Реферат на тему Використання діагностичних карт для оцінювання педагогічної діяльності вчителя
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-05-01Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
Одним із стратегічних завдань, окреслених у Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), є створення умов для формування освіченої творчої особистості громадянина. Одним із головних є завдання виховання нової генерації педагогічних кадрів, розробки комплексу теоретичних і методичних основ щодо забезпечення підготовки педагога до праці.
Практика свідчить, що там, де проводиться відповідна робота на діагностичній основі, відбувається зниження педагогічних труднощів щодо самооцінки вчителя та оцінки заступника директора. Тому в практику методичної роботи ДЗОШ № 58 з 2008-2009 навчального року введена діагностика професійної діяльності вчителів, яка забезпечить науковий підхід до організації роботи з педагогічними кадрами, виявлення їх професійного розвитку і саморозвитку. Проведення діагностування та самодіагностування педагогічної діяльності спрямоване на оволодіння кожним учителем навичок самоаналізу, самооцінки, що дозволить перевести роботу в режим активного саморегулювання та самокоригування, а також реалізувати одну із функцій методичної роботи стосовно конкретного педагогічного працівника – аналітично оцінювальну, сутність якої полягає передусім у критичному осмисленні існуючої педагогічної практики та особистого професійного досвіду і їх оцінювання. Результати анкетування заслуховуються на педагогічній, методичній раді школи, засіданнях методичних об’єднань, кафедр, проводяться індивідуальні співбесіди.
Діагностування – (від діа – «прозорий» та гнозист – «знання»).
Педагогічна діагностика – система технологій, процедур, засобів, методик і методів отримання інформації про стан та розвиток педагогічних систем.
В структурі методичної роботи вона виконує дві взаємопов’язані функції: функцію вивчення і оцінювання стану чи рівня та функцію навчальну.
Основне призначення діагностування рівня професійної компетентності педагогічних працівників – надання необхідної допомоги педагогічним працівникам у професійному розвитку та врахування результатів організації в процесі системи методичної роботи.
Критерії оцінювання рівня сформованості компетенцій педагога:
• методичні знання;
• наукові знання;
• теоретичні знання (педагогічні, психологічні, професійні);
• технологічні знання (знання і використання педагогічних технологій, конструювання уроків, здатність акумулювати і використовувати позитивний досвід діяльності колег). Прогнозування результатів, корекція, рефлексія власної діяльності тощо);
• моральна культура педагога, етика, естетична, загальна, духовна, методична, фахова, дослідно-творча компетентність, культура праці та професійна етика, загальнопрофесійні уміння і навички (гностичні, конструктивні, комунікативні, організаційні тощо).
ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ МЕТОДІВ
Педагогічне спостереження
Щоб спостереження було науковим і при цьому психолого-педагогічним, воно має відповідати таким вимогам:
а) цілеспрямованості (що спостерігати, що фіксувати);
б) об’єктивності (фіксувати не свої припущення, а об’єктивну типову інформацію);
в) системності та систематичності;
г) упорядкованості та простоті фіксації необхідних результатів.
Аналіз методу:
2
Анкетування
За допомогою анкетування можна одержати емпіричний матеріал про вчителів. Будь – яка анкета складається за певними правилами системи запитань, кожне з яких логічно зв’язано з метою дослідження (діагностування).
Анкети поділяють за:
Запитання анкет мають задовольняти ряду вимог, а саме:
а) запитання закритих анкет мають передбачати відповідь тільки в одному плані чи один вибір із кількох;
б) небажане пропонування запитань, що вимагають моральної чи соціальної оцінки особистих якостей;
в) запитання мають бути лаконічними, чіткими, точними та зрозумілими;
г) на виявлення однієї характеристики має бути спрямовано кілька запитань, що передбачають відвертість відповідей;
д) в анкеті бажано мати запитання як у прямій, так і непрямій формі, особисті, так і безособові;
ж) на початку анкети бажано пропонувати нескладні запитання, потім складні (судження, оцінки), на завершення – знову нескладні.
Аналіз методу:
3. Бесіда – метод одержання інформації досить широкого діапазону в процесі безпосереднього спілкування з вчителем. Може проводитись як у вільній, так і регламентованій формі.
Чітка постановка мети бесіди та завчасна підготовка запитань допомагає її найбільш цілеспрямувати і здобути необхідну інформацію.
Аналіз методу:
4. Незалежні характеристики (метод отримання інформації). За його допомогою можна дістати загальну оцінку професіоналізму педагогічного працівника. Вимоги до методу: чіткість, усвідомлення завдань, анонімність, мінімум витрат часу, варіативність. К. М. Старченеко пропонує один із варіантів одержання такої інформації.
Проводиться інструктаж: записати прізвища колег та визначити, поставивши позначку (+) рівень культури, фахову та методичну компетентності.
Опрацювання анкет: визначається середній показник. Наприклад, з фахової підготовки більшість колег оцінили конкретного вчителя як середній рівень. Звичайно, що у наступних індивідуальних бесідах можна вияснити мотиви чи причини даної оцінки.
5. Тестування (як метод) – це фактично усне чи письмове опитування за спеціально підготовленими контрольними запитаннями чи завданнями з метою одержання високого рівня достовірної інформації з важливих аспектів професійної компетентності педагогічних працівників.
В сучасному педагогічному діагностуванні нерідко використовуються комплексні самостійні та контрольні роботи, розв’язування педагогічних ситуацій та їх обґрунтування, моделювання чи проектування педагогічних процесів.
Анкетування вчителів з основних проблем навчально-виховного процесу варто проводити щорічно в квітні-травні.
Після коригування адміністрацією школи та керівниками методичних об’єднань, кафедр діагностичних анкет учителів варто за результатами діагностування скласти діагностичну карту школи. Карта може мати такий вигляд: по вертикалі – прізвища всіх педагогічних працівників, по горизонталі – основні, найбільш актуальні проблеми навчально-виховного процесу, які були вміщені в діагностичних анкетах учителів. Умовними позначками фіксується, що в роботі вчителя добре, що задовільно, з яких питань йому необхідна методична допомога. В останній горизонтальній колонці карти проти прізвища кожного вчителя необхідно вказати колективні форми з підвищення педагогічної майстерності (робота в шкільному, районному методичному об’єднанні, участь у роботі школи передового досвіду, творчій групі, наставництво, робота в психолого-педагогічному семінарі тощо) з урахуванням результатів діагностування.
Аналіз кожної колонки діагностичної карти по горизонталі дає змогу адміністрації школи знати можливості педагогічного колективу щодо кожного аспекту навчально-виховного процесу, допомагає спланувати методичну роботу з урахуванням потреб і можливостей даного педагогічного колективу, намічати конкретні шляхи її удосконалення, вибираючи єдину науково-методичну проблему (тему), а також наочно бачити, кому з педагогів потрібна методична допомога і хто з учителів може її надати.
Аналізуючи кожну колонку діагностичної карти по вертикалі, можна виявити рівень психолого-педагогічної підготовки та педагогічної майстерності кожного члена педагогічного колективу, спланувати індивідуальну роботу з ним з підвищення рівня педагогічної майстерності.
Діагностична карта школи повинна бути динамічною, тобто замінюватися при вибутті, прибутті вчителів або при розв’язанні конкретного питання замінювати його іншим, більш актуальним на даний час.
Крім того, умовними позначками варто окреслити динаміку педагогічної майстерності кожного педагогічного працівника з кожного питання.
Аналіз зібраних матеріалів дасть можливість виявити групи вчителів, які визначили для себе перелік утруднень і потребують навчання, методичної допомоги; педагогів, які мають високий рівень професійної підготовки, оволодівають інноваційними технологіями та цілеспрямовано впроваджують їх у процесі навчальної діяльності; створити динамічні творчі групи учителів для вирішення термінових проблем, пов’язаних з навчально-виховною діяльністю школи.
За результатами діагностування керівники методичної роботи у школі через методичні технології (школа перспективного педагогічного досвіду, школа молодого вчителя, школа педагогічної майстерності, майстер-класи, творчі групи), через різні форми методичної роботи (творчий звіт учителя, творчий портрет учителя, самоосвіта, науково-практична конференція, оперативно-методична нарада, групова та індивідуальна консультація, семінар, бесіда, дебати, дискусія, дидактична гра, ділова гра, методичний (аукціон, фестиваль, турнір), взаємовідвідування уроків, відкритий урок, методична декада і інші) реалізують систему неперервної педагогічної освіти.
Діагностична карта підвищення рівня методичної кваліфікації вчителя
Висновки діагностування повинні лягти в основу планування методичної роботи в школі.
ДІАГНОСТИЧНА КАРТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ТА САМООЦІНКИ ГОТОВНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ДО САМОРОЗВИТКУ
Мета: оцінити та визначити рівень сформованості у вчителя вмінь та навичок саморозвитку
Примітка: після заповнення діагностичної карти оцінки та самооцінки і готовності до саморозвитку підраховується загальна і кількість балів: Практика свідчить, що там, де проводиться відповідна робота на діагностичній основі, відбувається зниження педагогічних труднощів щодо самооцінки вчителя та оцінки заступника директора. Тому в практику методичної роботи ДЗОШ № 58 з 2008-2009 навчального року введена діагностика професійної діяльності вчителів, яка забезпечить науковий підхід до організації роботи з педагогічними кадрами, виявлення їх професійного розвитку і саморозвитку. Проведення діагностування та самодіагностування педагогічної діяльності спрямоване на оволодіння кожним учителем навичок самоаналізу, самооцінки, що дозволить перевести роботу в режим активного саморегулювання та самокоригування, а також реалізувати одну із функцій методичної роботи стосовно конкретного педагогічного працівника – аналітично оцінювальну, сутність якої полягає передусім у критичному осмисленні існуючої педагогічної практики та особистого професійного досвіду і їх оцінювання. Результати анкетування заслуховуються на педагогічній, методичній раді школи, засіданнях методичних об’єднань, кафедр, проводяться індивідуальні співбесіди.
Діагностування – (від діа – «прозорий» та гнозист – «знання»).
Педагогічна діагностика – система технологій, процедур, засобів, методик і методів отримання інформації про стан та розвиток педагогічних систем.
В структурі методичної роботи вона виконує дві взаємопов’язані функції: функцію вивчення і оцінювання стану чи рівня та функцію навчальну.
Основне призначення діагностування рівня професійної компетентності педагогічних працівників – надання необхідної допомоги педагогічним працівникам у професійному розвитку та врахування результатів організації в процесі системи методичної роботи.
