Запорізький Національний Університет
Реферат
з БЖД
з теми: «Потенційно небезпечні фактори професії менеджера»
Виконала: Трофімова Софія Андріївна
Студентка факультету менеджменту
Групи 31181-2
Перевірив: Чаусовський Г.О.
2008 р.
М.Запоріжжя

Зміст
1.Небезпечні професії.............................................................................................3
2.Відчуття справедливості......................................................................................5
3.Страх очікування..................................................................................................5
4.Три невеселі букви...............................................................................................5
5.Плюс синдром вигоряння....................................................................................6
6.Рейтинг стресових професій................................................................................7
7.Дистрес..................................................................................................................8
Висновок...................................................................................................................9

1. Небезпечні професії
Практично всі захворювання витікають з того, що нас оточує, який спосіб життя ми ведемо, що їмо, в яких умовах перебуваємо і наскільки потерпаємо від стресів. Як мінімум одна третина життя практично кожного минає на роботі. Праця стає одним з важливих чинників впливу на здоров'я. Одні професії мають мінімальні чинники негативного впливу і чимало позитивних, для інших фахів мінімальне недотримання правил безпеки може обернутися не лише хворобою, але й каліцтвом чи навіть призвести до передчасної смерті.
На сьогодні вже немає сфери діяльності, куди б не сягнув шум техніки, вібрації, контакт з хімічними речовинами. Зростання захворюваності на рак та тенденція до погіршення слуху населення мають безпосередній зв'язок з професійною діяльністю
У наші дні, коли країні не вдається знайти вихід з кризового становища, коли економічні негаразди породжують занепад в культурній освітній та інших сферах життя, коли значна частина населення перебуває в дуже складному становищі, багато хто, а особливо це стосується молоді, звертає свої погляди на престижні та високооплачувані професії. Уже минув той час, коли більшість дітей бажали стати лікарями або вчителями. Реалії показують, що для того, щоб забезпечити своє майбутнє, потрібно отримувати спеціальності інших спрямувань. Особливим попитом серед молоді сьогодні користуються професійні спеціальності такі, як менеджер, юрист, економіст і т. п. Серед більшої частини населення ходить думка, що дані професії носять, як правило, суто інтелектуальний характер, але при цьому автоматично забезпечують високий рівень матеріального доходу, надають певний соціальний статус, дозволяють досягти добробуту.
Робота в офісі викликає величезну емоційну напругу, яка збільшується у міру зростання рівня відповідальності завдань, які вирішуються, і зниження фізичної активності. Свій внесок додає і ненормований робочий день за комп'ютером. Все це створює стан, названий психологами "напруженим рівнем бадьорості". Фахівці одностайні: численна братія офісних працівників величезною мірою схильна до стресів. У гонитві за успіхом білі комірці часто втрачають найцінніше - своє здоров'я. Адже якщо замислитися, то практично кожна професія небезпечна. У офісного працівника, з погляду будівельника-висотника чи шахтаря в забої, взагалі не життя, а «малина».
Насправді людина в модному костюмі теж ризикує. Щодня вона перебуває у стані стресу, від величезної кількості термінової роботи у неї розвивається синдром хронічної втоми, так званий «синдром менеджера». Такі серйозні випробування для нервової системи призводять до психологічних проблем, порушення обміну речовин, придушення імунітету, захворювань серця і судин, раку.
Більш того, «протирання штанів» в офісі, насправді, важке навантаження для організму. Учені навіть склали спеціальний рейтинг «білих комірців». Малорухливий характер роботи не тільки призводить до ожиріння, але й сприяє розвитку тромбозу легенів і судин ніг, що нерідко закінчується інфарктом або інсультом. Економні та яскраві флуоресцентні лампи провокує мігрень. А постійне сидіння за комп'ютером загрожує не тільки втратою зору, але й артритом кистей рук.
Все це зазвичай посилюється духотою і високою температурою, яку створюють ввімкнені в мережу комп'ютери. Якщо ж приміщення погано провітрюється - сьогодні в багатьох офісних центрах немає вікон, і кисень надходить за рахунок системи примусової вентиляції - то співробітники ризикують не «вилазити» з інфекційних і простудних захворювань.
Отже, офісна робота шкідлива для здоров'я. Постійна напруга, монотонна робота, всілякі образи та інтриги, відсутність свіжого повітря і десяток чашок міцної кави щодня стають причинами розвитку хронічної втоми і зниження працездатності. Додавши сюди численні фобії, в основі яких лежить головний страх - страх втратити роботу, - фахівці роблять однозначний висновок: життя офісного працівника і небезпечне, і важке...

