План

ВСТУП

1. Передумови виникнення Оксфордського університету

2. Необхідні умови для вступу до Оксфорду

3. Розвиток природничо-наукових ідей в Оксфорді

Вступ

Історія англійського вищого утворення ведеться з 1096 року, коли англійський король Генріх II заборонив англійцям вчитися у Франції і «рекомендував» їм Оксфорд. У 1209 році по університету прокотилися хвилювання, викликані стратою двох студентів, і більшість учнів разом з викладачами пішли до Кембріджа. Саме з цих двох дат і починається відлік історії двох прославлених університетів. Кембрідж і Оксфорд втілюють традиції, елітарність і найвищу якість освіти. У свідомості іноземців, та і самих англійців ці два вузи настільки нерозделимі, що їх навіть називають одним словом - Оксбрідж.

1. Передумови виникнення Оксфордського університету

З X ст. в Салерно, Павії, Болоньї, Парижі існували університети. Там вивчали право, латинську мову, філософію, медицину, математику. В Англії справи були дещо гірші: навіть серед духовенства було немало неграмотних. У 1117 р. був створений університет, що мав за мету дати священнослужителям більш повну освіту. Вибір впав на Оксфорд, одне з найбільших міст королівства. Оксфордський університет, найімовірніше, виник на базі однієї зі шкіл, які існували тут з початку XII ст. Але тільки за правління Генріха II Оксфорд став справжнім університетським містом. Обов'язковим для всіх студентів було вивчення вільних мистецтв - риторики, логіки, музики, математики та ін. Суспільна та політична вага університетів поступово зростала, проявом чого стало право обирати своїх представників до парламенту. Якщо з часом через Оксфорд майже в обов'язковому порядку проходили члени вищого світу, то в середні віки до цього було ще далеко. Там навчались тільки священнослужителі, вони знімали кімнати у місцевих жителів і часто були бідними. В XIII ст. через сутичку між студентами та міським населенням із Оксфорда втекла група студентів і професорів, які незабаром заснували Кембриджський університет. Оксфордський університет — найстаріший англомовний університет у світі, а також перший університет Великобританії. Заснований в 1117 році, розташований в місті Оксфорд, графство Оксфордшир. Університет складається з факультетів і 39 коледжів більшість з яких були побудовані в XIII-XIV ст. , а також 7 так званих гуртожитків — закритих навчальних закладів, які не мають статусу коледжу і належать, як правило, релігійним орденам. Кожен із 40 коледжів сильний тією чи іншою спеціалізацією: економіка, право, філологія тощо. Університет являв собою вільну корпорацію на церковних засадах. Він мав внутрішнє управління, утримував себе на власні кошти, які отримував від пожертвувань, уряд не втручався у внутрішнє життя та порядок управління, який зберігався майже до XIX ст. Професори та студенти жили разом у коледжах та холах. Головним чином, ці навчальні заклади мали на меті надати загальну освіту, гідну джентльмена, саме тому основним факультетом був артистичний факультет — facultas artium. Справжнє наукове дослідження, так само, як і підготовка до наукової діяльності, не становило його завдання. Основними предметами викладання були загальноосвітні науки — мови, історія, математика, згодом — природознавство, філософія. Викладання носило характер шкільних, часто приватних уроків. Оксфорд вирізняється суто англійською системою навчання, яка передбачає, окрім викладачів, за кожним учнем закріплення ще і педагога-наставника. В його обов’язки входить щоденно пильнувати та повністю курувати молоду людину як особистість, слідкувати за її манерами, поведінкою, зовнішнім виглядом, розвитком та наполегливістю. Символом Оксфорда вважаються башти-близнючки. Вони символізують зв’язок наставника та учня і дійсно спроектовані учителем та учнем архітектурного факультету.

Особливою красою відрізняється коледж Магдалини (1458 р.), башта дзвіниці якого стала символом всього міста. Знамениті також коледж Трійці (1555 р.), коледж Церкви Христа з собором (1529 р.), коледж Королеви (був заснований в 1340 р., перебудовувався в 1672-1760 рр.). У Оксфорді розташований старий в Англії Ботанічний сад. Місто славне також багатою бібліотекою, музеєм Cast Gallery в якому зберігаються витвори мистецтва Стародавньої Греції, Єгипту, Ассірії, музеєм Ashmolean, першим в Англії музеєм, відкритим для відвідин, де можна побачити твори Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело, Рембрандта і Констебля. Всі іспити, як і більшість лекцій і лабораторних занять організовані централізовано, в той час як коледжі проводять індивідуальні заняття із студентами і семінари.

Споконвіку в Кембриджі і Оксфорді вчилися діти аристократів і родичі вищого духівництва. Сьогодні, звичайно, можливості всіх абітурієнтів рівні, проте елітарність вузів збереглася і до цього дня: тільки трохи більше половини учнів - випускники державних шкіл, інші закінчували приватні пансіони або спеціальні школи. До того ж, у кожного п’ятого студента в цих університетах вчився один з батьків. І все-таки вступити можна - на одне місце в Кембриджі і Оксфорді претендують всього чотири-шість чоловік, тоді як в менш відомому Ноттінгемськом університеті конкурс доходить до дев’яти чоловік на місце. До того ж в обох університетах вже вчаться росіяни - в Оксфорді їх близько 50, в Кембриджі - трохи більше, причому багато з них - стипендіати різних міжнародних програм.