Критерії оцінювання рівня сформованості компетенцій педагога:
• методичні знання;
• наукові знання;
• теоретичні знання (педагогічні, психологічні, професійні);
• технологічні знання (знання і використання педагогічних технологій, конструювання уроків, здатність акумулювати і використовувати позитивний досвід діяльності колег). Прогнозування результатів, корекція, рефлексія власної діяльності тощо);
• моральна культура педагога, етика, естетична, загальна, духовна, методична, фахова, дослідно-творча компетентність, культура праці та професійна етика, загальнопрофесійні уміння і навички (гностичні, конструктивні, комунікативні, організаційні тощо).
ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ МЕТОДІВ
Педагогічне спостереження
Щоб спостереження було науковим і при цьому психолого-педагогічним, воно має відповідати таким вимогам:
а) цілеспрямованості (що спостерігати, що фіксувати);
б) об’єктивності (фіксувати не свої припущення, а об’єктивну типову інформацію);
в) системності та систематичності;
г) упорядкованості та простоті фіксації необхідних результатів.
Аналіз методу:
Позитивне | Недоліки | Висновок |
| – дає змогу одержувати інформацію про вчителя за будь яких ситуацій; – не вимагає складної підготовки, доступний; – дає змогу вивчати вчителя без експериментального дослідження, аналізувати його діяльність, поведінку в звичайних умовах | – метод пасивний; – метод досить трудомісткий щодо фіксації інформації можна упустити суттєве; – спостереженню піддаються, як правило, тільки зовнішні прояви; – значні затрати часу | Не є самостійним методом в педагогічній діагностиці, реалізується разом з іншими методами як анкетування, бесіди тощо |
Анкетування
За допомогою анкетування можна одержати емпіричний матеріал про вчителів. Будь – яка анкета складається за певними правилами системи запитань, кожне з яких логічно зв’язано з метою дослідження (діагностування).
Анкети поділяють за:
| Змістом | Функціями | Формою |
| – факти; – характеристика колег, подій та інше; – суджень, намірів; – самооцінювання тощо | –– запитання – фільтри із функцією, що відсіває (тобто відповідають не всі); – контрольні чи перевірочні запитання, основна функція яких – перевірити достовірність інформації тощо | – відкритті (прямі запитання – вільна відповідь); – закриті, в яких до запитань дані відповіді у формі «так», «ні», «не знаю» і т.п. (вчитель вибирає одну з них) |
а) запитання закритих анкет мають передбачати відповідь тільки в одному плані чи один вибір із кількох;
б) небажане пропонування запитань, що вимагають моральної чи соціальної оцінки особистих якостей;
в) запитання мають бути лаконічними, чіткими, точними та зрозумілими;
г) на виявлення однієї характеристики має бути спрямовано кілька запитань, що передбачають відвертість відповідей;
д) в анкеті бажано мати запитання як у прямій, так і непрямій формі, особисті, так і безособові;
ж) на початку анкети бажано пропонувати нескладні запитання, потім складні (судження, оцінки), на завершення – знову нескладні.
Аналіз методу:
| Позитивне | Недоліки | Висновок |
| – масовість вивчення; – значна швидкість одержання інформації; – нескладне опрацювання результатів; – можливе використання математичних методів аналізу даних; – можливість фіксування будь-яких питань; – зручні способи фіксування результатів | – не дає змогу одержати достовірну інформацію у повному обсязі; – важко розрахувати на повністю відверті відповіді стосовно суттєвих питань; – здобуту інформацію не можна вважати остаточною | діагностування може бути допоміжним методом одержання інформації |
Чітка постановка мети бесіди та завчасна підготовка запитань допомагає її найбільш цілеспрямувати і здобути необхідну інформацію.
Аналіз методу:
| Позитивне | Недоліки | Висновок |
| – прямий контакт з учителем; – можливість враховувати його реакцію, змінювати запитання тощо, тобто широта маневру; – має більш індивідуальний характер. | – складність фіксації; – невисока можливість одержання об’єктивної інформації; – розрахунок на відвертість, що не завжди справджується. | Кращий результат – в поєднані бесіди з елементами дискусії. В більшості випадків доцільне поєднання педагогічного спостереження з бесідою. |
| № п/п | Прізвища вчителів | Культура | Фах | Методика | ||||||
| Рівень | Рівень | Рівень | ||||||||
| В | С | Н | В | С | Н | В | С | Н | ||
Опрацювання анкет: визначається середній показник. Наприклад, з фахової підготовки більшість колег оцінили конкретного вчителя як середній рівень. Звичайно, що у наступних індивідуальних бесідах можна вияснити мотиви чи причини даної оцінки.
5. Тестування (як метод) – це фактично усне чи письмове опитування за спеціально підготовленими контрольними запитаннями чи завданнями з метою одержання високого рівня достовірної інформації з важливих аспектів професійної компетентності педагогічних працівників.
В сучасному педагогічному діагностуванні нерідко використовуються комплексні самостійні та контрольні роботи, розв’язування педагогічних ситуацій та їх обґрунтування, моделювання чи проектування педагогічних процесів.
Анкетування вчителів з основних проблем навчально-виховного процесу варто проводити щорічно в квітні-травні.
Після коригування адміністрацією школи та керівниками методичних об’єднань, кафедр діагностичних анкет учителів варто за результатами діагностування скласти діагностичну карту школи. Карта може мати такий вигляд: по вертикалі – прізвища всіх педагогічних працівників, по горизонталі – основні, найбільш актуальні проблеми навчально-виховного процесу, які були вміщені в діагностичних анкетах учителів. Умовними позначками фіксується, що в роботі вчителя добре, що задовільно, з яких питань йому необхідна методична допомога. В останній горизонтальній колонці карти проти прізвища кожного вчителя необхідно вказати колективні форми з підвищення педагогічної майстерності (робота в шкільному, районному методичному об’єднанні, участь у роботі школи передового досвіду, творчій групі, наставництво, робота в психолого-педагогічному семінарі тощо) з урахуванням результатів діагностування.
Аналіз кожної колонки діагностичної карти по горизонталі дає змогу адміністрації школи знати можливості педагогічного колективу щодо кожного аспекту навчально-виховного процесу, допомагає спланувати методичну роботу з урахуванням потреб і можливостей даного педагогічного колективу, намічати конкретні шляхи її удосконалення, вибираючи єдину науково-методичну проблему (тему), а також наочно бачити, кому з педагогів потрібна методична допомога і хто з учителів може її надати.
Аналізуючи кожну колонку діагностичної карти по вертикалі, можна виявити рівень психолого-педагогічної підготовки та педагогічної майстерності кожного члена педагогічного колективу, спланувати індивідуальну роботу з ним з підвищення рівня педагогічної майстерності.
Діагностична карта школи повинна бути динамічною, тобто замінюватися при вибутті, прибутті вчителів або при розв’язанні конкретного питання замінювати його іншим, більш актуальним на даний час.
Крім того, умовними позначками варто окреслити динаміку педагогічної майстерності кожного педагогічного працівника з кожного питання.
Аналіз зібраних матеріалів дасть можливість виявити групи вчителів, які визначили для себе перелік утруднень і потребують навчання, методичної допомоги; педагогів, які мають високий рівень професійної підготовки, оволодівають інноваційними технологіями та цілеспрямовано впроваджують їх у процесі навчальної діяльності; створити динамічні творчі групи учителів для вирішення термінових проблем, пов’язаних з навчально-виховною діяльністю школи.
За результатами діагностування керівники методичної роботи у школі через методичні технології (школа перспективного педагогічного досвіду, школа молодого вчителя, школа педагогічної майстерності, майстер-класи, творчі групи), через різні форми методичної роботи (творчий звіт учителя, творчий портрет учителя, самоосвіта, науково-практична конференція, оперативно-методична нарада, групова та індивідуальна консультація, семінар, бесіда, дебати, дискусія, дидактична гра, ділова гра, методичний (аукціон, фестиваль, турнір), взаємовідвідування уроків, відкритий урок, методична декада і інші) реалізують систему неперервної педагогічної освіти.
