Шпаргалка 1
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-29Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
1.поняття про психіку. структурна орг-ція псих 2
2.психіка і мозок. нервова систесма. головний мозок. 2
3. осн форми прояву психіки: пр-си, стани, вл-ті 2
4. поняття про увагу, її види та якості. 2
5. поняття про відчуття, його види та вл-сті. 2
6. поняття про сприйняття, його види і вл-сті. 2
11. поняття про мовлення і його види. взаємозв’язок мовлення і мови. 3
12. освіта в культурі людства. 3
14. навчання як гол як головний шлях освіти. 4
15. вих-ння – підг-ка дитини до дорослого життя. 4
16. критерії розвитку особистості: вік, провідна діяльність, соціальна ситуація розвитку. 4
17. псих особливості молодшого шкільного віку. 4
18. псих особливості підліткового віку. 4
19. псих- особливості юнацького віку. 4
20. психологічні особливості дорослого віку. 4
21. людина, індивід, особистість 5
22. феномен д-сті. осн типи і види д-сті 5
23.орг-псих структура індив. діяльності 5
24 cуб”єкт д-ті: заг, особ, част, тенденції. 5
25. осн типи поведінки людини. психіка й особ-сть 6
26. стать особистості . конституціональна типологія 6
27.функціональна асиметрія мозку і тип мислення 6
28.темперамент екстраверсія, інтроверсія та нейротизм. типи нервової системи 6
29. здоров'я: загальне уявлення, порушення психіки, психосоматика 6
30. інтелект: заг. хар-ка, коефіцєнт інтелекту 7
31. локалі3ація контролю як характеристика відповідальноті суб`єкта діяльності 7
32.риси особистості(сутність, методики досліджень). 7
33 поняття про характер та його акцентуації. 7
34.психологічна структура особистості. 8
35 активність особистості: поведінка та діяльність. 8
36 мотиваційна сфера особистості. 8
37. рівень домагань і самооцінка особистості. 8
37. рівень домагань і самоцінка особистості. 8
38. поняття про міжособові стосунки 8
39. поняття про здібності і задатки 8
40. досвід особистості: знання, вміння, навички. 8
41.поняття про ”я-концепцію” особистості 9
45 46. мета як основа діяльності та навчальні цілі. поняття “мета діяльності”. основні види цілей. 9
47. фактори формування цілей. 9
48. навчальні цілі, їх ієрархія. типи навчальних цілей. 9
49. планування навчання як основа освіти. 9
50. планування в закладах освіти. навчальний план і навчальний предмет. 9
51. навчальний план загально-освітньої середньої школи. 9
52. навчальний план вищого навчального закладу. 9
53. зміст навчальної діяльності. 9
54. основні функції змісту навчання. 9
55. принципи формування змісту навчання. 10
56. основні теорії організації змісту навчання. 10
57. проблеми інформаційно-методичного забезпечення навчального предмету. 10
58. розвиток організаційних форм навчання. (?) 10
65. етапи контролю 10
62. поняття контролю (к.). контроль як основна функція управління. 10
60. процес і методи навчання. 10
59. поняття про самостійну роботу. 11
63. основні властивості контролю(к.). 11
64. види та методи контролю(к.) навчання. 11
66. психологія педаг-ної оцінки. 12
67. види тестових завдань. 12
68. уявлення про андрагогіку. принципи. 12
69. освіта в культ-му прогресі людства. 12
70. політика реформ освіти в укр. стан і перспекіиви. 12
71. поведінковий портрет за даними спостереження. 12
71. поведінковий портрет за даними спостереження. ошибка! закладка не определена.
