Київський Національний Університет Культури і Мистецтв.

Юридичний факультет

Контрольна робота

з предмету

Господарче право

Виконав:

Студент групи 48

Заочного відділення

Ніколенко В.В.

Київ – 2000

Задача №1

Виробничий кооператив ’Будівельник’ ставши співвласником товариства ’Вікторія’ зобов’язався внести до статутного фонду товариства 100 тис гр. До реєстрацій товариство кооператив вніс мінімально необхідну частину вкладу, однак решта вкладу у встановлений строк кооперативом не була внесена.

1. Яку частину вкладу вніс кооператив до статутного фонду ТОВ.

2. У який строк кооператив повинен був внести свій вклад повністю.

3. Які санкції, ким і в якому  порядку можуть бути застосовані до кооперативу за прострочу внесення вкладу.

4. Висвітлить також порядок формування статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю.

Задача №1. Відповідь.

1. Згідно із ч.1 статтею 52 закону “Про господарські товариства” у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам. До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов’язаний внести не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами виданими банківською установою. Кооператив вніс 30 відсотків від 100 тис.грн.

2. Учасник (кооператив) зобов’язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства (ч.2 ст.52 закону). Учаснику ТОВ, який повністю вніс вклад. видається свідоцтво товариства.

3. За не внесення вкладу у визначений строк кооператив ‘Будівельник’ якщо інше не передбачено установчими документами, повинен сплатити за час прострочки 10 відсотків річних з недонесеної суми (ч.2 ст.52). Також у п. б ст. 11 цього закону говориться, що учасники товариства зобов’язані виконувати свої зобов’язання перед товариством, в тому числі і пов’язані з майновою участю, а також вносити вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами. Ст.64 закону “Про господарські товариства”: учасника ТОВ, який систематично не виконує або не належним чином виконує обов’язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі одностайного прийнятого рішення зборів учасників товариства. При цьому цей учасник у голосуванні участі не бере.

4. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю. ( Частина перша статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3709-12 від 16.12.93, N 622-ХІV ( 622-14 ) від 05.05.99 )

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою.

Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов'язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з недовнесеної суми. Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс вклад, видається свідоцтво товариства.

 

Задача №2

Швейна фабрика, списавши в безакцептному порядку з Бобового комбінату  неустойку за недопоставку передбачених договором тканин, пред’явила комбінату претензію по відшкодування збитків, заподіяних їм цією недопоставкою, в розмірі 670 тис гр. Таку суму складали сплаченні фабрикою своїм покупцям штрафні санкції за недопоставку швейних виробів, що мали були виготовленні із зазначених тканин, а також не отримані фабрикою доходи, які вона отримала б, якби комбінат виконав свої зобов’язання за договором. Комбінат задовольнив претензійні вимоги фабрики частково лише в обсязі прямих збитків із урахуванням списаної суми неустойки. В решті претензійні вимоги були відхиленні як такі, що не відповідають чинному законодавству і договору. Не погодившись з позицією комбінату, швейна фабрика звернулась з позовом до арбітражного суду. Вирішить спір.

Крім того, дайте відповідь на такі питання

1. Що таке ’збитки’ і неустойка’.

2. Які ви знаєте види неустойки і як кожні з них співвідносяться із збитками.

 Задача №2. Відповідь.

Ст.253 ЦК передбачає відповідальність за порушення договору поставки: “ Відповідно до Положень про поставки і Особливих умов поставки, зазначених в статті 252 цього Кодексу, стягується неустойка (штраф, пеня) і збитки за порушення обов'язків за договором поставки”.

Ст. 203 ЦК: «В разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.»

Виходячи з умов задачі, арбітражний суд повинен задовольнити позовні вимоги швейного комбінату.

1. Ч.2 ст. 203 ЦК: “Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.»

Ч.1 ст.179 ЦК: “Неустойкою (штрафом, пеньою) вважається певна визначена законом або договором грошова сума, котру боржник повинен виплатити кредитору в разі не виконання або неналежного виконання зобов’язання, зокрема в разі прострочки виконання.”

2. Щодо видів неустойки (пені і штрафу) та співвідношення їх із відшкодуванням збитків, то в ч.1 статті 204ЦК говориться наступне, якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлена неустойка (штраф, пеня), то збитки відшкодовуються в частині, не покритій неустойкою (штрафом, пенею) — залікова неустойка.

Ч.2 ст. 204 Законом або договором можуть бути передбачені випадки:

• коли допускається стягнення тільки неустойки (штрафу, пені), але не збитків — це є виключна неустойка;

• коли збитки можуть бути стягнуті в повній сумі понад

• неустойку (штраф, пеню) — штрафна неустойка;

• коли за вибором кредитора можуть бути стягнуті або неустойка (штраф, пеня), або збитки — альтернативна неустойка.

Стаття 205 ЦК передбачає зменьшення розміру неустойки. Якщо належна до сплати неустойка (штраф, пеня) надмірно велика порівняно з збитками кредитора, суд вправі зменшити неустойку (штраф, пеню). При цьому повинні бути взяті до уваги:

• ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін,

• які беруть участь у зобов'язанні; не тільки майнові, але й інші

• інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Арбітраж або третейський суд у виняткових випадках вправі з урахуванням інтересів сторін, що заслуговують на увагу, зменшити належну до сплати кредиторові неустойку (штраф, пеню).