Діагностична карта підвищення рівня методичної кваліфікації вчителя
| Питання діагностики | Потребую допомоги | Достатньо володію | Готовий поділитись досвідом |
| 1. Календарно – тематичне планування роботи | |||
| 2. Орієнтація на особистісні досягнення учнів | |||
| 3. Володіння технологією проведення особистісно орієнтованого уроку | |||
| 4. Визначення освітніх, виховних і розвивальних завдань уроку | |||
| 5. Оволодіння змістом нових програм і підручників | |||
| 6. Використання активних методів навчання | |||
| 7. Раціональна єдність словесних, наукових і практичних методів навчання | |||
| 8. Уміння організувати роботу учнів протягом всього уроку | |||
| 9. Диференційована робота на уроці | |||
| 10. Зв’язок з раніше вивченим, досвідом, набутим учнем | |||
| 11. Формування вмінь учнів самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці | |||
| 12. Формування вмінь і навичок в учнів працювати з першоджерелами | |||
| 13. Формування в учнів навичок самоконтролю | |||
| 14. Забезпечення вчителем мотивації навчання і розвиток пізнавального інтересу учнів | |||
| 15. Заохочення прагнень учнів знаходити свій спосіб роботи з навчальним матеріалом | |||
| 16. Здійснення індивідуального підходу до учнів в процесі навчання і виховання | |||
| 17. Використання міжпредметних зв’язків | |||
| 18. Організація позакласної роботи з предмета | |||
| 19. Здійснення роботи з профорієнтації учнів | |||
| 20. Організація роботи з невмотивованими учнями | |||
| 21. Володіння методикою проведення тематичного оцінювання | |||
| 22. Вивчення і впровадження ППД | |||
| 23. Оволодіння навичками вікової психології | |||
| 24. Використання аудіовізуальних засобів та відеотехніки | |||
| 25. Культура мовлення | |||
| 26. Реалізація комунікативного підходу до навчання | |||
| 27. Розвиток загальнонавчальних компетенцій учнів | |||
| 28. Знання типів і структури уроків | |||
| 29. Володіння технологією проведення особистісно орієнтованого уроку | |||
| 30. Використання ігрових елементів, методика проведення нетрадиційних уроків | |||
| 31. Самоаналіз уроку |
ДІАГНОСТИЧНА КАРТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ТА САМООЦІНКИ ГОТОВНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ДО САМОРОЗВИТКУ
Мета: оцінити та визначити рівень сформованості у вчителя вмінь та навичок саморозвитку
| І. Мотиваційний фактор (9 – 81 бал) | ||
| 1 | Усвідомлення особистої та суспільної значущості безперервної освіти в педагогічній діяльності | 123456789 |
| 2. | Наявність стійких пізнавальних інтересів у педагогіці та психології | 123456789 |
| 3. | Почуття обов’язку та відповідальності | 123456789 |
| 4. | Допитливість | 123456789 |
| 5. | Прагнення отримати високу оцінку свого саморозвитку | 123456789 |
| 6. | Потреба у психолого-педагогічній самоосвіті (ППС) | 123456789 |
| 7. | Потреба у самопізнанні | 123456789 |
| 8. | Рангове місце ППС серед 9 найбільш значущих для вчителя видів діяльності | 123456789 |
| 9. | Впевненість у своїх силах | 123456789 |
| II. Когнітивний компонент (6 – 54 бали) | ||
| 1. | Рівень загальноосвітніх знань | 123456789 |
| 2. | Рівень загальноосвітніх умінь | 123456789 |
| 3. | Рівень педагогічних знань та вмінь | 123456789 |
| 4. | Рівень психологічних знань та вмінь | 123456789 |
| 5. | Рівень методичних знань та вмінь | 123456789 |
| 6. | Рівень спеціальних знань | 123456789 |
| III. Морально-вольовий компонент (9 – 81 бал) | ||
| 1. | Позитивне ставлення до процесу навчання | 123456789 |
| 2. | Критичність | 123456789 |
| 3. | Цілеспрямованість | 123456789 |
| 4. | Прагнення | 123456789 |
| 5. | Працездатність | 123456789 |
| 6. | Вміння доводити справи до кінця | 123456789 |
| 7. | Самостійність | 123456789 |
| 8. | Сміливість | 123456789 |
| 9. | Самокритичність | 123456789 |
| IV. Гностичний компонент (16 – 144 бали) | ||
| 1. | Вміння ставити і вирішувати пізнавальні завдання | 123456789 |
| 2. | Гнучкість та оперативність мислення | 123456789 |
| 3. | Спостережливість | 123456789 |
| 4. | Схильність до аналізу педагогічної діяльності | 123456789 |
| 5. | Креативність та її прояв у педагогічній діяльності | 123456789 |
| 6. | Схильність до синтезу та узагальнення | 123456789 |
| 7. | Пам’ять та її оперативність | 123456789 |
| 8. | Вміння слухати | 123456789 |
| 9. | Вміння володіти різними видами читання | 123456789 |
| 10 | Вміння виокремлювати та засвоювати конкретний зміст | 123456789 |
| 11 | Вміння доводити та відстоювати власні твердження | 123456789 |
| 12 | Вміння систематизувати, класифікувати | 123456789 |
| 13 | Вміння бачити протиріччя та проблеми | 123456789 |
| 14 | Вміння переносити знання й уміння у нові ситуації | 123456789 |
| 15 | Вміння відмовитися від усталених шаблонів | 123456789 |
| 16 | Незалежність суджень | 123456789 |
| V. Організаційний компонент (7 – 63 бали) | ||
| 1. | Вміння планувати час | 123456789 |
| 2. | Вміння планувати свою роботу | 123456789 |
| 3. | Вміння перебудовувати систему діяльності | 123456789 |
| 4. | Вміння працювати в сервісному центрі | 123456789 |
| 5. | Вміння орієнтуватися у класифікації джерел | 123456789 |
| 6. | Вміння володіти різними прийомами фіксації прочитаного | 123456789 |
| 7. | Вміння користуватися оргтехнікою та банком комп’ютерної інформації | 123456789 |
| VI. Здатність до самоуправління у педагогічній діяльності (5 – 45 балів) | ||
| 1. | Самооцінка самостійної особистої діяльності | 123456789 |
| 2. | Здатність до самоаналізу та рефлексії | 123456789 |
| 3. | Здатність до самоорганізації та мобілізації | 123456789 |
| 4. | Самоконтроль | 123456789 |
| 5. | Працьовитість та старанність | 123456789 |
| VII. Комунікативні здібності (5 – 45 балів) | ||
| 1. | Здатність акумулювати і використовувати досвід самоосвітньої діяльності колег | 123456789 |
| 2. | Здатність до співпраці та взаємодопомоги у професійному педагогічному саморозвитку | 123456789 |
| 3. | Здатність організувати самоосвітню діяльність інших | 123456789 |
| 4. | Здатність відстоювати свою точку зору та переконувати інших у процесі дискусії | 123456789 |
| 5. | Здатність уникати конфліктів у процесі спільної діяльності | 123456789 |
0 – 240 балів – низький рівень готовності до саморозвитку;
240 – 400 балів – середній рівень готовності до саморозвитку
400 – 522 балів – високий рівень готовності до саморозвитку.
ДІАГНОСТИЧНА КАРТА
Мета: діагностика професійної підготовленості вчителя
| Діагностичні блоки | Склад діагностичних блоків | Діагностичні параметри | Бали 1, 2, 3 |
| Напрямки професійної підготовки вчителя | Зміст підготовки вчителя | Показники оцінки підготовленості вчителя | |
| Науково-теоретична підготовка | І. Знання теоретичних основ науки, предмета, що викладається | 1. Орієнтація у меті і завданнях науки. 2. Володіння основними закономірностями науки. 3. Оперування науковою термінологією. 4. Орієнтація у виборі змісту навчання на підставі наукових даних, фактів, понять, законів. 5. Розуміння логіки науки. | |
| II. Знання методів науки, предмета, що викладається | 1. Орієнтація у різноманітності методів наукового пізнання. 2. Розуміння суті методів, що використовуються в науці. 3. Уявлення про можливість використання методів науки у процесі викладання предмета. | ||
| III. Знання історії розвитку науки, її сучасних досягнень | 1. Орієнтація в історії наукових винаходів 2. Розуміння необхідності використання. історії розвитку науки, окремих фактів у процесі викладання предмета. 3. Володіння знаннями про сучасні досягнення науки. 4. Уявлення про роль і місце використання цих знань. | ||
| Психолого-педагогічна підготовка | І. Знання психологічних особливостей учнів | 1. Орієнтація у психологічних особливостях школярів і необхідності їх обліку під час відбору змісту, форм і методів навчання. 2. Розуміння ролі психодіагностики у розвитку учнів. 3. Орієнтація в діагностичних методах оцінки розвитку різних сторін психіки особистості школяра. | |
| II. Знання психологічних закономірностей навчання і розвитку школярів | 1. Розуміння закономірностей пізнання. 2. Орієнтація в компонентах навчання, їх суті й логічному взаємозв’язку. 3. Розуміння психологічних основ навчання, виховання, розвитку особистості школярів різних вікових груп. | ||
| III. Знання теоретичних основ педагогіки | 1. Розуміння цілей і задач педагогічних взаємодій із школярами у процесі їх навчання, виховання й розвитку. 2. Орієнтація у методах педагогічної діагностики рівня знань і вихованості учнів. 3. Уявлення про психологічний аспект уроків і характеристика уроків різного типу. 4. Орієнтація у класифікації методів навчання і характеристика кожного з них. | ||
| IV. Знання педагогічних технологій | 1. Розуміння необхідності управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів і місця вчителя у цьому процесі. 2. Володіння прийомами планування і організації особистої праці і праці школяра. 3. Орієнтація у змісті контрольно-аналітичної діяльності учителя у процесі навчання учнів. 4. Володіння прийомами педагогічної техніки. | ||
| Методичні вміння | І. Знання змісту освіти учнів з навчального предмета | 1. Уявлення ролі навчального предмета в системі навчання, виховання і розвитку школяра. 2. Розуміння мети і завдань навчання. 3. Орієнтація у навчальних планах і програмах предмета, що викладається. 4. Виділення провідних знань, умінь і навичок, які необхідно сформувати в учнів у процесі викладання навчального предмета. | |
| II. Знання методів і прийомів навчання школярів | 1. Розуміння адекватності методів і прийомів меті і змісту навчання. 2. Орієнтація у різноманітності і цільовому напрямку різних методів і прийомів навчання учнів. 3. Розуміння суті різних методів навчання школярів і специфіки їх використання у процесі викладання навчального предмета. | ||
| III. Знання форм організації навчання школярів | 1. Розуміння взаємного зв’язку змісту, форм і методів навчання. 2. Орієнтація у різноманітності і специфіці різних форм організації навчання школярів. 3. Орієнтація в нових формах організації навчання, їх суті й умовах успішного використання у викладанні. | ||
| IV. Знання засобів навчання школярів | 1. Орієнтація у різноманітності, специфіці та умовах використання різних засобів навчання учнів. 2. Розуміння ролі і функцій засобів навчання в активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів і розвитку їх інтересу до навчального предмета, у розв’язанні інших педагогічних завдань. |
Примітка: 1 бал – початковий рівень; 2 бали – середній рівень; 3 бали – високий рівень.