72.особливості дослідження типів темпераменту за методикою айзенка 12
73. індивідуально-психологічні риси особистості 13
74 особистісні фактори ефективної д-ті. 13
75. мотиви діяльності. 13
76. локус контролю та сфера професійної діяльності. 13
77.особливості спілкування в умовах групової взаємодії 13
78. поняття “реальна група” і “стратегія поведінки”. особливості стратегії – сутність і причини 13
79 поведінка особистості у конфлікті. 14
81. види навчальних цілей та засвоєння бази знань як основа таксономії навчальних цілей. 14
82. основні види планування унавчально-виховних закладах. програми та плани. 14
83. поняття змісту навчання. основні принципи і теорії 14
84. види та типи методів. 15
85. мотиваційний аспект навчання. 15
86. інформаційне повідомлення та активізація уваги, пам’яті та розумової діяльності в аудиторії. 15
87. прийоми активізації уваги, пам’яті, мислення. 15
88. поняття ефективності навчання. навчання, освіта і ринок праці. 15
89. сутність поняття «спілкування». форми та рінві спілкування. 16
90. психологічна сутність поняття "конфлікт" та стратегії поведінки у конфлікті. 16
90. специфіка людської комунікації. її особливості(?) . 16
92. бар’єри взаєморозуміння. трудноші в процесі спілкування у викладацький діяльності. 16
91. що дають вам знання про спілкування для майбутньої професійної діял-ті та особистого життя. 16
93. які комунікативні навички необхідно мати викладачу та економісту? 16
94. критерії ефективності комунікацій в умовах ринкової економіки. 17
95. етапи процесу спілкування, їх особливості. 17
96. загальна характеристика засобів спілкування. особливості їх використання у професійній діяльності. 17
97 мова як головний засіб спілкування (с), її складові хар-ки 17
98.невербальні засоби спілкування (с),їх хар-ка та доцільність викор-ня. 17
99.помилки та бар”єри слухання. їх джерела та можливість запобігання. 18
100. вербаліка та невербаліка у спілкуванні керівника. 18
101. спілкування та взаємодія. 18
102. позиції у спілкуванні. проблеми, що виникають на підставі цього. 18
103. характеристика стилів спілкування 18
104. маніпуляції. їх місце та роль у спілкуванні. 18
105. типи маніпулятивної поведінки у навчанні та заходи по її обмеженню. 18
106 (107) поняття асертивної поведінки. асертивні права людини. характеристка технік. 18
108 сутніть , поняття причини конфліктів. 18
109. стилі поведінки у конфлікті та їх доцільність. 18
110. конфлікт у навчанні. причини та заходи подолання. 18
111. методи запобігання конфліктів у спілкуванні. приклади їх використання. 19
112. вплив особистісних якостей на ймовірність конфліктної поведінки. 19
113. емоції та їх роль у спілкуванні та у конфлікті. методи контролю емоцій. 19
114. роль та поведінка керівника у конфліктній ситуації. 19
116. формування першого враження.значення його для спілкування. 19
117. поведінка людини як джерело інформації. 19
118. імідж, його формування. імідж фахівця. 19
119. ділове спілкування, його специфіка, види. 19
120. фактори, що впливають на ділове спілкування. 19
121 комунікативна атака. її значення та застосування. 19
125. класифікація та особ. еконм. знань. 19
126. навчальна програма предмету та методика її розробки. 20
127. методичне забезпечення навчальної теми. 20
128. методичне забезпечення навчальногопредмету. 20
критерії оцінки знань студентів 20
129 навчальна програма предмету з економічних дисциплін 20
130. конспект-схема 20
131. методична карта навчального заняття , її структура 20
132 особливості методики підготовки і проведення навчальних занять з урахуванням вікових особливостей різних груп навчання. 21
133. сутність методики розробки моделі засвоєння бази знань з екон дисциплін. 21
134. класифікація засобів навчання. 21
135. критерії відбору навчальних матеріалів та допоміжних засобів при вивченні економіки. 21
136. рекомендації з розробки пізнавальних задач. 21
137 особливості методики роботи з економічним текстом: структурування, вияв логічних зв’язків тощо. 21
138.розробка уроку з основ економічних знань. 22
139. вимоги до уроку та шляхи підвищення його ефективності. 22
140. методичні вимоги до підготовки та проведення практичних і семінарських занять з економічних дисциплін. 22
141. дискусія як ефективний метод аналізу економічних процесів та особливості його застосування. 22
