованої продуктивності, відділом поставок - для виконання закупівель відповідно до потреб, а відділом кадрів - для наймання необхідної робочої сили.

Основні завдання відділу маркетингу:

- розробка короткострокової, середньострокової й довгострокової стратегії маркетингу

- дослідження факторів, що визначають структуру й динаміку споживчого попиту на продукцію підприємства

- дослідження споживчих властивостей виробленої продукції й  пропонованих до неї вимог з боку споживачів

- орієнтація розроблювачів і виробництва на виконання вимог

споживачів до випускає продукції

- дослідження споживчих властивостей виробленої продукції й збір інформації про задоволення ними покупців. Аналіз відповідності продукції, що випускає, потребам покупців;

- підготовка пропозицій по залученню сторонніх організацій за рішенням проблем маркетингу, вивчення попиту на продукцію

- виявлення системи взаємозв'язку між різними факторами, що впливають на стан ринку й обсяг продажів

збір, систематизація й аналіз всієї комерційно-економічної інформації про потенційні ринки збуту продукції підприємства

розробка стратегії реклами по кожному товарі й плану проведення рекламної кампанії

- організація реклами за допомогою ЗМІ

- забезпечення зовнішньої реклами

- організація участі підприємства у виставках

- розробка пропозицій по формуванню фірмового стилю.

3.3. Рекомендації по покращенню інформаційного забезпечення ВАТ «Ковельсільмаш»

ВАТ «Ковельсільмаш» необхідно продумувати маркетинговий план, що передбачає особливе обслуговування декількох великих замовників, які становлять більшу частину бізнесу, тобто тих 20%, які дають можливість підприємству підтримувати свій бізнес на належному рівні. Менеджери вищої ланки часто підтримують особисті контакти з менеджерами фірми -покупця одного з ними рангу й на постійній основі курирують відносини із цими замовниками. При втраті великого клієнта втрачається прибуток. Щоб уникнути таких втрат, необхідно прийняти до дії наступні міри.

1. 
   Розширення збутової команди.
   
2. 
   Підготовка й навчання збутового персоналу.
   
3. 
   Придбання більше повних знань по існуючих ринках, на яких працює фабрика.
   
4. 
   Вивчення й аналіз потенційних ринків.
   
5. 
   Щокварталу проводити опитування покупців, як у великих універмагах, так і в магазинах для виявлення купівельних переваг.
   
6. 
   Відділу маркетингу й збуту необхідно вести облік попиту на кожний вид товару й приймати план, опираючись на отриману статистику.
   
7. 
   Відсутність інформації про підприємство в ЗМІ несприятливо позначається на її іміджі, а так само впливає на попит товарів , тому перед висновком на споживчий ринок нових товарів необхідно провести широкомасштабну рекламну кампанію.
   
8. 
   При затаривании складів випущеною продукцією провести 1-2 тижневий розпродаж зі зниженням цін, можна пристосувати розпродаж до якому - або святу або події в суспільному житті міста, країни й т.д., обов'язково використовуючи інформаційну підтримку ЗМІ.
   
9. 
   Розробка нових товарів з попереднім вивченням потреб і потреб потенційних клієнтів.
   
10. 
    Щомісяця виділяти кошти для проведення рекламних заходів.
    

Щоб вивчення й аналіз попиту на товари ВАТ «Ковельсільмаш» були як можна більше продуктивні, необхідно розробити систему вивчення попиту. Для початку потрібно провести сегментування ринку, кожний сегмент постаратися розбити на підсегменти й потім вивчити потреби, потреби, мотивації, перспективи. Необхідно сегментувати ринок, виходячи з декількох ознак сегмента. Така інформація може бути корисна при плануванні рекламної кампанії - знаючи, який сегмент є споживачем тих або інших видів продукції, ми просуваємо для відповідного сегмента відповідний клас продукції. А при випуску нового товару на ринок треба довідатись, хто є потенційним споживачем, що дозволить більш точно «підігнати» характеристики продукту під вимоги покупців.
Висновки.

В результаті проведених досліджень встановлено, що на великому машинобудівному підприємстві нараховуються сотні позицій одержуваної сировини, матеріалів, комплектуючих виробів. Практика ефективної роботи через значні постачальницько-збутові структури радянського періоду пішла в минуле. У даний час виробник змушений підтримувати прямі зв'язки практично з усіма своїми постачальниками або вузькоспеціалізованими посередницькими структурами.