ДІАГНОСТИЧНА КАРТА ВЧИТЕЛЯ
Мета: визначити рівень теоретичних і практичних знань, умінь і навичок для особистісно орієнтованого підходу у плануванні роботи з підвищення кваліфікаційного рівня педагогічних працівників
| Теоретичні знання, професійні уміння і навички вчителя | Володію | Володію частково | Не володію |
| Мотивація навчальної діяльності учнів | |||
| Формування загальнонавчальних умінь і навичок | |||
| Здійснення міжпредметних зв’язків | |||
| Розвиток логічного мислення | |||
| Диференційований і індивідуальний підхід до учнів | |||
| Організація самостійної роботи, роботи з книгою | |||
| Використання ТЗН, наочних посібників | |||
| Використання краєзнавчого матеріалу | |||
| Попередження перевантаження учнів | |||
| Використання ігрових елементів | |||
| Застосування методів самоконтролю | |||
| Опитування учнів, контроль за якістю знань | |||
| Вибір оптимальних методів навчання | |||
| Використання дидактичного матеріалу | |||
| Впровадження тематичного обліку знань і критеріїв їх оцінки | |||
| Розвиток пізнавальної активності учнів | |||
| Формування наукового світогляду | |||
| Комплексний підхід у виховній роботі на уроці | |||
| Профорієнтаційна робота на уроці | |||
| Робота з розвитку здібностей учнів | |||
| Емоційність та психологічний комфорт уроку | |||
| Використання інноваційних технологій | |||
| Використання інтерактивних методів навчання | |||
| Використання методів особистісно орієнтованого навчання | |||
| Позакласна робота з предмета. | |||
| Організація робочого місця, НОП | |||
| Використання перспективного педагогічного досвіду | |||
| Уміння зробити самоаналіз уроку | |||
| Уміння забезпечити працездатність і дисципліну протягом уроку | |||
| Бажання займатися науково-дослідницькою роботою | |||
| Яка форма методичної роботи для вас найбільш прийнятна |
Мета: виявлення рівня методичної підготовки вчителя
| №з/п | Методичні вміння вчителя | + | - |
| 1. | Проведення нестандартних уроків | ||
| 2. | Проведення інтегрованих уроків | ||
| 3. | Робота з розвитку мовлення | ||
| 4. | Використання ТЗН на уроках | ||
| 5. | Розв’язування проблемних ситуацій | ||
| 6. | Диференційований підхід до навчання | ||
| 7. | Індивідуальна робота з учнями. | ||
| 8. | Організація самостійної роботи на уроці | ||
| 9. | Організація ігрових ситуацій на уроці | ||
| 10. | Виховна робота на уроці | ||
| 11. | Організація перевірки домашніх завдань | ||
| 12. | Організація роботи зі здібними учнями | ||
| 13. | Організація роботи з невстигаючими | ||
| 14. | Проведення практичних робіт | ||
| 15. | Система обліку прогалин у знаннях учнів | ||
| 16. | Робота щодо впровадження елементів досвіду колег | ||
| 17. | Робота з розвитку творчих здібностей учнів | ||
| 18. | Проведення уроків тематичного оцінювання знань | ||
| 19. | Проведення корекційної роботи | ||
| 20. | Впровадження інноваційних технологій | ||
| 21. | Використання інтерактивних методів навчання | ||
| 22. | Використання методів і прийомів особистісно орієнтованого навчання | ||
| 23. | Уміння робити самоаналіз уроку | ||
| 24. | Робота з батьками | ||
| 25. | Уміння провести батьківські збори | ||
| 26. | Робота з неблагополучними сім’ями | ||
| 27. | Виховання бережливого ставлення до шкільного майна | ||
| 28. | Уміння проводити психолого-педагогічні спостереження | ||
| 29. | Організація учнівського самоврядування | ||
| 30. | Забезпечення єдності вимог школи і сім’ї |
Мета: виявлення утруднень педагогічних працівників при організації методичної діяльності
| Види методичної діяльності | Самооцінка вчителя | ||
| Відчуваю утруднення | Володію питанням | Можу допомогти колегам | |
| 1. Цільовий компонент | |||
| Визначення мети уроку | |||
| Визначення мети позакласного заходу | |||
| Визначення мети планування | |||
| Визначення мети будь-якої діяльності | |||
| 2. Змістовий компонент | |||
| Засвоєння ідей і понять науки (у рамках предмета, що викладається) | |||
| Оволодіння змістом підручника | |||
| Оволодіння новітніми методичними прийомами, технологіями | |||
| Оволодіння передовим досвідом навчання | |||
| Робота з літературою за спеціальністю | |||
| Робота з літературою з методики | |||
| 3. Проектований компонент | |||
| Розподіл матеріалу теми за уроками | |||
| Складання плану, конспекту уроку | |||
| Підбір теоретичного матеріалу до уроку | |||
| Підбір системи задач і вправ | |||
| Підбір діагностичного матеріалу | |||
| Вибір форм і методів навчання | |||
| Вибір структури уроку | |||
| 4. Організаційний компонент | |||
| Постановка мети уроку і забезпечення сприйняття її учнями | |||
| Організація сприйняття того, що вивчається | |||
| Організація осмислення навчальної інформації | |||
| Організація закріплення і застосування на практиці отриманих знань | |||
| Організація власної діяльності на уроці | |||
| Організація колективної діяльності на уроці | |||
| Поєднання індивідуальної і групової діяльності учнів | |||
| Підтримання необхідного темпу уроку | |||
| Організація індивідуально-диференційованого підходу до учнів | |||
| Використання елементів проблемного навчання: створення проблемної ситуації; висування гіпотези; логічний доказ | |||
| Навчання учнів: прийомам планування; самоконтролю; прийомам скорочення записів; раціональній витраті часу; умінням висловлювати свою думку; прищеплення навчальних навичок, специфічних для даного предмета | |||
| Володіння методикою проведення навчальних занять: перевірка підсумків попередньої роботи; презентація нового матеріалу; практика під керівництвом учителя; незалежна самостійна практика учнів; самоконтроль і самооцінка результатів роботи; узагальнення навчального матеріалу; визначення домашнього завдання; підбиття підсумків заняття | |||
| 5. Контрольно-оціночний компонент | |||
| Визначення з кожної теми обов’язкового для учнів обсягу знань, умінь та навичок відповідно до рівнів навчальних досягнень | |||
| Структурування завдань для тематичної атестації | |||
| Застосування критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів | |||
| Визначення форми проведення тематичної атестації | |||
| Методика проведення різних форм тематичної атестації | |||
| Обґрунтування виставлених оцінок | |||
| Дотримання такту при виставленні оцінок | |||
| Організація корекційної роботи за результатами тематичної атестації | |||
| Форми проведення повторної атестації | |||
| Самоконтроль | |||
| № п/п | Назва діяльності | Здійснюється | ||
| Успішно | Задовільно | Потребує допомоги | ||
| 1 | Розвиток загальних компетенцій учнів | |||
| 2 | Знання типів і структури уроків | |||
| 3 | Комплексне планування мети і завдань уроків, відповідно до сучасних вимог | |||
| 4 | Актуалізація опорних знань учнів | |||
| 5 | Мотивація навчальної діяльності | |||
| 6 | Формування і розвиток навиків пізнавальної діяльності учнів, навичок самостійного оволодіння знаннями | |||
| 7 | Узагальнення і систематизація навчальних компетенцій учнів | |||
| 8 | Здійснення інтегративних зв’язків | |||
| 9 | Диференційований і індивідуальний підхід до учнів | ..... | ||
| 10 | Реалізація особистісно-орієнтовного навчання як основи нових педагогічних систем навчання | |||
| 11 | Організація колективних форм навчальної діяльності | |||
| 12 | Володіння методикою проведення різних форм тематичної атестації навчальних досягнень учнів. | |||
| 13 | Використання методів самоаналізу взаємоконтролю | |||
| 14 | Сприяння самореалізації особистості учня | |||
| 15 | Використання ТЗН, наочності | |||
| 16 | Використання методів розвиваючого навчання | |||
| 17 | Інформаційна насиченість уроку, зв’язок з життям | |||
| 18 | Врахування вікових та психологічних особливостей учнів | |||
| 19 | Виховні компоненти уроку | |||
| 20 | Позакласна робота з предмета | |||
АНКЕТА «ПСИХОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА ВЧИТЕЛЯ»
1. Чи задоволені ви як шкільний учитель своєю психологічною підготовкою?
| 1. Повністю 4. Зовсім незадоволений | 2. Частково 5. Інші відповіді | 3. Дуже мало |
| 1. Ніколи не виникають 4. Часто | 2. Майже ніколи 5. Постійно | 3. Іноді |
• З учнями та їхніми батьками ( ).
• З колегами і адміністрацією ( ).
• Із своїми дітьми, близькими людьми ( ).
• З малознайомими людьми ( ).
4. Якими психологічними методами ви часто користуєтесь у своїй педагогічній діяльності?
| 1. Самооцінка 4. Експеримент 7. Соціометрія | 2. Спостереження 5. Анкетування 8. Тренінг | 3. Бесіда 6. Тестування 9. Інше |
| Більшою мірою | Меншою мірою | Бажаєте оволодіти |
| 1. | 1. | 1. |
| 2. | 2. | 2. |
| 3. | 3. | 3. |
5. Недостатність яких психологічних знань ви гостро відчували після закінчення вузу і не змогли компенсувати під час роботи у школі?
6. Яким чином ви намагаєтесь компенсувати дефіцит психологічних знань?
7. Що з прочитаних творів на психологічну тему вам особливо запам’яталося (назва книги чи статті, автор)
САМОТЕСТ «ШЛЯХИ РОЗВИТКУ»
1. У мене часто з’являється бажання більше знати про себе.
2. Я вважаю, що в мене немає потреби в чомусь змінюватись.
3. Я впевнений у своїх силах.
4. Я вірю, що всі мої плани здійсняться.
5. У мене немає бажання знати свої плюси та мінуси.
6. У моїх планах я найчастіше сподіваюсь на щасливий випадок, ніж на себе.
7. Я хочу краще та більш ефективно працювати.
8. Я вмію примусити себе змінитися, коли це потрібно.
9. Мої невдачі частіше пов’язані з невмінням працювати.
10. Я цікавлюся думкою інших про мої якості та можливості.
11. Мені важко самостійно домогтися того, що задумано.
12. У будь-якій справі я не боюся невдач та помилок.
13. Мої якості та вміння відповідають вимогам моєї професії.
14. Обставини сильніші за мене, навіть якщо я дуже бажаю щось змінити.
Ключ до обробки результатів:
1+, 2-, 3+, 4+, 5-, 6-, 7+, 8+, 9+, 10+, 11-, 12+, 13-, 14-
Аналіз результатів. Для визначення величини готовності пізнати себе (ГПС) потрібно підрахувати кількість збігів відповідей на самотест з ключем за твердженнями 1, 2, 5, 7, 9, 10, 13. Максимальне значення величини ГПС дорівнює 7 балів. Так само визначається готовність самовдосконалюватися (ГС). Підраховуємо кількість збігів затвердженнями 3, 4, 6, 8, 11, 12, 14. Максимальне значення ГС дорівнює 7 балам.
За одержаними значеннями ГПС та ГС отримуємо місцезнаходження на координатній площині індивідуальних показників.
За результатами тесту в методичну роботу можуть бути внесені корективи щодо стимулювання потреб пізнавати себе і самовдосконалюватися.
ДІАГНОСТИКА СФОРМОВАНОСТІ ПРОЕКТУВАЛЬНИХ УМІНЬ ФЧИТЕЛЯ
Визначається рівень проектувальних умінь вчителя як середнє арифметичне самооцінки вчителя та експертної оцінки за балами: 1; 2; 3.
| № | Категорія відповідних умінь | Самооцінка | Експертна оцінка |
| 1. | Уміння підводити учнів до протиріччя у вивченні певного поняття чи явища. | ||
| 2. | Уміння організувати самостійну роботу учнів при знаходженні рішення проблеми. | ||
| 3. | Уміння висувати гіпотези вирішення визначеної проблеми. | ||
| 4. | Уміння бачити різні шляхи вирішення певної проблеми. | ||
| 5. | Уміння стимулювати інтерес, активність, мислення учнів. | ||
| 6. | Уміння сформулювати проблемні завдання. | ||
| 7. | Уміння застосовувати науково-дослідницький метод у своїй діяльності. | ||
| 8. | Уміння проводити експеримент. | ||
| 9. | Уміння застосовувати нові інформаційні технології. | ||
| 10. | Уміння моделювати активну діяльність учнів. | ||
| 11. | Уміння прогнозувати зміни стану навчальних досягнень учнів. | ||
| 12. | Уміння вибирати адекватну модель навчання. | ||
| 13. | Уміння проектувати план навчальної діяльності. | ||
| 14. | Уміння організовувати роботу груп. | ||
| 15. | Уміння аналізувати свої стереотипи та змінювати їх. |
Обробка результатів:
• низький рівень – 16 – 24 бали;
• середній рівень – 25 – 32 бали;
• достатній рівень – 33 – 40 балів;
• високий рівень – 41 – 48 балів.
ТЕХНОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ ДО ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Визначається рівень готовності вчителя до проектної діяльності як середнє арифметичне самооцінки вчителя та експертної оцінки за балами: 1; 2; 3.
| № | Параметри готовності | Самооцінка | Експертна оцінка |
| 1. | Розуміння суті організаційно-підготовчого етапу проектної діяльності. | ||
| 2. | Розуміння суті операційно-виконавчого етапу проектної діяльності. | ||
| 3. | Розуміння суті рефлексивно-оцінювального етапу проектної діяльності. | ||
| 4. | Розуміння діяльнісного підходу до організації навчально-виховного процесу. | ||
| 5. | Знання алгоритму здійснення проектної діяльності. | ||
| 6. | Знання дидактичних принципів, що регламентують дії вчителя в умовах проектно-технологічної діяльності. | ||
| 7. | Знання дидактичних принципів, що регламентують дії вчителя в умовах проектно-технологічної діяльності. |
• низький рівень – 7 – 10 балів;
• середній рівень – 11 – 14 балів;
• достатній рівень – 15 – 17 балів;
• високий рівень – 18 – 21 бал.
УМІННЯ РОЗРОБКИ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ
Визначається рівень умінь розробляти педагогічний проект вчителем як середнє арифметичне його самооцінки та експертної оцінки за балами: 1; 2; 3.
| № | Категорія відповідних умінь | Самооцінка | Експертна оцінка |
| 1. | Уміння проаналізувати освітню ситуацію. | ||
| 2. | Уміння визначити мету, реалізація якої спрямована на розв’язання визначеної проблеми. | ||
| 3. | Уміння визначити підходи та принципи щодо досягнення визначеної мети. | ||
| 4. | Уміння складати план, враховуючи часові межі виконання, виконавців та зміст діяльності (коли? хто? що?). | ||
| 5. | Уміння розробити свою технологію як низку послідовних педагогічних дій, спрямованих на досягнення конкретного очікуваного результату (яким чином?) | ||
| 6. | Уміння забезпечення проведення проекту необхідними ресурсами (людськими, матеріально-технічними). | ||
| 7. | Уміння зробити експертизу результатів впровадження педагогічного проекту (визначення критеріїв оцінювання отриманих результатів). |
• низький рівень – 8 – 12 балів;
• середній рівень – 13 – 16 балів;
• достатній рівень – 17 – 20 балів;
ОРІЄНТОВАНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ СТРУКТУРИ ЗНАНЬ ВЧИТЕЛЯ
| Недостатній рівень | Науково-методична підготовка на рівні знань, здобутих у вищому навчальному закладі; відсутність орієнтації на самоосвіту. |
| Задовільний рівень | Орієнтація на перспективний педагогічний досвід; намагання застосувати його окремі елементи; робота з підвищення свого фахового рівня. |
| Достатній рівень | Використання однієї (чи кількох) з інноваційних технологій у власній роботі. |
| Високий рівень | Керівник шкільного, районного методичного об’єднання; науково-методичні посібники, методичні розробки, друковані праці; участь у роботі журі міських та обласних олімпіад, конкурсів «Учитель року», «Кращій працівник року»; підготовка учнів до захисту наукових робіт (МАН), до Всеукраїнських олімпіад зі свого предмету. |
Простота методичної структури робить цю методику незамінною в роботі класного керівника, заступника директора з науково-методичної, навчально-виховної роботи, психолога. Вона може використовуватись за межами обстеження і як самостійна методика, і як частина корекційної роботи.
КОС-1
1. Чи багато у вас друзів (колег), з якими ви постійно спілкуєтесь?
2. Чи часто вам вдається схилити більшість своїх товаришів (колег, учнів) до прийняття ними вашої думки?
3. Чи довго турбує вас почуття образи, заподіяне кимось із ваших друзів (колег, учнів)?
4. Чи завжди вам важко орієнтуватися у критичній ситуації, що склалася?
5. Чи прагнете ви до встановлення нових знайомств із різними людьми?
6. Чи подобається вам займатися громадською роботою?
7. Чи правильно, що вам приємніше читати книжки чи займатися будь-якими іншими справами, ніж проводити час із людьми?
8. Якщо виникли певні перешкоди у здійсненні ваших намірів, то чи легко ви відмовляєтеся від намірів?
9. Чи легко ви встановлюєте контакт із людьми, які значно старші від вас за віком?
10. Чи любите ви вигадувати чи організовувати зі своїми друзями (колегами, учнями) різноманітні заходи та розваги?
11. Чи важко вам входити в нові для вас компанії (новий клас)?
12. Чи часто ви відкладаєте на інші дні ті справи, які потрібно було виконувати сьогодні?
13. Чи легко ви встановлюєте контакти з незнайомими людьми?
14. Чи прагнете домогтися, щоб ваші друзі (колеги, учні) діяли відповідно до вашої думки?
15. Чи важко освоюєтеся в новому колективі?
16. Чи правильним є твердження, що у вас не буває конфліктів із друзями (колегами, учнями) через невиконання ними своїх обов’язків та зобов’язань?
17. Чи прагнете ви при нагоді познайомитися з новою людиною?
18. Чи часто при вирішуванні важливих справ ви берете ініціативу на себе?
19. Чи дратують вас оточуючі і чи хочеться вам побути наодинці?
20. Чи правда, що звичайно ви погано орієнтуєтеся в незнайомій ситуації?
21. Чи подобається вам постійно бути серед людей?
22. Чи виникає у вас роздратування, якщо не вдається закінчити розпочату справу?
23. Чи відчуваєте ви труднощі, незручність або ніяковієте, якщо доводиться проявляти ініціативу, щоб познайомитися з новою людиною?
24. Чи правда, що ви втомлюєтеся від частого спілкування із товаришами?
25. Чи любите ви брати участь в колективних заходах?
26. Чи часто проявляєте ініціативу при вирішенні питань, що торкаються інтересів ваших товаришів (колег, учнів)?
27. Чи правда, що ви почуваєтеся невпевнено серед малознайомих вам людей?
28. Чи правильним є твердження, що ви рідко прагнете довести свою правоту?
29. Чи вважаєте ви, що без особливих зусиль можете внести пожвавлення в малознайому для вас компанію?
30. Чи брали ви участь у громадській роботі школи?
31. Чи прагнете ви обмежити коло своїх знайомих невеликою кількістю людей?
32. Чи правильно, що ви не прагнете відстоювати свою думку чи рішення, якщо воно не було зразу прийняте вашими товаришами (колегами, учнями)?
33. Чи почуваєтеся ви невимушено, потрапивши в незнайому для вас компанію?
34. Чи з бажанням ви приступаєте до організації різних заходів для своїх товаришів?
35. Чи правда, що ви не почуваєтеся впевнено і спокійно, коли доводиться що-небудь говорити великій групі людей?
36. Чи часто ви спізнюєтеся на ділові зустрічі чи побачення?
37. Чи правда, що у вас багато друзів?
38. Чи часто ви опиняєтеся в центрі уваги своїх товаришів (колег)?
39. Чи часто ви ніяковієте при спілкуванні з малознайомими людьми?
40. Чи правда, що ви не дуже впевнено почуваєте себе в оточенні великої групи своїх товаришів (колег)?
Бланк відповідей
| 1 | 11 | 21 | 31 | Кком = _______ Q ком = _______ |
| 2 | 12 | 22 | 32 | Корг = _______ Q орг = _______ |
| 3 | 13 | 23 | 33 | |
| 4 | 14 | 24 | 34 | |
| 5 | 15 | 25 | 35 | |
| 6 | 16 | 26 | 36 | |
| 7 | 17 | 27 | 37 | |
| 8 | 18 | 28 | 38 | |
| 9 | 19 | 29 | 39 | |
| 10 | 20 | 30 | 40 |
Комунікативні схильності: 1+, 3-, 5+, 7-, 9+, 11-, 13+, 15-, 17+, 19-, 21+, 23-, 25+, 27-, 29+, 31-, 33+, 35-, 37+, 39-.
Організаторські схильності: 2+, 4-, 6+, 8-, 10+, 12-, 14+, 16-, 18+, 20-, 22+, 24-, 26+, 28-, 30+, 32-, 34+, 36-, 38+, 40-.
На кожне запитання потрібно відповідати таким чином: якщо ваша відповідь позитивна, то у відповідній клітинці «Бланку відповідей» потрібно поставити знак «+ «, негативна відповідь – знак «-».
Обробка та оцінка матеріалів: за допомогою відповідних ключів по кожному розділу методики підраховуємо кількість відповідей, що збігаються. Оцінний коефіцієнт (К) комунікативних та організаторських схильностей виражається відношенням кількості відповідей, що збіглися по кожному розділу, до 20-максимально можливого числа збігів (20).
Обрахунок проводимо за формулою:
де К – оцінний коефіцієнт; m – кількість відповідей, що збіглися з ключем.
Коефіцієнти, одержані за цією методикою, можуть коливатися у межах від «0» до «1». Ті з них, що наближаються до «1», свідчать про високий рівень вияву тих або інших схильностей. Наближення ж значення коефіцієнта до «0» – свідчення низького рівня. Оціночний коефіцієнт (К) – це кількісна характеристика. Для якісної стандартизації використовують шкали оцінок, де тому або іншому діапазону кількісних показників К відповідає певна оцінка Q.
ШКАЛА ОЦІНОК КОМУНІКАТИВНИХ СХИЛЬНОСТЕЙ
| К | Q | Рівень комунікативних схильностей |
| 0,00 – 0,45 | 1 | Низький |
| 0,46 – 0,55 | 2 | Нижче середнього |
| 0,56 – 0,65 | 3 | Середній |
| 0,66 – 0,75 | 4 | Високий |
| 0,76 – 1,00 | 5 | Дуже високий |
| К | Q | Рівень організаторських схильностей |
| 0,00 – 0,45 | 1 | Низький |
| 0,46 – 0,55 | 2 | Нижче середнього |
| 0,56 – 0,65 | 3 | Середній |
| 0,66 – 0,75 | 4 | Високий |
| 0,76 – 1,00 | 5 | Дуже високий |
В педагогів (учнів), які одержали оцінку «2», розвиток зазначених схильностей нижчий середнього. Вони не прагнуть до спілкування, почувають себе невпевнено в новій компанії, колективі, проводять час наодинці із собою, обмежують свої знайомства, переживають труднощі в налагодженні контактів з людьми, у виступі перед аудиторією, погано орієнтуються и незнайомій ситуації, не відстоюють свою думку, важко переживають образи. Прояв ініціативи в суспільній діяльності дуже незначний, вони прагнуть не приймати самостійних рішень.