142. використання методу конкретних ситуацій, бізнес-ситуацій при вивченні економічних дисциплін 22
143. методичні особливості викладання економічних дисциплін для школярів 22
144. методичні особливості викладання економічних дисциплін для студентів коледжів 22
145. методичні особливості викладання економічних дисциплін для студентів внз. 22
146. методичні особливості викладання економічних дисциплін для дорослих. 22
147. сучасні технології навчання в системі економічної освіти. 22
148. основні вимоги до організації самостійної роботи в процесі викладання економічних дисциплін. 23
149. види і форми самостійної праці. аудиторна та позааудиторна самостійна робота. 23
150. мета, зміст та типи завдань з сам роботи для різних вікових груп. 23
151. методи та форми оцінювання сп при вивченні економіки. 23
152. основні види засобів наочності при викладанні економічних дисциплін. 23
153. структурно-логічні схеми. їх функції та види. 23
154. особливості розробки і використання наочності в різних освітньо-вікових групах при вивченні економічних дисциплін. 23
155. характеристика різних методів активізації процесу вивчення економічних дисциплін. 23
156. характеристика різних методів активізації лекційних занять. 23
157. характеристика різних методів активізації семінарських та практичних занять. 23
158. характеристика різних методів активізації самостійної роботи. 24
159. характеристика факторів, що сприяють ефективності застосування активних методів навчання. 24
160 переваги та недоліки активних методів навчання порівняно з іншими методами в економічній освіті. 24
161. конкретні ситуації. цілі та особливості їх використання при вив-ні ек. дисц. 24
162. ос.-ті і умови застосування методу навч. проектування. 24
163. аналіз проблемних ситуацій як метод активізації навч. 24
164.викор. ек. ігор. 24
165. методичні вимогои до розробки і проведення економічних ігор 24
166 методика проведення мозкового штурму 24
167 контроль як методична проблема 24
168. модульна система організації навчання та рейтинговий контроль знань 24
169. оцінка ефективності різних прийомів та методів контролю при вивчені економічних дисциплін. 24
170. критерії оцінки успішності навчання та їх зв’язок з цілями навчння. використання тестів у процесі вивчення економіки. 24
1.Поняття про психіку. Структурна орг-ція псих
Психіка ― здатність мозку відображати об’єктивну дійсність, т.б. властивість високоорганізаційної матерії ― мозку відображати об’єктивну дійсність на основі психологічного образу, який при цьому формується, регулювати діяльність людини та її поведінку.
Вищими формами психічного відображення є мислення та уява, які існують у нерозривному зв’язку з мовленням.
Функції психіки: 1) відображення дійсності; 2) регуляція поведінки людини.
Структура психіки:
свідомість ® самосвідомість;
несвідома сфера.
Свідомість ― це вищий рівень психічного відображення, властива людині функція головного мозку, яка полягає у відображенні об’єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу. Полягає у попередньому мисленному накресленні своїх дій і передбачених наслідків; регулює взаємовідносини людини з природою і соціальною дійсністю. У філогенезі свідомість виникає у процесі здійснення свідомої діяльності, а в онтогенезі ― в процесі соціалізації, т.б. привласненні людиною історичного суспільного досвіду.
Самосвідомість ― відносно стала, в певній мірі усвідомлена система уявлень людини про себе, що переживається як неповторна і, на основі якої, людина будує свої відносини з іншими людьми і ставиться до себе. Самосвідомість включає: кон’юктивний компонент (образ власних якостей), емоційний к. (повага до себе, гідність або самоприниження тощо), оцінно-вольовий (прагнення підвищити самооцінку, авторитет…)Несвідоме ― форма відображення дійсності, в якій людина не може скласти звіт про здійснені дії, втрачається повнота орієнтування у часі та місці дій, порушується мовне регулювання поведінки ,тобто несвідоме – це автоматизовані дії.
2.Психіка і мозок. Нервова систесма. Головний мозок.
Психіка – здатність мозоку відображати об’єктивну дійсність, тобто властивість високоорганізаційної матерії – мозку відображати об’єктивну дійсність на основі психологічного образу, який при цьому формується, регулювати діяльність людини та її поведінку.
Функції психіки: 1) відображення дійсності; 2) регуляція поведінки людини.