2. Необхідні умови для вступу до Оксфорду

Для того щоб вступити до Оксфорда краще всього закінчити англійську школу: державну або приватну. Другий варіант - скористатися однією з міжнародних студентських програм, учасники якої можуть отримати магістерський ступінь в будь-якому вузі Великобританії. У жовтні-листопаді перед початком навчання, абітурієнти подають заяви в коледжі, які після розгляду оцінок і рекомендаційних листів проводять співбесіди — і, в деяких випадках, письмові тести. До співбесіди допускаються до 85% абітурієнтів: всі вони мають відмінні оцінки, і хто отримає пропозицію - передбачити неможливо. Нарешті, якщо ви все-таки витримали вступні випробування, вам доведеться довести свою фінансову спроможність, поклавши в англійський банк суму, на яку ви житимете. Це, як правило, не менше 15-18 тис. фунтів стерлінгів. Оскільки місця в університет пропонуються до того, як більшість абітурієнтів закінчить шкільні екзамени, студенти, як правило, приймаються під тією умовою, що їхні оцінки до початку навчального року будуть не менші домовленого бала. Не допускається подача заяв, в один і той же рік, одночасно в Оксфордський і Кембриджський університети.

Факультети Оксфорда:

• фізико-математичний

• медичний

• гуманітарних наук

• соціологічних наук

• антропологічний

• географічний

• біологічний

• юридичний

• механіко-технічний

• філософії

• лінгвістичний

• мистецтва

• історичний

• теологічний

3. Розвиток природничо-наукових ідей в Оксфорді

Свій реальний початок експериментальне природознавство знайшло в Оксфордському університеті (роком його заснування вважається 1168-й). В той час на Британських островах інтенсивно зростали ремісницьке виробництво і торгівля, посилювалася роль міст. Такі важливі процеси загострювали інтерес інтелектуально підготовлених людей до природних (а не надприродних) чинників. До того ж Оксфордський університет, на відміну від університетів континентальної Європи, знаходився на периферії католицького світу, а отже на периферії релігійного контролю. За таких обставин у ньому не існувало істотних перепон для природничо-наукових ідей та експериментів. У цьому університеті склалося товариство з розробки натуральної філософії (від латинського natura - природа). Природничо-наукову спрямованість Оксфордський університет набув завдяки Роберту Гроссетесту (1175 –1253), магістру й затим канцлеру цього університету. Гроссетест доводив, що закони світобудови об’єктивні й доступні людині, що їх пізнання починається з індивідуального досвіду, що істинність чи хибність набутого знання встановлюється не стільки схоластично логічними (загальноприйнятими на той час) процедурами, скільки досвідними перевірками. На початку XIV століття Мертон-коледж Оксфордського університету став центром досліджень механічних проблем. Група "мертонців" (Томас Брадвардайн, Вільям Гейтсбері, Ричард Свайнсхед, Джон Дамблтон) у 20-30-ті роки XIV століття зосереджує свою увагу на таких ще не розв’язаних питаннях механіки, як уточнення поняття швидкості (зокрема, введення поняття миттєвої швидкості), визначення пройденого шляху при рівномірно прискореному русі тощо. Дослідження оксфордських вчених поступово стають відомими в деяких університетах Західної Європи.

Оксфорд закінчили Тоні Блер і Маргарет Тетчер,Біл Клінтон. Університет славиться такими відомими викладачами як Льюїс Керролл і Джон Толкієн. Оксфордський університет п'ятий раз поспіль визнаний найкращим англійським вузом за версією Times, випередивши при цьому Кембридж. У 2002 р., Оксфорд перервав дев'ятирічну гегемонію Кембриджа і з того часу не відпускає першого рядка в престижному рейтингу. Всього в переліку Times згадано 109 учбових закладів. Успіхи Оксфорда співпали за часом з інтенсивним обговоренням реформ у його управлінській системі. Віце-канцлер Джон Худ виступив із пропозиціями, які можуть покінчити з майже 900-річною історією оксфордського самоврядування. Крім того, Оксфорд може стати першим університетом у Великій Британії, який убезпечить себе від можливих судових позовів із боку студентів. Адміністрація університету має намір укладати зі студентами контракти, в яких буде обумовлено умову, що вони зобов'язані відвідувати лекції. Якщо ж студенти пропускатимуть заняття, це може трактуватися як порушення контракту з їх боку. Це нововведення Оксфордського університету напевно перейматимуть й інші учбові заклади, стурбовані тим, що майбутнє підвищення плати за навчання спричинить за собою хвилю судових позовів від студентів. Оксфордський університет - найстарший університет в англомовному світі. Заснований в 1117 році. Розміщений в місті Оксфорд, графство Оксфордшир.

Оксфорд з’явився раніше за Кембридж — у XII ст. Однак останнім часом авторитет університету дещо похитнувся — у деяких британських рейтингах він залишається за межами трійки найпрестижніших навчальних закладів Великої Британії. На думку експертів, останнім часом зі старими університетами доволі успішно конкурують Лондонська бізнес-школа та політехнічні інститути, що здобули університетський статус у 80-х роках минулого століття.