Для тих, хто одержав оцінку «3», властивий середній рівень прояву комунікативних чи організаторських схильностей. Особи з таким рівнем розвитку зазначених схильностей прагнуть до контакту з людьми, не обмежують коло власних знайомств, планують свою роботу, відстоюють свою думку. При цьому «потенціал» схильності не дуже стійкий. Ця група потребує серйозної та планомірної корекційної роботи.
Ті, хто одержали оцінку «4», віднесені до групи з високим рівнем прояву комунікативних чи організаторських схильностей. Вони швидко знаходять собі друзів, однодумців не губляться в нових обставинах, постійно розширюють коло знайомств, займаються суспільною діяльністю, допомагають близьким друзям, колегам, виявляють ініціативу в спілкуванні, із задоволенням беруть участь у громадських заходах, здатні самостійно приймати рішення у важкій ситуації.
Ті, що одержали оцінку «5», мають дуже високий рівень зазначених схильностей. Вони мають потребу у відповідній діяльності і активно до неї прагнуть. Швидка орієнтація у важких ситуаціях, невимушеність поведінки в новому колективі, ініціатива, прагнення до самостійних рішень, відстоювання власної думки, домагання того, щоби вона була прийнята, – усе це притаманно їм. Вони можуть внести пожвавлення у незнайому компанію, наполегливі в діяльності, яка їх приваблює. Вони шукають задоволення потреби в комунікативній та організаторській діяльності.
РІВНЕВІ ШКАЛИ ОЦІНКИ ПОТЕНЦІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ ПЕДАГОГА ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ПРАЦІ ТА ОЦІНЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ (ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ КОЛЕГАМИ)
Оцінка психологічної готовності вчителя до роботи в сучасній школі
| Рівень | Якісна характеристика | Бал |
| Оптимальний | Учитель чітко уявляє собі мету і завдання, які стоять перед сучасною школою. Дана мета не суперечить його внутрішнім, переконанням. Позиція вчителя характеризується прагненням до максимального особистого внеску в справу, якнайшвидшого здійснення прогресивних перетворень. Основною рушійною силою в діяльності педагога виступають внутрішні мотиви, а зовнішні позитивні й зовнішні негативні мотиви перебувають на другому плані | 9 10 |
| Допустимий | Учитель не зовсім чітко уявляє собі необхідність змін у роботі школи. Йому властивий деякий консерватизм мислення, однак це не заважає йому в основному правильно розуміти мету і завдання, які стоять перед сучасною школою. Основною рушійною силою в діяльності вчителя виступають внутрішні мотиви за наявності значної частки зовнішніх позитивних мотивів і незначної – зовнішніх негативних мотивів | 6 7 8 |
| Критичний | Учитель не бачить необхідності в неперервному вдосконаленні системи освіти, йому властивий консерватизм мислення. Сприймає лише суто організаційні зміни (введення нових навчальних планів, зміни; в порядку комплектування класів, ведення нових посад тощо) і не розуміє необхідності в перегляді змісту освіти, зміні та вдосконаленні методик викладання тощо. Основною рушійною силою в його діяльності виступають зовнішні позитивні мотиви за наявності значної частки зовнішніх негативних мотивів. Внутрішні мотиви не відіграють істотної ролі | 4 5 |
| Недопустимий | Учителю притаманний мотиваційний комплекс: зовнішні негативні мотиви, які, в свою чергу, більші за внутрішні мотиви. Головна орієнтація – на зовнішню негативну мотивацію – уникнути неприємностей і лише заради цього виконання тих чи інших вимог реформи. При цьому яскраво проявляється позиція очікування: «Нехай інші випробують усі нововведення, а я подивлюся, що з цього вийде» | 2 3 |
| Випадкова людина в школі. Помилився у виборі професії й очікує зручного випадку для того, щоб покинути школу | 1 |
| Рівень | Якісна характеристика | Бал |
| Оптимальний | Учитель досконало знає свій предмет. Методична підготовка дозволяє йому легко змінювати форми проведення занять. Бачить можливості свого предмета для морального вихованім учнів. Має необхідну педагогічну і психологічну підготовку. Знає необхідні нормативні документи. Вміє працювати з технічними засобами навчання. Бачить перспективу розвитку свого предмета, перспективу використання комп’ютерної техніки | 9 10 |
| Допустимий | Учитель знає свій предмет, необхідні нормативні документи, основні форми організації занять. Методична підготовка дозволяє досягати хороших результатів, нехай не завжди оптимальними методами. Має необхідну педагогічну і психологічну підготовку, але потрібно збагачувати знання з педагогіки і психології. Бачить можливості свого предмета для морального виховання учнів. Уміє користуватися технічними засобами навчання. Нечітко уявляє собі можливості використання ЕОМ у навчальному процесі | 6 7 8 |
| Критичний | Учитель знає свій предмет лише в рамках шкільної програми. Нормативні документи про школу знає поверхово, що викликає труднощі в роботі. Методична підготовка вимагає значного вдосконалення. Не вміє використовувати на практиці знання з педагогіки і психології. Не уявляє собі в повному обсязі виховних можливостей предмета. Не вміє працювати з технічними засобами навчання. Не уявляє можливостей використання ЕОМ у навчальному процесі | 4 5 |
| Недопустимий | Не знає свого предмета в рамках шкільної програми. Припускається фактичних помилок під час пояснення фактичного матеріалу. Не має необхідної методичної підготовки. Не знає необхідних нормативних документів про школу, не орієнтується в нових технологіях навчання | 1 2 3 |
| Рівень | Якісна характеристика | Бал |
| Оптимальний | Характер планування визначається твердою самоустановкою на досягнення максимальних результатів. Неухильно дотримуються принципи планування. Плани спрямовані на впровадження в життя досягнень перспективного педагогічного досвіду, на реалізацію та безумовне виконання ухвалених урядових рішень про освіту. Під час планування роботи враховують результати попередньої діяльності, визначено шляхи закріплення й подальшого розвитку досягнутого, передбачається послідовне усунення недоліків. Планові заходи формулюють чітко, без декларативності й загальних фраз. У них передбачено проведення конкретної роботи, виконання якої має бути піддане контролю. Плани забезпечують єдність дій школи, сім’ї та громадськості й передбачають досягнення мети найоптимальнішими методами. Плани відображають оптимальний мотиваційний комплекс праці педагога: – внутрішня мотивація; – зовнішня позитивна мотивація; – зовнішня негативна мотивація. | 9 10 |
| Допустимий | Характер планування визначають лише вказівкою «згори». Принципів планування загалом дотримуються. Плани враховують досягнення передового перспективного досвіду, спрямовані на реалізацію урядових рішень про модернізацію та розвиток освіти, але не спрямовані на досягнення максимальних результатів і розв’язанні завдань освіти, виховання й розвитку школярів. Планування роботи здійснюється на основі неповного аналізу результатів попередньої діяльності, хоч і з урахуванням у них основних моментів попереднього досвіду. В планах проглядається недостатня цілеспрямованість і вимогливість до себе. В них виявляється мотиваційний комплекс: – зовнішня позитивна мотивація; – зовнішня негативна мотивація; – внутрішня мотивація. | 6 7 8 |
| Критичний | Характер планування визначається прагненням мати вигляд «не гірший за інших». Принципів планування дотримано лише частково, оскільки вчитель не засвоїв їх міцно. Планування здійснюється на основі безсистемного аналізу результатів попередньої діяльності, випадкових фактів із життя школярів, неглибоких знань на рівні підготовленості учнів до сприймання нового. В планах не передбачено узгодженості з колегами, формально враховано вплив на учнів громадських організацій, сім’ї. В планах виявляється мотиваційний комплекс: – зовнішня позитивна мотивація; – зовнішня негативна мотивація; – внутрішня мотивація. | 4 5 |
| Недопустимий | Характер планування визначено лише формальними вимогами. Не дотримано принципів планування, оскільки вчитель їх не знає. Плани складено без будь-якого аналізу, без опори на досягнуті результати. Інколи допускається відсутність планів. Ставлення до них визначено мотиваційним комплексом: – зовнішня негативна мотивація; – зовнішня позитивна мотивація; – внутрішня мотивація. | 1 2 3 |
| Рівень | Якісна характеристика | Бал |
| Оптимальний | Глибоко розкриває і показує практичне застосування положень предмета, який викладає, створює основи для трудового навчання й професійної орієнтації школярів. Стимулює активність школярів на уроці пізнавальними і практичними завданнями, формує потребу в самостійному отриманні знань, у творчому переосмисленні засвоєного. Широко практикує активні форми та методи навчання. Повністю використовує можливості предмета для морального виховання учнів. Володіє способами оптимізації навчально-виховного процесу. Досягає максимально можливих результатів. Знання учнів оцінює обґрунтовано. | 9 – 10 |
| Допустимий | В основному розвиває й показує практичне застосування основних положень предмета, який викладає, сприяючи тим самим створенню основ для трудового навчання й професійної орієнтації школярів. Практикує, хоч і з окремими елементами формалізму, активні форми навчання. Виконує державні навчальні програми, озброюючи учнів міцними знаннями, вміннями і навичками. Використовує, але не повною мірою, можливості предмета та морального виховання учнів. Запроваджує елементи оптимізації навчально-виховного процесу. В основному досягає реально можливих результатів успішності. Знання учнів оцінює обґрунтовано. | 6 7 8 |
| Критичний | Знання учнів поверхові. Вміння та навички не міцні. Є проблеми з окремих розділів державних програм у значних груп учнів. Навчальний предмет не викликає інтересу в учнів. Учитель погано володіє способами оптимізації навчально-виховного процесу. Практикує, але без успіху, активні форми навчання. Не використовує можливостей навчального предмета для морального виховання учнів. Знання учнів оцінює на завжди обґрунтовано. | 4 5 |
| Недопустимий | У всіх учнів значні упущення в знаннях. Учитель не виконує державні навчальні програми, хоч умови для цього створено; учитель не володіє способами оптимізації навчального процесу, не використовує можливості навчального предмета для морального виховання учнів. Знання учнів оцінює необґрунтовано. | 1 2 3 |