Структура психіки:
свідомість самосвідомість;
несвідома сфера.
Вищими формами псиAхічного відображення є мислення та уява, які існують у нерозривному зв’язку з мовленнямПсихіка ― це властивість мозку, його специфічна функція. Психічне відображення забезпечує цілісність поведінки та діяльності людини.
Відчуття ― це відображення мозком окремих властивостей предметів і явищ об’єктивного світу та станів організму при безпосередньому впливові подразників на органи відчуття (аналізатори).
Фізіологічною основою відчуттів є нервова система, а звідси - нервовий процес, джерелом якого є навколишнє середовище.
Види відчуттів за критерієм аналізаторів, які їх формують (нервовий шлях до центральної нервової системи): 1) зорові; 2) нюхові; 3) смакові; 4) слухові; 5) тактильні (дотик); 6) рухові; 7) відчуття рівноваги; 8) органічні; 9) вібраційні.
3. Осн форми прояву психіки: пр-си, стани, вл-ті
Психіка ― здатність мозку відображати об’єктивну дійсність, т.б. властивість високоорганізаційної матерії ― мозку відображати об’єктивну дійсність на основі психологічного образу, який при цьому формується, регулювати діяльність людини та її поведінку.
Існує три форми психічних явищ:
Процеси: а) пізнавальні; б) емоційно-вольові (емоції, почуття, воля).
Стани: активність, бадьорість, пасивність, втома, стійкий інтерес, творче піднесення, впевненість, сумнів, апатія, сон, гіпноз.
Властивості особистості: спрямованість особистості, темперамент, характер, здібності, тривожність особистості.
Психічні процеси ― це різні відображення об’єкту. Це різні форми єдиного, цілісного відображення суб’єктом за допомогою центральної нервової системи об’єктивної дійсності.
Психічні стани ― психічна характеристика особистості, що відбиває її сталі, тривалі душевні переживання. Настрій людини ― приклад емоційного психічного стану.
Психічні властивості ― сталі душевні якості людини, що утворюються в процесі її тривалої відображувальної дійсності, виховання і самовиховання.
2.психіка і мозок. нервова систесма. головний мозок. 2
3. осн форми прояву психіки: пр-си, стани, вл-ті 2
4. поняття про увагу, її види та якості. 2
5. поняття про відчуття, його види та вл-сті. 2
6. поняття про сприйняття, його види і вл-сті. 2
11. поняття про мовлення і його види. взаємозв’язок мовлення і мови. 3
12. освіта в культурі людства. 3
14. навчання як гол як головний шлях освіти. 4
15. вих-ння – підг-ка дитини до дорослого життя. 4
16. критерії розвитку особистості: вік, провідна діяльність, соціальна ситуація розвитку. 4
17. псих особливості молодшого шкільного віку. 4
18. псих особливості підліткового віку. 4
19. псих- особливості юнацького віку. 4
20. психологічні особливості дорослого віку. 4
21. людина, індивід, особистість 5
22. феномен д-сті. осн типи і види д-сті 5
23.орг-псих структура індив. діяльності 5
24 cуб”єкт д-ті: заг, особ, част, тенденції. 5
25. осн типи поведінки людини. психіка й особ-сть 6
26. стать особистості . конституціональна типологія 6
27.функціональна асиметрія мозку і тип мислення 6
28.темперамент екстраверсія, інтроверсія та нейротизм. типи нервової системи 6
29. здоров'я: загальне уявлення, порушення психіки, психосоматика 6
30. інтелект: заг. хар-ка, коефіцєнт інтелекту 7
31. локалі3ація контролю як характеристика відповідальноті суб`єкта діяльності 7
32.риси особистості(сутність, методики досліджень). 7
33 поняття про характер та його акцентуації. 7
34.психологічна структура особистості. 8
35 активність особистості: поведінка та діяльність. 8
36 мотиваційна сфера особистості. 8
37. рівень домагань і самооцінка особистості. 8
37. рівень домагань і самоцінка особистості. 8
38. поняття про міжособові стосунки 8
39. поняття про здібності і задатки 8
40. досвід особистості: знання, вміння, навички. 8
41.поняття про ”я-концепцію” особистості 9
45 46. мета як основа діяльності та навчальні цілі. поняття “мета діяльності”. основні види цілей. 9
47. фактори формування цілей. 9
48. навчальні цілі, їх ієрархія. типи навчальних цілей. 9