2. Відчуття справедливості
Стрес, викликаний так званою офісною несправедливістю, провокує ішемічну хворобу серця, вважають англійські вчені. Дослідження фахівців лондонської медичної школи показали, що співробітники, які вважають, що начальник поводиться з ними несправедливо, на 70% більше схильні до серцевих захворювань, які є основною причиною смерті у промислово розвинених країнах. Опитування понад 6 тисяч британських офісних працівників підтвердило, що владні й уїдливі начальники скорочують життя своїх співробітників на роки. Мелвіна Рубенфайра, керівника напряму профілактичної кардіології у Мічиганському університеті, результати дослідження не здивували, але все таки він визнав за необхідне зробити уточнення: "Річ не у справедливості, а у задоволенні від роботи. Важливо, щоб людина була щаслива на своєму робочому місці".
3. Страх очікування
Американські вчені, у свою чергу, упевнені, що ніщо так не скорочує життя людини, як "страх очікування". Цей страх супроводжує кожного з нас з дитинства: важко знайти людину, якій незнайоме свербляче відчуття неспокою напередодні іспиту чи холодна пустка в шлунку перед важливою розмовою. Досліди показали, що у переважній більшості випадків страх перед неприємною процедурою є значно хворобливішим процесом, аніж сама процедура. Прикметно, що "страх очікування" знаходить відображення і у мозковій діяльності екзаменованих.
4. Три невеселі букви
Сучасна медицина визнає синдром хронічної втоми (СХВ) новим "офісним" захворюванням. А симптоми СХВ знайомі багатьом не з чуток: загальна слабкість, "гудіння" у голові, неможливість зібратися з думками, і все це не у кінці, а на початку робочого дня!
Частіше за все ця недуга вражає людей розумової праці. Донедавна вважалося, що до СХВ більшою мірою схильні журналісти, вчителі, лікарі, проте сьогодні хвороба швидко поширюється серед офісних працівників, і більш за все на менеджерів. Перші прояви хвороби спостерігаються вже до 30 років, причому жінки хворіють удвічі частіше, аніж чоловіки. Цікаво, що на сьогоднішній день у світі працює всього один інститут, який глибоко вивчає проблему СХВ, і знаходиться він у США. За його даними, число хворих на синдром тільки у Америці досягло 1,5 млн. осіб, і в найближчому майбутньому ця цифра зросте мінімум утричі.
Природа СХВ поки остаточно не вивчена. Одні фахівці вважають винуватцем синдрому герпес-вірус, інші звинувачують респіраторні віруси. А російські вчені вважають, що до СХВ найбільш схильні люди з уразливою нервовою системою і слабким імунітетом.
5. Плюс синдром вигоряння
СХВ - це не єдиний синдром, що скорочує життя офісного трудівника. Фахівці також виділяють "синдром вигоряння" - втому, яка стосується винятково роботи. Рутина затягує, низка "невідкладних справ" не закінчується, метушливість колег дратує, а бажання використати фотографію шефа не за призначенням зростає. Тим часом, на думку психологів, щоб не "згоріти" на роботі, потрібно дотримувати усього лишень двох умов: прагнути регулярно одержувати нові враження і вміти розслаблятися.
Цікаво, що в Японії, де проблема "синдрому вигоряння" вже давно сягнула державних масштабів, існують десятки телепередач, книг, журналів, посібників і буклетів, які вчать працюючих громадян розслаблятися і розважатися. Але практика показує: сам собі не допоможеш - ніхто не допоможе.
Людям, що помітили у себе перші ознаки "хвороби", психологи радять, перш за все, переглянути своє ставлення до роботи. У зоні ризику перш за все знаходяться ті, хто вважає себе незамінним. Проте незамінних немає і не буде! Якщо навіть президентів обирають на 4 роки, то чи такий вже незамінний п'ятий помічник заступника директора з господарських питань? Щоб безперешкодно впускати у своє життя нові враження, потрібно навчитися абстрагуватися від роботи, рекомендують фахівці. Тобто після закінчення робочого дня безжально викидати з голови всі робочі проблеми і мрії про повторення трудового подвигу Стаханова.
6. Рейтинг стресових професій
Англійські спеціалісти склали "шкалу стресу" для більш ніж 150 різних професій. На перше місце за цією шкалою вийшли шахтарі, їхній "показник ризику" - 8,3 бали. За ними йдуть поліцейські (7,7 бали), будівельники і журналісти (по 7,5), актори (7,2), політичні і суспільні діячі (7), лікарі (6,8), водії автобусів (5,4). Найспокійніша робота виявилася у працівників бібліотек і музеїв, їхній "показник" - 2,8 бали. І, не дивлячись на те, що офісні працівники не увійшли до даного рейтингу "стресових" професій, ми ж то знаємо, яка ситуація насправді!