Часто, щоб уникнути повної залежності від постачальників основної сировини, матеріалів і комплектуючих виробів, на підприємствах намагаються підтримувати взаємовідносини із декількома конкуруючими контрагентами. Більшість таких контрагентів знаходяться у важкому фінансовому стані. Це з неминучістю призводить їх до спроби працювати з застосуванням бартерних, взаємозалікових та інших подібних схем. В результаті виготовлені товарно-матеріальні цінності спочатку переходять у власність значного числа посередників, а вже потім потрапляють на машинобудівне підприємство, що є кінцевим споживачем. Виникає ситуація, коли необхідно аналізувати практично кожне постачання сировини, матеріалів і комплектуючих виробів. Розрахунок ефективності роботи за договором взагалі, стає абсолютно недостатнім.

Більшість з перерахованих вище проблем ефективно вирішуються за допомогою впровадження запропонованої автором розгалуженої, багатопланової інформаційної системи. Один із її блоків розрахований на роботу щодо суцільного автоматизованого аналізу й автоматичного контролю всіх укладених договорів і проведених підприємством комерційних операцій. Виконані дослідження дозволили сформулювати методичні рекомендації по аналізу, реєстрації та контролю комерційних угод.

Дослідження свідчить, що незважаючи на досить значний обсяг інформації, що підлягає внесенню в комп'ютер і аналізу, підготовка результатів здійснюється досить оперативно. Це досягається завдяки високому ступеню комп'ютеризації всього процесу, високого ступеня формалізації і стандартизації вихідних даних, які готуються ще до здійснення аналізу. Найбільш важливі договори проходять спеціальний аналіз, що здійснюється із застосуванням довідкових цін, економіко-математичних методів, експертних оцінок.

В роботі доведено, що при придбанні одним суб'єктом підприємницької діяльності іншого враховується маса чинників, кожний із яких дуже різноплановий і неоднозначний. Ситуація значної непевності посилюється в умовах кризи економіки, нестабільності зовнішнього середовища. Тому підприємству, що здійснює поглинання іншого, важливо мати якомога більш повну інформацію про ефективність діяльності останнього. Одним з основних таких показників може служити вартість підприємства. Проблема полягає в правильному її визначенні і відповідному використанні.

Особливу актуальність проблема збору й аналізу інформації про підприємство перед його купівлею набуває в умовах нестабільності зовнішнього середовища, в умовах кризи економіки, коли дія об'єктивних чинників, за допомогою яких можливо здійснити оцінку, викривлюється. Виконані дослідження показують, що неправильно використовувати однакові критерії оцінки ефективності діяльності підприємств галузі в умовах розвинутої і кризової економіки.

В роботі обгрунтовано методичний підхід, відповідно до якого ефективність діяльності підприємства доцільно визначати комплексно (з урахуванням як суб'єктивних, так і об'єктивних чинників). Комплексний метод, що пропонується, об`єднує дохідний підхід, що заснований на дисконтуванні майбутніх доходів, майновий підхід, який передбачає оцінку активів і витрат на створення нового порівняльного підприємства, і порівняльний (ринковий) підхід, який дозволяє порівнювати вартість підприємств.

Список використаної літератури

1. 
   Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ.– М.: Дело, 1997. – 704 с.
   
2. 
   Управление персоналом организации: Учебник / Под ред. А.Я.Кибанова. - М.: ИНФРА-М, 1997. - 512 с.
   
3. 
   Шекшня С.В. Управление персоналом современной организации. М.: Библиотека журнала "Управление персоналом",1996.
   
4. 
   З.Лисянська. Пріоритети сільськогосподарського машинобудування.// Вісник податкової служби України № 3, 1998 р.
   
5. 
   Колот А.М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 1998.
   
6. 
   Лозниця В С. Психологія менеджменту Навч. Посібник. – К.: Національний університет, 1997.
   
7. 
   Мотивація праці та формування ринку робочої сили / За ред. Т.К. Саблука. – Урожай, 1993.
   
8. 
   Одегов ЮГ., Журавлев П.В. Управление персоналом: Учебник. – М.: Финстатинформ, 1997.
   
9. 
   Тарнавська Н.П., Пушкар P.M. Менеджмент: теорія та практика. Підручник для вузів. – Тернопіль: Карт-бланш, 1997.