49. планування навчання як основа освіти. 9
50. планування в закладах освіти. навчальний план і навчальний предмет. 9
51. навчальний план загально-освітньої середньої школи. 9
52. навчальний план вищого навчального закладу. 9
53. зміст навчальної діяльності. 9
54. основні функції змісту навчання. 9
55. принципи формування змісту навчання. 10
56. основні теорії організації змісту навчання. 10
57. проблеми інформаційно-методичного забезпечення навчального предмету. 10
58. розвиток організаційних форм навчання. (?) 10
65. етапи контролю 10
62. поняття контролю (к.). контроль як основна функція управління. 10
60. процес і методи навчання. 10
59. поняття про самостійну роботу. 11
63. основні властивості контролю(к.). 11
64. види та методи контролю(к.) навчання. 11
66. психологія педаг-ної оцінки. 12
67. види тестових завдань. 12
68. уявлення про андрагогіку. принципи. 12
69. освіта в культ-му прогресі людства. 12
70. політика реформ освіти в укр. стан і перспекіиви. 12
71. поведінковий портрет за даними спостереження. 12
71. поведінковий портрет за даними спостереження. ошибка! закладка не определена.
72.особливості дослідження типів темпераменту за методикою айзенка 12
73. індивідуально-психологічні риси особистості 13
74 особистісні фактори ефективної д-ті. 13
75. мотиви діяльності. 13
76. локус контролю та сфера професійної діяльності. 13
77.особливості спілкування в умовах групової взаємодії 13
78. поняття “реальна група” і “стратегія поведінки”. особливості стратегії – сутність і причини 13
79 поведінка особистості у конфлікті. 14
81. види навчальних цілей та засвоєння бази знань як основа таксономії навчальних цілей. 14
82. основні види планування унавчально-виховних закладах. програми та плани. 14
83. поняття змісту навчання. основні принципи і теорії 14
84. види та типи методів. 15
85. мотиваційний аспект навчання. 15
86. інформаційне повідомлення та активізація уваги, пам’яті та розумової діяльності в аудиторії. 15
87. прийоми активізації уваги, пам’яті, мислення. 15
88. поняття ефективності навчання. навчання, освіта і ринок праці. 15
89. сутність поняття «спілкування». форми та рінві спілкування. 16
90. психологічна сутність поняття "конфлікт" та стратегії поведінки у конфлікті. 16
90. специфіка людської комунікації. її особливості(?) . 16
92. бар’єри взаєморозуміння. трудноші в процесі спілкування у викладацький діяльності. 16
91. що дають вам знання про спілкування для майбутньої професійної діял-ті та особистого життя. 16
93. які комунікативні навички необхідно мати викладачу та економісту? 16
94. критерії ефективності комунікацій в умовах ринкової економіки. 17
95. етапи процесу спілкування, їх особливості. 17
96. загальна характеристика засобів спілкування. особливості їх використання у професійній діяльності. 17
97 мова як головний засіб спілкування (с), її складові хар-ки 17
98.невербальні засоби спілкування (с),їх хар-ка та доцільність викор-ня. 17
99.помилки та бар”єри слухання. їх джерела та можливість запобігання. 18
100. вербаліка та невербаліка у спілкуванні керівника. 18
101. спілкування та взаємодія. 18
102. позиції у спілкуванні. проблеми, що виникають на підставі цього. 18
103. характеристика стилів спілкування 18
104. маніпуляції. їх місце та роль у спілкуванні. 18
105. типи маніпулятивної поведінки у навчанні та заходи по її обмеженню. 18
106 (107) поняття асертивної поведінки. асертивні права людини. характеристка технік. 18
108 сутніть , поняття причини конфліктів. 18
109. стилі поведінки у конфлікті та їх доцільність. 18
110. конфлікт у навчанні. причини та заходи подолання. 18
111. методи запобігання конфліктів у спілкуванні. приклади їх використання. 19
112. вплив особистісних якостей на ймовірність конфліктної поведінки. 19
113. емоції та їх роль у спілкуванні та у конфлікті. методи контролю емоцій. 19
114. роль та поведінка керівника у конфліктній ситуації. 19
116. формування першого враження.значення його для спілкування. 19
117. поведінка людини як джерело інформації. 19