Об'єктивності всіляких рейтингів дуже шкодить горезвісний людський фактор. Загальновідомо, що "важливо не як відповідають, а як вважають". Заступник директора соціологічної служби Українського центру економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова Михайло Міщенко дивиться на проблему більш глибоко. "Те, як відповідають, залежить від того, як поставлене запитання", - зауважує експерт інтернет-газеті "СЕЙЧАС". Чи варто дивуватися, що аналогічне дослідження канадських учених дало абсолютно інші результати: "найстресовіша" професія (принаймні, в Канаді) - музикант. На думку психологів, нерви музикантів страждають від постійного поспіху, гастрольних переїздів, безцеремонного диктату диригентів, нескінченних вправ. Опитування колективів 19 канадських оркестрів показало, що 82% музикантів час від часу вживають заспокійливі засоби, а 8% ковтають їх постійно!
7. Дистрес
Як розповіла інтернет-газеті "СЕЙЧАС" представник офісу засновників "Школи продуктивності" Наталія Герасимова, "схильним стресу може виявитися будь-який офісний працівник, який виробляє продукт у недостатній кількості або неналежної якості. Найменше схильний до стресів професіонал, оскільки він добре виконує свою роботу і має інструменти для того, щоб впоратися з будь-якою ситуацією, яка виникла раптово". Герасимова посилається на слова Рона Хаббарда: "Якщо людина компетентна, ніщо не зможе вразити її гордість. Світ може волати, але це не виводить такої людини з рівноваги".
На думку віце-президента НПЦ "Дианаліз" Вікторії Єгорової, стрес - це відповідь організму на будь-яку пред'явлену йому вимогу: "З погляду стресової реакції, не має значення, приємна чи неприємна ситуація, з якою зіткнулася людина, - має значення лише інтенсивність потреби у перебудові чи в адаптації. Стан стресу можна визначити як виникнення потреби дозволити конфліктну ситуацію і адаптуватися до нових умов". За словами психолога, будь-яка нормальна діяльність - гра в шахи, зустріч з другом - може викликати значний стрес, не заподіявши жодної шкоди. А ось шкідливий чи неприємний стрес називають "дистрес". "У осіб, зайнятих типовою для сучасного суспільства роботою в промисловості, сільському господарстві, у сфері послуг, головне джерело дистресу - незадоволеність життям і діяльністю, неповага до себе і своїх занять. Тому можна з упевненістю говорити, що офісні працівники схильні до стресів анітрохи не менше, ніж інші", - резюмує психолог для газети "СЕЙЧАС".

Висновок
Звісно, можна говорити про більш чи менш стресові види діяльності, як можна говорити і про людей, більше чи менше стійких до стресових ситуацій. Стресостійкість є важливою характеристикою особистості, недаремно її часто намагаються визначити ще на етапі співбесіди при прийомі на роботу. За словами Єгорової, оскільки стрес пов'язаний практично з будь-якою діяльністю, уникнути його може лише той, хто нічого не робить. Але хіба можна назвати приємним прісне життя без успіхів і поразок? Крім того, невеликий стрес навіть корисний, оскільки допомагає тримати організм у тонусі, а механізми стресу - в "хорошій формі".
Проте всі ці хвороби не входять до списку професійних, а тому нещасний менеджер, у разі раптового удару або іншої якоїсь напасті, не може розраховувати на допомогу держави у вигляді дострокового виходу на пенсію і виплати допомоги. Інакше, у нас щорічно реєструвалося б не 6-8 тисяч випадків професійних захворювань, а, скажімо, тисяч 15 - як у Японії, або навіть всі 190 тисяч - як у США.
Всього ж у наший країні професійні захворювання реєструються у представників 185 професій.
«Умови для розвитку таких захворювань в наший країні майже ідеальні, - відзначає провідний науковий співробітник Інституту медицини праці АМН Інна Лубянова. - В шкідливих умовах праці працює близько трьох мільйонів осіб. Перевірки показали, що більшість вітчизняних підприємств порушують санітарні норми, а значить, створюється загроза здоров'ю працівників».
Словом, робота, яка б вона не була, порядно псує нам нерви і якщо не навчишся справлятися із стресами, тебе чекають гіпертонія, ішемічна хвороба серця, неврози. У важких випадках - інфаркт або інсульт. Але, на жаль, людина, як істота соціальна, яка постійно потребує отримання матеріального втілення своєї праці - зарплати, без роботи обійтися не може.
Радує в цій ситуації лише те, що разом із негативними чинниками, трапляються й щасливі моменти - вдале завершення проекту, підвищення на посаді або надбавка до зарплати, - які й примиряють з тяжкою необхідністю кожен ранок вставати і поспішати на службу.
Треба навчися скидати напругу за допомогою відомих прийомів. Непогано заспокоює споглядання неба за вікном або води, що біжить (хоч би кімнатного фонтану). Освой простий комплекс дихальних вправ. Закрій очей і поволі вдихни повітря через ніс, наповнюючи легені цілком - включаючи їх верхівок (під ключицями) і нижню частину (надуй живіт). Потім поволі видихни, уявляючи в думках, що видихаєш всі свої турботи і неприємності. Повтори вправу 10 разів і розплющуй очі.