| Рівень | Якісна характеристика | Бал |
| Оптимальний | Учитель є провідним організатором виховних впливів на учнів з боку школи, позашкільних виховних закладів, громадських організацій. Значно впливає на організацію виховання дітей у сім’ї. Впливає на вибір учнями професій (у старших класах). Вибір форм та організація позаурочної діяльності учнів має цілеспрямований характер, який відповідає інтересам суспільства в цілому і колективу зокрема | 9 10 |
| Допустимий | Учитель не виступає провідним організатором виховних впливів на учнів з боку школи, позашкільних виховних закладів, громадських організацій. Але його позаурочна організаційно-виховна діяльність спрямована на досягнення мети виховання, яку ставить суспільство в цілому і колектив зокрема. У своїй діяльності вчитель досягає не менших успіхів, ніж перша категорія вчителів | 6 7 8 |
| Критичний | Учитель не лише не виступає провідним організатором виховних впливів на учнів, а й допускає в організації позаурочної діяльності неузгодженість з колективними зусиллями. На частину учнів він не має ніякого впливу | 4 5 |
| Недопустимий | Організація позаурочної діяльності учнів має беззмістовний характер. Учитель не надає батькам допомоги у вихованні їхніх дітей. Не має ніякого впливу на більшість учнів, з якими працює | 1 2 3 |
| Учитель негативно впливає на вихованців. Заважає іншим членам педагогічного колективу, батькам досягати позитивних результатів у вихованні дітей. Провокує учнів на протиправні дії |
ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ НАД ПІДВИЩЕННЯМ СВОГО ПРОФЕСІЙНОГО РІВНЯ
| Рівень | Якісна характеристика | Бал |
| Оптимальний | Учитель вивчає за різними джерелами досягнення педагогічної науки і практики, постійно вдосконалює свою методику викладання, шукає нові форми і методи організації занять з учнями. Розширює знання зі свого предмета. Зростання педагогічної майстерності відображається на результатах його діяльності. Вчитель першим у школі використовує новаторські технології. Займається дослідницькою роботою | 9 10 |
| Допустимий | Учитель вивчає за різними джерелами досягнення педагогічної науки і практики. Вдосконалює традиційну методику викладання. За необхідності шукає нові форми і методи організації занять з учнями. Розширює знання зі свого предмета. Але зростання педагогічної майстерності обмежується лише потребами сьогоднішнього дня. Він не заглядає у день завтрашній. Вчитель не прагне першим у школі використовує новаторські технології, але успішно переймає їх у своїх колег | 6 7 8 |
| Критичний | Учитель вивчає досягнення педагогічної науки і передової практики згідно з рекомендаціями адміністрації школи і колег Упроваджує, але без успіху, нові форми і методи організації занять з учнями. Лише на показ вдосконалює свою методику викладання. Не цікавиться або зрідка цікавиться досягненнями науки і техніки. Не розширює знань зі свого предмета, задовольняючись тим, що отримав під час навчання в педагогічному навчальному закладі | 4 5 |
| Недопустимий | Учитель не вивчає останніх досягнень педагогічної науки і передової практики. Не використовує досвіду своїх колег. Не вдосконалює своєї методики викладання. Не розширює знань зі свого предмета. | 1 3 |
| Рівень | Якісна характеристика | Бал |
| Оптимальний | Учитель має чітко вироблену життєву позицію, яка не суперечить моральним нормам суспільства. Його культура спілкування, зовнішності, його судження про шляхи розвитку суспільних відносин, про моральні якості інших людей не суперечать вимогам суспільства. Спосіб життя вчителя відповідає моральним та етичним нормам. Учитель не залишає поза увагою громадські вчинки інших людей. Його естетичні інтереси виявляються в літературі, музиці, кіно, театрі. Вчитель своєю поведінкою, культурою спілкування визначає моральні орієнтири для колективу школи, є прикладом для учнів | 9 10 |
| Допустимий | Культура спілкування й зовнішності відповідає вимогам суспільства, але не завжди спосіб життя відповідає моральним та етичним нормам. Учитель сам в основному дотримується норм професійної етики, але в той же час може не реагувати на порушення з боку інших вчителів. Культурні інтереси проявляються в сферфі літератури, музики, кіно, театру і п.т. | 6 7 8 |
| Критичний | Культура спілкування й зовнішності не завжди відповідає вимогам оточення. Має місце розходження між словом і ділом. Боротьба з антигромадськими вчинками лише на словах. Інтереси до літератури, музики, кіно, театру поверхові | 4 5 |
| Недопустимий | Культура спілкування й зовнішності не відповідає вимогам професійної етики. Вчитель дає неправильну оцінку антигромадськими проявам в суспільстві. Виправдовує антисоціальні інтереси окремих членів суспільства. Не цікавиться мистецтвом. Здійснює негативний вплив на учнів | 2 3 |
| Допускає грубі порушення норм життя суспільства. Негативно впливає на учнів. | 1 |
| Рівень | Якісна характеристика | Бал |
| Оптимальний | Учитель бере активну участь у роботі громадських організацій. Результати його діяльності в громадських організаціях схвалює більшість членів цих організацій та оточення. Вчитель часто виступає з ініціативами щодо поліпшення роботи громадських організацій. Результати роботи мають соціальне значення | 9 10 |
| Допустимий | Учитель бере участь у роботі громадських організацій, не відмовляється від громадських доручень, але сам ініціативи не виявляє. Результати громадської діяльності відомі всім. | 6 7 8 |
| Критичний | Учитель має громадські доручення (є членом громадських організацій), але виконує їх не досить сумлінно, або їх виконання негативно відбивається на результатах основної діяльності. Можливо, про результати його громадської діяльності нічого не відомо. | 4 5 |
| Недопустимий | Ухиляється від виконання громадських доручень, від роботи в будь-яких громадських об’єднаннях, організаціях | 1 2 3 |
ОЦІНЮВАННЯ КОМПЕТЕНЦІЙ ВЧИТЕЛЯ ЖИТИ РАЗОМ
| Рівень | Якісна характеристика | Бал |
| Оптимальний | Учитель уміє узгоджувати свої дії з діями педагогічного колективу, цінує колективний досвід, уміє вчитися в колег, збагачуючи свій індивідуальний досвід досвідом колективу. Поважає прогресивні традиції колективу. Оберігає колектив від руйнівного впливу таких особистісних якостей як недоброзичливість, дратівливість, вразливість, нетактовність, нетерпимість до критики. Свідомо робить свій особистий внесок у життя педагогічного колективу, усвідомлюючи свою відповідальність за все те, що в ньому відбувається. Бореться з проявами кастовості, професійного егоїзму | 9 10 |
| Допустимий | Вчитель дотримується норм професійної етики, виявляє повагу до колег, чуйність, уважність, делікатність. Підтримує колективні традиції, але не відчуває особистої відповідальності за стан морального клімату в колективі. Не порушуючи норм співжиття, вчитель водночас байдужий до порушення цих норм іншими членами колективу. Підтримує всі прогресивні започаткування колективу, але не виступає їх організатором | 6 7 8 |
| Критичний | Учитель має слабкі навички колективної праці (сподівається лише на свої сили). Зв’язки з колегами – односторонні (або лише споживацькі, або визначені випадковими стосунками, або проявляються лише з особистої зацікавленості тощо). Інколи допускає нетактовні судження про роботу своїх колег, через що можуть виникнути конфліктні ситуації. | 4 5 |
| Недопустимий | Зв’язок із колективом відсутній. Допускає порушення професійної етики, зневажливо ставиться до колег. Претензії на особливе становлення тощо. Створює конфліктні ситуації. Негативно впливає на соціально-психологічний клімат у колективі | 1 2 3 |
| Рівень | Якісна характеристика | Бал |
| Оптимальний | Учитель чітко дотримується режиму дня, дорожить своїм часом і часом учнів. Оптимально організовує свою працю. Немає втрат часу на уроці. Дотримується техніки безпеки під час організації занять, гігієнічних і санітарних вимог. Відповідно до своїх можливостей займається фізкультурою, спортом | 9 10 |
| Допустимий | Учитель загалом дотримується шкільного режиму дня, дорожить своїм часом і часом учнів. Оптимально організовує свою працю, дотримується техніки безпеки, гігієнічних і санітарних вимог. Ті порушення, які мають місце, не мають великого впливу на здоров’я учнів та його здоров’я. | 6 7 8 |
| Критичний | Учитель не завжди дотримується режиму дня (запізнюється на уроки, затримує учнів після дзвінка), не завжди дотримується гігієни і санітарії, що, можливо, відбивається на здоров’ї учнів. Не вміє оптимально організувати свою працю. Заняття фізкультурою, спортом вважає марним витрачанням часу | 4 5 |
| Недопустимий | Учитель грубо порушує шкільний режим дня, вибиваючи таким чином інших із звичного режиму роботи. Результатів досягає загалом з допомогою нескінченних додаткових занять, позаурочних заліків. Грубо порушує вимоги техніки безпеки, що впливає на здоров’я дітей. До фізкультури і спорту байдужий | 1 2 3 |
Максимальна-кількість балів, яку може виставити учень, відповідаючи на запитання анкети, – 10; якщо учні виставляють менше 5-ти балів, то це характеризує негативне ставлення до вчителя.
Учні відповідають на запитання 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7.
1 – вам подобається манера спілкування вчителя з класом, пояснення вчителя вам зрозумілі. Ви переконані в тому, що знання з даного предмета стануть вам у пригоді в подальшому житті. Предмет цікавий. Учитель відповідає на всі ваші запитання. Знання оцінюй суворо, але справедливо. Основна думка – ви переконані в тому, що інший вчитель не навчить вас краще.
2 – вам подобається спілкування з учителем у позаурочний час. Він багато знає, начитаний. Всі заходи, які він організовує, цікаві, за змістом. Ви не вважаєте, що при цьому втрачаєте час. Учитель рахується з вашими інтересами.
3 – ви помічаєте, що вчитель постійно шукає нових форм проведення уроків, удосконалює старі. Ви завжди з цікавістю очікуєте нововведень, оскільки вони урізноманітнюють вашу діяльність допомагають краще засвоїти матеріал.
4 – вам імпонує манера вчителя одягатися, вести бесіду з людьми, вчитель коректний, ввічливий, його слова не розходяться з ділом. Він не байдужий до порушень дисципліни, його естетичні інтереси проявляються у сфері літератури, кіно, театру.
5 – учитель бере участь у громадському житті школи, всі зважають на його думку, він уміє спілкуватися з учнями, колегами.