118. імідж, його формування. імідж фахівця. 19
119. ділове спілкування, його специфіка, види. 19
120. фактори, що впливають на ділове спілкування. 19
121 комунікативна атака. її значення та застосування. 19
125. класифікація та особ. еконм. знань. 19
126. навчальна програма предмету та методика її розробки. 20
127. методичне забезпечення навчальної теми. 20
128. методичне забезпечення навчальногопредмету. 20
критерії оцінки знань студентів 20
129 навчальна програма предмету з економічних дисциплін 20
130. конспект-схема 20
131. методична карта навчального заняття , її структура 20
132 особливості методики підготовки і проведення навчальних занять з урахуванням вікових особливостей різних груп навчання. 21
133. сутність методики розробки моделі засвоєння бази знань з екон дисциплін. 21
134. класифікація засобів навчання. 21
135. критерії відбору навчальних матеріалів та допоміжних засобів при вивченні економіки. 21
136. рекомендації з розробки пізнавальних задач. 21
137 особливості методики роботи з економічним текстом: структурування, вияв логічних зв’язків тощо. 21
138.розробка уроку з основ економічних знань. 22
139. вимоги до уроку та шляхи підвищення його ефективності. 22
140. методичні вимоги до підготовки та проведення практичних і семінарських занять з економічних дисциплін. 22
141. дискусія як ефективний метод аналізу економічних процесів та особливості його застосування. 22
142. використання методу конкретних ситуацій, бізнес-ситуацій при вивченні економічних дисциплін 22
143. методичні особливості викладання економічних дисциплін для школярів 22
144. методичні особливості викладання економічних дисциплін для студентів коледжів 22
145. методичні особливості викладання економічних дисциплін для студентів внз. 22
146. методичні особливості викладання економічних дисциплін для дорослих. 22
147. сучасні технології навчання в системі економічної освіти. 22
148. основні вимоги до організації самостійної роботи в процесі викладання економічних дисциплін. 23
149. види і форми самостійної праці. аудиторна та позааудиторна самостійна робота. 23
150. мета, зміст та типи завдань з сам роботи для різних вікових груп. 23
151. методи та форми оцінювання сп при вивченні економіки. 23
152. основні види засобів наочності при викладанні економічних дисциплін. 23
153. структурно-логічні схеми. їх функції та види. 23
154. особливості розробки і використання наочності в різних освітньо-вікових групах при вивченні економічних дисциплін. 23
155. характеристика різних методів активізації процесу вивчення економічних дисциплін. 23
156. характеристика різних методів активізації лекційних занять. 23
157. характеристика різних методів активізації семінарських та практичних занять. 23
158. характеристика різних методів активізації самостійної роботи. 24
159. характеристика факторів, що сприяють ефективності застосування активних методів навчання. 24
160 переваги та недоліки активних методів навчання порівняно з іншими методами в економічній освіті. 24
161. конкретні ситуації. цілі та особливості їх використання при вив-ні ек. дисц. 24
162. ос.-ті і умови застосування методу навч. проектування. 24
163. аналіз проблемних ситуацій як метод активізації навч. 24
164.викор. ек. ігор. 24
165. методичні вимогои до розробки і проведення економічних ігор 24
166 методика проведення мозкового штурму 24
167 контроль як методична проблема 24
168. модульна система організації навчання та рейтинговий контроль знань 24
169. оцінка ефективності різних прийомів та методів контролю при вивчені економічних дисциплін. 24
170. критерії оцінки успішності навчання та їх зв’язок з цілями навчння. використання тестів у процесі вивчення економіки. 24
1.Поняття про психіку. Структурна орг-ція псих
Психіка ― здатність мозку відображати об’єктивну дійсність, т.б. властивість високоорганізаційної матерії ― мозку відображати об’єктивну дійсність на основі психологічного образу, який при цьому формується, регулювати діяльність людини та її поведінку.
