Податкова застава як засіб забезпечення виконання податкових зобов’язань

На сучасному етапі в Україні податкова система тільки розвивається, разом з тим вдосконалюються способи забезпечення виконань податкових зобов’язань, одним з яких є податкова застава.

Метою дослідження моєї роботи є суть податкової застави, її об’єкти, умови застосування.

До теми податкової застави у своїх працях зверталися багато вчених, зокрема працівники державних податкових органів : голова ДПА України С. Буряк, Т. Прошина, Рябчик О. Г.

Податкова застава – це спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає у силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має першочергове право у разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна перед іншими кредиторами у порядку, встановленому Законом.

Право податкової застави виникає у разі:

1) ненадання або несвоєчасного надання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня за останнім днем терміну, установленого законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) для надання такої податкової декларації.

2) несплати в граничні строки, установлені Законом № 2181, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного терміну. День виникнення права податкової застави, передбаченої цим пунктом, визначається на підставі даних карток особистих рахунків платників податків, що ведуться контролюючими органами;

3) несплати в граничні терміни, установлені Законом № 2181, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного в податковому повідомленні. День виникнення права податкової застави, передбаченої цим пунктом, визначається на підставі даних карток особистих рахунків платників податків, що ведуться контролюючими органами відповідно до чинного законодавства [1].

Окремі види активів платника податків, що має податковий борг, можуть бути звільнені з-під податкової застави за запитом платника податків, якщо ДПАУ встановлено, що звичайна вартість інших активів, які залишаються в податковій заставі, у два і більше рази перевищує суму податкового боргу, забезпеченого такою податковою заставою. При цьому враховуються суми будь-яких інших прав дійсних вимог до активів такого платника податків, що мають пріоритет над правом податкової застави [3].

Право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, що знаходилися в його власності (повному господарському веденні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків придбає права власності в майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу. Але в той же час, як і в будь-якому правилі, є свої винятки. Є активи, на які не поширюється право податкової застави (див. таблицю 1) або існують певні обмеження (дивися нижче).

Об'єктами податкової застави не можуть бути :

1. Рухоме та нерухоме майно, майнові та немайнові права майно та кошти благодійних організацій

2. Майно, що відповідно до законодавства України може бути відчужене заставником і на яке може бути звернене стягнення Приватизаційні папери

3. Майно, що стане власністю заставника після виникнення права податкової заставної, у тому числі продукція, плоди й інший прибуток (майбутній врожай, приплід худоби тощо) [3].

Згідно з Наказом ДПАУ від 28.08.2001 р. №388, якщо у платника податків виникає податковий борг, йому надсилаються податкові вимоги. Як передбачає пункт 2.4 Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого Наказом ДПАУ від 28.08.2001 р. №388, повідомлення про виникнення права податкової застави міститься в першій податковій вимозі. Згідно з підпунктом 6.2.3 Закону №2181, перша податкова вимога надсилається платнику податків не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (тобто виникнення податкового боргу) й повинна, зокрема, містити повідомлення про виникнення права податкової застави на активи платника податків [4].

Активи платника податків звільняються з податкової застави з дня:

а) отримання податковим органом копії платіжного документа, завіреного обслуговуючим банком, що засвідчує факт перерахування до бюджету повної суми податкового зобов'язання,

б) визнання податкового боргу безнадійним, у тому числі внаслідок ліквідації платника податків як юридичної особи або зняття фізичної особи з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності чи у зв'язку з недостатністю майна особи, оголошеної банкрутом;

в) отримання податковим органом довідки про смерть фізичної особи - платника податків або про визнання її померлою чи безвісно відсутньою згідно із законодавством, за винятком випадків, коли активи такої фізичної особи переходять за правом спадщини у власність інших осіб;

г) закінчення строків позовної давності щодо такого податкового боргу;

д) отримання податковим органом договору поруки на повну суму податкового боргу платника податків

е) прийняття рішення про арешт активів платника податків - на строк дії такого арешту;

є) отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми податкового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження;

ж) прийняття податковим органом рішення про розстрочення, відстрочення суми податкових зобов'язань (крім податкового боргу) або досягнення податкового компромісу у разі якщо умови, визначені в рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс, передбачають зупинення права податкової застави;

з) прийняття окремого рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства [3].

Підставою для звільнення активів підприємства з-під податкової застави та її виключення з державних реєстрів застав рухомого або нерухомого майна є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами "а" - "ж".

Отже, на мою думку податкова застава є досить ефективним засобом забезпечення виконання податкових зобов’язань.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон № 2181 - Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III.

2. Закон України "Про систему оподаткування" від 25.06.91 р. № 1251-XII у редакції від 18.02.97 р. № 77/97-ВР, зі змінами і доповненнями.

3. Закон № 2654 - Закон України "Про заставу" від 02.10.1992 р. № 2654-XII.

4. Порядок № 338 - Порядок застосування податкової застави органами податкової служби, затверджений наказом ДПАУ від 28.08.2001 р. № 338.

5. Наказ № 253 - Наказ ГНАУ "Про затвердження Порядку напрямку органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків" від 21.06.01 р. № 253.