6 – учитель живе життям колективу школи, цікавиться роботою дитячих громадських організацій, виявляє справжню повагу до учнів. Зважає на вашу думку, карає завжди справедливо, не боїться визнати своїх помилок перед учнями; якщо неправий, завжди вибачиться.
7 – учитель чітко дотримується шкільного режиму дня і сам його виконує.
АНКЕТУВАННЯ БАТЬКІВ
1 – ви переконані в тому, що вчитель має необхідні знання з предмета. Ви дуже шкодували б, якщо б цей учитель пішов зі школи, в іншого вчителя ваш син чи дочка не вчитимуть краще.
2 – ви вважаєте, що позаурочна організаційна виховна діяльність учителя значною мірою полегшує виховання вашого сина чи дочки. У вас хороші зв’язки з цим учителем. Він консультує вас з питань виховання.
САМООЦІНЮВАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОТРЕБ ПЕДАГОГІВ У РОЗВИТКУ ТА САМОРОЗВИТКУ
Анкета
Відповідаючи на пункти анкети, поставте бали, тотожні вашій думці: 5 – якщо дане твердження повністю відповідає дійсності; 4 – швидше відповідає, ніж навпаки; 3 – і так, і ні; 2 – швидше не відповідає; 1 – не відповідає.
Пункти:
1. Я прагну вивчити себе.
2. Я залишаю час для розвитку, якби не був завантажений справами.
3. Перешкоди стимулюють мою активність.
4. Я шукаю зворотний зв’язок, оскільки це допомагає мені пізнати й оцінити себе.
5. Я рефлексую свою діяльність, виділяючи для цього спеціальний час.
6. Я аналізую свої почуття й досвід.
7. Я багато читаю.
8. Я широко дискутую з питань, які мене цікавлять.
9. Я вірю у свої можливості.
Анкета для оцінювання вчителем своєї діяльності
1. Чи пов’язуєте ви свої труднощі з тим, що не досить глибоко знаєте теоретичні питання психології дитини? (Так, складно відповісти, ні).
2. Можливо, ваші труднощі пов’язані з тим, що оволоділи не всіма способами, методами, прийомами активізації учнів у процесі навчання? (Так, складно відповісти, ні).
3. Чи складно вам формулювати питання проблемного характеру, створювати проблемні ситуації в навчальному процесі? (Так, складно відповісти, ні).
4. Чи часто вам вдається на лабораторних і практичних заняттях організовувати роботу учнів так, щоб вона проходила у формі невеликого дослідження? (Так, складно відповісти, ні).
5. Чи часто вам вдається на уроках використовувати наукові факти так, щоб вони сприяли розвитку мислення учнів? (Так, складно відповісти, ні).
6. Чи складно вам організовувати дискусію на уроках? (Так, складно відповісти, ні).
7. Чи володієте ви вмінням розглядати явища, події, факти під час пояснення нового матеріалу з позицій інтегрованого підходу (показати загальність законів природи і суспільства, продемонструвати елементи системного бачення явищ і об’єктів тощо)? (Так, складно відповісти, ні).
8. Чи завжди і в усіх класах вам вдається підготувати завдання різного рівня складності для учнів? (Так, складно відповісти, ні).
9. Чи часто ви можете визначити, який вид завдань буде складним для учнів? (Так, складно відповісти, ні).
10. Чи вдається вам визначити ступінь усвідомленості володіння учнями світоглядними поняттями? (Так, складно відповісти, ні).
11. Чи складно вам викладати теоретичні та дидактичні питання з Вашого предмета? (Так, складно відповісти, ні).
12. Чи складно вам аналізувати навчальний матеріал з погляду сучасних досягнень науки. Розвитку наукового звання?(Так, складно відповісти, ні).
13. Чи завжди вам вдається вибрати відповідний метод або методичний прийом для реалізації мети уроку? (Так, складно відповісти, ні).
14. Чи можете ви оцінити те, що найбільше і найкраще вам вдалося на уроці? (Так, складно відповісти, ні).
15. Чи можете ви оцінити, що не вдалося вам на тому чи іншому уроці, які були труднощі? (Так, складно відповісти, ні).
16. Чи завжди вам вдається бачити недоліки тих уроків, які ви відвідуєте (уроки ваших колег)? (Так, складно відповісти, ні).
Тест «Визначте, на якому рівні ви перебуваєте як учитель»
1. Найвищий рівень. Учитель постійно прагне до саморозвитку і творчості та реалізує ці прагнення.
2. Дуже високий рівень. Учитель виявляє творчість у вузькому розумінні слова як пошук і знаходження об’єктивно нових завдань, методів, способів, прийомів, форм, засобів навчанні й виховання (новаторства).
3. Високий рівень. Учитель досконало володіє розробленими раніше методрозробками (майстерність), роблячи для себе «відкриття», не збагачуючи при цьому науки та досвіду.
4. Середній рівень. Учитель володіє вміннями в загальному вигляді. Приблизно, невпевнено.
5. Низький рівень. Учитель не володіє необхідними вміннями і відчуває труднощі.
6. Дуже низький рівень. Учитель не володіє вміннями, допускає помилки.
7. Найнижчий рівень. Учитель внутрішньо закритий для професійного розвитку, не володіє необхідними вміннями і не прагне до оволодіння ними.
ДІАГНОСТИКА РІВНІВ ТВОРЧОЇ І ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ВИЩОЇ КАТЕГОРІЇ ПІД ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ АТЕСТАЦІЇ
I блок – теоретичний (30 балів)
1. Чи читали ви статтю Л. Виготського «Мислення і мова»
2. Чи знайомі ви
– з психологічною теорією поетапного формування розумових дій Л. Гальперіна, Н. Тализіна
– діяльнішого підходу до навчання Л. С. Виготського
– розвиваючого навчання Д. Ельконіна та В. Давидова
3. Чи володієте ви системою заходів
– з оптимізації процесу навчання за Чабанським
– аналітико-сентетичною діяльністю і Н. Менчинської та Д. Богоявленського
II блок – практичний (12 балів)
1. Що конкретно у своїй педагогічній діяльності вам вдається виконувати творчо. У чому сильна сторона вашої особистості.
2. Чи є серед ваших колег учитель, який викликає захоплення своєю творчістю, нестандартним мисленням, педагог, якого б ви хотіли наслідувати. У чому, на вашу думку, джерела його творчості. Як він досяг такого високого рівня в роботі.
3. Спробуйте охарактеризувати свою творчу лабораторію:
• якими новими методами і прийомами навчальної діяльності ви оволоділи протягом атестаційного періоду;
• які конкретні пропозиції щодо розвитку педагогічної творчості у власному колективі ви вносили на будь-якому з педагогічних зібрань;
• які загальні педагогічні ідеї використовуються в навчальному закладі;
• яке місце ваших ідей у цілісному ансамблі загальношкільних педагогічних ідей;
• самооцінка загальної і професійної культури – інтелект, світогляд, ерудиція, потреби;
• побудуйте структуру своєї дидактичної системи;
• складіть графічну модель операційної частини проекту «Я – творчий учитель», передбачивши 6 етапів творчого зростання:
Вчуся
Апробую
Запроваджую
Пропагую
Демонструю
Друкую
ТЕЗАУРУС
Задатки – риси індивіда, які під впливом середовища в процесі виховання перетворюються в здібності. На основі однакових задатків можуть розвиватися різні здібності, залежно від умов життя людини і спрямованості її діяльності.
Педагогічні здібності – сукупність психічних рис особистості необхідних для успішного оволодіння педагогічною діяльністю, її ефективного здійснення. Педагогічні здібності є передумовою для формування педагогічної майстерності.
Обдарованість – сукупність високого рівня вроджених задатків і схильностей як передумова розвитку здібностей до певних видів діяльності.
Талант – видатні вроджені якості, особливі природні здібності, обдарованість.
Творча особистість – індивід, який має високий рівень знань, потяг до нового, оригінального, вміє відкинути звичайне, шаблонне.
Творчість – діяльність людини, яка породжує щось нове, вирізняється неповторністю, оригінальністю та суспільно-історичною унікальністю.
Креативність – сукупність тих особливостей психіки, які забезпечують продуктивні перетворення в діяльності особистості.
Репродуктивний рівень – передбачає, що учитель працюючи за відомим досвідом, методиками, рекомендаціями, вибирає ті, які найбільше відповідають конкретним умовам його діяльності, індивідуально-психологічним особливостям учнів.
Раціоналізаторський рівень – припускає, що учитель на основі аналізу власного досвіду, конкретних умов своєї педагогічної діяльності, вносить корективи у свою роботу, удосконалює, модернізує деякі елементи наявних рекомендацій, методик, досвіду відповідно до нових завдань.
Конструкторський рівень – характеризує діяльність учителя тоді, коли на основі власного досвіду, самоаналізу своєї дальності і знань психолого-педагогічних особливостей учнівського колективу, використовуючи існуючі методики, рекомендації, перспективний досвід, конструює власний варіант вирішення педагогічної проблеми
Новаторський рівень – передбачає вирішення педагогічних проблем на принципово нових основах, відрізняється новизною, оригінальністю і високою результативністю.
ЛІТЕРАТУРА
1. Волощук А. М. «Тести з педагогіки» за ред. М. В. Левківського. – Житомир: Полісся, 2007 – 116 с.
2. Гальцева Т.О Психологічні проблеми диференціації системи освіти та інноваційна діяльність педагогів // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наукових праць. Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. -Том ІІІ, частина 4. - Київ, 2001.- С. 44 – 50.
3. Гальцева Т.О. Психологічна зрілість – необхідна умова свідомого вибору та професійного самовизначення вчителя // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць. Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. -Том ІІІ, частина 5.- Київ, 2001.-С. 192 – 198.
4. Гальцева Т.А. Взгляд психолога на проблему выбора учителем инновационных технологий // Науково-методичний альманах “Нива знань”. - Дніпропетровськ, 1996. - С. 11-13.
5. Гальцева Т.О Деякі аспекти прийняття вчителем нових педагогічних систем // Науково-методичний альманах “Нива знань”. – Дніпропетровськ, 1998. – С. 104-105.
6. Логвин В. Метод проектів у контексті сучасної освіти. – К., 2004.
7. Методична робота в школі. – К.: «Шкільний світ», 2007.
8. Науково-методичний журнал «Управління школою», №12, 2006.
9. Старченко К. М., Пуцов В. І., Гадзецький Б. В. Технологія управлінської діяльності. – К., 2002.
10. Сівак Станіслав. Скринінг шкільного життя. – 2002. Тернопіль. – 92 с.
11. Хорунжі Л. Діагностика готовності вчителя // Завуч. – 2006.
 |  | ||