Вищими формами психічного відображення є мислення та уява, які існують у нерозривному зв’язку з мовленням.
Функції психіки: 1) відображення дійсності; 2) регуляція поведінки людини.
Структура психіки:
свідомість ® самосвідомість;
несвідома сфера.
Свідомість ― це вищий рівень психічного відображення, властива людині функція головного мозку, яка полягає у відображенні об’єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу. Полягає у попередньому мисленному накресленні своїх дій і передбачених наслідків; регулює взаємовідносини людини з природою і соціальною дійсністю. У філогенезі свідомість виникає у процесі здійснення свідомої діяльності, а в онтогенезі ― в процесі соціалізації, т.б. привласненні людиною історичного суспільного досвіду.
Самосвідомість ― відносно стала, в певній мірі усвідомлена система уявлень людини про себе, що переживається як неповторна і, на основі якої, людина будує свої відносини з іншими людьми і ставиться до себе. Самосвідомість включає: кон’юктивний компонент (образ власних якостей), емоційний к. (повага до себе, гідність або самоприниження тощо), оцінно-вольовий (прагнення підвищити самооцінку, авторитет…)Несвідоме ― форма відображення дійсності, в якій людина не може скласти звіт про здійснені дії, втрачається повнота орієнтування у часі та місці дій, порушується мовне регулювання поведінки ,тобто несвідоме – це автоматизовані дії.
2.Психіка і мозок. Нервова систесма. Головний мозок.
Психіка – здатність мозоку відображати об’єктивну дійсність, тобто властивість високоорганізаційної матерії – мозку відображати об’єктивну дійсність на основі психологічного образу, який при цьому формується, регулювати діяльність людини та її поведінку.
Функції психіки: 1) відображення дійсності; 2) регуляція поведінки людини.
Структура психіки:
свідомість самосвідомість;
несвідома сфера.
Вищими формами псиAхічного відображення є мислення та уява, які існують у нерозривному зв’язку з мовленнямПсихіка ― це властивість мозку, його специфічна функція. Психічне відображення забезпечує цілісність поведінки та діяльності людини.
Відчуття ― це відображення мозком окремих властивостей предметів і явищ об’єктивного світу та станів організму при безпосередньому впливові подразників на органи відчуття (аналізатори).
Фізіологічною основою відчуттів є нервова система, а звідси - нервовий процес, джерелом якого є навколишнє середовище.
Види відчуттів за критерієм аналізаторів, які їх формують (нервовий шлях до центральної нервової системи): 1) зорові; 2) нюхові; 3) смакові; 4) слухові; 5) тактильні (дотик); 6) рухові; 7) відчуття рівноваги; 8) органічні; 9) вібраційні.
3. Осн форми прояву психіки: пр-си, стани, вл-ті
Психіка ― здатність мозку відображати об’єктивну дійсність, т.б. властивість високоорганізаційної матерії ― мозку відображати об’єктивну дійсність на основі психологічного образу, який при цьому формується, регулювати діяльність людини та її поведінку.
Існує три форми психічних явищ:
Процеси: а) пізнавальні; б) емоційно-вольові (емоції, почуття, воля).
Стани: активність, бадьорість, пасивність, втома, стійкий інтерес, творче піднесення, впевненість, сумнів, апатія, сон, гіпноз.
Властивості особистості: спрямованість особистості, темперамент, характер, здібності, тривожність особистості.
Психічні процеси ― це різні відображення об’єкту. Це різні форми єдиного, цілісного відображення суб’єктом за допомогою центральної нервової системи об’єктивної дійсності.
Психічні стани ― психічна характеристика особистості, що відбиває її сталі, тривалі душевні переживання. Настрій людини ― приклад емоційного психічного стану.
Психічні властивості ― сталі душевні якості людини, що утворюються в процесі її тривалої відображувальної дійсності, виховання і самовиховання.
